Рішення

від 11.03.2020 по справі 697/707/19

КАНІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 697/707/19

Провадження № 2/697/17/2020

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 березня 2020 року

Канівський міськрайонний суд Черкаської області в складі:

головуючого судді Русакова Г.С.

за участю секретаря с/з Десятник О.А.

позивача ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_2

відповідачів ОСОБА_3 , ОСОБА_3

представників відповідача Ліплявської ОТГ - Дудника В.О., Миненка В.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні м. Канів цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Ліплявської сільської ради об`єднаної територіальної громади Черкаської області, ОСОБА_3 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання права на фермерське господарство в порядку спадкування,-

ВСТАНОВИВ:

08.01.2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою до Ліплявської сільської ради об`єднаної територіальної громади Черкаської про визнання права на спадщину в порядку спадкування, мотивуючи позов тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_5 . 10.10.2011 року Канівської державною нотаріальної конторою заведена спадкова справа № 393-2011 до майна померлого. Спадкоємцями за законом є позивач та відповідачі по справі: ОСОБА_6 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 . Після смерті ОСОБА_5 відкрилася спадщина до складу спадкового майна входить фермерське господарство Алькасар . Засновником даного господарства був ОСОБА_5 . Для ведення фермерського господарства у довічне успадковуване володіння була надана земельна ділянка, площею 50,8 га, яка розташована на території Ліплявської сільської ради об`єднаної територіальної громади Черкаської області..

Після відкриття спадщини, позивач звернулася до нотаріуса з приводу отримання свідоцтва на спадщину на фермерське господарство, проте у видачі останнього їй було відмовлено через те, що фермерське господарство як цілісний майновий комплекс не було зареєстровано у відповідному компетентному органі. В зв`язку з цим, позивач звернулася до суду з позовом в якому просить визнати за нею в порядку спадкування за законом права засновника фермерського господарства Алькасар та право на спадщину на цілісний майновий комплекс фермерського господарства Алькасар .

Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримала та просила суд їх задовольнити.

Представник позивача в судовому засіданні просив суд задоволити позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідачі ОСОБА_3 та ОСОБА_3 в судовому засіданні позовні вимоги визнали та не заперечували щодо їх задоволення.

Відповідач ОСОБА_4 в судове засідання не з`явилася, надіслала до суду заяву про розгляд справи без її участі не заперечувала щодо задоволення позовних вимог.

Представник відповідача Ліплявської ОТГ Дудник В.О. в судовому засіданні позовні вимоги не визнав та посилаючись на обставини, викладені у відзиві на позов, просив суд відмовити у їх задоволенні.

Представник відповідача Ліплявської ОТГ Міненко В.Б. в судовому засіданні щодо визнання права засновника фермерського господарства не заперечував.

Суд, вислухавши думку учасників процесу, вивчивши матеріали справи, встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.

ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_5 , що підтверджується даними свідоцтва про смерть, що видано 19.04.2011, Серія НОМЕР_1 (а.с.23).

Після смерті ОСОБА_5 залишилось спадкове майно: Фермерське господарство Алькасар .

Спадкоємцями майна померлого є дружина ОСОБА_1 , сини: ОСОБА_3 , ОСОБА_3 та донька ОСОБА_4 .

З метою оформлення спадщини позивач звернулася до державного нотаріуса Канівської державної нотаріальної конторри з заявою про видачу свідоцтва на спадщину на фермерське господарство Алькасар , що розташоване в селі Ліпляве, Канівського району Черкаської області,проте їй було відмовлено у вчиненні нотаріальної дії, зокрема у видачі свідоцтва на право на спадщину за законом на фермерське господарство, як об`єкт майнових прав, оскільки відсутні відомості про зареєстроване право власності стосовно вищезазначеного фермерського господарства як цілісного майнового комплексу на ім`я ОСОБА_5 (а.с.22).

Отже враховуючи відсутність документів, які підтверджують факт належності на праві власності фермерського господарства спадкодавцю, спадкоємець позбавлена можливості реалізувати свої спадкові права.

