Рішення

від 16.03.2020 по справі 903/978/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10 E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

16 березня 2020 року Справа № 903/978/19

Господарський суд Волинської області у складі судді Войціховського Віталія Антоновича, за участі секретаря судового засідання Сердюкової Аліни Олегівни

та за присутності представників сторін:

від позивача: Нерода В.Ю.-представник, адвокат (ордер серія КС №650996 від 01.11.2019р.)

від відповідача: Пилипчук І.Ю.- представник, адвокат (ордер серія АС №1004354 від 25.02.2020р.)

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Луцьку у приміщенні Господарського суду Волинської області в порядку загального позовного провадження матеріали справи

за позовом Малого приватного підприємства Фірма "Ерідон", с. Княжичі Києво-Святошинського р-ну

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Бистровиця", с. Волиця-Лобачівська Горохівського р-ну

про стягнення 346 219,61 грн.

Суть спору: Мале приватне підприємство Фірма "Ерідон" звернулось до господарського суду з позовом від 04.12.2019р. Вих.№ 2260 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Бистровиця" про стягнення 1 746 994,90 грн., в тому числі 1 400 775,29 грн. заборгованості по оплаті отриманого на підставі договору поставки №1048/19/40 від 30.07.2018р. товару, 142 037,76 грн. пені, нарахованої за прострочення виконання зобов'язання по оплаті товару згідно п. 6.2. договору за період з 01.07.2019р. по 04.12.2019р. (по кожній поставці окремо), 43 908,87 грн. 10 % річних, нарахованих у відповідності до п. 6.7. договору та ст. 625 ЦК України за період з 01.07.2019р. по 04.12.2019р. (по кожній поставці окремо) та 160 272,98 грн. процентів за користування товарним кредитом, нарахованих у відповідності до п. п. 4, 5 Додатків до договору поставки №1048/19/40 від 30.07.2018р. за період з 01.07.2019р. по 04.12.2019р. (по кожній поставці окремо).

В обґрунтування позовних вимог позивач засвідчував на порушенні відповідачем умов договору поставки товару №1048/19/40 від 30.07.2018р. в частині проведення своєчасних розрахунків за отриманий товар, нарахування у зв'язку з цим пені, 10 % річних та процентів за користування товарним кредитом.

Ухвалою Господарського суду Волинської області від 16.12.2019р. за вказаним позовом було відкрито провадження у справі, постановлено справу розглядати за правилами загального позовного провадження, призначено її розгляд в судовому засіданні на 15.01.2020р., запропоновано учасникам судового процесу вчинити певні дії та надати суду відповідні матеріали.

15.01.2020р. на адресу суду від позивача надійшли письмові пояснення від 13.01.2020р. з обгрунтовуючими пояснення документами, в котрих позивач, зокрема, засвідчив, що платіжним дорученням №1026 від 06.09.2019р. на суму платежу 200 000,00грн. були оплачені отримані відповідачем мінеральні добрива, згідно додатку №1048/19/40/02-Мд-О від 06.12.2018р. до договору поставки №1048/19/40 від 30.07.2018р. Решта (різниця) грошових коштів за вказаним платіжним дорученням в сумі 181 632,19грн. на підставі п. 3.7. договору поставки №1048/18/31 від 17.08.2017р. були зараховані позивачем в рахунок оплати заборгованості за отримані відповідачем інші товари, а саме: мінеральні добрива згідно додатку №1048/18/31/12-Мд-О від 07.12.2018р. до договору поставки №1048/18/31 від 17.08.2017р.

Під час здійснення судом підготовчого провадження у даній справі на адресу суду від позивача надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог від 15.01.2020р., в котрій позивач, у зв'язку із частковою оплатою відповідачем після звернення позивача з позовом до суду суми основного боргу в розмірі 250 000,00 грн. просив суд зменшити розмір позовних вимог та стягнути з відповідача на користь позивача 1 496 994,90грн., в т.ч. 1 150 775,29 грн. заборгованості по оплаті отриманого на підставі договору поставки №1048/19/40 від 30.07.2018р. товару, 142 037,76 грн. пені, нарахованої за прострочення виконання зобов'язання по оплаті товару згідно п. 6.2. договору, 43 908,87 грн. 10 % річних, нарахованих у відповідності до п. 6.7. договору та ст. 625 ЦК України та 160 272,98 грн. процентів за користування товарним кредитом, нарахованих у відповідності до п.п. 4, 5 Додатків до договору поставки №1048/19/40 від 30.07.2018р.

Протокольною ухвалою суду від 15.01.2020р. було оголошено в судовому засіданні перерву до 06.02.2020р.

Водночас, 05.02.2020р. на адресу суду від позивача надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог від 05.02.2020р., в котрій позивач, у зв'язку із частковою оплатою відповідачем суми основного боргу в розмірі 850 000,00грн. просив суд зменшити розмір позовних вимог та стягнути з відповідача на користь позивача 846 994,90 грн., в т.ч. 500 775,29 грн. заборгованості по оплаті отриманого на підставі договору поставки №1048/19/40 від 30.07.2018р. товару, 142 037,76 грн. пені, нарахованої за прострочення виконання зобов'язання по оплаті товару згідно п. 6.2. договору, 43 908,87 грн. 10 % річних, нарахованих у відповідності до п. 6.7. договору та ст. 625 ЦК України та 160 272,98 грн. процентів за користування товарним кредитом, нарахованих у відповідності до п.п. 4, 5 Додатків до договору поставки №1048/19/40 від 30.07.2018р.

Протокольною ухвалою суду від 06.02.2020р., було продовжено строк проведення підготовчого провадження на 30 днів до 15.03.2020р., розгляд справи в підготовчому засіданні було відкладено на 25.02.2020р.

24.02.2020р. на адресу суду від позивача надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог від 21.02.2020р., в котрій позивач, у зв'язку із оплатою відповідачем 06.02.2020р. суми основного боргу в розмірі 500 775,29 грн. просив суд зменшити розмір позовних вимог та стягнути з відповідача на користь позивача 346 219,61 грн., в т.ч. 142 037,76 грн. пені, нарахованої за прострочення виконання зобов'язання по оплаті товару згідно п. 6.2. договору, 43 908,87 грн. 10 % річних, нарахованих у відповідності до п. 6.7. договору та ст. 625 ЦК України та 160 272,98 грн. процентів за користування товарним кредитом, нарахованих у відповідності до п.п. 4, 5 Додатків до договору поставки №1048/19/40 від 30.07.2018р.

Водночас, в даних заявах містилось клопотання позивача про повернення йому у зв'язку із зменшенням розміру позовних вимог частини сплаченої суми судового збору на підставі п.1 ч.1 ст. 7 ЗУ "Про судовий збір".

25.02.2020р. на адресу суду від відповідача надійшло клопотання від 25.02.2020р. про зменшення розміру пені на 90% з обгрунтовуючими вказане клопотання документами, в котрому відповідач, посилаючись на положення ст. ст. 549, 551, 614 ЦК України, ст. ст. 230, 233 ГК України, визнання відповідачем позову, повну оплату відповідачем суми основного боргу, відсутність доказів, які б свідчили про понесення позивачем збитків, у зв'язку з простроченням оплати заборгованості, яка мала не тривалий характер, а також майбутнє відшкодування позивачу за рахунок відповідача 43 908,87 грн. 10 % річних, нарахованих у відповідності до п. 6.7. договору та ст. 625 ЦК України та 160 272,98 грн. процентів за користування товарним кредитом, нарахованих у відповідності до п.п. 4, 5 Додатків до договору поставки №1048/19/40 від 30.07.2018р., просить суд зменшити розмір пені, нарахованої позивачем за невиконання відповідачем зобов'язань за договором поставки №1048/19/40 від 30.07.2018р., на 90%.

За наслідками розгляду в судовому засіданні 25.02.2020р. заяв позивача про зменшення розміру позовних вимог, судом були прийняті відповідні заяви про зменшення розміру позовних вимог із зазначенням нової ціни позову - 346 219,61 грн., з врахуванням якої й продовжується розгляд справи.

Крім того, ухвалою суду від 25.02.2020р. суд постановив Управлінню державної казначейської служби України у м. Луцьку Волинської області повернути з Державного бюджету України Малому приватному підприємству Фірма "Ерідон" 21 011,63 грн. судового збору, сплаченого згідно меморіального ордеру №573865 від 06.12.2019р. (меморіальний ордер №573865 від 06.12.2019р. знаходиться у матеріалах справи) у зв'язку із зменшенням позивачем розміру позовних вимог.

В судовому засіданні 25.02.2020р. судом було постановлено протокольну ухвалу про закриття підготовчого провадження у справі та призначення справи до розгляду по суті на 16.03.2020р.

