Рішення

від 17.03.2020 по справі 548/303/20

ХОРОЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 548/303/20

Провадження № 2/548/260/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17.03.2020 року м. Хорол

Хорольський районний суд Полтавської області в складі:

головуючого судді- Коновод О.В.

за участю секретаря судового засідання Вовк М.І.

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду м. Хорол у порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Хорольської міської ради Полтавської області про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування за законом,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Хорольської міської ради Полтавської області про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування за законом, мотивуючи його тим, що вона ОСОБА_1 , є матір`ю ОСОБА_2 , що доводиться копією її паспорта Серія НОМЕР_1 та копією свідоцтва про народження Серія НОМЕР_2 .

ІНФОРМАЦІЯ_1 спадкодавець ОСОБА_2 помер в місті Хорол Полтавської області, що підтверджується копією свідоцтва про його смерть Серії НОМЕР_3 .

Після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 відкрилась спадщина на його спадкове майно, зокрема: 43/100 частки житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , а також належну йому частку земельної ділянки, на якій знаходиться домоволодіння.

Згідно Свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого 04 лютого 2020 року приватним нотаріусом Хорольського районного нотаріального округу Вовк А.М., зареєстрованого в реєстрі за №54, спадкоємцем зазначеного у свідоцтві майна ОСОБА_2 , 1985 року народження, є його мати: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 , місце проживання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 .

Спадщина, на яку видано свідоцтво, складається з: 43/100 (сорока трьох сотих) часток житлового будинку АДРЕСА_1 ) на приватизованій земельній ділянці, та в цілому складається з: житлового будинку літ.Ж-1, житловою площею 47, 8 в.м., загальною площею 79, 8 кв.м., сарай- літ. А, вбиральня -літ.Г, сарай -літ.Д, погріб- літ.Є, огорожа -№3, що належали власнику на підставі Свідоцтва про право на спадщину за законом Серія НОМЕР_5 № 772562, виданого Вовк А.М., державним нотаріусом Хорольської державної нотаріальної контори Полтавської області 14 березня 2011 року, зареєстрованого в реєстрі за №566; право власності зареєстровано в Комунальному підприємстві Лубенське міжрайонне бюро технічної інвентаризації 23 березня 2011 року, номер запису: 1245 в книзі:4, реєстраційний номер: 26918200.

В судове засідання позивач не з"явилася, але в позовній заяві прохала суд провести розгляд справи за її відсутності.

В судове засідання представник відповідача Хорольської міської ради Полтавської області не з"явився, але подали заяву про розгляд справи за відсутності представника міської ради.

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, від яких надійшли клопотання про розгляд справи за їх відсутності, що відповідає положенням ч. 3ст. 211 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється,що відповідає положенням ч. 2ст. 247 ЦПК України.

Врахувавши позицію позивача, дослідивши матеріали справи, врахувавши думку відповідача, викладену у письмовій заяві, оцінивши докази в їх сукупності, дійшов до висновку, що позовна заява підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з ч. 3 ст. 13 ЦПК України учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

За вимогами ч. 3 ст. 12 Цивільно-процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з ч. 1 ст. 13 Цивільно-процесуального кодексу України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 Цивільно-процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 Цивільно-процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Згідно з повідомленням приватного нотаріуса Хорольського районного нотаріального округу Вовк А.М. від 29 січня 2020 року за № 12/02-14 позивачу, ОСОБА_1 , відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на земельну ділянку, що знаходиться на території АДРЕСА_1 , яка належить позивачу та спадкодавцю ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 на праві спільної сумісної власності згідно Свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого Штомпель О.І ОСОБА_3 , державним реєстратором Реєстраційної служби Хорольського РУЮ Полтавської області 20.05.2014 року за індексним номером: 2145585, у зв`язку з чим позивачу роз`яснено необхідність вирішення даного питання у судовому порядку.

Статтею 1218 ЦК України передбачено, що до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно ч. 1 ст. 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.

