Рішення

від 17.03.2020 по справі 904/354/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.03.2020м. ДніпроСправа № 904/354/20

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Бондарєв Е.М. за участю секретаря судового засідання Найдьонова Є.О.

за позовом Комунального підприємства "Теплоенерго" Дніпровської міської ради (49081, Дніпропетровська область, м. Дніпро, проспект Слобожанський, буд. 29, офіс 504)

до Громадської організації "Клуб бойових мистецтв "СІЧ" (49000, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Робоча, буд. 25А)

про стягнення 56 512,93 грн. заборгованості за отримані послуги теплопостачання, 3 970,90 грн. 3% річних, 11 933,78 грн. інфляційних втрат, 9 430,62 грн. пені

Представники:

Від позивача: Ляшенко А.С., довіреність, юрисконсульт

Від відповідача: не з`явився

СУТЬ СПОРУ:

Комунальне підприємство "Теплоенерго" Дніпровської міської ради звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом №б/н від б/д про стягнення з Громадської організації "Клуб бойових мистецтв "СІЧ" заборгованості на загальну суму 81 848,23 грн., з яких:

- 56 512,93 грн. заборгованість за послуги теплопостачання отримані за період з 01.10.2015 по 30.06.2019;

- 3 970,90 грн. 3% річних за загальний період з 11.11.2015 по 27.12.2019;

- 11 933,78 грн. інфляційні втрати за загальний період з листопада 2015 року по листопад 2019 року;

- 9 430,62 грн. пеня за загальний період з 11.11.2015 по 21.11.2019.

Також позивач просить суд прийняти позовну заяву до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору про постачання теплової енергії №070500 від 01.10.2010 в частині своєчасної та повної сплати поставленої теплової енергії за період з 01.10.2015 по 30.06.2019.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 27.01.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №904/354/20, ухвалено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з викликом учасників справи та призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 18.02.2020 о 10:20 год.

У судовому засіданні 18.02.2020 розгляд справи відкладено до 17.03.2020 о 11:30 год.

Представник позивача з`явився в судове засідання, підтримав позовні вимоги, надав пояснення по справі, відповів на поставлені питання.

Відповідач відзив, а також докази погашення заборгованості до суду не надав, про відкриття провадження у справі №904/354/20 повідомлявся належним чином. Ухвали суду надсилалися за місцезнаходженням відповідача згідно з Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 21.01.2020. Однак, кореспонденція надіслана господарським судом була повернута відділенням поштового зв`язку "Укрпошта" з відміткою "за закінченням терміну зберігання".

Статтею 93 Цивільного кодексу України встановлено, що місцезнаходженням юридичної особи є фактичне місце ведення діяльності чи розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльністю юридичної особи (переважно знаходиться керівництво) та здійснення управління і обліку.

Відповідно до статей 9, 14, 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" на підставі поданих юридичною особою документів у Єдиному державному реєстрі зазначаються відомості про її місцезнаходження.

Відповідно до частини 7 статті 120 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Відповідно до частини 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Отже, в разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

Також судом враховані положення Правил надання послуг поштового зв`язку, визначені постановою Кабінету Міністрів України № 270 від 05.03.2009 (далі - Правила). Так, для отримання поштових відправлень юридична особа повинна забезпечити створення умов доставки та вручення поштових відправлень відповідно до вимог Закону України "Про поштовий зв`язок", цих Правил (пункт 94 Правил). Відтак, повна відповідальність за достовірність інформації про місцезнаходження, а також щодо наслідків неотримання поштових відправлень за своїм офіційним місцезнаходженням покладається саме на юридичну особу.

Отже, у разі якщо копію прийнятого судового рішення (ухвали, постанови, рішення) направлено судом листом за належною поштовою адресою, тобто повідомленою суду учасником справи, і повернено підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання чи закінчення строку зберігання поштового відправлення, то вважається, що адресат повідомлений про прийняте судове рішення.

Вказана правова позиція міститься в постанові Верховного Суду від 12.03.2019 у справі № 923/1432/15.

