Рішення

від 16.03.2020 по справі 904/203/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.03.2020м. ДніпроСправа № 904/203/20

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Назаренко Н.Г. За участю секретаря судового засідання Вязовської К.В., розглянувши справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "СТБ", смт. Слобожанське, Дніпропетровська область

до Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробниче підприємство "СТДК", смт. Слобожанське, Дніпропетровська область

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача Дніпровський районний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, смт. Ювілейне, Дніпропетровська область

про звільнення майна з-під арешту

Представники:

Від позивача Шевченко О.В. - адвокат

Від відповідача не з`явився

Від третьої особи не з`явився

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія "СТБ" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробниче підприємство "СТДК" в якому просить звільнити з під арешту рухоме майно (обладнання): Екструзійна лінія МЕ-90 (надалі предмет застави -1); Екструзійна лінія ЛЕК - 63 (надалі предмет застави -2); Оплітувальна машина Дратекс (надалі предмет застави -3); Оплітувальна машина Дратекс (надалі предмет застави -4), яке належить на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство СТДК (Дніпропетровська область, Дніпропетровський район, смт. Слобожанське (Ювілейне), вул.. Виробнича, 17, код ЄДРПОУ 31230950), яке передане в заставу на підставі Договору застави рухомого майна (обладнання) № 27531-20/13-6 від 25.03.2013 року та перейшло до нового Заставодержателя Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія СТБ (52005, Дніпропетровська область, Дніпровський район, смт. Слобожанське (Ювілейне), вул.. Виробнича, 17, код ЄДРПОУ 37805894) на підставі Договору про відступлення права вимоги за кредитним договором №209-К від 13.09.2016 року, на яке були накладені арешти:

- Постановою про арешт майна боржника, серія та номер: 53790838, видана: 19.04.2017, видавник: Циганенко Ганна Ігорівна, державний виконавець Дніпровського районного відділу ДВС ГТУЮ у Дніпропетровській області.

Номер обтяження: 14913595, арешт рухомого майна, реєстрація обладнання, 674Г65ЕГДГ, дата реєстрації: 26.01.2015 року 16:37:26, зареєстрував: Мішутіна Наталя Олексіївна, Дніпропетровська філія державного підприємства Інформаційний центр Міністерства юстиції України , Суб`єкти: Боржник: ТОВ НВП СТДК (31230950); обтяжувач: Відділ державної виконавчої служби Дніпропетровського районного управління юстиції (34919031);

- Постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, серія та номер: 45749590, видана 17.12.2014 року, видавник: Білан О.В., державний виконавець відділу ДВС Дніпропетровського РУЮ (ВЗ).

Номер обтяження: 16239248, арешт рухомого майна, реєстрація обтяження, АА787634Б1, дата реєстрації: 21.04.2017 року 17:20:23, зареєстрував: Самозван Світлана Олексіївна, Дніпропетровська філія державного підприємства Національні інформаційні системи , Суб`єкти: Боржник: Товариство з обмеженою відповідальністю СТДК (31230950); обтяжувач: Дніпровський районний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області (34919031).

Ухвалою суду від 14.01.2020 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 03.02.2020.

Ухвалою суду від 03.02.2020 підготовче судове засідання відкладено до 25.02.2020.

31.01.2020 третя особа надала до суду пояснення в яких зазначила, що до Дніпровського районного відділу ДВС ГТУЮ у Дніпропетровській області надійшов на виконання наказ № 904/6134/14 від 26.11.2014 про стягнення з ТОВ НВП СТДК на корить ПАТ Райффайзен Банк Аваль у розмірі 259 070,16 грн. Боржнику постановою про відкриття виконавчого провадження надано строк на самостійне виконання до 16.12.2014 включно. Після закінчення строку на самостійне виконання державним виконавцем винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження № 45749590 від 17.12.2014 та накладено арешт на все рухоме та нерухоме майно. Дані постанови внесено до Державного реєстру електронних заяв та сформовано електронні обтяження.

Боржником рішення суду виконано не було, виконавче провадження в подальшому завершено з підстав передбачених п. 7 ч.1 ст. 47 ЗУ Про виконавче провадження (нова редакція Закону ст. 37), а саме у зв`язку з тим, що майно боржника, оголошене в розшук, розшукано не було, іншого майна та коштів на рахунках боржника на які можливо звернути стягнення у боржника не виявлено. Виконавчий документ повернуто стягувану з пропозицією повторного пред`явлення до виконання, у строки передбачені законодавством.

Підстави з яких завершено виконавче провадження не передбачають припинення арешту майна боржника, на момент завершення виконавчого провадження, а саме відповідно до ч. 1 ст. 50 ЗУ Про виконавче провадження який діяв на момент завершення виконавчого провадження у разі закінчення виконавчого провадження (крім закінчення виконавчого провадження за судовим рішенням, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також, крім випадків не стягнення виконавчого збору або витрат виконавчого провадження, не стягнення основної винагороди приватним виконавцем), повернення виконавчого документа до суду, який його видав, арешт, накладений на майно (кошти) боржника, знімається, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників, скасовуються інші вжиті виконавцем заходи щодо виконання рішення, а також проводяться інші необхідні дії у зв`язку із закінченням виконавчого провадження. Третя особа вказує, що підстав для зняття арешту з майна боржника у державного виконавця не було і не має.