Статтею 1222 ЦК України встановлено, що спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

Відповідно до ст. 1261 ЦК України позивач, ОСОБА_1 , є єдиним спадкоємцем першої черги за законом померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , яка прийняла його спадщину, тому має право успадкувати вищевказане нерухоме спадкове майно.

Відповідно до Свідоцтва про право власності на нерухоме майно Серія НОМЕР_6 № НОМЕР_7 , індексний номер: 21845585, а також Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, індексний номер: 21845793, номер запису про право власності: 5706952, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 363897753248, виданих Штомпель О.І., державним реєстратором Реєстраційної служби Хорольського РУЮ Полтавської області 20.05.2014 року, земельна ділянка, адреса об`єкта: АДРЕСА_2 , кадастровий номер: 5324810100:50:003:0846, цільове призначення: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд ( присадибна ділянка), площа: 0, 0888 га, форма власності: приватна, вид спільної власності: спільна сумісна, розмір частки:1, власники: ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Таким чином, позивач, ОСОБА_1 , як єдиний спадкоємець померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 сина ОСОБА_2 за законом, в результаті спадкування належних спадкодавцю 43/100 (сорока трьох сотих) часток житлового будинку АДРЕСА_1 , з урахуванням належної позивачу на праві приватної власності 57/100 часток цього домоволодіння, набула його у власність повністю:43/100 + 57/100= 100/100= 1.

Відповідно до ч. 4 ст. 120 ЗК України у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду кількома особами право на земельну ділянку визначається пропорційно до часток осіб у праві власності жилого будинку, будівлі або споруди.

Отже, у відповідності до ч. 4 ст. 120 ЗК України розмір часток співвласників земельної ділянки 3, кадастровий номер:5324810100:50:003:0846, цільове призначення: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд ( присадибна ділянка), площа: 0, 0888 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 становить: ОСОБА_1 - 57/100, ОСОБА_2 -43/100.

Таким чином, позивач, ОСОБА_1 , як єдиний спадкоємець померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 сина ОСОБА_2 за законом, в результаті спадкування належних спадкодавцю 43/100 вказаної земельної ділянки, з урахуванням належної позивачу на праві приватної власності 57/100 часткок цієї ділянки, набула її у власність повністю: 43/100 + 57/100= 1.

Згідно з Витягом з технічного документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, наданим відділом у Хорольському районі Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області нормативна грошова оцінка земельної ділянки площею 888 кв.м., місцезнаходження: АДРЕСА_2 , становить 219 549, 12 грн., тому вартість 43/ 100 цієї земельної ділянки сккладає: 219 549, 12 х 43/100 = 94 406, 12 грн.

Відповідно до ст. 316 ЦК України право власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осібю право власності набувається на підставах, що не заборонені законом.

Статтею 328 ЦК України визначено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

У відповідності до ст. 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Аналогічні роз`яснення викладені у п. 3.3 листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ за № 24-753/0/4-13 від 16.05.2013 року Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування , зокрема, якщо документи, що засвідчують право власності на нерухоме майно, існували, проте були втрачені власником та не можуть бути відновлені в передбаченому законом порядку, застосуванню підлягає ст. 392 ЦК України, відповідно до якої позов про визнання права власності може бути пред`явлений, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати власником документа, який засвідчує його право власності.

Відповідно п. 3.1 вказаного листа право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності (ст. 392 ЦК).

Згідно ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності встановлена судом.

Статтею 17 Загальної декларації прав людини, передбачено - ніхто не може бути безпідставно позбавлений свого майна.

Згідно ст.17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Суду як джерело права.

Відповідно до ст. 1 Першого протоколу Конвенції кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Поняття власності чи майна за ст. 1 Першого протоколу Конвенції тлумачиться дуже широко, охоплює цілу низку інтересів економічного характеру. За рішеннями Європейського суду з прав людини майном в розумінні статті 1 Протоколу 1 до Конвенції вважається законне і обґрунтоване очікування набуття майна або майнового права.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Захист цивільних прав - це застосування цивільно-правових засобів з метою забезпечення цивільних прав.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спобіг, визначений законами України (ст. 4 ЦПК України).

