Рішення

від 17.03.2020 по справі 640/23893/19

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 березня 2020 року м. Київ № 640/23893/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: головуючого судді Шулежка В.П., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Етрекс до Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось товариство з обмеженою відповідальністю Етрекс (далі - позивач, ТОВ Етрекс ) з позовом до Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі - відповідач), в якому просить:

визнати протиправним та скасувати рішення, затверджене наказом Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 30.09.2019 №1232;

зобов'язати Департамент містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) надати позивачу містобудівні умови та обмеження для проектування об'єкта будівництва готельного комплексу з громадськими приміщеннями на Володимирському узвозі, 6 у Подільському районі м. Києва на земельній ділянці площею 0,4546 га, кадастровий номер - 8000000000:82:002:0005.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що у відповідача були відсутні підстави для відмови у видачі йому містобудівних умов та обмежень для забудови земельної ділянки у зв'язку з невідповідністю намірів забудови вимогам містобудівної документації на місцевому рівні, оскільки позивачем разом із заявою щодо отримання містобудівних умов та обмежень для проектування об'єкта будівництва надано відповідачу усі необхідні документи у відповідності до вимог частини третьої статті 29 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності .

Крім того, позивач посилається на отримання позитивного висновку комплексної державної експертизи проекту будівництва готелю на Володимирському узвозі, 6 у Подільському районі м. Києва, а також те, що генеральний план проекту внесено до містобудівного кадастру, підтверджує відповідність розробленого проекту будівництва містобудівному законодавству.

Також, обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначив, що на його думку часткова невідповідність функціонального призначення земельних ділянок не є перешкодою у видачі містобудівних умов та обмежень для проектування об'єкта будівництва.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 04.12.2019 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, встановлено відповідачу строк для надання відзиву та витребувано від останнього докази та відповідні матеріали.

Відповідач не скористався правом на подання відзиву на позовну заяву.

На підставі частини шостої статті 162 КАС України, оскільки відповідачем не надано відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Розглянувши документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

ТОВ Етрекс звернулось із заявою від 19.09.2019 до Центру надання адміністративних послуг Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) із заявою про видачу містобудівних умов та обмежень для проектування об'єкта будівництва Будівництво готельного комплексу з громадськими приміщеннями за адресою: м. Київ, Володимирський узвіз, 6.

Листом Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), затвердженим наказом Департаменту від 30.09.2019 № 1232 на заяву до ЦНАП від 19.09.2019 № 50376-004324556-013-16, позивача повідомлено про відмову у наданні містобудівних умов та обмежень для проектування об'єкта будівництва готельного комплексу з громадськими приміщеннями на Володимирському узвозі, 6 у Подільському районі м. Києва, у зв'язку з невідповідністю намірів забудови вимогам містобудівної документації на місцевому рівні, оскільки відповідно до Генерального плану міста Києва та проекту планування його приміської зони на період до 2020 року, затвердженого рішенням Київської міської ради від 28.03.2002 № 370/1804, більша частина земельної ділянки за функціональним призначенням відноситься до території вулиць та доріг, частково території громадських будівель та споруд.

Не погоджуючись з рішенням про відмову у наданні містобудівних умов та обмежень, яким порушено його права та інтереси, позивач звернувся з даним позовом до адміністративного суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до статті 5 Закону України Про основи містобудування від 16.11.1992 № 2780-XII (далі - Закон №2780-XII) при здійсненні містобудівної діяльності повинні бути забезпечені, зокрема:

розміщення і будівництво об`єктів відповідно до затверджених у встановленому порядку містобудівної документації та проектів цих об`єктів;

урахування державних та громадських інтересів при плануванні та забудові територій;

урахування законних інтересів та вимог власників або користувачів земельних ділянок та будівель, що оточують місце будівництва;

інформування через засоби масової інформації громадян про плани перспективного розвитку територій і населених пунктів, розміщення важливих містобудівних об`єктів;

участь громадян, об`єднань громадян в обговоренні містобудівної документації, проектів окремих об`єктів і внесення відповідних пропозицій до державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій;

захист прав громадян та громадських організацій згідно із законодавством.

