Рішення

від 10.03.2020 по справі 917/39/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.03.2020 Справа № 917/39/20

За позовом Комунального Підприємства "Святошинське лісопаркове господарство", 03115, м. Київ, вул.Святошинська, 24, код ЄДРПОУ 03359687

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Кордильєра-Орієнталь", 38321, Полтавська обл., Великобагачанський район, с. Скибівщина, вул.Миру, буд.31, код ЄДРПОУ 36351647

про стягнення 100 215,32 грн.

Суддя Киричук О.А.

Секретар судового засідання Коваленко О.С.

Представники сторін:

представник позивача: Жук Б.Є. довіреність № 04 від 30.01.2020р.

представник відповідача: не з"явився

Комунальне Підприємство Святошинське лісопаркове господарство звернулось до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Кордильєра-Орієнталь" про стягнення заборгованості за Договором поставки товару № 36/ЛП від 31.05.2016р в сумі 100 215,32 грн.

Позивач в обґрунтування позову вказує, що відповідач не виконав належним чином свої договірні зобов`язання, внаслідок чого утворилась заборгованість.

Ухвалою від 13.01.2020р. суд прийняв позовну заяву до розгляду і відкрив провадження у справі, постановив справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження у судовому засіданні, призначити справу для розгляду по суті у судовому засіданні на 04.02.2019р., викликати учасників справи у судове засідання, запропонував відповідачу протягом 15 днів з дня вручення ухвали суду надати суду відзив на позов.

До суду 30.01.2020р. надійшла заява (вх. №1192) від ОСОБА_1 . У вказаній заяві повідомляється, що за адресою АДРЕСА_1 ТОВ "Кордильєра-Орієнталь" не знаходиться. Власник житлового будинку, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 ОСОБА_1 вказує на те, що рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 20.12.2019р. по справі №440/3860/19 скасовано реєстраційну дію (реєстраційний запис) від 06.05.2019року за №10701050008062199 в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань про внесення змін стосовно місцезнаходження ТОВ "Кордильєра-Орієнталь" (код ЄДРПОУ 36351647) за адресою АДРЕСА_1.

04.02.2020 року судом здійснено витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань та встановлено місцезнаходження ТОВ "Кордильєра-Орієнталь" (код ЄДРПОУ 36351647) АДРЕСА_1.

Ухвалою від 04.02.2020р. суд постановив відкласти розгляд справи на 10.03.2020 р., викликати учасників справи в судове засідання.

Відповідно до ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

За приписами частини 1 статті 7 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.

Так, з метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду про відкриття провадження та про відкладення розгляду справи у справі були направлені судом рекомендованими листами з повідомленнями про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Однак, конверти з ухвалами у справі було повернуто до суду відділенням поштового зв`язку з відміткою адресат не існує .

Згідно даних в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, адреса місцезнаходження відповідача, зазначена позивачем у позові, є адресою місцезнаходження відповідача.

Відповідач відзив на позов суду не надав.

Інші заяви по суті справи до суду не надходили.

У судовому засіданні 10.03.2020р. представник позивача позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити.

Відповідач на виклик суду в засідання 10.02.2020р. не з`явився.

При цьому, за висновками суду, відповідач вважається належним чином повідомленим про розгляд справи судом, виходячи з наступного.

Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

За приписами частини 1 статті 7 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.

Так, з метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвали суду про відкриття провадження та про відкладення розгляду справи у справі були направлені судом рекомендованими листами з повідомленнями про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Однак, конверти з ухвалами у справі було повернуто до суду відділенням поштового зв`язку з відміткою адресат не існує .

Згідно з ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Відтак, в силу положення пункту 5 частини 6 статті 242 ГПК України, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про невручення копії судового рішення за адресою місцезнаходження відповідача, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, вважається днем вручення відповідачу ухвали суду.

