Рішення

від 10.03.2020 по справі 943/1671/19

БУСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Єдиний унікальний номер №943/1671/19

Провадження № 2/943/705/2020

10 березня 2020 року Буський районний суд Львівської області

в складі: головуючого судді Шендрікова Г.О.,

за участю секретаря судового засідання Волошин Х.С.,

розглянувши в м. Буську справу за позовом ОСОБА_1 до відповідача Кізлівської сільської ради Буського району Львівської області про визнання права на завершення приватизації земельної ділянки, з збільшенням позовних вимог про визнання права власності на спадкове майно -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до відповідача Кізлівської сільської ради Буського району Львівської області з вимогами: визнати за ним право на завершення приватизації земельної ділянки площею 0,08 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, що розташована в селі Кізлів Буського району Львівської області та отримання на своє ім`я правовстановлюючих документів в порядку спадкування за заповітом після смерті батька ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

05.02.2019 року від позивача надійшла заява про збільшення розміру позовних вимог, в якій він просить також визнати за ним право власності на земельну ділянку площею 1,6754 га, кадастровий номер 4620682300:09:000:0039, земельну ділянку площею 0,4822 га, кадастровий номер 4620682300:02:000:0149, цільове призначення яких для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташовані на території Кізлівської сільської ради Буського району Львівської області.

Позивач до початку судового засідання подав заяву з проханням справу слухати у його відсутності, позов підтримує в повному об`ємі, просить задоволити.

Представник відповідача - Кізлівської сільської ради Буського району в судове засідання не з`явився, направив лист з проханням справу слухати у його відсутності, заперечень щодо позову не подав.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою технічного засобу не здійснюється.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши інші докази, зібрані в справі, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , видане 15.12.2018 р. Буським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Львівській області, актовий запис № 88.

Після смерті ОСОБА_2 залишилося спадкове майно, зокрема земельна ділянка площею 0,08 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, що розташована на території Кізлівської сільської ради Буського району Львівської області, яку відповідно до рішення Кізлівської сільської ради від 22.03.1990 р. №5 було передано для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд. Також на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії ІІ-ЛВ № 037873, виданого 16.03.2000 р. на підставі розпорядження голови Буської райдержадміністрації від 13 березня 2000 року № 123, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 6922 спадкодавцю на праві приватної власності належать дві земельні ділянки площею 1,6753 га та 0,4822 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, які розташовані на території Кізлівської сільської ради Буського району та належали померлому.

ОСОБА_2 за час свого життя розпорядився усім своїм майном в користь позивача склавши заповіт 04 лютого 2013 року, посвідчений приватним нотаріусом Буського районного нотаріального округу Лукащук Н.О., зареєстрований в реєстрі за № 60.

ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 та через смерть не міг оформити правовстановлюючі документи на земельну ділянку для ведення особистого підсобного господарства.

Відповідно до ч.4 ст. 82 ЦПК України, обставини, встановлені рішенням судом у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Оскільки, приватизація вказаних земельних ділянок не завершена видачею правовстановлюючого документа, а також державний акт на право власності на земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва відсутній, нотаріус відмовила йому у видачі свідоцтва про право на спадщину на вищезазначені земельні ділянки.

Статтею 1220 ЦК України передбачено, що спадщина відкривається внаслідок смерті особи та часом її відкриття є день смерті особи.

Статтею 1217 ЦК України визначено, що спадкування може здійснюватись за заповітом, або за законом.

Відповідно до положень ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини, відповідно до ст. 1218 ЦК України входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

За покійним ОСОБА_2 рахується земельна ділянка площею 0,08 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд а також дві земельні ділянки площею 1,6753 га та 0,4822 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, які розташовані на території Кізлівської сільської ради Буського району.

На земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва позивач організував виготовлення землевпорядної документації, ділянкам присвоєно кадастрові номери та частково зкоригувалася площа.

Відповідно до статті 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців за загальними правилами спадкування (зі збереженням її цільового призначення) при підтвердженні цього права спадкодавця державним актом на право власності на землю або іншим правовстановлюючим документом. У порядку спадкування можуть передаватися також право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис), право користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцій), право користування чужим майном (сервітут).

Згідно п. г ч. 1 ст. 81 ЗК України громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі прийняття спадщини.

Частиною 1 ст. 1225 ЦК України передбачено, що право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Відповідно до ст. 125 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають із моменту державної реєстрації цих прав.

Право власності на земельну ділянку посвідчується державним актом, а також право власності на земельну ділянку, набуту у власність із земель приватної власності без зміни її меж, цільового призначення, посвідчується:

- цивільно-правовою угодою щодо відчуження земельної ділянки, укладеною у порядку, встановленому законом, у разі набуття права власності на земельну ділянку за такою угодою;

- свідоцтвом про право на спадщину (ч. 1, 2 ст. 126 ЗК України).

