Рішення

від 16.03.2020 по справі 912/2369/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

вул.В`ячеслава Чорновола, 29/32, м.Кропивницький, Україна, 25022,

тел/факс: 22-09-70/24-09-91 E-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 березня 2020 рокуСправа № 912/2369/18 Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Коваленко Н.М.

при секретарі судового засідання Перепічай В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу №912/2369/18 від 10.09.2018

за позовом: Спільного підприємства - Товариства з обмеженою відповідальністю "Світловодськпобут", (далі - СП ТОВ "Світловодськпобут"), код ЄДР 31678853, вул. Г.Сковороди, 2А, м. Світловодськ, Кіровоградська область, 27500

до відповідачів:

1. Світловодської міської ради, код ЄДР 35825788, вул. Героїв України, 14, м. Світловодськ, Кіровоградська область, 27500

2. Комунального підприємства "Житлосвіт 2012" (далі - КП "Житлосвіт 2012"), код 38246307, вул. Приморська, 44, м. Світловодськ, Кіровоградська область, 27500

про стягнення 220 323,19 грн

ПРЕДСТАВНИКИ:

від позивача - адвокат Новак Ю.П., довіреність №1 від 20.05.2019;

від відповідача 1. - участі не брав;

від відповідача 2. - участі не брав.

До Господарського суду Кіровоградської області надійшла позовна заява СП ТОВ "Світловодськпобут" до відповідачів про солідарне стягнення зі Світловодської міської ради та КП "Житлосвіт 2012" заборгованості у сумі 303 551,39 грн, з яких 220 323,19 грн основний борг за централізоване опалення, 67 556,21 грн інфляційних втрат, 15 671,99 грн 3 % річних на користь позивача з покладенням на відповідачів судових витрат.

В обґрунтування позовних вимог СП ТОВ "Світловодськпобут" посилається на порушення ч. 2 ст. 24 Закону України "Про теплопостачання" відповідачами, які не уклали договір теплопостачання з позивачем, при цьому КП "Житлосвіт 2012" у визначені періоди, перебуваючи балансоутримувачем, отримувало прибуток від передачі в оренду вільних приміщень орендарям та фактично не сплачувало вартість послуг з централізованого опалення.

Ухвалою від 10.09.2018 господарський суд прийняв позовну заяву до розгляду за правилами загального позовного провадження та відкрив провадження у справі №912/2369/18, призначив підготовче засідання, встановив відповідачам та позивачу строк для подання відзиву на позовну заяву, відповіді на відзив.

Ухвалою від 02.10.2018 господарський суд продовжив строк підготовчого провадження на 30 днів, розгляд справи в підготовчому засіданні відклав до 02.11.2018 до 11:00 год.; зобов`язав відповідачів надати акти приймання-передачі майна на виконання рішення Виконавчого комітету Світловодської міської ради від 11.07.2014 № 522 "Про визнання комунального підприємства "Житлосвіт-2012" балансоутримувачем житлового фонду" на підтвердження перебування майна, про яке йдеться в позовних матеріалах на балансі відповідача 2; зобов`язав позивача конкретизувати документи, якими затверджено тарифи на підставі яких здійснено розрахунок; пояснення щодо періодів нарахування інфляційних та відсотків річних.

10.10.2018 відповідач 2 подав до суду відзив на позовну заяву.

Окрім цього, відповідачем 2 - 10.10.2018 за супровідним листом подано витребувані документи (докази) на виконання вимог ухвали суду від 02.10.2018.

Ухвалою від 12.10.2018 господарський суд враховуючи перебування судді у відпустці в період з 02.11.2018 по 04.11.2018 включно справу призначив в підготовчому засіданні на 07.11.2018 о 14:00 год.

06.11.2018 позивач подав додаткові письмові пояснення у справі.

Ухвалою від 07.11.2018 відзив комунального підприємства "Житлосвіт 2012" залишено без розгляду, докази надані комунальним підприємством "Житлосвіт 2012" за супровідним листом №369 від 05.10.2018 долучено до матеріалів справи, розгляд справи в підготовчому засіданні відкладено до 26.11.2018 до 12:00 год.

19.11.2018 до суду надійшов лист Управління житлово-комунального господарства виконавчого комітету Світловодської міської ради, відповідно до якого останній повідомив, що рішення виконавчого комітету Світловодської міської ради від 11.07.2014 року №522 "Про визнання комунального підприємства "Житлосвіт - 2012" балансоутримувачем житлового фонду" не надходило на виконання до управління житлово-комунального господарства виконавчого комітету Світловодської міської ради; акти прийому - передачі майна на виконання цього рішення в управлінні житлово-комунального господарства виконавчого комітету Світловодської міської ради відсутні; надати документи, які витребувані згідно із пунктом 7 ухвали від 07.11.2018 не має можливості.

26.11.2018 відповідачем 2 подано до суду письмові пояснення в порядку ч. 5 ст. 161 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) від 23.11.2018 №508, за змістом яких останній зазначає, що застосування редакції Закону України "Про житлово-комунальні послуги" від 09.11.2017 є неприпустимими до спірних правовідносин; також необґрунтованим є посилання позивача як на підставу своїх позовних вимог на правові позиції Верховного суду України від 30.10.2003 у справі № 6-59цс13, від 10.10.2012 у справі № 6-110цс12, від 20.04.2016 у справі № 6-2951цс15, оскільки у всіх зазначених справах мова йшла про невиконання обов`язку щодо плати спожитої послуги саме власником приміщення, який у ньому перебував та фактично отримував послугу, в той час як відповідач 2 не набув права користування чи володіння зазначеними приміщеннями, а його структурні чи виробничі підрозділи у зазначених у позові приміщеннях не знаходилися; відповідач 2, зазначає, що окрім відсутності права власності на вільні нежилі приміщення у житлових будинках та відсутності права володіння чи користування ними, не має навіть жодного стосунку до експлуатації чи утримання таких приміщень в силу положень ч. 3 статті 4 Житлового кодексу Української РСР та рішення виконавчого комітету Світловодської міської ради від 11.07.2014 за №522 "Про визнання комунального підприємства "Житлосвіт-2012" балансоутримувачем житлового фонду", оскільки обліковував на той час на балансі лише житловий фонд комунальної власності територіальної громади міста Світловодська. Відповідач 2 також вважає, що в силу приписів статей 11, 526, 541 ЦК України, ч. 3 ст. 4 Житлового кодексу Української РСР та рішення виконавчого комітету Світловодської міської ради від 11.07.2014 №522 "Про визнання комунального підприємства "Житлосвіт-2012" балансоутримувачем житлового фонду" у відповідача 2 відсутнє будь-яке зобов`язання перед позивачем щодо оплати теплопостачання вільних нежитлових приміщень, зазначених у позовній заяві.

Крім того, відповідачем 2 на виконання вимог ухвали суду від 07.11.2018 просить долучити наступні докази:

- копію договору постачання теплової енергії від 10.10.2013 за № 24;

- копії рахунків - фактур № 24 за березень - квітень 2015 та за жовтень 2015 - квітень 2016;

- копію рішення виконавчого комітету Світловодської міської ради від 11.07.2014 за № 522 "Про визнання комунального підприємства "Житлосвіт - 2012" балансоутримувачем житлового фонду";

- копію додатку № 1 до авізо від 25.11.2014;

- копію актів прийому-передачі основних засобів від 01.10.2014 на 3-х аркушах (вул. Чорноморівська (Суворова), 5а, вул. Приморська, 14 та вул. В.Бойка, 2б) та від 01.03.2016 р. на 15 аркушах (вул. В.Бойка, 2б, вул. М.Грушевського, 20, М.Грушевського, 3, вул. Героїв України, 41, вул. Героїв України, 90, вул. Богуна, 9, вул. Приморська, 38б, вул. Приморська, 44, вул. Б.Дніпровський, 20, вул. Приморська, 66, вул. Чорноморівська, 5а, вул. Будівельників, 8, вул. Приморська, 14, вул. Богуна, 1, вул. Богуна, 15);

- копії рішень виконавчого комітету Світловодської міської ради "Про тариф на послуги з утримання будинку та прибудинкової території за адресою...." від 31.07.2013 року (№№ 782, 794, 756, 790, 750, 728, 716, 712, 737, 796, 762);

- докази направлення копії пояснення відповідача 2 за №508, копії цього клопотання відповідача 2 та долучених до клопотання доказів позивачу та відповідачу 1.