Стаття 15 ЦК України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Кожна особа також має право на захист свого інетерсу, який не суперечить загальним засадам цивільного судочинства.

Відтак, зазначена норма визначає об`єкт захисту порушене, невизнане або оспорене право чи цивільний інтерес.

Порушення права пов`язано з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково.

При оспоренні чи невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.

Таким чином, порушення, невизнання або оспорення суб`єктивного права є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту.

Захист цивільних прав - це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.

У розумінні закону, суб`єктивне право на захист - юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для повновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

Цивільне законодавство не містить визначення поняття способів захисту цивільних прав та інтересів. За їх призначенням вони можуть вважатися визначеним законом механізмом матеріально-правових засобів здійснення охорони цивільних прав та інтересів, що приводиться в дію за рішенням суду у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.

Матеріально-правовий аспект захисту цивільних прав та інтересів насамперед полягає в з`ясуванні, чи має особа таке право або інтерес та чи були вони порушені або було необхідним їх правове визначення.

При цьому слід виходити з положень ст. 11 ЦК України про підстави виникнення цивільних прав і цивільних обов`язків. Відповідно до них цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, передбачених актами цивільного законодавства, Конституцією України та міжнародними договорами України, а також із дій осіб, не передбачених цими актами, але які породжують цивільні права та обов`язки.

Рішенням Конституційного Суду України від 01.12.2004 року №1-10/2004 визначено, що охоронюваний законом інтерес треба розуміти - це прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, зумовлений загальним змістом об`єктивного і прямо не опосередкований у суб`єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони для задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності та іншим загально-правовим засадам.

Таким чином, під способами захисту суб`єктивних цивільних прав/інтересів розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться повновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та охоронюваних законом інтересів.

Загальний перелік таких способів захисту цивільних прав та інтересів дається в ст. 16 ЦК України.

У вказаній нормі визначено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Зі змісту ч. 3 ст. 16 ЦК України випливає, що суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом ніж той, який встановлений договором або законом.

Законодавчі обмеження матеріально- правових способів захисту цивільно права чи інтересу підлягають застосуванню з дотриманням положень статей 55, 124 Конституції України та статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, відповідно до яких кожна особа має право на ефективний засіб правового захисту, не заборонений законом.

Оскільки положення Конституції України та Конвенції мають вищу юридичну силу (ст.ст. 8-9 Конституції України), а обмеження матеріального права суперечать цим положенням, порушення цивільного права чи цивільного інтересу підлягають судовому захисту і у спосіб, не передбачений законом, зокрема статтею 16 ЦК України, але який є ефективним засобом захисту, тобто таким, що відповідає змісту порушеного права, характеру його порушення та наслідкам, спричиненим цим порушенням.

Такий правовий висновок викладений Верховним Судом України у постанові від 12 червня 2013 року у справі № 6-32цс13.

За даних обставин суд приходить до висновку, що права позивача є доведеним, а тому позовні вимоги підлягають до задоволення.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст.15,16,328,392 ЦК України, ст.ст.1-18,76-81,141,209-241,259,263-265,268,354,355 ЦПК України, суд-

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Хорольської міської ради Полтавської області про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування за законом,- задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_4 , в порядку спадкування за законом майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 сина ОСОБА_2 , а саме 43/100 (сорока трьох сотих) часток земельної ділянки АДРЕСА_1 адреса об`єкта: АДРЕСА_3 ), кадастровий номер: 5324810100:50:003:0846, номер запису про право власності: 5706952, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 363897753248, цільове призначення: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд ( присадибна ділянка), площа: 0, 0888 га, з урахуванням належної ОСОБА_1 на праві приватної власності на 57/100 частки цієї земельної ділянки, визнати право власності на неї повністю, розмір частки:1.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст судового рішення складено 17.03.2020 року.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_4 , проживає та зареєстрована за адресою: АДРЕСА_4 .

Відповідач: Хорольська міська рада Полтавської області, адреса: м. Хорол, вулиця Незалежності, 37 Полтавської області, поштовий індекс : 37800, код ЄДРПОУ 22528612 .

Суддя: О.В. Коновод