Рішення

від 12.03.2020 по справі 922/3771/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" березня 2020 р.м. ХарківСправа № 922/3771/19

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Буракової А.М.

при секретарі судового засідання Кудревичу М.О.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Харківської міської ради, м. Харків до Приватного акціонерного товариства "Харківський ювелірний завод", м. Харків про стягнення 482177,79 грн. за участю представників:

позивача - Волинська Я.І.

відповідача - Лебедєв Д.В.

ВСТАНОВИВ:

Харківська міська рада (позивач) звернулася до господарського суду Харківської області з позовною заявою до Приватного акціонерного товариства "Харківський ювелірний завод" (відповідач) про стягнення з відповідача 482177,79 грн. заборгованості зі сплати орендної плати за користування земельною ділянкою загальною площею 1,3790 га по пр. Гагаріна, 12 у м. Харкові відповідно до договору оренди землі від 27.04.2005 № 8865/05. Також, позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь понесені витрати на сплату судового збору у розмірі 7232,00 грн.

В обґрунтування позову позивач вказує, що спірна земельна ділянка протягом тривалого строку використовується відповідачем без належної сплати орендної плати в повному обсязі, а саме без урахування рішення господарського суду Харківської області від 23.03.2015 у справі № 922/750/15, яким внесено зміни до договору, а тому Харківська міська рада змушена звернутися до суду за захистом своїх прав шляхом стягнення частки заборгованості з орендної плати за період з 01.11.2016 по 01.12.2018.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 22.11.2019 було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено справу розглядати за правилами загального позовного провадження з повідомленням сторін, призначено підготовче засідання.

Рух справи висвітлено у відповідних ухвалах суду.

Відповідач, через канцелярію суду 24.12.2019 за вх.№ 31440, надав відзив на позовну заяву, в якому просив суд поновити процесуальний строк на подання відзиву на позовну заяву та встановити позивачу строк для надання обґрунтованого розрахунку суми, що стягується, а у випадку не усунення цих недоліків в встановлений строк - залишити позов без розгляду. При цьому, у відзиві на позовну заяву відповідач вказував, що позовна заява не містить обґрунтованого розрахунку суми у розмірі 482177,79 грн. Рішенням господарського суду Харківської області від 23.03.2015 у справі № 922/750/15 внесено зміни до договору оренди землі, зокрема, в частині зміни розміру орендної плати за користування земельною ділянкою, а саме: згідно із п. 9 договору розмір орендної плати за земельну ділянку згідно з розрахунком № 818/14 від 21.11.2013 на рік становить 3% від її нормативної грошової оцінки і складає 518126,16 грн. або в місяць - 43177,18 грн. Враховуючи, що додаткова угода про внесення змін до зазначеного договору набула чинності з моменту набрання законної сили рішенням господарського суду Харківської області у справі № 922/750/15, тобто з 10.04.2015 року, саме з вказаної дати відповідач зобов`язаний сплачувати орендну плату в підвищеному розмірі - 43177,18 грн. на місяць або 518126,16 грн. на рік.

17.01.2020 судом було поновлено відповідачу строку для подання відзиву на позовну заяву та відмовлено відповідачу в задоволенні клопотання про встановлення позивачу строку для надання обґрунтованого розрахунку суми, що стягується, оскільки відповідний розрахунок заявленої позивачем до стягнення суми у розмірі 482177,79 грн. міститься у позовній заяві.

Позивач, через канцелярію суду 03.02.2020 за вх.№ 2716, надав відповідь на відзив, в якій просив суд задовольнити позовні вимоги, посилаючись на те, що заборгованість зі сплати орендної плати відповідача, як землекористувача земельної ділянки по пр. Гагаріна, 12 у м. Харкові відповідно до договору оренди землі від 27.04.2005 № 8865/05 та додаткової угоди за період з 01.11.2016 по 01.12.2018 складає 482177,79 грн.

Відповідач, через канцелярію суду 11.03.2020 за вх.№ 3567, надав письмові заперечення, в яких просив суд відмовити в позові, оскільки надані позивачем розрахунки не відповідають вимогам ст. 188 ГК України, а також укладеному між сторонами договору. Також, відповідач надав заяву про застосування позовної давності, в якій вказував, що позовна заява подана позивачем 18.11.2019, тобто за межами 3-річного строку.

Позивач, через канцелярію суду 02.03.2020 за вх.№ 5485 та вх.№ 5486, надав письмові пояснення та заперечення на заяву про застосування позовної давності, в яких просив суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідач, через канцелярію суду 10.03.2020 за вх.№ 6098, надав письмові пояснення в яких просив суд відмовити в позові.