Докази направлення іншим учасникам надані відповідачем.

Іншими учасниками вимоги ухвали суду від 07.11.2018 не виконано.

Ухвалою від 26.11.2018 долучено до матеріалів справи подані відповідачем 2 письмові пояснення від 23.11.2018 та подані з клопотанням від 23.11.2018 докази; встановлено позивачу та відповідачу 1 строк до 04.12.2018 для подання всіх доказів на підтвердження позовних вимог та заперечень; зобов`язано позивача та відповідача 1 виконати вимоги ухвали суду від 07.11.2018 до 04.12.2018; закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 04.12.2018 о 10:00.

На адресу суду 27.11.2018 надійшли додаткові пояснення позивача, які надано на виконання ухвали від 07.11.2018 та в яких надано пояснення щодо початку та закінчення опалювальних сезонів; зазначено, що на адресу позивача балансоутримувачами направлялися копії актів приймання-передачі приміщень, що здавалися з оренди та довідки технічна характеристика на будівлі, теплозабезпечення яких здійснюється від системи централізованого теплопостачання СП ТОВ "Світловодськпобут" станом на 01.09.2015; пояснення по нарахуванням за тепло, де є лічильники; правове обґрунтування стягнення коштів з КП "Житлосвіт 2012". До пояснень надано відповідні докази та докази їх направлення відповідачам.

З огляду на те, що ці пояснення та докази надано на виконання ухвали суду від 07.11.2018 та ухвалою від 26.11.2018 зобов`язано позивача виконати вимоги ухвали суду, суд долучив до матеріалів справи відповідні пояснення та докази.

Відповідачем 2 в свою чергу надано пояснення від 03.12.2018, за змістом яких відповідач 2 зазначає, що позивач самоусунувся від визначення конкретного споживача своїх послуг; не вчинив дії щодо з`ясування обставин щодо правомочності укладення відповідного договору про постачання теплової енергії із відповідачем 2 на вільні приміщення; не уклав із належним споживачем відповідного договору; не створив умов для приймання - передачі товарної продукції належному споживачу та не забезпечив можливості контролю належним споживачем за якістю надання відповідних послуг, тим самим позивач вчинив зловживання монопольним становищем на ринку та порушив вимоги частини 2 статті 13 Закону України "Про захист економічної конкуренції", а саме встановлення інших умов придбання або реалізації товару, які неможливо було б встановити за умов існування значної конкуренції на ринку; застосування різних інших умов до рівнозначних угод з суб`єктами господарювання, продавцями чи покупцями без об`єктивно виправданих на те причин; обумовлення укладання угод прийняттям суб`єктом господарювання додаткових зобов`язань, які за своєю природою або згідно з торговими та іншими чесними звичаями у підприємницькій діяльності не стосуються предмета договору.

Акти приймання-передачі приміщень від їх орендарів та копії довідки технічних характеристик, надані позивачем, відповідач 2 вважає, що вони доводять лише той факт, що на період оренди нежитлових приміщень орган місцевого самоврядування як уповноважена особа територіальної громади міста Світловодська, наділяв відповідне комунальне підприємство повноваженнями щодо укладення відповідного договору оренди від імені та в інтересах територіальної громади міста Світловодська.

У відповідача 2 виникли сумніви у достовірності наданих позивачем суду актів приймання-передачі приміщень та довідок, оскільки позивачем не повідомлено де знаходяться оригінали цих документів і не надано копій супровідних листів щодо направлення копій таких актів і довідок відповідачем 2 позивачу.

Таким чином, вважає відповідач 2, позивачем не доведено, що відповідач 2 є споживачем теплової енергії у вільних приміщеннях, які зазначені у позовній заяві; що позивач вчинив передбачених законом заходів щодо внесення змін до договору про постачання теплової енергії із відповідачем в частині постачання теплової енергії до зазначених вище вільних приміщень, а також позивачем не надано доказів передачі відповідачу 2 теплової енергії.

З метою повного дослідження всіх обставин справи, суд долучив до матеріалів справи відповідні пояснення відповідача 2 з доданими до них доказами.

Позивачем 04.12.2018 надано додаткові пояснення, за змістом яких позивач вважає хибними доводи відповідача 2 щодо відсутності в останнього обов`язку в укладенні договору на постачання теплової енергії та необґрунтованими доводи відповідача 2 з приводу того, що підприємство утримувало на своєму балансі лише житлові квартири, оскільки рішення Виконавчого комітету Світловодської міської ради від 11.07.2014 №522 та надані відповідачем 2 акти прийому-передачі основних засобів і додатку №1 до авізо №3 свідчать саме про будинки як споруду з вбудованими нежитловими приміщеннями.

В судовому засіданні 04.12.2018 оголошено перерву до 14:10 20.12.2018.

За результатами судового засідання 04.12.2018 виникли питання, які потребували надання сторонами додаткових пояснень.

Такі пояснення надані 20.12.2018 відповідачем 2 .

До пояснень відповідачем 2 долучено статут підприємства, який витребовувався судом, тому пояснення та доданий до нього статут долучені до матеріалів справи.

Позивач 20.12.2018 надав додаткові пояснення, в яких зазначає, що на виконання ухвали від 04.12.2018 позивач з метою спростування хибних тверджень відповідача 2 стосовно того, що комунальне підприємство "Житлосвіт 2012" нібито не було балансоутримувачем та орендодавцем вбудованих нежитлових приміщень в період з 01.03.2015 по 01.03.2016, а також для підтвердження доводів позивача з приводу того, що відповідач 2 отримував орендну плату за передачу в оренду вбудованих нежитлових приміщень та був обізнаний про нарахування вартості послуг теплопостачання по вільним приміщенням, які перебували на балансі останнього, позивач просить долучити додаткові пояснення з додатками до матеріалів справи.

Відповідачем 2 02.01.2019 надано додаткові пояснення щодо доказів наданих позивачем 20.12.2018 та на підтвердження раніше заявленої позиції.

Суд частково задовольнив подане позивачем 20.12.2018 клопотання з огляду на те, що відповідно до ст. 80 ГПК України, докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.

Копії доказів (крім речових доказів), що подаються до суду, заздалегідь надсилаються або надаються особою, яка їх подає, іншим учасникам справи. Суд не бере до уваги відповідні докази у разі відсутності підтвердження надсилання надання їх копій іншим учасникам справи, крім випадку, якщо такі докази є у відповідного учасника справи або обсяг доказів є надмірним, або вони подані до суду в електронній формі, або є публічно доступними.

Так, позивач за результатами засідання 04.12.2018 та з метою спростування тверджень відповідача 2 стосовно того, що комунальне підприємство "Житлосвіт 2012" нібито не було балансоутримувачем та орендодавцем вбудованих нежитлових приміщень в період з 01.03.2015 по 01.03.2016, просить долучити в якості доказів ряд документів:

- рішення Виконавчого комітету Світловодської міської ради та накази по підприємству на підтвердження початку та закінчення опалювального сезону (т. 3 а.с. 63 - 70), не долучаються так як ці докази вже наявні в матеріалах справи (т. 2 а.с. 239 - 247);

- запити на отримання публічної інформації не долучаються судом до матеріалів справи так як не є доказами на підтвердження позовних вимог (т. 3 а.с. 71 - 80);

- акт прийому-передачі приміщення по вул. Бульвар Дніпровський, 20 від 27.11.2015 та акт від 01.04.2015 по вул. Богуна, 15 (т. 3 а.с. 89, 104) вже наявні в матеріалах справи (т. 3 а.с. 7, 8), тому не долучені до матеріалів справи;

- рішення господарського суду Кіровоградської області від 21.09.2017 у справі №912/2218/17, від 11.11.2016 у справі №912/2981/16, від 04.01.2017 у справі №912/4176/16 не долучені судом до матеріалів справи так як наявні в загальному доступі;

- інші докази, крім тих, які будуть зазначені нижче, так як відсутні підстави для їх долучення.