Набуття права власності на земельну ділянку та перехід права власності на земельну ділянку в порядку спадкування має місце за наявності наступних юридичних фактів у їх сукупності: ухвалення рішення компетентного органу про передачу у власність земельної ділянки спадкодавцю, укладення спадкодавцем правочинів щодо набуття права власності на земельні ділянки; виготовлення технічної документації на земельні ділянки; визначення меж земельної ділянки в натурі; погодження із суміжними землевласниками та землекористувачами; одержання у встановленому порядку державного акта на землю; реєстрація права власності на земельну ділянку. Якщо зазначені вимоги спадкодавцем не дотримано, то право власності на конкретні земельні ділянки не виникає та відповідно до ст. 1216 ЦК не переходить до спадкоємців у порядку спадкування, за винятком встановлених випадків, на які поширюється дія п. 1 розділу X Перехідні положення ЗК України.

Якщо спадкодавець не набув права власності на земельну ділянку згідно зі ст. 125 ЗК України, проте, розпочав процедуру приватизації земельної ділянки відповідно до чинного законодавства України, то спадкоємці мають право звертатися до суду із позовами про визнання відповідного права в порядку спадкування, а саме: права на завершення приватизації та одержання державного акта про право власності на землю на ім`я спадкоємця.

На підставі абз. 2 п. 1 розділу X Перехідні положення ЗК України рішення про передачу громадянам України безоплатно у приватну власність земельних ділянок, прийняті органами місцевого самоврядування відповідно до Декрету КМ України від 26.12.1992 року Про приватизацію земельних ділянок (втратив чинність на підставі Закону України від 14.09.2006 року № 139-V) є підставою для виготовлення та видачі цим громадянам або їх спадкоємцям державних актів на право власності на земельну ділянку за технічною документацією щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку (пункт 1 розділу X доповнено абз. 2 згідно із Законом від 16.09.2008 року № 509-VІ).

Отже, якщо видача державного акта про право власності на землю здійснюється на підставі рішення про передачу громадянам України безоплатно у приватну власність земельних ділянок, прийнятого органами місцевого самоврядування відповідно до Декрету КМ України від 26.12.1992 року Про приватизацію земельних ділянок , до спадкоємців переходить право отримати державний акт про право власності на земельну ділянку. Зазначений порядок встановлений законодавством у разі набуття права власності на земельні ділянки шляхом їх приватизації громадянами (ч. 3 ст. 116 ЗК України).

Як вбачається з рішення Кізлівської сільської ради від 22.03.1990 р. №5 ОСОБА_2 передали безоплатно у приватну власність земельну ділянку площею 0,08 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, що розташована в селі Кізлів однак, спадкодавець не оформив у встановленому законом порядку права власності на спірну земельну ділянку.

Таким чином, після смерті спадкодавця відкрилась спадщина за заповітом, останній за життя не набув права власності на спірну земельну ділянку згідно зі ст. 125 ЗК України, проте розпочав процедуру приватизації земельної ділянки відповідно до чинного законодавства України.

ОСОБА_1 є спадкоємцем у встановленому законом порядку, прийняв спадщину після смерті спадкодавця.

В пункті 3.5. листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 16.05.2013 року № 24-753/0/4-13 Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування роз`яснено, що якщо спадкодавець не набув права власності на земельну ділянку згідно зі ст. 125 ЗК, проте розпочав процедуру приватизації земельної ділянки відповідно до чинного законодавства України, а органами місцевого самоврядування відмовлено спадкоємцям у завершенні процедури приватизації, то спадкоємці мають право звертатися до суду із позовами про визнання відповідного права в порядку спадкування - права на завершення приватизації та одержання державного акта про право власності на землю на ім`я спадкоємця, а не права власності на земельну ділянку.

Відповідно до ч. 2 ст. 1296 Цивільного кодексу України відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Приймаючи до уваги, що позивач є спадкоємцем майна, згідно заповіту і прийняв спадщину, інші особи претензій на земельну ділянку не мають, до нього правомірно перейшли права та обов`язки (спадщина), отже позов підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст.12,81,206, 2011,264,265 ЦПК України, ст.ст.328,1216-1218,1225,1233,1268 ЦК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовну заяву з збільшеними позовними вимогами задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 право в порядку спадкування за заповітом після смерті батька ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 :

- право на завершення приватизації земельної ділянки площею 0,08 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, що розташована в селі Кізлів Буського району Львівської області та отримати на своє ім`я правовстановлюючі документи на цю земельну ділянку;

- право власності на земельну ділянку площею 1,6754 га, кадастровий номер 4620682300:09:000:0039, земельну ділянку площею 0,4822 га, кадастровий номер 4620682300:02:000:0149, цільове призначення яких для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташовані на території Кізлівської сільської ради Буського району Львівської області.

Рішення суду може бути оскаржено до Львівського апеляційного суду через Буський районний суд Львівської області (пп.15.5 п.15 ч.1 Перехідні положення ЦПК України у редакції Закону № 2147-VІІІ від 3 жовтня 2017 року) протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного тексту судового рішення

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги на рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено 17.03.2020 року.

Суддя: Г. О. Шендрікова