Відповідно до статті 17 цього Закону містобудівна документація є основою, зокрема, для вирішення питань щодо розташування та проектування нового будівництва, здійснення реконструкції, реставрації, капітального ремонту об`єктів містобудування та упорядкування територій.

Більш докладне регулювання правовідносин у сфері містобудівної діяльності передбачено Законом України Про регулювання містобудівної діяльності від 17.02.2011 № 3038-VI (далі - Закон №3038-VI).

За змістом частини першої статті 16 Закону №3038-VI планування територій на місцевому рівні здійснюється шляхом розроблення та затвердження генеральних планів населених пунктів, планів зонування територій і детальних планів території, їх оновлення та внесення змін до них.

Містобудівна документація на місцевому рівні може бути оновлена за рішенням місцевих рад (ч.2 статті 16 Закону №3038-VI).

Згідно зі статтею 17 Закону №3038-VI генеральний план населеного пункту є основним видом містобудівної документації на місцевому рівні, призначеної для обґрунтування довгострокової стратегії планування та забудови території населеного пункту.

У складі генерального плану населеного пункту може розроблятися план зонування території цього населеного пункту. План зонування території може розроблятися і як окрема містобудівна документація після затвердження генерального плану.

Генеральний план населеного пункту розробляється та затверджується в інтересах відповідної територіальної громади з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.

Частинами першою, другою статті 18 Закону №3038-VI передбачено, що план зонування території розробляється на основі генерального плану населеного пункту (у його складі або як окремий документ) з метою визначення умов та обмежень використання території для містобудівних потреб у межах визначених зон.

План зонування території встановлює функціональне призначення, вимоги до забудови окремих територій (функціональних зон) населеного пункту, їх ландшафтної організації.

Відповідно до статті 25 Закону № 3038 режим забудови територій, визначених для містобудівних потреб, встановлюється у генеральних планах населених пунктів, планах зонування та детальних планах територій.

Згідно з частиною четвертою статті 26 цього Закону право на забудову земельної ділянки реалізується її власником або користувачем за умови використання земельної ділянки відповідно до вимог містобудівної документації.

За змістом частини першої статті 29 Закону №3038-VI передбачено, що основними складовими вихідних даних є: містобудівні умови та обмеження; технічні умови; завдання на проектування.

У відповідності до визначень, зазначених у статті 1 Закону №3038-VI, містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки (далі - містобудівні умови та обмеження) - документ, що містить комплекс планувальних та архітектурних вимог до проектування і будівництва щодо поверховості та щільності забудови земельної ділянки, відступів будинків і споруд від червоних ліній, меж земельної ділянки, її благоустрою та озеленення, інші вимоги до об'єктів будівництва, встановлені законодавством та містобудівною документацією.

Згідно частин третьої, четвертої статті 29 Закону №3038-VI містобудівні умови та обмеження надаються відповідними уповноваженими органами містобудування та архітектури на підставі містобудівної документації на місцевому рівні на безоплатній основі за заявою замовника, до якої додаються:

1) копія документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, або копія договору суперфіцію;

2) копія документа, що посвідчує право власності на об'єкт нерухомого майна, розташований на земельній ділянці, або згода його власника, засвідчена в установленому законодавством порядку (у разі здійснення реконструкції або реставрації);

3) викопіювання з топографо-геодезичного плану М 1:2000;

4) витяг із Державного земельного кадастру.

Підставами для відмови у наданні містобудівних умов та обмежень є:

1) неподання визначених частиною третьою цієї статті документів, необхідних для прийняття рішення про надання містобудівних умов та обмежень;

2) виявлення недостовірних відомостей у документах, що посвідчують право власності чи користування земельною ділянкою, або у документах, що посвідчують право власності на об'єкт нерухомого майна, розташований на земельній ділянці;

3) невідповідність намірів забудови вимогам містобудівної документації на місцевому рівні.

