Постанова

від 16.03.2020 по справі 904/4718/19

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.03.2020 року м.Дніпро Справа № 904/4718/19

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Іванова О.Г. (доповідач),

суддів: Антоніка С.Г., Березкіної О.В.

при секретарі судового засідання : Логвіненко І.Г.

представники сторін:

від позивача: Чумаков Д.В., довіреність № 17/09 від 09.02.2018 р., представник;

від відповідача: Грек С.К., наказ № 1/К від 09.04.2004 р., директор;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Підприємство матеріально-технічного забезпечення "Дніпропостач" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 26.11.2019 року, ухвалене суддею Золотарьовою Я.С., повний текст якого складений 03.12.2019, у справі № 904/4718/19

за позовом Публічного акціонерного товариства "Енергомашспецсталь", м. Краматорськ, Донецька область

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Підприємство матеріально-технічного забезпечення "Дніпропостач", м. Дніпро

про стягнення заборгованості у розмірі 81 769,99 грн

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Енергомашспецсталь" (далі - Позивач) звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Підприємство матеріально-технічного забезпечення "Дніпропостач" (далі - Відповідач) про стягнення заборгованості у розмірі 81 769,99 грн, з яких: 62 899,99 грн вартості поставленої неякісної продукції, 18 870,00 грн штрафу за поставку неякісної продукції та судовий збір.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Відповідачем було поставлено товар Позивачу на суму 62 899,99 грн, який останній оплатив у повному обсязі. В подальшому, в процесі проведення зварювальних та заточних робіт виникли ознаки невідповідності міцності матеріалу труб умовам договору. Позивачем 13.08.2019 за результатами проведення вимірів хімічного складу було складено протокол контролю хімічного огляду, в якому зазначено, що продукція, поставлена Відповідачем не відповідає вимогам, встановленим ДСТУ для сталі 20. У зв`язку з тим, що виявлені недоліки у поставленій Відповідачем продукції є істотними, Позивач направив на адресу Відповідача лист про відмову від договору та повернення перерахованої передоплати у розмірі 62 899,99 грн. Також, Позивачем за поставку неякісного товару нараховано штраф на підставі пункту 10.3 договору у розмірі 18 870,00 грн.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 26.11.2019 у справі №904/4718/19 позовні вимоги задоволено повністю.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Підприємство матеріально-технічного забезпечення "Дніпропостач" на користь Публічного акціонерного товариства "Енергомашспецсталь" 62 899,99 грн вартості поставленої неякісної продукції, 18 870,00 грн штрафу та 1 921,00 грн судового збору.

Не погодившись із зазначеним рішенням суду, до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Підприємство матеріально-технічного забезпечення "Дніпропостач", в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду від 26.11.2019 скасувати та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

При цьому, скаржник в апеляційній скарзі посилається на те, що судом позбавлено його можливості своєчасно підготуватися до судового засідання, оскільки Відповідач матеріали справи від Позивача не отримав, через що був вимушений відкласти судове засідання, призначена не 05.11.2019.

21.11.2019 та 22.11.2019 Відповідач ознайомився з матеріалами справи та заявив клопотання про надання можливості для підготовки відзиву на позовну заяву, оскільки йому потрібні були відповідні знання матеріального та процесуального права. В той же час, суд безпідставно не задовольнив клопотання Відповідача про перенесення судового засідання, призначеного на 26.11.2019, та визнав дії Відповідача зловживанням процесуальними правами.

Наполягає на тому, що претензію Позивача № 17/853-2232 від 02.09.2019, в якій останній відмовився від договору та вимагав повернення попередньої оплати, Відповідач не отримував, не був проінформований, що у Позивача є претензії щодо якості труби, а тому звернення до суду є передчасним.

Позивач, Публічне акціонерне товариства "Енергомашспецсталь", у відзиві на апеляційну скаргу просив рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення, як таке, що було винесено з дотриманням норм матеріального та процесуального права. Зазначив, що суд першої інстанції під час розгляду даної справи створив для Відповідача усі умови, необхідні останньому для викладення своєї позиції у справі.

Доводи Відповідача щодо підроблення Позивачем документів, введення суду в оману та наявності у Відповідача сумніву щодо відповідності перевірки якості продукції вимогам Інструкції №П-7, вважає безпідставними, такими, що не ґрунтуються на матеріалах справи.

