Рішення

від 19.03.2020 по справі 905/96/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,

гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ: 03499901, НОМЕР_1

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

19.03.2020 Справа № 905/96/20

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Демідової П.В., при секретарі судового засідання Бутовій Є.В., у судовому засіданні, розглянувши матеріали справи №905/96/20

за позовом Керівника Слов`янської місцевої прокуратури Донецької області в інтересах Управління освіти, молоді та спорту Лиманської міської ради, м. Лиман Донецької області,

до Товариства з обмеженою відповідальністю АЛЬЯНС ЖИЛБУДІНВЕСТ , м. Лиман Донецької області

про стягнення 17 950,19 грн.

Представники сторін:

Прокурор: не з`явився;

від позивача: не з`явився;

від відповідача: не з`явився.

Суть справи:

Керівник Слов`янської місцевої прокуратури Донецької області в інтересах держави в особі Управління освіти, молоді та спорту Лиманської міської ради звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю АЛЬЯНС ЖИЛБУДІНВЕСТ про стягнення штрафу у розмірі 17 950,19 грн.

В обґрунтування позовних вимог прокурор посилається на порушення відповідачем строку виконання робіт, передбачених Договором підряду за № 127, укладеного між позивачем та відповідачем 13 березня 2019 року, внаслідок чого виникли правові підстави для нарахування штрафу у відповідності до приписів п. 17.3 Договору.

Обґрунтовуючи порушення інтересів держави прокурором зазначено, що внаслідок невиконання відповідачем умов Договору порушуються інтереси територіальної громади міста Лиман, представником якої є позивач, яким, у свою чергу, не було вжито належних заходів задля усунення порушення таких інтересів. Крім того, прокурор звертає увагу, що ним отримано лист від позивача, за змістом якого останній про звернення прокурора до господарського суду не заперечував та підтримував позовні вимоги в повному обсязі.

Ухвалою суду від 20 січня 2020 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, визначено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання.

2 березня 2020 року від позивача до суду надійшло клопотання за вих. № 02/01-12/206 від 25.02.2020 року про долучення документів до матеріалів справи.

17 березня 2020 року від позивача до суду надійшла заяви про розгляд справи без участі представника.

Ухвалою суду від 5 березня 2020 року відкладено розгляд справи на 19 березня 2020 року.

Представники сторін в судове засідання на з`явилися, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

Протягом розгляду справи суд намагався повідомити відповідача усіма можливими способами. Зокрема, 20 лютого 2020 року судом було направлено ухвалу про відкриття провадження на офіційну електронну адресу відповідача, проте, електронна поштова скринька не є активною. Усі процесуальні документи також було направлено поштою, але конверти повертаються у зв`язку із неможливістю вручення.

Враховуючи вищевикладене та беручи до уваги наявні в матеріалах справи докази направлення на юридичну адресу відповідача процесуальних документів по справі №905/96/20, а також враховуючи обмежений процесуальний строк розгляду справи, суд робить висновок про належне виконання обов`язку повідомити відповідача про час та місце розгляду зазначеної справи та зазначає, що незабезпечення відповідачем умов для своєчасного отримання ним кореспонденції , телефонограм тощо не може перешкоджати захисту прав третіх осіб у суді.

Оскільки у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору та відповідачем не надано доказів в підтвердження поважності причин неявки його повноважного представника в судове засідання, справа розглядається відповідно до ст.202 ГПК України без явки сторін за наявними в ній матеріалами.

З`ясувавши фактичні обставини справи, докази на їх підтвердження, виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи, суд,-

ВСТАНОВИВ:

13 березня 2019 року за результатами відкритих торгів на закупівлю робіт за державні кошти між Управлінням освіти, молоді та спорту Лиманської міської ради (далі - Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю Альянс Жилінвестбуд (далі - Підрядник) укладено Договір підряду № 127 (далі - Договір), п. 3.1. якого встановлено, що Підрядник бере на себе обов`язки виконання робіт: розробити робочий проект: Капітальний ремонт з використанням заходів термомодернізації будівлі загальноосвітньої школи № 3 у м. Лиман , згідно з вимогами технічного завдання Замовника, та проходження експертизи робочого проекту, з наданням Замовнику разом з проектом позитивного експертного висновку, а Замовник зобов`язується прийняти та оплатити результати таких робіт.

Відповідно до п.п. 3.1-3.2 Договору Підрядник виконує роботи згідно технічного завдання на проектування (Додаток № 1) та кошторису (Додаток № 2), які є невід`ємними частинами цього Договору.

