УКРАЇНА
Господарський суд
Житомирської області
10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,
E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, веб-сайт: http://zt.arbitr.gov.ua
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"12" березня 2020 р. м. Житомир Справа № 906/1352/19
Господарський суд Житомирської області у складі:
судді Кудряшової Ю.В.
секретар судового засідання: Сенькіна Л.А.
за участю представників сторін:
від позивача: Орел О.С. - довіреність №14-258 від 05.06.2019;
від відповідача: не прибув.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу
за позовом Акціонерного товариства Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"
до Державного підприємства "Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№73)"
про стягнення 38 827,88 грн.
Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 16656,41 грн. основного боргу, 4812,11 грн. пені, 2126,10 грн. 3% річних, 15233,26 грн., інфляційних.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідач не виконав умови договору щодо своєчасного розрахунку за отриманий природний газ.
Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 23.12.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі: ухвалено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін та призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 22.01.2020.
Згідно розпорядження керівника апарату Господарського суду Житомирської області №31/2020 від 14.01.2020 у зв`язку з перебуванням судді Прядко О.В. з 26.12.2019 по 05.05.2020 у відпустці по догляду за дитиною до 3-х років, здійснено повторний автоматизований розподіл справи №906/1352/19. Справу розподілено судді Кудряшовій Ю.В.
Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 17.01.2020 прийнято до свого провадження справу №906/1352/19 за позовом Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" до Державного підприємства "Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№73)" про стягнення 38 827,88 грн., справу призначено до розгляду по суті за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав, зазначених в позові, просив задовольнити.
Відповідач не скористався своїм правом надання письмового відзиву на позовну заяву та правом на участь в судовому засіданні: повноважного представника в судові засідання не направляв.
Відповідач не скористався своїм правом надання письмового відзиву на позовну заяву та правом на участь в судовому засіданні: повноважного представника в судові засідання не направляв, про причини неявки суд не повідомляв, хоча про місце, дату та час судового засідання повідомлявся належним чином, про що свідчить копія реєстру на відправку рекомендованої з повідомленням кореспонденції за 14.02.2020.
Оскільки явка представника відповідача в судове засідання не визнана обов`язковою, а надання письмового відзиву є правом відповідача, а не його обов`язком, суд вважає, що неявка представника відповідача та неподання відзиву не перешкоджатиме розгляду справи за наявними в ній матеріалами, відповідно до ч.9 ст.165 ГПК України.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, господарський суд, -
ВСТАНОВИВ:
Як вбачається з матеріалів справи, 31.12.2014 між Публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (продавець/позивач) та Державним підприємством "Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№73)" (покупець/відповідач) укладено договір купівлі-продажу природного газу №1644/15-БО-10 (а.с. 14-19).
За умовами п.1.1. та п.1.2. договору, продавець зобов`язався передати у власність покупцю у 2015 році природний газ, ввезений на митну територію України Національною акціонерною компанією "Нафтогаз України" за кодом згідно УКТ ЗЕД 2711 21 00 00, а покупець зобов`язався прийняти та оплатити цей природній газ (надалі газ), на умовах цього договору. Газ, що продається за цим договором, використовується покупцем виключно для виробництва теплової енергії, яка споживається бюджетними установами та організаціями (далі споживачами покупця).
Пунктом 2.1. договору сторони узгодили, що продавець передає покупцеві з 01.01.2015 по 31.12.2015 газ обсягом до 141,0 тис.куб.м.
Згідно з п. 3.3. договору, приймання-передача газу, переданого продавцем покупцеві у відповідному місяці продажу, оформлюється актом приймання-передачі газу. Обсяг використання газу покупцем у відповідному місяці поставки встановлюється шляхом складання добових обсягів, визначених на підставі показів комерційного вузла/вузлів обліку газу покупця.
Відповідно до п. 5.1. договору визначено, що ціна (граничний рівень ціни) на газ і тарифи його транспортування установлюються уповноваженим державною владою України органом.
За умовами п. 5.2. договору до сплати за 1000 куб.м. природного газу становить 6384,70 грн., крім того ПДВ 20% 1276,94 грн., всього з ПДВ - 7661,64 грн.
Згідно п. 6.1. договору, оплата за газ здійснюється споживачем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа місяця наступного за місяцем поставки газу.