Зауважує на тому, що Позивач належним чином виконав свої зобов`язання по інформуванню Відповідача щодо відмови від Договору та обов`язку останнього повернути у зв`язку з цим перераховану передоплату.

Крім того, приймаючи до уваги не подання Відповідачем під час розгляду справи у суді першої інстанції відзиву на позовну заяву, вважає, що відповідно до ст. 165 ГПК України останній в суді апеляційної інстанції позбавлений права заперечувати проти будь-яких доводів, викладених в оскаржуваному рішенні.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 20.01.2020 (суддя - доповідач Іванов О.Г.) апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Підприємство матеріально-технічного забезпечення "Дніпропостач" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 26.11.2019 залишено без руху у зв`язку з поданням неналежних та недопустимих доказів направлення позивачу копії апеляційної скарги. Апелянту наданий строк для усунення недоліків апеляційної скарги відповідно до ч. 2 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 05.02.2020 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Підприємство матеріально-технічного забезпечення "Дніпропостач" на рішення господарського суду від 26.11.2019 у цій справі; з урахуванням ціни позову, положень ч.1 ст.270 ГПК України, вирішено розглядати апеляційну скаргу у порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення учасників справи, за наявними у справі матеріалами, в порядку письмового провадження.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 14.02.2020 задоволено клопотання Позивача про розгляд апеляційної скарги в судовому засіданні з викликом учасників справи; розгляд справи призначено у судовому засіданні з повідомленням сторін на 16.03.2020.

В судовому засіданні 16.03.2020 Центральним апеляційним господарським судом оголошено вступну та резолютивну частини постанови у даній справі.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги та заперечень проти неї, перевіривши повноту встановлених місцевим господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, колегія суддів Центрального апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до вимог частин 1, 2, 5 статті 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Судом першої інстанції та судом апеляційної інстанції встановлені наступні неоспорені обставини справи.

08.10.2018 між Публічним акціонерним товариством "Енергомашспецсталь" (покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Підприємство матеріально-технічного забезпечення "Дніпропостач" (постачальник) було укладено договір поставки № 15/751, копія якого міститься в матеріалах справи (арк.с.9).

Відповідно до пункту 1.1 договору, в порядку та на умовах, визначених цим договором, постачальник передає у власність покупцеві, а покупець приймає та оплачує товар, загальна кількість, одиниця виміру, ціна за одиницю виміру та загальна ціна, виробник якого визначений сторонами в специфікаціях, що є невід`ємною частиною цього договору.

Згідно пункту 2.1 договору, ціна продукції вказується в специфікаціях, які є невід`ємною частиною договору.

Пунктом 9.3 договору передбачено, що покупець проводить оплату за поставлену продукцію протягом терміну, зазначеного у специфікації, від дня отримання оригіналів рахунку на оплату і документів про якість, якщо інше не передбачено специфікацією.

Сторонами була підписана специфікація № 1 від 08.10.2018 (арк.с.18), в якій зазначено, що умови оплати - 100% оплата за фактом завантаження автотранспорту.

Відповідачем було виставлено позивачу рахунок-фактуру № СФ-0000012 від 12.06.2019 на суму 62 899,99 грн (арк.с.22).

Позивачем оплачено вищезазначений рахунок у повному обсязі, що підтверджується платіжним дорученням № 15427 від 14.06.2019 (арк.с.19).

Відповідачем поставлено позивачу товар на суму 62 899,99 грн, що підтверджується видатковою накладною № РН-0000141 від 14.06.2019 (арк.с.21).

Згідно пункту 3.1 договору якість, комплектація, упаковка та маркування товару (продукції) повинні відповідати нормам, визначеним документом про якість, діючими стандартами (ТУ, ГОСТ, технічною документацією) для такого виду товару (продукції), а також спеціальним технічним вимогам, якщо такі встановлені угодою сторін та відображені у специфікаціях.

Пунктом 3.2 договору встановлено, що гарантія відповідності товару (продукції) вимогам пункту 3.1 договору підтверджується документом про якість продукції, які направляються покупцеві при кожній поставці.

Умовами специфікації сторони передбачили, що якість продукції, що поставляється за нею, повинна відповідати ГОСТ 8732-78 та ГОСТ 8731-74.

