Рішення

від 19.03.2020 по справі № 927/55/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

Іменем України

19 березня 2020 року м. Чернігівсправа № 927/55/20 Господарським судом Чернігівської області у складі судді Фетисової І.А.

за участю секретаря судового засідання Рослого В.В.

розглянуто у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження справу №927/55/20

За позовом: Заступника керівника Чернігівської місцевої прокуратури (14000 м. Чернігів, вул. Шевченко, 1) в інтересах держави

в особі Ріпкинської селищної ради

вул. Святомиколаївська, 92, смт. Ріпки, Чернігівська область, 15000

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Дачи"

вул. Промислова, 1, смт. Ріпки, Чернігівська область, 15000

про розірвання договору оренди землі та стягнення 138733,29 грн

представники сторін та прокуратури не з`явились

ВСТАНОВИВ:

Заступником керівника Чернігівської місцевої прокуратури подано позов в інтересах держави в особі Ріпкинської селищної ради доТовариства з обмеженою відповідальністю "Дачи" про розірвання договору оренди землі від 19.02.2009, укладеного між Ріпкинською селищною радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "Дачи" та стягнення 138733,29 грн заборгованості за оренду земельної ділянки.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем зобов`язань по оплаті орендної плати по договору за період з жовтня 2016 року по вересень 2019 року.

Відповідач відзив на позов не надав.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 03.02.2020 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі № 927/55/20, відмовлено в задоволенні клопотання про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження, ухвалено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 27.02.2020 на 09:30 год.

Ухвала суду від 03.02.2020, направлена відповідачу по справі Товариству з обмеженою відповідальністю Дачи за адресою вул. Промислова, 1, смт. Ріпки, Чернігівська область, 15000, повернулась на адресу суду з відміткою відділення зв`язку за даною адресою не знайдено .

Судом вчинені дії щодо отримання безкоштовного запиту у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань на сайті Міністерства юстиції https://usr.minjust.gov.ua/ua/freesearch за критерієм пошуку код ЄДРПОУ 34404890, згідно якого станом 06.02.2020 значиться Товариство з обмеженою відповідальністю Дачи , місцезнаходження юридичної особи вул. Промислова, 1, смт. Ріпки, Чернігівська область, 15000. Також вбачається адреса засновника товариства - ОСОБА_1, АДРЕСА_1 .

Господарським судом Чернігівської області 06.02.2020 було здійснено направлення рекомендованою кореспонденцією копії ухвали суду від 03.02.2020 на адресу засновника товариства.

Докази повідомлення засновника товариства відповідача на адресу суду не повернулись.

27.02.2020 Господарським судом Чернігівської області у справі № 927/55/20 оголошено перерву в підготовчому засіданні до 10.03.2020 на 09:30 год., ухвалено повідомити позивача, відповідача та засновника відповідача про час, дату та місце підготовчого засідання шляхом направлення ухвали суду поштовим зв`язком та публікації оголошення про виклик відповідача у підготовче засідання на офіційному сайті Судова влада України. Ухвалу повідомлення було надіслано позивачу, відповідачу та засновнику відповідача.

27.02.2020 в порядку ст. 120 - 122 Господарського процесуального кодексу України на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет розміщено оголошення про повідомлення Товариства з обмеженою відповідальністю Дачи про оголошення перерви у підготовчому засіданні у справі № 927/55/20 за позовом Заступника керівника Чернігівської місцевої прокуратури в інтересах держави в особіРіпкинської селищної ради доТовариства з обмеженою відповідальністю "Дачи", засновник ОСОБА_1 , про розірвання договору оренди землі та стягнення 138733,29 грнна 10 березня 2020 року на 09:30 год. Засідання відбудеться у приміщенні Господарського суду Чернігівської області за адресою: проспект Миру,20, м. Чернігів, зал судових засідань № 302.

Ухвала суду від 27.02.2020 направлена відповідачу по справі Товариству з обмеженою відповідальністю Дачи за адресою вул. Промислова, 1, смт. Ріпки, Чернігівська область, 15000, повернулась на адресу суду з відміткою відділення зв`язку за даною адресою не існує .