Відповідно до ч.9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України суд вирішує справу за наявними матеріалами.

В порядку ст. 240 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 17.03.2020 проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Між Міським комунальним підприємством "Дніпропетровські міські теплові мережі" (далі - Енергопостачальна організація) та Громадською організацією "Клуб бойових мистецтв "СІЧ" (далі - споживач, відповідач) 01.10.2010 укладено договір №070500 про постачання теплової енергії (далі - договір) відповідно до п.1.1 якого енергопостачальна організація взяла на себе зобов`язання постачати споживачеві теплову енергію в гарячій воді в потрібних йому обсягах, а споживач зобов`язався оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені договором.

Відповідно до пункту 1.1 договору енергопостачальна організація бере на себе зобов`язання постачати споживачу теплову енергію в гарячій воді в необхідних йому обсягах, а споживач зобов`язується оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені цим договором.

Згідно з п.2.1 договору теплова енергія постачається споживачу в обсягах згідно з додатком 1 до цього договору у вигляді гарячої води на такі потреби:

опалення та вентиляцію - в період опалювального сезону (175 діб);

гаряче водопостачання - протягом 350 діб;

технологічні потреби - відповідно з виробничою програмою;

кондиціювання повітря - по мірі необхідності.

Сторони передбачили, що облік споживання теплової енергії здійснюється за показниками приладів обліку, встановлених на вводах за адресою: Чічеріна, 30 (спортивний клуб) розрахунковим способом (п. 5.2 договору).

Відповідно до пункту 6.1 договору тарифи на теплову енергію, що споживається згідно з цим договором, установлюються Дніпропетровською міською радою. Тариф для розрахунків за цим договором становить: теплова енергія - 1 Гкал - 686,50 грн. (п. 6.2 договору).

Відповідно до пункту 7.1 договору розрахунки за теплову енергію, що споживається, проводяться у грошовій формі відповідно до встановлених тарифів або за згодою сторін будь-яким іншим шляхом, не забороненим чинним законодавством України.

Згідно з пунктом 7.2 договору розрахунковим періодом є календарний місяць, за результатом якого підписується у 2-х примірниках акт на відпуск-отримання теплової енергії за формою додатку 4.

За умовами пунктів 7.3, 7.4 договору споживач зобов`язаний не пізніше ніж за 5 діб до початку розрахункового періоду сплачувати енергопостачальній організації вартість теплової енергії згідно з її кількістю, передбаченою у додатку 1 до цього договору, за власним платіжним дорученням із зазначенням періоду, за який він сплачує.

Остаточний розрахунок за спожиту теплову енергію проводиться споживачем впродовж 5 діб після одержання рахунку енергопостачальної організації, яка зобов`язана направити його споживачеві не пізніше 10 числа місяця, наступного за розрахунковим. У випадку утворення переплати, вона зараховується у рахунок наступних платежів.

Цей договір набуває чинності з дня його підписання та діє до 01 жовтня 2013 року (п. 11.1 договору).

Договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії про його припинення не буде письмово заявлено однією із сторін (п. 11.4 договору).

Згідно з рішенням Дніпропетровської міської ради від 19.07.2017 №24/23 "Про надання дозволу на передачу основних фондів та інших активів, заборгованості за пільги та субсидії з балансу КП "Дніпропетровські міські теплові мережі" на баланс КП "Теплоенерго", акту приймання-передачі об`єктів і мереж теплопостачання, КП "Теплоенерго"отримало від КП "Дніпропетровські міські теплові мережі" засоби для теплопостачання приміщень відповідача. А, також право вимоги за заборгованістю, яка виникла перед КП "Дніпровські міські теплові мережі".

Між Комунальним підприємством "Теплоенерго" Дніпропетровської міської ради (далі - нова теплопостачальна організація, позивач), Комунальним підприємством "Дніпровські міські теплові мережі" Дніпровської міської ради (далі - теплопостачальна організація) та Громадською організацією "Клуб бойових мистецтв "СІЧ" (далі - споживач, відповідач) 28.09.20017 укладено додаткову угоду до договору № 070500 від 01.10.2010 (далі - додаткова угода) (а.с. 112 том 1).

