Рішення

від 13.03.2020 по справі 905/2401/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,

гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ: 03499901, НОМЕР_1

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

13.03.2020р. Справа №905/2401/19

за позовом: Південного територіального квартирно-експлуатаційного управління (65058, м.Одеса, вул.Армійська, 18, код ЄДРПОУ 24981994)

до відповідача: Приватного підприємства Ліга Групп (84122, Донецька область, м.Слов`янськ, вул.Свободи, 13, код ЄДРПОУ 40031673)

про стягнення 258206,40 грн

Суддя: Паляниця Ю.О.

СУТЬ СПРАВИ:

Позивач, Південне територіальне квартирно-експлуатаційне управління, м.Одеса звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Приватного підприємства Ліга Групп , м.Слов`янськ про стягнення пені в сумі 128346,40 грн та штрафу у розмірі 129860 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на порушення відповідачем умов договору №98/19 від 07.06.2019р. в частині проведення своєчасної та в повному обсязі поставки товару, що стало підставою для нарахування пені та штрафу.

Ухвалою суду від 13.01.2020р. за вказаним позовом відкрито провадження у справі №905/2401/19, справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Відповідач відзиву у встановлений судом строк не надав, будь-яких пояснень по суті спору не представив. Одночасно, за висновками суду, відповідач про відкриття провадження у справі №905/2401/19 та розгляд вказаної справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін був повідомлений належним чином, про що свідчить наявне у матеріалах справи рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення №8412206930700.

З огляду на наведене, приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений ч.1 ст.251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзиву на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до вимог ч.2 ст.178 вказаного нормативно-правового акту.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд встановив:

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

За приписами ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України, ст.174 Господарського кодексу України зобов`язання виникають, зокрема, з договору.

Як свідчать матеріали справи, 07.06.2019р. між відповідачем (постачальник) та позивачем (замовник) був підписаний договір №98/19, за змістом п.1.1 якого постачальник зобов`язується у 2019 році поставити замовникові, код предмета закупівлі (за Державним класифікатором продукції та послуг ДК 021:2015, 0911000-3 - тверде паливо (вугілля кам`яне марки ДГ (30-100)) (товар), а замовник забезпечити приймання та оплату товару в кількості, у строки (терміни) і виключно за цінами згідно положень договору на суму 2600000 грн.

Визначеною у п.1.2 специфікацією до договору №98/19 від 07.06.2019р., сторонами погоджено постачання товару у загальній кількості 650 тн за ціною 4000 грн за одну тн.

Ціна цього договору становить: без ПДВ - 2600000 грн, ПДВ - 0 грн. Ціна договору, що підлягає оплаті становить 2600000 грн, у тому числі податок на додану вартість тари, упаковки, маркування, вантажних робіт в місцях завантаження, розвантаження та транспортних витрат (розділ 3 укладеного сторонами договору).

Договір набирає чинності з дати його підписання сторонами і діє до 31.12.2019р., а в частині проведення розрахунків сторін до їх повного виконання (розділ 10 договору №98/19 від 07.06.2019р.).

За своїм змістом та правовою природою укладений між сторонами договір є договором поставки, який підпадає під правове регулювання норм ст.712 Цивільного кодексу України та ст.ст.264-271 Господарського кодексу України. В частині, що не суперечить договору, до вказаного правочину також застосовуються норми Цивільного кодексу України, які регулюють правила купівлі-продажу (ст.ст.655-697 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст.712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

За змістом ст.265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до розділу 6 укладеного сторонами договору постачальник зобов`язаний забезпечити поставки товару у строки, встановлені договором (п.6.3.1), а замовник - прийняти поставлений товар згідно з належним чином оформленим і підписаним актом приймання (п.6.1.1).

За приписами п.5.1 договору №98/19 від 07.06.2019р. товар постачається на умовах DDP (до станції призначення) відповідно до Міжнародних правил по тлумаченню термінів Інкотермс у редакції 2010р. згідно з положеннями договору, встановленими нормами відвантаження у тарі та упаковці, яка забезпечує її збереження під час транспортування, вантажно-розвантажувальних робіт і зберігання в межах термінів, установлених діючими стандартами, тощо. Строк поставки товару до 20.08.2019р. згідно графіку поставки (додаток №2).

Як свідчать представлені позивачем рознарядка на постачання вугілля та графік поставки (додатки №№1, 2 до договору №98/19 від 07.06.2019р. в редакції додаткової угоди №1 від 18.06.2019р.), сторони погодили постачання товару (вугілля марки ДГ 30-100) наступним чином:

1) Замовник: Південне територіальне КЕУ, адреса поставки товару: 67700, Одеська область, м.Б.Дністровський, вул.Комунальна, 2:

- 170 тн - до 30.06.2019р.,

- 180 тн - до 30.07.2019р.,

- 170 тн - до 20.08.2019р.;

2) Замовник: Південне територіальне КЕУ, адреса поставки товару: Білгород-Дністровська КЕЧ (району), 67700, Одеська область, Ізмаїльський район, с.Лощинівка, в/м №117:

- 65 тн - до 30.07.2019р.,

- 65 тн - до 20.08.2019р.

Як вказує позивач, відповідач встановлений договором обов`язок щодо поставки товару у передбачений укладеним сторонами правочином строк не виконав, внаслідок чого Південним територіальним квартирно-експлуатаційним управлінням заявлено вимоги про стягнення суми пені у розмірі 128346,40 грн та штрафу - 129860 грн за невиконання своєчасної поставки замовленого товару, що погоджено графіком поставки (додаток №2) до договору №98/19 від 07.06.2019р.