До початку підготовчого засідання 05.03.2020 Заступником керівника Чернігівської місцевої прокуратури подано письмові пояснення по справі № 66-3857вих20 від 05.03.2020, в яких повідомлено, що Ріпкинському районному відділі ДВС Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) перебуває зведене виконавче провадження № АСВП 56516666 щодо примусового виконання серед іншого наказу Господарського суду Чернігівської області у справі № 927/916/16 від 18.11.2016 про стягнення з ТОВ Дачи боргу з орендної плати та пені. Державним виконавцем накладено арешт на майно, що належить боржнику (нежитлове приміщення загальною площею 1248,6 кв.м за адресою вул. Промислова, 1, смт. Ріпки) та оголошено заборону його відчуження. З метою реалізації будівлі була визначена вартість майна та проведенні електронні торги, які не відбулися з причин відсутності допущених учасників. Згідно витягів з протоколу та рішення Ріпкинської селищної ради від 27.03.2019 та листа № 134/03-15 від 18.02.2019 рада має намір придбати об`єкт нерухомості. Зобов`язання за договором відповідачем не виконуються, сума боргу збільшується, триває процес реалізації об`єкта нерухомості, подальша оренда земельної ділянки є недоцільною. Тому було подано позов про розірвання договору оренди. Додано копії листів, протоколу, витяги, лист та докази направлення.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 10.03.2020 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті. Призначено на 19.03.2020 на 11:00 год. судове засідання по розгляду справи по суті. Ухвалено здійснити публікацію оголошення про виклик відповідача у судове засідання по розгляду справи по суті на офіційному сайті Судова влада України.

10.03.2020 в порядку ст. 120 - 122 Господарського процесуального кодексу України на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет розміщено оголошення про повідомленняТовариства з обмеженою відповідальністю Дачи`в судове засідання по розгляду справи по суті у справі № 927/55/20 за позовом Заступника керівника Чернігівської місцевої прокуратури в інтересах держави в особіРіпкинської селищної ради доТовариства з обмеженою відповідальністю "Дачи"про розірвання договору оренди землі та стягнення 138733,29 грнна 19 березня 2020 року на 11:00 год. Засідання відбудеться у приміщенні Господарського суду Чернігівської області за адресою: проспект Миру,20, м. Чернігів, зал судових засідань № 302.

Ухвала суду від 27.02.2020 направлена відповідачу ТОВ Дачи за адресою вул.Промислова,1 смт. Ріпки, Чернігівська область, 15000,повернулась на адресу суду з відміткою відділення зв`язку за даною адресою не існує .

Ухвала суду від 27.02.2020 направлена засновнику Товариства з обмеженою відповідальністю Дачи , направлена за адресою вул. Пушкіна, 27, смт. Ріпки, 15000, повернулась на адресу суду з відміткою відділення зв`язку інші причини, що не дали змоги виконати обов`язки щодо пересилання поштового відправлення .Ухвала суду від 27.02.2020 направлена засновнику Товариства з обмеженою відповідальністю Дачи , направлена за адресою вул. Соборна,14, смт. Ріпки, 15000, повернулась на адресу суду з відміткою відділення зв`язку за даною адресою вибув і не проживає .

До початку судового засідання Чернігівською місцевою прокуратурою надіслано 13.03.2020 уточнені позовні вимоги № 66-4055вих-20 від 13.03.2020, в яких просить стягнути з відповідача 138733,29 грн заборгованості за орендну земельної ділянки, з яких 109531,76 грн основного боргу та 29201,53 грн пені.

Чернігівською місцевою прокуратурою надіслано суду лист № 66-4179вих-20 від 17.03.2020, яким надіслано документи, що підтверджують відправлення учасникам справи копії уточнених позовних вимог. Додано докази направлення.

До початку судового засідання 18.03.2020 Прокуратурою Чернігівської області надіслано електронною поштою через канцелярію суду електронний лист з вкладенням клопотання № 49-14034-20 від 18.03.2020 про розгляд справи без участі представника прокуратури з урахуванням карантину з 12 березня по 03 квітня 2020 встановленого на території України постановою КМУ від 11.03.2020. Даний лист містить ЕЦП.

До початку судового засідання 18.03.2020 позивачем надіслано факсограму листа № 224/03-15 від 18.03.2020 про розгляд справи за відсутності представника позивача в зв`язку з запровадженням на території України карантинних заходів.

В судове засідання 19.03.2020 сторони не з`явились, повноважних представників не направили.

Прокурор та позивач належним чином повідомлені про час, дату та місце судового розгляду по суті, що підтверджується поштовими повідомленнями про вручення, наявними в матеріалах справи.