Відповідно до підпункту 1.1.1 додаткової угоди, у порядку та на умовах визначених цією угодою, теплопостачальна організація передає новій теплопостачальній організації, а нова теплопостачальна організація набуває прав і обов`язків, належних теплопостачальній організації за основним договором, укладеним із споживачем і стає стороною за основним договором.

Згідно з підпунктом 1.1.2 додаткової угоди, у зв`язку з передачею об`єктів і мереж теплопостачання на баланс новій теплопостачальній організації та надання нею послуг теплопостачання споживачу, останній приймає на себе зобов`язання щодо виконання основного договору.

Підпунктом 1.1.6 додаткової угоди передбачено, що з моменту укладення цієї угоди, теплопостачальна організація втрачає всі права та вимоги, що передбачені основним договором. Якщо споживач не має заборгованості, має кредиторську або дебіторської заборгованості, нова теплопостачальна організація має право скористатись правами за основним договором.

Сторони домовились, що усі інші умови основного договору, не змінені цією додатковою угодою, залишаються чинними у попередній редакції і сторони підтверджують їх обов`язковість для себе (п. 2.1 додаткової угоди).

Згідно з пунктом 2.4 додаткової угоди у разі неотримання новою теплопостачальною організацією підписаної угоди або обґрунтованих заперечень в її підписанні на протязі 30 днів з дня її отримання, додаткова угода вважається погодженою.

Додаткова угода набуває чинності відповідно до статті 631 Цивільного кодексу України з 28.09.2017 і є невід`ємною частиною договору про постачання теплової енергії (п.2.5 додаткової угоди).

На виконання умов договору позивач за період з жовтня 2015 року по квітень 2019 року поставив відповідачу теплову енергію, що підтверджується підписаними сторонами двосторонніми актами використання теплової енергії (а.с. 114-140 том 1) та на оплату наданих послуг з теплопостачання позивач виставив рахунки на загальну суму 57 003,93 грн. (а.с.162-187 том 1):

- за жовтень 2015 року на суму 539,23 грн. - 11.11.2015 (рахунок за жовтень 2015 року отримано представником 05.11.2015);

- з листопад 2015 року на суму 1 748,90 грн. - 15.12.2015 (рахунок за листопад 2015 року отримано представником 07.12.2015, оскільки п`ятий день - це субота, тому датою початку порушення зобов`язання буде наступний день за першим робочим днем);

- за грудень 2015 року на суму 2 453,65 грн. - 20.01.2016 (рахунок за грудень 2015 року отримано 14.01.2016);

- за січень 2016 року на суму 3 493,70 грн. - 17.02.2016 (рахунок за січень 2016 року отримано 11.02.2016);

- за лютий 2016 року на суму 2 707,25 грн. - 16.03.2016 (рахунок за лютий 2016 року отримано 10.03.2016);

- за березень 2016 року на суму 1 709,95 грн. - 14.04.2016 (рахунок за березень отримано 08.04.2016);

- за квітень 2016 року на суму 597,89 грн. - 11.05.2016 (рахунок за квітень 2016 року отримано 05.05.2016);

- за жовтень 2016 року на суму 410,96 грн. - 17.01.2017 (рахунок за жовтень 2017 року отримано 11.01.2017);

- за листопад 2016 року на суму 2 061,74 грн. - 17.01.2017 (рахунок за листопад 2017 року отримано 11.01.2017);

- за грудень 2016 року на суму 2 437,51 грн. - 17.01.2017 (рахунок за грудень 2017 року отримано 11.01.2017);

- за січень 2017 року на суму 3 774,30 грн. - 14.02.2017 (рахунок за січень 2017 року отримано 07.02.2017, оскільки п`ятий день - це субота, тому датою початку порушення зобов`язання буде наступний день за першим робочим днем);

- за лютий 2017 року на суму 3 302,45 грн. - 23.03.2017 (рахунок за лютий 2017 року отримано 17.03.2017);