Відмова у наданні містобудівних умов та обмежень здійснюється шляхом направлення листа з обґрунтуванням підстав такої відмови відповідним уповноваженим органом містобудування та архітектури у строк, що не перевищує встановлений строк їх надання.

Як вбачається з аналізу наведених правових норм, містобудівні умови та обмеження видаються на підставі містобудівної документації (в даному випадку місцевого рівня) при зверненні зацікавленої особи до уповноваженого органу з поданням визначених документів. При цьому, підставою відмови в наданні містобудівних умов та обмежень є невідповідність намірів забудови земельної ділянки положенням відповідної містобудівної документації на місцевому рівні.

З матеріалів справи вбачається, що разом із заявою про видачу містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки для проектування об'єкта будівництва позивач подав наступні документи:

нотаріально засвідчена копія договору оренди земельної ділянки;

копія витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно;

витяг з Державного земельного кадастру;

ситуаційний план (схема) щодо місцезнаходження земельної ділянки;

викопіювання з топографо-геодезичного плану М 1:2000;

черговий кадастровий план;

містобудівний розрахунок з техніко-економічними показниками запланованого об'єкта будівництва;

копія виписки з ЄДР;

копія листа Державної служби охорони культурної спадщини від 08.10.2003 № 22-840/31;

копія позитивного висновку комплексної державної експертизи від 21.01.2004;

копія листа КО Інститут генерального плану міста Києва від 25.10.2012 № 15-1964;

копія листа ДП Інститут Київгенплан від 31.08.2012 № 207;

транспортно-пішохідна схема;

топографічний план 1:500;

план 1-го поверху на відм. +0,000 /М 1:200/;

план 1-го поверху на відм. +3,000 /М 1:200/;

план 2-го поверху на відм. +6,000 /М 1:200/;

план 3-го поверху на відм. +9,600 /М 1:200/;

план 4-го поверху на відм. +13,200 /М 1:200/;

план 5-го поверху на відм. +16,800 /М 1:200/;

план технічного поверху;

план покрівлі;

фасад в вісях 1-19 /М 1:200/;

фасад в вісях 19-1 М 1:200/;

бокові фасади /М 1:200/.

Відмовляючи у наданні містобудівних умов та обмежень відповідач вказав про невідповідність намірів забудови земельної ділянки вимогам містобудівної документації на місцевому рівні, зазначивши, що відповідно до Генерального плану міста Києва, затвердженого рішенням Київської міської ради від 28.03.2002 № 370/1804 більша частина земельної ділянки за функціональним призначенням знаходиться в межах території вулиць та доріг, частково - в межах території громадських будівель та споруд.

Виходячи з аналізу наведених вище правових норм законодавства у сфері містобудівної діяльності, слід зазначити, що генеральний план населеного пункту є основним видом містобудівної документації населеного пункту на місцевому рівні. На його основі та відповідно до генерального плану розробляються інші види містобудівної документації на місцевому рівні.

Відтак, наміри забудови містобудівній документації на місцевому рівні, під час прийняття рішення про надання або відмову у наданні містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, уповноважений орган визначає, виходячи саме із генерального плану.

Як вбачається з матеріалів справи, на підставі рішення Київської міської ради від 26.06.2003 № 549/709 вказана земельна ділянка передана позивачу згідно договору від 19.08.2003 в довгострокову оренду, місце розташування якої Володимирський узвіз, 6 у Подільському районі міста Києва, розміром 0,4546 га для будівництва, експлуатації та обслуговування готелю. Кадастровий номер земельної ділянки 8000000000:82:002:0005. Відповідне право оренди зазначеної земельної ділянки зі строком дії до 01.09.2028, із цільовим призначенням для будівництва і обслуговування інших будівель громадської забудови , зареєстроване за позивачем у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 12.11.2013.

