Рішення

від 20.03.2020 по справі 911/3067/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

"20" березня 2020 р. Справа № 911/3067/19

Господарський суд Київської області у складі судді Сокуренко Л.В. розглянувши у спрощеному позовному провадженні справу

За позовомФізичної особи-підприємця Холоденко Ольги Миколаївни доІнституту картоплярства Національної академії аграрних наук України простягнення 101 339,31 грн.

Без повідомлення (виклику) учасників справи;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Фізична особа-підприємець Холоденко Ольга Миколаївна звернулася до Господарського суду Київської області з позовною заявою до Інституту картоплярства Національної академії аграрних наук України про стягнення 101 339,31 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на порушення відповідачем, як замовником умов договору № 234 на виконання землевпорядних робіт від 04.10.2018 в частині здійснення оплати за виконані роботи. У зв`язку із цим позивачем подано зазначену позовну заяву до відповідача про стягнення 90 000,00 грн. основного боргу, 9 490,69 грн. пені, 858,00 грн. 3% річних та 990,62 грн. інфляційних втрат.

Ухвалою Господарського суду Київської області у справі № 911/3067/19 від 16.12.2019 позовну заяву Фізичної особи-підприємця Холоденко Ольги Миколаївни залишено без руху.

03.01.2020 від заявника надішли до суду документи на виконання вимог ухвали суду від 16.12.2019.

Враховуючи те, що суддя Сокуренко Л.В., починаючи з 19.12.2019 по 17.01.2020 перебувала у відпустці, то розгляд зазначеної позовної заяви здійснюється після виходу судді на роботу.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 20.01.2020 відкрито провадження по справі № 911/3067/19. Приймаючи до уваги малозначність справи в розумінні частини 5 статті 12 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи ціну позову, характер спірних правовідносин та предмет доказування, господарським судом вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, у зв`язку з чим надано відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву, а позивачу - для подання відповіді на відзив.

Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Згідно з ч. 4 ст. 89 Цивільного кодексу України відомості про місцезнаходження юридичної особи вносяться до Єдиного державного реєстру.

За приписами частини 1 статті 7 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.

Так, з метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду про відкриття провадження у справі від 20.01.2020 була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 07853, Київська обл., Бородянський р-н, смт. Немішаєве, вул. Чкалова, буд. 22.

Зазначене поштове відправлення було вручено адресату 24.01.2020, що підтверджується наявним у матеріалах справи повідомленням про вручення поштового відправлення.

Згідно з ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Відтак, в силу положення пункту 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України, день проставлення у повідомленні відмітки про вручення поштового відправлення, вважається днем вручення відповідачу ухвали суду про відкриття провадження у справі.

У даному випадку судом також враховано, що за приписами частини 1 статті 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись, зокрема, з ухвалою про відкриття провадження у справі від 20.01.2020 у Єдиному державному реєстрі судових рішень ( www.reyestr.court.gov.ua ).

Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд Київської області, -

ВСТАНОВИВ:

04.10.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю Фізичною особою-підприємцем Холоденко Ольгою Миколаївною (далі - позивач, виконавець) та Інститутом картоплярства Національної академії аграрних наук України (далі - відповідач, замовник), був укладений договір № 234 (далі - договір). Пунктами 1.1 - 1.2 зазначеного правочину встановлено, що у порядку та на умовах визначених даним договором, виконавець зобов`язується своїми засобами за рахунок замовника виконати з дотриманням вимог законодавства роботи на розроблення технічної документації, щодо інвентаризації земель, орієнтованою площею 1806 га. Розташування об`єкту Немішаєвська селищна рада та Козинцівська сільська рада, Бородянського району Київської області.

Згідно з п. 3.1 договору, загальна вартість робіт за цим договором становить: 180 000 (сто вісімдесят тисяч гривень 00 коп.) оплата здійснюється після підписання акту виконаних робіт.

Згідно п. 2.3 позивач зобов`язаний: 2.3.1 виконувати роботи відповідно до вихідних даних та згідно з договором; 2.3.2. забезпечити якість робіт згідно з вимогами, що звичайно ставляться до такого виду робіт; 2.3.3 передати замовникові готові результати робіт.

Пунктами 4.2-4.3 договору встановлено, що приймання виконаних робіт за цим договором оформляється актом приймання-передачі робіт. Підписання акта виконаних робіт замовником є підтвердження відсутності претензій з його боку виконавця.

Судом встановлено, що позивачем, на виконання умов договору, розроблено та передано відповідачу технічну документацію на загальну вартість 180 000,00 грн., що підтверджується актом здачі-приймання виконаних робіт від 15.08.2019 на суму 180 000,00 грн.

У відповідності п. 2.1.6 договору відповідач зобов`язаний прийняти роботу, виконану відповідно до договору, оглянути її в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них виконавцю.

Зазначений акт з боку сторін підписано уповноваженими представниками та скріплено печатками товариств без будь-яких зауважень та заперечень.

Умовами договору, а саме п. 2.4.1. договору встановлено, що позивач має право отримати оплату за виконані роботи в порядку та на умовах, визначених цим договором. Відповідно до п. 2.1.2. договору відповідач зобов`язаний оплатити виконавцю встановлену вартість робіт згідно з розділом 3 договору.