Також у поясненнях зазначено, що до Дніпровського районного відділу ДВС ГТУЮ у Дніпропетровській області надійшов наказ № 904/5303/15 від 25.08.2015 виданий Господарським судом Дніпропетровської області про стягнення з ТОВ НВП СТДК на користь ПАТ Дніпроважмаш заборгованості у розмірі 47 078,75 грн. Того ж дня, на підставі заяви стягувача, державним виконавцем винесено постанову про арешт майна боржника та накладено арешт на все рухоме та не рухоме майно боржника. Дані постанови 21.04.2017 внесено до Державного реєстру електронних заяв та сформовано електронні обтяження.

Боржником рішення суду виконано не було, виконавче провадження в подальшому завершено з підстав передбачених п. 7 ч. 1 ст. 47 ЗУ Про виконавче провадження (нова редакція Закону ст. 37), а саме у зв`язку з тим, що майно боржника, оголошене в розшук, розшукано не було, іншого майна та коштів на рахунках боржника на які можливо звернути стягнення у боржника не виявлено. Виконавчий документ повернуто стягувану з пропозицією повторного пред`явлення до виконання, у строки передбачені законодавством.

Підстави з яких завершено виконавче провадження не передбачають припинення арешту майна боржника, на момент завершення виконавчого провадження, а саме відповідно до ч. 1 ст. 50 ЗУ Про виконавче провадження який діяв на момент завершення виконавчого провадження у разі закінчення виконавчого провадження (крім закінчення виконавчого провадження за судовим рішенням, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також, крім випадків не стягнення виконавчого збору або витрат виконавчого провадження, не стягнення основної винагороди приватним виконавцем), повернення виконавчого документа до суду, який його видав, арешт, накладений на майно (кошти) боржника, знімається, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників, скасовуються інші вжиті виконавцем заходи щодо виконання рішення, а також проводяться інші необхідні дії у зв`язку із закінченням виконавчого провадження. Третя особа вказує, що підстав для зняття арешту з майна боржника у державного виконавця не було і не має.

Третя особа стверджує, що створені обтяження стосуються всього рухомого майна, яке належить боржнику, в тому числі і заставленого майна ТОВ НВП СТДК - заставодержателем якого є ТОВ Компанія СТБ .

Ухвалою від 03.02.2020 підготовче засідання відкладено до 25.02.2020.

25.02.2020 позивач надав до суду пояснення в яких зазначив, що третя особа у своїх поясненнях підтвердила наявність двох арештів про які вже зазначав позивач у своєму позові.

Також позивач звертає увагу на те, що саме третя особа у своїх поясненнях вказує на те, що створені обтяження стосуються всього рухомого майна, яке належить боржнику, в тому числі і заставного майна ТОВ НВП СТДК - заставодержателем якого є ТОВ Компанія СТБ .

Крім того, позивач вказує на те, що договір застави рухомого майна (обладнання) № 27531-20/13-6 від 25.03.2013 року укладений між ПАТ Банк Київська Русь та ТОВ НВП СТДК у березні 2013 року, тобто застава виникла саме цією датою, до відкриття виконавчих проваджень та накладення арештів про які зазначає третя особа у своїх поясненнях. Отже пріоритет звернення стягнення на заставлене рухоме майно належить ТОВ Компанія СТБ .

Ухвалою від 25.02.2020 зарито підготовче провадження та призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 16.03.2020.

Позивач у судовому засіданні 16.03.2020 підтримав позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідач у жодне судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Ухвала суду, направлена на адресу відповідача, повернулась на адресу суду з відміткою поштової установи "за закінченням терміну зберігання".

Статтею 93 Цивільного кодексу України встановлено, що місцезнаходженням юридичної особи є фактичне місце ведення діяльності чи розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльністю юридичної особи (переважно знаходиться керівництво) та здійснення управління і обліку.

Відповідно до статей 9, 14, 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" на підставі поданих юридичною особою документів у Єдиному державному реєстрі зазначаються відомості про її місцезнаходження.

Тобто, офіційне місцезнаходження повідомляється юридичною особою для забезпечення комунікації та зв`язку із нею зацікавлених осіб, у тому числі контрагентів, органів державної влади тощо.

Так, на підтвердження адреси відповідача судом долучено до матеріалів справи витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, з якого вбачається, що місцезнаходженням відповідача є: 52005, Дніпропетрвоська область, Дніпропетровський район, смт. Слобожанське, вул. Виробнича, 17, на яку і була направлена кореспонденція господарського суду для відповідача.

При цьому, до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Водночас законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України, не зобов`язує й сторону у справі, зокрема позивача, з`ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно із згаданою статтею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

Крім того, частиною 7 статті 120 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Відповідно до частини 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Отже, в разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

Відтак, повна відповідальність за достовірність інформації про місцезнаходження, а також щодо наслідків неотримання поштових відправлень за своїм офіційним місцезнаходженням покладається саме на юридичну особу.

Отже, у разі якщо копію прийнятого судового рішення (ухвали, постанови, рішення) направлено судом листом за належною поштовою адресою, тобто повідомленою суду учасником справи, і повернено підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання чи закінчення строку зберігання поштового відправлення, то вважається, що адресат повідомлений про прийняте судове рішення.

Вказана правова позиція міститься в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 12.03.2019 у справі № 923/1432/15.

Більше того, суд наголошує, що за змістом статей 2, 4 Закону України "Про доступ до судових рішень" вбачається, що кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі. Для реалізації права доступу до судових рішень, внесених до Реєстру, користувачу надаються можливості пошуку, перегляду, копіювання та роздрукування судових рішень або їхніх частин.