- за березень 2017 року на суму 3 094,74 грн. - 13.06.2017(рахунок за березень 2017 року отримано 07.06.2017);

- за жовтень 2017 року на суму 174,08 грн. - 22.11.2017 (рахунок за жовтень 2017 року отримано 16.11.2017);

- за листопад 2017 року на суму 2 217,61 грн. - 28.12.2017(рахунок за листопад 2017року отримано 22.12.2017);

- за грудень 2017 року на суму 3 830,17 грн. та січень 2018 року на суму 3 033,68 грн. - 20.02.2018 (рахунок за грудень 2017 року направлено поштою 13.02.2018, що підтверджується копією фіскального чеку № 4900059632782, але дані про вказане поштове відправлення відсутні у системі, а отже у позивача відсутня інформація про дату та час вручення зазначеного листа. У зв`язку із цим відлік моменту вручення рахунку слід визначати враховуючи приписи пункту 10 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.09 № 270, якими передбачено, що оператори поштового зв`язку зобов`язані забезпечувати: пересилання поштових відправлень у нормативні строки, встановлені ними самостійно згідно із законодавством. Наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 12.12.07 № 1149 "Про затвердження Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень та поштових переказів" (далі - Наказ №1149) визначено наступні нормативні строки пересилання простої письмової кореспонденції операторами поштового зв`язку (безурахування вихідних днів об`єктів поштового зв`язку): місцевої -Д+ 2, пріоритетної - Д+1. За визначенням що міститься у наведених вище Правилах надання послуг поштового зв`язку, реєстроване поштове відправлення - це поштове відправлення, яке приймається для пересилання з видачею розрахункового документа, пересилається з приписуванням до супровідних документів та вручається одержувачу під розписку. Терміном доставки даного типу відправлень в межах однієї області є Д+1, де Д - день подання відправлення для пересилання, "1" кількість днів, протягом яких відправлення пересилається. Отже, строком вручення відповідачу поштового відправлення №4900059632782 від 13.02.2018, є день подання відправлення: 13.02.2018 + 1 день для пересилання, тобто днем вручення є 14.02.2018, тому відлік 5 днів для проведення остаточного розрахунку, які передбачені умовами договору, слід здійснювати з цієї дати. Оскільки відповідачем рахунки у 5 денний строк оплачені не були, то строк порушення виконання зобов`язання обраховується з 20.02.2018, як з наступного дня від граничної дати для здійснення оплати);

- за лютий 2018 року на суму 3 447,28 грн. - 21.03.2018 (рахунок за лютий 2018 року направлено поштою 14.03.2018, але оскільки у позивача відсутні відомості про вручення, вираховує дату вручення керуючись Наказом № 1149 (14.03.2018 + 1 день) - 15.03.2018);

- за березень 2018 року на суму 3 513,98 грн. - 20.04.2018 (рахунок за березень 2018 року направлено поштою 13.04.2018, але оскільки у позивача відсутні відомості про вручення, вираховує дату вручення керуючись Наказом № 1149 (13.04.2018 + 1 день) - 14.04.2018);

- за квітень 2018 року на суму 566,58 грн. - 15.05.2018 (рахунок за квітень 2018 року направлено поштою 08.05.2018, але оскільки у позивача відсутні відомості про вручення, вираховує дату вручення керуючись Наказом № 1149 (08.05.2018 + 1 день) - 09.05.2018);

- за листопад 2018 року на суму 1 312,20 грн. - 25.12.2018 (рахунок за листопад 2018 року направлено поштою 18.12.2018, але оскільки у позивача відсутні відомості про вручення, вираховує дату вручення керуючись Наказом № 1149 (18.12.2018 + 1 день) - 19.12.2018);

- за грудень 2018 року на суму 2 562,60 грн. - 29.01.2019 (рахунок за грудень 2018 року направлено поштою 21.01.2019, але оскільки у позивача відсутні відомості про вручення, вираховує дату вручення керуючись Наказом № 1149 (21.01.2019 + 1 день) - 22.01.2019, оскільки п`ятий день - це неділя, тому датою початку порушення зобов`язання буде наступний день за першим робочим днем);