28.02.2020р. на адресу суду від позивача надійшли письмові пояснення від 28.02.2020р. в котрих позивач просив суд відмовити відповідачу у задоволенні клопотання про зменшення пені, зокрема, з огляду на те, що на час укладення договору поставки № 1048/19/40 від 30.07.2018 та додатків до нього, відповідач був обізнаний із специфікою роботи підприємства в аграрному секторі, і як юридична особа, що здійснює підприємницьку діяльність на власний ризик, взяв на себе відповідні зобов'язання (приймати поставлений товар та здійснювати своєчасний/повний розрахунок з постачальником), і об'єктивно усвідомлював усі можливі ризики ведення господарської діяльності та виконання зобов'язань за договором.

Отже, будь-яке фінансове становище відповідача є результатом підприємницької (господарської) діяльності саме відповідача, в ході якої відповідач мав планувати свої видатки на погашення грошових зобов'язань, оскільки був обізнаний про строк настання їх виконання (погашення), самостійно визначивши такі строки у додатках до договору поставки № 1048/19/40 від 30.07.2018р.

Також, фінансове становище підприємства відповідача, сезонний характер виробництва, низькі ціни на продукцію, як зобов'язання відповідача перед іншими третіми особами, так і не виконання зобов'язань іншими третіми особами перед відповідачем тощо, на переконання позивача, не є незвичайною, непрогнозованою і непередбаченою обставиною в умовах ринкової економіки, а є одним із можливих ризиків підприємницької діяльності та в умовах фінансової кризи в країні носить загальний характер, як для боржника так і для стягувача.

Таким чином, на думку позивача, будь-яке зменшення розміру неустойки порушує майнові (матеріальні) інтереси позивача, а тому таке зменшення не буде ґрунтуватися на загальних засадах цивільного законодавства, якими є, зокрема, верховенство права, справедливість, добросовісність та розумність, адже не вчасне отримання МПП Фірма "ЕРІДОН" грошових коштів, на які розраховувало при укладенні договору поставки, з врахуванням інфляційних процесів в економіці держави та неможливості залучати кошти для інших проектів і проведення розрахунків у власній господарський діяльності, призводить до негативних фінансово-господарських та іміджевих наслідків діяльності МПП Фірма "Ерідон".

Присутня в судовому засіданні 16.03.2020р. представник позивача позовні вимоги підтримала та просила суд задовольнити останні в повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві, заявах про зменшення розміру позовних вимог та письмових поясненнях.

Крім того, представник позивача до закінчення судових дебатів у справі заявила усне клопотання про вирішення питання про судові витрати (витрати на правову допомогу) після ухвалення рішення по суті позовних вимог, яке було судом задоволено шляхом постановлення відповідної ухвали.

В судовому засіданні представник відповідача позовні вимоги визнала, однак, просила суд зменшити нарахований до стягнення з відповідача розмір пені на 90%.

Представник позивача стосовно клопотання відповідача про зменшення розміру пені заперечила та просила суд відмовити в задоволенні останнього.

Розглянувши клопотання відповідача від 25.02.2020р. про зменшення розміру пені на 90%, яке містить визнання позову відповідачем, суд засвідчує, що відповідно до ч. 1 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованих підстав вважати їх недостовірними або визнаними у зв'язку з примусом. Обставини, які визнаються учасниками справи, можуть бути зазначені в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.

В даному випадку, відповідач у клопотанні від 25.02.2020р. визнає позов.

Відповідно до ч. 6 ст. 46 ГПК України суд не приймає відмови від позову, зменшення розміру позовних вимог, визнання позову відповідачем у справі, в якій особу представляє її законний представник, якщо його дії суперечать інтересам особи, яку він представляє.

Відповідно до ч. 3 ст. 185 Господарського процесуального кодексу України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення суду у випадку визнання позову відповідачем.

Згідно з ч. 1 ст. 191 Господарського процесуального кодексу України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.

Відповідно до ч. 4 ст. 191 ГПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Судом встановлено, що визнання позову відповідачем не суперечить закону та не порушує права чи інтереси інших осіб.

За таких обставин, суд приймає визнання позову відповідачем.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення присутніх в судовому засіданні представників сторін, господарський суд, оцінюючи подані докази за своїм переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному й об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, дійшов до висновку, що пред'явлений позивачем до відповідача позов підставний повністю, однак, в силу часткового задоволення клопотання відповідача, підлягає до часткового задоволення.

Викладена позиція суду пов'язана з наступними обставинами:

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, 30 липня 2018 року між Малим приватним підприємством Фірма "Ерідон" (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Бистровиця" (покупець) було укладено договір поставки №1048/19/40 з додатками №№ 1048/19/40/01-Н від 30.07.2018р., №1048/19/40/01-Вл-Н від 11.12.2018р., 1048/19/40/05-ЗЗР від 21.05.2019р., 1048/19/40/06-ЗЗР від 10.06.2019р., 1048/19/40/07-ЗЗР від 10.06.2019р., 1048/19/40/08-ЗЗР від 13.06.2019р., 1048/19/40/10-ЗЗР від 12.08.2019р., 1048/19/40/02-Мд-О від 06.12.2018р., 1048/19/40/09-Мд-О від 10.07.2019р., 1048/19/40/03-Мд-П від 25.02.2019р., 1048/19/40/04-Мд-П від 07.03.2019р., у відповідності до пунктів 1.1.-1.2. котрого в порядку та на умовах цього договору постачальник зобов'язався поставляти покупцю продукцію виробничо-технічного призначення, а покупець зобов'язався прийняти та оплатити вартість такого товару. Найменування, асортимент та кількість товару, який підлягає поставці за цим договором, зазначаються в Додатках, які є його невід'ємною частиною.

Згідно пунктів 2.1.-2.3. цього договору ціна товару в національній валюті та її еквівалент в іноземній валюті (долар США або Євро), зазначається у Додатках до цього договору. Ціна товару в національній валюті є орієнтовною та остаточно визначається на дату фактичної оплати товару на умовах цього договору. Еквівалент ціни товару в іноземній валюті, який зазначено в Додатку до цього договору, є незмінним на весь період дії цього договору. Загальна вартість товару, що постачається за цим договором, визначається Додатками та видатковими накладними, з врахуванням п. 3.2. договору. У випадку розбіжності даних у Додатках та у видаткових накладних щодо кількості, асортименту, ціни товару, перевагу має видаткова накладна.

Оплата товару здійснюється покупцем в національній валюті України шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок постачальника в порядку, на умовах та в строки, визначені цим договором та додатками до нього. У випадку поставки товару на умовах попередньої оплати, допускається оплата та поставка товару на підставі рахунку на попередню оплату, що містить істотні умови поставки без укладення додатків до цього договору. Датою оплати товару вважається день зарахування грошових коштів на банківський рахунок постачальника. Сторони погодили, що визначення ціни та загальної вартості Товару, що піддягає оплаті покупцем, здійснюється в національній валюті України, виходячи із курсу продажу долару США або Євро до гривні, встановленому на Між6анківській валютній біржі на момент закриття торгів у день, що передує даті оплати Товару. Оплата Товару, який постачається на умовах попередньої оплати, здійснюється Покупцем на підставі рахунку на оплату, сформованого Постачальником, з врахуванням умов пунктів 3.1. та 3.2. Договору. Термін дії Рахунку на оплату складає 3 (три) банківських дні, включаючи дату його оформлення, якщо інше не буде погоджено Сторонами. В разі порушення строків оплати, визначених Рахунком на оплату, зарахування платежів здійснюється Постачальником, виходячи з курсу Міжбанку, встановленого на момент надходження грошових коштів на банківський рахунок Постачальника. Товар, що був отриманий Покупцем, в межах цього Договору тільки за видатковими накладними (без підписання Додатку та без здійснення попередньої оплати), підлягає повній оплаті з дотриманням умов пунктів 3.2 та 3.3 цього Договору, не пізніше 10 (десяти) банківських днів з моменту його отримання. Здійснюючи оплату Товару, Покупець зобов'язаний зазначати у платіжному дорученні за яким саме Додатком до цього Договору та/або Рахунком на оплату, та/або видатковою накладною, а також, у разі необхідності, за який саме Товар здійснюється оплата. У разі відсутності такої інформації, а також, у разі порушення Покупцем грошових зобов'язань за цим Договором, отриманий платіж зараховується Постачальником на власний розсуд (розділ 3 договору).

У відповідності до п.п. 5.1.-5.5. цього договору умови та строки поставки Товару зазначаються у Додатках до цього Договору або у Рахунку на оплату, який містить істотні умови поставки. Поставка Товару здійснюється за умови дотримання Покупцем строків та порядку оплати Товару передбачених договором. В разі порушення Покупцем строків чи порядку оплати Товару, Постачальник має право притримати поставку Товару по Договору в цілому до моменту усунення таких порушень. Перехід права власності на Товар від Постачальника до Покупця, а також приймання Товару по кількості та якості, здійснюється в момент передачі Товару за видатковою накладною. Датою передачі Товару є дата оформлення видаткової накладної, яка підписується представником Покупця. Підпис представника Покупця у видатковій накладній може бути завірений відтиском печатки Покупця та свідчить про отримання Товару Покупцем: по кількості - відповідно до кількості (одиниць виміру), вказаної у видатковій накладній; по якості - відповідно до показників та характеристик, зазначених у документах про якість та походження Товару. У разі виявлення будь-яких недоліків Товару, Покупець зобов'язаний негайно, до закінчення приймання Товару, письмово повідомити про це Постачальника та викликати його уповноваженого представника для складання Акту про виявлені недоліки Товару.