У судовому засіданні 12.03.2020 представник позивача підтримав позов у повному обсязі та просив суд його задовольнити.

Присутній у судовому засіданні 12.03.2020 представник відповідача проти позову заперечував та просив суд відмовити в його задоволенні.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти них, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Між Харківською міською радою та Приватним акціонерним товариством "Харківський ювелірний завод" укладено договір оренди землі, який було зареєстровано у Харківській регіональній філії Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах" в книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі (книга № 4) від 27.04.2005 за № 8865/05 (надалі - договір).

Відповідно до умов договору земельну ділянку загальною площею 1,3790 га по пр-т Гагаріна, 12 у м. Харкові надано для комплексної реконструкції заводу (але не пізніше прийняття об`єкту до експлуатації) та подальшої експлуатації строком до 01.01.2028 року.

Згідно з п. 9 договору розмір орендної плати в місяць за земельну ділянку з 2007 року становив 25101,72 грн.

Рішенням Харківської міської ради від 03.07.2013 № 1209/13 затверджено технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом в 01.01.2013 та базову вартість одного квадратного метра земель міста Харкова у сумі 291,18 грн., яка отримана на підставі витрат на освоєння і облаштування території міста станом на 01.01.2013 та підлягає в подальшому індексації в порядку, встановленому законодавством України (п. 1.1 рішення).

Пунктом 2 цього рішення передбачено, що це рішення вводиться в дію з моменту оприлюднення в установленому порядку, а нормативна грошова оцінка земель міста Харкова станом на 01.01.2013 застосовується з 01.01.2014.

Рішенням Харківської міської ради від 25.09.2013 № 1269/13 "Про затвердження "Порядку впровадження нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2013" встановлено, що плата за землю на підставі даних "Технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2013" вводиться в дію з 01.01.2014. Зміни до договорів оренди землі, пов`язані зі зміною розміру орендної плати, оформлюються додатковою угодою до договору оренди землі згідно з Порядком оформлення договорів оренди землі у місті Харкові (п.п. 2, 3 рішення).

Рішенням господарського суду Харківської області від 23.03.2015 у справі № 922/750/15 внесені зміни до договору оренди землі від 27.04.2005 № 8865/05 шляхом визнання укладеної додаткової угоди в частині зміни розміру орендної плати за користування земельною ділянкою по пр-т Гагаріна, 12 у м. Харкові в зв`язку із зміною нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2013.

Відповідно до вказаного рішення розмір орендної плати за користування відповідачем земельною ділянкою по пр-т. Гагаріна, 12 у м. Харкові площею 1,3790 га згідно з розрахунком №818/14 від 21.11.2013 на рік становить 3 % від її нормативної грошової оцінки і складає 518126,16 грн., або в місяць - 43177,18 грн.

Рішення набрало законної сили 10.04.2015.

У відповідності до статті 129 Конституції України однією із основних засад судочинства є обов`язковість судового рішення.

Відповідно до ст. 326 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 20 липня 2004 у справі "Шмалько проти України" (заява № 60750/00) зазначено, що для цілей ст. 6 Конвенції, виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як невід`ємна частина "судового розгляду".

Згідно ст. 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Статтею 653 ЦК України встановлено, що якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов`язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.

У відповідності до ст. 188 Господарського Кодексу України якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.

Таким чином, ПрАТ "Харківський ювелірний завод" починаючи з дати набуття законної сили рішення суду, яким внесено зміни до договору повинно було сплачувати новий розмір орендної плати визначений в судовому рішенні з урахуванням індексів інфляції.

Відповідно до ст. 289 Податкового кодексу України, для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, здійснює управління у сфері оцінки земель та земельних ділянок.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, за індексом споживчих цін за попередній рік щороку розраховує величину коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель, на який індексується нормативна грошова оцінка сільськогосподарських угідь, земель населених пунктів та інших земель несільськогосподарського призначення станом на 1 січня поточного року.

Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується кумулятивно залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель.

