Справа № 161/21321/19
Провадження № 2/161/1207/20
ЛУЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
(заочне)
12 березня 2020 року Луцький міськрайонний суд Волинської області
в складі:
головуючого - судді Рудської С.М.
при секретарі -Ярмолюк В.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Ерго-Волинь , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору Департамент Центр надання адміністративних послуг у м. Луцьку Луцької міської ради, про визнання припиненими трудових відносин,
В С Т А Н О В И В:
26.12.2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з вищевказаною позовною заявою на обгрунтування якої зазначила, що він працював на посаді директора ТзОВ Ерго-Волинь з 18.04.2018 року. Його було обрано на посаду директора ТзОВ Ерго-Волинь на загальних зборах учасників товариства. Згідно Статуту ТзОВ Ерго-Волинь учаниками товариства є громадяни України: ОСОБА_2 , який володіє часткою у розмірі 88 % статуного капіталу товариства, опікуном якого є його дружина ОСОБА_3 , і ОСОБА_4 , який володіє 12 % статутного капіталу товариства. Однак тривалий час учасники товариства не займалися діяльністю ТзОВ Ерго-Волинь , основні напрямки діяльності товариства не визначалися. 06.02.2018р. Верховною Радою України було прийнято закон № 2275- VІІІ Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю , яким передбачено, що на протязі одного року з дня набрання чинності даного закону товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю повинні привести свої установчі документи до вимог даного закону. Проте на ТзОВ Ерго-Волинь цього зроблено не було, збори учасників товариства, як вищий орган, не приймали рішення про внесення відповідних змін до статуту товариства, а тому він, як директор товариства, як найманий працівник втратив економічну та будь-яку іншу зацікавленість працювати на посаді директора ТзОВ Ерго-Волинь . Наразі він має намір змінити місце роботи, однак учасники товариства не проводили загальних зборів, а тому він не міг подати безпосередньо зборам учасників заяву про звільнення. 06.06.2019 року ним було направлено на адресу голови товариства Степанюка В.А., від імені якого діяла його дружина ОСОБА_3 , заяву про звільнення його з посади директора ТзОВ Ерго-Волинь з 22.06.2019 року, проте у відділенні пошти листа ніхто не отримував. Аналогічну заяву про звільнення він подав 03.06.2019 року на юридичну (фактичну) адресу ТзОВ Ерго-Волинь . Зазначає, що він, як директор товариства, скористався своїм правом скликання загальних зборів учасників. 20.06.2019р. на адресу представника учасника товариства, який володіє 88% статутного капіталу ОСОБА_3 було направлено повідомлення про скликання загальних зборів учасників ТзОВ Ерго-Волинь 10.07.2019 року із зазначенням порядку денного. Інший учасник на той час перебував на відпочинку. Однак надіслане ним повідомлення повернулися назад за терміном зберігання. Крім того, він також телефонував до учасників товариства, однак його повідомлення було ними проігнороване. Даний факт свідчить про те, що учасники ТзОВ Ерго-Волинь не бажають займатися справами товариства, а незвільнення його з роботи за власним бажанням є порушенням мого права, як працівника, на звільнення та вільний вибір роботи. ІНФОРМАЦІЯ_1 помер учасник товариства ОСОБА_2 , який володів часткою у розмірі 88% статутного капіталу, а відомості щодо спадкування вказаної частки у нього відсутні. Тому у вересні 2019 року він, як директор товариства, знову скористався своїм правом скликання загальних зборів учасників на 24.10.2019 року з порядком денним було лише два питання: про звільнення мене з посади директора та поточні питання. Кореспонденція із повідомленнями також повернулася за терміном зберігання, хоча про збори він також повідомляв по телефону. Заяву про звільнення його з посади директора та аналогічні повідомлення про скликання загальних зборів він надсилав учасникам товариства також і 13.11.2019 року Однак на це із учасників товариства знову ніхто не відреагував. Використавши всі можливі законні способи для вирішення питання про його звільнення з посади директора ТзОВ Ерго-Волинь , 29.11.2019 року він написав і подав дві заяви (загальним зборам та