При відсутності повідомлення Покупця про виявлені недоліки Товару, Товар вважається переданим Постачальником і прийнятим Покупцем по кількості та якості. Претензії щодо кількості та якості Товару, які неможливо було виявити під час його прийняття, повинні бути пред'явлені до повного чи часткового використання Товару, але не пізніше: по кількості - не пізніше 2 (Двох) календарних днів з моменту отримання Товару; по якості - протягом 5 (п'яти) календарних днів з моменту виявлення прихованих недоліків Товару, але не пізніше 3 (трьох) місяців з дати отримання Товару.

Відповідно до п.п. 6.1.-6.8. цього договору за порушення умов цього Договору винна сторона відшкодовує спричинені цим збитки в порядку, передбаченому чинним законодавством та з урахуванням умов цього Договору. Крім відповідальності, встановленої п.6.1. цього Договору Покупець: за несвоєчасну оплату Товару сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від вартості неоплаченого Товару за кожний день прострочення; за необгрунтовану відмову від отримання Товару, сплачує штраф в розмірі 10% (десять) відсотків від вартості такого товару. Постачальник несе відповідальність за нестачу, ушкодження упаковки і пов'язане з цим зниження якості товару тільки в тому випадку, якщо нестача та/або ушкодження упаковки відбулися з його вини та до передачі Товару покупцю. Крім відповідальності, встановленої пунктами 6.1. та. 6.3. цього Договору, Постачальник за прострочення поставки товару більш ніж на 10 (десять) днів, сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості несвоєчасно поставленого Товару за кожний день прострочення, якщо таке Порушення не є наслідком впливу незалежних від постачальника обставин. В разі невиконання Покупцем зобов'язань щодо оплати Товару чи невиконання зобов'язань передбачених пунктами 3.2. та 3.3. цього Договору, Покупець, відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, сплачує на користь Постачальника 10 % річних. Річні нараховуються на загальну суму простроченої оплати. Для уникнення непорозумінь, сторони погодили, що сплата коштів, передбачених цим пунктом, є особливим видом цивільно-правової відповідальності, передбаченим ст. 625 ЦК України, та не відноситься до неустойки (штрафу чи пені). Сторони домовились про те, що стягнення штрафних санкцій (пені, штрафу, процентів) за цим Договором відповідно до п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України не обмежується строком нарахування та припиняється в день виконання стороною зобов'язання, а строк позовної давності щодо стягнення штрафних санкцій, у відповідності до ст. 259 Цивільного кодексу України, продовжується до 3 (трьох) років.

Договір вступає в силу з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення печатками сторін та діє до 31.12.2019р., а в частині проведення розрахунків за поставлений товар-до моменту проведення остаточних розрахунків. Закінчення строку дії цього договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії цього договору.

Договір поставки №1048/19/40 від 30.07.2018р. підписано сторонами та скріплено відтисками круглих печаток господарюючих суб'єктів.

30.07.2018р. між Малим приватним підприємством Фірма "Ерідон" (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Бистровиця" (покупець) було укладено Додаток № 1048/19/40/01-Н до договору поставки №1048/19/40, у відповідності до умов пунктів 1 - 5 котрого поставці підлягає товар-насіння ріпаку озимого Марафон та насіння ріпаку озимого Далтон. Загальна вартість товару за цим додатком включаючи ПДВ-166 675,96 грн. Оплата повної вартості товару, який постачається на умовах цього Додатку, здійснюється Покупцем з дотриманням умов пунктів 3.2.-3.3. договору поставки не пізніше 6 календарних днів з моменту отримання товару за видатковими накладними шляхом перерахування суми, належної до сплати на розрахунковий рахунок постачальника. У разі відвантаження Постачальником товару без отримання від покупця попередньої оплати, як це передбачено в п. 3 цього додатку, такий товар буде вважатись поставленим покупцю на умовах відстрочення оплати. У цьому разі, покупець зобов'язаний здійснити належний платіж в розмірі попередньої оплати за такий товар впродовж 30 календарних днів з моменту його отримання за видатковою накладною. У разі невиконання покупцем зобов'язань, передбачених цим пунктом, покупець, відповідно до вимог ст. 536 та ч. 5 ст. 694 ЦК України, зобов'язаний сплатити на користь постачальника плату за користування товарним кредитом (користування чужими грошовими коштами) 25% річних, нараховану на вартість отриманого, але попередньо неоплаченого покупцем товару за період від дня отримання товару покупцем та до дня його фактичної оплати. У разі порушення покупцем зобов'язань щодо оплати отриманого товару, що був поставлений на умовах відстрочення оплати на строк зазначений в п. 3 цього Додатку, на строк понад 30 календарних днів, покупець, відповідно до вимог ст. 536 та ч. 5 ст. 694 ЦК України, зобов'язаний сплатити на користь постачальника плату за користування товарним кредитом (користування чужими грошовими коштами) у розмірі 25% річних, нараховану на вартість отриманого, але неоплаченого покупцем товару. Нарахування відсотків за користування товарним кредитом здійснюється від дня, коли товар підлягав оплаті за умовами цього Додатку та закінчується днем повної оплати вартості отриманого товару.

06.12.2018р. між Малим приватним підприємством Фірма "Ерідон" (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Бистровиця" (покупець) було укладено Додаток № 1048/19/40/02-Мд-О до договору поставки №1048/19/40, у відповідності до умов пунктів 1 - 5 котрого поставці підлягає товар-аміачна селітра. Загальна вартість товару за цим додатком включаючи ПДВ-1 688 960,52 грн. Оплата повної вартості товару, який постачається на умовах цього Додатку, здійснюється Покупцем з дотриманням умов пунктів 3.2.-3.3. договору поставки в наступному порядку: 20,00% від загальної вартості товару покупець сплачує на умовах попередньої оплати в строк до 15.02.2019р. Для проведення попередньої оплати Покупець отримує у постачальника рахунок на оплату, термін дії якого складає 3 банківських дні, враховуючи дату його оформлення. 80,00% від загальної вартості товару покупець сплачує на умовах відстрочення оплати в строк до 12.08.2019р. У разі відвантаження постачальником товару без отримання від покупця попередньої оплати, як це передбачено в п. 3 цього Додатку, такий товар буде вважатись поставленим покупцю на умовах відстрочення оплати. У цьому разі, покупець зобов'язаний здійснити належний платіж в розмірі попередньої оплати за такий товар впродовж 15 календарних днів з моменту його отримання за видатковою накладною. У разі порушення покупцем зобов'язань щодо оплати отриманого товару на строк більше 15 календарних днів, покупець, відповідно до вимог ст. 536 та ч. 5 ст. 694 ЦК України, зобов'язаний сплатити на користь постачальника плату за користування товарним кредитом у розмірі 36% річних, нараховану на вартість отриманого, але неоплаченого покупцем товару. Нарахування відсотків за користування товарним кредитом здійснюється від дня, коли товар підлягав оплаті за умовами цього додатку та закінчується днем повної оплати вартості отриманого товару.

11.12.2018р. між Малим приватним підприємством Фірма "Ерідон" (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Бистровиця" (покупець) було укладено Додаток № 1048/19/40/01-Вл-Н до договору поставки №1048/19/40, у відповідності до умов пунктів 1 - 5 котрого поставці підлягає товар-насіння цукрового буряку Хеліта ФорсМагна (100К), насіння цукрового буряку СИ Марвін ФорсМагна (100К), насіння цукрового буряку Карлтон ФорсМагна (100К), насіння цукрового буряку Аскета драже ФорсМагна (100К). Загальна вартість товару за цим додатком включаючи ПДВ-343 535,40 грн. Оплата повної вартості товару, який постачається на умовах цього Додатку, здійснюється Покупцем з дотриманням умов пунктів 3.2.-3.3. договору поставки в наступному порядку: 100,00% від загальної вартості товару покупець сплачує на умовах відстрочення оплати в строк до 05.11.2019р. У разі порушення покупцем зобов'язань щодо оплати отриманого товару на строк більше 15 календарних днів, покупець, відповідно до вимог ст. 536 та ч. 5 ст. 694 ЦК України, зобов'язаний сплатити на користь постачальника плату за користування товарним кредитом у розмірі 36% річних, нараховану на вартість отриманого, але неоплаченого покупцем товару. Нарахування відсотків за користування товарним кредитом здійснюється від дня, коли товар підлягав оплаті за умовами цього додатку та закінчується днем повної оплати вартості отриманого товару.