Згідно позову позивач вказує, що цей позов стосується стягнення заборгованості зі сплати орендної плати за користування земельною ділянкою загальною площею 1,3790 га по пр-т Гагаріна, 12 у м. Харкові відповідно до договору оренди землі від 27.04.2005 № 8865/05 та додаткової угоди, визнаною укладеною рішенням господарського суду Харківської області від 23.03.2015 у справі №922/750/15. Згідно з додатковою угодою до договору оренди землі від 27.04.2005 № 8865/05 ПрАТ "Харківський ювелірний завод" повинно було сплатити за період з 01.11.2016 по 01.12.2018, що складається з 2 місяців 2016 року, 2017 рік, та 11 місяців 2018 року, орендну плату у загальному розмірі 2038626,67 грн. ПрАТ "Харківський ювелірний завод", як землекористувачем по договору оренди землі фактично сплачено за період з 01.11.2016 по 01.12.2018, що складається з 2 місяців 2016 року, 2017 та 2018 років орендну плату у загальному розмірі 1556448,88 грн. Таким чином, різниця розміру заборгованості зі сплати орендної плати, яку необхідно було сплатити ПрАТ "Харківський ювелірний завод" як землекористувачу за відповідний період, згідно розрахунку складає 482177,79 грн.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам справи, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

Частинами 1 та 2 статті 11 Цивільного кодексу України встановлено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Стаття 174 Господарського кодексу України передбачає, що однією з підстав виникнення господарського зобов`язання є укладання господарського договору та іншої угоди, що передбачені законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Частиною 1 статті 626 Цивільного кодексу України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до частини 1 статті 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ним, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 629 цього ж Кодексу встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 статті 13 Конституції України визначено, що земля є об`єктом права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, Податковим кодексом України, Законом України "Про оренду землі", іншими законами України та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди.

Статтею 93 ЗК України передбачено, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються законом.

Відповідно до статті 206 ЗК України, використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Статтею 792 ЦК України передбачено, що за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов`язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату. Земельна ділянка може передаватись у найм разом з насадженнями, будівлями, спорудами, водоймами, які знаходяться на ній, або без них.

За приписами статті 1 Закону України "Про оренду землі", оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

За змістом статті 13 Закону України "Про оренду землі", договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Частиною 1 статті 15 Закону України "Про оренду землі" встановлено, що істотними умовами договору оренди землі є, зокрема, орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

Частиною 1 статті 21 Закону України "Про оренду землі" визначено, що орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі.

Частиною 2 статті 21 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).

В частині 3 статті 21 Закону України "Про оренду землі" зазначено, що обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

Статтею 288 Податкового кодексу України встановлено, що підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки. Платником орендної плати є орендар земельної ділянки. Об`єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду. Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.

Статтею 30 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.

Земельна ділянка, яка перебуває у користуванні відповідача, відноситься до земель комунальної власності, у зв`язку з чим плата за землю у формі орендної плати, згідно з вимогами Податкового кодексу України, є податком на майно, який зараховується до місцевого бюджету (п.14.1.147 п.14.1 ст.14 ПК України).

Статтею 1 Закону України "Про оцінку земель" визначено, що нормативна грошова оцінка земельних ділянок це капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений за встановленими і затвердженими нормативами.

За приписами статей 13, 15 Закону України "Про оцінку земель", нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться, зокрема, у разі визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності. Підставою проведення нормативної грошової оцінки земельних ділянок є рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування.

Відповідно до статті 18 Закону України "Про оцінку земель", нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться у межах населених пунктів незалежно від їх цільового призначення - не рідше ніж один раз на 5 - 7 років.

Таким чином, орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є регульованою ціною, тому законодавча зміна граничного розміру цієї плати є підставою для перегляду розміру орендної плати, встановленого умовами договору.

Згідно зі статтею 628 ЦК України, зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства; сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також, якщо обов`язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.

Статтями 509 ЦК України передбачено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Приймаючи до уваги положення ч. 3 ст. 6 ЦК України щодо співвідношення договору з актами цивільного законодавства у випадку, коли обов`язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає із їх змісту, право орендодавця отримувати платіж за землю у встановленому розмірі відповідає вимогам ст. 3 ЦК України щодо існування, зокрема, таких загальних засад цивільного законодавства, як справедливість, добросовісність та розумність, натомість ухилення (зволікання) орендаря від вчинення дій, які є обов`язковими для сторін, суперечить принципам, закріпленим ч. 1, 3 ст. 13 ЦК України щодо меж здійснення цивільних прав та неможливості зловживання правом у будь-якій формі.