Пунктом 8.2 договору встановлено, що приймання товару за якістю здійснюється покупцем одним з наступних способів, визначених останнім:

- у відповідності з вимогами Інструкції "Про порядок приймання продукції виробничо- технічного призначення та товарів народного споживання за якістю", затвердженою постановою Держарбітражу від 25.04.1966 №П-7 із змінами та доповненнями, а також у відповідності з вимогами ТУ для даного виду товару;

- за участю незалежної експертної організації, залученої покупцем.

В акті обстеження марки сталі труби від 13.08.2019 (арк.с.32) зазначено, що при проведенні підготовчих робіт по відновленню трубопроводу високого тиску другої ступені пресу 6000 інв.№03344 за замовленням 93006010 позивачем була використана продукція, поставлена відповідачем за вищевказаним договором. В процесі проведення зварювальних та заточних робіт виникли ознаки невідповідності твердості матеріалу труб умовам договору, а також були виявлені ознаки обмеженої зварюваності. Для перевірки марки сталі від усіх трьох кусків труби були взяті проби та проведений відповідний хімічний аналіз металу.

Аналіз був проведений співробітниками позивача на відповідному обладнанні. За результатами проведення вимірів хімічного складу складено протокол контролю хімічного огляду від 13.08.2019, в якому зазначено, що продукція, поставлена відповідачем не відповідає за змістом вуглецю, марганцю та хрому вимогам, встановленим ДСТУ для сталі 20 (арк.с.35).

Позивачем направлено на адресу відповідача лист № 20/390-2075 від 13.08.2019, в якому зазначає, що хімічний склад зразків поставлених труб не відповідає марці сталі 20; також хімічний склад зразків поставлених труб не відповідає ГОСТу жодної марки сталі, а зміст легуючих елементів наближений до сталі з обмеженою здатністю до зварювання. Крім того, просить відрядити представника для вирішення питання по якості (арк.с.36).

Відповідачем надіслано на адресу позивача відповідь № 087 від 15.08.2019, в якій зазначено, що відповідач надає право позивачу у одноособовому порядку здійснити перевірку якості відповідно до інструкції П-7 (арк.с.37).

16.08.2019 за результатом приймання продукції за якістю позивачем складено акт № 2 (арк.с.38), в якому зазначено, що при використанні труб для проведення підготовчих робіт по відновленню трубопроводу високого тиску другої ступені пресу 6000, в процесі проведення зварювальних та заточних робіт виникли ознаки обмеженої зварюваності і невідповідність твердості матеріалу труб. За результатами висновку склад зразків не відповідає складу сталі 20. Так само хімічний склад зразків ГОСТу жодної з марок сталі. При огляді труб 194х30 сталь 20 в кількості 1,7 тн комісія вважає, що відповідно до правил експлуатації технологічних трубопроводів високого тиску використання труб з матеріалів з порушенням хімічного складу неприпустимо. Необхідно виконати заміну труб згідно з ГОСТ 8732-78, ГОСТ 8731-74 В 20.

Позивач направив на адресу відповідача претензію № 17/853-2232 від 02.09.2019 (арк.с.40), в якій зазначає, що відмовляється від договору та вимагає повернути перераховану передоплату у розмірі 62 899,99 грн.

Відповіді на лист відповідач не надав, грошові кошти у розмірі 62 899,99 грн не повернув.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки продукція, поставлена Відповідачем, не відповідає умовам договору та вимогам, встановленим ДСТУ, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача вартості неякісної продукції у розмірі 62 899,99 грн підлягають задоволенню. Враховуючи, що сторони у договорі передбачили стягнення штрафу у разі поставки неякісної продукції, суд доходить висновку про обґрунтованість вимог позивача щодо стягнення штрафу.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з наступних мотивів.

Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором поставки.

Доказів розірвання договору у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, або визнання недійсним договору внаслідок недодержання сторонами в момент його вчинення вимог чинного законодавства України, сторонами у справі не надано. Не надано також і доказів того, що сторони відмовились від виконання договору в силу певних об`єктивних обставин.

Правовідносини, що виникли між сторонами у справі на підставі договору поставки є господарськими зобов`язаннями, тому, згідно положень ст.ст. 4, 173-175 і ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, до цих відносин мають застосовуватися відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених Господарським кодексом України.

