Постанова

від 20.03.2007 по справі 28/11-а

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м

   ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД 

міста КИЄВА 01030,

м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б    

тел.230-31-34

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

20.03.2007р.

№ 28/11-А

за позовом          державної

податкової інспекції у м. Чернігові

до                    закритого

акціонерного товариства „Житняк”, м. Київ

про                    стягнення 35

666,90 грн.

Суддя Копитова О.С.

При секретарі судового засідання Ільмухіній Т.Ф.

Представники:

від

позивача                    Філіпенко

О.В. -нач. юридич. Відділу ( дов. № 30825/10/10-010 від 28.12.06р.)

від

відповідача             не з'явились

Розгляд справи здійснюється за правилами Кодексу адміністративного

судочинства України відповідно до п. 6 Розділу УІІ Прикінцеві та перехідні

положення цього Кодексу.        

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 20.03.07

року  оголошено вступну та резолютивну

частини постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Державна податкова інспекція у м. Чернігові звернулась  до господарського суду м. Києва з позовом до

закритого акціонерного товариства „Житняк” про стягнення  35 666,90 грн.

Позовні вимоги позивача мотивовані тим, що за результатами

перевірки своєчасності сплати узгодженого податкового зобов'язання платника

податків, виявлені порушення строків сплати відповідачем земельного податку з

юридичних осіб

За результатами вказаної перевірки складено акт, на підставі якого

прийняті податкові повідомлення-рішення, якими відповідачу за порушення чинного

законодавства визначені суми податкових зобов'язань.

Відповідач заперечень на позовну заяву не надав, в судові

засідання не з'являвся.

Ухвали суду та повістки про виклик направлялись відповідачу за

всіма наявними в матеріалах справи адресами, зокрема за адресою зазначеною в

свідоцтві про державну реєстрацію та довідці головного управління статистики,

однак відповідач своїм правом на участь повноважного представника в судовому

засіданні не скористався.

Вислухавши представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах

справи документи господарський суд -,

ВСТАНОВИВ:

Закрите акціонерне товариство „Житняк” (далі -ЗАТ „Житняк”)

зареєстроване Дніпровською районною у м. Києві державною адміністрацією

20.01.00 року, рішення про реєстрацію  №

04534, код ЄДРПОУ -30679018.

На обліку у державній податковій інспекції у м. Чернігові (далі

-ДПІ у м. Чернігові) позивач знаходиться 

к платник окремих податків, зборів та інших платежів, а саме як платник

орендної плати за землю.

05.03.2004 року позивачем проводилась перевірка сплати узгодженого

податкового зобов'язання ЗАТ «Житняк», за результатами якої складено Акт №

702/15-126.

На підставі зазначеного акту позивачем, 09.03.2005 року винесено

наступні податкові повідомлення-рішення:

№ 0017211500/0, яким відповідачу визначено суму штрафних санкцій

за несвоєчасність сплати самостійно визначеного зобов'язання по земельному

податку з юридичних осіб в розмірі 1 493,80 грн.;

№ 0017221500/10, яким відповідачу визначено суму штрафних санкцій

за несвоєчасність сплати самостійно визначеного зобов'язання по земельному

податку з юридичних осіб в розмірі 7 469,00 грн.;

№ 0017191500/0, яким відповідачу визначено суму штрафних санкцій

за несвоєчасність сплати самостійно визначеного зобов'язання по земельному

податку з юридичних осіб в розмірі 17 143,50 грн.;

№ 0017201500/0, яким відповідачу визначено суму штрафних санкцій

за несвоєчасність сплати самостійно визначеного зобов'язання по земельному

податку з юридичних осіб в розмірі 9 560,60 грн.

Зазначені податкові повідомлення-рішення направлялися відповідачу

поштою, але повернулись без вручення та були розміщені на дошці оголошення

(докази в матеріалах справи).  При цьому

сплата боргу не відбулась.

Спеціальним законом з питань оподаткування, який встановлює

порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та

державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів),

включаючи збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та внески на

загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені

та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими

органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та

визначає процедуру оскарження дій органів стягнення є Закон України „Про

порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними

цільовими фондами”(далі по тексту Закон).

Згідно з п. 1.2 ст. 1 Закону податкове зобов'язання - зобов'язання

платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну

суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами

України.

У відповідності до п. 5.1 ст. 5 

Закону податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у

податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової

декларації. Зазначене податкове зобов'язання не може бути оскаржене платником

податків в адміністративному або судовому порядку.