Приписами частини 1 статті 526 ЦК України визначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 статтею 527 ЦК України передбачено, що боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

В частині 1 статті 612 ЦК України зазначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Зі змісту ст. 77 ГПК України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Згідно інформації, розміщеної на офіційному веб-сайті Центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, функції якого на цей час виконує Держгеокадастр, коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується кумулятивно залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель. Коефіцієнти індексації нормативної грошової оцінки земель становлять: 1996 рік - 1,703, 1997 рік - 1,059, 1998 рік - 1,006, 1999 рік - 1,127, 2000 рік - 1,182, 2001 рік - 1,02, 2005 рік - 1,035, 2007 рік - 1,028, 2008 рік - 1,152, 2009 рік - 1,059, 2010 рік - 1,0, 2011 рік - 1,0, 2012 рік - 1,0, 2013 рік - 1,0, 2014 рік - 1,249, 2015 рік - 1,433 (крім сільськогосподарських угідь) та 1,2 для сільськогосподарських угідь (рілля, перелоги, сіножаті, пасовища, багаторічні насадження), 2016 рік - для сільськогосподарських угідь (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги) - 1,0, для земель несільськогосподарського призначення - 1,06, 2017 рік - 1.

Нормативна грошова оцінка земель за 2002, 2003, 2004 та 2006 роки не індексувалася.

Розмір орендної плати за 2016 рік, який повинен був сплачувати відповідач позивачу, з урахування нормативної грошової оцінки станом на 2013 рік зі застосуванням значення коефіцієнтів індексації складає:

518126,16 грн./рік х 1,249 х 1,433 = 927351,0 грн./рік.

43177,18 грн./міс х 1,249 х 1,433 = 77279,25 грн./міс.

Розмір орендної плати за 2017, 2018 роки, який повинен був сплачувати відповідач позивачу, з урахування нормативної грошової оцінки станом на 2013 рік зі застосуванням значення коефіцієнтів індексації складає:

518126,16 грн./рік х 1,249 х 1,433 х 1,06 = 982992,06 грн./рік.

43177,18 грн./міс х 1,249 х 1,433 х 1,06 = 81916,01 грн./міс.

Нормативна грошова оцінка земель м. Харкова станом на 01.01.2013, на підставі якої судовим рішення було внесено зміни до договору оренди землі від 27.04.2005 № 8865/05 вступила в дію 01.01.2014.

Значення коефіцієнта індексації за певний рік застосовується в наступному році, яке йде за роком, за який його встановлено, шляхом помноження розміру орендної плати на його значення.

Згідно з додатковою угодою до договору оренди землі від 27.04.2005 № 8865/05 ПрАТ "Харківський ювелірний завод" повинно було сплатити за період з 01.11.2016 по 01.12.2018, що складається з 2 місяців 2016 року, 2017 рік, та 11 місяців 2018 року орендну плату у загальному розмірі 2038626,67 грн., у тому числі:

за період з 01.11.2016 - 31.12.2016 (2 місяця) у розмірі 154558,50 грн. (розмір орендної плати згідно з нормативною грошовою оцінкою земель міста Харкова станом на 01.01.2013 за місяць 2016 року складає: 77279,25 грн./місяць (згідно індексації та рішення суду) 77279,25 грн./місяць х 2 місяців = 154558,50 грн.);

за період з 01.01.2017 - 31.12.2017 (1 рік) у розмірі 982992,06 грн.;

за період з 01.01.2018 - 01.12.2018 (11 місяців) у розмірі 901076,11 грн. (розмір орендної плати згідно з нормативною грошовою оцінкою земель міста Харкова станом на 01.01.2013 за місяць 2018 року складає: 81916,01 грн./місяць (згідно індексації та рішення суду) х 11 місяців = 901076,11 грн.).

Згідно листа ГУ ДФС у Харківській області від 28.12.2018 № 3212219/20-40-12-03-19 ПрАТ "Харківський ювелірний завод" за період з 01.01.2016 по 01.12.2018 було задекларовано та сплачено орендну плату за землю (плату в рахунок податку з орендної плати протягом останніх трьох років):

- за 2016 рік - 747474,00 грн.;

- за 2017 рік - 778073,00 грн.;

- за 2018 рік - 713233,00 грн.

Виходячи із вищевказаного листа ГУ ДФС у Харківській області, ПрАТ "Харківський ювелірний завод", як землекористувачем по договору оренди землі фактично було сплачено за період з 01.11.2016 по 01.12.2018, що складається з 2-х місяців 2016 року, 2017 та 2018 років орендну плату у загальному розмірі 1556448,88 грн., у тому числі:

за період з 01.11.2016 - 31.12.2016 (2 місяця) у розмірі 124579,00 грн. (розмір сплаченої орендної плати за 2 місяця 2016 року складає: 747474,00 / 12 місяців = 62289,50 грн./місяць; 62289,50 грн./місяць х 2 місяця = 124579,00 грн.);

за період з 01.01.2017 - 31.12.2017 (1 рік) у розмірі 778073,00 грн.;

за період з 01.01.2018 - 01.12.2018 (11 місяців) у розмірі 653796,88 грн. розмір сплаченої орендної плати за 11 місяців 2018 року складає: 713233,00 грн. / 12 місяців = 59436,08 грн./місяць; 59436,08 грн./місяць. х 11 місяців = 653796,88 грн.).

