Ухвала

від 20.03.2020 по справі 910/2854/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

20.03.2020Справа № 910/2854/20

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Інвестиційна компанія МВМ

до Товариства з обмеженою відповідальністю Чернігівторг

про стягнення 200 396, 99 грн.,

Суддя Ломака В.С.

Без виклику представників учасників справи.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Інвестиційна компанія МВМ (далі - позивач) звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Чернігівторг (далі - відповідач) про стягнення 200 396, 99 грн., з яких 99 276, 71 грн. - збитки за Договором зберігання майна № 02/06-17/ від 02.06.2017, 90 500, 00 грн. - штраф за затримку передачі товару зі зберігання, 6 522, 11 грн. інфляційних втрат, 4 098, 17 грн. 3% річних.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 02.03.2020 відкрито провадження у справі № 910/2854/20, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

16.03.2020 року через відділ діловодства господарського суду міста Києва представниками сторін подано спільну заяву про затвердження мирової угоди у справі № 910/2854/20.

Розглянувши вищевказану заяву суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 1 та 2 статті 192 Господарського процесуального кодексу України мирова угода укладається сторонами з метою врегулювання спору на підставі взаємних поступок і має стосуватися лише прав та обов`язків сторін. У мировій угоді сторони можуть вийти за межі предмета спору за умови, якщо мирова угода не порушує прав чи охоронюваних законом інтересів третіх осіб. Сторони можуть укласти мирову угоду і повідомити про це суд, зробивши спільну письмову заяву, на будь-якій стадії судового процесу.

Верховний Суд у постанові від 08.05.2019 у справі № 910/32312/15 зазначив, що господарський суд не затверджує мирову угоду, якщо вона не відповідає закону, або за своїм змістом вона є такою, що не може бути виконана у відповідності з її умовами, або якщо така угода остаточно не вирішує спору чи може призвести до виникнення нового спору. Мирова угода не може вирішувати питання про права і обов`язки сторін, які можуть виникнути у майбутньому, а також стосуватися прав і обов`язків інших юридичних чи фізичних осіб, які не беруть участі у справі або, хоча й беруть таку участь, але не є учасниками мирової угоди. Укладення мирової угоди неможливе і в тих випадках, коли ті чи інші відносини однозначно врегульовані законом і не можуть змінюватись волевиявленням сторін.

Укладення мирової угоди, як способу реалізації процесуальних прав, є правом сторони, яке, в свою чергу згідно процесуального Закону неможливо реалізувати якщо такі дії суперечать законодавству або це призводить до порушення чиїх - небудь прав і охоронюваних законом інтересів.

Судом встановлено, що сторонами подано до суду мирову угоду від 05.03.2020, укладену між Товариством з обмеженою відповідальністю Інвестиційна компанія МВМ та Товариством з обмеженою відповідальністю Чернігівторг , яка стосується виключно їх прав та обов`язків, відповідає фактичним обставинам та доказам у справі, а також не порушує прав та охоронюваних законом інтересів інших осіб.

При цьому, суд зазначає, що за умовами п. 7 укладеної між сторонами мирової угоди позивач на підставі ст. ст. 191, 192 ГПК України відмовляється від позову в частині стягнення з відповідача штрафу в сумі 90 500, 00 грн., інфляційних втрат в сумі 6 522, 11 грн., 3% річних у сумі 4 098, 17 грн.

Таким чином, фактично позивач реалізував надане йому право на часткову відмову від позовних вимог, передбачене положеннями статті 191 Господарського процесуального кодексу України.

Положеннями частини 1 статті 14 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частина 2 вищевказаної норми процесуального права передбачає, що учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 46 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) - на будь-якій стадії судового процесу.

Згідно з частинами 1-3 статті 191 Господарського процесуального кодексу України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. До ухвалення судового рішення у зв`язку з відмовою позивача від позову або визнанням позову відповідачем суд роз`яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи не обмежений представник відповідної сторони у повноваженнях на їх вчинення. У разі відмови позивача від позову суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі.

Суд не приймає відмову позивача від позову, визнання позову відповідачем у справі, в якій особу представляє її законний представник, якщо його дії суперечать інтересам особи, яку він представляє (частина 5 статті 191 Господарського процесуального кодексу України).

Аналіз приписів статті 191 Господарського процесуального кодексу України дає підстави дійти висновку, що підставами відмови господарським судом у задоволенні заяви про відмову від позову є:

- представник відповідної сторони обмежений у повноваженнях на вчинення процесуальної дії (відмови від позову);

- відмова позивача від позову у справі, в якій особу представляє її законний представник, суперечить інтересам особи, яку він представляє.

Як зазначив Верховний Суд у постанові № 925/2151/14 від 17.04.2019, положення статті 191 Господарського процесуального кодексу України не встановлюють підставу для відмови у задоволенні заяви про відмову від позову у вигляді того, що така відмова порушує права як товариства, так і інших осіб, окрім випадків коли особу позивача представляє її законний представник і його дії суперечать інтересам особи, яку він представляє. Також приписами статті 191 Господарського процесуального кодексу України не визначено підставу для відмови у задоволенні заяви про відмову від позову, у зв`язку з її недостатньою обґрунтованістю.

Розглянувши викладену у п. 7 мирової угоди заяву позивача про часткову відмову від позовних вимог про стягнення штрафу в сумі 90 500, 00 грн., інфляційних втрат в сумі 6 522, 11 грн., 3% річних у сумі 4 098, 17 грн., суд встановив, що її підписано директором Товариства з обмеженою відповідальністю Інвестиційна компанія МВМ Зуєвим А.А., посадове становище якого підтверджується інформацією, що міститься у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Враховуючи, що відмова від частини позовних вимог є формою реалізації передбаченого статтею 14 Господарського процесуального кодексу України принципу диспозитивності господарського судочинства та не суперечить інтересам позивача, суд дійшов висновку про прийняття відмови позивача від частини позовних вимог про стягнення штрафу в сумі 90 500, 00 грн., інфляційних втрат в сумі 6 522, 11 грн., 3% річних у сумі 4 098, 17 грн.

У зв`язку з тим, що позивач відмовився від частини позову і відмова прийнята господарським судом, провадження у справі в частині позовних вимог про стягнення штрафу в сумі 90 500, 00 грн., інфляційних втрат в сумі 6 522, 11 грн., 3% річних у сумі 4 098, 17 грн., підлягає закриттю на підставі частини 3 статті 191 та пункту 4 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України.

Стосовно позовних вимог про стягнення 99 276, 71 грн. збитків за Договором зберігання майна № 02/06-17/ від 02.06.2017, а також відшкодування витрат на правову допомогу в сумі 9 750, 00 грн. та витрат по сплаті судового збору в сумі 3 005, 95 грн., сторони врегулювали спір шляхом укладення мирової угоди від 05.03.2020.

Відповідно до ч. 3 ст. 192 Господарського процесуального кодексу України до ухвалення судового рішення у зв`язку з укладенням сторонами мирової угоди суд роз`яснює сторонам наслідки такого рішення, перевіряє, чи не обмежені представники сторін вчинити відповідні дії.

Судом встановлено, що мирова угода сторін підписана повноважними представниками позивача та відповідача, а саме директором Товариства з обмеженою відповідальністю Інвестиційна компанія МВМ Зуєвим А.А. та директором Товариства з обмеженою відповідальністю Чернігівторг Радченко Г.М., посадове становище яких підтверджується інформацією, що міститься у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Водночас, статтею 192 Господарського процесуального кодексу України визначено, що укладена сторонами мирова угода затверджується ухвалою суду, в резолютивній частині якої зазначаються умови угоди. Затверджуючи мирову угоду, суд цією самою ухвалою одночасно закриває провадження у справі.

Згідно з п. 7 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України господарський суд закриває провадження у справі, якщо сторони уклали мирову угоду і вона затверджена судом.

Таким чином, враховуючи, що подана сторонами на затвердження мирова угода від 05.03.2020, не суперечить законодавству та не порушує права та охоронювані законом інтереси інших осіб, господарський суд вважає за необхідне затвердити укладену сторонами мирову угоду, а провадження у справі в частині стягнення 99 276, 71 грн. збитків за Договором зберігання майна № 02/06-17/ від 02.06.2017 закрити на підставі п. 7 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись статтями 46, 192, 193, 231, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва,-

УХВАЛИВ:

1. Прийняти відмову Товариства з обмеженою відповідальністю Інвестиційна компанія МВМ від позовних вимог в частині стягнення штрафу в сумі 90 500, 00 грн., інфляційних втрат в сумі 6 522, 11 грн., 3% річних у сумі 4 098, 17 грн.

2. Закрити провадження у справі № 910/2854/20 в частині стягнення штрафу в сумі 90 500, 00 грн., інфляційних втрат в сумі 6 522, 11 грн., 3% річних у сумі 4 098, 17 грн. на підставі пункту 4 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України.

3. Спільну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Інвестиційна компанія МВМ та Товариства з обмеженою відповідальністю Чернігівторг про затвердження мирової угоди у справі № 910/2854/20 задовольнити.

4. Затвердити мирову угоду, укладену 05.03.2020 року між Товариством з обмеженою відповідальністю Інвестиційна компанія МВМ та Товариством з обмеженою відповідальністю Чернігівторг в наступній редакції:

МИРОВА УГОДА

по справі № 910/2854/20

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Інвестиційна компанія МВМ до Товариства з обмеженою відповідальністю Чернігівторг

про стягнення 200 396, 99 грн.

м. Київ 05 березня 2020 р.

Товариство з обмеженою відповідальністю Інвестиційна компанія МВМ (код ЄДРПОУ 36712516) (надалі - Позивач), в особі директора Зуєва Андрія Анатолійовича, який діє на підставі Статуту, з однієї сторони, та

Товариство з обмеженою відповідальністю Чернігівторг (код ЄДРПОУ 35687180) (надалі - Відповідач), в особі директора Радченка Геннадія Михайловича, який діє на підставі Статуту, з другої сторони, далі разом іменовані Сторони, а кожна окремо Сторона,

склали дану Мирову угоду про наступне:

1. Сторони домовились врегулювати спір по справі № 910/2854/20 шляхом підписання та виконання даної мирової угоди.

2. Відповідач визнає свої зобов`язання по сплаті суми заборгованості перед позивачем, яка становить 112 032, 66 грн. (сто дванадцять тисяч тридцять дві гривні шістдесят шість копійок), а саме:

- 99 276, 71 грн. (збитки за договором зберігання майна № 02/06-17 від 02.06.17);

- 9 750, 00 грн. (витрати на правову допомогу);

- 3 005, 95 грн. (судовий збір).

3. Відповідач сплачує заборгованість, зазначену у п. 2 мирової угоди на умовах наступної розстрочки:

- 112 032, 66 грн. (сто дванадцять тисяч тридцять дві гривні шістдесят шість копійок) протягом 5 (п`яти) банківських днів з моменту затвердження судом цієї мирової угоди.

4. Виплата боргу здійснюється Відповідачем шляхом перерахунку безготівкових коштів на рахунок Позивача за реквізитами: п/р UA НОМЕР_1 в АТ Укрексімбанк у м. Київ.

5. Датою отримання платежу вважається дата зарахування безготівкових коштів на розрахунковий рахунок Позивача, вказаний у п. 4 даної угоди.

6. Відповідач має право достроково погасити заборгованість у повному обсягу або частково.

7. Позивач на підставі ст. ст. 191, 192 ГПК України відмовляється від позову в частині стягнення з відповідача штрафу в сумі 90 500, 00 грн. (дев`яносто тисяч п`ятсот гривень), інфляційних втрат в сумі 6 522, 11 грн. (шість тисяч п`ятсот двадцять дві гривні 11 копійок, 3% річних у сумі 4 098, 17 грн. (чотирьох тисяч дев`яносто вісім гривень сімнадцять копійок). Всього 101 120, 28 грн. (сто одна тисяча сто двадцять гривень двадцять вісім копійок).

