Рішення

від 18.03.2020 по справі 640/1803/20

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 березня 2020 року м. Київ №640/1803/20

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Костенка Д.А., розглянув-ши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (далі - Департамент ДВС), Голосіївського районного відділу Державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (далі - Голосіївський РВ ДВС) про визнання протиправними та скасування постанов,

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить:

1) скасувати постанову старшого державного виконавця Департаменту ДВС від 18.12.2019 ВП №56774530 про стягнення виконавчого збору у розмірі 331222 грн.;

2) скасувати постанову державного виконавця Голосіївського РВ ДВС від 17.01.2020 про відкриття виконавчого провадження №60987207;

3) скасувати постанову державного виконавця Голосіївського РВ ДВС від 20.01.2020 у ВП №60987207 про стягнення виконавчого збору у розмірі 33122,20 грн.

Підставою позову є неправомірність оскаржуваних постанов, які не відповідають ви-могам Закону України "Про виконавче провадження". Зазначає, що відповідно до ст.ст. 45, 51 цього Закону виконавчий збір підлягає стягненню виключно в сумі, обрахованій у розмірі 10% від фактично стягнутої суми, а не від загальної заборгованості позичальника, і цей збір погашається виключно із суми, отриманої від продажу предмету іпотеки, а не додатково. Відсутність фактично стягнутої суми виключає стягнення виконавчого збору. Єдиним джере-лом стягнення з боржника - майнового поручителя будь-яких сум в рамках виконавчого провадження про звернення стягнення на предмет іпотеки, в т.ч. сум виконавчого збору, є кошти, отримані від реалізації предмету іпотеки. З цих підстав просить скасувати постанову від 18.12.2019. Вимоги щодо скасування постанов Голосіївського РВ ДВС є похідними. Також зазначає, що п. 4 ч. 5 ст. 27 Закону України "Про виконавче провадження" прямо передбачено, що виконавчий збір не стягується за виконавчими документами про стягнення виконавчого збору.

Під час судового засідання представник позивача підтримав позов.

Відповідачі явку свої представників не забезпечили, відзив на позов чи інші заяви до суду не подали. Згідно з ч. 3 ст. 268 КАС України неприбуття відповідачів не перешкоджає розгляду справи.

У судовому засіданні 03.03.2020 суд оголосив перерву до 15:50 год. того ж дня, однак, зважаючи на неявку представників сторін суд відповідно до ч. 9 ст. 205 КАС України продовжив розгляд справи у письмовому провадженні.

Заслухавши представника позивача, розглянувши матеріали справи, суд встановив такі факти і відповідні їм правовідносини.

На виконанні у Департаменті ДВС перебувало виконавче провадження №56774530, відкрите на підставі виконавчого листа №1016/653/12, виданого Макарівським районним судом Київської області 25.03.2014 про звернення стягнення на заставне майно, передане в іпотеку відповідно до договору іпотеки від 23.01.2008 №010/14/03/354, укладеного між AT "Райффайзен Банк Аваль" та ОСОБА_1 , а саме ряд земельних ділянок (кадастрові номери: №3222789200:02:016:0041, №3222789200:03:035:0033, №3222789200:02:020:0030, №3222789200:02:015:0058) в рахунок погашення кредитної заборгованості ТОВ "Група підприємств Автек" на користь АТ "Райффайзен Банк Аваль" за Генеральною кредитною угодою №010/14/268 від 23.01.2008, та Кредитними договорами, укладеними в її рамках у розмірі 22334144,29 дол. США, що за офіційним курсом НБУ станом на 20.02.2012 складає 178411844,83 грн. Визначено спосіб реалізації предмета іпотеки - шляхом проведення при-людних торгів в межах процедури виконавчого провадження з початковою ціною реалізації кожної земельної ділянки на рівні не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб`єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.

Постановою державного виконавця Департаменту ДВС від 18.12.2019 ВП №56774530 про повернення виконавчого документа стягувачу на підставі п. 1 ч. 1 ст. 37 Закону України "Про виконавче провадження" вказаний виконавчий лист повернуто стягувачу за заявою останнього.

Постановою державного виконавця Департаменту ДВС від 18.12.2019 ВП №56774530 про стягнення виконавчого збору на підставі ст.ст. 3, 27, 40 Закону України "Про виконавче провадження" і відповідно до експертних висновків від 24.05.2019, згідно з якими вартість майна становить 3312220 грн., стягнуто з позивача виконавчий збір у розмірі 331222 грн. Вказана постанова виділена в окреме виконавче провадження.

