Рішення

від 18.03.2020 по справі 451/1127/19

РАДЕХІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

іменем України

18 березня 2020 рокуСправа №451/1127/19 Провадження № 2/451/299/20

Радехівський районний суд Львівської області

у складі головуючого-судді Семенишин О.З.

секретаря судового засідання Табен Л.В.

розглянувши у підготовчому судовому засіданні у м.Радехові в залі суду цивільну справу №451/1127/19 за позовом ОСОБА_1 до Миколаївської сільської ради Радехівського району Львівської області про визнання права власності на земельні ділянки в порядку спадкування,-

в с т а н о в и в:

16 серпня 2019 року ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Миколаївської сільської ради Радехівського району Львівської області про визнання права власності на земельні ділянки у порядку спадкування.

В позовній заяві зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Миколаїв Радехівського району Львівської області помер чоловік позивача ОСОБА_3 (надалі Спадкодавець ), що підтверджується Свідоцтвом про смерть, серії НОМЕР_1 , виданим 18 вересня 1998 року Миколаївською сільською радою Радехівського району Львівській області. З свідоцтва про одруження, серії НОМЕР_2 , виданого Миколаївською сільською радою Радехівського району Львівської області 16.05.1970 року вбачається, що ОСОБА_3 одружився із ОСОБА_1 та після реєстрації одруження присвоєні прізвища: дружині та чоловікові ОСОБА_1 . Відповідно до свідоцтва про право на спадщину від 01.04.1999 року, виданого державним нотаріусом Радехівської державної нотаріальної контори, спадкоємцем до майна ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 , є ОСОБА_1 - дружина, що проживає в с.Миколаїв Радехівського району Львівської області. Після смерті Спадкодавця, окрім іншого майна, залишилося спадкове майно, що складається із земельних ділянок на території Миколаївської сільської ради Радехівського району Львівської області, що підтверджується Державним актом на право приватної власності на землю, серії І-ЛВ № 034547, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю 24 січня 2001 року за № 12818. З Державного акта на право приватної власності на землю, серії І-ЛВ № 034547 вбачається, що Спадкодавцю було передано у приватну власність земельну ділянку площею 0,5079 гектарів в межах згідно з планом для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Згідно Плану зовнішніх меж земельної ділянки Державного акта на право приватної власності на землю серії І-ЛВ № 034547 вбачається, що Спадкодавцю було передано у приватну власність наступні земельні ділянки: земельну ділянку загальною площею 0,4336 гектарів; земельну ділянку загальною площею 0,0743 гектарів. Як вбачається із вищенаведеного державний акт на право приватної власності на землю виданий після смерті спадкодавця, а саме ІНФОРМАЦІЯ_3 року, що завадило Позивачу відповідно до чинного законодавства переоформити спадщину. Із витягів із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельних ділянок відділу Головного управління Держгеокадастру у Львівській області в Радехівському районі від 26.03.2019 року № 97-13-0.30-742/173-19, № 97-13-0.30-743/173- 19, вбачається, що загальна вартість земельних ділянок становить - 17 508,14 грн. Крім Позивача, інших спадкоємців які б претендували на манно пі за законом ні за заповітом немає. Після смерті Спадкодавця, Позивач вступила у володіння спадщиною та фактично прийняла про що свідчить свідоцтво про право на спадщину за законом від 01.04.1999 року, серії НОМЕР_3. Проте, на даний час з метою отримання свідоцтва про право па спадщину в установленому законом порядку на земельні ділянки отримати не має змоги, оскільки державний акт на право приватної власності на землю виданий після смерті Спадкодавця, а саме 24.01.2001 року та відсутність оригіналу документа на землю. Відсутність правовстановлюючих документів, унеможливлює реалізацію майнових прав Позивача, як спадкоємця, у позасудовому порядку, а тому вона змушена звернутися з позовом до суду. Просить ухвалити рішення, яким визнати за ОСОБА_1 право власності на земельні ділянки в порядку спадкування після смерті її чоловіка ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , які належали Спадкодавцю па праві приватної власності відповідно до зареєстрованого Державного акту на право приватної власності на землю, серії І-ЛВ № 034547, зареєстрованого в книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 12818 від 24.01.2001 року, а саме: земельна ділянка загальною площею 0,4336 га (рілля); земельна ділянка загальною площею 0,0743 га (кормові угіддя) (а.с.4-7).