Статтею 265 Господарського кодексу України передбачено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Таким чином, відносини, що виникли між сторонами по справі на підставі Договору поставки товару, є господарськими зобов`язаннями, а згідно з приписами статей 193 ГК України, 525, 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистими, сімейними, домашніми або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 ЦК України).

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 655 ЦК України).

Частиною 1 статті 673 Цивільного кодексу України передбачено, що продавець повинен передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору купівлі-продажу.

Відповідність товару вимогам законодавства підтверджується способом та в порядку, встановленими законом та іншими нормативно-правовими актами (стаття 674 Цивільного кодексу України).

Згідно частини 1 статті 675 Цивільного кодексу України, товар, який продавець передає або зобов`язаний передати покупцеві, має відповідати вимогам щодо його якості в момент його передання покупцеві, якщо інший момент визначення відповідності товару цим вимогам не встановлено договором купівлі-продажу.

Згідно пункту 4.1 договору постачальник гарантує, що продукція, яка поставляється, відповідає технічним вимогам, які зазначені у специфікаціях. Термін гарантії, якщо гарантія на продукцію, що поставляється за цим договором надається постачальником, вказується в специфікаціях.

Пунктом 4.2 договору передбачено, що постачальник гарантує, що весь товар (продукція) не має і не буде мати дефектів, пов`язаних з матеріалом, з якого він виготовлений, або з процесом його виробництва.

Відповідно до пункту 4.3 договору, у разі виявлення дефектів, непридатності до експлуатації переданої продукції (приховані недоліки), покупець має право протягом гарантійного терміну вимагати від постачальника на свій розсуд усунення дефектів, заміни переданої продукції або повернення протягом 5-ти банківських днів після заяви відповідної вимоги грошових коштів, сплачених за передану дефектну продукцію з віднесенням на постачальника всіх витрат по поверненню цієї продукції.

Пунктом 8.2 договору встановлено, що приймання товару за якістю здійснюється покупцем одним з наступних способів, визначених останнім:

- у відповідності з вимогами Інструкції "Про порядок приймання продукції виробничо- технічного призначення та товарів народного споживання за якістю", затвердженою постановою Держарбітражу від 25.04.1966 №П-7 із змінами та доповненнями, а також у відповідності з вимогами ТУ для даного виду товару;

- за участю незалежної експертної організації, залученої покупцем.

Відповідно до абзаців 1, 3, 6 пункту 9 Інструкції "Про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання за якістю", затвердженою постановою Держарбітражу від 25.04.1966 №П-7 (далі-Інструкція), акт про приховані недоліки продукції повинен бути складений протягом 5 днів після виявлення недоліків, однак, не пізніше чотирьох місяців з дня надходження продукції на склад одержувача, виявлення прихованих недоліків, якщо інші терміни не встановлені обов`язковими для сторін правилами.

Акт про приховані недоліки, виявлені в продукції з гарантійними термінами служби або зберігання, повинен бути складений в протягом 5 днів після виявлення недоліків, але в межах встановленого гарантійного терміну.

Прихованими недоліками визнаються такі недоліки, які не могли бути виявлені при звичайній для даного виду продукції перевірці і виявлені лише в процесі обробки, підготовки до монтажу, в процесі монтажу, випробування, використання і зберігання продукції.

Пунктом 10 Інструкції встановлено, що приймання вважається проведеною своєчасно, якщо перевірку якості і комплектності продукції закінчено у встановлені терміни.

Відповідно до пункту 16 Інструкції, при виявленні невідповідності якості, комплектності, маркування продукції, що надійшла, тари або упаковки вимогам стандартів, технічних умов, кресленням, зразкам (еталонам) договору або даним, зазначеним у маркуванні і супровідних документах, що засвідчують якість продукції (п. 14 цієї Інструкції), одержувач призупиняє подальшу прийомку продукції і складає акт, в якому вказує кількість оглянутої продукції і характер виявлених при прийманні дефектів. Одержувач зобов`язаний забезпечити зберігання продукції неналежної якості або некомплектної продукції в умовах, що запобігають погіршенню її якості і змішанню з іншою однорідною продукцією.

