Постанова

від 18.03.2020 по справі 317/3666/19

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Дата документу 18.03.2020 Справа № 317/3666/19

Запорізький Апеляційний суд

ЄУН 317/3666/19Головуючий у 1-й інстанції Ачкасов О.М. Повний текст ухвали складено 20.01.2020 року Пр. № 22-ц/807/1115/20Суддя-доповідач Гончар М.С.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 березня 2020 року м. Запоріжжя

Запорізький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді (судді-доповідача) Гончар М.С.

суддів Маловічко С.В., Подліянової Г.С.,

за участі секретаря Путій Д.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 в особі представника Погосян Маргарити Арсенівни на ухвалу Запорізького районного суду Запорізької області від 16 січня 2020 року про закриття провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Долинської об`єднаної територіальної громади в особі Долинської сільської ради Запорізького району Запорізької області, Запорізької районної державної адміністрації Запорізької області, про визнання права власності на земельну ділянку за набувальною давністю

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду із вищезазначеним позовом (а.с.2-7), який у подальшому уточнив (а.с.56-63) та в якому просив визнати за ним право власності за набувальною давністю на спірну земельну ділянку кадастровий номер 2322183500:03:002:0000 (земельна ділянка, яка запроектована для відведення під кадастровим номером № 2322183500:03:002:0120) площею 0,1758 га, розташовану на території Долинської сільської ради Запорізького району Запорізької області, цільове призначення - іншого призначення, припинивши право власності на цю земельну ділянку за Долинською сільскою радою та Запорізькою районною державною адміністрацією Запорізької області.

В обґрунтування свого позову позивач зазначав, що йому на підставі рішення суду від 29.04.2003 року на праві приватної власності належить нежитлова будівля літ. А, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Поряд з нежитловою будівлею знаходиться земельна ділянка, якою позивач користується з 2003 року. Позивачу була надана згода на розробку проекту відведення спірної земельної ділянки. Позивач відкрито та безперервно користується спірною земельною ділянкою з 2003 року по сьогоднішній день, тобто більше десяти років.

В автоматизованому порядку для розгляду цієї справи визначено суддю суду першої інстанції Ачкасова О.М. (а.с. 49).

Ухвалою суду першої інстанції (а.с. 65) провадження у цій справі відкрито.

Ухвалою Запорізького районного суду Запорізької області від 16 січня 2020 року у підготовчому судовому засіданні (а.с. 81) провадження у цій справі закрито.

Не погоджуючись із зазначеною ухвалою суду першої інстанції, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права судом першої інстанції при її постановленні, позивач ОСОБА_1 в особі представника Погосян М.А. у своїй апеляційній скарзі (а.с. 86-97) просив ухвалу суду першої інстанції у цій справі скасувати та матеріали справи відправити до Запорізького районного суду Запорізької області для продовження розгляду справи (для розгляду справи по суті).

В автоматизованому порядку для розгляду цієї справи визначено колегію суддів Запорізького апеляційного суду: головуючого суддю (суддю-доповідача) Гончар М.С., суддів Маловічко С.В. та Подліянову Г.С. (а.с.99).

Ухвалою апеляційного суду апеляційне провадження за вищезазначеною апеляційною скаргою відкрито (а.с.100), справу призначено до апеляційного розгляду (а.с. 102).

Учасники цієї справи не скористались своїм правом на подачу відзиву на вищезазначену апеляційну скаргу у цій справі станом на час її розгляду апеляційним судом.

Однак, в силу вимог ст. 360 ч. 3 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції апеляційним судом.

У судове засідання 18 березня 2020 року належним чином повідомлені апеляційним судом про дату, час і місце розгляду цієї справи (а.с. 107-111) всі учасники цієї справи не з`явились, окрім представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Погосян М.А. (а.с. 95), про причини своєї неявки апеляційний суд не сповістили, клопотань про відкладення розгляду цієї справи апеляційному суду не подавали.

За змістом ст. 372 ч. 2 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи апеляційним судом.

Крім того, в силу вимог ст. 371 ч. 1 ЦПК України апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції має бути розглянута протягом тридцяти днів з дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження.

При вищевикладених обставинах, апеляційний суд визнав неповажними причини неявки у дане судове засідання всіх учасників цієї справи, що не з`явились, і на підставі ст. 372 ч. 2 ЦПК України ухвалив розглядати дану справу апеляційним судом у даному судовому засіданні за відсутністю останніх за присутністю представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Погосян М.А. (а.с. 95).

Учасниками цієї справи відводів суддям апеляційного суду у цій справі не заявлено, самовідводи відсутні.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Погосян М.А., перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд дійшов висновку про те, що апеляційна скарга позивача ОСОБА_1 в особі представника Погосян М.А. підлягає задоволенню з таких підстав.

В силу вимог ст. 367 ч. 1 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Згідно із п. 6 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

В силу вимог ст. 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції, є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

За змістом ст. 381 ч. 1 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги приймає постанову за правилами ст. 35 і глави 9 розділу ІІІ цього Кодексу з особливостями, зазначеними у ст. 382 цього Кодексу.

Встановлено, що суд першої інстанції, закриваючи у підготовчому судовому засіданні провадження у цій справі, керувався ст.ст. 198-200, 255 ч. 1 п. 1, 260 ЦПК України та виходив із такого.