З урахуванням наведеного, відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись з ухвалами Господарського суду Дніпропетровської області по даній справі у Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Враховуючи викладене, неперебування відповідача за місцем його державної реєстрації чи небажання отримати поштову кореспонденцію та, як наслідок, неможливість направлення в засідання свого повноважного представника і ненадання відзиву, не є перешкодою розгляду справи судом за наявними матеріалами і не свідчить про порушення норм процесуального права саме зі сторони суду.

Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 03.03.2018 у справі № 911/1163/17 та від 10.05.2018 у справі № 923/441/17.

За таких обставин можна дійти висновку, що повернення ухвал суду з викликом відповідача у судове засідання відбулось через недотримання ним вимог законодавства щодо забезпечення отримання поштових відправлень за своїм офіційним місцезнаходженням (поштовою адресою), що розцінюється судом як фактична відмова від отримання адресованих йому судових рішень (ухвал). Відповідач, у разі незнаходження за своєю юридичною адресою, повинен був докласти зусиль щодо отримання поштових відправлень за цією адресою або повідомлення суду про зміну свого місцезнаходження.

Таким чином, суд вважає, що відповідач про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, відтак, керуючись статтею 202 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності відповідача за наявними у ній матеріалами.

Третя особа у судове засідання не з`явилась, про дату час та місце розгляду справи повідомлена належним чином.

Судовий процес фіксувався за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

При розгляді справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

В судовому засіданні 16.03.2020 оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення в порядку ст. 240 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши подані докази, господарський суд встановив.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ ТА ДОКАЗИ, ЩО ЇХ ПІДТВЕРДЖУЮТЬ:

Предметом доказування у даній справі є наявність правових підстав для звільнити з під арешту рухомого майна у зв`язку із переважним правом кредитора, який не є учасником виконавчого провадження, на заставлене майно, на яке державним виконавцем накладено арешт.

З матеріалів справи вбачається, що 25.03.2013 року між Публічним акціонерним товариством Банк Київська Русь (далі банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю науково-виробничим підприємством СТДК (далі - відповідач, позичальник) укладено Кредитний договір № 27522-20/13-1 на відкриття відновлювальної кредитної лінії (далі - кредитний договір).

Відповідно до п. 1.1. Кредитного договору банк відкриває позичальнику відновлювальну відкличну кредитну лінію та зобов`язується надавати кредитні кошти у розмірі та на умовах, визначених цим договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти та інші платежі.

Договір набуває чинності з моменту підписання його уповноваженими представниками сторін і скріплення печатками та діє до по дату повного виконання сторонами зобов`язань за договором. У випадку, встановленому п. 2.6. договору, дія договору достроково припиняється (п. 10.1. Кредитного договору).

15.03.2013 року між Публічним акціонерним товариством Банк Київська Русь (далі - заставодержатель) та Товариством з обмеженою відповідальністю науково-виробничим підприємством СТДК (далі - відповідач, заставодавець) укладено Договір застави рухомого майна (обладнання) № 27531-20/13-6 (далі - договір застави).

Пунктом 1.1. договору застави встановлено, що застава за цим договором забезпечує вимоги заставодержателя за кредитним договором № 27522-20/13-1 на відкриття відновлювальної кредитної лінії від 25.03.2013 року (а також будь-якими змінами і доповненнями до нього, в тому числі стосовно збільшення процентної ставки за користування кредитом, строку кредитування, суми кредиту тощо) (надалі - кредитний договір), укладеним між заставодержателем і Товариством з обмеженою відповідальністю науково-виробниче підприємство СТДК , ідентифікаційний код за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців 31230950 (надалі - позичальник), за умовами якого останній зобов`язаний заставодержателю до 24.03.2015 року включно у порядку, строки та на умовах, встановлених кредитним договором, повернути кредит у розмірі 700 000,00 грн., сплатити проценти за користування ним, у розмірі 25,00% річних, комісії та штрафів у розмірі і у випадках, передбачених кредитним договором (далі - основне зобов`язання).

Заставою за цим договором також забезпечуються вимоги заставодержателя щодо відшкодування: штрафних санкцій, передбачених цим договором; витрат, пов`язаних з пред`явленням вимоги за основним зобов`язанням і зверненням стягнення на предмет застави; витрат на утримання і збереження предмета застави; витрат на страхування предмета застави; збитків, завданих порушенням основного зобов`язання чи умов цього договору.

За цим договором заставодавець з метою забезпечення належного виконання власних зобов`язань передає в заставу, а заставодержатель приймає в заставу в порядку і на умовах, визначених цим договором, виробниче обладнання, що належить ТОВ НВП СТДК , перелік якого викладений у додатку № 1 від 25.03.2013 року до цього договору, що є його невід`ємною частино: Екструзійна лінія МЕ - 90 (надалі - предмет застави-1); Екструзійна лінія ЛЕК-63 (надалі - предмет застави-2); Оплітувальна машина Дратекс (надалі - предмет застави -3); Оплітувальна машина Дратекс (предмет застави -4), разом - предмет застави (п. 1.2, пп.пп. 1.2.1.- 1.2.4. договору застави).

У відповідності до п. 1.3. договору застави предмет застави належить заставодержателю на праві власності на підставі виписки з балансового рахунку заставодавця - довідка - № 63 від 22.03.2013), а також:

- предмет застави - 1: договору № 14091 поставки від 14.09.2012, накладних: № РН-031218 від 03.12.2009, № РН-301118 від 30.02.2009, № РН-211218 від 21.12.2009, № РН-0000980 від 27.10.2011, № РН-011211 від 01.12.2011, №РН-2/0307 від 02.04.2007, № РН-004158 від 30.10.2012, № УБ-20/12-С від 20.12.2007, № 905 від 02.08.2011, № 812 від 15.07.2011, № 733 від 05.07.2011, № 1096 від 02.09.2011, № А-00001436 від 27.11.2008, № 10514 від 14ю.05.2009, № ДП-0002721 від 22.11.2011, № 186 від 04.10.2011.

