Постанова

від 02.03.2020 по справі 760/1622/20

СОЛОМ'ЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Провадження № 3/760/1805/20

Справа № 760/1622/20

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.03.2020 року суддя Солом`янського районного суду м. Києва Зелінська М.Б., за участі ОСОБА_1 , розглянувши адміністративний матеріал, який надійшов з Державної податкової служби України Головного управління ДПС у м. Києві, відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , директора ТОВ СЕК`ЮРІТІ ЦЕНТР , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за фактом вчинення правопорушення передбаченого ст. 163-1 КУпАП,-

В С Т А Н О В И В:

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення № 166 від 17.12.2019 року, директор ТОВ СЕК`ЮРІТІ ЦЕНТР ОСОБА_1 вчинив правопорушення щодо порядку ведення податкового обліку, що призвело до порушення: п. 44.1 ст. 44, п. 185.1 ст. 185, п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 200.1 ст. 200, п. 201.1 ст. 201 Податкового Кодексу України від 02.12.10 №2755-VI, зі змінами і доповненнями, в результаті чого знижено податок на додану вартість, в періоді, що перевірявся, на загальну суму 177 576 грн., в т.ч. по періодах: березень 2018 - 62396 грн., квітень 2018 - 25909 грн., травень 2018 - 55767 грн., серпень 2018 - 33504 грн. та завищено від`ємне значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду у сумі 41005 грн. за травень 2018 року.

В суді ОСОБА_1 свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення не визнав та пояснив, що у період з 06.12.2019 р. по 10.12.2019р. Головним управлінням ДПС у м. Києві було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ СЕК`ЮРІТІ ЦЕНТР (код 41212189) з питань дотримання податкового законодавства України при визначені по взаємовідносинах з ТОВ АО Безпека Плюс (код 41931728) за березень, квітень, травень, серпень 2018 року показників декларації з податку на додану вартість.

За результатами проведення перевірки було складено Акт перевірки від 17.12.2019 року №404/26-15-14-04-05/41212189.

Результати перевірки та висновки Акту перевірки оскаржено ТОВ СЕК`ЮРІТІ ЦЕНТР в адміністративному порядку на підставі пп. 56.2 та 56.3 Податкового кодексу України.

Не погоджуючись з висновками Акту перевірки ТОВ СЕК`ЮРІТІ ЦЕНТР подано 27.12.2019 р. заперечення.

За результатами розгляду заперечень ДПС України у м. Києві надіслано листа від 11.01.2020 р. №3501/10/16-15-05-04-02, яким залишено без змін висновки Акту перевірки. Разом з відповіддю податковим органом надіслано податкові повідомлення-рішення від 15.01.2020 р. №0001460504 та №000450504.

Не погоджуючись з рішенням ДПС у м. Києві ТОВ СЕК`ЮРІТІ ЦЕНТР звернулося з відповідною скаргою до органу вищого рівня - ДПС України.

Листом №5548/6/99.09.08.05.02.06 від 13.02.2020 р. ДПС України повідомлено про рішення про продовження строку розгляду скарги 27.03.2020 р.

Наразі адміністративне оскарження триває і ДПС України не прийнято остаточного рішення за результатами розгляду скарги ТОВ СЕК`ЮРІТІ ЦЕНТР .

Зазначив, що процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішенням спору.

При зверненні платника податків до суду з позов щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов`язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Відповідно до п. 56.19 ПК України в разу коли до подання позовної заяви проводилася процедура адміністративного оскарження, платник податків має право оскаржувати в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов`язання протягом місця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до п. 56.17 цієї статті.

Із наведеного вбачається, що висновки Акта перевірки є неостаточними, а донараховані податкові зобов`язання є неузгодженими до моменту закінчення процедури адміністративного оскарження дій податкового органу, а в разі застосування процедури судового оскарження - до моменту набрання рішенням законної сили.

Додав, що в разі незадоволення скарги ТОВ СЕК`ЮРІТІ ЦЕНТР має намір подальшого судового оскарження податкових повідомлень-рішень.