Однак, суд з метою повного та всебічного дослідження обставин справи, враховуючи неподання відповідачем 2 відзиву у встановлений строк, фактичне висловлення позиції відповідачем 2 під час судового розгляду шляхом подання пояснень, долучив такі докази:

- акти прийому-передачі орендованого приміщення від 23.10.2015 (вул. Богуна, 15), від 12.11.2015 (вул. Леніна, 60), від 21.12.2015 (вул. Калініна, 20) враховуючи також, що частина таких актів вже надана позивачем 27.11.2018 (т. 2 а.с. 84, 85, 95, 102);

- рішення Виконавчого комітету Світловодської міської ради від 10.04.2013 № 259 "Про передачу на баланс КП "Житлосервіс 2012" та КП "Житлосвіт 2012" житлових будинків та споруд" (т. 2 а.с. 113 - 117) враховуючи також, що посилання на це рішення міститься в рішенні Виконавчого комітету Світловодської міської ради від 11.07.2014 № 522 "Про визнання комунального підприємства "Житлосвіт 2012" балансоутримувачем житлового фонду" та має суттєве значення для встановлення обставин справи;

- інформація по вільним приміщенням (т. 2 а.с. 56 - 59) так як це зведена таблиця по приміщенням, за теплопостачання яких просить стягнути кошти позивач;

- листи відповідача 2, адресовані позивачу від 01.12.2015 № 772 та від 06.11.2015 № 727, так як ці листи є листами відповідача 2, адресованими позивачу (т. 2 а.с. 100, 101);

- лист від 05.08.2015 №553, адресований відповідачем 2 міському голові (т. 2 а.с. 54, 55). З приводу цього доказу, суд відхилив доводи відповідача 2 щодо відсутності доказів, що цей доказ отриманий позивачем у відповідача 2 у законний спосіб та відповідає оригіналу, так як цей лист є додатком до листа відповідача 2, адресованого позивачу (вих. № 772 від 01.12.2015) (т. 2 а.с. 100).

Також суд долучив до матеріалів справи пояснення, надані відповідачем 2 02.01.2019.

Рішенням від 02.01.2019 господарський суд позовні вимоги задовольнив частково. Стягнув з Комунального підприємства "Житлосвіт 2012" на користь Спільного підприємства Товариства з обмеженою відповідальністю "Світловодськпобут" заборгованість в розмірі 220323,19 грн, а також витрати по сплаті судового збору в розмірі 3304,85 грн. В задоволенні позовних вимог до Світловодської міської ради та в іншій частині відмовив.

Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 09.04.2019 рішення Господарського суду Кіровоградської області від 02.01.2019 залишено без змін.

Постановою Верховного Суду від 10.09.2019 касаційну скаргу Комунального підприємства "Житлосвіт 2012" задоволено частково, постанову Центрального апеляційного господарського суду від 09.04.2019 та рішення Господарського суду Кіровоградської області від 02.01.2019 у справі №912/2369/18 скасовано, справу №912/2369/18 направлено на новий розгляд до Господарського суду Кіровоградської області.

20.09.2019 матеріали справи надійшли до Господарського суду Кіровоградської області.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.09.2019 дану справу призначено судді Глушкову М.С.

Ухвалою від 27.09.2019 справу №912/2369/18 прийнято до свого провадження суддею Глушковим М.С., постановлено розглядати справу за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 23.10.2019 об 11:00.

23.10.2019 від КП "Житлосвіт 2012" надійшли пояснення №2107 від 21.10.2019, відповідно до яких позов заперечується.

Ухвалою господарського суду від 23.10.2019 відкладено підготовче засідання до 20.11.2019 о 15:30.

15.11.2019 до господарського суду надійшла заява №1146 від 12.11.2019 СП ТОВ "Світловодськпобут" про уточнення позовних вимог по справі №912/2369/18, відповідно до якої позивач просить:

- винести рішення, яким солідарно стягнути з Світловодської міської ради Кіровоградської області та комунального підприємства "Житлосвіт 2012" заборгованість у сумі 220 323,19 грн - основний борг за централізоване опалення на користь СП ТОВ "Світловодськпобут";

- стягнути з Світловодської міської ради Кіровоградської області та комунального підприємства "Житлосвіт 2012" судові витрати по справі на користь СП ТОВ "Світловодськпобут".

Також 15.11.2019 від позивача надійшли пояснення №1145 від 12.11.2019 по справі, у яких позивач наполягає на задоволенні позову.

20.11.2019 від КП "Житлосвіт 2012" надійшла заява №б/н від 19.11.2019 про поворот виконання судового рішення.

За результатами підготовчого засідання 20.11.2019 господарський суд постановив ухвалу, якою продовжив строк підготовчого провадження на 30 днів, оголосив перерву в підготовчому засіданні до 17.12.2019 до 11:30 год., зазначив, що відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 46 ГПК України - позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Враховуючи зазначене вище суд продовжив розгляд справи з урахуванням заяви №1146 від 12.11.2019 позивача про уточнення позовних вимог.

Ухвалою господарського суду від 17.12.2019 закрито підготовче провадження та призначено справу №912/2369/18 до судового розгляду по суті на 26.12.2019 о 14:30. Визначено резервну дату судового засідання 15.01.2020 о 16:30.

Протокольною ухвалою суду 26.12.2019 оголошено перерву в судовому засіданні у справі №912/2369/18 до 15.01.2020 на 16:30.

Судове засідання у справі №912/2369/18 не відбулося у зв`язку з хворобою судді Глушкова М.С., про що сторін повідомлено працівником суду шляхом надсилання телефонограм.

За розпорядженням керівника апарату господарського суду №30 від 24.01.2020 "Щодо призначення повторного автоматизованого розподілу судових справ", враховуючи, що суддя Глушков М.С., в провадженні якого перебуває справа №912/2369/18 тимчасово непрацездатний, тому не може продовжувати розгляд даної справи більше чотирнадцяти днів поспіль, що може перешкодити розгляду справи №912/2369/18 у строки, встановлені процесуальним Кодексом, враховуючи вимоги частини другої статті 195 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням службової записки помічника судді Волоткевича А.В. від 24.01.2020, здійснено повторний автоматизований розподіл справи №912/2369/19.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.01.2019 справу №912/2369/18 передано судді Коваленко Н.М.

Ухвалою від 29.01.2019 суддя Коваленко Н.М. прийняла справу №912/2369/18 до свого провадження.

Ухвалою від 29.01.2020 Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Коваленко Н.М. призначив підготовче засідання у справі №912/2369/18 на 15:30 27.02.2020, позаяк дійшов висновку щодо необхідності ухвалення рішення про повторне проведення підготовчого провадження.

Сторони належним чином повідомлені про час і дату підготовчого засідання суду. Так відповідач 1. отримав ухвали від 29.01.2020, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення.

Ухвали від 29.01.2020, направлені на адресу відповідача 2., що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, повернуті органом поштового зв`язку із відміткою "через не запит", дата - 05.02.2020. Відповідачем 2. отримані лише перші дві ухвали при новому розгляді даної справи - від 27.09.2019 та від 23.10.2019. Отже, відповідач 2. обізнаний про розгляд даної справи, його представники неодноразово брали участь у судових засіданнях.

Відповідно до п. 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України - днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

КП "Житлосвіт 2012" не повідомило суду іншої адреси, ніж та, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, проте не отримує за такою адресою ухвали суду у даній справі, недобросовісно користуючись своїми процесуальними правами.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що відповідач 2., знаючи про існування спору у даній справі, зобов`язаний був вчиняти дії для з`ясування дати розгляду справи у підготовчому засіданні. Господарський суд вчинив всі необхідні дії для повідомлення відповідача 2. про час і місце розгляду справи.

Відповідачі не скористалися правом на участь повноважних представників у підготовчому засіданні.

Ухвалою від 27.02.2020 господарський суд закрив підготовче провадження та призначив справу №912/2369/18 до судового розгляду по суті на 16.03.2020 о 14:30 год.

Сторони, всі без виключення, належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду по суті, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення, які містяться в матеріалах справи.

Відповідачі не скористалися правом на участь повноважних представників у судового розгляду даної справи по суті.

Заслухавши пояснення представника позивача, які надавалися під час судового розгляду, оцінивши всі надані докази в сукупності, господарський суд встановив таке.

Рішенням Виконавчого комітету Світловодської міської ради від 15.08.2012 №742 "Про визначення виконавця житлово-комунальної послуги з централізованого опалення та гарячого водопостачання" виконавцем послуги з централізованого опалення та гарячого водопостачання визначено СП ТОВ "Світловодськпобут": для споживачів у приватних будинках, будинках садибного типу; для споживачів у багатоквартирних будинках з використанням внутрішньобудинкових теплових мереж, що обслуговуються виконавцем послуги з управління, утримання будинків і споруд та прибудинкових територій.

Згідно рішення Виконавчого комітету Світловодської міської ради Кіровоградської області від 11.07.2014 №522 "Про визнання комунального підприємства "Житлосвіт-2012" балансоутримувачем житлового фонду", визнано балансоутримувачем житлового фонду комунальної власності територіальної громади м. Світловодськ комунальне підприємство "Житлосвіт-2012".

Пунктом 2 даного рішення зобов`язано КП "Житлосервіс-2012" передати об`єкти житлового фонду комунальної власності територіальної громади м. Світловодськ на баланс комунального підприємства "Житлосвіт-2012". (т. 1 а.с. 25)

В подальшому, згідно рішення Виконавчого комітету Світловодської міської ради Кіровоградської області від 26.02.2016 №118 "Про визнання комунального підприємства "Житлосервіс 2012", балансоутримувачем об`єктів житлового фонду комунальної власності територіальної громади м. Світловодська" визнано балансоутримувачем об`єктів житлового фонду комунальної власності територіальної громади м. Світловодська комунальне підприємство "Житлосервіс 2012".

У пункті 2 цього рішення зазначено передати з балансу КП "Житлосвіт 2012" на баланс КП "Житлосервіс 2012" об`єкти житлового фонду комунальної власності територіальної громади м. Світловодська.

У пункті 5 цього ж рішення зазначено, що рішення від 11.07.2014 № 522 визнано таким, що втратило чинність. (т. 1 а.с. 26)

Згідно рішень Виконавчого комітету Світловодської міської ради від 10.04.2013 № 259 та від 11.07.2014 №522 будинки за адресами, зазначеними в позові, перебували на балансі у КП "Житлосвіт-2012".

Також, в подальшому, згідно актів прийому-передачі від 01.03.2016, від КП "Житлосвіт 2012" передано в експлуатацію КП "Житлосервіс 2012" будинки за адресами м. Світловодськ, вул. Богуна, 15; вул. Богуна, 1; вул. Приморська, 14; вул. Будівельників, 8; вул. Чорноморівська (Суворова), 5а; вул. Приморська, 66; бульвар Дніпровський, 20; вул. Приморська, 44; вул. Приморська, 38б; вул. Богуна, 9; вул. Героїв України (Леніна), 90; вул. Героїв України (Леніна), 41; вул. М. Грушевського (Калініна), 3; вул. М. Грушевського (Калініна), 20; вул. Бойка, 2б.

Позивачем проведено нарахування за послуги теплопостачання по таким приміщенням: вул. Бойка, 2Б, площею 14,5 кв.м. на суму 2044,57 грн (т. 1 а.с. 49); вул. Будівельників, 8, площею 63,54 кв.м. на суму 9187,93 грн (т. 1 а.с. 48); вул. Героїв України (Леніна), 41, площею 8,3 кв.м. на суму 1226,22 грн; (т. 1 а.с. 51); вул. Приморська, 66, площею 7,5 кв.м. на суму 644,83 грн (т. 1 а.с. 52); вул. Чорноморівська (Суворова), 5А, площею 51,5 кв.м. на суму 7413,50 грн (т. 1 а.с. 53); вул. Будівельників, 8, площею 19,56 кв.м. на суму 3786,20 грн (т. 1 а.с. 54); вул. Михайла Грушевського (Калініна), 20, площею 30,3 кв.м., з 21.12.2015 площею 148,10 кв.м., на суму 14819,45 грн (т. 1 а.с. 50); вул. Приморська, 44, площею 116,3 кв.м. на суму 14252,63 грн (т. 1 а.с. 55); вул. Михайла Грушевського (Калініна), 3, площею 90,86 кв.м. на суму 14610,48 грн (т. 1 а.с. 55а); вул. Богуна, 15, площею 106,6 кв.м. на суму 18175,51 грн (т. 1 а.с. 56); вул. Героїв України (Леніна), 90, площею 93,0 кв.м. на суму 19490,32 грн (т. 1 а.с. 57); вул. Богуна, 1 (приміщення дитячого підліткового клубу "Мередіан" площею 179,3 кв.м., на суму 35151,02 грн (т. 1 а.с. 122); Приморська, 14/Чорноморівська (Суворова), 2 (приміщення дитячого підліткового клубу "Надія"), площею 70,2 кв.м., на суму 12968,16 грн (т. 1 а.с. 58); вул. Приморська, 38б (приміщення дитячого підліткового клубу "Чайка"), площею 99,5 кв.м. з 01.03.2015 по 01.03.2016, на суму 11616,62 грн (т. 1 а.с. 59); вул. Героїв України (Леніна), 60, площею 30,0 кв.м., з 12.11.2015 108,2 кв.м., на суму 19313,49 грн (т. 1 а.с. 44); вул. Героїв України (Леніна), 64, площею 20,0 кв.м., на суму 709,8 грн (т. 1 а.с. 45); бульвар Дніпровський, 20, площею 58,5 кв.м. з 27.11.2015 118,5 кв.м., на суму 14411,45 грн (т. 1 а.с. 46); вул. Богуна, 9, площею 47,9 кв.м., на суму 7378,78 грн (т. 1 а.с. 47); вул. Героїв України (Леніна), 4, площею 69,10 кв.м. з 01.01.2015 по 30.09.2015; 82,5 кв.м. з 01.10.2015 по 24.12.2015; 104,2 кв.м. з 25.12.2015 по 13.03.2016, з на суму 13122,14 грн (т. 1 а.с. 60).

Всього на суму 220 323,19 грн за період з 01.10.2015 по 01.03.2016.

В період з 01.05.2015 по 01.11.2015 діяв тариф для потреб інших споживачів у розмірі 1363,36 грн за 1Гкал (без ПДВ), який був затверджений постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.04.2015 №1507.

В період з 01.11.2015 по 01.02.2016 діяв тариф для потреб інших споживачів у розмірі 1314,94 грн за 1 Гкал (без ПДВ), який був затверджений постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 29.10.2015 № 2690.

В період з 01.02.2016 по 01.03.2016 діяв тариф для потреб інших споживачів у розмірі 1266,19 грн за 1Гкал (без ПДВ), який був затверджений постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 28.01.2016 № 54. (т. 1 а.с. 145 - 154)

Відповідач 1 виставлені рахунки не оплатив, договір на теплопостачання з позивачем не уклав.

Листом №700 від 12.07.2018, адресованим позивачем відповідачам, поставлено питання щодо необхідності погашення заборгованості в розмірі 220323,19 грн за теплопостачання (т. 1 а.с. 42), саме таку суму заборгованості просить позивач солідарно стягнути з відповідачів в даний час.

В обґрунтування пред`явлення позовних вимог до відповідачів, позивач вказує, що відповідно до ст. 6 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" в редакції від 09.11.2017 визначено учасників правовідносин у сфері надання житлово-комунальних послуг: 1) споживачі (індивідуальні або колективні); 2) управитель; 3) виконавці комунальних послуг. Пунктом 6 ч. 1 ст. 1 цього ж закону визначено термін "індивідуальний споживач" - фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об`єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги. Тому позивач є виконавцем послуги з централізованого опалення, а відповідачі споживачами цієї послуги.

КП "Житлосвіт 2012" відповідно до рішення від 11.07.2014 №522 балансоутримувачем зазначених вище приміщень в період з 11.04.2014 по 01.03.2016 та відповідно до норм Закону України "Про житлово-комунальні послуги" несе відповідальність за їх утримання та користування. Окрім того, відповідач 2 є комунальним унітарним підприємством, в силу ст. 78 Господарського кодексу України, він самостійно відповідає за своїми зобов`язаннями. Відповідно до п. 1, 2 ст. 78 ГК України комунальне унітарне підприємство утворюється компетентним органом місцевого самоврядування в розпорядчому порядку на базі відокремленої частини комунальної власності і входить до сфери його управління. Орган, до сфери управління якого входить комунальне унітарне підприємство, є представником власника - відповідної територіальної громади і виконує його функції у межах, визначених цим Кодексом та іншими законодавчими актами.

Отже, зазначає позивач, в порушення ч. 2 ст. 24 Закону України "Про теплопостачання" комунальне підприємство "Житлосвіт 2012" не уклало договір на теплопостачання з СП ТОВ "Світловодськпобут", при цьому в період стягнення заборгованості, підприємство, перебуваючи балансоутримувачем, отримувало прибуток від передачі в оренду вільних приміщень орендарям та фактично не сплачувало вартість послуг з централізованого опалення.

За змістом норм Цивільного кодексу України, Закону України "Про житлово-комунальні послуги", укладання договору на надання житлово-комунальних послуг є обов`язком споживача. Відмова споживача послуг від укладення договору в такому разі суперечить вимогам ч. 3 ст. 6, ст. 627, 630 ЦК України, п. 1, 5 ч. 2 ст. 7 Закону України "Про житлово-комунальні послуги".

Таким чином, зазначає позивач, згідно з зазначеними нормами закону Світловодська міська рада Кіровоградської області, як власник приміщень та комунальне підприємство "Житлосвіт 2012", як балансоутримувач зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними.

При вирішенні спору суд враховує такі положення норм законодавства, пояснення сторін та надані докази.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" в редакції, яка діяла з 01.10.2015 (період нарахувань), житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил;

комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи у забезпеченні холодною та гарячою водою, водовідведенням, газо- та електропостачанням, опаленням, а також вивезення побутових відходів у порядку, встановленому законодавством;

балансоутримувач будинку, споруди, житлового комплексу або комплексу будинків і споруд (далі - балансоутримувач) - власник або юридична особа, яка за договором з власником утримує на балансі відповідне майно, а також веде бухгалтерську, статистичну та іншу передбачену законодавством звітність, здійснює розрахунки коштів, необхідних для своєчасного проведення капітального і поточного ремонтів та утримання, а також забезпечує управління цим майном і несе відповідальність за його експлуатацію згідно з законом;

виконавець - суб`єкт господарювання, предметом діяльності якого є надання житлово-комунальної послуги споживачу відповідно до умов договору;

виробник - суб`єкт господарювання, який виробляє або створює житлово-комунальні послуги;

власник приміщення, будинку, споруди, житлового комплексу або комплексу будинків і споруд (далі - власник) - фізична або юридична особа, якій належить право володіння, користування та розпоряджання приміщенням, будинком, спорудою, житловим комплексом або комплексом будинків і споруд, зареєстроване у встановленому законом порядку;

утримання будинків і прибудинкових територій - господарська діяльність, спрямована на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи щодо забезпечення експлуатації та/або ремонту жилих та нежилих приміщень, будинків і споруд, комплексів будинків і споруд, а також утримання прилеглої до них (прибудинкової) території відповідно до вимог нормативів, норм, стандартів, порядків і правил згідно із законодавством;

Відповідно до ст. 13 цього Закону, залежно від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються на: 1) комунальні послуги (централізоване постачання холодної води, централізоване постачання гарячої води, водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), газо- та електропостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо); 2) послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньобудинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо); 3) послуги з управління будинком, спорудою або групою будинків (балансоутримання, укладання договорів на виконання послуг, контроль виконання умов договору тощо); 4) послуги з ремонту приміщень, будинків, споруд (заміна та підсилення елементів конструкцій та мереж, їх реконструкція, відновлення несучої спроможності несучих елементів конструкцій тощо).

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 20 Закону споживач має право одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг.

Такому праву прямо відповідає визначений пунктами 1 та 5 частини третьої статті 20 Закону обов`язок споживача укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем на основі типового договору та оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Таким чином, згідно із зазначеними нормами закону споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Відсутність письмово оформленого договору з позивачем не позбавляє відповідача обов`язку оплачувати надані йому послуги (постанова Великої Палати Верховного Суду від 04.07.2018 у справі №904/7183/17).

Відповідно до ст. 19 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є: власник, споживач, виконавець, виробник.

Виконавцем послуг з централізованого опалення та послуг з централізованого постачання гарячої води для об`єктів усіх форм власності є суб`єкт господарювання з постачання теплової енергії (теплопостачальна організація). (ч. 4 ст. 19 Закону України "Про житлово-комунальні послуги")

Однак, особливими учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є балансоутримувач та управитель, які залежно від цивільно-правових угод можуть бути споживачем, виконавцем або виробником. (ч. 6 ст. 19 Закону України "Про житлово-комунальні послуги")

Відповідно до ст. 4 Житлового кодексу Української РСР, житловий фонд утворюють жилі будинки, а також жилі приміщення в інших будівлях, що знаходяться на території Української РСР, а до житлового фонду не входять нежилі приміщення в жилих будинках, призначені для торговельних, побутових та інших потреб непромислового характеру.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" багатоквартирний будинок - житловий будинок, в якому розташовано три чи більше квартири. У багатоквартирному будинку можуть також бути розташовані нежитлові приміщення, які є самостійними об`єктами нерухомого майна; нежитлове приміщення - ізольоване приміщення в багатоквартирному будинку, що не належить до житлового фонду і є самостійним об`єктом нерухомого майна.

Рішенням виконавчого комітету Світловодської міської ради від 11.07.2014 за №522 "Про визнання комунального підприємства "Житлосвіт-2012" балансоутримувачем житлового фонду" (надалі - Рішення №522), вирішено визнати відповідача 2 балансоутримувачем житлового фонду комунальної власності територіальної громади міста Світловодська. Рішень органів місцевого самоврядування щодо визначення відповідача 2 балансоутримувачем вільних нежитлових приміщень до нього не надходило і учасниками справи суду не надано.

Отже, Рішення №522 не стосується нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку та не є нормативним актом, що зобов`язував відповідача 2 утримувати нежитлові приміщення та обліковувати їх на своєму балансі. До того ж, це рішення не доводить, що відповідач 2 був споживачем теплової енергії в нежитлових приміщеннях багатоквартирних будинків. У той же час, саме на споживача покладається обов`язок оплачувати фактично спожиту теплову енергію.

І вищевказана обставина не спростована позивачем чи відповідачем 1.

Відповідно до пп.1 п. "а" ч. 1 ст. 29 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" управління в межах, визначених радою, майном, що належить до комунальної власності відповідних територіальних громад належить до відання виконавчого комітету Світловодської міської ради. А згідно із пп.1 п. "а" ч. 1 ст. 30 цього ж Закону, до компетенції виконавчого комітету Світловодської міської ради належить управління об`єктами житлово-комунального господарства, побутового, торговельного обслуговування, транспорту і зв`язку, що перебувають у комунальній власності відповідних територіальних громад, забезпечення їх належного утримання та ефективної експлуатації, необхідного рівня та якості послуг населенню.

Зазначені вище норми законодавства кореспондуються з відповідними положеннями Господарського кодексу України та Закону України "Про оренду державного і комунального майна". Так, відповідно до ч. 6 статті 78 Господарського кодексу України встановлено, що комунальне підприємство не несе відповідальності за зобов`язаннями власника та органу місцевого самоврядування, до сфери управління якого воно входить.

Таким чином, саме відповідач 1, як власник нежитлових приміщень у багатоквартирних будинках, повинен нести тягар утримання цього майна, в тому числі і щодо оплати теплової енергії, якщо така постачалася у ці нежитлові приміщення, а також обліковувати його в себе на балансі.

Згідно із диспозицією ч. 1 ст. 1 Закону України "Про теплопостачання" (далі - Закон №2633-ЗУ), відповідач 2 не є балансоутримувачем нежитлових приміщень, а поняття споживача і балансоутримувача не є тотожними.

Так, балансоутримувачем (будинку, групи будинків, житлового комплексу) є власник відповідного майна або юридична особа, яка за договором з власником утримує на балансі відповідне майно і уклала договір купівлі-продажу теплової енергії з теплогенеруючою або теплопостачальною організацією, а також договори на надання житлово-комунальних послуг з кінцевими споживачами.

Учасники справи документальні докази укладення договорів із кінцевими споживачами теплової енергії у вільних нежитлових приміщеннях, договорів на надання житлово-комунальних послуг із власником цих приміщень (територіальною громадою в особі відповідача 1), як кінцевим споживачем житлово-комунальної послуги, договорів управління та утримання такого майна, як і доказів звернення відповідача 1 до відповідача 2 із пропозиціями щодо утримання його майна на підставі договору, суду не надали.

Крім того, відповідно до частини 1 статті 1 Закон №2633-ЗУ, споживач теплової енергії - фізична або юридична особа, яка використовує теплову енергію на підставі договору.

У той же час, згідно із ч. 1 ст.1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" за №1875-IV (надалі - Закон №1875-IV), який був чинний станом на початок та діяв впродовж опалювального сезону 2015-2016 років визначено, що споживачем є фізична чи юридична особа, яка отримує або має намір отримати житлово-комунальну послугу.

Разом з тим, житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил. (ч. 1 ст. 1 Закону №1875-IV)

Балансоутримувач будинку, споруди, житлового комплексу або комплексу будинків і споруд (далі - балансоутримувач), - власник або юридична особа, яка за договором з власником утримує на балансі відповідне майно, а також веде бухгалтерську, статистичну та іншу передбачену законодавством звітність, здійснює розрахунки коштів, необхідних для своєчасного проведення капітального і поточного ремонтів та утримання, а також забезпечує управління цим майном і несе відповідальність за його експлуатацію згідно з законом. (ч. 1 ст. 1 Закону №1875-IV)

Власником приміщення, будинку, споруди, житлового комплексу або комплексу будинків і споруд (далі - власник), згідно із ч. 1 ст. 1 Закону №1875-IV є фізична або юридична особа, якій належить право володіння, користування та розпоряджання приміщенням, будинком, спорудою, житловим комплексом або комплексом будинків і споруд, зареєстроване у встановленому законом порядку.

Натомість, ч. 1 та ч. 2 ст. 24 Закону №1875-IV не встановлено жодного права чи обов`язку балансоутримувача володіти чи розпоряджатися майном власника.

Відповідач 2, який не є власником чи користувачем вільних нежитлових приміщень не має законодавчого обов`язку сплачувати теплову енергію, яку споживає власник/користувач приміщення. Обов`язок зі сплати такої енергії покладається виключно на її споживача.

Проте, ч. 2 ст. 23 Закону №1875-IV визначено, що власник має право доручати повністю або частково розпоряджатися та управляти належним йому майном відповідно до закону та договору балансоутримувачу або управителю. Таких доказів управління майном власника відповідачем 2 позивач чи відповідачі суду не надали.

Натомість, ч. 4 ст. 319 ЦК України визначено, що власність зобов`язує.

Власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом. (ч. 1 ст. 322 ЦК України)

Згідно із статтею 327 ЦК України, у комунальній власності є майно, у тому числі грошові кошти, яке належить територіальній громаді. Управління майном, що є у комунальній власності, здійснюють безпосередньо територіальна громада та утворені нею органи місцевого самоврядування.

Статтею 26 Закону №1875-IV визначено, що договір про житлово-комунальну послугу укладається між виробником/виконавцем такої послуги і споживачем, тобто з фізичною чи юридичною особою, яка має намір отримати таку послугу та перебуває у таких приміщеннях або володіє ними.

Правовою основою перебування особи у певному приміщенні є або право власності на таке приміщення, або право користування чи володіння ним. (статті 401 та 402 ЦК України)

Крім того, відповідно до частини 1 статті 1 Закону України "Про теплопостачання", споживач теплової енергії - фізична або юридична особа, яка використовує теплову енергію на підставі договору. Такий договір між відповідачем 2 і позивачем укладений. Але в ньому відсутні нежитлові приміщення, які зазначені у позові, а пропозиції щодо внесення змін до договору з дати звільнення цих приміщень орендарями та рахунків щодо сплати послуг із теплопостачання по ним від позивача до відповідача 2 не надходило. Таким чином, хибними є доводи позивача, що відповідач 2 споживає теплову енергію без договору.

Відповідач 2, у вказаний у позовній заяві період був балансоутримувачем житлового фонду міста Світловодська, а отже і квартир їх власників. Водночас, при наявності заборгованості за послуги з теплопостачання власників таких квартир, позивач жодного разу не звертався до суду із позовними вимогами до відповідача 2, як балансоутримувача цих квартир, а лише до власника квартири (копії судових рішень є в матеріалах справи).

Водночас, ч. 1 ст. 1 Цивільного кодексу України визначено, що цивільним законодавством регулюються особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників.

Якщо у відносинах між позивачем і фізичною особою (власником квартири), яка отримує теплову енергію для задоволення власних потреб, сплата заборгованості з такого користування покладається на власника квартири, а не на балансоутримувача житлового фонду багатоквартирного будинку, то і у відносинах із постачання теплової енергії юридичним особам обов`язок зі сплати належить власнику нежитлового приміщення (споживачу), а не його балансоутримувачу.

Пунктом 6 статті 13 Перехідні і прикінцеві положення Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку", Кабінет Міністрів України зобов`язано розробити порядок списання з балансу міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади, державними підприємствами та органами місцевого самоврядування багатоквартирних будинків, у яких розташовані приміщення приватної та інших форм власності до 1 липня 2015 року.

Відповідно до положень ст. 13, 41 Конституції України, ст.11, 319, ЦК України обов`язок власника (житлового чи нежитлового приміщення) у багатоквартирному будинку щодо утримання належного йому майна виникає безпосередньо з актів цивільного законодавства.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 14 ЦК України цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов`язковим для неї.

Відповідно до ст. 322 ЦК України власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 2 ст. 23 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" визначено, що власник має право доручати повністю або частково розпоряджатися та управляти належним йому майном відповідно до закону та договору балансоутримувачу або управителю.

Отже, у позивача відсутні правові підстави вимагати оплати невизначеної якості і кількості теплової енергії, постачання якої у вільні нежитлові приміщення, що перебувають у власності територіальної громади жодним чином ніким не контролювалося, від відповідача 2, який не має відношення до цих приміщень за перелічених вище обставин.

Отримувачем послуги з теплопостачання є виключно споживач теплової енергії: власник майна, інша особа, яка на підставі договору чи в силу закону володіє чи користується таким майном або є зобов`язаною стороною за договором утримання такого майна.

Відповідач 2 не був споживачем теплової енергії в нежитлових приміщеннях, оскільки не набував права користування чи володіння зазначеними приміщеннями; не укладав договорів на утримання нежитлових приміщень із їх власниками; його структурні чи виробничі підрозділи у зазначених у позові приміщеннях не знаходилися.

Між відповідачем 2 і позивачем 10 жовтня 2013 року за №24 укладений договір про теплопостачання (далі - Договір №24), який стосувався постачання теплової енергії до виробничих приміщень відповідача 2, що перебували у нього в користуванні. Відповідач 2 оплачував надані позивачем рахунки на сплату теплової енергії протягом спірного періоду.