25.02.2019р. між Малим приватним підприємством Фірма "Ерідон" (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Бистровиця" (покупець) було укладено Додаток № 1048/19/40/03-Мд-П до договору поставки №1048/19/40, у відповідності до умов пунктів 1 - 5 котрого поставці підлягає товар- сульфат магнію MgS 21-36. Загальна вартість товару за цим додатком включаючи ПДВ-96 000,00 грн. Оплата повної вартості товару, який постачається на умовах цього Додатку, здійснюється Покупцем з дотриманням умов пунктів 3.2.-3.3. договору поставки в наступному порядку: 20,00% від загальної вартості товару покупець сплачує на умовах попередньої оплати в строк до 26.02.2019р. Для проведення попередньої оплати Покупець отримує у постачальника рахунок на оплату, термін дії якого складає 3 банківських дні, враховуючи дату його оформлення. 40,00% від загальної вартості товару покупець сплачує на умовах відстрочення оплати в строк до 02.09.2019р. Для проведення попередньої оплати Покупець отримує у постачальника рахунок на оплату, термін дії якого складає 3 банківських дні, враховуючи дату його оформлення. 40,00% від загальної вартості товару покупець сплачує на умовах відстрочення оплати в строк до 15.11.2019р. У разі відвантаження постачальником товару без отримання від покупця попередньої оплати, як це передбачено в п. 3 цього Додатку, такий товар буде вважатись поставленим покупцю на умовах відстрочення оплати. У цьому разі, покупець зобов'язаний здійснити належний платіж в розмірі попередньої оплати за такий товар впродовж 15 календарних днів з моменту його отримання за видатковою накладною. У разі порушення покупцем зобов'язань щодо оплати отриманого товару на строк більше 15 календарних днів, покупець, відповідно до вимог ст. 536 та ч. 5 ст. 694 ЦК України, зобов'язаний сплатити на користь постачальника плату за користування товарним кредитом у розмірі 36% річних, нараховану на вартість отриманого, але неоплаченого покупцем товару. Нарахування відсотків за користування товарним кредитом здійснюється від дня, коли товар підлягав оплаті за умовами цього додатку та закінчується днем повної оплати вартості отриманого товару.

07.03.2019р. між Малим приватним підприємством Фірма "Ерідон" (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Бистровиця" (покупець) було укладено Додаток № 1048/19/40/04-Мд-П до договору поставки №1048/19/40, у відповідності до умов пунктів 1 - 5 котрого поставці підлягає товар - сульфат магнію MgS 21-36. Загальна вартість товару за цим додатком включаючи ПДВ-23 520,00 грн. Оплата повної вартості товару, який постачається на умовах цього Додатку, здійснюється Покупцем з дотриманням умов пунктів 3.2.-3.3. договору поставки в наступному порядку: 20,00% від загальної вартості товару покупець сплачує на умовах попередньої оплати в строк до 07.03.2019р. Для проведення попередньої оплати Покупець отримує у постачальника рахунок на оплату, термін дії якого складає 3 банківських дні, враховуючи дату його оформлення. 40,00% від загальної вартості товару покупець сплачує на умовах відстрочення оплати в строк до 02.09.2019р. Для проведення попередньої оплати Покупець отримує у постачальника рахунок на оплату, термін дії якого складає 3 банківських дні, враховуючи дату його оформлення. 40,00% від загальної вартості товару покупець сплачує на умовах відстрочення оплати в строк до 15.11.2019р. У разі відвантаження постачальником товару без отримання від покупця попередньої оплати, як це передбачено в п. 3 цього Додатку, такий товар буде вважатись поставленим покупцю на умовах відстрочення оплати. У цьому разі, покупець зобов'язаний здійснити належний платіж в розмірі попередньої оплати за такий товар впродовж 15 календарних днів з моменту його отримання за видатковою накладною. У разі порушення покупцем зобов'язань щодо оплати отриманого товару на строк більше 15 календарних днів, покупець, відповідно до вимог ст. 536 та ч. 5 ст. 694 ЦК України, зобов'язаний сплатити на користь постачальника плату за користування товарним кредитом у розмірі 36% річних, нараховану на вартість отриманого, але неоплаченого покупцем товару. Нарахування відсотків за користування товарним кредитом здійснюється від дня, коли товар підлягав оплаті за умовами цього додатку та закінчується днем повної оплати вартості отриманого товару.

21.05.2019р. між Малим приватним підприємством Фірма "Ерідон" (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Бистровиця" (покупець) було укладено Додаток № 1048/19/40/05-ЗЗР до договору поставки №1048/19/40, у відповідності до умов пунктів 1 - 5 котрого поставці підлягає товар-бетанал Експерт 27% к.с. (5л), Карібу 50%, в.г. (0,600 кг), Вопро Вет р.к. ПАР (5л), Лонтрел 300 30% в.р. (5 л). Загальна вартість товару за цим додатком включаючи ПДВ-225 563,48 грн. Оплата повної вартості товару, який постачається на умовах цього Додатку, здійснюється Покупцем з дотриманням умов пунктів 3.2.-3.3. договору поставки в наступному порядку: 100,00% від загальної вартості товару покупець сплачує на умовах відстрочення оплати в строк до 15.10.2019р. У разі порушення покупцем зобов'язань щодо оплати отриманого товару на строк більше 15 календарних днів, покупець, відповідно до вимог ст. 536 та ч. 5 ст. 694 ЦК України, зобов'язаний сплатити на користь постачальника плату за користування товарним кредитом у розмірі 36% річних, нараховану на вартість отриманого, але неоплаченого покупцем товару. Нарахування відсотків за користування товарним кредитом здійснюється від дня, коли товар підлягав оплаті за умовами цього додатку та закінчується днем повної оплати вартості отриманого товару.

10.06.2019р. між Малим приватним підприємством Фірма "Ерідон" (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Бистровиця" (покупець) було укладено Додаток № 1048/19/40/06-ЗЗР до договору поставки №1048/19/40, у відповідності до умов пунктів 1 - 5 котрого поставці підлягає товар-Агіл 10% к.е. (5л), Карате 5%, к.е. (5л), Альто 24% к.е. (5л), Оріус 25% в.е. (5 л), Вопро Вет, р.к. ПАР (5л). Загальна вартість товару за цим додатком включаючи ПДВ-539 016,96 грн. Оплата повної вартості товару, який постачається на умовах цього Додатку, здійснюється Покупцем з дотриманням умов пунктів 3.2.-3.3. договору поставки в наступному порядку: 100,00% від загальної вартості товару покупець сплачує на умовах відстрочення оплати в строк до 15.10.2019р. У разі порушення покупцем зобов'язань щодо оплати отриманого товару на строк більше 15 календарних днів, покупець, відповідно до вимог ст. 536 та ч. 5 ст. 694 ЦК України, зобов'язаний сплатити на користь постачальника плату за користування товарним кредитом у розмірі 36% річних, нараховану на вартість отриманого, але неоплаченого покупцем товару. Нарахування відсотків за користування товарним кредитом здійснюється від дня, коли товар підлягав оплаті за умовами цього додатку та закінчується днем повної оплати вартості отриманого товару.

10.06.2019р. між Малим приватним підприємством Фірма "Ерідон" (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Бистровиця" (покупець) було укладено Додаток № 1048/19/40/07-ЗЗР до договору поставки №1048/19/40, у відповідності до умов пунктів 1 - 5 котрого поставці підлягає товар-Агіл 10% к.е. (5л), Карате 5%, к.е. (5л). Загальна вартість товару за цим додатком включаючи ПДВ-133 616,40 грн. Оплата повної вартості товару, який постачається на умовах цього Додатку, здійснюється Покупцем з дотриманням умов пунктів 3.2.-3.3. договору поставки не пізніше 17 календарних днів з моменту отримання товару за видатковими накладними шляхом перерахування суми, належної до сплати на розрахунковий рахунок постачальника. Сторони визначили, що для товару який постачається на умовах цього додатку, термін дії рахунків-фактур складає 3 банківських дні з моменту його оформлення. У разі порушення покупцем зобов'язань щодо оплати отриманого товару, що був поставлений на умовах відстрочення оплати у строк зазначений в п. 3 цього Додатку, на строк понад 15 календарних днів, покупець, відповідно до вимог ст. 536 та ч. 5 ст. 694 ЦК України, зобов'язаний сплатити на користь постачальника плату за користування товарним кредитом у розмірі 48% річних, нараховану на вартість отриманого, але неоплаченого покупцем товару. Нарахування відсотків за користування товарним кредитом здійснюється від дня, коли товар підлягав оплаті за умовами цього додатку та закінчується днем повної оплати вартості отриманого товару.