Згідно пп. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 

Закону платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового

зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти

календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку,

передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання

податкової декларації.

Відповідно до пп. 5.4.1 п. 5.4 ст. 5 Закону узгоджена сума

податкового зобов'язання,  не сплачена

платником податків у строки, визначені цією 

статтею,  визнається  сумою податкового боргу платника податків.

Відповідно до п. 17.1. ст.17 Закону штрафні санкції за порушення

податкового законодавства накладаються на платника податків у розмірах,

визначених цією статтею, крім штрафних санкцій за порушення валютного

законодавства, що встановлюються окремим законодавством.

Відповідно до пп. 17.1.7. 

п. 17.1 ст. 17 Закону у разі коли платник податків не сплачує узгоджену

суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим

Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф у таких розмірах:

при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем

граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі

десяти відсотків погашеної суми податкового боргу;

при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за

останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового

зобов'язання, - у розмірі двадцяти відсотків погашеної суми податкового боргу;

при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за

останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового

зобов'язання, - у розмірі п'ятдесяти відсотків погашеної суми податкового

боргу.

Платник податків сплачує один із зазначених у цьому підпункті

штрафів відповідно до загального строку затримки незалежно від того, чи були

застосовані штрафи, визначені у підпунктах 17.1.1 - 17.1.6 цього пункту, чи ні.

Згідно п. 17.3 ст. 17 Закону сплата (стягнення) штрафних санкцій,

передбачених цією статтею, прирівнюється до сплати (стягнення) податку та

оскарження їх сум.

Згідно  пп. 5.2.1 ст. 5

Закону України “Про порядок погашення 

зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими

фондами”  податкове зобов'язання платника

податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3

статті 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків

податкового повідомлення, за винятком випадків, визначених підпунктом 5.2.2

цього пункту.

У разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган невірно

визначив суму податкового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що

суперечить законодавству з питань оподаткування або виходить за межі його

компетенції, встановленої законом, такий платник податків має право звернутися

до контролюючого органу із скаргою про перегляд цього рішення, яка подається у

письмовій формі та може супроводжуватися документами, розрахунками та доказами,

які платник податків вважає за потрібне надати. Скарга повинна бути подана

контролюючому органу протягом десяти календарних днів, наступних за днем

отримання платником податків податкового повідомлення або іншого рішення

контролюючого органу, що оскаржується. Контролюючий орган зобов'язаний прийняти

вмотивоване рішення та надіслати його протягом двадцяти календарних днів від

дня отримання скарги платника податків на його адресу поштою з повідомленням

про вручення або надати йому під розписку. У разі коли контролюючий орган

надсилає платнику податків рішення про повне або часткове незадоволення його

скарги, такий платник податків має право звернутися протягом десяти календарних

днів, наступних за днем отримання відповіді, з повторною скаргою до

контролюючого органу вищого рівня, а при повторному повному або частковому

незадоволенні скарги - до контролюючого органу вищого рівня із дотриманням

зазначеного десятиденного строку для кожного випадку оскарження та зазначеного двадцятиденного

строку для відповіді на нього. (пп.5.2.2).

Заява, подана із дотриманням строків, визначених підпунктом 5.2.2

цього пункту, зупиняє виконання платником податків податкових зобов'язань,

визначених у податковому повідомленні, на строк від дня подання такої заяви до

контролюючого органу до дня закінчення процедури адміністративного оскарження.

Протягом зазначеного строку податкові вимоги з податку, що оскаржується, не

надсилаються, а сума податкового зобов'язання, що оскаржується, вважається неузгодженою.

(пп.5.2.3).

Процедура адміністративного оскарження закінчується, у тому числі,

останнім днем строку, передбаченого підпунктом 5.2.2 цього пункту для подання

заяви про перегляд рішення контролюючого органу, у разі коли така заява не була

подана у зазначений строк.

День закінчення процедури адміністративного оскарження вважається

днем узгодження податкового зобов'язання платника податків. При зверненні

платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення

контролюючого органу податкове зобов'язання вважається неузгодженим до розгляду

судом справи по суті та прийняття відповідного рішення. (пп.5.2.4).

Також, відповідно до пп. 5.2.5 платник податків має право

оскаржити до суду рішення контролюючого органу про нарахування податкового зобов'язання

у будь-який момент після отримання відповідного податкового повідомлення.

Жодних доказів оскарження в адміністративному або судовому порядку

податкових повідомлень - рішень на підставі яких позивач просить стягнути суму

заборгованості матеріали справи не містять і таким чином визначені в них

зобов'язання є узгодженими станом на час розгляду справи.

