Рішення

від 20.03.2020 по справі 909/10/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.03.2020 м. Івано-ФранківськСправа № 909/10/20

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Неверовської Л.М., розглянувши у спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику) сторін справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Аероплюс"

до відповідача: Державного підприємства "Болехівське лісове господарство"

про стягнення заборгованості в сумі 27567,30 грн,

встановив: Товариство з обмеженою відповідальністю "Аероплюс" звернулось до Господарського суду Івано-Франківської області із позовною заявою до Державного підприємства "Болехівське лісове господарство" про стягнення заборгованості за договором підряду від 18.09.2018 в сумі 27567,30 грн, з яких: 21964,00 грн - основний борг, 4421,52 грн - пеня, 592,92 грн - 3% річних, 588,86 грн - інфляційні втрати.

Вирішення процесуальних питань під час розгляду справи.

09.01.2020, суд постановив ухвалу про залишення без руху позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Аероплюс" (вх. № 245/20) та зобов`язав позивача протягом 10 днів з дня вручення ухвали суду усунути недоліки останньої.

Після усунення недоліків позовної заяви, суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі; ухвалив здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами; встановив відповідачу строк для подання заяви у разі наявності заперечень проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження з відповідним обґрунтуванням (ухвала про відкриття провадження у справі від 20.01.2020).

29.01.2020, на електронну адресу суду від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Аероплюс" надійшло клопотання (вх.№ 1476/20) про розгляд справи з викликом сторін, зважаючи на важливість справи для позивача.

Суд звертає увагу, що вищезазначене клопотання без електронного цифрового підпису.

Згідно приписів частини 8 статті 42 Господарського процесуального кодексу України, якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в електронній формі, такі документи повинні бути скріплені електронним цифровим підписом учасника справи (його представника). Відповідно до статті 7 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг", оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов`язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронні довірчі послуги".

Клопотання позивача про розгляд справи з викликом сторін не приймається судом до розгляду, оскільки не відповідає вимогам вказаних правових норм; оригінал зазначеного документа в паперовій формі до суду не надходив.

13.02.2020, від відповідача надійшов відзив на позов (вих. № 64/03 від 10.02.2020, вх. № 2343/20), який суд прийняв до розгляду.

21.02.2020, через канцелярію суду, надійшла відповідь на відзив (вх. № 2836/20), яка прийнята судом до розгляду. 20.03.2020, завершено розгляд справи; відповідно до частини 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Позиція позивача.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору підряду № 1809/18 від 18 вересня 2018 року в частині оплати виконаних робіт.

З огляду на прострочку виконання грошового зобов`язання, позивачем нараховано до стягнення з відповідача пеню в сумі 4421,52 грн, 3% річних в сумі 592,92 грн та 588,86 грн інфляційних втрат.

Позивач просить суд позов задоволити з підстав викладених у позовній заяві та відповіді на відзив.

Позиція відповідача.

13.02.2020, від відповідача надійшов відзив на позов (вих. № 64/03 від 10.02.2020, вх. № 2343/20), який суд прийняв до розгляду.

Відповідач не заперечує наявність заборгованості по Договору підряду № 1809/18 від 18.09.2018 в сумі 26964,00 грн., проте наголошує, що акт приймання виконаних робіт отримав 22.05.2019 разом з претензією №335 від 22.04.2019, а не 28.02.2019, як зазначає позивач.

Відповідач позов визнає частково, оскільки вважає датою виникнення заборгованості - 22.05.2019.

Обставини справи, дослідження доказів.

Дослідивши матеріали справи, всебічно та повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, об`єктивно оцінивши відповідно до приписів статті 86 Господарського процесуального кодексу України в сукупності всі докази, які мають значення для вирішення спору по суті, суд встановив таке.

18 вересня 2018 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Аероплюс" (надалі - виконавець) та Державним підприємством "Болехівське лісове господарство" (надалі - замовник) укладено договір підряду №1809/18 (а.с.19-21).