- предмет застави -2: накладних: № 740 від 26.10.2004, № РН-0653 від 17.11ю.200, № 60 від 12.03.2008, № 27 від 01.02.2008, № 74 від 20.05.2005 року;

- предмет застави -3: договору № 62 від 19.09.2006, накладної № РН-0000315 від 04.10.2006;

- Предмет застави -4: договору № 62 від 19.09.2006, накладної № РН-0000315 від 04.10.2006 (пп.пп. 1.3.1.-1.3.4. договору застави).

Цей договір набуває чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками та скріплення печатками сторін - юридичних осіб. Цей договір діє по дату повного виконання зобов`язань, забезпечених заставою за цим договором. У випадку продовження строків виконання зобов`язань за кредитним договором (шляхом укладення додаткових договорів до нього), застава, передбачена цим договором, зберігається до повного виконання вказаних зобов`язань (п. 6.2. договору застави).

16.08.2016 мід Публічним акціонерним товариством Банк Київська Русь (далі - первісний кредитор) та товариством з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Некстджен Фінанс (далі - новий кредитор) укладено договір № 02/08-05/42 про відступлення права вимоги за кредитним договором (далі - договір про відступлення права вимоги № 02/08-05/42).

Пунктом п. 1.1. договору про відступлення права вимоги № 02/08-05/42 встановлено, що на умовах цього договору первісний кредитор відступає новому кредитору своє право вимоги за Кредитним договором № 27522-20/13-1 на відкриття відновлювальної кредитної лінії від 25.03.2013 року додатками до нього, що є його невід`ємною частиною (далі по тексту - основний договір), укладеним між первісним кредитором та товариством з обмеженою відповідальністю науково-виробничим підприємством СТДК , код ЄДРПОУ 31230950, адреса місцезнаходження (реєстрації): 52005, Дніпропетровська область, Дніпропетровський район, смт. Ювілейне, вул.. Виробнича, буд. 17 (далі - боржник).

Відповідно до п. 1.2. договору про відступлення права вимоги № 02/08-05/42 право вимоги за основним договором відступається в повному обсязі та на умовах, які існують на момент відступлення права вимоги, включають:

- право вимоги основної суми заборгованості за основним договором,

- право вимоги суми нарахованих процентів за основним договором, строк платежу який настав до дати укладення цього договору.

Загальна сума права вимоги складає 748 703,40 грн., а саме: 588 289,53 грн. - заборгованості за сумою кредиту; 22 852,66 грн. - заборгованості за процентами за користування кредитом; 3 519,02 грн. - пеня за несвоєчасну сплату процентів по кредиту; 46 176,72 грн. - пеня за несвоєчасне повернення кредиту; 14 455,47 грн. - 3% річних за несвоєчасне погашення кредиту; 73 410,00 грн. - прострочення заборгованості за кредитом з урахуванням індексу інфляції.

Згідно із п. 3.6. договору про відступлення права вимоги № 02/08-05/42з моменту відступлення права вимоги новий кредитор стає правонаступником первісного кредитора у всіх судових справах та/або виконавчих провадженнях щодо основного договору та договорів забезпечення, майнові права за яким відступають за цим договором. Новий кредитор свідчить, що йому добре відомо про всі судові справи та/або виконавчі провадження щодо основного договору, та йому зрозумілий зміст правовідносин, у яких він став правонаступником.

Новий кредитор має право здійснити наступне відступлення права вимоги, набутого за цим договором (як за основним договором, так і за договорами забезпечення, вказаними в п. 2.3. цього договору) третім особам (п. 3.7. договору про відступлення права вимоги № 02/08-05/42).

На виконання умов договору про відступлення права вимоги № 02/08-05/42 Публічним акціонерним товариством Банк Київська Русь та Товариством з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Некстджен Фінанс підписано акт прийому-передачі від 16.08.2016 (а.с. 33).

13.09.2016 між Товариством з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Некстджен Фінанс (далі - первісний кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю Компанія СТБ (далі новий - кредитор, позивач) підписано договір № 209-К про відступлення права вимоги за кредитним договором (далі - договір про відступлення права вимоги).

На умовах цього договору первісний кредитор відступає новому кредитору своє право вимоги (яке було набуте первісним кредитором відповідно до договору № 02/08-05/42 про відступлення права вимоги за кредитним договором від 16.08.2016, укладеного між ПАТ Банк Київська Русь та первісним кредитором) за кредитним договором № 27522-20/13-1 на відкриття відновлювальної кредитної лінії від 25.03.2013 року з додатками до нього, що є невід`ємною частиною (далі по тексту - основний договір), укладеним між ПАТ Банк Київська Русь та Товариством з обмеженою відповідальністю науково-виробничим підприємством СТДК , код за ЄДРПОУ 31230950, адреса місцезнаходження (реєстрації): 52005, Дніпропетровська область, Дніпропетровський район, смт. Ювілейне, вул. Виробнича, буд. 17 (далі - боржник) (п. 1.1. договору про відступлення права вимоги).

Відповідно до п. 1.2. договору про відступлення права вимоги право вимоги за основним договором відступається в повному обсязі та на умовах, які існують на момент відступлення права вимоги, включаючи:

- право вимоги основної суми заборгованості за основним договором;

- право вимоги суми нарахованих процентів за основним договором, строк платежу яких настав до дати укладення цього договору.

