Рішення

від 20.03.2020 по справі 911/3002/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

"20" березня 2020 р. Справа № 911/3002/19

Господарський суд Київської області у складі судді Сокуренко Л.В., розглянувши у спрощеному позовному провадженні справу

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю КРАЖ.НЕТ доТовариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна фірма ІЛЛЯ простягнення 51 500,00 грн.

Без повідомлення (виклику) учасників справи;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю КРАЖ.НЕТ звернулося до Господарського суду Київської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна фірма ІЛЛЯ про стягнення 51 500,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на порушення відповідачем, як замовником, умов договору № 19/05-2019 від 19.05.2019 про надання послуг з охорони об`єктів та збереження майна й матеріальних цінностей в частині здійснення оплати за надані послуги. Враховуючи наявну заборгованість відповідача позивачем подано зазначену позовну заяву про стягнення з останнього 51 500,00 грн. основного боргу.

Ухвалою Господарського суду Київської області у справі № 911/3002/19 від 09.12.2019 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю КРАЖ.НЕТ залишено без руху.

26.12.2019 від позивача надішли до суду документи на виконання вимог ухвали суду від 09.12.2019.

Враховуючи те, що суддя Сокуренко Л.В., починаючи з 19.12.2019 по 17.01.2020 перебувала у відпустці, то розгляд зазначеної позовної заяви здійснюється після виходу судді на роботу.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 20.01.2020 відкрито провадження по справі № 911/3002/19. Приймаючи до уваги малозначність справи в розумінні частини 5 статті 12 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи ціну позову, характер спірних правовідносин та предмет доказування, господарським судом вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, у зв`язку з чим надано відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву, а позивачу - для подання відповіді на відзив.

Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Згідно з ч. 4 ст. 89 Цивільного кодексу України відомості про місцезнаходження юридичної особи вносяться до Єдиного державного реєстру.

За приписами частини 1 статті 7 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.

Так, з метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду про відкриття провадження у справі від 20.01.2020 була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 08290, Київська обл., Ірпінський р-н, смт. Гостомель, вул. Кулішова, буд. 1.

Зазначене поштове відправлення було вручено адресату 24.01.2020, що підтверджується наявним у матеріалах справи повідомленням про вручення поштового відправлення.

Згідно з ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Відтак, в силу положення пункту 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України, день проставлення у повідомленні відмітки про вручення поштового відправлення, вважається днем вручення відповідачу ухвали суду про відкриття провадження у справі.

У даному випадку судом також враховано, що за приписами частини 1 статті 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України «Про доступ до судових рішень» усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 3 Закону України «Про доступ до судових рішень» для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України «Про доступ до судових рішень» ).

Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись, зокрема, з ухвалою про відкриття провадження у справі від 20.01.2020 у Єдиному державному реєстрі судових рішень ( www.reyestr.court.gov.ua ).

Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд Київської області, -

ВСТАНОВИВ:

19.05.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю КРАЖ.НЕТ (надалі-позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна фірма ІЛЛЯ (далі - відповідач) було укладено договір № 19/05-2019 про надання послуг з охорони об`єктів та збереження майна й матеріальних цінностей (далі - договір). Відповідно до пункту 1.1 замовник доручає за грошову винагороду, а виконавець приймає на себе обов`язок з охорони певної території (надалі за текстом - об`єкт), шляхом забезпечення його цілісності і збереження майна замовника, яке здано під охорону в установленому порядку, за адресами, що вказані в додатку № 1 до даного договору (дислокація).

Згідно дислокації, яка є додатком до договору, під охорону позивачу передається об`єкт за адресою: 08290, Київська обл., Ірпінський р-н, смт. Гостомель, вул. Кулішова, буд.1 в нічний час з 19:00 до 07:00.

Відповідно до п.п. 5.1, 5.2 договору, вартість наданих виконавцем послуг із охорони об`єкту, майна і особистої безпеки фізичних осіб на об`єкті за календарний місяць визначається в розмірі: 10000 (десять тисяч) грн. 00 коп. без ПДВ. Вартість послуг за цим договором може бути змінена у зв`язку з інфляцією про що виконавець за 30 (тридцять) календарних днів до проведення розрахунків попереджає замовника. Відповідна зміна оформлюється згідно з п. 9.3. цього договору, шляхом оформлення додаткової угоди.

Пунктом 5.3 визначено, що акт виконаних робіт за місць підписується сторонами в двох екземплярах щомісячно і по закінченню терміну дії його договору. Акт виконаних робіт надається виконавцем замовнику першого числа наступного місяця за попередній місяць, у якому були надані послуги. Замовник на протязі 5 (п`яти) днів з моменту отримання акту виконаних робіт підписує його та повертає виконавцю. В разі існування претензій до виконаних робіт, замовник в 5 (п`яти) денний термін надає виконавцю обґрунтовану претензію. Якщо замовник не повертає підписаний примірник акту виконаних робіт виконавцю в зазначений термін та не надає обґрунтовану претензію такий акт вважається підписаний замовником автоматично.

Згідно з п. 5.5 договору, оплату за надання послуг відповідно до визначеного тарифу у п.5.1. цього договору замовник перераховує на поточний рахунок виконавця у розмірі 100% суми, до 10 числа наступного місяця, що йде після звітного.

Умовами п. 10.1 договору визначено, що даний договір вступає в силу з моменту підписання його сторонами і діє 1 рік.

За твердженням позивача, на виконання умов договору, останній надавав відповідачу послуги з охорони об`єктів та збереження майна й матеріальних цінностей за період з 19.05.2019 по грудень 2019 на загальну суму 54 500,00 грн.