Одержувач також зобов`язаний викликати для участі в продовженні приймання продукції і складенні двостороннього акта представника іногороднього виготовлювача (відправника), якщо це передбачено в основних і особливих умовах поставки, інших обов`язкових правилах або договорі.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем було виявлено приховані недоліки товару.

Відповідно до вимог Інструкції, позивач листом № 20/390-2075 від 13.08.2019 повідомив відповідача про виявлення неякісного товару та викликав останнього для вирішення питання щодо якості товару та складання акту.

Відповідачем надано відповідь № 290 від 13.08.2019, в якій зазначено, що він надає право позивачу у одноособовому порядку здійснити перевірку якості відповідно до інструкції П-7.

Умовами специфікації сторони передбачили, що якість продукції, що поставляється за нею, повинна відповідати ГОСТ 8732-78 та ГОСТ 8731-74.

Відповідно до підпункту В пункту 1.2 ГОСТ 8731-74 "Труби сталеві безшовні гарячодеформовані. Технічні вимоги" в залежності від показників якості труби повинні виготовлятися з нормуванням механічних властивостей, зазначених у табл.2, і хімічного складу зі сталі марок по ГОСТ 1050, ГОСТ 4543, ГОСТ 19281 та ГОСТ 380.

У зв`язку із скасуванням на території України ГОСТ 1050 Технічним комітетом стандартизації "Чавун, прокат листовий, прокат сортовий термозміцнений, вироби для рухомого складу, металеві вироби, інша продукція з чавуну та сталі (ТК-4)" було розроблено ДСТУ 7809:2015 "Прокат сортовий, калібрований зі спеціальним обробленням поверхні з вуглецевої якісної конструкції сталі. Загальні технічні умови".

У таблиці 1 пункту 3.1 ДСТУ 7809:2015 встановлені норми масової частки хімічних елементів, яким за аналізом ковшової проби має відповідати хімічний склад сталі 20, а саме: Вуглецю -0,17-0,24; кременцю - 0,17-0,37; марганцю - 0,35-0,65; хрому, не більше ніж 0,25.

У протоколі контролю хімічного огляду від 13.08.2019 зазначено, що продукція, поставлена відповідачем не відповідає за змістом вуглецю, марганцю та хрому вимогам, встановленим ДСТУ для сталі 20. Протокол складено Центральною заводською лабораторією Публічного акціонерного товариства "Енергомашспецсталь", компетентність якої підтверджуються атестатом про акредитацію (арк.с.26).

Пунктом 20 Інструкції передбачено, що при неявці представника виготовлювача (відправника) за викликом одержувача (покупця) в установлений термін і у випадках, коли виклик представника іногороднього виготовлювача (відправника) не є обов`язковим, перевірка якості продукції проводиться представником відповідної галузевої інспекції за якістю продукції, а перевірка якості товарів - експертом бюро товарних експертиз або представником відповідної інспекції по якості. При відсутності відповідної інспекції за якістю або бюро товарних експертиз в місці знаходження одержувача (покупця), при відмові їх виділити представника або неявці його за викликом одержувача (покупця) перевірка проводиться, зокрема, односторонньо підприємством-одержувачем, якщо виготовлювач (Відправник) дав згоду на одностороннє приймання продукції.

16.08.2019 за результатом приймання продукції за якістю позивачем було складено акт № 2 (арк.с.38), в якому зазначено, що склад зразків продукції, яку поставив відповідач не відповідає складу сталі 20, тому необхідно виконати заміну труб згідно з ГОСТ 8732-78, ГОСТ 8731-74 В 20.

Згідно частини 2 статті 678 Цивільного кодексу України у разі істотного порушення вимог щодо якості товару (виявлення недоліків, які не можна усунути, недоліків, усунення яких пов`язане з непропорційними витратами або затратами часу, недоліків, які виявилися неодноразово чи з`явилися знову після їх усунення) покупець має право за своїм вибором:

1) відмовитися від договору і вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми;

2) вимагати заміни товару.

Матеріалам справи підтверджується недотримання відповідачем пункту 4.2 договору.

Відтак, право позивача вимагати повернення оплаченої за товар грошової суми ґрунтується на частині 2 статі 678 Цивільного кодексу України та пункті 4.3 договору.

