Рішення

від 20.03.2020 по справі 560/347/20

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 560/347/20

РІШЕННЯ

іменем України

20 березня 2020 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Шевчука О.П.

розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління фінансів Славутської районної державної адміністрації про визнання протиправною та скасування відмови, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління фінансів Славутської районної державної адміністрації в якому просить: визнати протиправною та скасувати відмову Управління фінансів Славутської районної державної адміністрації у видачі довідки; зобов`язати Управління фінансів Славутської районної державної адміністрації видати довідку про середню заробітну плату ОСОБА_1 за серпень - вересень 1985 року для розрахунку виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що в липні 2019 року звернувся до відповідача щодо видачі довідки про доходи за період з 01.08.1985 по 31.12.1985 для призначення (перерахунку) страхових виплат. Відповідачем надано довідку про заробітну плату для обчислення пенсії, за формою, згідно положення про Порядок надання документів для призначення пенсії. Вказує, що зазначена довідка ні формою ні змістом не відповідає вимогам законодавства України для обчислення виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням та у зв`язку із стійкою втратою професійної працездатності.

Зазначає, що в жовтні 2019 року повторно звернувся з проханням видати довідку, про середню заробітну плату, яку позивач отримував у серпні - вересні 1985 року, що необхідна для обчислення виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням у зв`язку із стійкою втратою професійної працездатності. Листом від 01.11.2019 №03-29-271/2019, з посиланням на ч.31 Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, (що затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 26.09.2001 №1266) позивачу відмовлено.

Вважає таку відмову незаконною, а тому за для відновлення порушених прав, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 21.01.2020 у справі відкрито провадження та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Відповідач 03.02.2020 надав до суду відзив, в якому вказує, що відповідно до п.31 Порядку надання відомостей для обчислення середньої заробітної плати затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.09.2001 №1266 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 26.06.2015 №439) середня заробітна плата (дохід) для призначення допомоги по безробіттю, для страхових виплат за страхуванням від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності (крім допомоги по тимчасовій непрацездатності), та для призначення страхових виплат для добровільно застрахованих осіб обчислюється робочими органами фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування з використанням даних реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування. Враховуючи викладене заявнику відмовлено в надані вказаної довідки та рекомендовано звернутися до Славутського відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Хмельницькій області.

Зазначає, що на підставі вищевикладеного в діях працівників управління фінансів відсутня неправомірна бездіяльність щодо порушення вимог постанови Кабінету Міністрів України "Про обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням". З урахуванням зазначеного, просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог.

Від позивача на адресу суду 10.02.2020 надійшла відповідь на відзив в якій зазначає, що згідно ст. 49 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов`язаний видати працівникові на його вимогу довідку про його роботу на даному підприємстві, в установі, організації із зазначенням спеціальності, кваліфікації, посади, часу роботи і розміру заробітної плати. Постановою Кабінету Міністрів України від 26.09.2001 №1266, передбачено форму довідки, та встановлені строки для її видачі. Вказує, що ні КЗпП України ні постанова КМУ не передбачено надання довідки ФССУ про потребу в довідці від роботодавця.

Дослідивши наявні в матеріалах справи належні та допустимі письмові докази, оцінивши їх у взаємозв`язку та сукупності, суд дійшов наступних висновків.

Суд встановив, що з 01.08.1985 ОСОБА_1 працював контролером - ревізором у фінансовому відділі Славутського райвиконкому. 29.10.1985 із позивачем сталась дорожньо - транспортна пригода. З вказаної дати по 03.03.1986 позивач знаходився на лікарняному. Не приступаючи до виконання трудових обов`язків, позивач був звільнений з посади в порядку переводу.

На підставі указу президента України від 24.07.1995 №640 виконком Славутської районної ради та його структурні підрозділи ліквідовано.

Правонаступником фінансового відділу Славутського райвиконкому, встановлено фінансовий відділ Славутської районної державної адміністрації.

В штатному розкладі фінансового відділу Славутської районної державної адміністрації відсутня посада (відповідна професія) старшого контролера - ревізора.