На виконання п. 5.3 договору, між сторонами підписані та скріплені печатками акти про надання послуг, а саме: акт № 284 від 31.05.2019 на суму 3 500,00 грн., № 285 від 30.06.2019 на суму 10 000,00 грн., № 286 від 31.07.2019 на суму 10 000,00 грн., № 287 від 31.08.2019 на суму 10 000,00 грн., № 288 від 30.09.2019 на суму 10 000,00 грн., № 322 від 31.10.2019 на суму 10 000,00 грн. та № 333 від 03.11.2019 на суму 1000,00 грн.

В свою чергу відповідач, за надані послуги розрахувався частково 25.10.2019 у сумі 3000,00 грн.

Крім того, між сторонами 03.11.2019 складено та підписано акт звіряння взаємних розрахунків, згідно якого сторони дійшли згоди про існування боргу відповідачем перед позивачем на суму 51 500,00 грн.

У зв`язку з наявністю заборгованності позивач звернувся до відповідача із претензією № 06/11 від 06.11.2019, в якій вимагав від останнього оплати заборгованості за надані послуги по договору № 19/05-2019 від 19.05.2019.

Однак, як зазначає позивач, належного реагування на згадувані претензії відповідачем здійснено не було.

Враховуючи вищенаведене, позивач звернувся до Господарського суду Київської області з позовом про стягнення заборгованості за договором № 19/05-2019 від 19.05.2019 з відповідача 51 500,00 грн. основного боргу.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю з наступних підстав.

Як встановлено господарським судом та зазначалось раніше, 19.05.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю КРАЖ.НЕТ (далі - позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна фірма ІЛЛЯ (далі - відповідач) було укладено договір № 19/05-2019 (далі - договір), відповідно до пункту 1.1 замовник доручає на грошову винагороду, а виконавець приймає на себе обов`язок з охорони певної території (надалі за текстом - об`єкт), шляхом забезпечення його цілісності і збереження майна замовника, яке здано під охорону в установленому порядку, за адресами, що вказані в додатку № 1 до даного договору (дислокація).

З огляду на встановлений ст. 204 Цивільного кодексу України принцип правомірності правочину, суд приймає до уваги договір № 19/05-2019 про надання послуг з охорони об`єктів та збереження майна й матеріальних цінностей від 19.05.2019, як належну підставу, у розумінні норм ст. 11 названого Кодексу України, для виникнення у позивача та відповідача взаємних цивільних прав та обов`язків.

Дослідивши зміст укладеного між сторонами договору, суд дійшов висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є договором про надання послуг.

Згідно статті 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 527 Цивільного кодексу України визначено, що боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до статті 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Позивачем, на виконання умов договору, було надано відповідачу послуги з з охорони об`єктів та збереження майна й матеріальних цінностей, а відповідачем прийнято надані послуги на загальну суму 54 500,00 грн., що підтверджується підписаними між сторонами та скріплені печатками актами про надання послуг № 284 від 31.05.2019 на суму 3 500,00 грн., № 285 від 30.06.2019 на суму 10 000,00 грн., № 286 від 31.07.2019 на суму 10 000,00 грн., № 287 від 31.08.2019 на суму 10 000,00 грн., № 288 від 30.09.2019 на суму 10 000,00 грн., № 322 від 31.10.2019 на суму 10 000,00 грн. та № 333 від 03.11.2019 на суму 1000,00 грн.

За умовами ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Умовою виконання зобов`язання - є строк (термін) його виконання. Дотримання строку виконання є одним із критеріїв належного виконання зобов`язання, оскільки прострочення є одним із проявів порушення зобов`язання. Строк (термін) виконання зобов`язання за загальним правилом, узгоджується сторонами в договорі.

Згідно з п. 5.5 договору оплату за надання послуг відповідно до визначеного тарифу у п. 5.1. цього договору замовник перераховує на поточний рахунок виконавця у розмірі 100% суми, до 10 числа наступного місяця, що йде після звітного.

Відповідачем розрахунок здійснено частково на суму 3000,00 грн., як було зазначено вище.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач зобов`язання щодо оплати належним чином та в повному обсязі не виконав.

Крім того, відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзив на позов, обставини , викладені позивачем не спростував, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 ст. 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Враховуючи все вищенаведене у сукупності, господарський суд зазначає, що на момент звернення позивача до суду із позовною заявою, строк виконання відповідачем своїх грошових зобов`язань за договором № 19/05-2019 від 19.05.2019 є таким що настав на загальну суму 51 500,00 (з врахуванням часткової оплати).

Оскільки відповідач належним чином свої зобов`язання за договором № 19/05-2019 від 19.02.2019 в частині оплати наданих послуг не виконав, то він є таким, що порушив умови договору.

Таким чином, зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених правових норм, а також враховуючи, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив та належних доказів на заперечення обставин повідомлених позивачем не надав, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення суми основного боргу, нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню повністю в сумі 51 500,00 грн.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 74, 76-80, 129, 236 - 240 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна фірма ІЛЛЯ (місцезнаходження : 08290, Київська обл., Ірпінський р-н, смт. Гостомель, вул. Кулішова, буд. 1; код ЄДРПОУ : 24212066) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю КРАЖ.НЕТ (місцезнаходження: 02068, м. Київ, вул. Анни Ахматовох, буд. 35, оф. 573; код ЄДРПОУ 41098901) 51 500,00 грн. основної заборгованості та 1921,00 грн. судового збору.

3. Рішення господарського суду набирає законної сили у відповідності до приписів ст. 241 Господарського процесуального кодексу України. Згідно ч. 1 ст. 256 та п.п.17.5 пункту 17 Розділу XI Перехідні положення Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду через відповідний місцевий господарський суд протягом двадцяти днів з дня його проголошення .

Суддя Л.В. Сокуренко