У даному випаду судом також враховано, що за приписами частини 1 статті 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України Про доступ до судових рішень усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 3 Закону України Про доступ до судових рішень для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України Про доступ до судових рішень ).

Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись, зокрема, з ухвалою про відкриття провадження у справі та ухвалою про відкладення розгляду справи у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Згідно із ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

За таких обставин, приймаючи до уваги, що відповідач не скористався наданими йому процесуальними правами, за висновками суду, справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ст. 233 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами по справі.

У судовому засіданні 10.03.2020 суд дослідив докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, заслухав усні пояснення представника позивача.

У судовому засіданні 10.03.2020р. відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

З`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши матеріали справи, всебічно та повно дослідивши надані учасниками судового процесу докази, суд встановив наступне.

Між ТОВ ЕЙ ДЖИ ТРЕЙД (надалі за текстом - Покупець), яке 06.05.2019 р. змінило назву на ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "КОРДИЛЬЄРА-ОРІЄНТАЛЬ", про що свідчить витяг з державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, та КП СВЯТОШИНСЬКЕ ЛІСОПАРКОВЕ ГОСПОДАРСТВО (надалі за текстом - Продавець) було укладено договір № 36/ЛП від 31.05.2016р., відповідно до якого Продавець зобов`язався передати у власність Покупцю, а Покупець - прийняти та оплатити продукцію (надалі за текстом - Товар), у повному розмірі, умовах та в порядку, визначених цими договірними зобов`язаннями.

Згідно п.5.2. Договору перехід права власності відбувається в момент передачі продукції на складі продавця, що оформлюється видатковою накладною.

Позивач вказує, що ним як Продавцем була здійснена поставка товару на суму 218 035 грн. 32 коп.

Стверджуючи про належне виконання своїх зобов`язань за договором № 36/ЛП від 31.05.2016р в частині поставки продукції, позивач посилається на наступні обставини та докази:

01.06.2016 року згідно видаткової накладної № РН-0000968 було відвантажено деревину дров`яну хвойних порід для технологічних потреб на суму 8910,0 грн та зареєстровано податкову накладну в СРПН 01.06.2016 року на суму 8910,0 грн.

07.06.2016 року року згідно видаткової накладної № РН-0000993 було відвантажено деревину дров`яну хвойних порід для технологічних потреб на суму 8910,0 грн та зареєстровано податкову накладну в СРПН 06.06.2016 року на суму 8910,0 грн .

11.07.2016 року року згідно видаткової накладної № РН-0001275 та РН-0001276 було відвантажено деревину дров`яну хвойних порід для технологічних потреб на суму 2376,00 грн та 2059,20 грн відповідно, зареєстровано податкову накладну в СРПН 11.07.2016 року на суму 4435,20 грн.

14.07.2016 року згідно видаткової накладної № РН-0001320 було відвантажено техсировину хвойних порід 26 і більше см на суму 4872,00 грн та зареєстровано податкову накладну в СРПН 14.07.2016 року на суму 4872,00 грн.

20.07.2016 року згідно видаткової накладної № РН-0001392 було відвантажено техсировину хвойних порід 14-24 на суму 7640,16 грн та техсировину хвойних порід 26 і більше см на суму 7074,84 грн і зареєстровано податкову накладну в СРПН 20.07.2016 року на суму 14715,00 грн.

22.07.2016 року від ТОВ ЕЙ.ДЖИ.ТРЕЙД надійшла оплата в суму 20000,00 грн згідно банківської виписки № БВ-0000209 від 22.07.2016р.

29.07.2016 року згідно видаткової накладної № РН-0001511 було відвантажено техсировину хвойних порід 26 і більше см на суму 3480,00 грн та деревину дров`яну хвойних порід для технологічних потреб на суму 792,00 грн.

23.09.2016 року згідно видаткової накладної № РН-0002047 було відвантажено техсировину хвойних порід 26 і більше см на суму 5241,60 грн та видаткової накладної № РН-0002048 було відвантажено техсировину хвойних порід 26 і більше см на суму 15552,00 грн і зареєстровано податкову накладну в СРПН 23.09.2016 року на суму 21705,80 грн.

