Рішення

від 20.03.2020 по справі 420/322/20

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/322/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 березня 2020 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді - Кравченка М.М.,

розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Савранський завод продовольчих товарів до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 18.12.2019 року № 0009400508, -

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Савранський завод продовольчих товарів звернулося до Одеського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління ДПС в Одеській області, в якій просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 18.12.2019 року № 0009400508.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив наступне. 24.12.2019 ТОВ СЗПТ отримало податкове повідомлення-рішення № 0009400508 від 18.12.2019 року про зменшення розміру від`ємного значення суми податку на додану вартість за квітень 2019 року у розмірі 1480873,00 грн. без застосування штрафної фінансової санкції. Підставою для складання податкового повідомлення-рішення стали порушення податкового законодавства встановленні Актом перевірки від 14.11.2019 № 352/15-32-05-08/0068753, а саме: порушення п.44.1 ст.44, п.187.1 ст.187, абз. а п.198.1 ст.198, п.198.3 ст.198, п.201.1, п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України, ст.3, ст.9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , п.2.4, п.2.7 Положення Про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку , затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88 та зареєстрованим у Мін`юсті України 05.06.1995 за № 168/704, п.11, п.19 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 № 1307 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 26.01.2016 за № 137/28267 та гл.1, гл.11 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затвердженого Наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 року № 363 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20.02.1998 року за №128/2568. ТОВ СЗІІТ не погоджується з винесеним відповідачем податковим повідомлення-рішення № 0009400508 від 18.12.2019 року, оскільки вважає, що податковий кредит по взаємовідносинам з ТОВ АГРЕЙН ТРЕЙДИНГ сформовано у відповідності до вимог податкового законодавства, а висновки відповідача викладені в акті перевірки не відповідають дійсним обставинам справи та ґрунтуються на припущеннях ревізор-інспектора, а тому податкове повідомлення-рішення № 0009400508 від 18.12.2019 року є протиправним та підлягає скасуванню.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 16.01.2020 року позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Савранський завод продовольчих товарів до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 18.12.2019 року № 0009400508 було прийнято до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі.

У відзиві на позовну заяву відповідач вказує, що на виконання умов договору від 03.09.2018 № 002/2018д у квітні 2019 року ТОВ АГРЕЙН ТРЕЙДИНГ оформлено на адресу ТОВ СЗПТ акти приймання-передачі, згідно яких Продавець передав, а Покупець прийняв у власність добрива, поставлені залізничним транспортом від 15.04.2019 № 002д-04-01 та від 29.04.2019 № 002д-04-02, що не відповідають датам та сумам у вищезазначених залізничних накладних та суперечить п.7.3. договору від 03.09.2018 № 002/2018д перехід права власності відбувається за датою виписування видаткової накладної, або актів прийому-передачі, які мають бути засвічені копією залізно-дорожньою накладною завіреною печаткою Покупця. Згідно даних книги складського обліку по рахунку 2081 Мінеральні добрива, засоби захисту рослин ТОВ СЗПТ станом на 01.04.2019 рахуються залишки мінеральних добрив та засобів захисту рослин в кількості 48,3 т. За квітень 2019 року здійснено запис щодо складського обліку товару (карбаміду) отриманого від ТОВ АГРЕЙН ТРЕЙДИНГ : 11.04.2019 прийнято на склад 50,4 т, 12.04.2019 - 151,2 т, 18.04.2019 - 302,4т, 23.04.2019 - 100,8 т та останній запис здійснено без зазначення дати - 50,4 т. Відсутність коду ознаки, за якою ТОВ АГРЕИН ТРЕЙДИНГ складено податкові накладні від 15.04.2019 № 14 (зареєстровано в ЄРПН від 25.04.2019 № 9085824173) та від 29.04.2019 № 32 (зареєстровано в ЄРПН від 11.05.2019 № 9096077880) свідчить про те, що вони складені за загальними правилами формування податкових зобов`язань з ПДВ, які регулюються п.187.1 ст.187 Податкового кодексу України. До перевірки не надано договорів або будь-яких інших документів, що свідчать про надання підприємствами транспортних послуг по перевезенню ТМЦ, замовником яких є ТОВ СЗПТ . Товарно-транспортні накладні оформлені з порушеннями та не дають змогу підтвердити реальний рух (перевезення) ТМЦ - Бензину автомобільного А-92-Євро5-Е5 від ТОВ АГРЕЙН ТРЕЙДИНГ на адресу ТОВ СЗПТ . Первинні документи щодо взаємовідносин між ТОВ СЗПТ та ТОВ АГРЕЙН ТРЕЙДИНГ в частині оформлення придбання бензину автомобільного А-92-Євро5-Е5 хоча і відповідають зовнішнім формальним ознакам, проте не відображають реального руху товарно-матеріальних цінностей, тобто є недостовірними, дефектними, що не дає права ТОВ СЗПТ на формування податкового кредиту, що враховується при визначенні сум ПДВ.