Враховуючи викладене, господарський суд дійшов правильного висновку, що оскільки продукція, поставлена відповідачем не відповідає умовам договору та вимогам, встановленим ДСТУ, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача вартості неякісної продукції у розмірі 62 899,99 грн підлягають задоволенню.

Доводи заявника апеляційної скарги про те, що Відповідач не був проінформований стосовно претензій Позивача щодо якості труби, а тому звернення до суду є передчасним, спростовуються матеріалами справи, а саме листом Відповідача № 087 від 15.08.2019, яким він надав право Позивачу у одноособовому порядку здійснити перевірку якості поставленої ним труби відповідно до інструкції П-7.

Даним листом Відповідач підтвердив отримання ним листа Позивача № 20/390-2075 від 13.08.2019, в якому останній зазначив, що хімічний склад зразків поставлених труб не відповідає марці сталі 20; також хімічний склад зразків поставлених труб не відповідає ГОСТу жодної марки сталі, а зміст легуючих елементів наближений до сталі з обмеженою здатністю до зварювання. Крім того, просить відрядити представника для вирішення питання по якості (арк.с. 36, 37).

Доводи заявника апеляційної скарги про те, що претензію Позивача № 17/853-2232 від 02.09.2019, в якій останній відмовився від договору та вимагав повернення попередньої оплати, Відповідач не отримував, також спростовуються матеріалами справи, відповідно до яких Позивач направив на адресу Відповідача цінним листом з описом претензію №17/853-2232 з додатками, в якій зазначив про відмову від договору та вимагав від останнього повернення у продовж 10 днів з дати отримання претензії перерахованої передоплати у сумі 62 899,99 грн.

Вищевказана претензія була повернута Позивачеві органом поштового зв`язку з підстави закінчення встановленого строку зберігання поштового відправлення (копії претензії, доказу її направлення Відповідачеві та конверту з відміткою органу поштового зв`язку про її повернення знаходяться в матеріалах справи, а.с. 40-44).

У зв`язку з цим Позивач повторно направив вищевказану претензію та додані до неї документи за фактичною адресою Відповідача, вказаною у розділі 15 Договору.

Вищевказана претензія також була повернута Позивачеві органом поштового зв`язку 25.09.2019 з підстави закінчення встановленого строку зберігання поштового відправлення (а.с. 45).

Таким чином, Позивач належним чином виконав свої зобов`язання по інформуванню Відповідача щодо відмови від Договору та обов`язку останнього повернути у зв`язку з цим перераховану передоплату.

Відповідно до ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Пунктом 5 ч. 3 ст. 165 ГПК України передбачено, що відзив повинен містити заперечення (за наявності) щодо наведених позивачем обставин та правових підстав позову, з якими відповідач не погоджується, із посиланням на відповідні докази та норми права.

Також частина 4 ст. 165 ГПК України встановлює, що якщо відзив не містить вказівки на незгоду відповідача з будь-якою із обставин, на яких гуртуються позовні вимоги, відповідач позбавляється права заперечувати проти такої обставини під час розгляду справи по суті, крім випадків, якщо незгода з такою обставиною вбачається з наданих разом із відзивом доказів, що обґрунтовують його заперечення по суті позовних вимог, або відповідач доведе, що не заперечив проти будь-якої із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, з підстав, що не залежали від нього.

Як вбачається з матеріалів справи, Відповідач відзив на позов Публічного акціонерного товариства "Енергомашспецсталь" не надав, у жодному судовому засіданні в суді першої інстанції участі не брав та, відповідно, не заперечував проти такої обставини, як отримання ним претензії Позивача № 17/853-2232 від 02.09.2019, в якій останній відмовився від договору та вимагав повернення попередньої оплати.

Таким чином, на даний момент Товариство з обмеженою відповідальністю "Підприємство матеріально-технічного забезпечення "Дніпропостач" втратило право заперечувати проти обставини отримання претензії Позивача № 17/853-2232 від 02.09.2019.

На підставі викладеного колегія суддів вважає, що господарський суд дійшов вірного висновку щодо отримання Відповідачем, зокрема, претензії Позивача № 17/853-2232 від 02.09.2019, в якій останній відмовився від договору та вимагав повернення попередньої оплати.