Представник позивача в підготовче судове засідання не з`явився, подав суду заяву про проведення розгляду справи без участі позивача та його представника, позовні вимоги підтримують та просять їх задовольнити (а.с.25).

Представник відповідача в підготовче судове засідання не з`явився. Надав суду заяву про визнання позову та про розгляд справи без його участі (а.с.22).

Відповідно до ч.3 ст.211 ЦПК України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності, чим і скористався представник відповідача.

Відповідно до ч.3 ст.200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Згідно з ч.4 ст.200 ЦПК України ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому ст.ст.206-207 ЦПК України.

За правилами ч.4 ст.206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Дослідивши подані учасниками справи документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає до задоволення, виходячи з наступних міркувань.

Відповідно до вимог ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до положень ст.ст.13,19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

На підставі ст.ст.12,81,82 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання.

Згідно статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу і способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, окрім іншого - визнання права.

Суд встановив, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Миколаїв Радехівського району Львівської області помер чоловік позивача ОСОБА_3 , що підтверджується Свідоцтвом про смерть, серії НОМЕР_1 , виданим 18 вересня 1998 року Миколаївською сільською радою Радехівського району Львівській області (а.с.10).

З свідоцтва про одруження, серії НОМЕР_2 , виданого Миколаївською сільською радою Радехівського району Львівської області 16.05.1970 року вбачається, що ОСОБА_3 одружився із ОСОБА_1 та після реєстрації одруження присвоєні прізвища: дружині та чоловікові ОСОБА_1 (а.с.11).

Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом від 01.04.1999 року, виданого державним нотаріусом Радехівської державної нотаріальної контори, спадкоємцем до майна ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 , є ОСОБА_1 - дружина, що проживає в с.Миколаїв Радехівського району Львівської області (а.с.14).

Після смерті Спадкодавця, окрім іншого майна, залишилося спадкове майно, що складається із земельних ділянок на території Миколаївської сільської ради Радехівського району Львівської області, що підтверджується Державним актом на право приватної власності на землю, серії І-ЛВ № 034547, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю 24 січня 2001 року за № 12818.

З Державного акта на право приватної власності на землю, серії І-ЛВ № 034547 вбачається, що Спадкодавцю було передано у приватну власність земельну ділянку площею 0,5079 гектарів в межах згідно з планом для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Згідно Плану зовнішніх меж земельної ділянки Державного акта на право приватної власності на землю, серії І-ЛВ № 034547 вбачається, що Спадкодавцю було передано у приватну власність наступні земельні ділянки: земельну ділянку загальною площею 0,4336 гектарів; земельну ділянку загальною площею 0,0743 гектарів (а.с.15-15 зворот).

Із витягів із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельних ділянок відділу Головного управління Держгеокадастру у Львівській області в Радехівському районі від 26.03.2019 року № 97-13-0.30-742/173-19, № 97-13-0.30-743/173- 19, вбачається, що загальна вартість земельних ділянок становить - 17 508,14 грн. (а.с.16-17).

Крім Позивача, інших спадкоємців які б претендували на манно пі за законом ні за заповітом немає.

Вказані вище обставини, учасниками процесу не оспорюються та не заперечуються, а тому у відповідності до вимог ст.ст.12,229 ЦПК України дані докази визнаються судом належними, допустимими та достовірними.