Згідно з ч.3 ст.194 КАС України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.

Відповідно до ч.9 ст.205 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Згідно з ч.3 ст.268 КАС України неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.

З урахуванням зазначеного, суд вирішив розглянути вказану справу в письмовому провадженні.

Дослідивши надані письмові докази, перевіривши матеріали справи, а також проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що позов належить задовольнити. Свій висновок суд вмотивовує наступним чином. Так, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Товариство з обмеженою відповідальністю Савранський завод продовольчих товарів зареєстроване та перебуває на обліку в Головному управлінні ДПС в Одеській області як платник податків.

На підставі направлення від 01.11.2019 року № 1377/05-08, у період з 01.11.2019 року по 07.11.2019 року, на підставі наказу № 1331 від 31.10.2019 року, співробітник Головного управління ДПС в Одеській області провів документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ Савранський завод продовольчих товарів (код ЄДРПОУ 00686753) (позивач або ТОВ СЗПТ ) з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість з контрагентом-постачальником ТОВ АГРЕЙН ТРЕЙДИНГ (код ЄДРПОУ 36756595) за період з 01.04.2019 року по 30.04.2019 року.

За результатами цієї перевірки Головне управління ДПС в Одеській області склало акт від 14.11.2019 року № 352/15-32-05-08/00686753 про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ Савранський завод продовольчих товарів (код ЄДРПОУ 00686753) з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість з контрагентом-постачальником ТОВ АГРЕЙН ТРЕЙДИНГ (код ЄДРПОУ 36756595) за період з 01.04.2019 року по 30.04.2019 року, в якому встановлені наступні порушення з боку позивача:

- п.44.1 ст.44, п.187.1 ст.187, абз. а п.198.1 ст.198, п.198.3 ст.198, п.201.1, п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України, ст.1, ст.3, ст.9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , п.2.4, п.2.7 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затверджене наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88 та зареєстроване у Мін`юсті України 05.06.1995 року за № 168/704, п.11, п.19 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 року № 1307 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 26.01.2016 року за № 137/28267, та гл.1, гл.11 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затвердженого Наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 року № 363 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20.02.1998 року за № 128/2568, в результаті чого завищено від`ємне значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (р. 21 декларації з податку на додану вартість) за квітень 2019 року на суму 1480873 грн.

За наслідками перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю Савранський завод продовольчих товарів на підставі акту перевірки від 14.11.2019 року № 352/15-32-05-08/00686753 відповідно до зазначених порушень Головне управління ДПС в Одеській області прийняло податкове повідомлення-рішення:

- від 18.12.2019 року № 0009400508, яким позивачеві за порушення п.44.1 ст.44, п.187.1 ст.187, абз. а п.198.1 ст.198, п.198.3 ст.198, п.201.1, п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України, ст.1, ст.3, ст.9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , п.2.4, п.2.7 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затверджене наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88 та зареєстроване у Мін`юсті України 05.06.1995 року за № 168/704, п.11, п.19 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 року № 1307 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 26.01.2016 року за № 137/28267, та гл.1, гл.11 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затвердженого Наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 року № 363 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20.02.1998 року за № 128/2568, зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість за квітень 2019 року у розмірі 1480873,00 грн.

Відповідно до ч.1 ст.1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію.