Позивач стверджує, що рішення Київської міської ради від 26.06.2003 № 549/709 про передачу йому земельної ділянки було прийнято пізніше, ніж рішення Київської міської ради від 28.03.2002 № 370/1804, яким було затверджено Генеральний план міста Києва та проект планування його приміської зони на період до 2020 року, а тому мало враховувати містобудівну документацію на час його прийняття. Крім того, посилається на те, що складовою частиною проекту будівництва готелю на Володимирському узвозі, 6 у Подільському районі міста Києва є генеральний план, згідно відміток-погоджень на ньому він отримав погодження державних органів та органів місцевого самоврядування, у тому числі ДП Інститут Київгенплан ВАТ Київпроект .

Згідно з інформацією розробника Генерального плану міста Києва, більша частина земельної ділянки, яка знаходиться за адресою: м. Київ, Володимирський узвіз, 6 за функціональним призначенням відноситься до території громадських будівель і споруд.

Разом з тим, як вбачається з листа Комунальної організації Інститут генерального плану м. Києва від 25.10.2012 № 15-1964, функціональне призначення земельної ділянки за адресою Володимирський узвіз, 6 у Подільському районі міста Києва відповідно до Генерального плану міста Києва та проекту планування його приміської зони на період до 2020 року, затвердженого рішенням Київської міської ради від 28.03.2002 № 370/1804: частково територія громадської забудови, частково вулиць та доріг. Характеристика вулично-дорожньої мережі: земельна ділянка прилягає до Володимирського узвозу.

За результатами проведення характеристики містобудівної ситуації та земельної ділянки, зроблено висновки, відповідно до яких КО Інститут генерального плану м. Києва в проекті Генерального плану міста Києва здійснив зміни функціонального призначення земельної ділянки на територію громадської забудови. Функціональне призначення даної території набере чинності після затвердження проекту Генерального плану міста Києва відповідним рішенням Київської міської ради.

Слід зазначити, що в матеріалах справи відсутнє рішення Київської міської ради про затвердження внесених змін до Генерального плану міста Києва.

Загальний порядок затвердження та внесення змін до генерального плану передбачено статтею 17 Закону № 3038.

З метою визначення умов та обмежень використання території для містобудівних потреб у межах визначених зон на основі генерального плану населеного пункту розробляється план зонування території. Він встановлює функціональне призначення, вимоги до забудови окремих територій (функціональних зон) населеного пункту, їх ландшафтної організації (ст. 18 Закону № 3038).

Детальний план у межах населеного пункту уточнює положення генерального плану населеного пункту та визначає планувальну організацію і розвиток частини території. Він розробляється з метою визначення планувальної організації і функціонального призначення, просторової композиції і параметрів забудови та ландшафтної організації кварталу, мікрорайону, іншої частини території населеного пункту, призначених для комплексної забудови чи реконструкції (ст. 19 Закону № 3038).

З огляду на вищенаведене, у разі необхідності надання містобудівних умов, які не відповідають містобудівній документації на місцевому рівні, необхідно вносити зміни до відповідної містобудівної документації у порядку, передбаченому Законом України Про регулювання містобудівної діяльності .

Враховуючи, що позивач має намір будувати на своїй земельній ділянці готельний комплекс з громадськими приміщеннями, тоді як згідно містобудівної документації міста дана земельна ділянка знаходиться частково на території громадської забудови, частково - вулиць та доріг, відповідач обґрунтовано відмовив у наданні містобудівних умов та обмежень з огляду на невідповідність намірів щодо забудови земельної ділянки вимогам містобудівної документації на місцевому рівні, як це передбачено пунктом 3 частини четвертої статті 29 Закону № 3038.

Згідно із частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи вищевикладене, системно проаналізувавши норми законодавства, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд дійшов висновку, що позов є необґрунтованим та задоволенню не підлягає.

Враховуючи положення статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, відшкодування судового збору позивачу не підлягає.

Керуючись ст.ст. 72-77, 139, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України суд,

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову товариства з обмеженою відповідальністю Етрекс ( 03131, м. Київ, Столичне шосе, 103, корпус 1, код ЄДРПОУ 31955150) відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст.293, 295-297 КАС України з урахуванням підпункту 15.5 пункту 15 частини першої Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції згідно з Законом України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII.

Суддя В.П. Шулежко