З грудня 2005 року ОСОБА_1 встановлено довічно II група інвалідності внаслідок трудового каліцтва, та 35% втрати професійної працездатності (внаслідок нещасного випадку, що стався 28.10.1985), відповідно призначена пенсія по інвалідності та щомісячні страхові виплати.

В липні 2019 року позивач звернувся до відповідача щодо видачі довідки про доходи за період з 01.08.1985 по 31.12.1985 для призначення (перерахунку) страхових виплат. Відповідачем надано довідку про заробітну плату для обчислення пенсії, за формою, згідно положення про Порядок надання документів для призначення пенсії.

В жовтні 2019 року позивач повторно звернувся до відповідача щодо видачі довідки, про середню заробітну плату, яку позивач отримував у серпні - вересні 1985 року, що необхідна для обчислення виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням у зв`язку із стійкою втратою професійної працездатності.

Листом від 01.11.2019 №03-29-271/2019, з посиланням на ч.31 Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, (що затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 26.09.2001 №1266) позивачу відмовлено.

Не погоджуючись з відмовою відповідача позивач звернувся за захистом своїх прав до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 55 Конституції України кожен має право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Постановою Кабінету Міністрів України від 26.09.2001 №1266 Про обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням затверджено Порядок обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням (далі - Порядок №1266).

Порядок №1266 визначає механізм обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням на випадок безробіття, від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності (далі - страхові виплати), у разі настання страхового випадку, а також оплати перших п`яти днів тимчасової непрацездатності за рахунок коштів підприємства, установи, організації або фізичної особи, яка використовує працю найманих працівників (далі - роботодавці).

Пунктами 3-4 Порядку №1266 передбачено, що середньоденна заробітна плата (дохід, грошове забезпечення) обчислюється шляхом ділення нарахованої за розрахунковий період (12 календарних місяців) заробітної плати (доходу, грошового забезпечення), на яку нарахований єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та/або страхові внески на відповідні види загальнообов`язкового державного соціального страхування (далі - єдиний внесок та/або страхові внески), на кількість календарних днів зайнятості (відповідно до видів страхування - період перебування у трудових відносинах, виконання робіт (послуг) за цивільно-правовими договорами, проходження служби, провадження підприємницької або іншої діяльності, пов`язаної з отриманням доходу безпосередньо від такої діяльності) у розрахунковому періоді без урахування календарних днів, не відпрацьованих з поважних причин, - тимчасова непрацездатність, відпустка у зв`язку з вагітністю та пологами, відпустка по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та шестирічного віку за медичним висновком, відпустка без збереження заробітної плати (далі - поважні причини). Середньоденна заробітна плата (дохід, грошове забезпечення) не може перевищувати максимальну величину бази нарахування єдиного внеску з розрахунку на один календарний день, яка обчислюється шляхом ділення встановленого її розміру в останньому місяці розрахункового періоду на середньомісячну кількість календарних днів

Відповідно до пунктів 7, 9 Порядку №1266 розрахунковим періодом, за який обчислюється середня заробітна плата (дохід, грошове забезпечення), є 12 календарних місяців, що передують місяцю настання страхового випадку (для розрахунку допомоги по безробіттю - реєстрації особи в державній службі зайнятості як безробітної). Якщо у розрахунковому періоді перед настанням страхового випадку застрахована особа з поважних причин не мала заробітку (доходу, грошового забезпечення), середня заробітна плата (дохід, грошове забезпечення) обчислюється виходячи з розміру мінімальної заробітної плати (або її частини), встановленого законом на день розірвання трудового договору, припинення підприємницької або іншої діяльності, пов`язаної з одержанням доходу безпосередньо від такої діяльності - для страхування на випадок безробіття, на день настання страхового випадку для добровільно застрахованих осіб за страхуванням з тимчасової втрати працездатності та на день настання права на страхову виплату для добровільно застрахованих осіб за страхуванням від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання.

Державний реєстр загальнообов`язкового державного соціального страхування створений відповідно до Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" у 2011 році.