Згідно з ч.ч.1-2 ст.9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Первинні документи, складені в електронній формі, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови дотримання вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг. Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.

Відповідно до пп.14.1.36 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Згідно з п.44.1 ст.44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Порядок створення, прийняття і відображення у бухгалтерському обліку, а також зберігання первинних документів, облікових регістрів, бухгалтерської звітності підприємствами, їх об`єднаннями та госпрозрахунковими організаціями (крім банків) незалежно від форм власності (надалі - підприємства), установ та організацій, основна діяльність яких фінансується за рахунок коштів бюджету (надалі - установи) врегульовано Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 року за № 168/704.

Відповідно до пп.пп.2.1-2.2 п.2 Положення первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, які містять відомості про господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов`язань і фінансових результатів. Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. При реалізації товарів за готівку допускається складання первинного документа не рідше одного разу на день на підставі даних касових апаратів, чеків тощо. Для контролю та впорядкування обробки інформації на основі первинних документів можуть складатися зведені документи (далі первинні документи).

ТОВ Савранський завод продовольчих товарів (Покупець) уклало з ТОВ АГРЕЙН ТРЕЙДИНГ (Продавець) договір купівлі-продажу від 03.09.2018 року № 002/2018, пунктом 1.1 якого встановлено, що Продавець поставляє, а Покупець приймає мінеральні добрива (Товар); кількість, ціна, строки та умови поставки кожної партії Товару визначаються в додатках до даного Договору, які є невід`ємною його частиною. Додатком № 1 від 03.09.2018 року до Договору поставки № 002/2018 від 03.09.2018 року передбачена поставка мінеральних добрив Карбамід в кількості 65,00 тон, строком відвантаження - вересень 2018 року, загальною вартістю 1203125,00 грн. Додатком № 2 до Договору поставки № 002/2018 від 03.09.2018 року передбачена поставка 5 видів мінеральних добрив, загальною вартістю 22165278,00 грн., строк відвантаження товару грудень 2018 року - травень 2019 року, умови оплати 100 % вартості товару до 30.09.2019 року включно.

Підписані ТОВ СЗПТ та ТОВ АГРЕЙН ТРЕЙДИНГ Акти приймання-передачі добрив, поставлених Покупцю залізничним транспортом, на виконання умов Договору № 002/2018 від 03.09.2018 року, підтверджують поставку добрив у квітні 2019 року на загальну суму 8766576,00 грн., в тому числі ПДВ 1461096,00 грн.

В акті перевірки зазначено, що податкові накладні від 15.04.2019 року № 14 та від 29.04.2019 № 32 складені всупереч правилу першої події , оскільки на думку відповідача першою подією було відвантаження товару, коли і мало бути складено відповідні податкові накладні.

Тобто, порушення податкового обліку ТОВ СЗПТ , що призвело до завищення податкового кредиту по господарській операції з придбання мінеральних добрив, на думку відповідача, полягає у неправильному визначенні дати виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів на підставі виписаних ТОВ АГРЕЙН ТРЕЙДИНГ податкових накладних № 14 від 15.04.2019 року (зареєстрована в ЄРПН 25.04.2019 року за № 9085824173) та № 32 від 29.04.2019 року (зареєстрована в ЄРПН 11.05.2019 року за № 9096077880).

Згідно з п.185.1 ст.185 Податкового кодексу України об`єктом оподаткування є операції платників податку з: а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу; в) ввезення товарів на митну територію України; г) вивезення товарів за межі митної території України; е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом. З метою оподаткування цим податком до операцій з ввезення товарів на митну територію України та вивезення товарів за межі митної території України прирівнюється поміщення товарів у будь-який митний режим, визначений Митним кодексом України.

Відповідно до п.187.1 ст.187 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. За операціями з виконання підрядних будівельних робіт суб`єкти підприємницької діяльності можуть застосовувати касовий метод податкового обліку відповідно до підпункту 14.1.266 пункту 14.1 статті 14 цього Кодексу.