Сума Договору складає 198 000, 00 грн. разом з ПДВ. (п. 4.2 Договору)

Згідно з п. 5.1 Договору Підрядник починає виконання робіт з моменту укладання Договору і закінчує виконання робіт до 30.08.2019р., з правом дострокового виконання. (з урахуванням внесених додатковою угодою № 2 від 01.07.2019р. змін)

Строк дії Договору - до 31.12.2019р. (п. 5.2 Договору)

Розділом 6.1 Договору зобов`язано Підрядника приступити до виконання робіт передбачених п. 3.1 Договору не пізніше 5 робочих днів з моменту підписання договору (п. 6.1.1); виконати власними засобами, якісно та у встановлені строки передбачені даним договором (п. 6.1.2).

Відповідно до п. 13.1 Договору Замовник здійснює оплату шляхом перерахування коштів Підряднику платіжними дорученням на поточний рахунок в національній валюті України протягом 30 днів з моменту підписання сторонами акту виконаних робіт за наявності фактичного фінансування.

Здавання-приймання виконаних робіт оформлюється Актом виконаних робіт, підписаними двома сторонами, які надаються Підрядником Замовнику. (п. 15.1 Договору)

П. 17.3 Договору встановлено, що за несвоєчасне або неякісне здійснення Підрядником своїх зобов`язань за Договором він сплачує Замовнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми робіт виконаних неякісно або за кожен день прострочення виконання своїх обов`язків за договором.

Договір та додаткові угоди до нього складено, підписано та скріплено печатками Сторін без зауважень.

Листом № 05/01-12/1023 від 30 серпня 2019 року Замовник звертався до Підрядника стосовно спливу строку на виконання робіт за Договором та зазначив, що станом на 30 серпня 2019 року останньому не надавався проект від Підрядника. У зв`язку з викладеним Замовник буде змушений звернутися до суду за стягненням штрафних санкцій та просить Підрядника підписати угоду про розірвання Договору.

В матеріалах справи наявна претензія № 01/1225 від 11 грудня 2019 року Замовника до Підрядника, у які зазначено, що станом на дату звернення з претензією роботи за спірним Договором не виконано, хоча сторони неодноразово врегульовували питання щодо продовження строків виконання робіт додатковими угодам до Договору.

12 грудня 2019 року прокурор листом № 40/1-320вих19 звернувся до позивача з проханням про надання інформації щодо виконання відповідачем умов договору підряду № 127 від 13.03.2019р.

У відповідь на зазначений вище лист позивач листом № 01/1235 від 13.12.2019р. повідомив прокурора, що станом на дату складання цього листа роботи за Договором не виконано, причини виконання невідомі, позову до суду не подано.

24 грудня 2019 року прокурор листом № 40/1-3371-вих-19 повідомив позивача про те, що порушення відповідачем умов виконання робіт за Договором та невжиття позивачем у зв`язку з цим заходів для усунення такого порушення є підставою для здійснення органами прокуратури захисту в суді інтересів держави в особі Управління освіти, молоді та спорту Лиманської міської ради.

Під час розгляду справи позивач позовні вимоги підтримував в повному обсязі, проти представництва інтересів прокуратурою не заперечував.

Вирішуючи питання щодо процесуальної дієздатності прокурора на позов в межах цієї справи суд зазначає, що згідно з ч.4 ст.53 Господарського процесуального кодексу України прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту. Зазначена процесуальна норма є відображенням функціональних обов`язків прокуратури, встановлених Законом України Про прокуратуру , так згідно ст.23 Закону України Про прокуратуру , прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Таким чином, ключовим у визначенні наявності процесуальних прав прокурора на позов є встановлення наявності у спірному питанні інтересу держави та фактів відсутності або неефективності захисту таких інтересів.

За змістом рішення Конституційного суду України по справі №1-1/99 від 08 квітня 1999 року державні інтереси закріплюються як нормами Конституції України, так і нормами інших правових актів. В основі інтересів держави є потреба у здійсненні дій, спрямованих зокрема на захист економічної безпеки в державі, а також захист усіх суб`єктів права власності та господарювання. Враховуючи, що інтереси держави є оціночним поняттям, прокурор у кожному конкретному випадку самостійно визначає, з посиланням на законодавство, на підставі чого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Держава, за змістом частини 4 статті 13 Конституції України, прийняла на себе зобов`язання, через свої органи, забезпечити захист прав усіх суб`єктів права власності і господарювання, встановивши рівність усіх суб`єктів власності перед законом.

Відповідно до ст. 2 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні місцеве самоврядування в Україні - це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади вирішувати питання місцевого управління в межах Конституції і Законів України.