- за січень 2019 року на суму 3 251,21 грн. - 21.02.2019 (рахунок за січень 2019 року направлено поштою 14.02.2019, але оскільки у позивача відсутні відомості про вручення, вираховує дату вручення керуючись Наказом № 1149 (14.02.2019+ 1 день) - 15.02.2019);

- за лютий 2019 року на суму 2 273,15 грн. - 20.03.2019 (рахунок за лютий 2019 року направлено поштою 13.03.2019, але оскільки у позивача відсутні відомості про вручення, вираховує дату вручення керуючись Наказом № 1149 (13.03.2019 + 1 день) - 14.03.2019);

- за березень 2019 року на суму 1 893,24 грн. - 19.04.2019 (рахунок за березень 2019 року направлено поштою 12.04.2019, але оскільки у позивача відсутні відомості про вручення, вираховує дату вручення керуючись Наказом № 1149(12.04.2019 + 1 день) - 13.04.2019);

- за квітень 2019 року на суму 595,88 грн. - 21.05.2019 (рахунок за квітень 2019 року направлено поштою 13.05.2019р., але оскільки у Позивача відсутні відомості про вручення, вираховує дату вручення керуючись Наказом № 1149 (13.05.2019 + 1 день) - 14.05.2019, оскільки п`ятий день - це неділя, тому датою початку порушення зобов`язання буде наступний день за першим робочим днем).

Відповідач зобов`язання по оплаті виконав частково 07.02.2017 у сумі 491,00 грн., несплата відповідачем 56 512,93 грн. за поставлену теплову енергію у період із жовтня 2015 року по квітень 2019 року і є причиною виникнення спору.

Предметом доказування у даній справі є обставини укладання договору, поставки теплової енергії, її оплати, наявності прострочення здійснення оплати поставленої теплової енергії.

Відповідно до частини першої статті 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Суб`єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору (частина перша статті 193 Господарського кодексу України).

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

За частиною першою статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з пунктами 7.3, 7.4 договору строк оплати є таким, що настав. Докази щодо сплати відповідачем спірної теплової енергії відсутні, а відтак несплачені останнім грошові кошти у сумі 56 512,93 грн. за спожиту теплову енергією у жовтні 2015 року - квітні 2019 року є його заборгованістю. Отже, позовні вимоги щодо стягнення основного боргу у сумі 56 512,93 грн. є законними й обґрунтованими.

Згідно з частиною першою статті 199 Господарського кодексу України виконання господарських зобов`язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. До відносин щодо забезпечення виконання зобов`язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

За частиною першою статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до підпункту 8.2.3 договору у разі несвоєчасної оплати за спожиту теплову енергію нараховується пеня у розмірі 1%, але не більше подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу, за кожний день прострочки.

Крім того, згідно зі статтею 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Заявлені до стягнення позивачем пеня у сумі 9 430,62 грн. за загальний період з 11.11.2015 по 21.11.2019, 3% річних у сумі 3 970,90 грн. за загальний період з 11.11.2015 по 27.12.2019 та інфляційні втрати у сумі 11 933,78 грн. за загальний період з листопада 2015 року по листопад 2019 року.

Суд, перевіривши розрахунки пені, інфляційних втрат та 3% річних встановив, що розрахунки виконані правильно.

За приписами ст. 233 Господарського кодексу України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Відповідно до ч. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Зі змісту зазначених норм убачається, що зменшення розміру заявленої до стягнення пені є правом суду, а за відсутності переліку таких виняткових обставин, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення пені. Отже, вирішення питання про зменшення неустойки та розмір, до якого вона підлягає зменшенню, закон відносить на розсуд суду.

Судом встановлено, що наслідки порушення виконання зобов`язання, є незначними, позивач не довів наявності у нього збитків унаслідок прострочення боржника.