13.06.2019р. між Малим приватним підприємством Фірма "Ерідон" (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Бистровиця" (покупець) було укладено Додаток № 1048/19/40/08-ЗЗР до договору поставки №1048/19/40, у відповідності до умов пунктів 1 - 5 котрого поставці підлягає товар-Азоципер Нео 28% к.с. (5л), Реко Дуо 50%, к.е. (10л), Вопро Вет р.к. ПАР (5л). Загальна вартість товару за цим додатком включаючи ПДВ-156 345,36 грн. Оплата повної вартості товару, який постачається на умовах цього Додатку, здійснюється Покупцем з дотриманням умов пунктів 3.2.-3.3. договору поставки в наступному порядку: 100,00% від загальної вартості товару покупець сплачує на умовах відстрочення оплати в строк до 15.10.2019р. У разі порушення покупцем зобов'язань щодо оплати отриманого товару на строк більше 15 календарних днів, покупець, відповідно до вимог ст. 536 та ч. 5 ст. 694 ЦК України, зобов'язаний сплатити на користь постачальника плату за користування товарним кредитом у розмірі 36% річних, нараховану на вартість отриманого, але неоплаченого покупцем товару. Нарахування відсотків за користування товарним кредитом здійснюється від дня, коли товар підлягав оплаті за умовами цього додатку та закінчується днем повної оплати вартості отриманого товару.

10.07.2019р. між Малим приватним підприємством Фірма "Ерідон" (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Бистровиця" (покупець) було укладено Додаток № 1048/19/40/09-Мд-О до договору поставки №1048/19/40, у відповідності до умов пунктів 1 - 5 котрого поставці підлягає товар- аміачна селітра. Загальна вартість товару за цим додатком включаючи ПДВ-204 000,00грн. Оплата повної вартості товару, який постачається на умовах цього Додатку, здійснюється Покупцем з дотриманням умов пунктів 3.2.-3.3. договору поставки в наступному порядку: 100,00% від загальної вартості товару покупець сплачує на умовах відстрочення оплати в строк до 09.08.2019р. У разі порушення покупцем зобов'язань щодо оплати отриманого товару на строк більше 15 календарних днів, покупець, відповідно до вимог ст. 536 та ч. 5 ст. 694 ЦК України, зобов'язаний сплатити на користь постачальника плату за користування товарним кредитом у розмірі 36% річних, нараховану на вартість отриманого, але неоплаченого покупцем товару. Нарахування відсотків за користування товарним кредитом здійснюється від дня, коли товар підлягав оплаті за умовами цього додатку та закінчується днем повної оплати вартості отриманого товару.

12.08.2019р. між Малим приватним підприємством Фірма "Ерідон" (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Бистровиця" (покупець) було укладено Додаток № 1048/19/40/10-ЗЗР до договору поставки №1048/19/40, у відповідності до умов пунктів 1 - 5 котрого поставці підлягає товар- Альто 24% к.е. (5л), Імпакт К 36,6% к.с. (5 л). Загальна вартість товару за цим додатком включаючи ПДВ-49 250,28 грн. Оплата повної вартості товару, який постачається на умовах цього Додатку, здійснюється Покупцем з дотриманням умов пунктів 3.2.-3.3. договору поставки в наступному порядку: 100,00% від загальної вартості товару покупець сплачує на умовах відстрочення оплати в строк до 05.11.2019р. У разі порушення покупцем зобов'язань щодо оплати отриманого товару на строк більше 15 календарних днів, покупець, відповідно до вимог ст. 536 та ч. 5 ст. 694 ЦК України, зобов'язаний сплатити на користь постачальника плату за користування товарним кредитом у розмірі 36% річних, нараховану на вартість отриманого, але неоплаченого покупцем товару. Нарахування відсотків за користування товарним кредитом здійснюється від дня, коли товар підлягав оплаті за умовами цього додатку та закінчується днем повної оплати вартості отриманого товару.

Усі вищевказані додатки до договору поставки №1048/19/40 від 30.07.2018р. підписані сторонами та скріплені відтисками круглих печаток господарюючих суб'єктів.

На виконання умов договору поставки №1048/19/40 від 30.07.2018р. з укладеними в подальшому додатками №№ 1048/19/40/01-Н від 30.07.2018р., №1048/19/40/01-Вл-Н від 11.12.2018р., 1048/19/40/05-ЗЗР від 21.05.2019р., 1048/19/40/06-ЗЗР від 10.06.2019р., 1048/19/40/07-ЗЗР від 10.06.2019р., 1048/19/40/08-ЗЗР від 13.06.2019р., 1048/19/40/10-ЗЗР від 12.08.2019р., 1048/19/40/02-Мд-О від 06.12.2018р., 1048/19/40/09-Мд-О від 10.07.2019р., 1048/19/40/03-Мд-П від 25.02.2019р., 1048/19/40/04-Мд-П від 07.03.2019р. до нього, Малим приватним підприємством Фірма "Ерідон" було відпущено, а Товариством з обмеженою відповідальністю "Бистровиця", прийнято, товар на загальну суму 3 504 843,07грн., що стверджується видатковими накладними №75937 від 20.08.2018р. на суму 169 751,87грн. (Додаток №1048/19/40/01- Н від 30.07.2018р. до договору поставки №1048/19/40 від 30.07.2018р.), №96123 від 21.12.2018р. на суму 297 802,26грн., №31763 від 12.04.2019р. на суму 28 316,28грн. (Додаток №1048/19/40/01-Вл-Н від 11.12.2018р. до договору поставки №1048/19/40 від 30.07.2018р.), №54278 від 23.05.2019р. на суму 199 963,33грн., №60108 від 05.06.2019р. на суму 27 719,06грн. (Додаток №1048/19/40/05-ЗЗР від 21.05.2019р. до договору поставки №1048/19/40 від 30.07.2018р.), №62382 від 10.06.2019р. на суму 133 616,40грн., №63630 від 13.06.2019р. на суму 276 992,64грн., №65332 від 19.06.2019р. на суму 24 701,04грн., №65339 від 19.06.2019р. на суму 40 780,68грн., №65562 від 19.06.2019р. на суму 44 258,88 грн. (Додаток №1048/19/40/06-ЗЗР від 10.06.2019р. до договору поставки №1048/19/40 від 30.07.2018р.), №63644 від 13.06.2019р. на суму 42 643,80грн. (Додаток №1048/19/40/07-ЗЗР від 10.06.2019р. до договору поставки №1048/19/40 від 30.07.2018р.), №65322 від 19.06.2019р. на суму 155 696,04грн. (Додаток №1048/19/40/08-ЗЗР від 13.06.2019р. до договору поставки №1048/19/40 від 30.07.2018р.), №75858 від 13.08.2019р. на суму 49 250,28грн. (Додаток №1048/19/40/10-ЗЗР від 12.08.2019р. до договору поставки №1048/19/40 від 30.07.2018р.), №4967 від 18.02.2019р. на суму 519 680,16грн., №9206 від 01.03.2019р. на суму 259 840,08грн., №9208 від 01.03.2019р. на суму 259 840,08грн., №11005 від 07.03.2019р. на суму 272 832,08грн., №11012 від 07.03.2019р. на суму 272 832,08грн., №11013 від 07.03.2019р. на суму 103 936,03грн. (Додаток №1048/19/40/02-Мд-О від 06.12.2018р. до договору поставки №1048/19/40 від 30.07.2018р.), №69634 від 11.07.2019р. на суму 204 000,00грн. (Додаток №1048/19/40/09- Мд-О від 10.07.2019р. до договору поставки №1048/19/40 від 30.07.2018р.), №7604 від 26.02.2019р. на суму 96 960,00грн. (Додаток №1048/19/40/03- Мд-П від 25.02.2019р. до договору поставки №1048/19/40 від 30.07.2018р.), №11231 від 15.03.2019р. на суму 23 430,00грн. (Додаток №1048/19/40/04- Мд-П від 07.03.2019р. до договору поставки №1048/19/40 від 30.07.2018р.), які підписані сторонами та скріплені відтисками круглих печаток господарюючих суб'єктів.

Відповідно до ст. ст. 1, 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства. Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Первинні документи, складені в електронній формі, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови дотримання вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг. Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.

Відповідно до ч. 3 ст. 8 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" відповідальність за організацію бухгалтерського обліку та забезпечення фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних документах, збереження оброблених документів, регістрів і звітності протягом встановленого терміну, але не менше трьох років, несе уповноважений орган (посадова особа), який здійснює керівництво підприємством, або власник відповідно до законодавства та установчих документів.

Судом встановлено, що зазначені вище накладні на відпуск Малим приватним підприємством Фірма "Ерідон" відповідачу товару та його отримання Товариством з обмеженою відповідальністю "Бистровиця" підписані уповноваженими представниками сторін, скріплені відтисками печаток суб'єктів господарювання, містять в собі всі визначені законодавством обов'язкові реквізити, в повному об'ємі відображають зміст та обсяги здійснених сторонами на їх підставі, згідно умов підписаного договору поставки №1048/19/40 від 30.07.2018р. з укладеними в подальшому додатками до нього господарських операцій.

Проте, Товариство з обмеженою відповідальністю "Бистровиця" взяті на себе згідно договору поставки №1048/19/40 від 30.07.2018р. з укладеними в подальшому додатками до нього зобов'язання в частині проведення з Малим приватним підприємством Фірма "Ерідон" розрахунків по оплаті відпущеного товару не виконало, їх вартість в повному об'ємі не оплатило у зв'язку з чим на момент звернення кредитора до суду з відповідним позовом заборгувало постачальнику 1 400 775,29 грн.