Загальна сума права вимоги складає 748 703,40 грн., а саме: 588 289,53 грн. - заборгованість за сумою кредиту; 22 852,66 - заборгованість за процентами за користування кредитом; 3 519,02 грн. - пеня за несвоєчасну сплату процентів по кредиту; 46 176,72 грн. - пеня за несвоєчасне повернення кредиту; 145 509,46 грн. - 3% річних за несвоєчасне погашення кредиту; 14 455,47 грн. - 3% річних за несвоєчасне погашення кредиту; 73 410,00 грн. - прострочення заборгованості за кредитом з урахуванням індексу інфляції. Загальна суму права вимоги встановлена згідно рішення Кіровського районного суду міста Дніпропетровська від 24.09.2014 року по справі № 203/1777/14-ц та з врахуванням часткового погашення заборгованості за кредитом в сумі 61 710,47 грн. і частково погашення процентів в сумі 49 820,97 грн.

З укладенням цього договору до нового кредитора переходить також право нарахування та вимоги процентів, пені, штрафів та інших платежів, у розмірі , та в строки, встановлені основним договором.

Згідно п. 1.3. договору про відступлення права вимоги право вимоги за договором забезпечення, вказаними в п. 2.3. цього договору, відступається в повному обсязі та на умовах, які існують на момент відступлення права вимоги, включаючи:

- право звернення стягнення за заставлене майно;

- право задоволення своїх вимог за рахунок поручителів, тощо.

Укладення цього договору є правовою підставою для заміни сторони кредитора за основним договором, сторони заставодержателя за договором (договорами) застави, сторони кредитора за договором (договорами) поруки, вказаними в п. 2.3. цього договору та переходу (відступлення) від первісного кредитора всього комплексу прав та обов`язків кредитора за основним договором, заставодержателя за договором (договорами) застави, кредитора за договором (договорами) поруки, вказаними в п. 2.3. цього договору, в повному обсязі з дати відступлення права вимоги.

Новий кредитор одержує право (замість первісного кредитора) вимагати від боржника, заставодавця (заставодавців), поручителя (поручителів) належного виконання всіх зобов`язань за основним договором, договором (договорами) застави, поруки, вказаними в п. 2.3, та набуває статусу кредитора за основник договором, заставодержателя/кредитора за договорами застави/поруки, вказаними в п. 2.3 (п. 1.4. договору про відступлення права вимоги).

У відповідності до п. 2.1. договору про відступлення права вимоги відступлення права вимоги за цим договором здійснюється на платній основі у розмірі, вказаному у пункті 4.1. цього договору, та в порядку, вказаному в п. 3.1.

Пунктом 2.2. договору про відступлення права вимоги встановлено, що первісний кредитор відповідає перед новим кредитором за недійсність переданого за цим договором права вимоги, але не відповідає за невиконання боржником своїх обов`язків за основним договором, заставодавцями, поручителями за договорами забезпечення.

В силу цього договору та договору про відступлення права вимоги за кредитним договором № 02/08-05/42 від 16.08.20196 між ПАТ Банк Київська Русь та ТОВ Фінансова компанія Некстджен фінанси до нового кредитора також переходять права та обов`язки первісного кредитора за зобов`язаннями, що виникли з основного договору, в тому числі за наступними договорами (надалі - договори застави):

- право заставодержателя за договором застави рухомого майна (обладнання) № 276532-20/13-6 від 25.03.2013 року, що укладений між Публічним акціонерним товариством Банк Київська Русь та Товариством з обмеженою відповідальністю науково-виробничим підприємством СТДК (код за ЄДРПОУ 31230950);

- право кредитора за договором поруки № 27539-20/13-5 від 25.03.2013 року, що укладений між Публічним акціонерним товариством Банк Київська Русь та громадянином України ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 );

- право кредитора за договором поруки № 27542-20/13-5 від 25.03.2013 року, що укладений між Публічним акціонерним товариством Банк Київська Русь та громадянином України ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 );

- право кредитора за договором поруки № 27536-20/13-5 від 25.03.2013 року, що укладений між Публічним акціонерним товариством Банк Київська Русь та громадянином України ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_3 ) (пп.пп. 2.3.1. -2.3.4 договору про відступлення права вимоги).

Згідно п. 2.4. договору про відступлення права вимоги передача права первісного кредитора за договорами забезпечення, зазначеними в п. 2.3., здійснюється на підставі договору про відступлення права вимоги за кредитним договором № 02/08-05/42 від 16.08.20196 між ПАТ Банк Київська Русь та ТОВ Фінансова компанія Некстджен фінанси та цього договору.

Відповідно до п. 4.1. договору про відступлення права вимоги ціна відступлення права вимоги становить 380 000,00 грн. без ПДВ, яку первісний кредитор отримав від нового кредитора на підставі п. 2.2.2. попереднього договору № 209-П від 06.06.20196 укладеного між сторонами.

Первісний кредитор підтверджує отримання суми коштів, зазначених у п. 4.1. на момент підписання договору (п. 4.2. договору про відступлення права вимоги).

Цей договір набуває чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін та діє до повного виконання сторонами свої зобов`язань за цим договором (п. 5.3. договору про відступлення права вимоги).

На виконання умов договору, 13.09.2016 між Товариством з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Некстджен Фінанс та Товариством з обмеженою відповідальністю Компанія СТБ підписано акт прийому-передачі (а.с. 39).