Ухвала суду від 10.03.2020 направлена відповідачу по справі Товариству з обмеженою відповідальністю Дачи за адресою вул. Промислова, 1, смт. Ріпки, Чернігівська область, 15000, повернулась на адресу суду з відміткою відділення зв`язку за даною адресою не існує .

Ухвала суду від 10.03.2020 направлена засновнику Товариства з обмеженою відповідальністю Дачи , за адресою вул. Соборна, 14, смт. Ріпки, Чернігівська область, 15000, повернулась на адресу суду з відміткою відділення зв`язку за даною адресою вибув і не проживає .

Ухвала суду від 10.03.2020 направлена засновнику Товариства з обмеженою відповідальністю Дачи , за адресою вул. вул. Пушкіна, 27, смт. Ріпки, Чернігівська область, 15000, повернулась на адресу суду з відміткою відділення зв`язку інші причини, що не дали змоги виконати обов`язки щодо пересилання поштового відправлення .

Суд долучає до матеріалів справи та приймає до розгляду надіслані Чернігівською місцевою прокуратурою уточнені позовні вимоги № 66-4055вих-20 від 13.03.2020, враховуючи вимоги ст. 169 ГПК України.

Суд задовольняє клопотання прокурора та позивача про розгляд справи без участі представників.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі, якщо ухвалу про відкриття провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв`язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо.

Відповідно до ч. 7 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Крім того, інформація стосовно слухання судом справ є публічною і розміщується на офіційному сайті Господарського суду Чернігівської області в мережі Інтернет, що також свідчить про наявність у учасників справи можливості дізнатись про слухання справи за їх участю.

Таким чином, враховуючи вчинені судом дії по направленню судової кореспонденції за адресою відповідача, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, на всі наявні адреси засновника товариства, судом було вжито всіх заходів щодо належного повідомлення відповідача про час та місце судового засідання, але відповідач своїм процесуальним правом участі в судовому засіданні не скористався, повноважного представника для дачі пояснень по справі не направив, про причини невиконання ухвал суд не повідомив.

Судом також враховано, що в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66, 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").

Зважаючи на те, що згідно ст. 42 Господарського процесуального кодексу України, учасники справи зобов`язані користуватися визначеними законом процесуальними правами; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи, а тому неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, відповідно до ч.1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України.

Оскільки відповідач своїм процесуальним правом участі у судовому засіданні не скористався, повноважного представника для участі у судовому засіданні не направив, відзиву на позовну заяву у встановлений судом строк без поважних причин відповідачем не надано, рішення приймається за наявними матеріалами справи на підставі ч.2 ст.178 Господарського процесуального кодексу України.

В судовому засіданні протокольно ухвалено прийняти до розгляду подані Чернігівською місцевою прокуратурою уточнені позовні вимоги № 66-4055вих-20 від 13.03.2020, відповідно до яких просить стягнути з відповідача 138733,29 грн заборгованості за орендну земельної ділянки, з яких 109531,76 грн основного боргу та 29201,53 грн пені, оскільки це не порушує права, подані з дотриманням процесуального законодавства до початку розгляду по суті та за своїм змістом є формулюванням заявлених майнових вимог по видам стягнення , а саме заборгованість з орендної плати та пеня. А тому розгляд справи по суті слід здійснювати з урахуванням поданої заяви про уточнення вимог по видам стягнення.

В судовому засіданні 19.03.2020 судом здійснено розгляд справи по суті, оголошено вступну та резолютивну частини рішення, роз`яснено порядок та строк оскарження рішення, дату складання повного тексту рішення.

Інші заяви та клопотання сторонами не подавались.

Предметом заявленого позову є стягнення суми заборгованості по орендній платі за договором оренди землі, пені внаслідок прострочення боржником виконання грошового зобов`язання, розірвання договору оренди землі.

Таким чином, обставини які підлягають доказуванню є наявність правовідносин договору оренди землі між сторонами та їх виконання сторонами, наявність порушення відповідачем зобов`язань по оплаті орендної плати за землю, правомірність нарахованої пені, наявність підстав для розірвання договору.

В порядку ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" наявні підстави для звернення до суду безпосередньо прокурором, оскільки Ріпкинська селищна рада не здійснює належним чином захист порушених інтересів держави, виходячи з наступного.

З системного аналізу ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", ст. 53 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. Ключовим для застосування цієї норми є поняття "інтерес держави".