Реалізація цієї гарантії здійснюється територіальною громадою через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи і передбачає правову, організаційну та матеріально-фінансову самостійність, яка має певні конституційно-правові межі, встановлені, зокрема, приписами статей 19, 140, 143, 144, 146 Основного Закону України. З аналізу вказаних конституційних положень вбачається, що органи місцевого самоврядування, здійснюючи владу і самостійно вирішуючи питання місцевого значення, зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Таким чином, інтерес держави полягає у забезпеченні міцного та самодостатнього місцевого самоврядування кожної територіальної общини в її територіальних межах. Держава, в свою чергу, гарантує наділення органів місцевого самоврядування певними державними повноваженнями та надає можливість населенню управляти власними справами, спільно приймати рішення та діяти з метою їх реалізації.

Отже, інтереси держави полягають не тільки у захисті прав державних органів влади чи тих, які відносяться до їх компетенції, а також захисті прав та свобод місцевого самоврядування, яке не носить загальнодержавного характеру, але направлене на виконання функцій держави на конкретній території та реалізуються у визначеному законом порядку та способі який відноситься до їх відання. Органи місцевого самоврядування є рівними за статусом носіями державної влади як і державні органи.

Інтереси держави у сфері бюджетних відносин полягають в ефективному формуванні бюджету та використанні бюджетних коштів, дотриманні цілей бюджетних асигнувань та призначень, своєчасному поверненні невикористаних бюджетних коштів.

У відповідності до ст. 63 Бюджетного кодексу України місцевий бюджет відповідно до цього Кодексу містить надходження і витрати на виконання повноважень органів влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування. Ці надходження і витрати становлять єдиний баланс відповідного бюджету.

Згідно із ст. 64 Закону до доходів загального фонду бюджетів міст республіканського Автономної Республіки Крим та обласного значення, міст Києва та Севастополя, районних бюджетів, бюджетів об`єднаних територіальних громад належать у тому числі, штрафні санкції внаслідок невиконання укладених розпорядником бюджетних коштів договорів з суб`єктами господарювання на придбання товарів, робіт і послуг за рахунок коштів відповідних місцевих бюджетів.

Згідно з ч. 3 ст. 26 Бюджетного кодексу України позивач, як розпорядник бюджетних коштів, має організувати внутрішній контроль для забезпечення дотримання законності та ефективності використання бюджетних коштів; досягнення економії бюджетних коштів, їх цільового використання, ефективності і результативності в діяльності розпорядників бюджетних коштів шляхом прийняття обґрунтованих управлінських рішень та запобігання порушенням бюджетного законодавства та забезпечення інтересів держави у процесі управління об`єктами державної власності.

Невиконання відповідачем зобов`язань за договором зробило неможливим своєчасне виконання ефективне та своєчасне використання бюджетних коштів.

Всупереч покладеним на позивача обов`язкам останнім не вжито заходів щодо стягнення суми штрафних санкцій за невиконання умов Договору у примусовому порядку та не подано відповідний позов до суду, що у свою чергу призвело до порушення ефективного захисту інтересів держави в умовах прострочення виконання підрядником зобов`язань за договором.

Невиконання відповідачем договірних зобов`язань спричинило настання негативних наслідків для позивача, які полягають у несвоєчасному використанні бюджетних коштів.

Порушення інтересів держави полягає насамперед в тому, що відповідачем не виконано умови Договору, що у свою чергу тягне за собою порушення інтересів територіальної громади міста Лиман, а саме неможливістю користування комунальним майном у належному стані та відсутністю надходження стягнутих в судовому порядку штрафних санкцій за Договором у міський бюджет.

Таким чином, нездійснення захисту у даному випадку виявляється в пасивній поведінці позивача, якому було відомо про порушення державних інтересів. Враховуючи також наявність необхідних повноважень на здійснення захисту інтересів держави, але відсутність дій з боку позивача зумовило самостійне подання прокурором такого позову.

Невиконання Договору призвело до того, що позивач буде вимушений повторно проводити державні закупівлі, що також складає суспільний, а отже державний інтерес, адже територіальна громада міста Лиман не мала можливості користуватися комунальним майном, яке станом на дату проведення нової процедури закупівлі робіт з ремонту повинно було б вже бути відремонтованим та знаходитися в користуванні у відповідної територіальної громади.

Враховуючи викладене, суд зазначає, що невиконання відповідачем зобов`язань за спірним Договором та несплата штрафних санкцій за невиконання договірних зобов`язань є загрозою порушення економічних інтересів держави, чим завдається шкода інтересам територіальної громади міста Лимана.

Таким чином, суд погоджується з позицією прокурора, що у зазначеному випадку наявний як державний, так і суспільний інтерес.

Як зазначає прокурор, та не заперечує позивач, останнім вживалися досудові заходи стягнення штрафних санкцій, що не призвело до ефективного захисту. В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та пояснив , що поданню позову перешкоджають відсутність бюджетних коштів для сплати судового збору за подання позовної заяви до суду.