Згідно із вимогами ст.ст.525, 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов`язання і одностороння зміна умов договору не допускаються.

За приписами ст.526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом ст.193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст.599 Цивільного кодексу України).

Як було зазначено судом вище, у додатку №2 до договору №98/19 від 07.06.2019р. сторони погодили наступні строки постачання вугільної продукції, а саме:

- 170 тн - до 30.06.2019р.,

- 180 тн - до 30.07.2019р.,

- 170 тн - до 20.08.2019р.,

- 65 тн - до 30.07.2019р.,

- 65 тн - до 20.08.2019р.

Водночас, з огляду на те, що останній день виконання зобов`язання з поставки товару у червні 2019 року (30.06.2019р.) припадав на вихідний день, враховуючи приписи ч.5 ст.254 Цивільного кодексу України, за висновками суду, граничний строк поставки цієї партії продукції - 01.07.2019р. включно.

При цьому, як вбачається з представлених до матеріалів справи актів прийому/приймання, Приватним підприємством Ліга Групп було відвантажено на адресу замовника 650 тн вугілля за договором №98/19 від 07.06.2019р. у наступні строки:

- 05.07.2019р. - 192 тн (акт прийому №19),

- 26.07.2019р. - 133,35 тн (акт прийому №21),

- 30.09.2019р. - 194,65 тн (акт приймання №26),

- 30.09.2019р. - 130 тн (акт приймання №25).

Враховуючи наведене, при прийнятті цього рішення суд виходить з того, що фактичне постачання вугільної продукції у кількості 650 тн на загальну суму 2600000 грн було здійснено відповідачем з порушенням строків, які визначені договором №98/19 від 07.06.2019р.

За змістом ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За приписами ст.611 зазначеного нормативно-правового акту, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

В силу норм ч.1 ст.230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до ч.1 ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Частинами 2, 3 ст.549 Цивільного кодексу України передбачено, що штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства (ч.2 ст.551 Цивільного кодексу України).

Згідно з п.7.1, підп.7.3.2 п.7.3 договору №98/19 від 07.06.2019р., у разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов`язань за договором сторони несуть відповідальність передбачену договором. За порушення строків виконання умов договору з вини постачальника, він сплачує пеню в розмірі 0,2% від вартості недопоставленого товару за кожну добу затримки, а за прострочення понад 30 днів з постачальника додатково стягується штраф у розмірі 10% від вартості недоставленого товару.

Відтак, позивачем заявлено до стягнення 128346,40 грн пені, а саме:

- 6800 грн за період з 01.07.2019р. по 05.07.2019р. (поставка червня 2019 року обсягом 170 тн),

- 12226,40 грн за період з 31.07.2019р. по 30.09.2019р. (поставка липня 2019 року обсягом 180 тн),

- 55760 грн за період з 21.08.2019р. по 30.09.2019р. (поставка серпня 2019 року обсягом 170 тн),

- 32240 грн за період з 31.07.2019р. по 30.09.2019р. (поставка липня 2019 року обсягом 65 тн),

- 21320 грн за період з 21.08.2019р. по 30.09.2019р. (поставка серпня 2019 року обсягом 65 тн).

Дослідивши наведений вище розрахунок пені, з огляду на те, що позивач припустився помилок при визначенні початкової (за зобов`язаннями червня 2019 року) та кінцевих (за зобов`язаннями червня - серпня 2019 року) дат для нарахування неустойки (дні фактичної поставки товару (05.07.2019р, 30.09.2019р.) враховані як дні прострочення), суд дійшов висновку, що сума пені за простроченими зобов`язаннями відповідача з поставки товару за договором №98/19 від 07.06.2019р. (в межах визначених позивачем періодів) становить 123029,20 грн.

Крім того, позивачем заявлено до стягнення 129860 грн штрафу від вартості недопоставленого товару, прострочення поставки за яким тривало понад 30 днів.

Здійснений позивачем розрахунок штрафу є арифметично вірним.

Таким чином, з урахуванням вищенаведеного, з`ясувавши обставини, пов`язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку неустойки, здійснивши оцінку доказів, на яких ці розрахунки ґрунтуються, суд дійшов висновку, що позовні вимоги стосовно стягнення пені підлягають частковому задоволенню, а саме на суму 123029,20 грн з одночасним задоволенням вимог про стягнення штрафу на визначену позивачем суму у розмірі 129860 грн.

Згідно зі ст.129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір в сумі 3873,10 грн підлягає розподілу між сторонами пропорційно задоволеним вимогам.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.86, 129, 236-238, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Приватного підприємства Ліга Групп (84122, Донецька область, м.Слов`янськ, вул.Свободи, 13, код ЄДРПОУ 40031673) на користь Південного територіального квартирно-експлуатаційного управління (65058, м.Одеса, вул.Армійська, 18, код ЄДРПОУ 24981994) пеню - 123029,20 грн, штраф - 129860 грн, а також судовий збір у розмірі 3793,34 грн.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

В іншій частині позов залишити без задоволення.

Вступну та резолютивну частини рішення складено та підписано 13.03.2020р.

Повний текст рішення складено та підписано 18.03.2020р.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду через відповідний місцевий господарський суд протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Ю.О.Паляниця