Судом досліджено, що сума заборгованості в розмірі 1 400 775,29 грн. включала в себе загальну вартість товарів, відпущених згідно накладних в розмірі 3 504 843,07 грн. з врахуванням часткової оплати відповідачем товару на суму 2 104 067,78 грн.

Непроведення відповідачем належних розрахунків з позивачем виступило підставою для його звернення до господарського суду з позовом про примусове стягнення суми існуючої заборгованості.

Відповідно до ст. ст. 174, 181 ГК України господарські зобов'язання можуть виникати: безпосередньо із закону або іншого нормативно-правового акту, що регулює господарську діяльність, з акту управління господарською діяльністю, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать. Господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

З положень ст. 509 ЦК України вбачається, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

У відповідності до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та закону, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 712 ЦК України визначено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно статті 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

В силу статті 538 Цивільного кодексу України виконання свого обов'язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов'язку, є зустрічним виконанням зобов'язання, при якому сторони повинні виконувати свої обов'язки одночасно, якщо інше не встановлено умовами договору, актами цивільного законодавства тощо.

Отримання відповідачем поставленого товару є підставою виникнення у відповідача зобов'язання оплатити поставлений товар відповідно до умов договору поставки, а також чинного законодавства на підставі оформлених відповідно до умов договорів видаткових накладних.

Статтею 692 ЦК України визначено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Суд встановив, що в даному випадку відносини між Малим приватним підприємством Фірма "Ерідон" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Бистровиця" носять договірний характер, укладений між ними договір поставки №1048/19/40 від 30.07.2018р. з укладеними в подальшому додатками до нього предметом судових розглядів не виступав, недійсним судом не визнавався, договірними сторонами розірваний не був.

Згідно з положеннями статті 193 Господарського кодексу України, статей 526, 527, Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено законом або договором, не випливає із суті зобов'язання.

Згідно із статтею 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Статтею 525 Цивільного кодексу України визначено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до ст. 599 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Отже, з огляду на викладене, враховуючи укладення між сторонами договору поставки, відпуск позивачем на виконання його умов відповідачу товарів, їх отримання відповідачем та не проведення при цьому всіх належних розрахунків і платежів, суд прийшов до висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача 1 400 775,29 грн. основного боргу на момент пред'явлення позову були обґрунтованими.

Водночас, як вбачається з матеріалів справи, відповідачем було вжито заходів, спрямованих на врегулювання господарського спору та повністю сплачено суму основного боргу у розмірі 1 400 775,29 грн., що стало підставою для зменшення позивачем позовних вимог на цю суму та прийняття судом відповідного зменшення.

При цьому, позивачем заявлено до стягнення з відповідача 160 272,98грн. плати (процентів) за користування товарним кредитом на підставі п. п. 4, 5 Додатків до договору поставки №1048/19/40 від 30.07.2018р. №№ 1048/19/40/01-Н від 30.07.2018р., №1048/19/40/01-Вл-Н від 11.12.2018р., 1048/19/40/05-ЗЗР від 21.05.2019р., 1048/19/40/06-ЗЗР від 10.06.2019р., 1048/19/40/07-ЗЗР від 10.06.2019р., 1048/19/40/08-ЗЗР від 13.06.2019р., 1048/19/40/10-ЗЗР від 12.08.2019р., 1048/19/40/02-Мд-О від 06.12.2018р., 1048/19/40/09-Мд-О від 10.07.2019р., 1048/19/40/03-Мд-П від 25.02.2019р., 1048/19/40/04-Мд-П від 07.03.2019р. та ст. 536, ч. 5 ст. 694 ЦК України за період з 01.07.2019р. по 04.12.2019р. (по кожній поставці окремо).

Згідно ст. 536 Цивільного кодексу України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

В силу приписів частини 5 статті 694 Цивільного кодексу України якщо покупець прострочив оплату товару, на прострочену суму нараховуються проценти відповідно до статті 536 цього Кодексу від дня, коли товар мав бути оплачений, до дня його фактичної оплати. Договором купівлі-продажу може бути передбачений обов'язок покупця сплачувати проценти на суму, що відповідає ціні товару, проданого в кредит, починаючи від дня передання товару продавцем.

Згідно пунктів 4 та 5 додатків №№ 1048/19/40/01-Н від 30.07.2018р., №1048/19/40/01-Вл-Н від 11.12.2018р., 1048/19/40/05-ЗЗР від 21.05.2019р., 1048/19/40/06-ЗЗР від 10.06.2019р., 1048/19/40/08-ЗЗР від 13.06.2019р., 1048/19/40/10-ЗЗР від 12.08.2019р., 1048/19/40/02-Мд-О від 06.12.2018р., 1048/19/40/09-Мд-О від 10.07.2019р., 1048/19/40/03-Мд-П від 25.02.2019р., 1048/19/40/04-Мд-П від 07.03.2019р. до договору поставки №1048/19/40 від 30.07.2018р. сторони визначили, що у разі порушення покупцем зобов'язань щодо оплати отриманого товару на строк більше 15 календарних днів, покупець, відповідно до вимог ст. 536 та ч. 5 ст. 694 ЦК України, зобов'язаний сплатити на користь постачальника плату за користування товарним кредитом у розмірі 36% річних, нараховану на вартість отриманого, але неоплаченого покупцем товару. Нарахування відсотків за користування товарним кредитом здійснюється від дня, коли товар підлягав оплаті за умовами цього додатку та закінчується днем повної оплати вартості отриманого товару.

Згідно пунктів 4 та 5 додатку 1048/19/40/07-ЗЗР від 10.06.2019р. до договору поставки №1048/19/40 від 30.07.2018р. сторони визначили, що у разі порушення покупцем зобов'язань щодо оплати отриманого товару на строк більше 15 календарних днів, покупець, відповідно до вимог ст. 536 та ч. 5 ст. 694 ЦК України, зобов'язаний сплатити на користь постачальника плату за користування товарним кредитом у розмірі 48% річних, нараховану на вартість отриманого, але неоплаченого покупцем товару. Нарахування відсотків за користування товарним кредитом здійснюється від дня, коли товар підлягав оплаті за умовами цього додатку та закінчується днем повної оплати вартості отриманого товару.

При цьому суд зазначає, що пункти 4, 5 додатків до договору поставки №1048/19/40 від 30.07.2018р. не оспорюються відповідачем, в зв'язку з чим в силу вимог статті 204 ЦК України презюмується правомірність вказаного правочину, а, відтак, сплата процентів (плати) за користування товарним кредитом у розмірі 36% річних є його договірним зобов'язанням.

У пунктах 6.1, 6.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 грудня 2013 року №14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" зазначено, що проценти річних, про які йдеться у частині другій статті 625 ЦК України, необхідно відрізняти від процентів за користування чужими коштами, передбачених статтею 536 названого Кодексу. Стягнення процентів річних є заходом відповідальності за порушення грошового зобов`язання і одночасно, способом захисту майнового права та інтересу кредитора, тобто зобов`язанням сплатити кошти, тоді як проценти, зазначені у статті 536 ЦК України, - це плата за користування чужими коштами, в тому числі безпідставно одержаними, збереженими грішми (стаття 1214 ЦК України). Підставами для застосування до правовідносин сторін статті 536 ЦК України є, по-перше, факт користування чужими коштами, по-друге - встановлення розміру відповідних процентів договором або чинним законодавством (наприклад, статтями 1048, 1054, 1061 ЦК України). Спільним для цих процентів є те, що вони нараховуються саме у зв`язку з користуванням чужими коштами. Положення ж частини другої статті 625 ЦК України в частині сплати процентів річних застосовуються за наявності порушення грошового зобов`язання. Тому, зокрема, якщо в законі або в укладеному сторонами договорі передбачено розмір процентів за користування чужими коштами (стаття 536 ЦК України), то це не позбавляє кредитора права звернутися до боржника з позовом про стягнення як зазначених процентів, так і трьох процентів річних (якщо інший їх розмір не передбачено договором або Законом) - за наявності порушення боржником грошового зобов`язання.

Застосування пені не виключає одночасного нарахування процентів за користування чужими грошовими коштами (стаття 536 ЦК України), зокрема процентів на прострочену суму оплати товару, проданого в кредит (частина п`ята статті 694 названого Кодексу), оскільки стягнення відповідних процентів не є ні видом забезпечення виконання зобов`язань, ані штрафною санкцією (п. 2.7 Пленуму № 14).

Враховуючи вище зазначене, суд дійшов висновку, що позивачем правомірно заявлено вимогу про стягнення процентів за користування товарним кредитом.

Перевіривши розрахунок процентів за користування товарним кредитом, судом встановлено, що нарахування процентів здійснено позивачем за кожною поставкою окремо. Розрахунок суд визнає арифметично правильним.

