Рішення

від 17.03.2020 по справі 548/305/20

ХОРОЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 548/305/20

Провадження № 2/548/262/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17.03.2020 року м. Хорол

Хорольський районний суд Полтавської області в складі:

головуючого судді- Коновод О.В.

за участю секретаря судового засідання Вовк М.І.

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду м. Хорол у порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Новоаврамівської сільської ради Хорольського району Полтавської області про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування за законом, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Новоаврамівської сільської ради Хорольського району Полтавської області про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування за законом, мотивуючи його тим, що вона ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є дочкою ОСОБА_2 , що доводиться копією свідоцтва про народження Серія НОМЕР_1 та копією свідоцтва про укладення шлюбу Серія НОМЕР_2 .

ІНФОРМАЦІЯ_2 спадкодавець ОСОБА_2 померла в селі Попівка Хорольського району Полтавської області, що підтверджується копією свідоцтва про її смерть Серії НОМЕР_3 .

Після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 відкрилась спадщина на її спадкове майно, зокрема: житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

З довідки виконкому Новоаврамівської сільської ради Хорольського району Полтавської області від 26.12.2019 року за № 20-07 слідує, що ОСОБА_2 , дійсно проживала та була зареєстрована по день смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 за адресою: АДРЕСА_1 . Спільно з нею на день її смерті проживали та були зареєстровані: дочка ОСОБА_1 , 1974 р.н. ті інші члени сім`ї.

В судове засідання позивач не з"явилася, але в позовній заяві прохала суд провести розгляд справи за її відсутності.

В судове засідання представник відповідача Новоаврамівської сільської ради Хорольського району Полтавської області не з"явився, але подали заяву про розгляд справи за відсутності представника сільської ради.

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, від яких надійшли клопотання про розгляд справи за їх відсутності, що відповідає положенням ч. 3ст. 211 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється,що відповідає положенням ч. 2ст. 247 ЦПК України.

Врахувавши позицію позивача, дослідивши матеріали справи, врахувавши думку відповідача, викладену у письмовій заяві, оцінивши докази в їх сукупності, дійшов до висновку, що позовна заява підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з ч. 3 ст. 13 ЦПК України учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

За вимогами ч. 3 ст. 12 Цивільно-процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з ч. 1 ст. 13 Цивільно-процесуального кодексу України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 Цивільно-процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 Цивільно-процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до ст. 1261 Цивільного кодексу України позивач, ОСОБА_1 , є єдиним спадкоємцем за законом померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 , яка прийняла її спадщину, тому має право на вказане спадкове майно повністю.

Відповідно до договору про поділ спадщини від 26 грудня 2019 року, посвідченого приватним нотаріусом Хорольського районного нотаріального округу Горбань В.В. та зареєстрованого в реєстрі за № 1140 позивач, ОСОБА_1 , є спадкоємицею згідно ст.1261 ЦК України, майна померлої ОСОБА_2 , а саме: житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно з довідкою про технічний стан нерухомого майна, наданої інженером з інвентаризації нерухомого майна фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 станом на 27.01.2020 року житловий будинок з господарськими та побутовими будівлями і спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 та складається з: житлового будинку ( 4-кімнатний) Літ. А-1, загальною площею 87,8 кв.м., житловою площею 38,6 кв.м., прибудови а, прибудови а1, гаражу Літ.Б, погребу Літ.В, сажу Літ.Г, літньої кухні-сараю Літ. Д, сажу д, вбиральні Літ.Є, воріт з хвірткою №1, огорожі № 2, газопроводу №3, огорожі Ѕ част., вигрібної ями № 5, колодязя пробивного № 6, самовільне будівництва та переобладнання відсутнє.

Належність житлового будинку з господарськими та побутовими будівлями і спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 померлій ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 доводиться копією виписки з погосподарської книги виданої виконкомом Новоаврамівської сільської ради Хорольського району Полтавської області за № 2008 від 26.12.2019 року.