При цьому судом враховано також, що відповідач у справі - громадська організація. У свою чергу, ч.ч. 1-3, 5 ст. 1 Закону України "Про громадські об`єднання" передбачено, що громадське об`єднання - це добровільне об`єднання фізичних осіб та/або юридичних осіб приватного права для здійснення та захисту прав і свобод, задоволення суспільних, зокрема економічних, соціальних, культурних, екологічних, та інших інтересів. Громадське об`єднання за організаційно-правовою формою утворюється як громадська організація або громадська спілка. Громадська організація - це громадське об`єднання, засновниками та членами (учасниками) якого є фізичні особи. Громадське об`єднання може здійснювати діяльність зі статусом юридичної особи або без такого статусу. Громадське об`єднання зі статусом юридичної особи є непідприємницьким товариством, основною метою якого не є одержання прибутку.

Згідно з п. 5 ч. 1, ч. 6 ст. 3 Закону України "Про громадські об`єднання" громадські об`єднання утворюються і діють, зокрема на принципі відсутності майнового інтересу їх членів (учасників). Відсутність майнового інтересу передбачає, що члени (учасники) громадського об`єднання не мають права на частку майна громадського об`єднання та не відповідають за його зобов`язаннями. Доходи або майно (активи) громадського об`єднання не підлягають розподілу між його членами (учасниками) і не можуть використовуватися для вигоди будь-якого окремого члена (учасника) громадського об`єднання, його посадових осіб (крім оплати їх праці та відрахувань на соціальні заходи).

Отже, враховуючи статус відповідача у справі, відсутність наслідків порушення зобов`язання, беручи до уваги засади справедливості, добросовісності, розумності як складові елементи загального конституційного принципу верховенства права, закріплені у п. 6 ст. 3, ч. 3 ст. 509 та ч.ч. 1, 2 ст. 627 Цивільного кодексу України, зважаючи на правову природу пені та її основне призначення, суд, реалізовуючи свої дискреційні повноваження, зазначає, що наявність у кредитора можливості стягувати із боржника надмірні грошові суми як неустойку спотворює її дійсне правове призначення, оскільки із засобу розумного стимулювання боржника виконувати основне грошове зобов`язання неустойка перетворюється на несправедливо непомірний тягар та джерело отримання невиправданих додаткових прибутків кредитором, а тому пеня, заявлена до стягнення, підлягає зменшенню до 1 399,24 грн.

За таких обставин з відповідача на користь позивача підлягає стягненню пеня у сумі 1 399,24 грн.

Суд також зазначає, що у разі коли господарський суд зменшує розмір неустойки (штрафу, пені), витрати позивача, пов`язані зі сплатою судового збору, відшкодовуються за рахунок відповідача у сумі, сплаченій позивачем за позовною вимогою, яка підлягала б задоволенню, якби зазначений розмір судом не було зменшено.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача, стягненню з відповідача на користь позивача підлягають 2 102,00 грн. витрат по сплаті судового збору.

Керуючись статтями 2, 3, 20, 73 - 79, 86, 91, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Комунального підприємства "Теплоенерго" Дніпровської міської ради до Громадської організації "Клуб бойових мистецтв "СІЧ" про стягнення 56 512,93 грн. заборгованості за отримані послуги теплопостачання, 3 970,90 грн. 3% річних, 11 933,78 грн. інфляційних втрат, 9 430,62 грн. пені задовольнити частково.

Стягнути з Громадської організації "Клуб бойових мистецтв "СІЧ" (49000, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Робоча, буд. 25А, ідентифікаційний код 24610252) на користь Комунального підприємства "Теплоенерго" Дніпровської міської ради (49081, Дніпропетровська область, м. Дніпро, проспект Слобожанський, буд. 29, офіс 504, ідентифікаційний код 32688148) 56 512,93 грн. заборгованості за отримані послуги теплопостачання, 3 970,90 грн. 3% річних, 11 933,78 грн. інфляційних втрат, 1 399,24 грн. пені та 2 102,00 витрат по сплаті судового збору, про що видати наказ.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення набирає законної сили у відповідності до статті 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Дата складення повного судового рішення - 20.03.2020

Суддя Е.М. Бондарєв