Постанова

від 18.03.2020 по справі 340/1299/19

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

18 березня 2020 року м. Дніпросправа № 340/1299/19

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Білак С.В. (доповідач), суддів: Олефіренко Н.А., Шальєвої В.А., розглянувши у порядку письмового провадження в залі судового засідання Третього апеляційного адміністративного суду у м.Дніпрі апеляційну скаргу управління Державної архітектурно - будівельної інспекції у Кіровоградській області на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 03 жовтня 2019 року у справі №340/1299/19 (головуючий суддя у першій інстанції Черниш О.А., повний текст рішення складено 01 листопада 2019 року) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Данай" до управління Державної архітектурно - будівельної інспекції у Кіровоградській області про визнання протиправними та скасування рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю "Данай" (далі - позивач ТОВ "Данай") звернувся в суд з позовом до управління Державної архітектурно - будівельної інспекції у Кіровоградській області про визнання протиправними та скасування рішень.

Позивач просив визнати протиправними та скасувати:

- протокол №9/2019 від 23.04.2019 року про правопорушення у сфері містобудівної діяльності;

- припис №28/2019 від 23.04.2019 року про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил;

- постанову №1011-3/7/794 від 06.05.2019 року про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності у розмірі 1728900 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що ними поштою отримано від управління ДАБІ у Кіровоградській області протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності №9/2019 від 23.04.2019 року, акт перевірки №130/2019 від 23.04.2019 року та припис №28/2019 від 23.04.2019 року про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил. Згідно з вказаними документами службовими особами відповідача встановлено, що підприємство по вул. Олександрійська, 70А у м. Кропивницькому без дозволу на виконання будівельних робіт здійснює будівництво та використання господарських будівель і споруд, чим нібито було порушено ч.1 ст.37 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", що не відповідає дійсним обставинам події та суперечить документації, що міститься в інвентаризаційній справі КООБТІ. Згодом позивач отримав поштою постанову №1011-3/7/794 від 06.05.2019 року, якою його визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого абз.3 п.3 ч.2 ст.2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" та накладено штраф у розмірі 1728900 грн. Позивач заперечує вчинення ним правопорушень у сфері містобудівної діяльності, доводячи, що на території по вул. Олександрійська, 70А у м. Кропивницькому будівельні роботи та будь-яке будівництво не проводилося, а лише було розміщено рухоме технічне обладнання - модуль АГЗП, який мав всі дозвільні документи та є сертифікованим. Це обладнання, яке експлуатується ТОВ "Данай" та ПВФ "Кетмія", не являється об`єктом будівництва та не може відноситися до об`єктів із значним класом наслідків (СС3). Також позивач стверджує, що відповідачем при здійсненні позапланового заходу державного нагляду (контролю) порушено вимоги Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", оскільки позивачу не вручалися документи про результати проведеного контролю.

Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 03 жовтня 2019 року позов задоволено частково.

Визнано протиправною та скасовано постанову управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Кіровоградській області №1011-3/7/794 від 06.05.2019 року про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Визнано протиправним та скасовано припис управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Кіровоградській області №28/2019 від 23.04.2019 року про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та відмовити позивачу в задоволенні позову.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначив, що у квітні 2019 року до управління ДАБІ у Кіровоградській області надійшли листи Управління захисту економіки в Кіровоградській області про необхідність проведення перевірки дотримання вимог містобудівного законодавства на об`єкті будівництва за адресою: м. Кропивницький, вул. Олександрійська, 70А. На підставі цих листів була призначена позапланова перевірка додержання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності. Під час цієї перевірки, проведеної у присутності директора ТОВ "Данай" ОСОБА_1 , встановлено факт виконання будівельних робіт по влаштуванню на території АГЗС автогазозаправного пункту (АГЗП) без документа, який дає право на виконання таких робіт, чим порушено ч.1 ст.37 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", про що 23.04.2019 року складено акт №130/2019 та протокол №9/2019, а також видано припис №28/2019 року, яким зобов`язано позивача знести АГЗП як об`єкт самочинного будівництва. У зв`язку з відмовою від підписання, отримання складених матеріалів та надання пояснень, примірники цих документів направлено позивачу поштою. Після розгляду матеріалів головним інспектором будівельного нагляду винесено постанову №1011-3/7/794 від 06.05.2019 року, якою позивача визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого абз.3 п.3 ч.2 ст.2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" - за виконання будівельних робіт без отримання дозволу на їх виконання на об`єктах, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів із значними наслідками (СС3).