Зазначений вище Договір укладено у письмовій формі, підписано сторонами, підписи засвідчено печатками, що відповідає приписам статей 207, 208 ЦК України; погоджено всі умови договору та досягнуто згоди щодо виконання умов останнього, отже дотримання положень такого Договору є обов`язковим.

У відповідності до пункту 1.1. договору, виконавець бере на себе зобов`язання виконати роботи з монтажу системи аспірації на об`єкті: "Реконструкція системи аспірації в допоміжному приміщенні в с. Тисів, Долинського району, Івано-Франківської області", а замовник зобов`язується прийняти і оплатити це Замовлення, згідно умов даного Договору.

Найменування, кількість, ціна та обладнання, а також вартість та перелік робіт, зазначених в п.1.1. Договору вказано в Додатку №1 (Кошторис), який є невід`ємною частиною даного Договору (п. 1.2. договору).

Загальна вартість Договору складає 53928 грн. 00 коп. (п`ятдесят три тисячі дев`яносто двадцять вісім гривень 00 коп.), в т.ч. ПДВ 20% - 8988,00 грн. (вісім тисяч дев`ятсот вісімдесят вісім гривень 00 коп. (п.2.1. Договору).

Відповідно до п. 2.4. Договору розрахунки за цим Договором здійснюються в національній валюті України - гривні, в безготівковій формі шляхом перерахування коштів з поточного рахунку Замовника на поточний рахунок Виконавця поетапно:

1-й етап: аванс в розмірі 50% вартості цього Договору в сумі 26964,00 грн. - протягом 3-х днів з моменту підписання цього Договору.

2-й етап: оплата 25% вартості цього Договору в день початку монтажний робіт.

3-й етап: залишок по оплаті, з урахуванням авансових платежів, проводиться протягом 3-х днів після здачі системи в експлуатацію згідно підписаного Сторонами кінцевого акту приймання виконання підрядних робіт.

24 вересня 2018 року, на виконання вищевказаного пункту договору, замовником перераховано виконавцю аванс в розмірі 26964,00 грн., що підтверджується наявною в матеріалах справи банківською випискою (а.с. 23).

Згідно з пунктом 3.1. Договору Виконавець розпочинає виконання Замовлення, через 20 робочих днів, передбаченого цим Договором, з моменту отримання 1-го етапу коштів згідно п.2.4 даного Договору.

Термін виконання Замовлення згідно даного Договору становить 30 робочих днів з моменту отримання 1-го етапу коштів згідно п.2.4 (п. 3.2. Договору).

Пунктом 3.4. договору сторони погодили, що зобов`язання по даному Договору вважаються виконаними Виконавцем і прийнятими Замовником з моменту підписання Акта приймання виконаних підрядних робіт.

Відповідно від п.3.6. Договору, у випадку ухилення Замовника від підписання Акту приймання виконаних підрядних робіт та відсутності письмової мотивованої відмови протягом 3 днів, роботи вважаються такими, що прийняті Замовником у повному обсязі.

Розділ 4 Договору визначає права та обов`язки Сторін.

Згідно з п. 4.2. Договору, замовник зобов`язаний своєчасно, в повному об`ємі провести оплату виконаної роботи відповідно до Акта приймання виконаних робіт, а Виконавець зобов`язаний своєчасно здати Замовнику виконану роботу і скласти Акт приймання виконаних будівельних робіт (п. 4.3. Договору).

Пунктом 7.1. договору сторони погодили, що даний договір набирає чинності з моменту підписання і діє до 31 грудня 2018 року, а в частині проведення розрахунків до їх повного виконання. Повним виконанням Сторонами цього Договору вважається належне і своєчасне виконання Сторонами своїх обов`язків за цим Договором.

Позивач свої договірні зобов`язання виконав належним чином.

Згідно з актом № 172-0-1-1 приймання виконаних будівельних робіт (а.с.28-32) ТОВ "Аероплюс" виконало роботи, визначені умовами Договору підряду №1809/18 у повному обсязі на загальну суму 53928,00 грн. Натомість, замовник (відповідач) прийняті на себе договірні зобов`язання щодо проведення розрахунку за виконані роботи по договору підряду №1809/18 належним чином не виконав.