Щодо доводів заявника апеляційної скарги про позбавлення його судом можливості своєчасно підготуватися до судового засідання; безпідставне не задоволення клопотання Відповідача про перенесення судового засідання, призначеного на 26.11.2019, та визнання дії Відповідача зловживанням процесуальними правами, колегія суддів зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, позовна заява № 17/1067 від 07.10.2019 та додані до неї документи були направлені Позивачем за юридичною адресою Відповідача, вказаною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб- підприємців та громадських формувань цінним листом з описом вкладення 10.10.2019.

Таким чином, при поданні позовної заяви по справі Позивач у повній мірі виконав вимоги ст. 172 Господарського процесуального кодексу України.

За результатами отримання позовної заяви Позивача суд першої інстанції 17.10.2019 виніс ухвалу про відкриття провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження; судове засідання призначено на 05.11.2019. При цьому Відповідачеві встановлено строк на подання відзиву на позовну заяву протягом 15 днів з дати отримання ухвали про відкриття провадження у справі.

04.11.2019 представник відповідача подав клопотання, в якому просив суд відкласти розгляд справи на іншу дату з урахуванням часу для написання відзиву.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 05.11.2019 судове засідання відкладено на 26.11.2019.

Відповідач у судові засідання 05.11.2019 та 26.11.2019 не з`явився, був повідомлений про дату, час та місце судового засідання належним чином. Ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 17.10.2019 відповідач отримав 25.10.2019, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення №4930010149705. Ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 05.11.2019 відповідач отримав 15.11.2019, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення №4930010434442.

21.11.2019 та 22.11.2019 відповідач ознайомився з матеріалам справи.

За таких обставин наявні достатні підстави вважати, що господарським судом вжито належних заходів щодо повідомлення відповідача про дату, час та місце розгляду справи №904/4718/19, але відповідач не скористався своїм процесуальним правом на подання відзиву на позов, а також на участь у судових засіданнях.

26.11.2019 представник відповідача подав після судового засідання клопотання про перенесення розгляду справи, в якому просив суд відкласти розгляд справи на іншу дату у зв`язку з тим, що директор Товариства з обмеженою відповідальністю "Підприємство матеріально-технічного забезпечення "Дніпропостач" Грек Сергій Кирилович перебуває на лікарняному та не має можливості з`явитись у судове засідання.

Суд правомірно не прийняв дане клопотання відповідача до уваги, оскільки воно було подано після судового засідання та звернув увагу на те, що відповідач не був позбавлений можливості направити у судове засідання уповноваженого представника.

Крім того, відповідно до статті 43 Господарського процесуального кодексу України, учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається. Залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню господарського судочинства, зокрема, вчинення інших аналогічних дій, спрямованих на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення.

Відповідач отримав ухвалу про відкриття провадження у справі 25.10.2019, тобто строк для подачі відзиву сплив 11.11.2019. Заяву про поновлення строку на подання відзиву відповідач до суду не надав.

Тому суд дійшов обґрунтованого висновку про те, що відповідач шляхом подання 26.11.2018 клопотання про перенесення розгляду справи безпідставно намагався затягнути її розгляд та зловживав процесуальними правами.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 275 та статті 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За викладених обставин, колегія суддів суду апеляційної інстанції вважає, що розглядаючи справу, суд першої інстанції дав оцінку наявним у справі доказам за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, правильно застосував норми матеріального і процесуального права, що у відповідності до ст. 276 ГПК України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду - без змін.

Зважаючи на відмову у задоволенні апеляційної скарги, судові витрати, понесені у зв`язку із апеляційним оскарженням, згідно статті 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на заявника у скарзі і відшкодуванню не підлягають.

Керуючись ст. ст. 269, 275, 276, 282, 283 ГПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Підприємство матеріально-технічного забезпечення "Дніпропостач", м. Дніпро на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 26.11.2019 у справі № 904/4718/19 - залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 26.11.2019 у справі №904/4718/19 - залишити без змін.

Судові витрати Товариства з обмеженою відповідальністю "Підприємство матеріально-технічного забезпечення "Дніпропостач", м. Дніпро за подання апеляційної скарги на рішення суду покласти на заявника апеляційної скарги.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду лише у випадках, передбачених пунктом 2 ч. 3 ст. 287 ГПК України, протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 19.03.2020.

Головуючий суддя О.Г. Іванов

Суддя С.Г. Антонік

Суддя О.В. Березкіна