Суд першої інстанції не дав належної оцінки наявним у справі доказам, оскільки в даному випадку об`єктом будівництва є не сам стаціонарний заправник газу, а АЗС в цілому на території якої його було влаштовано і тим самим виконано роботи по реконструкції раніше введеного в експлуатацію об`єкта будівництва (АЗС), який відноситься до класу наслідків СС № 3.

В відзиві на апеляційну скаргу позивач зазначив, що суд першої інстанції прийняв законне, обґрунтоване та правильне рішення з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права.

Сторони до судового засідання не з`явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції необхідно залишити без змін з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено судом апеляційної інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю "Данай" зареєстровано як юридична особа з 13.06.2003 року, основним видом його діяльності є роздрібна торгівля пальним (а.с. 207 - 214, т.2).

За договором купівлі-продажу від 15.04.2013 року, укладеним з малим приватним підприємством "Тарон", позивач придбав у власність об`єкт нерухомого майна - комплекс будівель автогазозаправної станції, що знаходиться за адресою: м. Кропивницький, вулиця Олександрійська, 70А, та складається з таких будівель та споруд: операторна, вбиральня, навіс, замощення, площадка з колонками, огорожа, ємності (а.с. 85 - 87, т.1).

Вказаний об`єкт розташований на земельній ділянці площею 1553,87 кв.м., кадастровий номер 3510100000:38:322:0010, яка перебуває в користуванні у позивача за договором оренди №87 від 25.06.2015 року, укладеним з Кіровоградською міською радою, для розміщення автогазозаправної станції (а.с. 92 - 99, т.1).

За договором оренди від 05.02.2015 року ТОВ "Данай" передав комплекс майна - автогазозаправну станцію, розташовану у м. Кропивницькому по вул. Олександрійська, 70А, у користування приватній виробничій фірмі "Кетмія", строком до 25.01.2016 року. (а.с. 7, т.4) У подальшому такі короткострокові договори оренди майна, обладнання і транспортних засобів (строком до 1 року) постійно переукладалися між позивачем та ПВФ "Кетмія" (а.с. 132, т.3; а.с. 8, т.4).

Начальником управління ДАБІ у Кіровоградській області видано наказ №47П від 16.04.2019 року "Про проведення позапланової перевірки", яким наказано здійснити позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від час виконання підготовчих та будівельних робіт на об`єкті будівництва: будівництво АГЗП, розташований за адресою: Кіровоградська область, м. Кропивницький, вул. Олександрійська, 70А, замовником якого є ТОВ "Данай" (м. Кропивницький, вул. Мурманська, 1) (а.с. 33, т.1).

На підставі наказу №47П від 16.04.2019 року начальником Управління ДАБІ у Кіровоградській області видано направлення №136 від 16.04.2019 року для проведення позапланового заходу, яким доручено головному інспектору будівельного нагляду інспекційного відділу управління ДАБІ у Кіровоградській області Сидоренку В.В. здійснити позапланову перевірку на об`єкті: будівництво АГЗП, розташованого за адресою: Кіровоградська область, м. Кропивницький, вул. Олександрійська, 70А, щодо дотримання суб`єктом містобудування ТОВ "Данай" вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, у строк з 16.04.2019 року по 27.04.2019 року. (а.с.128, т.2)

Така ж перевірка призначена і щодо суб`єкта містобудування ПВФ "Кетмія", про що начальником управління ДАБІ у Кіровоградській області видано наказ №48П від 16.04.2019 року "Про проведення позапланової перевірки" та направлення №137 від 16.04.2019 року. (а.с. 157 - 158, т.3)

За результатами державного архітектурно-будівельного контролю головним інспектором будівельного нагляду інспекційного відділу управління ДАБІ у Кіровоградській області Сидоренком В.В. складено акт №130/2019 від 23.04.2019 року, яким встановлено факт будівництва об`єкта "Будівництво АГЗП, розташований за адресою: Кіровоградська область, м. Кропивницький, вул. Олександрійська, 70А", без дозволу на виконання будівельних робіт, що є порушенням частини 1 статті 37 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" (а.с. 29 - 32, т.1).