З повідомлення приватного нотаріуса Хорольського районного нотаріального округу Горбань В.В. від 26 грудня 2019 року за Вих. № 220/01-16 слідує, що у зв`язку з відсутністю правовстановлюючого документа на вказаний житловий будинок з господарськими будівлями, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , позивач не має можливості оформити право власності на нього у нотаріальному порядку, тому йому роз`яснено приватним нотаріусом, що питання належності цього будинку спадкодавцю та визнання права власності на нього за спадкоємцем необхідно вирішувати у судовому порядку.

З технічного паспорта на будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами, виготовленого станом на 04 січня 2020 року ФОП ОСОБА_3 , вбачається, що господарські будівлі вказаного домоволодіння перебувають у задовільному технічному стані, придатні до подальшої експлуатації.

Згідно звіту про оцінку майна, наданого Товариством з обмеженою відповідальністю Альбатрос , слідує, що ринкова вартість домоволодіння, яке складається з: житлового будинку А-1 загальною площею - 87,8 кв.м., житловою площею 38,6 кв.м., прибудови а, прибудови а1, гаражу Літ.Б, погребу Літ.В, сажу Літ.Г, літньої кухні-сараю Літ. Д, сажу д, вбиральні Літ.Є, воріт з хвірткою №1, огорожі № 2, газопроводу №3, огорожі Ѕ част., вигрібної ями № 5, колодязя пробивного № 6, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , станом на 29.01.2020 року становить 54800 гривень.

З листа Міністерства юстиції від 21.02.2005 року за № 19-32/319 у разі смерті власника нерухомого майна, первинна реєстація права власності на яке не була проведена і правовстановлювальний документ відсутній, питання визначення належності цього майна попередньому власнику та наступного власника(спадкоємця) повинно вирішуватись у судовому порядку.

З довідки виконкому Новоаврамівської сільської ради Хорольського району Полтавської області від 26.12.2019 року за № 2010 вбачається, що земельна ділянка, яка знаходиться за адресою АДРЕСА_1 була надана у власність загальною площею 0,25 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд померлій ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2 . Державний акт на дану земельну ділянку не виготовлявся.

Відповідно до ст. 316 ЦК України право власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осібю право власності набувається на підставах, що не заборонені законом.

Статтею 328 ЦК України визначено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

У відповідності до ст. 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Аналогічні роз`яснення викладені у п. 3.3 листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ за № 24-753/0/4-13 від 16.05.2013 року Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування , зокрема, якщо документи, що засвідчують право власності на нерухоме майно, існували, проте були втрачені власником та не можуть бути відновлені в передбаченому законом порядку, застосуванню підлягає ст. 392 ЦК України, відповідно до якої позов про визнання права власності може бути пред`явлений, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати власником документа, який засвідчує його право власності.

Відповідно п. 3.1 вказаного листа право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності (ст. 392 ЦК).

Згідно ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності встановлена судом.

Статтею 17 Загальної декларації прав людини, передбачено - ніхто не може бути безпідставно позбавлений свого майна.

Згідно ст.17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Суду як джерело права.

Відповідно до ст. 1 Першого протоколу Конвенції кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Поняття власності чи майна за ст. 1 Першого протоколу Конвенції тлумачиться дуже широко, охоплює цілу низку інтересів економічного характеру. За рішеннями Європейського суду з прав людини майном в розумінні статті 1 Протоколу 1 до Конвенції вважається законне і обґрунтоване очікування набуття майна або майнового права.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Захист цивільних прав - це застосування цивільно-правових засобів з метою забезпечення цивільних прав.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спобіг, визначений законами України (ст. 4 ЦПК України).

Стаття 15 ЦК України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Кожна особа також має право на захист свого інетерсу, який не суперечить загальним засадам цивільного судочинства.

Відтак, зазначена норма визначає об`єкт захисту порушене, невизнане або оспорене право чи цивільний інтерес.

