Рішення

від 18.03.2020 по справі 603/771/19

МОНАСТИРИСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 603/771/19

Провадження №2/603/79/2020

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" березня 2020 р. м. Монастириська

Монастириський районний суд Тернопільської області в складі:

головуючого - судді Галіяна І.М.

секретаря судового засідання - Захарчишин М.В.

розглянувши в підготовчому засіданні в залі суду цивільну справу:

позивач: ОСОБА_1

відповідач: Задарівська сільська рада

предмет позову: визнання права власності

ВСТАНОВИВ:

І. Короткий зміст позовних вимог.

Позивач ОСОБА_1 звернувся в Монастириський районний суд Тернопільської області з позовом до Задарівської сільської ради, в якому просить визнати за ним право власності на спадкове майно, а саме на:

- житловий будинок з надвірними будівлями, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 до якого входить одноповерховий житловий будинок під літерою А , загальною площею 112,9 кв.м., житловою площею 58,1 кв.м., літня кухня цегляна під літ. Б , стайня цегляна під літерою Б1 , літня кухня цегляна під літ. В , стодола цегляна під літ. В1 , відмостка бетонна №1.

В обґрунтування заявлених вимог зазначив, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в с.Задарів Монастириського району Тернопільської області помер його батько - ОСОБА_2 . Після його смерті відкрилася спадщина на спадкове майно, до якого входить вищевказане майно.

Позивач вважає, що саме він повинен успадковувати за померлим спадкодавцем, оскільки є спадкоємцем за заповітом, спадщину належним чином прийняв, оскільки на час смерті спадкодавця проживав разом з ним.

Позивач ОСОБА_1 після смерті ОСОБА_2 звернувся до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, проте оформити спадщину нотаріус не зміг, оскільки виявилось, що відсутні правовстановлюючі документи на спадкове майно.

ІІ. Клопотання та інші процесуальні рішення в справі.

Ухвалою судді Монастириського районного суду Тернопільської області Галіяна І.М. від 28.12.2019 року відкрито провадження у справі та призначено підготовче засідання.

28.01.2020 року ухвалою Монастириського районного суду Тернопільської області підготовче засідання по цивільній справі відкладено на підставі п. 3 ч. 2 ст. 198 ЦПК України.

24.02.2020 року ухвалою Монастириського районного суду Тернопільської області підготовче засідання по цивільній справі продовжено у відповідності до ч. 3 ст. 189 ЦПК України

ІІІ. Позиції сторін.

У зв`язку з виникненням труднощів для реалізації подальших прав позивача для оформлення документів щодо прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_1 просить визнати за ним право власності на спадкове майно, яке складається з вищевказаного житлового будинку, який належав померлому ОСОБА_2 .

Позивач ОСОБА_1 в підготовче засідання не з`явився, проте подав заяву в якій просить розгляд справи проводити без його участі, позовні вимоги підтримує повністю просить їх задовольнити.

Відповідач - представник Задарівської сільської ради в підготовче засідання не з`явився, суду направив відзив на позовну заяву по суті справи про визнання позову з підстав зазначених в позовній заяві та просить розгляд справи проводити у відсутності їхнього представника.

Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Згідно ч. ч. 3, 4 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем. Ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому статтями 206 , 207 цього Кодексу .

Відповідно до ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Виходячи з наведеного, суд вважає, що рішення у справі можливо постановити при проведенні підготовчого судового засідання.

Згідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

ІV. Фактичні обставини встановлені судом .

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 у віці 88 років в с.Задарів Монастириського району Тернопільської області помер ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , актовий запис №08.

Ще за життя померлій належали:

- житловий будинок з надвірними будівлями, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 до якого входить одноповерховий житловий будинок під літерою А , загальною площею 112,9 кв.м., житловою площею 58,1 кв.м., літня кухня цегляна під літ. Б , стайня цегляна під літерою Б1 , літня кухня цегляна під літ. В , стодола цегляна під літ. В1 , відмостка бетонна №1, що підтверджується випискою (світлокопією) із погосподарської книги наданої Задарівською сільською радою Монастириського району Тернопільської області (а.с. 13), згідно якої головою будинковолодіння по АДРЕСА_1 був ОСОБА_2 і який відносився до суспільної групи колгоспний двір.