директору) про звільнення його з посади директора з 13.12.2019 року, тобто через два тижні після подачі заяв відповідно до вимог ст. 38 КЗпП України. А 13.12.2019 року ним було видано наказ № 17 про звільнення його з посади директора ТзОВ Ерго-Волинь за власним бажанням. Після видання наказу про своє звільнення він звернувся до відділу реєстрації бізнесу та дозвільних процедур департаменту Центру надання адміністративних послуг у місті Луцьку Луцької міської ради (надалі - ЦНАП) із заявою про внесення відповідних змін до відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі. Однак, документи не були прийняті, оскільки для державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі серед інших документів необхідно подати рішення вищого органу товариства. Зазначене свідчить про порушення його трудових прав, у зв`язку з чим просить суд визнати трудові відносини між ним та ТзОВ Ерго-Волинь припиненими з 13.12.2019 року у зв`язку із його звільненням з посади директора ТзОВ Ерго-Волинь за власним бажанням, згідно ст. 38 КЗпП України та внести зміни до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань щодо його звільнення з посади директора ТзОВ Ерго-Волинь виключивши його прізвище та інші дані про нього з реєстру як керівника юридичної особи ТзОВ Ерго-Волинь , а також як особи, яка має право вчиняти дії від імені юридичної особи без довіреності, у тому числі підписувати договори тощо.
В судове засідання представник позивача не з`явився, подав суду заяву, в якій просив справу слухати в його відсутності, заявлені позовні вимоги підтримує та не заперечує щодо заочного розгляду справи (а.с. 77).
Відповідач в судове засідання повторно не з`явилася, причини неявки суду не повідомила, про день, час, місце слухання справи повідомлений належним чином, що підтверджується відповідним поштовим повідомленням про вручення судової повістки, клопотання про відкладення розгляду справи, відзив на позов від ТзОВ Ерго-Волинь на адресу суду не надходили.
До початку судового засідання від представника третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору Департаменту Центр надання адміністративних послуг у м. Луцьку Луцької міської ради надійшла заява, відповідно до якої вона заявлені вимоги визнає та просить розгляд справи проводити у своїй відсутності (а.с. 78).
Статтею 280 ЦПК України закріплена можливість ухвалення заочного рішення на підставі наявних у справі доказів, у разі належним чином повідомленого відповідача про дату, час та місце судового засідання.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши письмові докази у справі, суд приходить до висновку, що позов підставний та підлягає до задоволення з наступних підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 ,18.04.2018 року був призначений на посаду директора ТзОВ Ерго-Волинь . Зазначене підтверджується наказом ТзОВ Ерго-Волинь По особовому складу № 4-к від 18.04.2018 року (а.с. 6).
Із протоколоу загальних зборів учасників ТзОВ Ерго-Волинь № 5 від 17.04.2018 року слідує, що ОСОБА_1 було обрано на посаду директора ТзОВ Ерго-Волинь на загальних зборах учасників товариства (а.с. 7).
Згідно Статуту ТзОВ Ерго-Волинь з наступними змінами та доповненнями, учаниками товариства є громадяни України: ОСОБА_2 , який володіє часткою у розмірі 88 % статуного капіталу Товариства, і ОСОБА_4 , який володіє 12 % статутного капіталу Товариства (а.с. 9-16).
Як вбачається з рішення Луцького міськрайонного суду від 24.10.2016 року (справа № 161/3801/16-ц) ОСОБА_2 було визнано недієздатним, над ним встановлено опіку та призначено опікуна - дружину останнього ОСОБА_3 (а.с. 17).
06.02.2018 року Верховною Радою України було прийнято закон № 2275- VІІІ Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю .
Главою VІІІ Прикінцеві та перехідні положення передбачено, що на протязі одного року з дня набрання чинності даного закону товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю повинні привести свої установчі документи до вимог даного закону.
Як встановлено судом, ТзОВ Ерго-Волинь вищевказаної вимоги реалізованого не було, збори учасників товариства, як вищий орган, не приймали рішення про внесення відповідних змін до статуту товариства.