Відповідно до витягу № 50317096 від 14.09.2016 року відбулась заміна обтяжувала рухомого майна з ТОВ Фінансова компанія Некстджен Фінанс на ТОВ Компанія СТБ , підстав договір про відступлення прав за кредитним договором № 209-К від 13.09.2016.

Позивач зазначає, що загальна заборгованість відповідача на момент подання даного позову становить 748 703,40 грн.

Позивачу стало відомо, що на рухоме майно, яке передано в заставу ТОВ Компанія СТБ накладено два арешта:

- Постановою про арешт майна боржника, серія та номер: 53790838, виданий: 19.04.2017, видавник: Циганенко Ганна Ігорівна, державний виконавець Дніпровського районного відділу ДВС ГТУЮ у Дніпропетровській області.

Номер обтяження: 14913595, арешт рухомого майна, реєстрація обладнання, 674Г65ЕГДГ, дата реєстрації: 26.01.2015 року 16:37:26, зареєстрував: Мішутіна Наталя Олексіївна, Дніпропетровська філія державного підприємства Інформаційний центр Міністерства юстиції України , Суб`єкти: Боржник: ТОВ НВП СТДК (31230950); обтяжувач: Відділ державної виконавчої служби Дніпропетровського районного управління юстиції (34919031);

- Постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, серія та номер: 45749590, виданий 17.12.2014 року, видавник: Білан О.В., державний виконавець відділу ДВС Дніпропетровського РУЮ (ВЗ).

Номер обтяження: 16239248, арешт рухомого майна, реєстрація обтяження, АА787634Б1, дата реєстрації: 21.04.2017 року 17:20:23, зареєстрував: Самозван Світлана Олексіївна, Дніпропетровська філія державного підприємства Національні інформаційні системи , Суб`єкти: Боржник: Товариство з обмеженою відповідальністю СТДК (31230950); обтяжувач: Дніпровський районний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області (34919031).

Зазначене підтверджується витягами з Державного реєстру рухомого майна (а.с. 42,43).

Позивач вважає порушеними свої права як заставодержателя майна відповідача накладеними арештами, у зв`язку з чим просить звільнити з під арешту рухоме майно (обладнання): Екструзійна лінія МЕ-90 (надалі предмет застави -1); Екструзійна лінія ЛЕК - 63 (надалі предмет застави -2); Оплітувальна машина Дратекс (надалі предмет застави -3); Оплітувальна машина Дратекс (надалі предмет застави -4), яке належить на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство СТДК (Дніпропетровська область, Дніпропетровський район, смт. Слобожанське (Ювілейне), вул. Виробнича, 17, код ЄДРПОУ 31230950), яке передане в заставу на підставі Договору застави рухомого майна (обладнання) № 27531-20/13-6 від 25.03.2013 року та перейшло до нового Заставодержателя Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія СТБ (52005, Дніпропетровська область, Дніпровський район, смт. Слобожанське (Ювілейне), вул.. Виробнича, 17, код ЄДРПОУ 37805894) на підставі Договору про відступлення права вимоги за кредитним договором №209-К від 13.09.2016 року, на яке були накладені наступні арешти:

- Постанова про арешт майна боржника, серія та номер: 53790838, виданий: 19.04.2017, видавник: Циганенко Ганна Ігорівна, державний виконавець Дніпровського районного відділу ДВС ГТУЮ у Дніпропетровській області.

Номер обтяження: 14913595, арешт рухомого майна, реєстрація обладнання, 674Г65ЕГДГ, дата реєстрації: 26.01.2015 року 16:37:26, зареєстрував: Мішутіна Наталя Олексіївна, Дніпропетровська філія державного підприємства Інформаційний центр Міністерства юстиції України , Суб`єкти: Боржник: ТОВ НВП СТДК (31230950); обтяжувач: Відділ державної виконавчої служби Дніпропетровського районного управління юстиції (34919031);

- Постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, серія та номер: 45749590, виданий 17.12.2014 року, видавник: Білан О.В., державний виконавець відділу ДВС Дніпропетровського РУЮ (ВЗ).

Номер обтяження: 16239248, арешт рухомого майна, реєстрація обтяження, АА787634Б1, дата реєстрації: 21.04.2017 року 17:20:23, зареєстрував: Самозван Світлана Олексіївна, Дніпропетровська філія державного підприємства Національні інформаційні системи , Суб`єкти: Боржник: Товариство з обмеженою відповідальністю СТДК (31230950); обтяжувач: Дніпровський районний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області (34919031).

Викладене стало підставою для звернення позивача з позовом до суду.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог на підставі наступного.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч. 1 ст. 202 ЦК України).

Отже, правова природа договору передбачає волевиявлення сторін цього договору на зміну, припинення або встановлення прав та обов`язків сторін цього договору.

Статтею 512 ЦК України визначено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно з ст. 513 ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

За ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 574 Цивільного кодексу України застава виникає на підставі договору, закону або рішення суду. До застави, яка виникає на підставі закону, застосовуються положення цього Кодексу щодо застави, яка виникає на підставі договору, якщо інше не встановлено законом.

Частинами 1 та 2 ст. 575 Цивільного кодексу України встановлено, що іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи. Закладом є застава рухомого майна, що передається у володіння заставодержателя або за його наказом - у володіння третій особі.

У відповідності до ч. 1 ст. 576 ЦК України предметом застави може бути будь-яке майно (зокрема річ, цінні папери, майнові права), що може бути відчужене заставодавцем і на яке може бути звернене стягнення.

