Рішення

від 18.03.2020 по справі 933/88/20

ОЛЕКСАНДРІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 933/88/20 р.

Номер провадження № 2/933/63/20 р.

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 березня 2020 рокуОлександрівський районний суд Донецької області у складі :

головуючого судді - Щербак Ю.В.

за участі :

секретаря - Осадчої Л.В.,

позивача - ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Олександрівка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Степанівської сільської ради Олександрівського району Донецької області про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини,факту родинних відносин та визнання права власності на домоволодіння,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду , вказуючи, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Степанівка Олександрівського району помер ОСОБА_3 , після смерті якого залишилась спадщина у вигляді жилого будинку в АДРЕСА_1 .

Позивач зазначив, що є рідним сином померлого, спадкоємцем першої черги спадкування за законом, який проживав разом із батьком на день смерті останнього, тому є таким, що прийняв спадщину. У березні 2018 року позивач звернувся до Олександрівської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини за законом після смерті батька в порядку, визначеному ст. 1269 ЦК України. У видачі свідоцтва про право на спадщину за законом позивачу було відмовлено з огляду на те, що він пропустив строк прийняття спадщини , терміном у шість місяців та на час відкриття спадщини разом із спадкодавцем не проживав. Крім того, позивачем не підтверджено факт родинних відносин із спадкодавцем,прізвище якого у свідоцтві про смерть зазначено : ОСОБА_3 . Також позивачем не надано правовстановлюючі документи на будинок спадкодавця.

Ухвалою Олександрівського районного суду Донецької області від 31 січня 2020 року відкрито провадження у цивільній справі за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче судове засідання , витребувано спадкову справу .

02 березня 2020 року , ухвалою Олександрівського районного суду, підготовче провадження закрито, справу призначено до розгляду по суті на 18 березня 2020 року.

В судовому засіданні представником позивача позовні вимоги підтверджено в повному обсязі. Він пояснив. Що в прізвищах позивача та спадкодавця існують розбіжності внаслідок некоректного перекладу прізвища ОСОБА_4 з російської мови на українську . Внаслідок цього, прізвище заявника у паспорті зазначено - ОСОБА_5 , а спадкодавця - ОСОБА_4 .

Також представник позивача зазначив, що позивач проживав зі спадкодавцем з 1995 року , бо останній за віком та станом здоров`я потребував догляду. Так, позивач з дружиною переїхав жити до батька в будинок АДРЕСА_1 , де і проживає на цей час. На час смерті батька , у 2005 році, позивач вів з ним спільне господарство, доглядав батька, бо він був

літньою людиною .З огляду на такі обставини, позивач фактично прийняв спадщину відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК України. Та обставина, що померлий батько був власником вищезазначеного будинку підтверджується випискою з погосподарської книги, де батько вказаний власником . Крім того, в Олександрівському БТІ є свідоцтво про право власності ОСОБА_3 на жилий будинок АДРЕСА_1 , але в даному свідоцтві відсутня печатка, тому нотаріус не взяв до уваги вказаний документ.

Позивач в судовому засіданні підтримав позов та підтвердив пояснення свого представника.

Представник відповідача - Степанівської сільської ради Олександрівського району Донецької області в судове засідання не з`явився, звернувся до суду з письмовою заявою про розгляд справи без участі відповідача, проти задоволення позову не заперечував.

Суд, вивчивши матеріали справи, дослідивши та перевіривши всі докази у їх сукупності, дійшов до висновку, що заява підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно п. 1 ч. 1 ст. 315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами.

Згідно з п. 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення № 5 від 31 березня 1995 року, суд вправі розглядати справи про встановлення родинних відносин, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки, наприклад, якщо підтвердження такого факту необхідне заявникові для одержання в органах, що вчиняють нотаріальні дії, свідоцтва про право на спадщину.

Відповідно до п.2 постанови Пленуму Верховного суду України Про судову практику у справах про спадкування від 30.05.2008р. № 7, якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів .

Встановлення факту родинних відносин та факту постійного проживання зі спадкодавцем позивачеві необхідно для отримання спадщини.

