Ухвала

від 20.03.2020 по справі 161/4405/20

ЛУЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 161/4405/20

Провадження № 1-кс/161/2143/20

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Луцьк 20 березня 2020 року

Слідчий суддя Луцького міськрайонного суду Волинської області ОСОБА_1 , за участі секретаря судових засідань ОСОБА_2 , розглянувши клопотання старшого слідчого в ОВС СУ ГУ НП у Волинській області майора поліції ОСОБА_3 про накладення арешту на майно, в межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань, під №12018030000000384 від 17.08.2018 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.28 ч.1 ст.366, ч.5 ст.191, ч.2 ст.209 КК України,

В С Т А Н О В И В :

Старший слідчий в ОВС СУ ГУ НП у Волинській області майор поліції ОСОБА_3 , за погодженням із прокурором відділу прокуратури Волинської області ОСОБА_4 звернувся до слідчого судді Луцького міськрайонного суду Волинської області з клопотанням про накладення арешту на грошові кошти ПП «САЛОН АВТО» (ЄДРПОУ 35603053), які знаходяться та можуть надійти на рахунки: № НОМЕР_1 , № НОМЕР_2 та № НОМЕР_3 відкриті у АТ «Банк Кредит Дніпро», адреса: м. Київ, вул. Жилянська, 32;№ НОМЕР_4 , відкритий у Акціонерний банк «Південний», адреса: м. Одеса, вул. Краснова, 6/1; № НОМЕР_5 , № НОМЕР_6 та № НОМЕР_7 , відкриті у ПАТ КБ «Приватбанк», адреса: м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 30, в сумі, яка не перевищує 700 000 грн., шляхом зупинення видаткових операцій з коштами по вказаному рахунку, окрім зупинення видаткових операцій, пов`язаних зі сплатою податків до бюджету, сплатою внесків до Пенсійного фонду та фонду соціального страхування, а також виплати заробітної плати.

Клопотання обґрунтовує тим, що ОСОБА_5 , з 14.11.2017 по даний час працює (перебуває) на посаді директора приватного підприємства «Салон Авто» (код ЄДРПОУ 37325932) та відповідно до статуту наділена наступними повноваженнями: керівництва поточною діяльністю підприємства та виконання рішень Зборів Засновників; прийняття рішень з усіх питань діяльності підприємства, крім тих, що віднесені до виключної компетенції Зборів Засновників підприємства; без довіреності діяти від імені підприємства, представляти інтереси підприємства в органах державної влади і органах місцевого самоврядування, інших організаціях, у відносинах з юридичними та фізичними особами; організовувати виконання рішень Зборів Засновників, нести відповідальність за діяльність підприємства; відповідати за організацію сплати підприємством всіх податків, зборів та інших загальнообов`язкових платежів до бюджетів усіх рівнів та державних фондів, відповідати за дотримання на підприємстві вимог техніки безпеки, протипожежних та санітарних правил, відповідати за забезпечення на підприємстві належної трудової дисципліни; вчиняти правочини, укладати договори, контракти з юридичними та фізичними особами; вчиняти юридичні дії від імені Підприємства без довіреності, в тому числі підписувати договори.

В період часу з липня 2018 року, але не пізніше 24 липня 2018 року по 28 серпня 2018 року, ОСОБА_5 , діючи з прямим умислом з корисливих мотивів, шляхом зловживання своїм службовим становищем, вступила в злочинну змову з директором Державного підприємства «Дослідне господарство «Перемога» Волинської державної сільськогосподарської дослідної станції Національної академії аграрних наук України (код ЄДРПОУ 00729273) ОСОБА_6 і засновником ПП «Салон Авто» ОСОБА_7 , за пособництвом останніх, шляхом безпідставного перерахування ДП ДГ «Перемога» Волинської ДСГДС НААН на адресу ПП «Салон Авто» коштів на загальну суму 700 000 гривень по господарських операціях з ніби-то придбання товарів, які фактично не відбувалися, здійснила привласнення майна вказаного державного підприємства в особливо великих розмірах за наступних обставин.

ОСОБА_5 , шляхом внесення за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_8 , а також із залученням інших невстановлених досудовим розслідуванням осіб, які не були повідомлені про злочинні наміри останньої тому в злочинній змові не перебували, до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей про придбання гербіциду, протравлювачів і насіння ріпаку озимого та їх подальшої реалізації Державному підприємству «Дослідне господарство «Перемога» Волинської державної сільськогосподарської дослідної станції Національної академії аграрних наук України (код ЄДРПОУ 00729273) з метою привласнення грошових коштів вищезазначеного державного підприємства, за пособництвом директора ДП ДГ «Перемога» Волинської ДСГДС НААН ОСОБА_6 вчинила ряд службових підроблень, склавши і видавши завідомо неправдиві офіційні документи.

Таким чином, директор ПП «Салон Авто» ОСОБА_5 за попередньою змовою групою осіб з директором ДП ДГ «Перемога» Волинської ДСГДС НААН ОСОБА_6 та ОСОБА_7 здійснили привласнення коштів державного підприємства в особливо великому розмірі на загальну суму 700 000 гривень, чим завдали державі в особі Державного підприємства «Дослідне господарство «Перемога» Волинської державної сільськогосподарської дослідної станції Національної академії аграрних наук України майнової шкоди (збитків) на вказану суму.

З метоювідшкодування шкоди,завданої внаслідоквчинення директоромПП «СалонАвто» ОСОБА_5 кримінального правопорушеннята подальшогозабезпечення цивільногопозову таконфіскації майна як виду покарання, а також з метою запобігання відчуження майна, виникла необхідність у накладенні арешту на банківські рахунки ПП «САЛОН АВТО».

В судове засідання слідчий, прокурор не з`явились, від слідчого надішла заява про розгляд клопотання у його відсутності, просив клопотання задовольнити.

Директор ПП «САЛОН АВТО» ОСОБА_5 та її захисник подали до суду заяви про розгляд клопотання без їх участі, не заперечують проти задоволення клопотання.

Дослідивши матеріаликлопотання,в їхсукупності,слідчий суддяприходить довисновку,що клопотаннядо задоволенняне підлягає,виходячи знаступного.

Застосовуючи заходи забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимогКПК Українита судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

При вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя, згідно ст.ст.94,132,173 КПК України, повинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього конфіскації, в тому числі і спеціальної, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.

Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого чи прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки відповідно до ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

У відповідності до усталеної практики Європейського Суду з прав людини в контексті вищевказаних положень, володіння майном повинно бути законним (рішення у справі «Іатрідіс проти Греції»). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (рішення у справі «Антріш проти Франції» та «Кушоглу проти Болгарії»). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (рішення від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції»). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (рішення у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства»).

У кожному конкретному кримінальному провадженні слідчий суддя, застосовуючи вид обтяження, в даному випадку арешт майна, має неухильно дотримуватись вимог закону. Накладаючи арешт на майно слідчий суддя має обов`язково переконатися в наявності доказів на підтвердження вчинення кримінального правопорушення. При цьому закон не вимагає аби вони були повними та достатніми на цій стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред`явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого злочину. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість у тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно накласти вид обмеження з метою уникнення негативних наслідків.

Згідно ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення зюридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Частина друга ст.170 КПК України передбачає, що метою арешту майна є забезпечення кримінального провадження, забезпечення цивільного позову у кримінальному провадженні, забезпечення конфіскації або спеціальної конфіскації. Арештованим може бути майно, яким володіє, користується чи розпоряджається підозрюваний, обвинувачений, засуджений, треті особи, юридична особа, до якої може бути застосовано заходи кримінально-правового характеру за рішенням, ухвалою суду, слідчого судді.

Також, при застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та обґрунтованого рішення слідчий суддя, згідно ст. ст. 94, 132, 173 КПК України, повинен врахувати: існування обґрунтованої підозри щодо вчинення злочину та достатність доказів, що вказують на вчинення злочину; правову підставу для арешту майна; можливий розмір шкоди, завданої злочином; наслідки арешту майна для третіх осіб; розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого чи прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки, згідно ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

Згідно з п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України, арешт майна є одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження. У відповідності до ч. 3 ст. 132 КПК України, застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження, потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора, може бути виконано завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням. Однак слідчий, обґрунтовуючи своє клопотання в розумінні вимог ст. 132 КПК України, не надав достатніх і належних доказів тих обставин на які послався у клопотанні.

Отже, слідчим не доведено існування правових підстав для накладення арешту на майно, передбачених ч. 2 ст. 170 КПК України, про які вказано у його клопотанні, оскільки ним не надано доказів про те, що пред`явлений цивільний позов в кримінальному провадженні, та існують передумови відчуження майна як про це вказано в клопотанні.

Крім того, слідчий суддя звертає увагу на той факт, що у клопотанні старшого слідчого, в порушення вимог п. 2 ч. 2ст. 171 КПК України, не зазначено суму грошових коштів, які знаходяться на рахунках, відкритих у АТ«Банк КредитДніпро»,у Акціонернийбанк «Південний»та у ПАТКБ «Приватбанк», які належать ПП «САЛОН АВТО». Відсутність даних про суму таких грошових коштів позбавляє можливості, відповідно до вимог п. п. 5, 6 ч. 2ст. 173 КПК України, оцінити розумність і співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження та наслідки арешту майна для працівників цього товариства.

Зважаючи на те, що органом досудового розслідування не доведено наявності ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу, та недоведено необхідності накладення арешту,який привикладених уклопотанні обставинахявно порушуватимесправедливий балансміж інтересамивласників майна,гарантованими закономі завданнямцього кримінальногопровадження,приходжу до висновку, що в задоволенні даного клопотання, слід відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст.170-173 КПК України, слідчий суддя,-

У Х В А Л И В:

У задоволенні клопотання старшого слідчого в ОВС СУ ГУ НП у Волинській області майора поліції ОСОБА_3 про накладення арешту на майно, в межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань, під №12018030000000384 від 17.08.2018 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.28 ч.1 ст.366, ч.5 ст.191, ч.2 ст.209 КК України відмовити.

Копію ухвали вручити учасникам судового провадження.

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Волинського апеляційного суду через Луцький міськрайонний суд Волинської області, протягом 5 (п`яти) днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя Луцького міськрайонного суду

Волинської області ОСОБА_1