Згідно довідки виданої виконкомом Задарівської сільської ради від 09.12.2019 року за №745 встановлено, що разом з ОСОБА_2 за адресою АДРЕСА_1 був зареєстрований та проживав його син - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , невістка - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та онук - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Згідно складеного 31.03.2004 року ОСОБА_2 в с.Задарів Монастириського району Тернопільської області заповіту, посвідченого секретарем виконкому Задарівської сільської ради Монастириського району Тернопільської області та зареєстрованого в реєстрі за №16, останній на випадок своєї смерті заповів жилий будинок, по господарські будівлі, все своє майно де б воно не було, належні йому на праві власності трудовий та земельний паї та нараховані дивіденди, які знаходяться в селянській спілці Колос Монастириського району Тернопільської області, синові - ОСОБА_1 .

Вказану спадщину після смерті ОСОБА_2 прийняв його син ОСОБА_1 .

Проте, в зв`язку з відсутністю правовстановлюючих документів на будинковолодіння, нотаріусом Монастириської державної нотаріальної контори було відмовлено ОСОБА_1 у вчиненні нотаріальних дій, що підтверджується постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 13.12.2019 року №730/02-31 (а.с.14).

V. Норми права, які підлягають застосуванню та мотиви суду, щодо аргументів наведених учасниками справи.

Статтею 346 ЦК України передбачено, що однією з підстав припинення права власності є смерть власника.

Як було встановлено в судовому засіданні власником спадкового майна, що підлягає спадкуванню був ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Статтею 1222 ЦК України передбачено, що спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини.

Згідно ч. 1 ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

У відповідності до ст. 1233 ЦК України заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.

Відповідно до ч. 1 ст. 1235 ЦК України заповідач може призначити своїми спадкоємцями одну або кілька фізичних осіб, незалежно від наявності у нього з цими особами сімейних, родинних відносин, а також інших учасників цивільних відносин.

У відповідності до ч. 5 ст. 1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Згідно ч. 3 ст. 1268 ЦК України, спадкоємець, який постійно проживав разом з спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

В зв`язку з вищевказаним суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 має право на прийняття спадщини, що залишилась після смерті ОСОБА_2 який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , як спадкоємець за заповітом, оскільки проживав на час відкриття спадщини з померлим, що підтверджується матеріалами справи та встановленими в судовому засіданні доказами, які знаходяться в матеріалах даної цивільної справи.

Разом з тим, як слідує з постанови нотаріуса Монастириської державної нотаріальної контори від 13.12.2019 року №730/02-31, позивачу було відмовлено у видачі свідоцтва на спадщину за законом на житловий будинок з надвірними будівлями за адресою: АДРЕСА_1 з підстав того, що відсутній правовстановлюючий документ на будинковолодіння.

Пунктом 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року №7 Про судову практику у справах про спадкування передбачено звернення до суду за правилами позовного провадження осіб, яким нотаріус відмовив в оформленні права на спадкування.

Правовою позицією, що висловлена Верховним Судом України по справі №6-137цс13 визначено, що право власності на житловий будинок набувається у порядку, який був чинним на час завершення його будівництва. Питання набуття права власності регулювались Указом Президії Верховної Ради СРСР від 26.08.1948 року Про громадян на купівлю і будівництво індивідуальних житлових будинків і прийнятою відповідно до цього указу постановою Ради Міністрів СРСР від 26.08.1948 року Про порядок застосування Указу Президії Верховної Ради СРСР від 26.08.1948 року Про право громадян на купівлю і будівництво індивідуальних житлових будинків , які зокрема, визначали умови та правові наслідки будівництва. Отже, за вказаними Указом та Постановою підставою виникнення у громадян права власності на житловий будинок був сам факт збудування ним цього будинку з додержанням вимог зазначених актів законодавства та прийняття будинку в експлуатацію. Ці правові акти не пов`язували виникнення права власності на житловий будинок із проведенням його реєстрації.

Відповідно до Інструкції про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, що була затверджена Міністерством комунального господарства Української РСР 31.01.1966 року (втратила чинність на підставі Наказу Держжитлокомунгоспу №56 від 13.12.1995 року), будинки і домоволодіння, що розташовані в сільських населених пунктах, які адміністративно підпорядковані містам або селищам міського типу, але до них не приєднані, реєстрації не підлягали.