Крім того, головним інспектором будівельного нагляду інспекційного відділу управління ДАБІ у Кіровоградській області Сидоренком В.В. складено протокол №9/2019 від 23.04.2019 року про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, яким встановлено порушення позивачем частини 1 статті 37 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", відповідальність за яке передбачена абз.3 п.3 ч.2 ст. 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" (а.с. 26, т.1).

Також головним інспектором будівельного нагляду інспекційного відділу управління ДАБІ у Кіровоградській області Сидоренком В.В. складено припис №28/2019 від 23.04.2019 року про усунення порушення законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил з вимогою ТОВ Данай" знести об`єкт до 23.05.2019 року. (а.с. 27, т.1)

Вказані акт, протокол та припис 24.04.2019 року направлені позивачу поштою рекомендованим листом з повідомленням, з відмітками про те, що директор ТОВ "Данай" Шевченко О ОСОБА_2 В. відмовилася підписати та отримати ці документи. Зазначені документи вручені позивачу 07.05.2019 року (а.с. 28, т.1, 130, т.2).

Між тим, головний інспектор будівельного нагляду інспекційного відділу управління ДАБІ у Кіровоградській області Сидоренко В.В., розглянувши справу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, 06.05.2019 року виніс постанову №1011-3/7/794 від 06.05.2019 року, якою ТОВ "Данай" визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого абз.3 п.3 ч.2 ст. 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності", та накладено штраф у розмірі дев`ятисот прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що склало 1 728 900 грн. (900 х 1921 грн.) (а.с. 80, т.1).

Ця постанова 06.05.2019 року направлена позивачу поштою рекомендованим листом з повідомленням та вручена йому 11.05.2019 року (а.с. 81, 89, т.1, а.с. 129, т.2).

Згідно з частинами 1, 2 статті 10 Закону України "Про архітектурну діяльність" для забезпечення під час забудови територій, розміщення і будівництва об`єктів архітектури додержання суб`єктами архітектурної діяльності затвердженої містобудівної та іншої проектної документації, вимог вихідних даних, а також з метою захисту державою прав споживачів будівельної продукції здійснюється в установленому законодавством порядку державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд.

Відповідно до частини 1 статті 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється на об`єктах будівництва у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Плановою перевіркою вважається перевірка, що передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю, який затверджується керівником такого органу.

Позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Підставами для проведення позапланової перевірки є: 1) подання суб`єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об`єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням; 2) необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об`єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів; 3) виявлення факту самочинного будівництва об`єкта; 4) перевірка виконання суб`єктом містобудування вимог приписів органів державного архітектурно-будівельного контролю; 5) вимога головного інспектора будівельного нагляду центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, про проведення перевірки за наявності підстав, передбачених законом; 6) звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб`єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності; 7) вимога правоохоронних органів про проведення перевірки.

Підготовчі та будівельні роботи, які не відповідають вимогам законодавства, будівельним нормам, стандартам і правилам, містобудівним умовам та обмеженням, затвердженому проекту або будівельному паспорту забудови земельної ділянки, виконуються без набуття права на їх виконання, підлягають зупиненню до усунення порушень законодавства у сфері містобудівної діяльності.