Так, відповідно до свідоцтва про смерть, серії НОМЕР_1 , ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що зроблений актовий запис про смерть №6 від 1 березня 2005 року у виконкомі Степанівської сільської ради Олександрівського району Донецькій області(а.с.10).

Відповідно до свідоцтва про народження , серії НОМЕР_2 (рос.мовою), ОСОБА_6 родился 3 июня 1946 года , його батько : ОСОБА_7 (а.с.9) .

Відповідно до паспорта громадянина України, прізвище, ім`я, та по батькові позивача зазначено - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.7).

Постановою державного нотаріуса Олександрівської державної нотаріальної контори від 13 березня 2018 року ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на житловий будинок АДРЕСА_1 після смерті ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 у зв`язку з пропуском строку прийняття спадщини , ненадання документів,що підтверджують родинні стосунки між заявником та померлим та відсутністю документів на підтвердження права власності на будинок(а.с.11-12).

В судовому засіданні опитаний свідок ОСОБА_8 підтвердив , що тривалий час знає позивача як мешканця с. Степанівка . Свідок підтвердив, що померлий у 2005 році ОСОБА_3 дійсно є батьком позивача - ОСОБА_1 . Свідок також підтвердив, що у 1990 роках позивач з родиною переїхав жити до батька в будинок АДРЕСА_1 , бо останній потребував догляду та допомоги з огляду на вік. Батько позивача помер у 2005 році у віці 95 років.

Свідок ОСОБА_9 також засвідчила наявність родинних відносин позивача та померлого ОСОБА_3 як сина та батька. Вона пояснила, що з 1995 року до цього часу позивач проживає в будинку свого батька за АДРЕСА_1 .

Дослідивши вказані докази, суд приходить до висновку, що різниця у прізвищі позивача - ОСОБА_5 та його батька - ОСОБА_4 могла бути викликана різними варіантами перекладу з російської мови на українську мову прізвища (рос. мовою) ОСОБА_4 .

Згідно довідки Степанівської сільської ради Олександрівського району Донецької області № 988 від 3 грудня 2019 року, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 проживав з батьками з 1995 року. На день смерті ОСОБА_3 - ІНФОРМАЦІЯ_1 (актовий запис про смерть № 6 від 1 березня 2005 року) , останній був зареєстрований в АДРЕСА_1 та проживав разом із сином - ОСОБА_1 (а.с.23).

За інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру(спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) спадкова справа №62125673 від 13 березня 2018 року після смерті ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 відкрита за заявою ОСОБА_1 (а.с.13) .

Відповідно до наданої спадкової справи, позивач ОСОБА_1 звернувся до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини після смерті батька - ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с.32).

Згідно із ч.3 ст. 1268 ЦК України , спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу , він не заявив про відмову від неї.

Відповідно до п.3.21, 3.22 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом МЮУ від 22.02.2012 № 296/5 , спадкоємець, який постійно проживав із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270Цивільного кодексу,він не заявив про відмову від неї. У разі відсутності у паспорті такого спадкоємця відмітки про реєстрацію його місця проживання доказом постійного проживання із спадкодавцем може бути: довідка органу реєстрації місця проживання про те, що місце проживання спадкоємця на день смерті спадкодавця було зареєстровано за однією адресою зі спадкодавцем.

Згідно з пунктами 23постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 Про судову практику у справах про спадкування , якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв`язку із чим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутися в суд із заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини.

Отже, для підтвердження прийняття спадщини має значення встановлення факту постійного проживання спадкоємця за законом чи заповітом із спадкодавцем на час відкриття спадщини.

Наведені правові позиції викладені також у постанові Верховного Суду № 61-39374св18 у справі №336/709/18-ц від 07 листопада 2018 року.

З огляду на те, що пояснення свідків узгоджуються з наданими письмовими доказами, підтверджують заявлені вимоги та не суперечать один одному, суд прийшов до висновку про законність та обґрунтованість вимог позивача щодо встановлення факту родинних відносин та спільного проживання зі спадкодавцем.