З матеріалів справи вбачається, що умовами договору купівлі-продажу від 03.09.2018 року № 002/2018 право власності на Товар, що поставляється за Договором, переходить від Продавця до Покупця у відповідності з умовами, передбаченими в Додатках до даного Договору; перехід права власності відбувається за датою виписування видаткової накладної, або актів прийому-передачі, які мають бути засвічені копією залізнично-дорожньої накладної завареної печаткою Покупця.

В Актах приймання-передачі добрив від 15.04.2019 року та від 29.04.2019 року умови постачання зазначені як СРТ.

Згідно з Міжнародними правилами по тлумаченню термінів Інкотермс - СРТ Перевезення оплачене до... означає, що продавець оплачує фрахт за перевезення товару до погодженого місця призначення. Покупець бере на себе всі ризики чи втрати ушкодження товару, як і інші витрати після передачі товару перевізнику. Під словом перевізник розуміється будь-яка організація, яка на підставі договору перевезення бере на себе зобов`язання забезпечити самому чи організувати перевезення товару по залізниці, автомобільним, повітряним, морським і внутрішнім водним чи іншим транспортом чи комбінацією цих видів транспорту.

Таким чином, суд погоджується з позивачем, що висновки відповідача щодо невірності зазначення дат в податкових накладних ТОВ АГРЕЙН ТРЕЙДИНГ є помилковими, оскільки ТОВ АГРЕЙН ТРЕЙДИНГ склало та зареєструвало у передбачені Податковим кодексом України терміни податкові накладні № 14 від 15.04.2019 року (зареєстрована в ЄРПН 25.04.2019 року за № 9085824173) та № 32 від 29.04.2019 року (зареєстрована в ЄРПН 11.05.2019 року за № 9096077880) за Договором купівлі-продажу від 03.09.2018 року № 002/2018 на підставі актів приймання-передачі добрив від 15.04.2019 року та від 29.04.2019 року, які було складено на основі залізничних накладних, що підтверджують перевезення добрив.

Позивач вказує, що при відвантаженні товару згідно залізничної накладної ще не відбулось переходу права власності на товар згідно умов п.7.3 Договору купівлі-продажу від 03.09.2018 року № 002/2018, оскільки сторонами не були підписані акти приймання-передачі добрив, а отже ще не було об`єкта оподаткування ПДВ згідно п.185.1 ст.185 Податкового кодексу України.

Тобто, позивач правомірно відобразив в податковій звітності з ПДВ за квітень 2019 року суми податкового кредиту з вартості придбаного у ТОВ АГРЕЙН ТРЕЙДИНГ товару (карбаміду) в розмірі 1461096 грн.

ТОВ Савранський завод продовольчих товарів (Покупець) уклало з ТОВ АГРЕЙН ТРЕЙДИНГ (Постачальник) договір поставки нафтопродуктів від 03.01.2019 року № 005/2019-г, відповідно до умов якого Постачальник зобов`язується передати у власність Покупця (поставити), а Покупець зобов`язується прийняти у свою власність й оплатити нафтопродукти.

В квітні 2019 року ТОВ АГРЕЙН ТРЕЙДИНГ на виконання умов договору від 03.01.2019 року № 005/2019-г поставило ТОВ Савранський завод продовольчих товарів бензин автомобільний А-92-Євро5-Е5 на загальну суму 118664,02 грн., у тому числі ПДВ 19777,34 грн.

На підтвердження виконання зазначеного договору у перевіряючому періоді позивач надав до суду наступні документи: видаткова накладна № 141 від 09.04.2019 року, платіжне доручення № 14648 від 01.04.2019 року, податкова накладна № 6 від 09.04.2019, яка зареєстрована в ЄРПН 25.04.2019 року за № 9085823435, товарно-транспортна накладна від 09.04.2019 року.

В акті перевірки зазначено, що надані на перевірку первинні документи не відображають реального руху товарно-матеріальних цінностей, тобто є недостовірними, дефектними, що не дає права ТОВ СЗПТ на формування податкового кредиту, що враховується при визначенні сум ПДВ, оскільки в наданій до перевірки товарно-транспортній накладній від 09.04.2019 року не було заповнено часу прибуття (вибуття) автомобіля для завантаження і розвантаження, посади, прізвища та підписів відповідальних осіб вантажовідправника, вантажоодержувача, водія та/або експедитора.

Суд погоджується з позивачем, що товарно-транспортні накладні, сертифікати, посвідчення якості на товар не входять до переліку документів, що визначають право платника податків на формування податкового кредиту, а тому ненадання на перевірку вищезгаданих документів та/або надання товарно-транспортних накладних складених із незначними порушеннями не дає підстав вважати, що придбання товару не відбувалось, а також про те, що дані документи не відображають реального руху товарно-матеріальних цінностей, особливо враховуючи те, що товарно-транспортна накладна не є первинним документом, який підтверджує факт поставки товару чи переходу права власності на товар, а є лише документом який підтверджує факт здійснення перевезення товару та є обов`язковим первинним документом для перевізника.

Суд зазначає, що матеріали справи містять всі необхідні документи на підтвердження здійснення фінансово-господарських відносин позивача з контрагентом в періоді, що перевірявся, які відповідають вимогам Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , та містять у собі відомості щодо змісту та обсягу проведених операцій.

Тобто, позивач правомірно відобразив в податковій звітності з ПДВ за квітень 2019 року суми податкового кредиту з вартості придбаного у ТОВ АГРЕЙН ТРЕЙДИНГ товару (бензину) в розмірі 19777,34 грн.

Відповідно до п.198.1 ст.198 Податкового кодексу України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу; ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Згідно з п.198.2 ст.198 Податкового кодексу України датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг. Для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати податку за податковими зобов`язаннями згідно з пунктом 187.8 статті 187 цього Кодексу, а для операцій з постачання послуг нерезидентом на митній території України - дата складення платником податкової накладної за такими операціями, за умови реєстрації такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних. Датою віднесення сум до податкового кредиту замовника з договорів (контрактів), визначених довгостроковими відповідно до пункту 187.9 статті 187 цього Кодексу, є дата фактичного отримання замовником результатів робіт (оформлених актами виконаних робіт) за такими договорами (контрактами). Для товарів/послуг, постачання (придбання) яких контролюється приладами обліку, факт постачання (придбання) таких товарів/послуг засвідчується даними обліку.

Відповідно до п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України. Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу. Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 1095 календарних днів з дати складення податкової накладної/розрахунку коригування. Суми податку, сплачені (нараховані) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних/розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням строку реєстрації, включаються до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкові накладні/розрахунки коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, але не пізніше ніж через 1095 календарних днів з дати складення податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних, у тому числі для платників податку, які застосовують касовий метод.

Відповідно до п.200.1 ст.200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Згідно з п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України при від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума: а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу - б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету; в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

За таких обставин, з урахуванням зазначеного, суд прийшов до висновку, що ТОВ Савранський завод продовольчих товарів податковий кредит по декларації з ПДВ за квітень 2019 року сформувало правомірно, а отже відсутні підстави для зменшення розміру від`ємного значення суми податку на додану вартість за квітень 2019 року у розмірі 1480873,00 грн.

Відповідно до ч.ч.1-2 ст.6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Згідно положень ст.9 Конституції України та ст.17, ч.5 ст.19 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди та органи державної влади повинні дотримуватись положень Європейської конвенції з прав людини та її основоположних свобод 1950 року, застосовувати в своїй діяльності рішення Європейського суду з прав людини з питань застосування окремих положень цієї Конвенції.

Європейський суд з прав людини підкреслює особливу важливість принципу належного урядування . Він передбачає, що в разі коли йдеться про питання загального інтересу, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (див. рішення у справах Беєлер проти Італії [ВП] (Beyeler v. Italy [GC]), заява № 33202/96, п. 120, ECHR 2000, Онер`їлдіз проти Туреччини [ВП] (Oneryэldэz v. Turkey [GC]), заява № 48939/99, п. 128, ECHR 2004-XII, Megadat.com S.r.l. проти Молдови (Megadat.com S.r.l. v. Moldova), заява № 21151/04, п. 72, від 8 квітня 2008 року, і Москаль проти Польщі (Moskal v. Poland), заява № 10373/05, п. 51, від 15 вересня 2009 року). Також, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (див., наприклад, рішення у справах Лелас проти Хорватії (Lelas v. Croatia), заява № 55555/08, п. 74, від 20.05.2010 року, і Тошкуце та інші проти Румунії (Toscuta and Others v. Romania), заява № 36900/03, п. 37, від 25.11.2008 року) і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах.