З матеріалів цивільної справи вбачається, що рішенням виконавчого комітету Канівської районної ради народних депутатів вирішено провести державну реєстрацію господарства 2Алькасар . 27.08.1991 року фермерське господарство Алькасар включено до єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (а.с.21).

Рішенням Канівського районного виконавчого комітету № 169 від 27.08.1991 року затверджено статут фермерського господарства Алькасар , головою якого є ОСОБА_5 (а.с.12-15). Місце знаходження господарства Україна, Черкаська область, Канівський район, с. Ліпляве. Головною метою діяльності господарства є отримання прибутку шляхом вирощування зернових та технічних культур, овочівництво, декоративне садівництво та вирощування продукції розсадників, інші види оптової торгівлі, роздрібна торгівля з лотків та на ринках. Господарство є юридичною особою (а.с.6-11).

Згідно витягу Державної реєстраційної служби України від 21.02.2019 року з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ОСОБА_5 є засновником та керівником фермерського господарства Алькасар , з розміром статутного капіталу 0 грн. Відомості щодо дати та номеру запису в Єдиному державному реєстрі про проведення державної реєстрації юридичної особи у разі, коли державна реєстрація юридичної особи проведена після набрання чинності Законом України Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців відсутні (а.с.6,7).

З довідки Канівської районної державної адміністрації від 21.10.2005 № 1094/01-20 вбачається, що Фермерське господарство Алькасар є фермерським господарством з відокремленою садибою.

З відповіді Канівської державної нотаріальної контори від 10.05.2019 року №660/02-14 від вбачається, що після смерті ОСОБА_5 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , була заведена спадкова справа №393-2011. 10.10.2011 року із заявами про прийняття спадщини звернулись: дружина померлого ОСОБА_1 , діти померлого: ОСОБА_3 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 . Свідоцтво про право на спадщину не видавалось.

Отже судом встановлено, що спадкодавець не був власником майна фермерського господарства, останнє належало фермерському господарству як юридичній особі, засновником якого він був.

Відповідно до ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ст.392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Відповідно до п. 23 Постанови № 7 Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року Про судову практику у справах про спадкування , у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

На підставі ст.1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом та згідно до положень ст.1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обовязки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинились внаслідок його смерті.

Згідно ст.1222 ЦК України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

Відповідно до ст.1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Розглядаючи позовні вимоги в частині визнання права власності на фермерське господарство, суд виходить з того, що нормами ст. 23 Закону України "Про фермерське господарство" від 19 червня 2003 року передбачено, що успадкування фермерського господарства (цілісного майнового комплексу або його частини) здійснюється відповідно до закону.

Відповідно до ч. 1, ч. 4 ст. 1 Закону України "Про фермерське господарство" фермерське господарство є формою підприємницької діяльності громадян, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, здійснювати її переробку та реалізацію з метою отримання прибутку на земельних ділянках, наданих їм у власність та/або користування, у тому числі в оренду, для ведення фермерського господарства, товарного сільськогосподарського виробництва, особистого селянського господарства, відповідно до закону

Фермерське господарство підлягає державній реєстрації як юридична особа або фізична особа - підприємець. Фермерське господарство діє на основі установчого документа (для юридичної особи - статуту, для господарства без статусу юридичної особи - договору (декларації) про створення фермерського господарства). В установчому документі зазначаються найменування господарства, його місцезнаходження, адреса, предмет і мета діяльності, порядок формування майна (складеного капіталу), органи управління, порядок прийняття ними рішень, порядок вступу до господарства та виходу з нього та інші положення, що не суперечать законодавству України.

Ч.1,ч.4 ст.4 ЗУ Профермерське господарство визначено, що головою фермерського господарства є його засновник або інша визначена в Статуті особа. Голова фермерського господарства може письмово доручати виконання своїх обов`язків одному з членів господарства або особі, яка працює за контрактом.

У відповідності до ст. 19 Закону України "Про фермерське господарство" до складу майна фермерського господарства (складеного капіталу) можуть входити: будівлі, споруди, облаштування, матеріальні цінності, цінні папери, продукція, вироблена господарством в результаті господарської діяльності, одержані доходи, інше майно, набуте на підставах, що не заборонені законом, право користування землею, водою та іншими природними ресурсами, будівлями, спорудами, обладнанням, а також інші майнові права (в тому числі на інтелектуальну власність), грошові кошти, які передаються членами фермерського господарства до його складеного капіталу.