24.09.2016 року згідно видаткової накладної № РН-0002049 було відвантажено техсировину хвойних порід 26 і більше см на суму 4992,00 грн та видаткової накладної № РН-0002050 було відвантажено техсировину хвойних порід 26 і більше см на суму 7872,00 грн, РН-0002051 було відвантажено техсировину хвойних порід 26 і більше см на суму 8448,00 грн і зареєстровано податкову накладну в СРПН 24.09.2016 року на суму 20399,80 грн.

26.09.2016 року згідно видаткової накладної № РН-0002061 було відвантажено техсировину хвойних порід 26 і більше см на суму 15936,00 грн та видаткової накладної № РН-0002062 було відвантажено техсировину хвойних порід 26 і більше см на суму 5260,80 грн, РН-0002063 було відвантажено техсировину хвойних порід 26 і більше см на суму 5222,40 грн і зареєстровано податкову накладну в ЄРПН 26.09.2016 року на суму 26419,20 грн.

06.10.2016 року згідно видаткової накладної № РН-0002121 було відвантажено дрова паливні хвойних порід (сосна) на суму 2448,00 грн і зареєстровано податкову накладну в ЄРПН 06.10.2016 року на суму 2448,00 грн.

21.10.2016 року згідно видаткової накладної № РН-0002304 було відвантажено деревину дров`яну хвойних порід для технологічних потреб на суму 8853,60 грн і зареєстровано податкову накладну в ЄРПН 20.10.2016 року на суму 733,0 грн та 21.10.2016р. на суму 8120,60 грн.

25.10.2016 року згідно видаткової накладної № РН-0002327 було відвантажено деревину дров`яну хвойних порід для технологічних потреб на суму 8853,60 грн, видаткової накладної № РН-0002328 було відвантажено деревину дров`яну хвойних порід для технологічних потреб на суму 8506,80 грн, видаткової накладної № РН-0002329 було відвантажено деревину дров`яну хвойних порід для технологічних потреб на суму 2707,08 грн і зареєстровано податкову накладну в ЄРПН 25.10.2016 року на суму 20067,48 грн.

26.10.2016 року згідно видаткових накладних № РН-0002357 на суму 6268,92 грн, РН-0002358 на суму 1632,00 грн, РН-0002359 на суму 734,40 грн, РН- 0002360 на суму 816,00 грн, РН-0002361 на суму 999,60 грн, РН-0002362 на суму - 856,80 грн, РН- 0002363 на суму 2713,20 грн було відвантажено деревину дров`яну хвойних порід для технологічних потреб на суму 8853,60 грн, видаткової накладної № РН-0002328 було відвантажено деревину дров`яну хвойних порід для технологічних потреб і зареєстровано податкову накладну в ЄРПН 26.10.2016 року на суму 14020,92 грн.

01.11.2016 року згідно видаткових накладних № РН-0002407 на суму 2692,80 грн, РН-0002408 на суму 2815,20 грн, РН-0002409 на суму 6630,00 грн, РН- 0002410 на суму 1530,00 грн було відвантажено деревину дров`яну хвойних порід для технологічних потреб і зареєстровано податкову накладну в ЄРПН 01.11.2016 року на суму 13668,00 грн.

01.11.2016 року згідно видаткових накладних № РН-0002448 за пиловник D 20-24 Зс хвойних порід на суму 2400,00 грн, РН-0002448 за пиловник D 26 і більше Зс. хвойних порід на суму 2784,00 грн, РН-0002449 на суму 2668,32 грн, РН- 0002450 на суму 2774,40 грн, РН-0002451 на суму 1296,00 грн , РН-0002452 на суму 8649,60 грн, РН-0002453 на суму 8282,40грн, РН-0002447 на суму 6630,00 грн було відвантажено деревину дров`яну хвойних порід для технологічних потреб і зареєстровано податкову накладну в ЄРПН 03.11.2016 року на суму 35484,72 грн.

