Рішення

від 11.03.2020 по справі 925/20/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 березня 2020 року м. Черкаси справа № 925/20/20

Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді Спаських Н.М., із секретарем судового засідання Волна С.В., за участі представників сторін:

від позивача: Єпрем`ян Л.В. - адвокат за ордером;

від відповідача: не з`явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Форвард А" ( м. Дніпро) до фізичної особи - підприємця Беренштейна Олександра Валерійовича (м. Умань, Черкаська область) про стягнення 30 424,32 грн.

ВСТАНОВИВ:

Заявлено позов про стягнення з відповідача заборгованості за поставлений товар в сумі 30 424,32 грн. на підставі договору № БФ-18 від 18.04.2016, укладеного між сторонами у справі.

Справа розглядається за правилами загального позовного провадження.

Представник позивача в ході розгляду справи позовні вимоги підтримував в повному об`ємі та просив суд їх задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання жодного разу не з`явився, про розгляд справи повідомлений належним чином, в т.ч. через оголошення на веб-порталі судової влади України. Явка представників сторін в засідання обов`язковою не визнавалася. Заперечень проти позову з боку відповідача суду не подано. Повідомлення про виклик відповідача в засідання розміщувалися на веб-порталі судової влади на сторінці господарського суду Черкаської області.

Відзив на позов у справу не подано.

За загальним правилом, у відповідності до ч. 4 ст. 165 ГПК України якщо відзив не містить вказівки на незгоду відповідача з будь-якою із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, відповідач позбавляється права заперечувати проти такої обставини під час розгляду справи по суті, крім випадків, якщо незгода з такою обставиною вбачається з наданих разом із відзивом доказів, що обґрунтовують його заперечення по суті позовних вимог, або відповідач доведе, що не заперечив проти будь-якої із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, з підстав, що не залежали від нього.

Відповідно до ст. 240 ГПК України у судовому засіданні 11.03.2020 проголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

У відповідності до ст. 13,74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Оцінивши наявні у справі докази в їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає до повного задоволення, виходячи з наступного:

18.04.2016 між товариством з обмеженою відповідальністю "Форвард Ф" ( далі - Постачальник, позивач по справі) та фізичною особою - підприємцем Беренштейном Олександром Валерійовичем ( далі - Покупець, відповідач по справі) було укладено договір поставки № БФ-18 ( а.с. 12-13), у відповідності до якого Постачальник зобов`язався в обумовлений даним договором термін поставити і передати у власність, а Покупець прийняти та оплатити товар за умовами цього Договору ( п. 1.1. договору).

За своєю правовою природою договір між сторонами є договором поставки.

В силу ст. 712 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Як визначено ч. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Товаром за цим Договором є товар, вказаний у видатковій накладній (п. 1.2. договору).

Поставка товару за даним договором здійснюється на умовах DDР Покупця відповідно до Міжнародних правил тлумачення термінів Інкотермс (в редакції 2000 р.) ( 2.1. договору).

Поставка товару здійснюється протягом 3 (дня/днів) з дати отримання Замовлення Постачальником, якщо інше не встановлено в самому замовленні, даному договорі або додатках до нього ( п. 2.6 договору).

Загальна вартість договору складається з суми вартості товарів, вказаних в накладних ( п. 4.1. договору).

Оплата проводиться, шляхом перерахування грошових коштів, платіжним дорученням на поточний рахунок Постачальника з відстрочкою платежу 30 (тридцяти) календарних днів (п. 4.3 договору).

Договір вступає в силу з моменту підписання і діє до 31.12.2016 ( п. 11.1 договору).

Термін дії цього Договору автоматично продовжується на додатковий термін один рік, а у випадку, якщо жодна із Сторін не повідомить іншу Сторону в письмовій формі про свій намір змінити або призупинити дію Договору за 30 календарних днів до закінчення дії цього Договору ( п. 11.2 договору).

Доказів визнання недійсним вказаного договору чи його розірвання сторонами у справу не подано.

На виконання умов договору позивач поставив відповідачу товар (щітки, станки для гоління, плащі поліетиленові, ріжки для взуття) на загальну суму 30 424,32 грн., що підтверджується видатковими накладними:

- № РН-0000233 від 18.04.2016 на загальну суму 12 349,44 грн. ( а.с. 14);

- № РН-0000251 від 27.04.2016 на загальну суму 18 074,88 грн. ( а.с. 15).

Видаткові накладні мають посилання на договір між сторонами № БФ-18 від 18.04.16.