Доказів іншого суду надано не було.
У своїй позовній заяві ОСОБА_1 посилається на те, що він, як директор ТзОВ Ерго-Волинь , як найманий працівник втратив економічну та будь-яку іншу зацікавленість працювати на посаді директора ТзОВ Ерго-Волинь , у зв`язку з чим останній бажає звільнитися із займаної посади в Товаристві.
Відповідно до ст. 29 Закону України Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю (надалі - Закон) загальні збори учасників є вищим органом товариства.
Згідно п. 7 ч. 2 ст. 30 Закону до компетенції загальних зборів учасників належить обрання одноособового виконавого органу (директора) товариства.
Аналогічні положення містяться і в статуті ТзОВ Ерго-Волинь (п.п. В, п. 5.1.4. розділу 5).
03.06.2019 року ОСОБА_1 було подано на адресу ТзОВ Ерго-Волинь заяву про звільнення його з посади директора ТзОВ Ерго-Волинь з 22.06.2019 року (а.с. 21).
Крім того, 06.06.2019 року ОСОБА_1 було направлено на адресу голови товариства Степанюка В.А., від імені якого діяла його дружина ОСОБА_3 , заяву про звільнення його з посади директора ТзОВ Ерго-Волинь з 22.06.2019 року (а.с. 18).
Однак, як встановлено судом, вищевказані заяви адресатами отриманими не були (а.с. 19-20, 22).
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 31 Закону, п. 5.1.5. Статуту загальні збори учасників скликаються з ініціативи виконавчого органу товариства - директора.
20.06.2019 року на адресу представника учасника товариства, який володіє 88% статутного капіталу ОСОБА_3 було направлено повідомлення про скликання загальних зборів учасників ТзОВ Ерго-Волинь на 10.07.2019 року о 14:00 год. із зазначенням порядку денного, зокрема, щодо розгляду заяви ОСОБА_1 про звільнення з посади директора (а.с. 23).
Аналогічні повідомлення були надіслані ОСОБА_1 20.09.2019 року на адреси ОСОБА_2 , та ОСОБА_4 .
Проте, усі зазначені вище повідомлення повернулися без вручення адресату за закінченням терміну зберігання (а.с. 24-26, 28-31, 33-36).
Заяву про звільнення з посади директора та аналогічні повідомлення про скликання загальних зборів ОСОБА_1 надсилав учасникам товариства також і 13.11.2019 року (а.с. 37, 42), однак такі вчергове залишилися без реагування.
Таким чином, ОСОБА_1 використав можливі способи визначені нормами чинного законодавства для вирішення питання про своє звільнення з посади директора ТзОВ Ерго-Волинь , однак зазначене питання залишилося без належного реагування з боку учасників ТзОВ Ерго-Волинь .
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд приходить до наступного.
Кодекс законів про працю встановлює загальні вимоги до порядку розірвання трудових відносин, не враховуючи специфіку становища керівника господарського товариства. По суті, директор об`єднує в собі і статус найманого працівника (який визначається на підставі норм трудового права) і статус виконавчого органу господарського товариства (який визначається на підставі норм корпоративного права). Ні норми трудового договору, ні положення Статуту не повинні погіршувати становище директора порівняно з тим обсягом гарантій, наданих йому трудовим законодавством. Тобто, директор завжди може скористатися ст. 38 КЗпП України й ініціювати розірвання трудового договору за власним бажанням.
Відповідно до п. 6.1.1. розділу 6 Статуту ТзОВ Ерго-Волинь з директором укладається контракт.
Однак, як встановлено судом, із ОСОБА_1 контракт не укладався, а отже останній працював на посаді директора на підставі трудового договору, укладеного на невизначений термін.
Згідно положення ст. 38 КЗпП України, працівник має право розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це власника або уповноважений ним орган письмово за два тижні.
Згідно ст. 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Використання примусової праці забороняється.