Суд також враховує висновок Великої Палати Верховного суду по справі №903/129/18 (постанова від 15.10.2019 року), в якому зазначено, що незалежно від того, чи відповідають дійсності доводи органу самоврядування про неможливість самостійно звернутись до суду з позовом за захистом права через відсутність коштів для сплати судового збору, сам факт не звернення до з позовом, який би відповідав вимогам процесуального законодавства та відповідно мав змогу захистити інтереси територіальної громади, свідчить про те, що указаний орган місцевого самоврядування неналежно виконує свої повноваження щодо захисту, у зв`язку із чим у прокурора виникають обґрунтовані підстави для захисту інтересів та звернення до суду з таким позовом, що відповідає нормам національного законодавства та практиці Європейського суду з прав людини.

Враховуючи викладене, суд вважає, що прокурором на підставі ст. 131-1 Конституції України та ст. 23 Закону України Про прокуратуру процесуально правомірно подано зазначений позов в інтересах держави в особі Управління освіти, молоді та спорту Лиманської міської ради.

Надавши правову кваліфікацію відносинам, що склались між сторонами, суд робить висновок, що вони пов`язані із підрядом. За приписами ч. 1 ст. 837 Цивільного кодексу України , ст.317 Господарського кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Відповідно до ст. 193 ГК України, ст.ст. 525, 526 ЦК України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Згідно із ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами. Таке імперативне врегулювання договірних відносин усуває будь-які сумніви щодо юридичного значення умов договору: вони є юридично обов`язковими, гарантують право учасникам договірних відносин бути впевненими в тому, що кожна зі сторін має виконувати умови договору належним чином, а цивільні права, що ґрунтуються на його умовах, підлягають захисту в тій же мірі і в той же спосіб, що і права, які прямо передбачені актами цивільного законодавства або випливають із них.

Частиною 1 статті 846 Цивільного кодексу України встановлено, що строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.

Відповідно до ст. ст. 611, 612 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Боржник вважається таким, що прострочив виконання зобов`язання, якщо він не приступив до його виконання або не виконав у строк, встановлений договором або законом.

За змістом ст. 549, ч. 2 ст. 883 Цивільного кодексу України за невиконання або неналежне виконання договірних зобов`язань підрядник сплачує неустойку, встановлену договором. Неустойка (штраф, пеня) це грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Як вбачається з наведеного вище, п. 17.3 Договору встановлено, що за несвоєчасне або неякісне здійснення Підрядником своїх зобов`язань за Договором він сплачує Замовнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми робіт виконаних неякісно або за кожен день прострочення виконання своїх обов`язків за договором.

Згідно з довідкою-розрахунком пені за Договором позивачем нараховано пеню у розмірі 17 950, 19 грн. на суму у розмірі 198 000, 00 грн. у період з 31 серпня 2019 року по 11 грудня 2019 року.

Суд перевірив наданий позивачем розрахунок та зазначає, що він є арифметично вірним, у зв`язку з чим суд задовольняє вимоги в повному обсязі.

Судові витрати у відповідності до вимог ст. 129 Господарського процесуального кодексу України стягуються з відповідача на користь прокуратури.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 12, 13, 74, 76, 129, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Керівника Слов`янської місцевої прокуратури Донецької області в інтересах Управління освіти, молоді та спорту Лиманської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю АЛЬЯНС ЖИЛБУДІНВЕСТ про стягнення суми 17 950,19 грн. - задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю АЛЬЯНС ЖИЛБУДІНВЕСТ (84406, Донецька обл., місто Лиман, провулок Базарний, будинок 8, код ЄДРПОУ 39728356) на користь Управління освіти, молоді та спорту Лиманської міської ради Донецької області (84406, Донецька обл., місто Лиман, вулиця Незалежності, будинок 15, код ЄДРПОУ 41832960) неустойку (пеню) за договором підряду № 127 від 13.03.2019р. в сумі 17 950,19 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю АЛЬЯНС ЖИЛБУДІНВЕСТ (84406, Донецька обл., місто Лиман, провулок Базарний, будинок 8, код ЄДРПОУ 39728356) на користь прокуратури Донецької області (87500, Донецька обл., місто Маріуполь, вулиця Університетська, будинок 6, код ЄДРПОУ 25707002) судовий збір у розмірі 1921,00 грн.

Видати накази після набрання рішення законної сили.

Рішення може бути оскаржене в Східний апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку передбаченому розділом IV ГПК України з урахуванням приписів перехідних положень.

Суддя П.В. Демідова

У судовому засіданні 19.03.2020р. складено та підписано повний текст рішення.

Інформацію щодо руху справи можна отримати на інформаційному сайті http://www.reyestr.court.gov.ua, веб-порталі "Судова влада України" (dn.arbitr.gov.ua).