Рішення

від 13.03.2020 по справі 580/3771/19

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 березня 2020 року справа № 580/3771/19

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Руденко А.В., розглянувши у письмовому провадженні в спрощеному позовному провадженні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Регіон Черкаси Лтд» до Головного управління ДФС у Черкаській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

До Черкаського окружного адміністративного суду звернулось товариство з обмеженою відповідальністю «Регіон Черкаси Лтд» з позовною заявою до Головного управління ДФС у Черкаській області, в якій просить скасувати податкове повідомлення-рішення №0000013219 від 07.10.2019.

Обгрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що вважає оскаржуване податкове повідомлення-рішення протиправним, оскільки податковим органом при складанні акту перевірки не було взято до уваги, що позивач у встановленому порядку звернувся до відповідача із заявою про видачу ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним. Позивач не видав ліцензії, і знаючи про її відсутність та про факт звернення позивача із заявою про її видачу, не видало ліцензію. Вина позивача в допущеному порушенні відсутня, оскільки сам податковий орган не видав ліцензії позивачу у встановлений чинним законодавством строк.

Відповідач проти позову заперечив. 28.01.2020 надав відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що для здійснення діяльності з реалізації пального позивачем було отримано: ліцензію на роздрібну торгівлю №23010314201900230 (термін дії з 22.07.2019 по 22.07.2024) на господарську одиницю, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 ; ліцензію на роздрібну торгівлю №23090314201900272 (термін дії з 16.08.2019 по 16.08.2024) на господарську одиницю, що знаходиться за адресою АДРЕСА_2 . АДРЕСА_3 ; ліцензію на оптову торгівлю № НОМЕР_1 (термін дії з 16.07.2019 по 16.07.2024). Факт реалізації пального на АЗС №3 (господарська одиниця позивача за адресою АДРЕСА_2 , вул. Смілянська) в період з 01.07.2019 по 16.08.2019 підтверджується чеком №20112 від 12.08.2019, поясненнями ОСОБА_1 (оператор АЗС) та витягом з Єдиного реєстру податкових накладних. Факт реалізації пального на господарській одиниці позивача за адресою АДРЕСА_1 , підтверджується витягом з АІС Податковий блок по Z-звітам за період з 01.07.2019 по 16.07.2019 та витягом з Єдиного реєстру податкових накладних. Посилання позивача на несвоєчасну видачу ліцензії не має документального підтвердження, а саме: позивачем не надано копій заяв/листів/звернень, які б підтверджували, що позивач звертався з проханням щодо видачі ліцензії на роздрібну торгівлю паливом та інших документів, які б підтверджували факт відмови контролюючого органу від надання такої ліцензії (чи затягування термінів її видачі). Порушення контролюючим органом порядку видачі ліцензії не дає права платнику здійснювати роздрібну торгівлю паливом до її отримання. З вказаних підстав просив у задоволенні позову відмовити.

Ухвалою суду від 23.12.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження. Розгляд справи по суті розпочато 22.01.2020 без виклику учасників справи.

Дослідивши доводи учасників справи, викладені у заявах по суті, подані письмові докази, суд встановив таке.

Згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань позивач товариство з обмеженою відповідальністю Регіон Черкаси ЛТД (код ЄДРПОУ 41080522) зареєстроване як юридична особа 13.01.2017, основний вид діяльності - оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами.

Згідно з наявними в матеріалах справи копіями заяви на одержання ліцензії, (дубліката ліцензії) на право роздрібної торгівлі пальним від 04.07.2019, копії платіжного доручення №1984 від 11.07.2019 про плату за ліцензію на право роздрібної торгівлі пальним та копією фіскального чека від 12.07.2019 позивач 12.07.2019 позивач направив Смілянській об`єднаній державній податковій інспекції в Черкаській області (Городищенське відділення) заяву від 04.07.2019 на одержання ліцензії (дубліката ліцензії) на право роздрібної торгівлі пальним за адресою торгівлі: Черкаська область, Городищенський район, с. Орловець, вул. Смілянська, б/н.

Як вбачається з відзиву на адміністративний позов, для здійснення діяльності з реалізації пального відповідач видав позивачу ліцензію на роздрібну торгівлю №23090314201900272, термін дії з 16.08.2019 по 16.08.2024 на господарську одиницю позивача, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 область, Городищенський район, с. Орловець, вул. Смілянська.

Також відповідач видав позивачу ліцензію на роздрібну торгівлю №23010314201900230, термін дії з 22.07.2019 по 22.07.2024 на господарську одиницю позивача, що знаходиться за адресою: м. Черкаси, вул. 30 років Перемоги, 30.