Зазначив, що особливістю встановлення порушень у сфері податкового законодавства є те, що висновки та рішення (дії, бездіяльність) податкового органу нижчого рівня оскаржують ся та можуть бути скасовані податковим органом вищого рівня чи судом. На період даного оскарження, як адміністративного, так і судового висновки та рішення є неостаточними, а донараховані податкові зобов`язання неузгодженими. Таким чином, до моменту закінчення процедури адміністративного оскарження дій ГУ ДПС у м. Києві, а в разі процедури судового оскарження - до моменту набрання рішенням суду законної сили, відсутні правові підстави вважати, що відбулось порушення податкового законодавства.

Таким чином твердження ГУ ДПС у м. Києві про наявність порушень ОСОБА_1 ведення податкового обліку є передчасним та невстановленими у визначеному Податковим кодексом України порядку. Акт податкової перевірки не є беззаперечним доказом вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, яке йому інкримінується. А тому відсутня така складова частина адміністративного правопорушення як суб`єктивна сторона складу правопорушення.

На підставі вищевикладеного ОСОБА_1 просить закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення в зв`язку з відсутністю в його події і складу даного адміністративного правопорушення.

Відповідно до диспозиції ч. 1 ст. 163-1 КУпАП встановлена адміністративна відповідальність за відсутність податкового обліку, порушення керівниками та іншими посадовими особами підприємств, установ, організацій встановленого законом порядку ведення податкового обліку, у тому числі неподання або несвоєчасне подання аудиторських висновків, подання яких передбачено законами України.

Дослідивши матеріали справи, суддя приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП.

Вирішуючи питання про наявність в діях 163-1 КУпАП складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, суд керується принципом "поза розумним сумнівом", зміст якого сформульований у пункті 43 рішення Європейського суду з прав людини від 14 лютого 2008 року у справі "Кобець проти України". Зокрема, доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.

Згідно ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами.

При цьому орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Так, ОСОБА_1 надав суду докази того, що акт перевірки оскаржується, а саме завірені копії: заперечень на акт перевірки, листа ДПС у м. Києві від 11.01.2020 р. №3501/10/26-15-05-04-02, податкового повідомлення-рішення від 15.01.2020 р. №0001460504 та №000450504, скарги до ДПС, рішення ДПС України про продовження строку розгляду скарги.

Оскільки адміністративне оскарження триває і ДПС України не прийняло остаточного рішення за результатами розгляду скарги, у судді відсутні достатні підстави вважати, що ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення передбачене ст. 163-1 КУпАП.

Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010 року № 23-рп / 2010 адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах і правових презумпції, в тому числі, і закріпленої в статті 62 Конституції України презумпції невинності.

До цього ж, в рішенні від 21.07.2011 року у справі "Коробов проти України" Європейський суд з прав людини висловив позицію, що суд має право обгрунтувати свої висновки лише доказами, що випливають з співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту. Тобто, таких, які не залишать місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується зі стандартом доведення "поза розумним сумнівом".

Крім цього, Європейський суд з прав людини підкреслив, що обов`язок адміністративного органу нести тягар доведення є складовою презумпції невинності і звільняє особу від обов`язку доводити свою непричетність до скоєння порушення.

Оскільки вина ОСОБА_1 у чиненні адміністративного правопорушення не доведена, дана особа не може бути піддана адміністративному стягненню на підставі зазначеної норми.

Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

З огляду на викладене, вважаю, що ОСОБА_1 звільняється від адміністративної відповідальності за ст. 163-1 КУпАП, а провадження у справі закривається в зв`язку з недоведеністю наявності в діях події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 163-1 КУпАП.

Виходячи з викладеного, керуючись ст. ст. 247, 251 КУпАП, ст. 62 Конституції України, суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Провадження в справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 , про притягнення його до адміністративної відповідальності за правопорушення, передбачене ст. 163-1 КУпАП - закрити в зв`язку з відсутністю в його діях події і складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з моменту винесення до Київського апеляційного суду через районний суд.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя: М.Б. Зелінська