Державним підприємством "Болехівське лісове господарство" перераховано ТОВ "Аероплюс" аванс в розмірі 50% вартості договору, в решті 26964,00 грн. виникла заборгованість.

З метою досудового врегулювання спору, позивачем на адресу відповідача направлено претензію № 335 від 22.04.2019 щодо сплати заборгованості за виконані роботи на суму 28404,54 грн., з яких: 26964,00 - основна сума боргу, 1329,73 грн. - пеня, 110,81 - 3% річних, рахунок-фактуру на 53928,00 грн. та акт приймання виконаних підрядних робіт від 28.02.2019; доказ отримання претензії з додатками наявний в матеріалах справи (а.с. 36).

Відповідачем направлено позивачу відповідь на вищезазначену претензію та підписаний акт звіряння.

Згідно відповіді №237/03 від 12.06.2019 (а.с. 38), замовник визнає заборгованість за виконані роботи по договору підряду №1809/18 в сумі 26964,00 грн. і зобов`язується до 15 червня 2019 року здійснити часткову оплату, а до середини липня погасити всю суму заборгованості.

14 червня 2019 року, відповідач перерахував позивачу 5000,00 грн., проте решта заборгованості в сумі 21964,00 грн. залишилася неоплаченою.

З огляду на вищевикладене, позивач звернувся за захистом свого порушеного права до Господарського суду Івано-Франківської області.

Норми права та мотиви, якими суд керувався при прийнятті рішення, висновки суду.

Внаслідок укладення договору підряду №1809/18 від 18.09.2018 між сторонами у відповідності з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України, виникли цивільні права та обов`язки.

За змістом положень ст. 193 ГК України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином. Згідно зі ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У відповідності до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Як визначено у ст. 599 ЦК України, зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами, що встановлено ст. 629 ЦК України.

Згідно з ч. 1 ст. 837 ЦК України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

В ч. 1 ст. 846 ЦК України визначено, що строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.

Відповідно до статей 73, 74 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обгрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи.

Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 13 Господарського процесуального кодексу України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності (ст.86 ГПК України).

Оскільки заборгованість відповідача перед позивачем в сумі 21964,00 грн. на час прийняття рішення не сплачена, розмір вказаної заборгованості відповідає фактичним обставинам справи, підтверджується документально та визнається відповідачем, вимога про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 21964,00 грн. обгрунтована та підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

З матеріалів справи вбачається та підтверджується відповідачем, що сума основного боргу відповідачем своєчасно не сплачена, тобто має місце прострочення виконання грошового зобов`язання. Згідно приписів ч.1 ст. 216 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно з статтями 610, 611 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Стосовно нарахування та заявлення до стягнення пені в сумі 4421,52 грн. суд зауважує наступне.

Виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, правом довірчої власності (ст.546 Цивільного кодексу України).

В силу ч. 1 ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пеня, за визначенням ч.3 ст.549 Цивільного кодексу України, - це вид неустойки, що забезпечує виконання грошового зобов`язання і обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожний день прострочення виконання.

Згідно приписів статті 547 Цивільного кодексу України, правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.

За змістом ч.4 ст. 231 Господарського кодексу України у разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Разом з тим, згідно зі ст.1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Відповідальність сторін встановлена в розділі 5 договору підряду № 1809/18 від 18.09.2018, проте умовами договору не визначено відповідальність відповідача у формі пені (порядок її сплати та розмір). Даний факт також зазначається позивачем в позовній заяві.

Таким чином, оскільки в договорі не було визначено відповідальність відповідача у формі пені у разі несвоєчасного виконання грошового зобов`язання, суд дійшов висновку про відмову в частині позову щодо стягнення пені.

Статтею 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Передбачена цією статтею сплата суми боргу за грошовим зобов`язанням з урахуванням встановленого індексу інфляції, а так само трьох процентів річних з простроченої суми, здійснюється незалежно від тієї обставини, чи був передбачений договором відповідний захід відповідальності.