За нормою ст. 4 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка ратифікована Україною 17.07.1997 року, та набрала чинності 11.09.1997 року, нікого не можна тримати в рабстві або в підневільному стані. Ніхто не може бути присилуваний виконувати примусову чи обов`язкову працю.
29.11.2019 року ОСОБА_1 написав і подав дві заяви (загальним зборам та директору) про звільнення його з посади директора з 13.12.2019 року, тобто через два тижні після подачі заяв, як це передбачено вимогами ст. 38 КЗпП України (а.с. 47-48).
13.12.2019р. ОСОБА_1 було видано наказ № 17 про своє звільнення з посади директора ТзОВ Ерго-Волинь за власним бажанням (а.с. 49).
Разом з тим, згідно відомостей у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань сформованим станом на 24.12.2019 року за № 1006134638, Шевчук І.О., являється керівником юридичної особи ТзОВ Ерго-Волинь , та має право вчиняти дії від імені товариства без довіреності, у тому числі підписувати договори тощо.
Зазначене свідчить про те, що порушення прав ОСОБА_1 щодо вільного вибору роботи є триваючим і на даний час.
У своїй позовній заяві позивач вказує, що він звернувся до відділу реєстрації бізнесу та дозвільних процедур департаменту Центру надання адміністративних послуг у місті Луцьку Луцької міської ради із заявою про внесення відповідних змін до відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі, однак, подані ним документи не були прийняті, оскільки згідно ч. 4 ст. 17 ЗУ Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань для державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі серед інших документів необхідно подати рішення вищого органу товариства.
За змістом положень ст. 38 КЗпП України, ст. ст. 29, 30, 31, 34 ЗУ Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю праву директора на звільнення за власним бажанням кореспондує обов`язок учасників товариства розглянути заяву директора про звільнення, створити новий виконавчим орган та внести дані зміни в Єдиний державний реєстр.
З огляду на викладене, своєю бездіяльністю, яка виразилася в не розгляді та не вжитті заходів для прийняття рішення про звільнення ОСОБА_1 в межах статутної діяльності ТзОВ Ерго-Волинь були порушені його трудові права, зокрема, право останнього бути звільненим із займаної посади за власним бажанням, а відтак й на право вільне обрання місця роботи на власний розсуд.
Враховуючи вищевикладене у своїй сукупності, суд приходить до висновку, що позовна заява ОСОБА_1 до ТзОВ Ерго-Волинь , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору Департамент Центр надання адміністративних послуг у м. Луцьку Луцької міської ради, про визнання припиненими трудових відносин підлягає до задоволення у повному обсязі.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 12, 77, 81, 141, 247, 259, 263-268, 280, 354 ЦПК України, ст. 36, ст. 38, ст. 221 КЗпП України, Закону України Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю , суд -
В И Р І Ш И В :
Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Ерго-Волинь , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору Департамент Центр надання адміністративних послуг у м. Луцьку Луцької міської ради, про визнання припиненими трудових відносин - задовольнити.
Визнати трудові відносини між ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), та товариством з обмеженою відповідальністю Ерго-Волинь (код ЄДРПОУ 30006703) припиненими з 13 грудня 2019 року у зв`язку із звільненням ОСОБА_1 з посади директора ТзОВ Ерго-Волинь за власним бажанням, згідно ст. 38 КЗпП України, з подальшим внесенням змін до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань щодо звільнення ОСОБА_1 з посади директора ТзОВ Ерго-Волинь виключивши відомості про ОСОБА_1 з реєстру як керівника юридичної особи ТзОВ Ерго-Волинь , а також як особи, яка має право вчиняти дії від імені юридичної особи без довіреності, у тому числі підписувати договори тощо.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення в повному обсязі складено 17 березня 2020 року.
Суддя Луцького міськрайонного
суду Волинської області С.М. Рудська
Суд | Луцький міськрайонний суд Волинської області |
Дата ухвалення рішення | 12.03.2020 |
Оприлюднено | 20.03.2020 |
Номер документу | 88299921 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Луцький міськрайонний суд Волинської області
Рудська С. М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні