Рішення

від 19.03.2020 по справі 909/1268/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19.03.2020 м. Івано-ФранківськСправа № 909/1268/19 Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Максимів Т. В. , секретар судового засідання Масловський А. Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Крихівецької сільської ради Івано-Франківської міської ради

до відповідача 1: Товариства з обмеженою відповідальністю "РІЕЛ ІФ"

до відповідача 2: Приватного акціонерного товариства "Спеціалізоване автомобільно-транспортне підприємство-0901"

про стягнення заборгованості в сумі 1 572 912 грн 57 к.

Представники сторін не з`явилися.

встановив: до Господарського суду Івано-Франківської області звернулась Крихівецька сільська рада Івано-Франківської міської ради із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "РІЕЛ ІФ" та Приватного акціонерного товариства "Спеціалізоване автомобільно-транспортне підприємство-0901" про стягнення заборгованості в сумі 1572912 грн 57 к.

Вирішення процесуальних питань під час розгляду справи.

26.11.2019 суд постановив прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі, здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження та призначити підготовче засідання на 24.12.2019 (ухвала від 26.11.2019), яке не відбулося у зв`язку з перебуванням судді Максимів Т.В. у відпустці.

24.12.2019 суд повідомив сторони, що розгляд справи у судовому засіданні відбудеться 16.01.2020 (ухвала від 26.12.2019).

16.01.2020 суд постановив підготовче провадження у справі закрити; розгляд справи по суті призначити на 11.02.2020.

11.02.2020 судове засідання не відбулося у зв"язку з тимчасовою непрацездатністю судді.

17.02.2020 суд постановив призначити розгляд справи в судове засідання на 05.03.2020 та оголосив перерву до 19.03.2020.

В судове засідання 19.03.2020 представник позивача не з"явився, хоча був належним чином повідомлений про час і місце його проведення, про що свідчить повідомлення про судове засідання , яке приєднане до матеріалів справи.

Відповідач 1 у судові засідання жодного разу не з`явився, своїм конституційним правом на захист прав і охоронюваних законом інтересів не скористався, відзиву на позов не подав, явки в судове засідання уповноваженого представника не забезпечив, про причини неявки суд не повідомив; про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, ухвалами направленими відповідачу рекомендованою кореспонденцією за адресами, зазначеними у позовній заяві та у Витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, які повернулася на адресу суду з відділення поштового зв`язку із зазначенням причини повернення "за закінченням встановленого строку зберігання".

Відповідач 2 у судові засідання жодного разу не з`явився, своїм конституційним правом на захист прав і охоронюваних законом інтересів не скористався, відзиву на позов не подав, явки в судове засідання уповноваженого представника не забезпечив, про причини неявки суд не повідомив; про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, ухвалами направленими відповідачу рекомендованою кореспонденцією за адресами, зазначеними у позовній заяві та у Витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, які повернулася на адресу суду з відділення поштового зв`язку із зазначенням причини повернення "відсутність адресата".

Факт не отримання копій ухвал, які суд з дотриманням вимог процесуального закону, надсилав відповідачам за належною адресою та які повернулися в суд у зв`язку з їх неотриманням адресатами, свідчить про суб`єктивну поведінку сторін щодо отримання кореспонденції, яка надходила на їх адресу.

Відповідно до пункту 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Суд врахував також, що за приписами частини 1 статті 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідачі не були позбавлені права та можливості ознайомитись, зокрема, з ухвалами суду від 08.02.2019 та 05.03.2019 у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Згідно ч.2 ст.42 ГПК України учасники справи зобов`язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об"єктивному встановленню всіх обставин справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 178 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Суд приймає до уваги, що застосовуючи частину 2 статті 11 ГПК України, норми статті 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини при розгляді справи, частину 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд зазначає, що з правом особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується обов`язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain) від 07.07.1989).

Пунктом 1 частини 3 статті 202 Господарського процесуального кодексу України, встановлено, що якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Враховуючи викладене, суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідачів належним чином про розгляд судової справи і забезпечення їх явки в судове засідання для реалізації ними права на судовий захист своїх прав та інтересів, а також беручи до уваги принципи змагальності та диспозитивності судового процесу, суд дійшов висновку, що є підстави для розгляду справи за наявними у ній матеріалами.

У судовому засіданні 19.03.2019 суд ухвалив рішення.

Позиція позивача.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач 2 не виконав зобов"язання щодо оплати пайового внеску в терміни, передбачені договором про пайову участь замовників будівництва у розвитку соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури села Крихівці, внаслідок чого виникла заборгованість в сумі 1364071 грн 37 к. Позовні вимоги обґрунтовані положеннями ст. 525, 526, 625 ЦК України та 216 ГК України. На підставі ст.625 Цивільного кодексу України за прострочення виконання грошового зобов"язання, позивач нарахував відповідачам 35465 грн 86 к. - інфляційних втрат та 30046 грн 94 к. - 3% річних, а також на підставі п.1.8. договору нарахував пеню в розмірі 143328 грн 40 к.

Заперечення відповідачів.

Відповідачі відзивів на позов не подали, проти позову не заперечили, доказів погашення заборгованості не надали.

Обставини справи. Оцінка доказів.

04.02.2019 Виконавчий комітет Крихівецької сільської ради та Приватне акціонерне товариство "Спеціалізоване автомобільно-транспортне підприємство-0901" уклали договір про пайову участь замовників будівництва у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури села Крихівці (далі -договір).

Згідно розділу 1 цього договору замовник зобов"язується в порядку та на умовах, визначених договором, прийняти участь у розвитку соціальної інфраструктури села Крихівці та перерахувати на рахунок виконавця грошові кошти в розмірі, визначеному п.1.5. договору та в розрахунку розміру пайового внеску у розвитку інфраструктури с.Крихівці (додаток №1), що є невід"ємною частиною цього договору. Об"єкт будівництва - будівництво житлових будинків №1, №2 по вул.Гетьмана Мазепи,175 А (Сертифікат серії ІФ №162172570809 про відповідність закінченого будівництвом об"єкта проектній документації та підтвердження його готовності до експлуатації, виданий 14.09.2017).

Відповідно до п.1.5. договору, розрахунок розміру пайового внеску здійснюється відповідно до п.5.1. Положення про пайову участь замовників будівництва у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури села Крихівці та згідно додатку 1 до договору. Єдиний розмір пайового внеску складає 1364071 (один мільйон триста шістдесят чотири тисячі сімдесят одну гривню) 37 к.

Замовник сплачує єдиний розмір пайового внеску протягом 20 днів з моменту укладення договору.

Згідно з п. 1.8. договору у разі порушення умов договору замовник сплачує суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, 3% річних та пеню у розмірі 120% річних облікової ставки НБУ, що діє у період, за який нараховується пеня, від суми заборгованості за кожен день прострочення платежу.

26.02.2019 Виконавчий комітет Крихівецької сільської ради - кредитор, Товариство з обмеженою відповідальністю "РІЕЛ ІФ" - поручитель та Приватне акціонерне товариство "Спеціалізоване автомобільно-транспортне підприємство-0901"- боржник уклали договір поруки №1 (далі - договір поруки), відповідно до умов якого поручитель зобов"язується відповідати перед кредитором за виконання зобов"язань боржника за договором, який був укладений між кредитором та боржником.

Зобов"язання, забезпечене порукою за цим договором, виникло з договору №2 про пайову участь замовників будівництва у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури села Крихівці від 04.02.2019 (п.2. договору).

Поручитель відповідає перед кредитором за виконання боржником зобов"язань за договором, вказаним у п.2 цього договору, по сплаті пайового внеску на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури у сумі 1364071 грн 37 к.

Згоду кредитора на те, що поручитель зобов"язується виконати за боржника зобов"язання останнього перед кредитором в порядку та на умовах, визначених цим договором, одержано шляхом прийняття рішення Крихівецької сільської ради від 25 лютого 2019 року №26/50-2019 (п.4. договору).

Договір поруки підписаний уповноваженими особами та скріплений печатками сторін договору.

Всупереч умов договору, замовник прийняті на себе договірні зобов"язання не виконав, у зв"язку із чим Крихівецька сільська рада на адресу відповідачів направляла вимоги від 04.09.2019 №519, від 08.11.2019 №648, №645, №643 щодо погашення заборгованості в розмірі 1364071 грн 37 к., які залишені відповідачами без відповіді та задоволення.

Враховуючи те що Приватне акціонерне товариство "Спеціалізоване автомобільно-транспортне підприємство-0901" зобов"язання щодо оплати пайового внеску не виконало, позивач вважає за необхідне захистити свої права шляхом солідарного стягнення заборгованості з відповідача -1 та відповідача -2; на підставі ст.625 Цивільного кодексу України за прострочення виконання грошового зобов"язання нарахував 30046 грн 94 к. - 3% річних, 35465 грн 86 к. - інфляційних втрат, 143328 грн 40 к. - пені та звернувся за захистом порушеного права до суду.