Як зазначалося вище, сума основного боргу відповідачем своєчасно не сплачена, тобто має місце прострочення виконання грошового зобов`язання, отже вимога позивача щодо стягнення з відповідача 3% річних та інфляційних втрат є правомірною, проте позивачем невірно визначено період нарахування останніх.

У відповідності до п.2.4. договору розрахунки за цим Договором здійснюються поетапно: залишок по оплаті, з урахуванням авансових платежів, проводиться протягом 3-х днів після здачі системи в експлуатацію згідно підписаного сторонами кінцевого акту приймання виконання підрядних робіт.

Пунктом 3.4. договору сторони погодили, що зобов`язання по даному Договору вважаються виконаними Виконавцем і прийнятими Замовником з моменту підписання Акта приймання виконаних підрядних робіт.

Відповідач у відзиві на позов заперечує, отримання акта приймання виконаних будівельних робіт, 28.02.2019, як стверджує позивач.

Акт № 172-0-1-1 приймання виконаних будівельних робіт підписаний та скріплений печаткою односторонньо виконавцем - Товариством з обмеженою відповідальністю "Аероплюс"; доказів вручення відповідачу зазначеного акта, зауважень до виконаних робіт чи відмови замовника від підписання акта матеріали справи не містять.

Натомість, в матеріалах справи наявні докази отримання відповідачем претензії № 335 від 22.04.2019 та акта приймання виконаних підрядних робіт від 28.02.2019.

Згідно з рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, замовник отримав акт приймання виконаних підрядних робіт від 28.02.2019 - 22.05.2019 (а.с. 36).

За наведених обставин, суд погоджується із відповідачем, що прострочка грошового зобов`язання за договором починається з моменту отримання замовником акта приймання виконаних підрядних робіт, тобто з 22.05.2019.

Судом здійснено розрахунок належних до стягнення з відповідача 3% річних, з урахуванням того, що першим днем прострочки є 22.05.2019 - за період з 22.05.2019 по 13.06.2019, сума належна до сплати 26964,00 грн.; за період з 14.06.2019 по 02.01.2020, сума належна до сплати 21964,00 грн., оскільки 14.06.2019 замовником проведено оплату в сумі 5000,00 грн.

Згідно з правильним розрахунком, проведеним судом в ІПС "Законодавство", з відповідача на користь позивача підлягає стягненню три відсотки річних в сумі 417,43грн., а саме, за період з 22.05.2019 по 13.06.2019 в сумі 50,97 грн., за період з 14.06.2019 по 02.01.2020 в сумі 366,46 грн. З огляду на вищевикладене, в частині стягнення трьох відсотків річних в сумі 175,49 грн. позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Стосовно нарахування до стягнення інфляційних втрат в сумі 588,86 грн. суд зазначає наступне.

Позивачем нараховано відповідачу інфляційні втрати за період березень - грудень 2019 року.

Господарським судом здійснено перерахунок інфляційних втрат, з урахуванням того, що першим днем прострочки є 22.05.2019.

При застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць і здійснюється шляхом множення суми заборгованості на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочення платежу. При цьому сума боргу, яка сплачується з 1 по 15 день відповідного місяця, індексується з врахуванням цього місяця, а якщо сума боргу сплачується з 16 по 31 день місяця, розрахунок починається з наступного місяця. Аналогічно, якщо погашення заборгованості здійснено з 1 по 15 день відповідного місяця, інфляційні втрати розраховуються без врахування цього місяця, а якщо з 16 по 31 день місяця, то інфляційні втрати розраховуються з врахуванням даного місяця .