Таким чином, у частині вимог про стягнення з відповідача 160 272,98грн. процентів за користування товарним кредитом позов підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Положеннями пункту 6.7. договору поставки №1048/19/40 від 30.07.2018р. визначено, що в разі невиконання покупцем зобов'язань щодо оплати товару чи невиконання зобов'язань передбачених пунктами 3.2. та 3.3. цього договору, покупець, відповідно до ст. 625 ЦК України, сплачує на користь постачальника 10 % річних.

Суд зазначає, що відповідальність, визначена ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, не є штрафною санкцією, а виступає способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті, а тому відповідно застосовується за прострочку виконання грошового зобов'язання незалежно від домовленості сторін.

Положеннями ст. 611 ЦК передбачено, що в разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Зокрема, статтею 625 ЦК врегульовано правові наслідки порушення грошового зобов'язання, які мають особливості. Так, відповідно до наведеної норми боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Формулювання ст. 625 ЦК, коли нарахування процентів тісно пов'язується із застосуванням індексу інфляції, орієнтує на компенсаційний, а не штрафний характер відповідних процентів, а тому 3 % річних не є неустойкою у розумінні положень ст. 549 ЦК і ст. 230 ГК.

Отже, за змістом наведеної норми закону нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3 % річних входять до складу грошового зобов'язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Таким чином, нарахування, передбачені ст. 625 ЦК України, не є штрафними санкціями відповідальності відповідача, а становлять особливий компенсаційний вид відповідальності, що відрізняється від штрафної, яка полягає, наприклад, у стягненні пені чи штрафу.

Згідно з представленими розрахунками позивачем відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України та п. 6.7. договору поставки №1048/19/40 від 30.07.2018р. було нараховано відповідачу 43 908,87 грн. 10 (десять) процентів річних за період прострочки платежів з 01.07.2019р. по 04.12.2019р. (по кожній поставці окремо).

Розглянувши позовні вимоги в частині стягнення процентів річних, перевіривши методику та періоди їх нарахування, суд вважає, що останні підставні, відповідають фактичним обставинам справи, є арифметично вірними, а, відтак, підлягають до задоволення у визначених позивачем розмірах.

Крім того, як вбачається з матеріалів позовної заяви, позивачем при зверненні до суду з даним позовом було включено до ціни позову вимоги щодо стягнення з відповідача 142 037,76 грн. пені, нарахованої за несвоєчасне виконання зобов'язання по оплаті товару згідно п. 6.2. договору поставки №1048/19/40 від 30.07.2018р. за період з 01.07.2019р. по 04.12.2019р. (по кожній поставці окремо).

Згідно п. 6.2. договору поставки №1048/19/40 від 30.07.2018р. сторони визначили, що покупець за несвоєчасну оплату товару сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від вартості неоплаченого товару за кожний день прострочення.

Згідно ч.2 ст.4 Господарського кодексу України особливості регулювання майнових відносин суб'єктів господарювання визначаються цим кодексом. Згідно зі статтями 230, 231 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми, яку відповідач зобов'язаний сплатити за невиконання чи неналежне виконання господарського зобов'язання. Якщо розмір штрафних санкцій не визначено, санкції застосовуються у розмірі, передбаченому договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 546 ЦК України визначено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Згідно з ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

В даному випадку сторони у п. 6.2 договору поставки №1048/19/40 від 30.07.2018р. визначили, що покупець за несвоєчасну оплату товару сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від вартості неоплаченого товару за кожний день прострочення.

Відтак, за прострочення виконання грошових зобов'язань по оплаті за отриманий відповідачем товар, згідно перевіреного судом розрахунку позивача, останнім було нараховано відповідачу 142 037,76 грн. пені за несвоєчасне виконання зобов'язання по оплаті товару згідно п. 6.2. договору поставки №1048/19/40 від 30.07.2018р. за період з 01.07.2019р. по 04.12.2019р., яка є арифметично вірною, підставною та такою, що підлягає до стягнення.

При цьому суд зазначає, що пункт 6.2. договору поставки №1048/19/40 від 30.07.2018р. не оспорюється відповідачем, в зв'язку з чим в силу вимог статті 204 ЦК України презюмується правомірність вказаного правочину, а, відтак, сплата пені є його договірним зобов'язанням.

Водночас, відповідачем відповідно до положень статті 83 ГПК України було заявлено клопотання від 25.02.2020р. в якому відповідач посилаючись на положення ст. ст. 549, 551, 614 ЦК України, ст. ст. 230, 233 ГК України, визнання відповідачем позову, повну оплату відповідачем суми основного боргу, відсутність доказів, які б свідчили про понесення позивачем збитків, у зв'язку з простроченням оплати заборгованості, яка мала не тривалий характер, а також відшкодування позивачу за рахунок відповідача 43 908,87 грн. 10 % річних, нарахованих у відповідності до п. 6.7. договору та ст. 625 ЦК України та 160 272,98 грн. процентів за користування товарним кредитом, нарахованих у відповідності до п.п. 4, 5 Додатків до договору поставки №1048/19/40 від 30.07.2018р., просить суд зменшити розмір пені, нарахованої позивачем за невиконання відповідачем зобов'язань за договором поставки №1048/19/40 від 30.07.2018р. на 90%.

Крім того, відповідач засвідчує, що згідно відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, основним видом діяльності відповідача являється (код КВЕД 01.11) - вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур (основний).

В той же час, планування підприємницької діяльності товариства пов'язано з кількістю зібраної продукції та її ринкової ціни. Приймаючи на себе зобов'язання за Договором поставки, керівництво ТОВ "Бистровиця" було змотивоване показниками своєї господарської діяльності у 2018 році.

У 2018 році відповідачем було реалізовано 7863 (центнер) бобів сої (насіння культур олійних) на загальну суму 6420256 грн. (без дотацій і ПДВ), дані показники підтверджуються копією звіту про реалізацію продукції сільського господарства за 2018 рік. В той час, коли у 2019 році ТОВ "Бистровиця" до реалізовано 5915 (центнер) на загальну суму 3725137 грн. Вказана інформація також підтверджується звітом про реалізацію продукції сільського господарства за 2019 рік.

При порівняльному аналізі даних показників виходить, що вартість сої у 2018 році становила 816,51 грн./ц.=6420256 / 7863, в той час коли у 2019 році вартість цієї продукції була 629,78 грн./ц.=3725137 / 5915.

Отже, зважаючи на низьку врожайність сої у 2019 році, через посушливий рік та її низьку ціну, в порівнянні з 2018 роком, товариство недоотримало запланованих прибутків на суму 2 695 119,00 грн. = 6420256 грн.-3725137 грн. Дана сума не отриманого доходу, від реалізації сої, фактично була закладена в плани товариства під час підписання Договору постачання.

Окрім того, несприятливі для вирощування зернових та бобових культур і насіння олійних культур, погодні умови 2019 року, негативно вплинули на врожайність іншої продукції, зокрема, цукрового буряка.

Таким чином, відповідачем в силу об'єктивних, незалежних від нього обставин, не було своєчасно виконано прийняті на себе зобов'язання перед МПП Фірма "Ерідон", оскільки саме прибутки від реалізації сої були покладені в основу економічного планування розрахунків за договором поставки №1048/19/40 від 30.07.2018р.

Водночас, за прострочення виконання зобов'язань за Договором поставки, окрім пені (142 037,76 грн.) було нараховано відсотки за прострочення боржника на загальну суму 204 181,85 грн., які в розумінні пункту 6.7. Договору поставки не відноситься до неустойки (штрафу, пені). Вказана обставина свідчить, що сторона позивача в повній мірі убезпечила себе від фінансових втрат в разі несвоєчасного виконання зобов'язань за Договором поставки. Відповідно стягнення пені в загальному розмірі, зазначеному в позові, свідчитиме про неспівмірність, а то й навіть відсутність збитків, понесених позивачем, оскільки МПП Фірма "Ерідон" не долучило доказів понесення таких збитків, а також доказів, що свідчили б про можливе погіршення фінансового стану чи ускладнення в господарській діяльності для кредитора.

У відповідності до розрахунку заборгованості пені, викладеного в матеріалах позовної заяви період прострочки невиконання основного зобов'язання за договором поставки, на який прилягає основне, найбільше нарахування пені (87 135,52 грн.) починається з 13.08.2019р. і триває до 04.12.2019р., що всього становить 114 днів. Такий період не є надмірно тривалим та не може мати значні наслідки для отримання прибутків МПП Фірма "Ерідон", а вказаний випадок порушення умов договору поставки відповідачем є винятковим, оскільки ТОВ "Бистровиця" позиціонує себе на ринку як добросовісний контрагент, який виконує прийняті на себе зобов'язання. Окрім того, товариство бере участь у соціальному навантаженні, що пов'язане з наданням різної допомоги жителям сільської місцевості, де проводиться підприємницька діяльність товариства.