Згідно статті 20 зазначеного Закону майно фермерського господарства належить йому на праві власності. Майнові права, що входять до складеного капіталу фермерського господарства, передаються йому на визначений у Статуті термін.

У власності фермерського господарства може перебувати будь-яке майно, в тому числі земельні ділянки, житлові будинки, господарські будівлі і споруди, засоби виробництва тощо, яке необхідне для ведення товарного сільськогосподарського виробництва і набуття якого у власність не заборонено законом.

Фермерське господарство має право здійснювати відчуження та набуття майна на підставі цивільно-правових угод.

Порядок володіння, користування і розпорядження майном фермерського господарства здійснюється відповідно до його Статуту, якщо інше не передбачено угодою між членами фермерського господарства та законом.

Член фермерського господарства має право на отримання частки майна фермерського господарства при його ліквідації або у разі припинення членства у фермерському господарстві. Розмір частки та порядок її отримання визначаються Статутом фермерського господарства.

П. 4 ст. 35 Закону України "Про фермерське господарство"передбачено, що діяльність фермерського господарства припиняється, зокрема, у разі якщо не залишається жодного члена фермерського господарства або спадкоємця, який бажає продовжити діяльність господарства.

Відповідно до ч. 1 ч. 3 статті 191 ЦК України підприємство є єдиним майновим комплексом, що використовується для здійснення підприємницької діяльності. До складу підприємства як єдиного майнового комплексу входять усі види майна, призначені для його діяльності, включаючи земельні ділянки, будівлі, споруди, устаткування, інвентар, сировину, продукцію, права вимоги, борги, а також право на торговельну марку або інше позначення та інші права, якщо інше не встановлено договором або законом. Підприємство як єдиний майновий комплекс є нерухомістю.

Фермерське господарство, як цілісний майновий комплекс, включає майно, передане до складеного капіталу, нерозподілений прибуток, майнові та інші зобов`язання.

За положеннями статті 182 ЦК Українидо складу спадщини входить лише те нерухоме майно, право на яке зареєстровано в органах, що здійснюють державну реєстрацію нерухомого майна. Таким чином, видача свідоцтва про право на спадщину на майно, яке підлягає державній реєстрації, провадиться після подання правовстановлюючих документів про належність цього майна спадкодавцеві.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що право власності безпосередньо на фермерське господарство не може бути предметом спадкування, оскільки діяльність самого фермерського господарства не припиняється смертю засновника, водночас предметом спадкування є право засновника такого господарства.

У відповідності до ст. 1218 ЦК України, до складу спадщини входять всі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок смерті.

У зв`язку з наведеним, суд приходить до переконання, що до позивача, як спадкоємця за законом який висловив бажання продовжити діяльність фермерського господарства, (враховуючи відсутність в матеріалах справи доказів на підтвердження бажання інших спадкоємців продовжити діяльність господарства), повинні перейти права саме засновника зазначеного господарства, а не право власності на господарство, а тому суд вважає що позов в цій частині підлягає задоволенню частково.

Суд вирішує судові витрати в порядку ст. 141ЦПК України.

Оскільки позивач не просив стягнути судовий збір з відповідача, суд відносить останній на рахунок позивача.

Керуючись ст.ст. 392, 1222, 1223 ЦК України, ст.ст. 141,263-265 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Цивільний позов ОСОБА_1 до Ліплявської сільської ради об`єднаної територіальної громади Черкаської області, ОСОБА_3 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання права на фермерське господарство в порядку спадкування - задовольнити частково.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (ідентифікаційнийномер НОМЕР_2 ), проживаючою по АДРЕСА_1 права засновника Фермерського господарства Алькасар (ідентифікаційний код 21373099), яке знаходиться за адресою: с.Ліпляве, Канівський район, Черкаської області в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_5 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 16.03.2020 року.

Головуючий підпис Г . С . Русаков