Нарахування індексу інфляції у розумінні ст. 625 ЦК України відбувається за весь час прострочення без обмежень певним вибірковим періодом. Цією нормою передбачено підрахунок індексу інфляції не за окремі інтервали часу, а в цілому за весь період прострочення. І якщо індекс інфляції в окремі періоди є меншим за одиницю, і може мати при цьому економічну назву "дефляція", то це не змінює її правову природу. Є цілком неприпустимим при розрахунку пропуск жодного місяця, бо при цьому руйнувався би весь ланцюг розрахунків. Державні органи статистики щорічно встановлюють загальний індекс інфляції в цілому за минулий рік з обов`язковим урахуванням інфляції за всі без виключення місяці, в яких індекс інфляції був як більше, так і менше одиниці.

З огляду на дефляцію, інфляційні втрати у позивача за період червень-грудень 2019 року відсутні, тому позов в цій частині задоволенню не підлягає.

Судові витрати.

Згідно з ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За поданий позов позивач сплатив судовий збір у розмірі 2102,00 грн. Враховуючи часткове задоволення позову, судовий збір слід стягнути з відповідача на користь позивача пропорційно розміру задоволених позовних вимог в сумі 1702,62 грн.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 ст. 123 ГПК України).

Разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи (ч. 1 ст. 124 ГПК України).

При поданні позовної заяви позивач вказав, що розмір витрат на професійну правничу допомогу становить 4000,00 грн.

14.02.2020, через канцелярію суду, від позивача надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи доказів здійснених позивачем витрат на професійну правничу допомогу (вх.№ 2405/20).

На підтвердження здійснених витрат на професійну правничу допомогу позивачем надано договір про надання правової допомоги № 125/2019 від 21.12.2019, акт №1 прийому-передачі наданих юридичних послуг від 10.02.2020 за договором від 21.12.2019, як доказ оплати за надання професійної правничої допомоги надано квитанцію №23/2019 від 21.12.2019 на суму 1000,00 грн.; до зазначених доказів також долучено ордер на надання правової допомоги серія ІФ № 091135.

Згідно акта №1 прийому-передачі наданих юридичних послуг від 10.02.2020 за договором про надання правової допомоги № 125/2019 від 21.12.2019 адвокат Капак Віталій Михайлович надав, а клієнт отримав послугу на суму 1000,00 грн. з написання позовної заяви про стягнення заборгованості з ДП "Болехівське лісове господарство".

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

В ч. 4 ст. 126 ГПК України визначено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 5 ст. 126 ГПК України). Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 6 ст. 126 ГПК України).

У відзиві на позов відповідач зазначає, що позивачем завищена вартість написання адвокатом позовної заяви.

Зважаючи на підтвердження розміру витрат на оплату правничої допомоги адвоката відповідними документами, недоведення відповідачем неспівмірності витрат позивача, враховуючи часткове задоволення позову, витрати на професійну правничу допомогу слід стягнути з відповідача на користь позивача пропорційно розміру задоволених позовних вимог в сумі 810,00 грн.

Керуючись статтями 74, 76-80, 123, 126, 129, 165, 232, 236, 237, 238, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Аероплюс" до Державного підприємства "Болехівське лісове господарство" про стягнення заборгованості за договором підряду від 18.09.2018 в сумі 27567,30 грн, з яких: 21964,00 грн - основний борг, 4421,52 грн - пеня, 592,92 грн - 3% річних, 588,86 грн - інфляційні втрати задоволити частково.

Стягнути з Державного підприємства "Болехівське лісове господарство", вул. Коновальця, буд.101, м. Болехів, 77202 (код ЄДРПОУ 22177986) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Аероплюс", Калуське шосе 9-А, м. Івано-Франківськ, 76008 (код ЄДРПОУ 37581660) - 21964,00 грн (двадцять одну тисячу дев`ятсот шістдесят чотири гривні) основного боргу, 3% річних в сумі 417,43 (чотириста сімнадцять гривень сорок три копійки), 1702,62 (одну тисячу сімсот дві гривні шістдесят дві копійки) судового збору та 810,00 (вісімсот десять гривень) витрат на професійну правничу допомогу в сумі.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

В решті позову - відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Західного апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складення повного тексту рішення.

Повне рішення складено 20.03.2020.

Суддя Л.М. Неверовська