У Рішенні Конституційного Суду України у справі за конституційними поданнями Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України (справа про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді) від 08.04.1999 № 3-рп/99 Конституційний Суд України, з`ясовуючи поняття "інтереси держави" висловив позицію про те, що інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо (п. 3 мотивувальної частини).

Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте, держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств.

З урахуванням того, що "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Таким чином, "інтереси держави" охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному конкретному випадку звернення прокурора з позовом (аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 25.04.2018 зі справи № 806/1000/17).

Крім того, за змістом ч. 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор може представляти інтереси держави в суді у випадках: - якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження; - у разі відсутності такого органу.

Перший "виключний випадок" передбачає наявність органу, який може здійснювати захист інтересів держави самостійно, а другий - відсутність такого органу. Однак підстави представництва інтересів держави прокуратурою у цих двох випадках істотно відрізняються.

У першому випадку прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб`єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює неналежно.

"Нездійснення захисту" виявляється в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб`єкта владних повноважень - він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.

"Здійснення захисту неналежним чином" виявляється в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною.

"Неналежність" захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який серед іншого включає досудове з`ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.

Сам факт не звернення до суду Ріпкинської селищної ради з позовом, який би відповідав вимогам процесуального законодавства та відповідно мав змогу захистити інтереси держави, свідчить про те, що вказаний орган державної влади неналежно виконує свої повноваження у спірних правовідносинах, у зв`язку із чим у прокурора виникають обґрунтовані підстави для захисту інтересів держави та звернення до суду з таким позовом, що відповідає нормам національного законодавства та практиці Європейського суду з прав людини.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої палати Верховного Суду у справі № 903/129/18 від 15.10.2019.

Листом № 1008/03-15 від 15.11.2019 Ріпкинська селищна рада повідомила Ріпкинський відділ Чернігівської місцевої прокуратури, оскільки в селищній раді відсутня посада юриста, що позбавляє можливості підготувати позовну заяву, бюджетом селищної ради на 2019 рік не передбачені грошові кошти на сплату судового збору, тому селищна рада просить звернутися до суду з метою відновлення порушених прав.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для звернення прокурора з цим позовом до суду.

19.02.2009 між Ріпкинською селищною радою (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю Дачи (орендар) укладено договір оренди землі.

Відповідно до умов договору орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку несільськогосподарського призначення, яка знаходиться за адресою смт. Ріпки, вул. Промислова, 1.

Відповідно до п. 2 договору в оренду передається земельна ділянка загальною площею 0,82 га.

Нормативна грошова оцінки земельної ділянки становить 91678,26 грн (пункт 5 договору).

Відповідно до п. 8 договору договір укладено на 49 років згідно рішення 15 сесії 5(25) скликання Ріпкинської селищної ради від 22.07.2008 року. Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше, ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

Згідно п. 41 договору цей договір набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації.

Договір зареєстрований в Ріпкинському районному відділі Чернігівської регіональної філії державного підприємства Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах , про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 19.02.2009 за № 040983600001.

Актом приймання-передачі об`єкта оренди - земельної ділянки, що передається в оренду ТОВ Дачи в смт. Ріпки, вул. Промислова, 1 від 19.02.2009, орендодавцем здійснено передачу земельної ділянки загальною площею 0,82 га.

Пунктом 9 договору визначено, що орендна плата вноситься у грошовій формі у розмірі 1,336 грн за 1 кв. м на рік ( в т.ч. з урахуванням коефіцієнту індексації за 2008 рік: 1,16 грн х 1,152=1,336 грн), що становить 10955,20 грн за рік і складає 11,9 % нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

Згідно п. 10 договору обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексації. Обчислення розміру орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності здійснюється з урахуванням їх цільового призначення та коефіцієнтів індексації, визначених законодавством за затвердженими КМУ формами, що заповнюються під час укладання або зміни умов договору оренди чи продовження його дії.

Пунктом 11 договору визначено, що орендна плата вноситься у такі строки що місячно у розмірі 1,12 частини річної орендної плати 912,93 грн не пізніше 30 числа поточного місяця.

20.01.2011 між позивачем та відповідачем укладено додаткову угоду до договору оренди, внесено наступні зміни до договору: пункт 9 викладено в наступній редакції: 9. Орендна плата вноситься у грошовій формі у розмірі 19335,60 грн за рік . Пункт 11 викладено в наступній редакції: Орендна плата вноситься у такі строки щомісячно у розмірі 1,12 частини орендної плати, що становить 1611,30 грн не пізніше 30-го числа поточного місяця .