Крім того, Європейський суд з прав людини у своєму рішення по справі Yvonne van Duyn v.Home Office зазначив, що принцип юридичної визначеності означає, що зацікавлені особи повинні мати змогу покладатися на зобов`язання, взяті державою, навіть якщо такі зобов`язання містяться в законодавчому акті, який загалом не має автоматичної прямої дії . З огляду на принцип юридичної визначеності, держава не може посилатись на відсутність певного нормативного акта, який би визначав механізм реалізації прав та свобод громадян, закріплених у конституції чи інших актах. Така дія названого принципу пов`язана з іншим принципом - відповідальності держави, який полягає в тому, що держава не може посилатися на власне порушення зобов`язань для запобігання відповідальності. Захист принципу обґрунтованих сподівань та юридичної визначеності є досить важливим у сфері державного управління та соціального захисту. Так, якщо держава чи орган публічної влади схвалили певну концепцію своєї політики чи поведінки, така держава чи такий орган вважатимуться такими, що діють протиправно, якщо вони відступлять від такої політики чи поведінки щодо фізичних та юридичних осіб на власний розсуд та без завчасного повідомлення про зміни у такій політиці чи поведінці, позаяк схвалення названої політики чи поведінки дало підстави для виникнення обґрунтованих сподівань у названих осіб стосовно додержання державою чи органом публічної влади такої політики чи поведінки.

Суд зазначає, що стаття 1 Протоколу 1, яка спрямована в основному на захист особи від будь-якого посягання держави на право володіти своїм майном, також зобов`язує державу приймати деякі необхідні заходи, спрямовані на захист права власності (див. рішення Броньовський проти Польщі [GC], № 31443/96, п. 143, CEDH 2004). У кожній справі, в якій йде мова про порушення вищезгаданого права, Суд повинен перевірити дії чи бездіяльність держави з огляду на дотримання балансу між потребами загальної суспільної потреби та потребами збереження фундаментальних прав особи, особливо враховуючи те, що заінтересована особа не повинна нести непропорційний та непомірний тягар (див. Рішення Спорронг та Лонрот п. Швеції , рішення від 23 вересня 1982, серія A № 52, стор. 26, п. 69).

Також, практика Європейського суду з прав людини свідчить, що найчастіше втручання у право власності фізичних та юридичних осіб відбувається з боку державних органів, зокрема, органів виконавчої влади, іноді органів судової влади, шляхом прийняття законодавчих актів чи при винесенні незаконного рішення суду, тоді як ст.1 Протоколу № 1 забороняє будь-яке невиправдане втручання державних органів. Втручання має бути законним, тобто здійснено на підставі закону. При цьому під законом Конвенція розуміє нормативний акт, що має бути доступним (accessible) та передбачуваним (forseable). Також, закон має відповідати всім вимогам нормативного акта. Доступність закону означає наявність доступу та знань щодо цього закону в суспільстві та у осіб. Передбачуваність означає можливість передбачити певні дії або наслідки, що можуть виникнути в зв`язку із застосуванням закону.

Суд у своїх рішеннях нагадує, що незважаючи на те, що держави мають широкі рамки розсуду при визначенні умов і порядку, за яких приватна особа може бути позбавлена своєї власності, позбавлення останньої, навіть, якщо воно переслідує законну мету в інтересах суспільства, буде розглядатися як порушення ст.1 Протоколу № 1, якщо не була дотримана розумна пропорційність між втручанням у права фізичної чи юридичної особи й інтересами суспільства. Також, буде мати місце порушення ст.1 Протоколу № 1 й у випадку, коли наявний істотний дисбаланс між тягарем, що довелося понести приватній особі, і переслідуваними цілями інтересів суспільства.