Із дати укладення і до теперішнього часу позивач жодного разу не звертався до відповідача 2 із пропозиціями щодо внесення змін до таблиці №1 Договору №24 з приводу збільшення характеристик та адрес постачання теплової енергії щодо вільних приміщень, які зазначені у його позовній заяві та не виставляв рахунків на сплату теплової енергії у таких вільних нежитлових приміщеннях.

Більш того, позивач за домовленістю із відповідачем 2 вже в спірному періоді (листопад 2015р.) виключив із Договору №24 частину приміщень по вул. Приморській, 44 загальною площею 116,30 м2 та два приміщення по вул. Будівельників, 8 (63,45 м.2 та 19,56 м.2), які, чомусь, згодом включив до позову безпідставно (доказами є копія Договору №24 та рахунків-фактур за опалювальний період 2015-2016 року, що знаходяться у справі).

Між відповідачем 2 і позивачем укладений Договір №24, усі рахунки, що виставлялися позивачем до сплати, були оплачені відповідачем 2.

Враховуючи конструктивні елементи мереж теплопостачання багатоквартирних житлових будинків та отримавши від орендарів нежитлових приміщень у цих будинках заяви про припинення договорів про постачання їм теплової енергії у зв`язку із закінченням строків договорів оренди, позивач мав упевнитись, що в подальшому зобов`язання з оплати поставленої у ці нежитлові приміщення буде здійснюватися конкретно визначеним споживачем, наприклад відповідачем 2 (ч. 2 ст. 527 ЦК України), та, за наявності відповідного договору із таким споживачем, направити йому пропозицію про внесення змін до договору (ч. 2 ст. 188 ГК України) та нести ризик наслідків непред`явлення такої вимоги (ч. 2 ст. 527 ЦК України).

Таким чином, поєднання відповідача 2, як балансоутримувача і споживача в одній особі, відбулося виключно за Договором №24, з відповідним його предметом, порушень якого відповідач 2 не допускав.

Відповідно до Переліку послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, що є додатком до Порядку формування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, який затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 1 червня 2011 р. №869, відсутня така послуга як управління нежитловим приміщенням.

Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку", співвласники багатоквартирного будинку зобов`язані забезпечувати належне утримання та належний санітарний, протипожежний і технічний стан лише спільного майна багатоквартирного будинку, до якого нежитлові приміщення не належать.

Беручи до уваги, той факт, що правовою основою балансоутримання житлового фонду багатоквартирного будинку та надання послуги з його утримання є Рішення №522, то єдиним джерелом коштів для утримання певного будинку є лише сплата коштів його співвласниками на утримання цього будинку, а не нежитлових приміщень, що належать іншим особам.

Згідно із ч. 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Позивачем не доведено, що саме відповідач 2 був споживачем комунальної послуги в вільних нежитлових приміщеннях виходячи, позаяк копії рахунків на оплату теплової енергії адресовані відповідачу 1. Посилання позивача на Правила надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України за №630 від 21.07.2005 є безпідставними, оскільки вони регулюють постачання теплової енергії до житлового фонду, до якого нежитлові приміщення не належать.

Надані до суду позивачем копії внутрішніх довідок та інформації по вільним приміщенням відповідача 2, ТОВ "ЯРК Комфорт", ТОВ "Сервіспромексперт" не можуть бути належними і допустимими доказами управління (розпорядження) нежитловими приміщеннями, їх утримання та експлуатації чи споживання в них певних послуг відповідачем 2, як в силу зазначених вище вимог законодавства та і з огляду на те, що відповідач 2 ставив під сумнів їх відповідність оригіналу таких документів, про що заявляв суду у своїх письмових і усних поясненнях та апеляційній скарзі, а позивач не надав суду доказів того, що такі копії отриманні ним у відповідача 2 та інших осіб у законний спосіб та відповідають оригіналу.

Крім того, зазначені вище довідки вказують, що 8 приміщень перебували на обліку в ТОВ "ЯРК Комфорт" та ТОВ "Сервіспромексперт": вул. Героїв України (Леніна), 4, вул. Приморська, 14, вул. Чорноморівська (Суворова), 5а - ТОВ "Сервіспромексперт"; вул. Богуна, 1, вул. М.Грушевського, 20, вул. Героїв України, 41, вул. Героїв України, 90, вул. Богуна, 15 - ТОВ "ЯРК Комфорт", що додатково підтверджує факт відсутності зобов`язань відповідача 2 щодо цих приміщень.

До того ж, акти приймання - передачі по вул. Леніна, 4 і та вул. Бойка, 2 "в" у м. Світловодську складені не відповідачем 2, а КП "Житлосервіс 2012", що додатково підтверджує доводи відповідача 2 про той факт, що нежитлові приміщення не перебували на балансі відповідача 2.

Як вбачається із позовної заяви, свої вимоги щодо оплати заборгованості за постачання теплової енергії на загальну площу 1256,56м2 позивач обґрунтовував саме тим, що хоча власником нежитлових приміщень і є Світловодська міська рада, якій він виставляв рахунки на сплату та з якою намагався укласти договір, але у зв`язку із тим, що орендодавцем майна був відповідач 2, то він і повинен сплачувати послуги з теплопостачання. Але, відповідач 2 в силу закону (ч. 1 ст. 4, абз. 5 ч. 1 ст.5 Закону України Про оренду державного і комунального майна ) може бути орендарем лише 200 м2 свого майна.

Факт надання послуги не може підтверджуватися рішеннями виконавчого комітету Світловодської міської ради про початок опалювального сезону, оскільки такі рішення лише дають дозвіл виконавцю послуги розпочати надання такої послуги необмеженому колу осіб з конкретно визначеної дати, але не доводять, що така послуга реально була надана конкретному споживачу.

У той же час, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього (ч. 1 ст. 692 ЦК України). Докази такого передавання продукції у матеріалах справи відсутні.

За листами від 01.12.2015 №772 та від 06.11.2015 №727 підтверджено доводи відповідача 2 про вибуття із його користування приміщень по вул. Приморській, 44 загальною площею 116,30 м2 та по вул. Будівельників, 8 (63,45 м.2 та 19,56 м.2) і на підставі цих листів позивач і виключив із Договору №24 ці опалювальні площі.

На підтвердження надання послуг з централізованого опалення приміщень, про які йдеться в позові суд враховує такі докази.

Щодо підтвердження закінчення та початку опалювальних сезонів у 2015 році позивач зазначає, що опалювальні сезони розпочиналися та закінчувалися відповідно до рішень виконавчого комітету Світловодської міської ради Кіровоградської області та наказів по підприємству, зокрема:

- рішення "Про початок опалювального періоду 2014 - 2015 років" від 14.10.2014 №739;

- рішення "Про скасування рішення виконавчого комітету від 14.10.2014 №739 "Про початок опалювального періоду 2014 - 2015 років" від 20.10.2014 №742;

- наказ "Про початок опалювального сезону" від 20.10.2014 №116;

- рішення "Про закінчення опалювального періоду 2014 - 2015 років" від 07.04.2015 №255;

- наказ "Про закінчення опалювального сезону 2014 - 2015 років" від 10.04.2015 №44;

- рішення "Про початок опалювального періоду 2015 - 2016 років" від 09.10.2015 №687;

- наказ "Про початок опалювального сезону 2015 - 2016 років" від 13.10.2015 № 104;

- рішення "Про закінчення опалювального періоду 2015 - 2016 років" від 31.03.2016 № 215;

- наказ "Про закінчення опалювального сезону 2015 - 2016 років" від 31.03.2016 №41 (т. 1 а.с. 239 - 247).

Позивачем надані:

- довідка про будинки, які значаться на балансі КП "Житлосвіт 2012" та теплозабезпечення яких здійснюється від системи централізованого теплопостачання СП ТОВ "Світловодськпобут" станом на 01.09.2015 (т. 2 а.с. 10 - 12);

- довідку про технічні характеристики на будівлі, які обслуговує ТОВ "ЯРК Комфорт" та теплозабезпечення яких здійснюється від системи централізованого теплопостачання СП ТОВ "Світловодськпобут" станом на 01.09.2015 (т. 2 а.с. 13 - 17);

- довідку про технічні характеристики на будівлі, які обслуговуються ТОВ "Сервіспромексперт" та теплозабезпечення яких здійснюється від системи централізованого теплопостачання СП ТОВ "СВітловодськпобут" станом на 01.09.2015 (т. 2 а.с. 18 - 21).