Факт укладення договору та користування земельною ділянкою відповідачем не спростовано та не заперечено.

Статтею 509 Цивільного кодексу України визначено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України, зокрема договорів та інших правочинів.

Як визначено частиною першою статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частиною першою статті 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до частини першої статті 2 Закону України "Про оренду землі" відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

За приписами статті 1 Закону України "Про оренду землі" оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Згідно зі статтею 13 цього Закону договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Статтею 93 Земельного кодексу України передбачено, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Статтею 21 Закону України "Про оренду землі" визначено, що орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України). Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

Статтею 629 Цивільного кодексу України визначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами. Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Відповідно до ст.612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно зі ст.599 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

У зв`язку з порушенням відповідачем обов`язку щодо внесення орендної плати за землю, позивач просить стягнути з відповідача заборгованість по орендній платі за землю за період з жовтня 2016 року по вересень 2019 року в сумі 109531,76 грн.

Як свідчить наданий до позовної заяви розрахунок розміру заборгованості по орендній платі за землю за період з жовтня 2016 року по вересень 2019 року, його проведено на підставі даних Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру з урахуванням коефіцієнтів індексації нормативної грошової оцінки земель, та визначено заборгованість відповідача з орендної плати у сумі 109531,76 грн.

Здійснивши перерахунок орендної плати за визначений прокурором та позивачем період за договором оренди землі від 19.02.2019, суд дійшов висновку, що прокурором та позивачем правомірно визначено розмір орендної плати за період з жовтня 2016 року по вересень 2019 року.

Враховуючи викладене, суд доходить висновку, що відповідач в порушення умов договору орендну плату своєчасно не сплачував, матеріалами справи підтверджується заборгованість відповідача по оплаті орендної плати за землю в сумі в сумі 109531,76 грн за період з жовтня 2016 року по вересень 2019 року, яка є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Відповідно до п. 14 договору у разі невнесення не внесення орендної плати у строки, визначені цим договором, пеня нараховується на суму податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності) із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення такого податкового боргу, або на день його (його частини), залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті.

Позивач просить стягнути з відповідача пеню в сумі 29201,53 грн за період з 01.12.2016 по 15.11.2019, яка нарахована на заборгованість по сплаті орендної плати за змелю з жовтня 2016 року по вересень 2019 року.

Відповідно до ст.546, 549 Цивільного кодексу України, зокрема, виконання зобов`язань за договором можуть забезпечуватись неустойкою, порукою, гарантією, заставою, при триманням, завдатком. Неустойка (штраф, пеня) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредитору в разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Частинами 4 та 6 ст. 231 Господарського кодексу України встановлено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому співвідношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг). Штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань", розмір пені, передбачений ст.1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійну облікову ставку НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Також частиною 6 ст. 232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Матеріалами справи, а саме умовами договору оренди землі від 19.02.2009 року, додаткової угоди від 20.01.2011 до нього , інший (збільшений) строк нарахування пені не визначався, а тому нарахування пені має вчинятись за приписами ст.232 ГК України.

Перевіривши розрахунок пені, суд приходить висновку, що позовні вимоги в частині стягнення пені є обґрунтованими та підлягають задоволенню частково в сумі 8006,19 грн, оскільки позивачем розрахунок пені здійснено за період, який перевищує шість місяців від дня, коли зобов`язання повинно бути виконано, як приклад за орендну плату за жовтень місяць 2016 року період нарахування становить 1080 днів з 01.12.2016 по 15.11.2019, застосовано по періодам нарахування розмір облікової ставки без урахування її змін, розмір облікової ставки за весь період нарахуванням по конкретному місяцю сплати орендної плати застосовано в одному розмірі подвійної облікової ставки, як приклад наводимо жовтень 2016 року - за весь період нарахування пені застосовано облікову ставку пені 16,8 %, крім того позивачем невірно визначено початок періоду нарахування пені з урахуванням умов п. 11 договору та додаткової угоди до договору - період прострочення наприклад за жовтень місяць 2016 року орендної плати за землю починається з 30.11.2016 замість 31.10.2016.

За таких обставин, решта позовних вимог в частині стягнення пені в сумі 21195,34 грн є безпідставно нарахованою, необґрунтованою, а тому в задоволенні таких вимог слід відмовити.