Згідно до ч.ч. 3, 4 ст. 577 ЦК України застава рухомого майна може бути зареєстрована на підставі заяви заставодержателя або заставодавця з внесенням запису до Державного реєстру обтяжень рухомого майна. Моментом реєстрації застави є дата та час внесення відповідного запису до Державного реєстру обтяжень рухомого майна.

Статтею 585 ЦК України встановлено, що право застави виникає з моменту укладення договору застави, а у випадках, коли договір підлягає нотаріальному посвідченню, - з моменту його нотаріального посвідчення, крім випадків, установлених законом. Якщо предмет застави відповідно до договору або закону повинен перебувати у володінні заставодержателя, право застави виникає в момент передання йому предмета застави. Якщо таке передання було здійснене до укладення договору застави, право застави виникає з моменту його укладення.

Застава - це спосіб забезпечення зобов`язань, якщо інше не встановлено законом. В силу застави кредитор (заставодержатель) має право в разі невиконання боржником (заставодавцем) забезпеченого заставою зобов`язання одержати задоволення з вартості заставленого майна переважно перед іншими кредиторами. Застава виникає на підставі договору, закону або рішення суду (ст. 1 Закону України Про заставу ).

Статтею 3 Закону України Про заставу встановлено, що заставою може бути забезпечена будь-яка дійсна існуюча або майбутня вимога, що не суперечить законодавству України, зокрема така, що випливає з договору позики, кредиту, купівлі-продажу, оренди, перевезення вантажу тощо. Застава може мати місце щодо вимог, які можуть виникнути у майбутньому, за умови, якщо є угода сторін про розмір забезпечення заставою таких вимог. Застава має похідний характер від забезпеченого нею зобов`язання.

Законом чи договором передбачається перебування заставленого майна у володінні заставодавця, заставодержателя або третьої особи. (ст. 9 Закону України Про заставу ).

Згідно ст. 16 Закону України Про заставу Право застави виникає з моменту укладення договору застави, а в разі, коли договір підлягає нотаріальному посвідченню - з моменту нотаріального посвідчення цього договору. Якщо предмет застави відповідно до закону чи договору повинен знаходитись у заставодержателя, право застави виникає в момент передачі йому предмета застави. Якщо таку передачу було здійснено до укладення договору, - то з моменту його укладення. Реєстрація застави не пов`язується з моментом виникнення права застави та не впливає на чинність договору застави.

У відповідності до ст. 51 Закону України Про виконавче провадження для задоволення вимог стягувачів, які не є заставодержателями, стягнення на заставлене майно боржника може бути звернено у разі, якщо: право застави виникло після ухвалення судом рішення про стягнення з боржника коштів; вартість предмета застави перевищує розмір заборгованості боржника заставодержателю; наявна письмова згода заставодержателя.

У разі якщо коштів, що надійшли від реалізації заставленого майна, недостатньо для задоволення вимог стягувача - заставодержателя за виконавчим документом, на підставі якого звернено стягнення на заставлене майно, виконавче провадження підлягає закінченню на підставі пункту 15 частини першої статті 39 цього Закону.

Про звернення стягнення на заставлене майно для задоволення вимог стягувачів, які не є заставодержателями, виконавець повідомляє заставодержателю не пізніше наступного дня після накладення арешту на майно або коли йому стало відомо, що арештоване майно боржника перебуває в заставі.

Реалізація заставленого майна здійснюється в порядку, встановленому цим Законом.

За рахунок коштів, що надійшли від реалізації заставленого майна, здійснюються відрахування, передбачені пунктами 1 і 2 частини першої статті 45 цього Закону, після чого кошти перераховуються заставодержателю та стягується виконавчий збір. Якщо заставодержатель не є стягувачем у виконавчому провадженні, йому виплачуються кошти після належного підтвердження права на заставлене майно. У разі задоволення в повному обсязі вимог заставодержателя залишок коштів використовується для задоволення вимог інших стягувачів у порядку, встановленому цим Законом.

Спори, що виникають під час виконавчого провадження щодо звернення стягнення на заставлене майно, вирішуються судом.

Примусове звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється виконавцем з урахуванням положень Закону України "Про іпотеку".

Частинами 1, 2, 3 ст. 56 Закону України Про виконавче провадження встановлено, що арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника. Арешт на рухоме майно, що не підлягає державній реєстрації, накладається виконавцем лише після проведення його опису. Постанова про арешт майна (коштів) боржника виноситься виконавцем під час відкриття виконавчого провадження та не пізніше наступного робочого дня після виявлення майна. Виконавець за потреби може обмежити право користування майном, здійснити опечатування або вилучення його у боржника та передати на зберігання іншим особам, про що він виносить постанову або зазначає обмеження в постанові про арешт. Вид, обсяг і строк обмеження встановлюються виконавцем у кожному конкретному випадку з урахуванням властивостей майна, його значення для власника чи володільця, необхідності використання та інших обставин. Арешт накладається у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів та основної винагороди приватного виконавця на все майно боржника або на окремі речі.

Таким чином, оскільки накладення арешту на рухоме майно має наслідком заборону відчуження арештованого майна, то порушується право заставодержателя у разі невиконання боржником забезпеченого заставою зобов`язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета застави.

Відповідно до частин 1, 2, 5 ст. 59 закону України Про виконавче провадження 1. Особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту. У разі набрання законної сили судовим рішенням про зняття арешту з майна боржника арешт з такого майна знімається згідно з постановою виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини. Виконавець зобов`язаний зняти арешт з коштів на рахунку боржника не пізніше наступного робочого дня з дня надходження від банку документів, які підтверджують, що на кошти, які знаходяться на рахунку, заборонено звертати стягнення згідно із цим Законом, а також у випадку, передбаченому пунктом 10 частини першої статті 34 цього Закону. У всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.