Таким чином, різниця розміру заборгованості зі сплати орендної плати, яку повинно було сплатити ПрАТ "Харківський ювелірний завод", як землекористувач за відповідний період складає 482177,79 грн.

З огляду на вищевикладене господарський суд приходить до висновку, що заборгованість зі сплати орендної плати ПрАТ "Харківський ювелірний завод", як землекористувача земельної ділянки по пр-т Гагаріна, 12 у м. Харкові відповідно до договору оренди землі від 27.04.2005 № 8865/05 та додаткової угоди за період з 01.11.2016 по 01.12.2018 складає 482177,79 грн., що підтверджується розрахунком позивача та не спростовується контррозрахунком відповідача.

За таких обставин господарський суд зазначає, що посилання відповідача про те, що позовна заява не містить обґрунтованого розрахунку нарахованих позивачем сум, підлягають відхиленню, у зв`язку з чим клопотання відповідача вх.№ 2578 від 03.02.2020 не підлягає задоволенню.

Водночас, під час судового розгляду справи відповідачем було заявлено про застосування до позовних вимог Харківської міської ради позовної давності.

Відповідно до ст. 256 Цивільного кодексу України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно ст. 257 Цивільного кодексу України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до ч. 4 ст. 267 Цивільного кодексу України, сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

За змістом статті 261 ЦК України, позовна давність застосовується лише за наявності порушеного права або охоронюваного законом інтересу особи.

Приймаючи до уваги те, що судом встановлено факт порушення прав позивача, та враховуючи те, що про застосування строку позовної давності заявлено відповідачем у справі, суд дійшов висновку, що станом на день подання позову до суду (18.11.2019) позивач має право на стягнення з відповідача суми заборгованості зі сплати орендної плати за користування земельною ділянкою за період з 18.11.2016 по 01.12.2018, яка становить 473183,19 грн., з яких: 20984,90 грн. - заборгованість зі сплати орендної плати за період з 18.11.2016 - 31.12.2016; 204919,06 грн. - заборгованість зі сплати орендної плати за період з 01.01.2017 - 31.12.2017; 247279,23 грн. - заборгованість зі сплати орендної плати за період з 01.01.2018 - 01.12.2018.

Підсумовуючи викладене, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог в частині стягнення з відповідача на користь позивача суми заборгованості зі сплати орендної плати за користування земельною ділянкою загальною площею 1,3790 га по пр-т Гагаріна, 12, у м. Харкові відповідно до договору оренди від 27.04.2005 № 8865/05 у розмірі 473183,19 грн.

При цьому, суд зазначає, що Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Також, Європейський суд з прав людини зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).

Відповідно до ч. 4 ст. 129 ГПК України, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Отже, судовий збір у цій справі покладається на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 124, 129 Конституції України, ст.ст. 4, 11, 12, 13, 73, 74, 76, 77, 86, 123, 129, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Харківський ювелірний завод" (61010, м. Харків, пр. Гагаріна, 12, ідентифікаційний код 00227258) на користь Харківської міської ради (61003, м. Харків, м-н Конституції, 7, ідентифікаційний код 04059243; одержувач УДКСУ у м. Харкові Харківської області, реєстраційний рахунок 31419611020002, код платежу 24062200, банк: Казначейство України (ЕАП), МФО банку: 899998, код ЄДРПОУ: 37999649) 473183,19 грн. заборгованості зі сплати орендної плати за користування земельною ділянкою загальною площею 1,3790 га по пр-т Гагаріна, 12, у м. Харкові відповідно до договору оренди від 27.04.2005 № 8865/05.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Харківський ювелірний завод" (61010, м. Харків, пр. Гагаріна, 12, ідентифікаційний код 00227258) на користь Харківської міської ради (61003, м. Харків, м-н Конституції, 7, ідентифікаційний код 04059243; одержувач Харківська міська рада, рахунок 35417005032986, банк: ГУ ДКСУ у Харківській області, МФО банку: 851011, код ЄДРПОУ: 04059243) судовий збір у розмірі 7097,75 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В решті позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення господарського суду може бути оскаржене безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного рішення.

Повне рішення складено "19" березня 2020 р.

Суддя А.М. Буракова

справа № 922/3771/19