Відповідно до пп. 5.4.1 п. 5.4 ст. 5 Закону узгоджена сума

податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки визначені

законом, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Відповідно до пп. 6.2.1. п.6.2 ст. 6 зазначеного Закону у разі

коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового  зобов'язання 

в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків

податкові вимоги.

Перша податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня

після закінчення граничного строку сплати узгодженої суми податкового

зобов'язання. Перша податкова вимога містить повідомлення про факт узгодження

податкового зобов'язання та виникнення права податкової застави на активи

платника податків, обов'язок погасити суму податкового боргу та можливі

наслідки непогашення його у строк (п. “а” пп. 6.2.3 п.6.2 ст. 6 Закону).

У разі коли податковий орган чи пошта не може вручити платнику

податків податкові вимоги у зв'язку з незнаходженням посадових осіб, податковий

орган розміщує податкові вимоги на дошці податкових оголошень. При цьому день

розміщення такої податкової вимоги вважається днем її вручення (пп. 6.2.4 п.6.2

ст. 6 Закону).

Друга податкова вимога надсилається не раніше тридцятого

календарного дня від дня вручення першої податкової вимоги, у разі непогашення

платником податків суми податкового боргу у встановлені строки (п. „б” пп.

6.2.3 п.6.2 ст. 6 Закону).

В матеріалах справи містяться докази направлення відповідачем

першої податкової вимоги № 1/1143 від 06.05.2004 року та № 2/1411 від

24.06.2004 року, які повернулась без вручення та була розміщені на дошці

оголошення (докази в матеріалах справи). Однак сплата боргу не відбулась.

В установлені строки податкові вимоги відповідачем не

оскаржувались, податковим органом не відкликані і є чинними на час розгляд у

справи. При цьому сплата податкового боргу в повному обсязі не відбулась.

Відповідальність за несвоєчасність сплати податкових зобов'язань

платники податків несуть у відповідності з законодавством України. Примусове

стягнення податкового боргу -передбачена законодавством України процедура

погашення податкового боргу платника податків шляхом звернення стягнення на

активи відповідного платника податків.

Як вказано у п. 1.7 ст. 1 Закону України "Про порядок

погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними

цільовими фондами", активами платника податків є кошти, матеріальні та

нематеріальні цінності, що належать юридичній або фізичній особі за правом

власності або повного господарського відання.

Згідно пп. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3 Закону активи платника податків

можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу

виключно за рішенням суду. В інших випадках платники податків самостійно

визначають черговість та форми задоволення претензій кредиторів за рахунок

активів, вільних від заставних зобов'язань забезпечення боргу.

Відповідно до зазначених норм та користуючись правом передбаченим

п.11 ст. 10 Закону України „Про державну податкову службу в Україні”

позивач  звернувся до суду з позовом про

стягнення з відповідача заборгованості перед бюджетом.

За викладених обставин, господарський суд вважає позовні вимоги

обґрунтованими та доведеними відповідними доказами, а позовну заяву такою,

що  підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства

України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її

вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Як встановлено в ході судового розгляду відповідач суму штрафів

нарахованих податковим органом протягом встановленого строку не сплатив;

податкових вимог не оскаржував; наявність боргу не заперечив, доказів сплати

боргу до бюджету не надав.

Таким чином позовні вимоги позивача підлягають задоволенню в

повному обсязі.

Відповідно до ч. 2 ст.  94

Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на

користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони

всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із

залученням свідків та проведенням судових експертиз.

Згідно з ч. 4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України

у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем -

фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача

не стягуються.

Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень,

звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача -

суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням

судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не

підлягають

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 21, 71, 94, 97, 158-163

Кодексу адміністративного судочинства 

України, господарський суд, - 

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути за рахунок активів з закритого акціонерного товариства

„Житняк” (м. Київ, вул. Раскової, 19, код ЄДРПОУ 30679018) на користь Держави

на р/р № 33211811600002 (одержувач: місцевий бюджет ,

ідентифікаційний код -22825965; банк одержувача: УДК в Чернигівській області,

МФО 853592) заборгованість по земельному податку з юридичних осіб  розмірі 35 666 (тридцять п'ять тисяч шістсот

шістдесят шість) грн. 90 коп.

Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 КАС України набирає законної

сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження,

встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

          Постанова може

бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її

складення в повному обсязі за правилами, встановленими ст. ст.  185-187 КАС України.

Суддя                                                                                         

О.С.Копитова