Постановою державного виконавця Голосіївського РВ ДВС від 17.01.2020 ВП №60987207 відкрито виконавче провадження про стягнення з позивача виконавчого збору у розмірі 331222 грн.

Постановою державного виконавця Голосіївського РВ ДВС від 20.01.2020 ВП №60987207 про стягнення виконавчого збору на підставі ст.ст. 3, 27, 40 Закону України "Про виконавче провадження" стягнуто з позивача виконавчий збір у розмірі 33122,20 грн.

Спірні правовідносини виникли у сфері примусового виконання рішень і стосуються правомірності постанов про стягнення виконавчого збору та постанови про відкриття виконавчого провадження щодо стягнення виконавчого збору.

Згідно із ч. 2 ст. 27 Закону України від 02.06.2016 №1404-VIII "Про виконавче прова-дження" (далі - Закон №1404) виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає примусовому стягненню, поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом, заборгованості із сплати аліментів.

Частиною 3 ст. 40 Закону №1404 передбачено, що у разі повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених пунктами 1, 3, 4, 6 частини першої статті 37 цього Закону, закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4, 6, 9 (крім випадку, передбаченого частиною дев`ятою статті 27 цього Закону), 11, 14 і 15 частини першої статті 39 цього Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто, державний вико-навець не пізніше наступного робочого дня з дня повернення виконавчого документа (закін-чення виконавчого провадження) виносить постанову про стягнення виконавчого збору, яку виконує в порядку, встановленому цим Законом.

Як встановлено судом, виконавчий лист Макарівського районного суду Київської об-ласті повернуто стягувачу на підставі п. 1 ч. 1 ст. 37 Закону №1404, а відтак ч. 3 ст. 40 цього передбачено винесення державним виконавцем постанови про стягнення виконавчого збору.

Водночас, ч. 5 ст. 51 Закону №1404 визначено, що за рахунок коштів, що надійшли від реалізації заставленого майна, здійснюються відрахування, передбачені пунктами 1 і 2 частини першої статті 45 цього Закону, після чого кошти перераховуються заставодержателю та стягується виконавчий збір.

Частиною 1 ст. 45 Закону №1404 визначено, що розподіл стягнутих виконавцем з боржника за виконавчим провадженням грошових сум (у т.ч. одержаних від реалізації майна боржника) здійснюється у такій черговості:

1) у першу чергу повертається авансовий внесок стягувача на організацію та проведення виконавчих дій;

2) у другу чергу компенсуються витрати виконавчого провадження, не покриті авансовим внеском стягувача;

3) у третю чергу задовольняються вимоги стягувача та стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків фактично стягнутої суми або основна винагорода приватного виконавця пропорційно до фактично стягнутої з боржника суми (крім виконавчих документів про стягнення аліментів);

4) у четверту чергу стягуються штрафи, накладені виконавцем відповідно до вимог цього Закону, та виконавчий збір або основна винагорода за виконавчими документами про стягнення аліментів.

Отже, згідно з ч. 5 ст. 51 Закону №1404 передумовою для стягнення виконавчого збо-ру, у разі звернення стягнення на заставлене майно, є надходження коштів від реалізації зас-тавленого майна. При цьому, стягнення виконавчого збору здійснюється після проведення відрахувань, передбачених п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 45 Закону №1404.

Суд зауважує на неузгодженості положень ч. 2 ст. 27 і ч. 5 ст. 51 Закону №1404, однак норма ч. 5 ст. 51 цього Закону є спеціальною, оскільки стосується порядку стягнення вико-навчого збору у разі звернення на майно боржника, тому підлягає застосуванню до спірних правовідносин.

У даній справі заставлене майно реалізовано не було, кошти не надійшли, а відтак підстав для стягнення виконавчого збору не було.

Департамент ДВС не навів аргументованих доводів, які б спростовували доводи пози-вача і надані ним докази та дали б суду підстави для інших висновків.

Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку про обґрунтованість вимоги позивача про наявність підстав для скасування постанови від 18.12.2019 про стягнення виконавчого збору, тому вона підлягає задоволенню.

Розглядаючи вимогу про скасування постанови Голосіївського РВ ДВС від 17.01.2020 про відкриття виконавчого провадження, суд зважає на таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону №1404 виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону.