За доводами позивача, товар було відправлено відповідачу Новою поштою, що засвідчується Актом № НП/3-0059446 від 30.04.2016 (а.с. 84) та експрес-накладними на пересилку товару (а.с. 85-87).

У відповідності до ч. 1,2 ст. 334 ГПК України право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом. Переданням майна вважається вручення його набувачеві або перевізникові, організації зв`язку тощо для відправлення, пересилання набувачеві майна, відчуженого без зобов`язання доставки.

Отже, враховуючи викладене, слід вважати, що відповідач товар отримав і право власності на нього перейшло до відповідача, незважаючи на те, що видаткові накладні на товар не містять підпису відповідача як одержувача товару.

За доводами позивача, відповідач накладні на товар належним чином не оформив та не повернув.

Заперечень проти неотримання від позивача товару та всіх необхідних документів по Договору для здійснення оплати за товар відповідачем суду не подано. Доказів існування спору між сторонами з приводу якості та кількості поставленого товару у справі немає.

Частина 1 ст. 626 Цивільного кодексу України визначає договір як домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

У відповідності до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Між сторонами у справі було складено акт звірки розрахунків станом на 30.06.2019 від 30.06.2016 ( а.с. 16), яким відповідач підтвердив заборгованість відповідача перед позивачем в сумі 30 424,32 грн.

Інформаційною довідкою від 26.12.2019 (а.с. 17) позивач стверджує, що інших договірних зобов`язань із відповідачем у нього немає, акт звірки взаєморозрахунків від 30.06.2016 на суму 30 424,32 грн. складений виключно за зобов`язаннями відповідно до договору поставки № БФ-18 від 18.04.2016.

Відповідач заборгованість за поставлений товар повністю не сплатив, права позивача на отримання плати за товар порушив, з чого і виник спір.

Доказів проведення повного розрахунку за товар відповідачем суду не подано. Строк виконання зобов`язання по оплаті за товар на час вирішення спору є таким, що настав, а тому до примусового стягнення з відповідача на користь позивача підлягає 30 424,32 грн. боргу за товар на підставі договору поставки № БФ-18 від 18.04.2016, укладеного між сторонами.

Відповідно до ст. 129 ГПК України, при задоволенні позову з відповідача на користь позивача слід стягнути 1 921,00 грн. на відшкодування сплаченого судового збору повністю.

Статтею 123 ГПК України визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно зі ст. 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Позивачем подано суду клопотання від 06.03.2020 ( а.с. 110-111) в якому просить суд стягнути з відповідача 6 000,00 грн. витрат на правничу допомогу.

На підтвердження фактичного понесення заявлених витрат до матеріалів справи позивачем надано копію договору № 40/19-Є про надання правової допомоги від 20.12.2019 (а.с. 44-45), копію акту про надання послуг - правової допомоги від 27.12.2019 (а.с. 20), копію свідоцтва про зайняття адвокатською діяльністю Серія ДП № 3349 на Єпрем"ян Ліпаріт Варданович, який представляв інтереси позивача в засіданнях (а.с. 22), платіжне доручення № 2876 від 21.01.2020 на суму 4 000,00 грн. ( а.с. 47), платіжне доручення № 2941 від 06.03.2020 на суму 2 000,00 грн. ( а.с. 113).

До складу наданих адвокатом послуг входять консультація щодо характеру спірних відносин, підготовка позовної заяви, представництво інтересів позивача в господарському суді в судових засіданнях.

Всі надані адвокатом послуги стосуються правничої допомоги у справі.

У відповідності до ч. 6 ст. 126 ГПК України обов`язок доведення неспівмірності витрат на професійну правничу допомогу покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідач не подавав клопотання про зменшення суми витрат позивача на професійну правничу допомогу як неспівмірних, а тому такі витрати стягуються із відповідача повністю в сумі 6 000,00 грн.

Керуючись ст. 238, 240 ГПК України, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з фізичної особи - підприємця Беренштейна Олександра Валерійовича ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Форвард А" ( ідентифікаційний код 38836530, м. Дніпро, вул. Софії Ковалевської, 2/52) -- 30 424,32 грн. основного боргу за товар на підставі договору № БФ-18 від 18.04.2016 року, 1921,00 грн. на відшкодування сплаченого судового збору та 6000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Наказ видати.

Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України.

Рішення може бути оскаржене до Північного апеляційного господарського суду протягом 20 днів.

Повне судове рішення складено 20 березня 2020

Суддя Н.М. Спаських