Розглянувши зазначене клопотання, суд приходить до висновку про наявність підстав для зменшення пені на 50 % з огляду на наступне.

Підпунктом 3.17.4 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" визначено, що вирішуючи, в тому числі й з власної ініціативи, питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання (пункт 3 статті 83 ГПК), господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо; крім того, ця процесуальна норма може застосовуватись виключно у взаємозв'язку (сукупності) з нормою права матеріального, яка передбачає можливість зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), а саме частиною третьою статті 551 Цивільного кодексу України і статтею 233 Господарського кодексу України; у резолютивній частині судового рішення зазначається про часткове задоволення позову і розмір суми неустойки, що підлягає стягненню.

Частиною 3 статті 551 Цивільного кодексу України передбачено можливість зменшення за рішенням суду розміру неустойки, що стягується з боржника за порушення зобов'язання, якщо розмір неустойки значно перевищує розмір збитків. При цьому відсутність чи невисокий розмір збитків може бути підставою для зменшення судом розміру неустойки, що стягується з боржника.

Статтею 233 Господарського кодексу України передбачено, що: у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій; при цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу; якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Відповідно до частин 1, 2 статті 614 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом; особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання; відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Зі змісту наведених норм випливає, що при вирішенні питання про можливість зменшення неустойки, суд бере до уваги майновий стан сторін і оцінює співвідношення розміру заявлених штрафних санкцій, зокрема, з розміром збитків кредитора, а також повинен врахувати інші інтереси сторін.

Вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, господарський суд повинен об`єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов`язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов`язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

Таким чином, зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, а за відсутності у законі переліку таких виняткових обставин, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.

Суд, дослідивши матеріали справи, враховуючи приписи чинного законодавства та обставини справи, нетривале прострочення відповідача у виконанні зобов'язання, повну оплату отриманого товару, майновий стан сторін, стан розрахунків підприємства - відповідача, приймаючи до уваги відсутність доказів, які б свідчили про погіршення фінансового стану, ускладнення в господарській діяльності чи завдання позивачу збитків саме в результаті порушення відповідачем умов договору поставки №1048/19/40 від 30.07.2018р., відсутність в діях відповідача прямого умислу, спрямованого на порушення зобов'язання, а також те, що прострочка оплати заборгованості носила нетривалий характер, стягнення на користь позивача суми процентів річних, яка в певній мірі компенсує знецінення несплачених коштів відповідачем, а також процентів за користування товарним кредитом, тобто враховуючи, що при зменшенні розміру пені позивач, на думку суду, не несе значного негативного наслідку в своєму фінансовому стані, дотримуючись принципу збалансованості інтересів сторін, господарський суд дійшов висновку про наявність підстав, передбачених ч. 1 ст. 233 ГК України, для часткового зменшення нарахованої позивачем пені на 50%.

Водночас, висновок суду щодо необхідності зменшення розміру пені, яка підлягає стягненню з відповідача, повинен ґрунтуватися, крім викладеного, також на загальних засадах цивільного законодавства, якими є, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність (пункт 6 статті 3 Цивільного кодексу України).

Аналогічний висновок щодо можливості зменшення розміру заявленої до стягнення пені, що є правом суду, яке реалізується ним на власний розсуд, викладений також у постановах Верховного Суду від 04.05.2018 у справі №917/1068/17, від 22.01.2019 у справі № 908/868/18, від 13.05.2019 у справі №904/4071/18, від 22.04.2019 у справі №925/1549/17, №924/754/18 від 18.06.2019, №912/1703/18 від 27.03.2019.

Доводи позивача про те, що фінансове становище підприємства відповідача, сезонний характер виробництва, низькі ціни на продукцію, як зобов'язання відповідача перед іншими третіми особами, так і не виконання зобов'язань іншими третіми особами перед відповідачем тощо, не є незвичайною, непрогнозованою і непередбаченою обставиною в умовах ринкової економіки, а є одним із можливих ризиків підприємницької діяльності та в умовах фінансової кризи в країні носить загальний характер, як для боржника так і для стягувача, не приймаються судом до уваги, оскільки ці обставини не є єдиними підставами для зменшення розміру пені, а оцінені судом в сукупності з іншими.

Разом з цим, зменшуючи розмір пені лише на 50%, суд врахував принцип збалансованості майнових інтересів обох сторін, а також те, що приймаючи рішення про зменшення пені, суд також повинен виходити із того, що одним з завдань неустойки є стимулювання належного виконання договірних зобов`язань, при цьому вона має обов`язковий для учасників правовідносин характер.

Поряд з тим господарський суд вважає за необхідне зазначити, що зменшення розміру пені до 90% фактично нівелює інститут цивільної відповідальності за порушення зобов`язання, що у свою чергу, може розцінюватись як спосіб уникнення відповідальності та призведе до порушення балансу інтересів.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 04.02.2020 року у справі №918/116/19.

Таким чином, на переконання суду, з нарахованих позивачем 142 037,76 грн. підлягають стягненню з відповідача 50% пені в сумі 71 018,88 грн.

Відтак, у позові на суму 71 018,88 грн. пені слід відмовити у зв'язку з її зменшенням судом.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Зі змісту ст. 77 ГПК України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частинами 1, 2, 3 ст. 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до частини 1 статті 14 ГПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободзобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).

За таких обставин, виходячи з вищевикладеного, позов Малого приватного підприємства Фірма "Ерідон" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Бистровиця" про стягнення 346 219,61 грн. підлягає до часткового задоволення.

Стосовно інших доводів та висновків, суд вважає, що на такі не слід давати детальної відповіді, з урахуванням мотивів, за яких суд прийшов до висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову.

Згідно п.2 ч.1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При цьому, частиною 9 вказаної статті визначено, що у випадку якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

В той же час згідно ч. 1 ст. 130 ГПК України у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Крім того, згідно статті 7 ЗУ "Про судовий збір", сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду. У разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

В даному випадку враховуючи висновок суду про підставність позовних вимог, доведення даного спору до суду з вини відповідача, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд вважає, що витрати, пов'язані з розглядом справи в суді (сплата судового збору), котрі поніс позивач, слід відшкодувати йому у відповідності до п. 2 ч. 1, ч. 9 ст. 129 ГПК України за рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю "Бистровиця" у розмірі 50 відсотків сплаченого позивачем при поданні позовної заяви до суду судового збору (з врахуванням поверненої судом суми сплаченого судового збору в розмірі 21 011,63грн. внаслідок прийняття заяв позивача про зменшення розміру позовних вимог), що становить 2 596,65 грн., а також повернути Малому приватному підприємству Фірма "Ерідон" 2 596,64 грн. судового збору, сплаченого згідно меморіального ордеру №573865 від 06.12.2019р. (меморіальний ордер №573865 від 06.12.2019р. знаходиться у матеріалах справи), у зв'язку із визнанням позову відповідачем до початку розгляду справи по суті.

Згідно положень ст. 130 ГПК України підставою для повернення Малому приватному підприємству Фірма "Ерідон" загальної суми судового збору в розмірі 2 596,64 грн. є дане рішення, підписане суддею та засвідчене гербовою печаткою Господарського суду Волинської області.

На підставі викладеного, керуючись ст. 7 Закону України "Про судовий збір", ст. ст. 13, 14, 73, 74, 75, 76-80, 129, 130, 232, 236-240 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Бистровиця" (Волинська область, Горохівський район, село Волиця-Лобачівська, вулиця Маргарити Малиновської, будинок 21 А, код ЄДРПОУ 32924034) на користь Малого приватного підприємства Фірма "Ерідон" (Київська область, Києво-Святошинський район, село Княжичі, вулиця Воздвиженська, будинок 46, код ЄДРПОУ 19420704) 43 908,87 грн. 10% річних, 160 272,98 грн. плати (процентів) за користування товарним кредитом, 71 018,88 грн. пені, а всього 275 200,73грн., а також 2 596,65 грн. витрат, пов'язаних з оплатою судового збору.

3. В позові в частині стягнення 71 018,88 грн. пені відмовити.

4. Управлінню державної казначейської служби України у м. Луцьку Волинської області (43021, м. Луцьк, вул. Стрілецька, 4а, код ЄДРПОУ 38009628) повернути з Державного бюджету України Малому приватному підприємству Фірма "Ерідон" (Київська область, Києво-Святошинський район, село Княжичі, вулиця Воздвиженська, будинок 46, код ЄДРПОУ 19420704) 2 596,64 грн. судового збору у зв'язку із визнанням позову відповідачем до початку розгляду справи по суті.

5. Наказ на виконання рішення суду видати після набрання рішенням законної сили.

6. Підставою для повернення судового збору є дане рішення, підписане суддею та засвідчене гербовою печаткою Господарського суду Волинської області.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до ст. ст. 253, 256, 257 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга подається до Північно-західного апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

У той же час згідно підпункту 17.5 пункту 17 Перехідних положень ГПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справи витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повне судове рішення

складено 19.03.2020р.

Суддя В. А. Войціховський