Головним управлінням ДФС у Черкаській області 22.08.2019 відповідно до наказу №1634 Головного управління ДФС у Черкаській області від 09.08.2019 та направлень №213 від 12.08.2019 і №214 від 12.08.2019 була проведена фактична перевірка діяльності позивача, за результатами якої був складений акт №97/23-00-40-02/41080522 від 22.08.2019 (далі - Акт перевірки).

Актом перевірки встановлено, що 12.08.2019 о 12 год. 36 хв. на АЗС №3, яка розташована за адресою: Черкаська область, Городищенський район, с. Орловець, вул. Смілянська, встановлено факт продажу 7,69 л бензину марки А-95 за ціною 26 грн. за 1 л на загальну суму 199 грн. 94 коп. Оператор ОСОБА_1 отримала кошти, після заправки автомобіля, провела розрахункову операцію з продажу палива через фіскальний РРО з роздрукуванням фіскального чеку та видала його (№20112 від 12.08.20190 13:36:51), що підтверджує виконання розрахункової операції.

В ході проведення перевірки встановлено, що за адресою Черкаська область, Городищенський район, с. Орловець, вул. Смілянська, відсутня ліцензія на право роздрібної торгівлі пальним; за адресою Черкаська область, м. АДРЕСА_2 , АДРЕСА_4 9 встановлено факти роздрібної торгівлі пальним без ліцензії з 01.07.2019 по 21.07.2019, чим порушено частину 20 статті 15 Закону України Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального №481/95-ВР від 19.12.1995.

Факт реалізації пального без ліцензій на АЗС №3 (господарська одиниця позивача за адресою: АДРЕСА_3 ) в період з 01.07.2019 по 16.08.2019 підтверджується копією чека №20112 від 12.08.2019, поясненнями оператора АЗС ОСОБА_1 та витягом з Єдиного реєстру податкових накладних.

Факт реалізації пального на господарській одиниці позивача за адресою АДРЕСА_4 9 підтверджується витягом з АІС Податковий блок по Z-звітам за період з 01.07.2019 по 16.07.2019 та витягом з Єдиного реєстру податкових накладних.

На підставі Акта перевірки відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення №0000013219 від 07.10.2019, яким на підставі підпункту 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України та частини 2 статті 17 Закону України Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального №481/95-ВР від 19.12.1995 за порушення законодавства у сфері виробництва та обігу алкогольних напоїв та тютюнових виробів до позивача застосовано штрафні санкції у сумі 500 000 грн.

З розрахунку штрафних санкцій вбачається, що до позивача були застосовані штрафні санкції на загальну суму 500 000 грн. (по 250 000 грн за 2 порушення) за здійснення роздрібної торгівлі пальним без наявності ліцензії у господарських одиницях за адресами: Черкаська область, Городищенський район, с. Орловець, вул. Смілянська; Черкаська АДРЕСА_5 , м. Черкаси, вул. 30 років Перемоги, буд. 9.

Вважаючи оскаржуване податкове повідомлення-рішення протиправним, позивач звернувся до суду.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд виходить з наступного.

Спірні правовідносини врегульовані Податковим кодексом України та Законом України Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального №481/95-ВР від 19.12.1995 (далі - Закон №481).

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Згідно підпункту 20.1.10 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право здійснювати контроль за додержанням законодавства з питань регулювання обігу готівки (крім банків), порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги), за наявністю ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, торгових патентів, за додержанням порядку приймання готівки для подальшого переказу (крім приймання готівки банками), за дотриманням суб`єктами господарювання установлених законодавством обов`язкових вимог щодо забезпечення можливості розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів.

Згідно підпункту 75.1.3 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Згідно підпункту 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції, під розписку до початку проведення такої перевірки, у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального.

Згідно частини 1 статті 16 Закону №481 контроль за дотриманням норм цього Закону здійснюють органи, які видають ліцензії, а також інші органи в межах компетенції, визначеної законами України.

Щодо виявлених порушень, а саме: роздрібної торгівлі пальним за відсутності ліцензій на право роздрібної торгівлі пальним суд виходить з наступного.

Згідно абзацу 57 статті 1 Закону №481 роздрібна торгівля пальним - діяльність із придбання або отримання та подальшого продажу або відпуску пального із зміною або без зміни його фізико-хімічних характеристик з автозаправної станції / автогазозаправної станції / газонаповнювальної станції / газонаповнювального пункту та інших місць роздрібної торгівлі через паливороздавальні колонки та/або оливороздавальні колонки та/або реалізація скрапленого вуглеводневого газу в балонах для побутових потреб населення та інших споживачів.

Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів" від 23.11.2018 №2628-111 були внесені зміни до Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" (далі -Закон №481), а саме: частину 20 статті 15 доповнено словами після слова "виробами" доповнити словами "або пальним", а після слова "ліцензій" - словами "на роздрібну торгівлю". Згідно з Прикінцевими та перехідними положеннями Закону від 23.11.2018 №2628-111 вказана норма набирає чинності з 1 липня 2019 року. Отже, з 1 липня 2019 року запроваджено ліцензування роздрібної торгівлі пальним.

Судом встановлено, що 12.08.2019 о 12 год. 36 хв. на АЗС №3, яка розташована за адресою: Черкаська область, Городищенський район, с. Орловець, вул. Смілянська, встановлено факт продажу 7,69 л бензину марки А-95 за ціною 26 грн. за 1 л на загальну суму 199 грн. 94 коп. за відсутності ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним. Також на АЗС позивача за адресою Черкаська область АДРЕСА_6 м. Черкаси, вул. 30 АДРЕСА_4 , 9 встановлено факти роздрібної торгівлі пальним без ліцензії з 01.07.2019 по 21.07.2019.

Позивач факти реалізації пального за відсутності ліцензії на роздрібну торгівлю не заперечує.

Згідно абзацу 9 частини 2 статті 17 Закону №481 до суб`єктів господарювання (у тому числі іноземних суб`єктів господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі роздрібної торгівлі пальним без наявності ліцензії - 250000 гривень.

Оскільки позивач здійснював роздрібну торгівлю пальним на двох господарських одиницях без наявності ліцензії, відповідач застосував штрафні санкції на законних підставах.

Разом з цим, суд зазначає, що згідно п. 8 ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).

Так, згідно частини 30 статті 15 Закону №481 ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним видаються уповноваженими Кабінетом Міністрів України органами виконавчої влади за місцем торгівлі суб`єкта господарювання (у тому числі іноземного суб`єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) терміном на п`ять років.

Положеннями статті 15 Закону №481 передбачено, що ліцензія видається за заявою суб`єкта господарювання (у тому числі іноземного суб`єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво), до якої додається документ, що підтверджує внесення річної плати за ліцензію.

У заяві зазначається вид господарської діяльності, на провадження якого суб`єкт господарювання (у тому числі іноземний суб`єкт господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) має намір одержати ліцензію (оптова, роздрібна торгівля алкогольними напоями, тютюновими виробами, оптова, роздрібна торгівля пальним або зберігання пального).

Суб`єкти господарювання (у тому числі іноземні суб`єкти господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) отримують ліцензію на право роздрібної торгівлі пальним на кожне місце роздрібної торгівлі пальним.

Ліцензія або рішення про відмову в її видачі видається заявнику не пізніше 10 календарних днів (щодо пального - не пізніше 20 календарних днів) з дня одержання зазначених у цьому Законі документів.

Отже, ліцензія на право роздрібної торгівлі пальним повинна бути видана органом, визначеним Кабінетом Міністрів України, не пізніше 20 календарних днів з дня одержання визначених ст. 15 Закону №481 документів.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 18 грудня 2018 року N 1200 "Про утворення Державної податкової служби України та Державної митної служби України" утворено Державну податкову службу шляхом реорганізації Державної фіскальної служби. Згідно з підпунктом 27 пункту 4 Положення про Державну податкову службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06 березня 2019 року N 227 ДПС відповідно до покладених на неї завдань здійснює ліцензування діяльності суб`єктів господарювання з виробництва пального, з оптової, роздрібної торгівлі та зберігання пального і контроль за таким виробництвом. ДПС здійснює повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку її територіальні органи.

Листом Державної фіскальної служби від 30.05.2019 року за № 17014/7/99-99- 12-01-01-17 на виконання Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів" доведено територіальним органам - головним управлінням ДФС в областях та м. Києві, що суб`єкти господарювання можуть подати документи на розгляд до органу ліцензування для отримання відповідних ліцензії на адресу Головних управлінь ДФС в областях та м. Києві за місцем роздрібної торгівлі пальним починаючи з 12.06.2019. При цьому головні управління ДФС у областях та м. Києві мають видавати зазначені ліцензії суб`єктам господарювання починаючи з 01.07.2019.

Виходячи із норм Закону №481 та листа Державної фіскальної служби від 30.05.2019 року за № 17014/7/99-99- 12-01-01-17 відповідач мав право видавати ліцензії на роздрібну торгівлю пальним з 1 липня 2019 року, тобто з дня, коли при здійсненні роздрібного продажу пального за відсутності ліцензії наступала відповідальність у вигляді штрафу.