Крім того, Заступником керівника Чернігівської місцевої прокуратуризаявлено вимогу про розірвання договору оренди землі від 19.02.2009, укладеного між Ріпкинською селищною радою та Товариством з обмеженою відповідальністю Дачи .

Згідно з ч.3 ст.291 Господарського кодексу України на вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний з підстав, передбачених Цивільним кодексом України для розірвання договору найму, в порядку, встановленому статтею 188 цього Кодексу.

Частиною 1 ст. 32 Закону України "Про оренду землі" на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Згідно з п. "д" ст. 141 Земельного кодексу України підставами припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата земельного податку або орендної плати.

Статтею 782 Цивільного кодексу України передбачено спеціальний спосіб розірвання договору шляхом вчинення наймодавцем односторонньої відмови від нього, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд.

Визначена статтею 782 Цивільного кодексу України можливість розірвати договір найму шляхом відмови від договору в позасудовому порядку є правом, а не обов`язком наймодавця.

Право наймодавця на відмову від договору найму, передбачене частиною першою статті 782 Цивільного кодексу України, не є перешкодою для звернення наймодавця (орендодавця) до суду з вимогою розірвати договір у разі несплати наймачем (орендарем) платежів, якщо вбачається істотне порушення умов договору.

Отже, наведеними положеннями закону, які регулюють спірні відносини, передбачене систематичне (два і більше випадки) невнесення орендної плати, встановленої договором, як підстава для розірвання договору оренди. Разове порушення умов договору оренди у цій частині не вважається систематичним і не може бути підставою для його розірвання, але повторне порушення вже може свідчити про систематичність.

Враховуючи, що до відносин, пов`язаних з орендою землі, застосовуються також положення Цивільного кодексу України, слід дійти висновку, що при вирішенні судом питання щодо розірвання договору оренди землі за обставин систематичного невнесення орендної плати, застосуванню також підлягають положення ч.2 ст.651 Цивільного кодексу України.

Згідно із ч.2 ст.651 Цивільного кодексу України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених законом або договором. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає різні правові наслідки порушення зобов`язання, до яких належать, зокрема, припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом або розірвання договору, зміна умов зобов`язання, сплата неустойки, відшкодування збитків і моральної шкоди.

Застосування такого правового наслідку, як розірвання договору судом, саме з підстави істотності допущеного порушення договору, що значною мірою позбавляє того, на що особа розраховувала при укладенні договору, відповідає загальним засадам цивільного законодавства, до яких, за п.6 ч.1 ст.3 Цивільного кодексу України, належать, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність.

Приписами ст. 34 Закону України "Про оренду землі" встановлено, що у разі припинення або розірвання договору оренди землі орендар зобов`язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором. Орендар не має права утримувати земельну ділянку для задоволення своїх вимог до орендодавця.

Відповідно до ч.ч.2, 3 ст.653 Цивільного кодексу України у разі розірвання договору зобов`язання сторін припиняються. У разі зміни або розірвання договору зобов`язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов`язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.

Відповідно до п. 36 договору дія договору припиняється шляхом його розірвання за рішенням суду на вимоги однієї із сторін внаслідок невиконання другою стороною обов`язків, передбачених договором, та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав, визначених законом.

Заборгованість відповідача перед позивачем по оплаті орендної плати за землю становить 109531,76 грн за період з жовтня 2016 року по вересень 2019 року.

Враховуючи умови договору оренди та приписи чинного законодавства України, а також те, що станом на момент подання позову у відповідача наявний факт не сплати орендної плати більше трьох місяців, на момент винесення судового рішення заборгованість з орендної плати становить більше трьох місяців, що на думку суду є істотними порушеннями умов договору, суд доходить висновку, що позов в частині розірвання договору оренди землі від 19.02.2009, укладеного між Ріпкинською селищною радою та Товариством з обмеженою відповідальністю Дачи`є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

Судом приймається до уваги тривале невиконання відповідачем як орендарем умов договору оренди від 19.02.2009 року з огляду на прийняте Господарським судом Чернігівської області рішення у справі №927/916/16, відповідно до якого вирішено судом стягнути з ТОВ Дачі заборгованість з орендної плати за землю за період з квітня 2013 року по серпень 2016 року в сумі 85007,20 грн.