Договір набув чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками сторін, і діє в частині реалізації газу до 31 грудня 2015 року, а в частині проведення розрахунків до їх повного здійснення (п. 11 договору).
Додатковими угодами до договору, а саме: №1 від 27.02.2015, №2 від 27.05.2015, №3 від 15.04.2015, № 4 від 29.05.2015, № 5 від 30.06.2015, № 6 від 03.08.2015 статтю 5 договору Ціна газу , пункти 6.3. статтю 12 договору викладено в нових редакціях.
На виконання умов договору позивач передав, а відповідач отримав імпортований природний газ на суму 16656,41 грн., на підтвердження чого в матеріалах справи містяться копія акту приймання-передачі природного газу (а.с. 26).
Відповідач в свою чергу в повному обсязі за поставлений природний газ не розрахувався.
Внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх договірних зобов`язань утворилась заборгованість перед позивачем, яка станом на день розг8ляду справи становить 16656,41 грн.
Крім основної суми боргу, позивач просить стягнути з відповідача 64737,71 грн. пені, 4812,11 грн. пені, 2126,10 грн. 3% річних, 15233,26 грн., інфляційних.
Оцінивши в сукупності матеріали справи, проаналізувавши вимоги чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини, заслухавши пояснення представників учасників справи, господарський суд дійшов висновку про задоволення позову, враховуючи наступне.
Згідно зі ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України, підставою виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Як вбачається з матеріалів справи, правовідносини між сторонами виникли на підставі договору купівлі-продажу природного газу № 1644/15-БО-10 від 31.12.2014.
Статтею 655 ЦК України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно зі ст. 692 ЦК України покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.
Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов`язання, або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Це положення кореспондується зі ст. 193 ГК України, згідно якої суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Враховуючи вищевикладене, господарський суд приходить до висновку про задоволення позову в частині стягнення основного боргу в сумі 16656,41 грн.
Згідно приписів ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 ЦК України).
За змістом ч. 1 ст. 230 ГК України штраф та пеня є одними з видів штрафних санкцій, які визнаються як господарські санкції у вигляді грошової суми, котру учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.
Відповідно до п.7.2. договору, у разі невиконання покупцем умов пункту 6.1. цього договору продавець має право не здійснювати поставку газу покупцю або обмежити поставку пропорційно до кількості несплачених обсягів з наступною поставкою цих обсягів при умові їх оплати та наявності технічної можливості. У разі невиконання покупцем пункту 6.1. цього договору він зобов`язується сплатити продавцю, крім суми заборгованості, пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу.
Перевіривши розрахунок пені, судом встановлено, що сума пені обрахована позивачем вірно, у відповідності до норм чинного законодавства, а тому вимога про стягнення 4812,11 грн. пені є правомірною.
Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.
У відповідності до ч. 2 вказаної статті боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Згідно розрахунку позивача (а.с. 13) та перевіреного судом, розмір інфляційних та 3% річних складає 15233,265 грн. та 2126,10 грн.
Відповідно до ст. ст. 13,73,74,77 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідач не подав до суду достатніх доказу на спростування позовних вимог, в тому числі доказів проведення розрахунків (платіжні доручення, виписки банківських установ щодо руху коштів, квитанції до прибуткових касових ордерів, тощо).
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, заявлені у відповідності до вимог чинного законодавства, підтверджуються належними доказами, які є в матеріалах справи, та підлягають задоволенню.
Судові витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.
Керуючись статтями 123, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Державного підприємства "Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№73) (13333, Житомирська область, Бердичівський район, с. Райки, вул. Центральне, 1, ід. код 08680000)
- на користь Акціонерного товариства Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (01601, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 6, ід. код 20077720) 16656,41 грн. основного боргу, 4812,11 грн. пені, 2126,10 грн. 3% річних, 15233,26 грн., інфляційних, а також 1921,00 грн. витрат по сплаті судового збору.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено: 17.03.20
Суддя Кудряшова Ю.В.
Віддрукувати:
1 - в справу;
2, 3 - сторонам (рек. з повід.)
Суд | Господарський суд Житомирської області |
Дата ухвалення рішення | 12.03.2020 |
Оприлюднено | 23.03.2020 |
Номер документу | 88304186 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Житомирської області
Кудряшова Ю.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні