Рішення

від 20.03.2020 по справі 916/117/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"20" березня 2020 р.м. Одеса Справа № 916/117/20

Господарський суд Одеської області у складі судді Шаратова Ю.А.

при секретарі судового засідання Сулімі Г.В.

розглянувши справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Азотфострейд» (61057, м. Харків, вул. Римарська, 16, оф. 13, код ЄДРПОУ 35579031)

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Березівський завод натуральних продуктів» (65005, м. Одеса, вул. Колонічна, буд. 7, код ЄДРПОУ 37422158)

про стягнення заборгованості за Договором про поворотну фінансову допомогу (безвідсоткова позика) від 17.08.2018 № 17/08-1 в розмірі 132 600,08 грн., з якої 93 000,00 грн. - сума основного боргу, 27 754,77 грн. - пеня, 2 507,18 грн. - 3 % річних, 9 338,13 грн. - інфляційні втрати

Представники:

Від позивача - не з`явився;

Від відповідача - не з`явився.

Суть спору:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Азотфострейд» (далі - Позивач) звернулось до Господарського суду Одеської області із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Березівський завод натуральних продуктів» (далі - Відповідач) про стягнення заборгованості за Договором про поворотну фінансову допомогу (безвідсоткова позика) від 17.08.2018 № 17/08-1 в розмірі 132 600,08 грн., з якої 93 000,00 грн. - сума основного боргу, 27 754,77 грн. - пеня, 2 507,18 грн. - 3 % річних, 9 338,13 грн. - інфляційні втрати.

Ухвалою суду від 20.01.2020 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, постановлено розглядати її за правилами спрощеного позовного провадження та призначено розгляд справи по суті на 19.01.2020.

Протокольною ухвалою від 19.01.2020 відкладено судове засідання на 16.03.2020.

Позивач не забезпечив явку свого повноважного представника до судового засідання, про місце, дату та час судового засідання, повідомлений належним чином, про що свідчить поштове повідомлення від 05.03.2020 № 10483/20.

Позовні вимоги із посиланням на статті 525, 549, 550, 551, 552, 598, 612, 625, 627, 628, 629, 638, 1046, 1047, 1049, 1050 Цивільного кодексу України, статті 193 Господарського кодексу України, обґрунтовані тим, що Відповідачем не виконано умови Договору про поворотну фінансову допомогу (безвідсоткова позика) від 17.08.2018 № 17/08-01 щодо повернення фінансової допомоги.

Відповідач не забезпечив яку свого повноважного представника до судового засідання, про місце, дату та час розгляду справи повідомлений належним чином, про що свідчить поштове повідомлення від 06.03.2020 № 10656/20.

Відзиву на позовну заяву не надходило.

Відповідно до частини другої статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Згідно із приписами статтей 233, 240 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 16.03.2020 підписано вступну та резолютивну частини рішення без їх проголошення.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, суд

в с т а н о в и в :

17.08.2018 між Позивачем та Відповідачем укладено Договір про поворотну фінансову допомогу (безвітсоткова позика) № 17/08-1 (далі - Договір від 17.08.2018).

Відповідно до пунктів 1.1, 1.2, 1.3, 2.1 Договору від 17.08.2018 Позивач в порядку та на умовах визначених цим договором надає на визначений цим договором строк безвідсоткову поворотну фінансову позику Відповідачу в сумі, визначеній в пункті 2.1 цього договору, а Відповідач зобов`язався повернути Фінансову допомогу у визначений цим Договором строк. Позивач є платником податку на прибуток підприємства на загальних підставах згідно статті 151.1 Податкового Кодексу України. Відповідач є платником податку на прибуток на загальних підставах згідно статті 151.1 Податкового Кодексу України. Розмір Фінансової допомоги становить 115 000,00 грн.

Згідно із пунктами 4.1, 6.1 Договору від 17.08.2018 строк використання Фінансової допомоги розпочинається з моменту перерахування коштів на поточний рахунок Відповідача і закінчується 31.12.2018. За порушення умов даного договору винна сторона несе відповідальність в порядку, передбаченому чинним законодавством України.

Частиною першою статті 11 Цивільного кодексу України встановлено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки, зокрема, з договорів та інших правочинів.

Згідно з частиною першою статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

За приписами статті 193 Господарського кодексу України та статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частини першої статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 Цивільного кодексу України).

Згідно із частиною першою статті 1046 Цивільного кодексу України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Частиною першою статті 1049 Цивільного кодексу України встановлено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Судом встановлено, що на виконання умов Договору від 17.08.2018 Позивач за платіжним дорученням від 20.08.2018 № 268 перерахував Відповідачу грошові кошти в сумі 115 000,00 грн. (безвідсоткову поворотну фінансову позику). В платіжному дорученні Позивачем помилково було вказано призначення платежу передплата за послуги переробки згідно Договору № 0108/1/17 у сумі 95 833,33 грн., ПДВ-20 % 19 166,67 грн. . Вказана помилка була усунута листом від 20.08.2018 № 20/08 на вірну редакцію призначення платежу - поворотна фінансова допомога згідно Договору від 17.08.2018 № 17/08-1 без ПДВ. .

Відповідачем частково повернуто Позивачу фінансову позику в розмірі 22 000,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями в яких вказано призначення платежу повернення фінансової допомоги згідно договору від 17.08.2018 № 17/08-1 , а саме:

9 000,00 грн. - платіжне доручення від 30.10.2018 № 101;

13 000,00 грн. - платіжне доручення від 31.10.2018 № 102.

Отже сума неповернутої Відповідачем фінансової допомоги Позивачу за Договором від 17.08.2018 складає 93 000,00 грн. (115 000,00 - 22 000,00 = 93 000,00).

Докази повернення Позивачу фінансової допомоги у вищезазначеному розмірі в матеріалах справи відсутні.

Відповідно до частини другої статті 20 Господарського кодексу України кожний суб`єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб`єктів захищаються, зокрема, шляхом застосування штрафних санкцій.

Згідно із статтею 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною шостою статті 232 Господарського кодексу України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Відповідно до пункту 10.2 Договору від 17.08.2018 при прострочені повернення позики (її частини) позичальник (Відповідач) сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми несвоєчасного виконання зобов`язання.

Отже, сторонами Договору від 17.08.2018 не встановлено більший термін нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання ніж 6 місяців.

Судом встановлено, що пеня за прострочення оплати за Договором від 17.08.2018, з урахуванням приписів частини шостої статті 232 Господарського кодексу України, за періоди з 01.01.2019 по 01.07.2019 складає суму в розмірі 16 523,42 грн., яка розраховується наступним чином:

Сума боргу (грн.)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУСума пені за період прострочення 93 000.00 01.01.2019 - 31.01.2019 31 18.0000 % 2 843.51 93 000.00 01.02.2019 - 14.03.2019 42 18.0000 % 3 852.49 93 000.00 15.03.2019 - 25.04.2019 42 18.0000 % 3 852.49 93 000.00 26.04.2019 - 06.06.2019 42 17.5000 % 3 745.48 93 000.00 07.06.2019 - 01.07.2019 25 17.5000 % 2 229.45 Всього: 16 523,42

Отже підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення суми пені у розмірі 16 523,42 грн. Решта заявлених позовних вимог про стягнення суми пені у розмірі 11 231,35 грн. (27 754,77 - 16 523,42 = 11 231,35) не підлягають задоволенню з вищевказаних підстав.

Відповідно до частини другої статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судом встановлено, що 3 % річних за неповернення фінансової позики за Договором від 17.08.2018 за періоди з 01.01.2019 по 25.11.2019 складають суму в розмірі 2 514,82 грн., яка розраховується наступним чином:

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір процентів річнихЗагальна сума процентів 93 000.00 01.01.2019 - 25.11.2019 329 3 % 2 514.82

Проте, оскільки Позивачем заявлено позовні вимоги про стягнення суми 3 % річних у розмірі 2 507,18 грн., задоволенню підлягає сума в межах позовних вимог.

Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.

Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Судом встановлено, що інфляційні втрати за прострочення оплати за Договором від 17.08.2018 за періоди з січня 2019р. по жовтень 2019р. складають суму в розмірі 3 867,02 грн., яка розраховується наступним чином:

Період заборгованостіСума боргу (грн.)Сукупний індекс інфляції за періодІнфляційне збільшення суми боргуСума боргу з врахуванням індексу інфляції 01.01.2019 - 31.10.2019 93 000.00 1.042 3 867.02 96 867.02

Отже підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення суми інфляційних втрат у розмірі 3 867,02 грн. Решта заявлених позовних вимог про стягнення суми інфляційних втрат у розмірі 5 471,11 грн. (9 338,13 - 3 867,02 = 5 471,11) не підлягають задоволенню з вищевказаних підстав.

На підставі викладеного, суд вважає такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги в частині стягнення з Відповідача 93 000,00 грн. - суми основного боргу, 16 523,42 грн. - пені, 2 507,18 грн. - 3 % річних, 3 867,02 грн. - інфляційних втрат.

При розподілі господарських витрат суд виходить з положень пункту 2 частини першої статті 129 Господарського процесуального кодексу України, згідно із якими судовий збір покладається, зокрема, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись частиною першою статті 11, 509, статтями 525, 526, частиною першою статті 530, статтями 549, 629, частиною першою статті 1046, частиною першою статті 1049 Цивільного кодексу України, частиною другою статті 20, статтею 193, частиною шостою статті 233 Господарського кодексу України, статтями 73, 74, 76-80, 86, 123, 124, 129, 236, 237, 238, 240, 241, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Березівський завод натуральних продуктів» (65005, м. Одеса, вул. Колонічна, буд. 7, код ЄДРПОУ 37422158) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Азотфострейд» (61057, м. Харків, вул. Римарська, 16, оф. 13, код ЄДРПОУ 35579031) 93 000,00 грн. (дев`яносто три тисячі гривень 00 коп.) - суму основного боргу, 16 523,42 грн. (шістнадцять тисяч п`ятсот двадцять три гривні 42 коп.) - пені, 2 507,18 грн. (дві тисячі п`ятсот сім гривень 18 коп.) - 3 % річних, 3 867,02 грн. (три тисячі вісімсот шістдесят сім гривень 02 коп.) - інфляційних втрат та витрати на сплату судового збору в розмірі 1 837,36 грн. (одна тисяча вісімсот тридцять сім гривень 36 коп.).

3. Відмовити в задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Азотфострейд» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Березівський завод натуральних продуктів» в частині стягнення 11 231,35 грн. - пені та 5 471,11 грн. - інфляційних втрат.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення господарського суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги через господарський суд Одеської області відповідно до підпункту 17.5 пункту 17 Розділу XI «Перехідні положення» ГПК України, протягом 20 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст складено 20 березня 2020 р.

Суддя Ю.А. Шаратов