Пунктом 3.1 договору встановлено, що загальна вартість робіт за цим договором № 234 від 04.10.2018 становить 180 000 (сто вісімдесят тисяч гривен 00 коп.) оплата здійснюється після підписання акту виконаних робіт.

14.03.2019 відповідач частково за виконані роботи розрахувався на суму 90 000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 51 від 14.03.2019; у призначенні платежу якого зазначено, підстава платежу за договором № 234 від 04.10.2018 та акт.

Тобто, своїми діями щодо часткової оплати робіт по розробці технічної документації об`єктів щодо інвентаризації земель відповідач підтвердив виконання позивачем своїх зобов`язань за договором № 234 від 04.10.2018 належним чином.

З огляду на встановлений ст. 204 Цивільного кодексу України принцип правомірності правочину, суд приймає до уваги договір на № 234 про надання послуг від 04.10.2018, як належну підставу, у розумінні норм ст. 11 названого Кодексу України, для виникнення у позивача та відповідача взаємних цивільних прав та обов`язків.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Дослідивши зміст укладеного між сторонами договору, суд дійшов висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є договором підряду.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно статті 837 Цивільного кодексу України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Статтею 527 Цивільного кодексу України визначено, що боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до статті 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Як встановлено судом, позивачем виконані роботи на розроблення технічної документації, щодо інвентаризації земель на загальну вартість 180 000,00 грн., що підтверджується актом здачі-приймання виконаних робіт додаток до договору № 234 від 04.10.2018 на суму 180 000,00 грн. Проте відповідач обов`язку щодо оплати всієї суми боргу перед позивачем не виконав належним чином, оскільки розрахувався частково у сумі 90 000,00 грн.

За умовами ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Умовою виконання зобов`язання - є строк (термін) його виконання. Дотримання строку виконання є одним із критеріїв належного виконання зобов`язання, оскільки прострочення є одним із проявів порушення зобов`язання. Строк (термін) виконання зобов`язання за загальним правилом, узгоджується сторонами в договорі.

Відповідно до п. п. 3.2 договору-1, загальна вартість робіт за цим договором № 234 від 04.10.2018 становить: 180 000 (сто вісімдесят тисяч гривен 00 коп.) оплата здійснюється після підписання акту виконаних робіт.

Враховуючи вищенаведені обставини та умови договору, господарський суд зазначає, що строк виконання відповідачем своїх грошових зобов`язань є таким, що настав.

Судом встановлено, що відповідачем, свої зобов`язання щодо здійснення оплати за надані послуги в повному обсязі та строки не виконано, грошових коштів у сумі 90 000,00 грн. не сплачено. Протилежного відповідачем суду не доведено, доказів оплати всієї суми заборгованості не надано.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 ст. 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст. ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Таким чином, зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених правових норм, а також враховуючи, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував та належних доказів на заперечення відомостей повідомлених позивачем не надав, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення суми основного боргу нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню повністю в сумі 90 000,00 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно зі ст.ст. 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов`язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Статтею 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов`язань може забезпечуватись згідно з договором неустойкою, яку боржник повинен сплатити в разі неналежного виконання зобов`язань.

Відповідно до частин 1, 3 статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно частини 2 статті 551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Позивач у позовній заяві просить суд стягнути з відповідача пеню у розмірі 9 490,69 грн.

Враховуючи вимоги Цивільного кодексу України та той факт, що сторони між собою у договорі не встановили можливість, умови та розмір неустойки (пені), то суд вважає за необхідне відмовити позивачу у стягненні пені з відповідача у розмірі 9 490,69 грн.

Відповідно до ч. 6 ст. 231 ГК України штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач нарахував та просить стягнути з відповідача за прострочення оплати 3% річних в сумі 858,00 грн. та інфляційні втрати у розмірі 990,62 грн.

Господарський суд, здійснивши перерахунок 3 % річних та інфляційних втрат в межах періоду розрахунку позивача, приходить до висновку, що позовні вимоги, в частині стягнення 3% річних та інфляційних втрат підлягають задоволенню повністю.

Приймаючи до уваги висновки суду про часткове задоволення позовних вимог, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в сумі 1 741, 09 грн.

Керуючись ст.ст. 74, 76-80, 129, 236 - 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Інституту картоплярства Національної академії аграрних наук України (місцезнаходження: 07853, Київська обл., Бородянський р-н, смт. Немішаєве, вул. Чкалова, буд. 22; код ЄДРПОУ 00496828) на користь Фізичної особи-підприємця Холоденко Ольги Миколаївни (місцезнаходження: АДРЕСА_1 ; ІПН: НОМЕР_1 ) 90 000,00 грн. основного боргу, 858,00 грн. 3 % річних, 990,62 грн. інфляційних втрат та 1 741,09 грн. судового збору.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

5. У разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

6. Згідно з п.п. 17.5 пункту 17 розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України від 03.10.2017 №2147-VIII до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга на рішення суду подається до Північного апеляційного господарського суду через відповідний місцевий господарський суд за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя Л.В. Сокуренко