В актах прийому-передачі приміщень, які складались між КП "Житлосервіс 2012", КП "Житлосвіт 2012" та орендарями приміщень за адресами: вул. Леніна, 4; вул. Бойка, 2б; вул. Леніна, 60; вул. Леніна, 64; вул. Бульвар Дніпровський, 20; вул. Богуна, 15; вул. Калініна, 20 (том 2 а.с. 1 - 9, т. 2 а.с. 84, 85, 95, 102), міститься інформація щодо наявності централізованого опалення, наявність теплопостачання або наявність батарей централізованого опалення.

За поясненнями позивача, ці акти надавалися йому відповідачем 2 з метою обліку зазначених в них приміщень як вільних, тому відсутні підстави для неприйняття вказаних актів в якості доказів.

Крім того, судом враховано, що в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження відключення від мережі централізованого теплопостачання будинків, в яких знаходяться приміщення, або окрема приміщень, за теплопостачання яких позивач просить стягнути заборгованість та не спростовано надані розрахунки.

Тому в сукупності ці докази та обставини свідчать про теплопостачання приміщень, зазначених в позові.

Враховуючи вищевикладені обставини, господарський суд дійшов висновку, що відповідач 1 повинен нести обов`язок щодо утримання і експлуатації свого майна і сплачувати витрати на його теплопостачання, як споживач такої послуги.

Щодо вимоги позивача про солідарне стягнення з відповідачів заборгованості з основного боргу за централізоване опалення у сумі 220 323,19 грн, а також витрати по сплаті судового збору, то за ст. 541 Цивільного кодексу України - солідарний обов`язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема у разі неподільності предмета зобов`язання.

При цьому, позивачем жодним чином не обґрунтовано та не доведено неподільності предмета зобов`язання, тому суд приходить до висновку про відсутність підстав для такого солідарного стягнення та про наявність підстав для стягнення основного боргу за централізоване опалення у сумі 220 323,19 грн з відповідача 1.

З огляду на зазначений позивачем в розрахунках період з 01.10.2015 по 29.02.2016, відсутні підстави для застосування строку позовної давності, про яку заявляє відповідач 2.

Відповідно до ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається на відповідача 1 пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Звертаючись з заявою №б/н від 19.11.2019 про поворот виконання рішення суду відповідач 2, зокрема, зазначив, що на виконання судового рішення від 02.01.2019 із боржника КП Житлосвіт 2012 стягнуто 246290,84 грн. грошових коштів, з яких:

- борг в розмірі 220323,19 грн шляхом списання з банківського рахунку;

- судові витрати в розмірі 3304,85 грн шляхом списання з банківського рахунку;

- виконавчий збір в розмірі 22362,80 грн шляхом списання з банківського рахунку;

- витрати виконавчого провадження в розмірі 300,00 грн.

Зазначені відомості підтверджуються доданими відповідачем 2 до такої заяви документальними доказами та не спростовані позивачем.

Розглядаючи таку заяву відповідача 2, господарський суд вважає за необхідне зазначити, що за ч. 1, 2, 7 ст. 27 Закону України Про виконавче провадження - виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України.

Виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає примусовому стягненню, поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом, заборгованості із сплати аліментів.

У разі закінчення виконавчого провадження у зв`язку із скасуванням рішення, що підлягало виконанню, або визнання судом виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, виконавчий збір не стягується, а стягнутий виконавчий збір підлягає поверненню.

Оскільки відповідно до наведених вище норм набувачем сплаченого боржником у виконавчому провадженні збору є Державний бюджет України, помилково або надмірно сплачені суми виконавчого збору підлягають стягненню саме з Державного бюджету України.

За приписами п. 3 ч. 2, ч. 5 ст. 333 Господарського процесуального кодексу України - якщо рішення після його виконання скасовано і справу повернуто на новий розгляд, суд, ухвалюючи рішення, вирішує питання про поворот виконання, якщо при новому розгляді справи він відмовляє в позові повністю. Питання про поворот виконання рішення суд вирішує за наявності відповідної заяви сторони.

У рішенні Конституційного Суду України від 02.11.2011 справі №13-рп/2011 (справа №1-25/2011) зазначено, що поворот виконання рішення - це цивільна процесуальна гарантія захисту майнових прав особи, яка полягає у поверненні сторін виконавчого провадження в попереднє становище через скасування правової підстави для виконання рішення та повернення стягувачем відповідачу (боржнику) всього одержаного за скасованим (зміненим) рішенням. Інститут повороту виконання рішення спрямований на поновлення прав особи, порушених виконанням скасованого (зміненого) рішення, та способом захисту цих прав у разі отримання стягувачем за виконаним та у подальшому скасованим (зміненим) судовим рішенням неналежного, безпідставно стягненого майна (або виконаних дій), оскільки правова підстава для набуття майна (виконання дій) відпала.

Враховуючи викладені обставини, господарський суд дійшов висновку, що зазначена заява відповідача 2 підлягає задоволення в частині погашення боргу в сумі 220323,19 грн та судових витрат в розмірі 3304,85 грн, стягненою за рішенням суду від 02.01.2019 у даній справі. В іншій частині така заява задоволенню не підлягає з огляду на те, що суми виконавчого збору в розмірі 22362,80 грн та 300, 00 грн витрат виконавчого провадження, не є сумами, присудженими до стягнення з відповідача 2 рішенням суду, а є витратами виконавчого провадження, які не можуть бути повернуті заявнику в порядку встановленому статтею 333 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст. 12, 14, 74, 76-77, 129, 233, 236-241, 326, 333 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути зі Світловодської міської ради (27500, Кіровоградська область, м. Світловодськ, вул. Героїв України, 14, код ЄДР 35825788) на користь Спільного підприємства - Товариства з обмеженою відповідальністю "Світловодськпобут" (27500, Кіровоградська область, м. Світловодськ, вул. Г. Сковороди, 2А, код ЄДР 31678853) заборгованість з основного боргу за централізоване опалення у сумі 220 323,19 грн, а також витрати по сплаті судового збору в розмірі 3304, 85 грн.

Наказ видати.

У задоволенні позовних вимог до Комунального підприємства "Житлосвіт 2012" (27500, Кіровоградська область, м. Світловодськ, вул. приморська, 44, код ЄДР 38246307) відмовити.

2. Заяву №б/н від 19.11.2019 Комунального підприємства "Житлосвіт 2012" про поворот виконання рішення суду задовольнити частково.

У поворот виконання рішення Господарського суду Кіровоградської області від 02.01.2019 у справі №912/2369/18 стягнути зі Спільного підприємства - Товариства з обмеженою відповідальністю "Світловодськпобут (27500, Кіровоградська область, м. Світловодськ, вул. Г.Сковороди, 2А, код ЄДР 31678853) на користь КП "Житлосвіт 2012" (27500, Кіровоградська область, м. Світловодськ, вул. приморська, 44, код ЄДР 38246307) - 220 323,19 грн та судові витрати в розмірі 3304, 85 грн.

У решті вимог заяви №б/н від 19.11.2019 Комунального підприємства "Житлосвіт 2012" про поворот виконання рішення суду відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення в порядку передбаченому Господарським процесуальним кодексом України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Примірники ухвали направити сторонам.

Повне рішення складено 20.03.2020.

Суддя Н.М. Коваленко

Повідомити учасників справи про відсутність у суду технічної можливості надавати інформацію про вебадресу судового рішення у Єдиному державному реєстрі судових рішень, одночасно з врученням (надсиланням/видачі) копії повного або скороченого такого рішення до затвердження Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.

Повідомити учасників справи про можливість ознайомитись з електронною копією судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень за його вебадресою: http://reyestr.court.gov.ua.