З викладеного вбачається, що у разі накладення державним виконавцем арешту на майно для задоволення вимог стягувачів, які не є заставодержателями, заставодержатель цього майна має право за звернення до суду з позовом про зняття арешту із заставленого майна.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач як на підставу виникнення у нього прав заставодержателя вказаного вище рухомого майна посилається на договір від 13.09.2016 № 209-К про відступлення права вимоги за кредитним договором № 27522-20/13-1 від 25.03.2013 на забезпечення якого укладено договір застави рухомого майна (обладнання) № 27531-20/13-6 від 25.03.2013 року.

Отже договір застави на спірне майно укладено 25.03.2013, з цього моменту виникло право заставодержателя на майно відповідача, а арешт на майно відповідача державним виконавцем накладено 17.12.2014 та 19.04.2017, тобто вже після укладення договору застави рухомого майна .

На підставі викладеного суд дійшов висновку про те, що якщо належним чином зареєстрована застава виникла раніше накладення арешту для забезпечення реального виконання рішення суду щодо задоволення вимог стягувачів, відмінних від заставодержателя, суд повинен приймати рішення про звільнення з-під арешту майно на яке накладено арешт.

Зазначена позиція викладена в постанові Верховного суду у складі Касаційного господарського суду від 11.04.2018 у справі № 923/1371/16 (а.с. 73-74).

Щодо обґрунтування кожного доказу суд зазначає наступне.

Статтею 129 Конституції України визначено принципи рівності усіх учасників процесу перед законом і судом, змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, як одні з основних засад судочинства.

Отже, будь-яке рішення господарського суду повинно прийматися з дотриманням цих принципів, які виражені також у статтях Господарського процесуального кодексу України.

Згідно статті 13 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (частина 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України).

За частиною 2 статті 74 Господарського процесуального кодексу України у разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів (частина 4 статті 74 Господарського процесуального кодексу України).

Обов`язок доказування, а отже, і подання доказів відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України покладено на сторони та інших учасників справи, однак, не позбавляє суд, у випадку, передбаченому статтею 74 Господарського процесуального кодексу України, витребувати у сторони ті чи інші докази.

На підставі статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Отже, встановивши наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з`ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення і, відповідно, ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачеві у захисті.

Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Таким чином, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача у розмірі 2 102,00 грн.

Керуючись статтями 2, 73, 74, 77-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "СТБ" до Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробниче підприємство "СТДК", Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача Дніпровський районний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області про звільнення майна з-під арешту - задовольнити.

Звільнити з під арешту рухоме майно (обладнання): Екструзійна лінія МЕ-90 (надалі предмет застави -1); Екструзійна лінія ЛЕК - 63 (надалі предмет застави -2); Оплітувальна машина Дратекс (надалі предмет застави -3); Оплітувальна машина Дратекс (надалі предмет застави -4), яке належить на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство СТДК (Дніпропетровська область, Дніпропетровський район, смт. Слобожанське (Ювілейне), вул.. Виробнича, 17, код ЄДРПОУ 31230950), яке передане в заставу на підставі Договору застави рухомого майна (обладнання) № 27531-20/13-6 від 25.03.2013 року та перейшло до нового Заставодержателя Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія СТБ (52005, Дніпропетровська область, Дніпровський район, смт. Слобожанське (Ювілейне), вул.. Виробнича, 17, код ЄДРПОУ 37805894) на підставі Договору про відступлення права вимоги за кредитним договором №209-К від 13.09.2016 року, на яке були накладені арешти:

- Постановою про арешт майна боржника, серія та номер: 53790838, видана: 19.04.2017, видавник: Циганенко Ганна Ігорівна, державний виконавець Дніпровського районного відділу ДВС ГТУЮ у Дніпропетровській області.

Номер обтяження: 14913595, арешт рухомого майна, реєстрація обладнання, 674Г65ЕГДГ, дата реєстрації: 26.01.2015 року 16:37:26, зареєстрував: Мішутіна Наталя Олексіївна, Дніпропетровська філія державного підприємства Інформаційний центр Міністерства юстиції України , Суб`єкти: Боржник: ТОВ НВП СТДК (31230950); обтяжувач: Відділ державної виконавчої служби Дніпропетровського районного управління юстиції (34919031);

- Постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, серія та номер: 45749590, видана 17.12.2014 року, видавник: Білан О.В., державний виконавець відділу ДВС Дніпропетровського РУЮ (ВЗ).

Номер обтяження: 16239248, арешт рухомого майна, реєстрація обтяження, АА787634Б1, дата реєстрації: 21.04.2017 року 17:20:23, зареєстрував: Самозван Світлана Олексіївна, Дніпропетровська філія державного підприємства Національні інформаційні системи , Суб`єкти: Боржник: Товариство з обмеженою відповідальністю СТДК (31230950); обтяжувач: Дніпровський районний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області (34919031).

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство СТДК (Дніпропетровська область, Дніпропетровський район, смт. Слобожанське (Ювілейне), вул. Виробнича, 17, код ЄДРПОУ 31230950) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія СТБ (52005, Дніпропетровська область, Дніпровський район, смт. Слобожанське (Ювілейне), вул.. Виробнича, 17, код ЄДРПОУ 37805894) витрати по сплаті судового збору - 2 102,00 грн., про що видати наказ, після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судові рішення у справі набирають законної сили відповідно до ст.ст. 241, 284 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення суду може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 19.03.2020

Суддя Н.Г. Назаренко