Рішення

від 19.03.2020 по справі 126/2226/19

БЕРШАДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

Справа № 126/2226/19

Провадження № 2/126/158/2020

"19" березня 2020 р. м. Бершадь

Бершадський районний суд Вінницької області

в складі головуючого судді Хмель Р. В.

секретар Дончик О. А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Бершадь цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Лісниченської сільської ради Бершадського району Вінницької області та ОСОБА_2 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся в суд з позовом, в якому просить визначити йому додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла його мати - ОСОБА_3 , після смерті якої залишилась спадщина у вигляді земельної ділянки, розташованої на території Лісниченської сільської ради Бершадського району Вінницької області.

В 2019 році йому зателефонували з місцевого сільськогосподарського підприємства та повідомили необхідність оформлення спадкових прав після покійної ОСОБА_3 . Звернувшись до нотаріальної контори, інформаційною довідкою №290/01-16 від 12.09.2019р. нотаріуса йому було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину у зв`язку з тим, що він не подав заяви до нотаріальної контори в 6- місячний термін після смерті ОСОБА_3 .

Підставами пропуску строку для подачі заяви про прийняття спадщини позивач вказує те, що не знав про наявність заповіту, крім того, вважав, що поховання померлої, наявність правовстановлюючих документів на спадкове майно та користуванням ним після смерті ОСОБА_3 підтверджує факт прийняття спадщини. Тому й до нотаріальної контори не звертався.

Ухвалою Бершадського районного суду Вінницької області від 01.10.2019 року було відкрито загальне позовне провадження та призначено підготовче судове засідання на 05.11.2019 року, яке в подальшому було відкладене. Ухвалою суду від 18.12.2019 року за клопотання позивача залучено співвідповідача ОСОБА_2 та відкладено підготовче засідання. 07.02.2020 року підготовче провадження закрито ухвалою суду та, у зв`язку з відмовою у прийнятті визнання відповідачами позову, призначено справу до судового розгляду.

Позивач подав до суду письмову заяву про підтримання позовних вимог та розгляд справи у його відсутність.

Представник відповідача Лісниченської сільської ради - сільський голова Світайло О.Г., надав письмову заяву про розгляд справи без участі представника відповідача та вказав про визнання позовних вимог.

Відповідач ОСОБА_1 також надав письмову заяву про визнання позовних вимог та розгляд справи без його участі.

Враховуючи те, що відповідно до ч. 1 ст. 223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею, суд не вбачає підстав для відкладення розгляду справи та проводить його в даному судовому засіданні на підставі доказів наявних у справі.

Оскільки розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Лісниче Бершадського району Вінницької області у віці 74 роки померла ОСОБА_3 , що вбачається із копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 .

За життя остання вчинила заповіт, посвідчений 01.02.2008 року секретарем виконкому Лісниченської сільської ради, згідно з яким усе належне їй, на день смерті, майно заповіла своїм синам ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .

12.09.2019 року приватним нотаріусом Бершадського районного нотаріального округу позивачеві було надано роз`яснення про неможливість видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті матері, оскільки він пропустив строк для подачі заяви про прийняття спадщини. З інформаційної довідки зі спадкового реєстру вбачається, що інша спадкова справа після смерті ОСОБА_3 не заводилась.

Інший спадкоємець ОСОБА_2 надав письмову заяву, посвідчену 10.09.2019 року секретарем виконкому Лісниченської сільської ради про відмову від прийняття спадщини.

Причиною пропуску строку для звернення до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини позивач вказує те, що він не знав про наявність заповіту, крім того, вважав, що поховання померлої, наявність правовстановлюючих документів на спадкове майно та користуванням ним після смерті ОСОБА_3 підтверджує факт прийняття спадщини

Відповідно до ч. 1 ст. 1270 ЦК України, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Згідно вимог ч. 3 ст. 1272 ЦК України, за позовом спадкоємця, який пропустив строк прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

В п. 24 Постанови № 7 від 30.05.2008 року Про судову практику у справах про спадкування Пленум Верховного Суду України висловив наступну правову позицію, що у випадку, коли особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду, переглядаючи 6 червня 2018 року судові рішення справі № 592/9058/17-ц (касаційне провадження № 61-200 св 18), вказав на те, що правом на звернення до суду за захистом наділена особа лише в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, уповноважених захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси (ст. 15 ЦК України). Суд повинен установити, чи були порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.

Правила ч. 3 ст. 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини суд визнав поважними.

За змістом цієї статті, поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій, які має оцінити суд з урахуванням доводів і заперечень учасників справи та її фактичних обставин.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

За правилами ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Аналізуючи вищевказані норми, судом критично оцінено посилання позивача, як на причину пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 необізнаність у наявності заповіту. Так аналіз наданих суду доказів вказує на те, що незважаючи на наявність чи відсутність заповіту , позивач, як син померлої,був обізнаний про те, що після смерті матері відкрилась спадщина на належне їй майно. Зі змісту позовної заяви випливає те, що позивачеві було відомо про наявність спадкового майна, оскільки він володів правовстановлюючими документами та користувався спадковим майном. Однак дані документи не обґрунтовують причин, з яких позивач не вчинив дій, спрямованих на оформлення спадкових прав та не зміг подати заяву про прийняття спадщини після смерті матері у визначений законом строк.

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини встановила, зокрема, правило, юридичної визначеності (певності), котре, з-поміж іншого, є складовою законного права можливого правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Застосування юридичної визначеності має на меті забезпечення остаточності так званих юридичних станів, захист потенційних відповідачів від прострочених позовів, та запобігати несправедливості, яка може статися в разі, якщо суди будуть змушені вирішувати справи про події, що мали місце у далекому минулому, спираючись на докази, які вже, можливо, втратили достовірність і повноту із плином часу.

Враховуючи встановлені у справі обставини: не ініціювання спадкоємцем питання прийняття спадщини за законом чи за заповітом протягом 6-місячного строку після смерті спадкодавця, незважаючи на обізнаність про смерть спадкодавця та наявності спадкового майна, суд робить висновок, що позивач не надав до суду достатніх доказів того, що у нього були непереборні труднощі у своєчасній подачі заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини.

Отже, суд вважає, що звертаючись до суду з позовом, позивач не надав належних та допустимих доказів того, що його незвернення із заявою про прийняття спадщини у визначений законодавством строк було пов`язано з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для нього на вчинення дій щодо прийняття спадщини у встановлений законом строк, у зв`язку із чим позивач не виконав свій процесуальний обов`язок із доведення тих обставин, на які посилалася як на підставу своїх вимог і заперечень.

Пропуск спадкоємцем строку для прийняття спадщини без поважних причин, при відсутності будь-яких перешкод і труднощів для подання заяви не свідчить про наявність у такого спадкоємця порушеного, невизнаного або оспорюваного права, яке підлягає захисту в судовому порядку.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 задоволенню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 263, 264, 265 ЦПК України, ст.ст. 1270, 1272 ЦК України суд,-

УХВАЛИВ :

В задоволенні позову ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , жителя АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Лісниченської сільської ради Бершадського району Вінницької області ( вул. Перемоги, 1 с. Лісниче Бершадського району Вінницької області, код ЄДРПОУ 04329576) та ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , жителя АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 ) про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до п. 15.5 перехідних положень ЦПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Суддя Р. В. Хмель