Як зазначено у п. 70 рішення Європейського суду з прав людини від 20 жовтня 2011 року "Рисовський проти України" Європейський суд підкреслив особливу важливість принципу "належного урядування". Вказаний принцип передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовний спосіб. Європейський суд звертає увагу на те, що на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси.

Таким чином, у зв`язку з тим, що Законом №481 чітко не врегульовано відносини щодо органу, який видає ліцензії на роздрібну торгівлю пальним, а Державна фіскальна служба України лише 30.05.2019 року направила лист за № 17014/7/99-99- 12-01-01-17 із розпорядження про видачу ліцензій головними управліннями в областях з 1 липня 2019 року, держава штучно створила для добросовісних платників перешкоди в господарюванні що призвело до накладення штрафу на Позивача.

При вирішенні вказаного спору судом взято до уваги пп. 4.1.4 ПК України , згідно з яким у разі якщо норми законодавчих актів припускають неоднозначне (множинне) трактування, то правомірним вважається саме рішення платника податків, а не контролюючого органу, та п. 56.21 ст. 56 ПК України , який регламентує, що у разі коли норма цього закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі цього закону , або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів, або коли норми одного і того ж нормативно-правового акта суперечать між собою та припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.

Так, до 01.07.2019 року, Закон №481 не передбачав ліцензування роздрібної торгівлі паливом. Фактично редакція цього закону зі змінами та доповненнями від 23.11.2018 року № 2628 "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів" розширила його дію та погіршила становище позивача. При цьому Кабінет Міністрів України не визначив органи виконавчої влади за місцем торгівлі суб`єкта господарювання, уповноважені видавати такі ліцензії.

Суд зазначає, що позивач подав заяву про отримання ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним за адресою: АДРЕСА_2 область АДРЕСА_2 с. Орловець, вул. Смілянська 12.07.2019, тому розраховував, що ліцензія має бути видана протягом 20 календарних днів, тобто 01.08.2019, а фактично ліцензія була видана 16.08.2019. Отже, факт продажу пального 12.08.2019 відбувся поза межами 20-денного календарного терміну.

Також роздрібний продаж пального за адресою м. Черкаси, вул. 30 років Перемоги, 9 здійснювався з 01.07.2019 по 21.07.2019, а ліцензія була видана 22.07.2019, тобто у строк не пізніше 20 календарних днів починаючи з 01.07.2019.

Разом з цим Закон №481 не передбачає дату, з якої має бути видана ліцензія - з дати подання заяви чи з дати її фактичної видачі.

Отже, внаслідок вказаного для позивача була створена правова невизначеність та існує множинне трактування його обов`язків як платника податків.

У пункті 74 рішення по справі Лелас проти Хорватії (Lelas v. Croatia) Європейський Суд з прав людини зазначив, що державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати своїх обов`язків.

Також Європейський Суд з прав людини в пункті 58 у справі Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки (Pincova and Pine v. The Czech Republic), пункті 40 Гаші проти Хорватії (Gashi v. Croatia), пункту 67 Трго проти Хорватії (Trgo v. Croatia) зазначив, що ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються.

Отже неналежне виконання позивачем вимог податкового законодавства стосовно своєчасності отримання ліцензії відбулось не з вини позивача, за відсутності умислу останнього, що виключає протиправність дій платника податків, та як наслідок, притягнення його до відповідальності. Відсутність вини платника податків, як необхідної складової податкового правопорушення, обумовила протиправність застосування штрафних (фінансових) санкцій спірним рішенням про застосування фінансових санкцій.

Згідно частин 1, 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу . В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги є обгрунтованими та підлягають задоволенню.

У зв`язку із задоволенням позову відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати зі сплати судового збору підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 6, 9, 14, 72, 76, 90, 139, 241-246, 255, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Черкаській області №0000013219 від 7 жовтня 2019 року про визначення товариству з обмеженою відповідальністю «Регіон Черкаси Лтд» штрафу у сумі 500 000 гривень.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Черкаській області (вул. Хрещатик, 235, м. Черкаси, 18002, ідентифікаційний код 43142920) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Регіон Черкаси Лтд» (18008, м. Черкаси, вул. Смілянська, 118, оф. 210, код ЄДРПОУ 41080522) судові витрати зі сплати судового збору в сумі 7 500 (сім тисяч п`ятсот) гривень 00 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо її не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційного суду за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня підписання судового рішення.

Головуючий суддя А.В. Руденко