Закріплюючи право кожного на мирне володіння своїм майном, стаття 1 за своєю суттю є гарантією права власності (рішення від 13.06.1979 року у справі Маркс проти Бельгії , п.69). Поняття майно має автономне значення, яке, не обмежується правом власності на речі матеріального світу: у розумінні цього положення певні інші права та інтереси, які є активами, можуть також розглядатися як майнові права, а отже - майно (рішення від 23.02.1995 року у справі Гасус Дозір унд Фьордертехнік Гмбг проти Нідерландів , п.53). Під дію статті 1 Протоколу № 1 до Конвенції підпадає право вимоги, якщо воно достатньою мірою встановлене, щоб являти собою актив. Коли основою вимоги є майновий інтерес, то особа, яка її має, вважатиметься такою, що має легітимне сподівання ( Федоренко проти України , Едуард Петрович Мельник проти України ) на отримання майна, за наявності однієї з умов: - якщо наявне остаточне судове рішення, що підтверджує це право ( Бурдов проти Росії , Юрій Миколайович Іванов проти України , Агрокомплекс проти України ); - якщо є достатнє правове підґрунтування у національному законодавстві, що підтверджує вимогу ( Брезовец проти Хорватії , Рисовський проти України , Кечко проти України , Стреч проти Великобританії , Москаль проти Польщі , Сук проти України , Федоренко проти України , Україна-Тюмень проти України ).

Відповідно до п.50 Рішення Європейського суду з прав людини у справі ЩОКІН ПРОТИ УКРАЇНИ (CASE OF SHCHOKIN v.UKRAINE) (Заяви №№ 23759/03 та 37943/06) судом констатовано, що перша та найважливіша вимога статті 1 Першого протоколу до Конвенції полягає в тому, що будь-яке втручання публічних органів у мирне володіння майном повинно бути законним.

Таким чином, з урахуванням зазначеного, висновки відповідача про порушення позивачем вказаних вимог податкового законодавства є необґрунтованими та безпідставними.

Рішенням Конституційного Суду України у справі № 3-рп/2003р від 30.01.2003 року визначено, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.

У рішенні від 31.07.2003 року у справі Дорани проти Ірландії Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття ефективний засіб передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Причому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі Салах Шейх проти Нідерландів , ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними. При вирішенні справи Каіч та інші проти Хорватії (рішення від 17.07.2008 року), Європейський суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту але без його практичного застосування. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

При обранні способу відновлення порушеного права позивача суд виходить з принципу верховенства права щодо гарантування цього права ст.1 Протоколу № 1 до Європейської конвенції з прав людини, як складової частини змісту і спрямованості діяльності держави, та виходячи з принципу ефективності такого захисту, що обумовлює безпосереднє поновлення судовим рішенням прав особи, що звернулась за судовим захистом без необхідності додаткових її звернень та виконання будь-яких інших умов для цього.

За таких обставин, суд прийшов до висновку, що податкове повідомлення-рішення від 18.12.2019 року № 0009400508 є протиправним та належить до скасування.

Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Відповідно до ч.1 ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

У процесі розгляду справи не встановлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.

Згідно з п.58 рішення Європейського суду з прав людини у справі Серявін та інші проти України від 10.02.2010 року, заява 4909/04, Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 09.12.1994 року, серія A, № 303-A, п.29).

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись Конституцією України, ст.ст.2, 77, 90, 139, 242-246, 250 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю Савранський завод продовольчих товарів (вул. Степова, 1, смт. Саврань, Савранський р-н., Одеська обл., 66200, ідентифікаційний код 00686753) до Головного управління ДПС в Одеській області (вул. Семінарська, 5, м. Одеса, 65044, ідентифікаційний код 43142370) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 18.12.2019 року № 0009400508 - задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Одеській області від 18.12.2019 року № 0009400508.

3. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС в Одеській області (код ЄДРПОУ 43142370) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Савранський завод продовольчих товарів (код ЄДРПОУ 00686753) судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 21020,00 грн.

Порядок і строки оскарження рішення визначаються ст.ст.293, 295 КАС України.

Рішення набирає законної сили в порядку і строки, встановлені ст.255 КАС України.

Суддя М.М. Кравченко