09.11.2016 року згідно видаткової накладної № РН-0002502 було відвантажено деревину дров`яну хвойних порід для технологічних потреб на суму 8853,60 грн і зареєстровано податкову накладну в ЄРПН 09.11.2016 року на суму 8853,60 грн.

Покупець здійснив оплату замовленого Товару на розрахунковий рахунок Продавця у сумі 117 820 грн. 00 коп.

Тобто, вказує позивач, свої зобов`язання Покупець виконав не належним чином, здійснивши фактичну недооплату за поставлений Товар у розмірі 100 215 грн. 32 коп.

При цьому, позивачем до матеріалів справи надано копію договору поставки товару № 36/ЛП від 31.05.2016р, копію претензії №064/239-854 від 19.12.2017р., копії податкових накладних, копію Ухвали Святошинського районного суду від 31.08.2016р. , з переліком документів які підлягають виїмці, на підставі якої Київською місцевою прокуратурою № 8, була здійснена виїмка оригіналу договору № 36/ЛП від 31.05.2016р. та оригіналів видаткових накладних щодо продажу деревини.

З огляду на те, що за твердженням позивача, відповідач не розрахувався з ним за поставлений товар, позивач звернувся до суду з цим позовом та просить стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за Договором поставки товару № 36/ЛП від 31.05.2016р в сумі 100 215,32 грн.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про наступне.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Зобов`язання згідно із ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України, ст.174 Господарського кодексу України виникають, зокрема, з договору та інших правочинів.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Зобов`язання згідно із ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України, ст.174 Господарського кодексу України виникають, зокрема, з договору та інших правочинів.

Договір, в якому одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму, згідно із ст.265 Господарського кодексу України є договором поставки.

Відповідно до ст.656 Цивільного кодексу України предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому.

Згідно із ст.266 Господарського кодексу України предметом поставки є визначені родовими ознаками продукція, вироби з найменуванням, зазначеним у стандартах, технічних умовах, документації до зразків (еталонів), прейскурантах чи товарознавчих довідниках. Предметом поставки можуть бути також продукція, вироби, визначені індивідуальними ознаками. Загальна кількість товарів, що підлягають поставці, їх часткове співвідношення (асортимент, сортамент, номенклатура) за сортами, групами, підгрупами, видами, марками, типами, розмірами визначаються специфікацією за згодою сторін, якщо інше не передбачено законом.

Таким чином, в силу ст.ст.11, 712 Цивільного кодексу України, ст.265 Господарського кодексу України між сторонами виникли зобов`язальні відносини на підставі укладеного договору поставки.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ст.712 Цивільного кодексу України).

Системний аналіз статей 64-66 Цивільного кодексу України свдічить про те, що продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Такий обов`язок продавця вважається виконаним у момент:1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар; 2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару; 3) інший момент виконання продавцем обов`язку, визначений договором.

Як було встановлено судом вище, в договорі сторонами погоджено, що згідно п.5.2. Договору перехід права власності відбувається в момент передачі продукції на складі продавця, що оформлюється видатковою накладною.

За приписом ст.76 Господарського процесуального кодексу України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно зі ст.77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За таких обставин, з урахуванням норм ст.ст.76, 77, 150 Господарського процесуального кодексу України позивачем при зверненні до суду з вимогами щодо стягнення вартості отриманого боржником товару має бути доведено сам факт постачання продукції відповідачу за договором поставки товару № 36/ЛП від 31.05.2016р.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Кожною стороною (підприємством), що брала участь у здійсненні господарської операції, мають бути отримані первинні документи для записів у регістрах бухгалтерського обліку, інформація в яких ідентично засвідчує зміст господарської операції. Первинні документи складаються на бланках типових форм, затверджених Міністерством статистики України, а також на бланках спеціалізованих форм, затверджених міністерствами і відомствами України.