У постанові Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 6.03.2019 у справі №183/262/17 зроблено висновок, що підставою для розірвання договору оренди землі є систематичне невнесення орендної плати (два та більше випадки). При цьому систематичне внесення орендної плати не у повному обсязі, визначеному договором, тобто як невиконання, так і неналежне виконання умов договору, є підставою для розірвання такого договору, оскільки згідно зі ст.526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1, 3 ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно зі ст. 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Приписам ст. 78, 79 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно зі ст.86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідач заперечення по заявлено позову не подавав, як і заяв та клопотань. Доказів своєчасної та повної оплати орендної плати суду не надав.

Докази належного виконання умов договору оренди судом в матеріалах справи відсутні.

Враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку, що позовні вимоги майнового характеру підлягають задоволенню частково, а саме заборгованість відповідача по орендній платі за землю в сумі 109531,76грн та пеня в сумі 8006,19 грн. В решті позовних вимог в частині стягнення пені в сумі 21195,34 грн. відмовити.

Враховуючи доведеність позивачами та доказами істотних порушень відповідача немайнові вимоги про розірвання договору оренди землі від 19.02.2009, укладеного між Ріпкинською селищною радою та Товариством з обмеженою відповідальністю Дачи є законними та підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ст. 124 Господарського процесуального кодексу України, разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

Заступником керівника Чернігівської місцевої прокуратури надано докази оплати судового збору, а саме платіжне доручення № 35 від 14.01.2020 на суму 4204 грн. Відповідно до положень ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи часткове задоволення майнових позовних вимог та повне задоволення немайнових вимог, судовий збір підлягає стягненню з відповідача в сумі 3882,86 грн.

Керуючись ст. 42, 73-80, 86, 129, 165-167, 236-241 Господарського процесуального кодексу України,

ВИРІШИВ:

1. Позов Заступника керівника Чернігівської місцевої прокуратури (14000 м. Чернігів, вул. Шевченко, 1) в інтересах держави в особі Ріпкинської селищної ради (вул. Святомиколаївська, 92, смт. Ріпки, Чернігівська область, 15000) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дачи" (вул. Промислова, 1, смт. Ріпки, Чернігівська область, 15000) про розірвання договору оренди землі та стягнення 109531,76 грн. боргу з орендної плати за землю та 29201,53 грн. пені задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Дачи" (вул. Промислова, 1, смт. Ріпки, Чернігівська область, 15000, код ЄДРПОУ 34404890 р/р НОМЕР_1 в ЧРУ Приватбанк в м. Чернігів, МФО 353586) на користь Ріпкинської селищної ради (вул. Святомиколаївська, 92, смт. Ріпки, Чернігівська область, 15000, код ЄДРПОК 38046020, р/рUA538999980000033211812025422 УК у Ріпкинському районі, МФО 899998) заборгованість по орендній платі за землю в 109531,76 грн. та пеня в сумі 8006,19 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. В решті позовних вимог в частині стягнення пені в сумі 21195,34 грн відмовити.

5. Розірвати договір оренди земельної ділянки несільськогосподарського призначення площею 0,82 га по вул. Промислова , 1, смт. Ріпки, Ріпкинського району, Чернігівської області, укладений 19.02.2009 між Ріпкинською селищною радою та Товариством з обмеженою відповідальністю Дачи .

6. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Дачи" (вул. Промислова, 1, смт. Ріпки, Чернігівська область, 15000, код ЄДРПОУ 34404890 р/р НОМЕР_1 в ЧРУ Приватбанк в м. Чернігів, МФО 353586) на користь Прокуратури Чернігівської області (вул. Князя Чорного, 9, м. Чернігів, 14000, р/р 35215093006008, банк - Державна казначейська служба України м. Київ, МФО 820172, одержувач - прокуратура Чернігівської області, код ЄДРПОУ 02910114) 3882,86 грн судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду, відповідно до ст. 256 Господарського процесуального кодексу України, подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається у порядку визначеному ст. 257 Господарського процесуального кодексу України та з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 Перехідних Положень Господарського процесуального кодексу України.

Повне судове рішення складено 19.03.2020

Повідомити учасників справи про можливість одержання інформації по справі у Єдиному державному реєстрі судових рішень: http://reyestr.court.gov.ua/.

Відомості про адреси для листування та зв`язку Господарського суду Чернігівської області: пр-т. Миру, 20, м. Чернігів, 14000 , e-mail: inbox@cn.arbitr.gov.ua; тел. 676-311, факс 77-44-62.

Суддя І.А. Фетисова