Відомості до Державного реєстру до вказаної дати отримано з персоніфікованого обліку відомостей у системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, що створений на підставі Постанови КМУ від 4 червня 1998 №794, та впроваджено з 01.10.1998.

Відомості про заробітну плату (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням до вказаної дати (до 01.10.1998) у Державному реєстрі відсутні.

Відповідно до абз. 2 п. 11 Порядку №1266 якщо застрахована особа перебувала у трудових відносинах менше ніж 12 календарних місяців за місцем роботи, де стався страховий випадок, середня заробітна плата обчислюється за фактично відпрацьовані календарні місяці (з першого до першого числа).

Згідно із п. 33 Порядку №1266 у разі коли відомості про застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування не містять усіх необхідних даних для обчислення середньої заробітної плати (винагороди за цивільно-правовими договорами), такі дані за відповідні періоди надаються роботодавцем протягом п`яти робочих днів за зверненням органів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування або застрахованої особи за формою згідно з додатком.

Отже, станом на дату подання позивачем заяви щодо видачі довідки про доходи за період роботи з 01.08.1985 по 31.12.1985 для призначення (перерахунку) страхових виплат, законодавством чітко встановлено форму довідки, ким надається та строки її видачі, а тому відповідачем протиправно відмовлено у видачі довідки.

За наведених обставин, вимоги позивача про визнання протиправною та скасування відмови Управління фінансів Славутської районної державної адміністрації у видачі довідки є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 09.01.2013 року у справі "Олександр Волков проти України" (Заява № 21722/11) зазначив, що рішення суду не може носити декларативний характер, не забезпечуючи у межах національної правової системи захист прав і свобод, гарантованих Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод.

Відповідно до статті 8 Загальної декларації з прав людини 1948 року кожна людина має право на ефективне поновлення в правах компетентними національними судами у випадках порушення її основних прав, наданих їй Конституцією або законом.

Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.

Засіб захисту, що вимагається зазначеною статтею, повинен бути ефективним як у законі так і на практиці, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави.

Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам та виключати подальше звернення особи до суду за захистом порушених прав.

Відповідно до частини четвертої статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України, у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Беручи до уваги, що відповідач протиправно прийняв відмову оформлену листом від 01.11.2019 №03-29-271/2019 у видачі довідки про середню заробітну плату, вимоги позивача про зобов`язання Управління фінансів Славутської районної державної адміністрації видати довідку про середню заробітну плату ОСОБА_1 за серпень - вересень 1985 року для розрахунку виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

За загальним правилом, що випливає з принципу змагальності сторін, кожна сторона повинна подати докази на підтвердження обставин, на які вони посилаються, або на спростування обставин, про які стверджує інша сторона.

Тобто, обов`язок доводити суду обґрунтованість своїх тверджень або заперечень одночасно покладено на усіх учасників процесу.

Водночас, відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На виконання цих вимог відповідачем не доведено належними та допустимими доказами правомірність прийнятого рішення оформленого листом від 01.11.2019 №03-29-271/2019.

Водночас докази, подані позивачем, підтверджують обставини, на які він посилається в обґрунтовані позовних вимог, та не були спростовані відповідачем.

Системно проаналізувавши приписи законодавства України, зважаючи на взаємний та достатній зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов до висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню.

У зв`язку з тим, що позивач звільнений від сплати судового збору, розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління фінансів Славутської районної державної адміністрації про визнання протиправною та скасування відмови, зобов`язання вчинити дії - задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати відмову управління фінансів Славутської районної державної адміністрації від 01.11.2019 №03-29-271/2019 у видачі довідки.

Зобов`язати управління фінансів Славутської районної державної адміністрації видати ОСОБА_1 довідку про його середню заробітну плату за серпень - вересень 1985 року для розрахунку виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням.

Підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 ) Відповідач:Управління фінансів Славутської районної державної адміністрації (вул. Козацька, 28,Славута,Славутський район, Хмельницька область,30000 , код ЄДРПОУ - 03297785)

Головуючий суддя О.П. Шевчук