Вирішуючи питання щодо визнання права власності на спірний будинок , суд виходить з такого. Відповідно до п.9 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 4 жовтня 1991 року Про практику застосування судами законодавства, що регулює право приватної власності громадян на жилий будинок суди мають враховувати, що право власності на жилий будинок ,

збудований громадянином на відведеній йому в установленому порядку земельній ділянці і прийнятий в експлуатацію, виникає з часу його реєстрації у виконкомі місцевої ради.

Згідно зі ст.31 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні , до відання виконавчих комітетів міських рад належать делеговані повноваження щодо прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів у порядку, встановленому законодавством, а також видача забудовникам технічних умов на проектування, будівництво, реконструкцію будинків та споруд.

Державний комітет будівництва, архітектури та житлової політики України своїм листом від 23 березня 1999 N 12/5-126 Щодо оформлення права власності на об`єкти нерухомого майна, на які відсутні акти прийняття їх в експлуатацію , роз`яснив, що комітет вважає за доцільне проводити оформлення свідоцтва про право власності по об`єктах, які були закінчені будівництвом після 5 серпня 1992 року і на цей час не прийняті в експлуатацію (які експлуатуються або не експлуатуються) тільки при наявності актів прийняття їх в експлуатацію відповідними комісіями - державними приймальними або державними технічними.

По об`єктах, що збудовані до 5 серпня 1992 року, тобто, до прийняття Урядом України документу, яким встановлено порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, при їх реєстрації для оформлення права власності одним з документів є висновок про технічний стан будинку (будівлі), що складається бюро технічної інвентаризації (до врегулювання цього питання законодавчими та нормативними актами).

За даними погосподарського обліку , ОСОБА_3 належить домоволодіння АДРЕСА_1 , рік забудови - 1950(а.с.19-20).

Таким чином, враховуючи,що спірний будинок у 1950 році вже було збудовано, тобто, до 5 серпня 1992 року , перебування його на погосподарському обліку свідчить про прийняття будинку в експлуатацію .

Відповідність будинку АДРЕСА_1 будівельним нормам підтверджено довідкою КП "Олександрівське БТІ " № 84 від 11 квітня 2018 року та технічним паспортом від 29 березня 2018 року(а.с.14-17).

Крім того, за довідкою КП "Олександрівське БТІ " №87 від 12 грудня 2019 року,в інвентаризаційній справі на житловий будинок АДРЕСА_1 зберігається копія свідоцтва про право особистої власності на житловий будинок від 10.03.1989 року видане на підставі рішення виконкому Олександрівської ради народних депутатів №19 від 25.01.1989 року без печатки на ім`я( рос.мовою) ОСОБА_7 (а.с.21-22).

Вказані обставини свідчать на наявність у ОСОБА_3 права власності на спірний жилий будинок АДРЕСА_1 на день його смерті.

З урахуванням того, що позивач є спадкоємцем ОСОБА_3 за законом першої черги спадкування , позов в частині визнання за ним права власності на спадкове майно у виді жилого будинку спадкодавця підлягає задоволенню повністю.

Керуючись ст. ст. 4,12,13,81,89,235, 263,264,265,293,294,315 -319ЦПК України, ст.ст. 328, 1217, 1218, 1223, 1261, 1268ЦК України ,суд,-

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Степанівської сільської ради Олександрівського району Донецької області про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, факту родинних відносин та визнання права власності на домоволодіння задовольнити повністю.

Встановити, що померлий ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 є рідним батьком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Встановити факт постійного проживання ОСОБА_1 разом зі своїм батьком - ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_1 , на час відкриття спадщини - ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , право власності на жилий будинок АДРЕСА_1 .

Рішення суду набирає чинності після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано.

Апеляційна скарга може бути подана до Донецького апеляційного суду через Олександрівський районний суд Донецької області протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 , місце реєстрації- АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Відповідач: Степанівська сільська рада Олександрівського району Донецької області , що знаходиться у с.Степанівка Олександрівського району Донецької області, вул. Миру,21, код ЄДРПОУ 04341347.

Суддя Ю.В.Щербак