Нормами п.5 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, передбачено, що Цивільний Кодекс застосовується також до спадщини, яка відкрилася, але не була прийнята ніким з спадкоємців до набрання чинності цим Кодексом, правила книги шостої ЦК України може бути застосовано лише до спадщини, яка відкрилася після 1 липня 2003 року і не була прийнята ніким зі спадкоємців, право на спадкування яких виникло відповідно до норм ст.529-531 УРСР.

Тобто, у разі відкриття спадщини до 1 січня 2004 року, застосовується чинне на той час законодавство, зокрема, відповідні правила ЦК УРСР, у тому числі щодо прийняття спадщини, кола спадкоємців за законом тощо.

Відповідно до ст.524 ЦК УРСР спадкоємство здійснюється за законом і за заповітом.

Згідно ст. 525 ЦК УРСР, часом відкриття спадщини визнається день смерті спадкодавця, а при оголошенні його померлим - день, зазначений в статті 21 цього Кодексу. У відповідності до ст. 526 ЦК УРСР місцем відкриття спадщини визнається останнє постійне місце проживання спадкодавця (стаття 17 цього Кодексу), а якщо воно невідоме, - місцезнаходження майна або його основної частини.

Згідно ч. 1 ст. 529 ЦК УРСР, при спадкоємстві за законом спадкоємцями першої черги є, в рівних частках, діти (у тому числі усиновлені), дружина і батьки (усиновителі) померлого. До числа спадкоємців першої черги належить також дитина померлого, яка народилася після його смерті.

За змістом ст.548 ЦК УРСР для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв і прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини.

Визнається, що спадкоємець прийняв спадщину, якщо він, окрім іншого, фактично вступив в управління або володіння спадковим майном (ч.1 ст.549 ЦК УРСР).

Оскільки у даному випадку питання про право на спадщину не може бути вирішено в нотаріальному порядку шляхом видачі свідоцтва про право спадщину, у зв`язку з відсутністю правовстановлюючих документів на спадкове майно, тому це питання повинно бути вирішено у судовому порядку шляхом визнання права власності на вищевказане спадкове майно за позивачем у порядку спадкування.

У відповідності до статті 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, а до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (ст.1218 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст.1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Положення ст.ст.81,131 Земельного кодексу України визначають, що громадяни України набувають право власності на земельні ділянки, в тому числі на підставі спадкування.

Приймаючи до уваги вищенаведене, визнання позову відповідачем, позиції з цього приводу, викладені у Постанові Пленуму Верховного Суду України №7 від 30.05.2008 року Про судову практику у справах про спадкування та у листі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №24-753/0/4-13 від 16.05.2013 року, суд приходить до висновку, що позовні вимоги сторони щодо визнання права власності в порядку спадкування є законними та обґрунтованими, відповідно такими, що підлягають до задоволення.

Відповідно до ст.141 ЦПК України із відповідача в користь позивача необхідно стягнути понесені ним судові витрати.

Керуючись ст.ст.12,13,81,141,211,258-259,263-265,279 ЦПК України, суд -

вирішив:

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на земельні ділянки в порядку спадкування після смерті її чоловіка ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , які належали Спадкодавцю па праві приватної власності відповідно до зареєстрованого Державного акту на право приватної власності на землю, серії І-ЛВ № 034547, зареєстрованого в книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 12818 від 24.01.2001 року, а саме: земельна ділянка загальною площею 0,4336 га (рілля); земельна ділянка загальною площею 0,0743 га (кормові угіддя).

Стягнути з Миколаївської сільської ради Радехівського району Львівської області, місцезнаходження в с. Миколаїв, Радехівського району Львівської області, код ЄДРПОУ: 04370066, в користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_4 , проживає в АДРЕСА_1 , судовий збір в розмірі 768 (сімсот шістдесят вісім) гривень 40 (сорок) копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до Львівського апеляційного суду шляхом подання через Радехівський районний суд Львівської області апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

ГоловуючийСеменишин О. З.

Рішення суду виготовлено в нарадчій кімнаті 18 березня 2020 року.