Норми права та мотиви, якими суд керувався при ухваленні рішення.

Відповідно до ст. 11 ЦК України, підставами виникнення прав та обов`язків, є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (ст. 204 ЦК України).

Згідно з положеннями статей 525, 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Відповідно до статей 626, 638 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Зазначені норми кореспондуються з приписами ст. 180 ГК України.

Як визначено в ст. 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Зміст договору, згідно з ч. 1 ст. 628 ЦК України, становлять умови (пункти), визначенні на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до частини першої статті 553 Цивільного кодексу України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником.

Частинами першою та другою статті 554 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Відповідно до ст.629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно з ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України).

Пунктом 2 ст. 614 Цивільного кодексу України встановлено, що відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов"язання. Відповідач доказів належного виконання своїх зобов"язань не надав, доводи позивача не спростував.

Приписами ст. 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Статтею 216 Господарського кодексу України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до ч.1ст.230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов"язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов"язання.

Пункт 6 ст.231 ГК України визначає, що штрафні санкції за порушення грошових зобов"язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

В силу ст.546 Цивільного кодексу України виконання зобов"язання може забезпечуватися, зокрема неустойкою (штрафом, пенею), якою, з огляду на положення ст.549 Цивільного кодексу України, є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов"язання. При цьому, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов"язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з ч. 2 ст. 343 Господарського кодексу України та ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Статтею 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до статей 73, 74 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи.

Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 13 Господарського процесуального кодексу України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Висновки суду.

Суд встановив факт порушення відповідачами свого зобов`язання щодо сплати пайового внеску у розвиток інфраструктури села Крихівці, матеріалами справи підтверджується наявність у відповідачів солідарного грошового зобов`язання, тому вимоги позивача про стягнення з відповідачів заборгованості по пайовій участі, обґрунтовані та належать до задоволення.

Суд перевірив за допомогою ІПС "Законодавство" правильність нарахування позивачем зазначених у позовній заяві сум, які є арифметично вірними та дійшов висновку про задоволення позову та стягнення солідарно з відповідачів 1364071 грн 37 к. - основної заборгованості, 30046 грн 94 к. - 3% річних, 35465 грн 86 к.- інфляційних втрат, 143328 грн 40 к. - пені.

Судові витрати.

Згідно з ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При зверненні з позовом позивач сплатив судовий збір в розмірі 21251 грн 55 к., що підтверджується платіжними дорученнями №1121 від 08 листопада 2019 року.

Суд враховуючи задоволення позову, судовий збір в сумі 21251 грн 55 к., покладає на відповідачів солідарно.

Керуючись статтями 2, 73,74, 129, 233, 236-238, 240, 241, 256 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов Крихівецької сільської ради Івано-Франківської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "РІЕЛ ІФ" та Приватного акціонерного товариства "Спеціалізоване автомобільно-транспортне підприємство-0901" про стягнення заборгованості в сумі 1 572 912 грн 57 к. задовольнити.

Стягнути солідарно з Приватного акціонерного товариства "Спеціалізоване автомобільно-транспортне підприємство-0901, " вул. 8 Березня, буд.1, офіс 1, м. Луцьк, Волинська область,43005 (код 20536027) та Товариства з обмеженою відповідальністю "РІЕЛ ІФ", вул. Хіміків, буд. 21, м. Івано-Франківськ,76008 (код 41310492) на користь Крихівецької сільської ради Івано-Франківської міської ради, Площа Двір, буд.1, с. Крихівці, Івано-Франківської міської ради,76493 (код 04356248) - 1364071 (один мільйон триста шістдесят чотири тисячі сімдесят одну гривню) 37 к. - основної заборгованості, 30046 (тридцять тисяч сорок шість гривень) 94 к. - 3% річних, 35465 (тридцять п"ять тисяч чотириста шістдесят п"ять гривень) 86 к.- інфляційних втрат, 143328 (сто сорок три тисячі триста двадцять вісім гривень) 40 к. - пені, а також 21251 (двадцять одну тисячу двісті п"ятдесят одну гривню) 55 к. судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення господарського суду може бути оскаржено в порядку та строк, встановлений розділом IV Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 20.03.2020

Суддя Т. В. Максимів