Як вбачається з матеріалів справи, спірною земельною ділянкою позивач користувався, як приватний підприємець, а не як фізична особа, дозвіл на розроблення проекту відведення земельної ділянки було надано приватному підприємцю ОСОБА_1 , всі договори та дії відносно спірної земельної ділянки здійснювались позивачем, як приватним підприємцем, а не як фізичною особою.

У відповідності до ч. 1 ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Відповідно до ч. 1 ст. 20 ГПК України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно (рухоме та нерухоме, в тому числі землю), реєстрації або обліку прав на майно, яке (права на яке) є предметом спору, визнання недійсними актів, що порушують такі права, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем.

Згідно до ч. 1 ст. 45 ГПК України сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені у статті 4 цього Кодексу, а саме: юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування.

Таким чином, справа за позовом ОСОБА_1 до Долинської об`єднаної територіальної громади в особі Долинської сільської ради Запорізького району Запорізької області, Запорізької районної державної адміністрації Запорізької області, про визнання права власності на земельну ділянку за набувальною давністю не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства оскільки позивач користується спірною земельною ділянкою, як приватний підприємець, тобто фактично веде господарську діяльність на спірній земельній ділянці.

Відповідно до даних з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ОСОБА_1 зареєстрований як фізична особа-підприємець з 2008 року, має ІПН НОМЕР_1 , який зазначений ним у позові та міститься на печатці ФОП ОСОБА_1 .

Зазначена правова позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду у постановах: від 13 березня 2018 року у справі № 348/992/16-ц (провадження № 14-5цс18) та від 20 червня 2018 року у справі № 317/2520/15-ц (провадження 14-157цс18).

Такої позиції дотримується і Верховний Суд у складі Касаційного цивільного суду в судовому рішенні від 10 жовтня 2018 року у справі № 694/1211/16-ц (провадження № 61-19983св18), 21 листопада 2018 року у справі № 328/1420/17-ц (провадження № 61-37260 св 18).

Згідно ч. 2 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу, в тому числі, про закриття провадження у справі.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Враховуючи вищевикладене, суд першої інстанції вважав, що вказана справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства., що є підставою для закриття провадження у справі.

Роз`яснити позивачеві, що справа підсудна Господарському суду Запорізької області.

Проте із такими висновками суду першої інстанції у цій справі погодитись не можна з таких підстав.

Вказана ухвала суду першої інстанції вимогам законності та обґрунтованості у цій справі не відповідає.

Апеляційним судом встановлено, що ОСОБА_1 , як фізична особа , звернуся до суду із вищезазначеним позовом у цій справі (а.с.56) до юридичних осіб - Долинської об`єднаної територіальної громади в особі Долинської сільської ради Запорізького району Запорізької області та Запорізької районної державної адміністрації Запорізької області.

Позивач ОСОБА_1 у цій справі просив визнати у цій справі за ним, як за фізичною особою , право на вищезазначену земельну ділянку за набувальною давністю.

В силу вимог ст. 4 ч. 1 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав.

Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинству є суб`єктний склад правовідносин , предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності.

Суди розглядають в порядку цивільного судочинства, що виникають з цивільних, земельних…правовідносин… (ст. 19 ЦПК України).

В порядку цивільного судочинства розглядаються справи, що виникають із приватноправових відносин.

За таких обставин, дана справа підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

На припущеннях ґрунтуються висновки суду першої інстанції у цій справі про те, що у цій справі наявні підстави для закриття провадження з урахуванням правових висновках Верховного Суду, викладених у постановах від 13.03.2018 року у справі № 348/992/16-ц, від 20.06.2018 року у справі № 317/2520/15-ц, від 10.10.2018 року у справі № 694/1211/16-ц, від 21.11.2018 року у справі № 328/1420/17-ц (а.с. 113-132), які стосуються інших правовідносин та інших учасників.

Крім того, суд першої інстанції в ухвалі, яка є предметом апеляційного оскарження у цій справі, на стадії підготовчого судового засідання фактично вдався до оцінки наявних у цій справі доказів в частині того, хто саме фактично користувався протягом певного часу вищезазначеною земельною ділянкою (ст. 89 ЦПК України), тобто ще до дослідження останніх, що можливо лише за результатами розгляду цієї справи по суті.

При вищевикладених обставинах, доводи апеляційної скарги позивача ОСОБА_1 в особі представника Погосян М.А. ґрунтуються на цивільному процесуальному законі та наявних у цій справі доказах.

Допущені судом першої інстанції порушення норм процесуального права призвели до постановлення помилкової ухвали, яка підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Крім того, встановлено, що позивачем при подачі вищезазначеної апеляційної скарги до апеляційного суду були понесені відповідні судові витрати (а.с.85).

Проте, в разі скасування ухвали суду першої інстанції про закриття провадження у цій справі з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції, питання про розподіл цих витрат вирішується у подальшому судом першої інстанції за результатами розгляду справи в порядку ст. 141 ЦПК України.

Керуючись ст. ст. 12, 81-82, 89, 367, 371-372, 374, 379, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 в особі представника Погосян Маргарити Арсенівни задовольнити.

Ухвалу Запорізького районного суду Запорізької області від 16 січня 2020 року про закриття провадження у цій справі скасувати.

Направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, оскарженню у касаційному порядку не підлягає.

Повний текст постанови апеляційним судом складений 19.03.2020 року.

Головуючий суддяСуддяСуддя Гончар М.С. Маловічко С.В.Подліянова Г.С.