Згідно технічного паспорта, житловий будинок з надвірними будівлями за адресою АДРЕСА_1 , був побудований в 1962 році.

У відповідності до п.43 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень затвердженого Постановою КМУ від 25.12.2015 року №1127 (в редакції постанови КМУ від 23.08.2016 року №553), для державної реєстрації права власності на індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі і споруди, прибудови до них, що закінчені будівництвом до 5 серпня 1992 р. та розташовані на території сільських, селищних, міських рад, якими відповідно до законодавства здійснювалося ведення погосподарського обліку, замість документів, передбачених пунктом 42 цього Порядку, можуть бути подані:

1) документ, що посвідчує речове право на земельну ділянку, на якій розташований об`єкт нерухомого майна, у тому числі рішення відповідної ради про передачу (надання) земельної ділянки в користування або власність чи відомості про передачу (надання) земельної ділянки в користування або власність з погосподарської книги;

2) виписка з погосподарської книги, надана виконавчим органом сільської ради (якщо такий орган не створений, - сільським головою), селищної, міської ради або відповідною архівною установою.

З листа Міністерства Юстиції України від 21.02.2005 року Щодо порядку оформлення документів в разі смерті власника нерухомого майна вбачається, що у разі смерті власника нерухомого майна, первинна реєстрація права власності на яке не була проведена і правовстановлюючі документи відсутні, питання визначення належності цього майна попередньому власнику та наступного його власника (спадкоємця) повинно вирішуватися в судовому порядку.

За таких обставин, суд вважає, що позивачем доведено обставини викладені ним в позовній заяві щодо спадщини у вигляді житлового будинку з надвірними будівлями, а отже, позивач ОСОБА_1 має право на прийняття спадщини за законом у вигляді житлового будинку з надвірними будівлями.

Відповідно до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Беручи до уваги вищевказані факти щодо спадкування спадкового майна в поєднанні з процесуальними нормами законодавства, а також враховуючи те, що за час відкриття спадщини та розгляду справи в суді будь-які інші можливі спадкоємці (крім позивача) заяв про прийняття спадщини на вказане в позовній заяві майно в нотаріальну контору не подавали, про що свідчить повідомлення нотаріуса Монастириської державної нотаріальної контори від 08.01.2020 року №2/01-16, і жодних правовстановлюючих документів на вищезгадане майно чи право його успадкування суду не було пред`явлено, а позивач фактично прийняла спадщину, суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 є спадкоємцем за заповітом спадкового майна, яке належало ОСОБА_2 . В судовому засіданні не встановлено підстав, що перешкоджали б в набутті права власності позивачем на спадкове майно, яким являється житловий будинок з надвірними будівлями.

На підставі вищевикладеного та враховуючи наявність перешкод для оформлення в нотаріальному порядку прав позивача на спадкове майно, суд дійшов висновку про необхідність захистити права позивача, як спадкоємця, шляхом визнання права власності останнього на спадкового майна, яке залишилося після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_5 .

На підставі викладеного керуючись ст.ст. 12, 76, 77, 81, 263-265, 268, 354 ЦПК України, ст.ст. 16, 392, 1216, 1218, 1220, 1222, 1223, 1233, 1235, 1268, 1270, ЦК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Задарівської сільської ради, про визнання права власності - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на спадкове майно а саме, на:

- житловий будинок з надвірними будівлями, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 до якого входить одноповерховий житловий будинок під літерою А , загальною площею 112,9 кв.м., житловою площею 58,1 кв.м., літня кухня цегляна під літ. Б , стайня цегляна під літерою Б1 , літня кухня цегляна під літ. В , стодола цегляна під літ. В1 , відмостка бетонна №1 в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду через Монастириський районний суд Тернопільської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а у разі ухвалення рішення за відсутності учасників справи протягом тридцяти днів з дати складення повного судового рішення.

У разі оголошення в судовому засіданні лише вступної та резолютивної частини судового рішення чи ухвалення рішення за відсутності учасників справи або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складено 18.03.2020 року.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , (паспорт серії НОМЕР_2 ІПН НОМЕР_3 ), проживаючого за адресою: с.Задарів Монастириського району Тернопільської області.

Відповідач: Задарівська сільська рада, (Код ЄДРПОУ 02015247), юридична адреса місцезнаходження відповідача: с.Задарів Монастириського району Тернопільської області.

Суддя І. М. Галіян