Порушення права пов`язано з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково.

При оспоренні чи невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.

Таким чином, порушення, невизнання або оспорення суб`єктивного права є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту.

Захист цивільних прав - це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.

У розумінні закону, суб`єктивне право на захист - юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для повновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

Цивільне законодавство не містить визначення поняття способів захисту цивільних прав та інтересів. За їх призначенням вони можуть вважатися визначеним законом механізмом матеріально-правових засобів здійснення охорони цивільних прав та інтересів, що приводиться в дію за рішенням суду у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.

Матеріально-правовий аспект захисту цивільних прав та інтересів насамперед полягає в з`ясуванні, чи має особа таке право або інтерес та чи були вони порушені або було необхідним їх правове визначення.

При цьому слід виходити з положень ст. 11 ЦК України про підстави виникнення цивільних прав і цивільних обов`язків. Відповідно до них цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, передбачених актами цивільного законодавства, Конституцією України та міжнародними договорами України, а також із дій осіб, не передбачених цими актами, але які породжують цивільні права та обов`язки.

Рішенням Конституційного Суду України від 01.12.2004 року №1-10/2004 визначено, що охоронюваний законом інтерес треба розуміти - це прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, зумовлений загальним змістом об`єктивного і прямо не опосередкований у суб`єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони для задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності та іншим загально-правовим засадам.

Таким чином, під способами захисту суб`єктивних цивільних прав/інтересів розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться повновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та охоронюваних законом інтересів.

Загальний перелік таких способів захисту цивільних прав та інтересів дається в ст. 16 ЦК України.

У вказаній нормі визначено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Зі змісту ч. 3 ст. 16 ЦК України випливає, що суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом ніж той, який встановлений договором або законом.

Законодавчі обмеження матеріально- правових способів захисту цивільно права чи інтересу підлягають застосуванню з дотриманням положень статей 55, 124 Конституції України та статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, відповідно до яких кожна особа має право на ефективний засіб правового захисту, не заборонений законом.

Оскільки положення Конституції України та Конвенції мають вищу юридичну силу (ст.ст. 8-9 Конституції України), а обмеження матеріального права суперечать цим положенням, порушення цивільного права чи цивільного інтересу підлягають судовому захисту і у спосіб, не передбачений законом, зокрема статтею 16 ЦК України, але який є ефективним засобом захисту, тобто таким, що відповідає змісту порушеного права, характеру його порушення та наслідкам, спричиненим цим порушенням.

Такий правовий висновок викладений Верховним Судом України у постанові від 12 червня 2013 року у справі № 6-32цс13.

За даних обставин суд приходить до висновку, що права позивача є доведеним, а тому позовні вимоги підлягають до задоволення.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст.15,16,328,392 ЦК України, ст.ст.1-18,76-81,141,209-241,259,263-265,268,354,355 ЦПК України, суд-

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Новоаврамівської сільської ради Хорольського району Полтавської області про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування за законом, - задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_4 , в порядку спадкування за законом майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 матері ОСОБА_2 , право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , яке складається з: житлового будинку А-1 загальною площею - 87,8 кв.м., житловою площею 38,6 кв.м., прибудови а, прибудови а1, гаражу Літ.Б, погребу Літ.В, сажу Літ.Г, літньої кухні-сараю Літ. Д, сажу д, вбиральні Літ.Є, воріт з хвірткою №1, огорожі № 2, газопроводу №3, огорожі Ѕ част., вигрібної ями № 5, колодязя пробивного № 6.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст судового рішення складено 17.03.2020 року.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_4 , зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_2 .

Відповідач: Новоаврамівська сільська рада Хорольського району Полтавської області, адреса: село Новоаврамівка Хорольського району Полтавської області, індекс : 37842, код ЄДРПОУ: 22535517 .

Суддя: О.В. Коновод