Згідно ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Тобто, письмовими свідоцтвами, що фіксують та підтверджують господарські операції, є первинні документи, які для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати, як обов`язкові реквізити, так і додаткові реквізити в залежності від характеру операції, зокрема, підставу для здійснення господарських операцій, дані про документ, що засвідчує особу одержувача, номер документу, ідентифікаційний код підприємства тощо.

Таким чином, для надання первинним документам доказової сили при розгляді справ в суді необхідні повні дані про конкретні господарські операції, що здійснюються за конкретним договором, укладеним між сторонами.

Згідно із ст.129 Конституції України однією з засад судочинства є змагальність.

За змістом ст.13 Господарського процесуального кодексу України встановлений такий принцип господарського судочинства як змагальність сторін, згідно з яким судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.

За приписом ст.76 Господарського процесуального кодексу України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ст.77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до ст.80 Господарського процесуального кодексу України учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.

Як зазначено вище, на підтвердження своїх вимог позивач посилається на видаткові накладні (перелік яких наведено вище), проте їх суду надано не було з вказівкою на те, що Київською місцевою прокуратурою № 8 на підставі Ухвали Святошинського районного суду від 31.08.2016р., з переліком документів які підлягають виїмці, була здійснена виїмка оригіналу договору № 36/ЛП від 31.05.2016р. та оригіналів видаткових накладних щодо продажу деревини.

Судом взято до уваги ті обставини, що Ухвалою Святошинського районного суду від 31.08.2016р. визначено можливість виїмки у позивача оригінали та копії первинних фінансово-господарських документів щодо продажу деревини. Переліком документів, які підлягають виїмці, визначено виїмку Договору поставки товару № 36/ЛП від 31.05.2016р., щодо видаткових накладних зазначено, що відповідно до Інструкції з обліку продукції лісозаготівель, лісопиляння і деревообробки на підприємствах державного комітету лісового господарства відпуст лісопродукції здійснюється за ТТН.

Тобто, у вказаних документах відсутні конкретні відомості щодо видаткових накладних, за якими саме відбувалися господарські операції щодо поставки товару № 36/ЛП від 31.05.2016р. та на які суми.

Стосовно поданого позивачем договору (надана копія) суд зазначає, що у загальному випадку договір не є первинним документом, оскільки договір - це домовленість двох чи більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч. 1 ст. 626 ЦКУ), тобто договір не фіксує факт здійснення господарської операції. Ним визначається порядок дій сторін при її здійсненні.

Щодо твердження позивача, що факт поставки товару підтверджується податковими накладними, такі доводи позивача не приймаються судом, оскільки податкова накладна є звітним і одночасно розрахунковим документом у розумінні податкового обліку підприємства та відображає у ньому господарську операцію, проте, не засвідчує факт передання товару, оскільки складається в односторонньому порядку та не передбачає наявності підпису отримувача, отже, не може підтверджувати факт здійснення сторонами господарської операції з поставки товару за вказаними у позові накладними.

Будь-яких інших первинних документів, які стосуються факту постачання позивачем товару відповідачу за договором поставки товару № 36/ЛП від 31.05.2016р. на вказану позивачем вартість товару суду не надано.

Частинами 1, 2 статті 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

За таких обставин, враховуючи відсутність доказів поставки позивачем відповідачу товару за договором поставки товару № 36/ЛП від 31.05.2016р. саме на спірну суму, за висновками суду, відсутні підстави для зобов`язання відповідача сплатити вартість цього товару, внаслідок чого позов про стягнення боргу підлягає залишенню без задоволення.

Як наслідок, судовий збір підлягає віднесенню на позивача повністю.

Керуючись статтями 129, 232, 233, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

У позові відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Східного апеляційного господарського суду через господарський суд Полтавської області протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 16.03.2020

Суддя Киричук О.А.