8. Позивач стверджує та запевняє, що з передбаченими ст. ст. 191, 192 ГПК України наслідками відмови від позовних вимог у розмірі, зазначеному вище, він ознайомлений та вони йому є зрозумілими.

9. Позивач підтверджує, що у випадку належного виконання Відповідачем умов даної мирової угоди, не матиме жодних майнових претензій до Відповідача з приводу правовідносин, що виникли між ними та стали предметом спору по справі № 910/2854/20.

10. Кожна з Сторін цієї мирової угоди підтверджує, що:

- вона має усі передбачені чинним законодавством та установчими документами Сторони повноваження укласти цю мирову угоду;

- її представник, який підписує цю мирову угоду, має усі необхідні повноваження у відповідності з законодавством, установчими документами Сторони для того, щоб представляти Сторону та укладати від її імені мирову угоду такої правової природи;

- не вимагається будь-яких подальших/попередніх схвалень укладення мирової угоди та набрання нею чинності;

- не існує будь-яких обмежень на укладення Стороною (підписання представником Сторони) цієї угоди.

11. Ця мирова угода укладена та підписана сторонами у трьох примірниках, що мають однакову юридичну силу, з яких: один - подається на затвердження Господарському суду м. Києва та по одному примірнику - для кожної сторони спору.

12. Дана мирова угода набирає чинності з моменту її затвердження судом і діє до повного виконання зобов`язання, передбаченого цією мировою угодою.

13. Ухвала Господарського суду м. Києва про затвердження мирової угоди є виконавчим документом згідно з ч. 2 ст. 193 ГПК України та Закону України Про виконавче провадження .

14. У разі несплати Відповідачем суми заборгованості, у порядку п. 3, п. 4 цієї мирової угоди, Позивач має право направити ухвалу про затвердження даної мирової угоди до виконавчої служби для примусового виконання шляхом стягнення з Відповідача суми заборгованості.

15. ЮРИДИЧНІ АДРЕСИ, РЕКВІЗИТИ СТОРІН

Позивач: Відповідач:

Товариство з обмеженою відповідальністю Товариство з обмеженою відповідальністю

Інвестиційна компанія МВМ ЧЕРНІГІВТОРГ

08129, Київська обл., Києво-Святошинський 03150, м. Київ, вул. Ділова, буд. 5, корпус 2

р-н, с. Петропавлівська Борщагівка, п/р UA15 3006 1400 0002 6000 5000 7306 3

вул. Соборна, буд. 2А в АТ Креді Агріколь Банк , м. Київ,

п/р UA НОМЕР_1 код ЄДРПОУ 35687180

в АТ Укрексімбанк у м. Київ

код ЄДРПОУ 36712516

Директор

---

А.А. Зуєв Директор

---

Г.М. Радченко

5. Закрити провадження у справі № 910/2854/20 в частині стягнення 99 276, 71 грн. збитків за Договором зберігання майна № 02/06-17/ від 02.06.2017 на підставі пункту 7 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України.

6. Ухвала відповідно до положень Закону України "Про виконавче провадження" є виконавчим документом та може бути пред`явлена до виконання до 21.03.2023 року.

7. Стягувачем є Товариство з обмеженою відповідальністю Інвестиційна компанія МВМ (08129, Київська область, Києво-Святошинський район, село Петропавлівська Борщагівка, вулиця Соборна, будинок 2А; код ЄДРПОУ 36712516).

8. Боржником є Товариство з обмеженою відповідальністю Чернігівторг (03150, місто Київ, вулиця Ділова, будинок 5, корпус 2; код ЄДРПОУ 35687180).

9. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена протягом десяти днів з дня складення її повного тексту шляхом подання у відповідності до п. 17.5 ч. 1 ПЕРЕХІДНИХ ПОЛОЖЕНЬ Господарського процесуального кодексу України апеляційної скарги до Північного апеляційного господарського суду або через господарський суд міста Києва.

Суддя Ломака Вікторія Сергіївна