Ухвала

від 16.03.2020 по справі 158/561/20

КІВЕРЦІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 158/561/20

Провадження № 1-кс/0158/150/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 березня 2020 року м. Ківерці

Слідчий суддя Ківерцівського районного суду Волинської області ОСОБА_1

за участю секретаря ОСОБА_2

слідчого ОСОБА_3

прокурора ОСОБА_4

розглянувши клопотання слідчого СВ Ківерцівського ВП ГУНП у Волинській області ОСОБА_3 за погодженням начальника Ківерцівського відділу Маневицької місцевої прокуратури ОСОБА_5 про накладення арешту на майно, у зв`язку з досудовим розслідуванням кримінального провадження внесеного до ЄРДР за № 12020030100000181 від 12.03.2020 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 246 КК України.

В С Т А Н О В И В :

До слідчого судді Ківерцівського районного суду Волинської області звернувся слідчий СВ Ківерцівського ВП ГУНП у Волинській області ОСОБА_3 , за погодженням начальника Ківерцівського відділу Маневицької місцевої прокуратури ОСОБА_5 про арешт майна у зв`язку з досудовим розслідуванням кримінального провадження внесеного до ЄРДР за № 12020030100000181 від 12.03.2020 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 246 КК України.

Клопотання мотивував тим, що 12.03.2020 року сектором моніторингу Ківерцівського ВП ГУНП у Волинській області під час моніторингу мережі інтернет, а саме сайту « ІНФОРМАЦІЯ_1 » було виявлено публікацію датовану 12.03.2020 року, у якій депутат Волинської обласної ради ОСОБА_6 (фракція ВО «Свобода») просить перевірити законність проведення лісозаготівельних робіт, які супроводжуються суцільною вирубкою лісу на території СВГК «Полісся» с. Омельне, Ківерцівського району Волинської області.

Враховуючи невідкладність проведення огляду, 12.03.2020 року слідчим СВ Ківерцівського ВП ГУНП у Волинській області ОСОБА_7 проведено огляд місця події на території СВГК «Полісся», що розташоване в с. Омельне, Ківерцівського району Волинської області, де було виявлено та вилучено 594 пня дерева породи сосна, технічну сировину хвойну (сосна) 12,71 м3 та дрова паливні (сосна) об`ємом 30,08 м3.

Приймаючи до уваги, що вищевказане майно є доказом вчинення кримінального правопорушення, зберегло на собі сліди кримінального правопорушення, відсутність документації на вищевказану лісопродукцію, яка визнана речовим доказом у кримінальному провадженні,просить накласти арешт на вищевказане майно.

В судовому засіданні слідчий СВ Ківерцівського ВП ГУНП у Волинській області ОСОБА_3 та прокурор Ківерцівського відділу Маневицької місцевої прокуратури ОСОБА_4 клопотання підтримали з підстав викладених в ньому, просили його задовольнити.

Представник СГВК «Полісся» ОСОБА_8 у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, причини неявки суду не відомі.

Заслухавши пояснення учасників справи, кожного зокрема, дослідивши додані докази, слідчий суддя приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що СВ Ківерцівського ВП ГУНП у Волинській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань за 12020030100000181 від 12.03.2020 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 246 КК України.

Будь-яких доповнень до клопотання про арешт майна слідчим СВ Ківерцівського В,П, ГУНП у Волинській області ОСОБА_3 та прокурором Ківерцівського відділу Маневицької місцевої прокуратури ОСОБА_4 в ході судового розгляду подано не було.

У судовому засіданні також встановлено, що в ході проведення огляду 12.03.2020 року слідчим СВ Ківерцівського ВП ГУНП у Волинській області ОСОБА_7 на території СВГК «Полісся», що розташоване в с. Омельне, Ківерцівського району Волинської області, де було виявлено та вилучено 594 пня дерева породи сосна, технічну сировину хвойну (сосна) 12,71 м3 та дрова паливні (сосна) об`ємом 30,08 м3..

Відповідно до ст. 237 КПК України огляд житла чи іншого володіння особи проводиться за правилами ст. 234 КПК України на підставі ухвали слідчого судді.

Згідно ч. 3 ст. 233 КПК України якщо прокурор відмовиться погодити клопотання слідчого про обшук або слідчий суддя відмовить у задоволенні клопотання про обшук, встановлені внаслідок такого обшуку докази є недопустимими, а отримана інформація підлягає знищенню в порядку, передбаченому статтею 255 цього Кодексу.

Ухвалою слідчого судді Ківерцівського районного суду Волинської області від 16.03.2020 року у задоволенні клопотання слідчого СВ Ківерцівського ВП ГУНП у Волинській області ОСОБА_3 за погодженням начальника Ківерцівського відділу Маневицької місцевої прокуратури ОСОБА_5 про надання дозволу на проведення огляду території СГВК «Полісся», що знаходиться за адресою: с. Омельне, Ківерцівського району Волинської області, у зв`язку з досудовим розслідуванням кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за № 12020030100000181 від 12.03.2020 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 246 КК України відмовлено.

Відповідно до ч. 1 ст. 167 КПК України тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення.

Згідно ч. 2 вказаної статті тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони: підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди; є предметом кримінального правопорушення; одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від них.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Згідно вимог п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.

Відповідно ч. 2 ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу).

Разом з тим, при застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя, згідно ст. 94, ст. 132, ст. 173 КПК України, повинен врахувати: існування обґрунтованої підозри щодо вчинення злочину і достатність доказів, що вказують на вчинення злочину; правову підставу для арешту майна; можливий розмір шкоди, завданої злочином; наслідки арешту майна для третіх осіб; розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

В силу вимог ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норму закону.

У відповідності до п. 1 ч. 2 ст. 171 КПК України у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна.

Застосування заходу забезпечення кримінального провадження у виді арешту майна є видом втручання у право на мирне володіння майном, що закріплено у ст. 1 Протоколу № 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Відповідно до практики Європейського суду з прав людини втручання у це право має мати законні підстави та мету, а також бути пропорційним публічному інтересу. Зазначені вимоги у контексті застосування заходів забезпечення кримінального провадження вимагаються визначення статусу суб`єкта, майно якого підлягає арешту у кримінальному провадженні та законної мети здійснення такого обмеження відповідного права.

Згідно до вимог ст. ст. 7, 16 КПК України загальною засадою кримінального провадження є недоторканість права власності. Позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Однак, в матеріалах клопотання про арешт майна, слідчим не обґрунтовано відповідність майна, на яке він просить накласти арешт, критеріям статті 98 КПК України, а саме не конкретизовано належність майна до провадження, тобто, чи воно було знаряддям вчинення злочину, зберегло на собі сліди злочину або було об`єктом злочинних дій, набуте злочинним шляхом (гроші, цінності та інші речі) або може бути засобами для розкриття злочину і виявлення винних чи для спростування обвинувачення або пом`якшення відповідальності).

Враховуючи вищенаведене, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання не є обґрунтованим, оскільки слідчим всупереч вимогам ч. ч. 1-4 ст. 170, ч. 3 ст. 171 КПК України не вказано підстави і мета такого арешту, та відповідне обґрунтування необхідності саме такого арешту, тощо.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 КПК України слідчий суддя відмовляє у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.

Беручи до уваги вищевказане, слідчий суддя приходить до переконання, про відсутність підстав вважати, що виявлене та вилучене майно може бути доказом злочину, могло зберегти на собі його сліди або містить інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, під час кримінального провадження, а тому у задоволенні клопотання про арешт майна слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 131, 132, 167, 170-175 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

У задоволенні клопотання слідчого СВ Ківерцівського ВП ГУНП у Волинській області ОСОБА_3 за погодженням начальника Ківерцівського відділу Маневицької місцевої прокуратури ОСОБА_5 про накладення арешту на майно, у зв`язку з досудовим розслідуванням кримінального провадження внесеного до ЄРДР за № 12020030100000181 від 12.03.2020 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 246 КК України - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Волинського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя Ківерцівського районного суду ОСОБА_1

Повний текст ухвали слідчого судді виготовлено 19.03.2020 року.