Пунктом 5 ч. 1 ст. 3 Закону №1404 визначено, що відповідно до цього Закону підля-гають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів, зокрема, постанов державних виконавців про стягнення виконавчого збору.

Отже, постанова державного виконавця про стягнення виконавчого збору є виконав-чим документом і підлягає виконанню відповідно до Закону №1404.

Позивач стверджує про наявність у державного виконавця Голосіївського РВ ДВС передбачених ч. 4 ст. 4 Закону №1404 підстав для повернення постанови Департаменту ДВС від 18.12.2019 без прийняття його до виконання як такої, що не підлягає виконанню органами державної виконавчої служби.

Однак, суд вважає таке твердження помилковим, яке не відповідає і спростовується змістом п. 5 ч. 1 ст. 3 Закону №1404 та постанови від 08.12.2019, в якій зазначено про те, що вона є виконавчим документом.

Позивачем не спростовано відповідність постанови Департаменту ДВС від 18.12.2019 про стягнення виконавчого збору вимогам, встановленим для виконавчих документів у ч. 1 ст. 4 Закону №1404, а судом таких обставин не встановлено.

Отже, позивачем не спростовано наявність у державного виконавця Голосіївського РВ ДВС законних підстав для відкриття виконавчого провадження з виконання постанови Департаменту ДВС від 18.12.2019 про стягнення з позивача виконавчого збору.

Водночас, Закон №1404 не передбачає правових наслідків у разі скасування судом постанови Департаменту ДВС від 18.12.2019, на підставі якої винесено постанову від 17.01.2020, у зв`язку з чим суд, погоджуючись з доводами позивача про похідний характер цієї вимоги та зважаючи на відсутність заперечень відповідача, дійшов висновку про наявність підстав для скасування постанови державного виконавця Голосіївського РВ ДВС від 17.01.2020.

Розглядаючи вимогу про скасування постанови державного виконавця Голосіївського РВ ДВС від 20.01.2020 про стягнення виконавчого збору, суд, погоджуючись з доводами позивача, дійшов висновку про наявність підстав для її задоволення, зважаючи на таке.

Пунктом 4 ч. 5 ст. 27 Закону №1404 встановлено, що виконавчий збір не стягується за виконавчими документами про стягнення виконавчого збору.

Постанова державного виконавця Голосіївського РВ ДВС від 20.01.2020 про стягнення виконавчого збору винесена з порушенням п. 4 ч. 5 ст. 27 Закону №1404, тому підлягає скасуванню.

Підсумовуючи все вищевикладене, суд дійшов висновку про задоволення позову в повному обсязі.

З огляду на задоволення позову та згідно із ст. 139 КАС України сплачений позивачем судовий збір слід стягнути з бюджетних асигнувань відповідачів.

Керуючись ст.ст. 2, 90, 139, 241-246, 250, 268, 269, 287 КАС України, суд

в и р і ш и в:

1. Задовольнити адміністративний позов ОСОБА_1 повністю.

2. Скасувати постанову Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 18.12.2019 ВП №56774530 про стягнення виконавчого збору.

3. Скасувати постанову Голосіївського районного відділу Державної виконавчої служ-би у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції України від 17.01.2020 про відкриття виконавчого провадження №60987207.

4. Скасувати постанову Голосіївського районного відділу Державної виконавчої служ-би у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції України від 20.01.2020 ВП №60987207 про стягнення виконавчого збору.

5. Стягнути з Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції Украї-ни на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 3312,22 грн. (три тисячі триста дванадцять гривень 22 копійки).

6. Стягнути з Голосіївського районного відділу Державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції України на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 1172,02 грн. (одна тисяча сто сімдесят дві гривні 02 копійки).

Позивач: ОСОБА_1 ;

АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідачі:

1) Департамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції України;

вул. Городецького, 13, м. Київ, 01001; код ЄДРПОУ відсутній;

(код ЄДРПОУ 00015622 суб`єкта владних повноважень - Міністерства юстиції Украї-ни, структурним підрозділом якого є орган державної виконавчої служби - відповідач).

2) Голосіївський районний відділ Державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції України;

вул. Ломоносова, 22/15, м. Київ, 03127, код ЄДРПОУ 34999976.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження.

Рішення суду може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду в порядку, встановленому ст.ст. 287, 293-298 КАС України. Апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня підписання рішення.

Дата рішення є днем прийняття його у повному обсязі.

Суддя Д.А. Костенко