Згідно з частиною 2 статті 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" орган державного архітектурно-будівельного контролю розглядає відповідно до закону справи про адміністративні правопорушення та справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Постановою Кабінету Міністрів України №553 від 23.05.2011 року затверджено Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю (надалі - Порядок №553), який визначає процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями (далі - суб`єкти містобудування) вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Згідно з пунктом 5 Порядку №553 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Відповідно до пункту 7 Порядку №553 позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Підставами для проведення позапланової перевірки є: подання суб`єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об`єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням; необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об`єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів; виявлення факту самочинного будівництва об`єкта; перевірка виконання суб`єктом містобудівної діяльності вимог приписів органу державного архітектурно-будівельного контролю; вимога головного інспектора будівельного нагляду Держархбудінспекції щодо проведення перевірки за наявності підстав, встановлених законом; звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб`єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності; вимога правоохоронних органів про проведення перевірки.

Строк проведення позапланової перевірки не може перевищувати десяти робочих днів, а у разі потреби може бути одноразово продовжений за письмовим рішенням керівника відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю чи його заступника не більше ніж на два робочих дні.

Під час проведення позапланової перевірки посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю зобов`язана пред`явити службове посвідчення та надати копію направлення для проведення позапланової перевірки.

Згідно з пунктом 9 Порядку №553 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб`єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об`єкт будівництва.

У разі виявлення факту самочинного будівництва об`єкта, щодо якого неможливо встановити суб`єкта містобудування, який будує чи збудував такий об`єкт, перевірка проводиться із залученням представників органів місцевого самоврядування та органів Національної поліції. Документи, оформлені за результатами такої перевірки, надсилаються до відповідного органу внутрішніх справ для встановлення особи суб`єкта містобудування.

Відповідно до пунктів 16, 21 Порядку №553 за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком.

Якщо суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, не погоджується з актом перевірки, він підписує його із зауваженнями, які є невід`ємною частиною такого акта.

У разі відмови суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, підписати акт перевірки та припису, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю робить у акті відповідний запис.

У разі відмови суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, від отримання акта та припису, вони надсилаються йому рекомендованим листом з повідомленням.

Відповідно до частин 1 - 4 статті 7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ (рішення, розпорядження), який має містити найменування суб`єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки.

На підставі наказу (рішення, розпорядження) оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю), яке підписується керівником органу державного нагляду (контролю) (головою державного колегіального органу) або його заступником (членом державного колегіального органу) із зазначенням прізвища, ім`я та по батькові і засвідчується печаткою.

У посвідченні (направленні) на проведення заходу зазначаються: найменування органу державного нагляду (контролю), що здійснює захід; найменування суб`єкта господарювання та/або його відокремленого підрозділу або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснюється захід; місцезнаходження суб`єкта господарювання та/або його відокремленого підрозділу, щодо діяльності яких здійснюється захід; номер і дата наказу (рішення, розпорядження), на виконання якого здійснюється захід; перелік посадових осіб, які беруть участь у здійсненні заходу, із зазначенням їх посади, прізвища, ім`я та по батькові; дата початку та дата закінчення заходу; тип заходу (плановий або позаплановий); форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд, інспектування тощо); підстави для здійснення заходу; предмет здійснення заходу; інформація про здійснення попереднього заходу (тип заходу і строк його здійснення).

Посвідчення (направлення) є чинним лише протягом зазначеного в ньому строку здійснення заходу.

Аналіз цих норм свідчить, що дотримання посадовими особами контролюючого органу законодавчо встановлених обмежень щодо призначення перевірки є обов`язковою передумовою для реалізації таким органом права на проведення перевірки.

Як вбачається з наказу №47П від 16.04.2019 року та направлення для проведення позапланового заходу №136 від 16.04.2019 року, підставою проведення перевірки вказано звернення юридичної особи - листи Управління захисту економіки в Кіровоградській області №2556/39/110/01-19 від 03.04.2019 року та №2790/39/110/01-29 від 10.04.2019 року. (а.с. 126, 126зв., т.2) На ці звернення відповідач надав їх автору відповідь №1011-1.15/833 від 10.05.2019 року. (а.с. 13, т.4)

З матеріалів справи вбачається, що Управління захисту економіки в Кіровоградській області не є юридичною особою. (а.с. 215, т.2) Відтак, листи Управління захисту економіки в Кіровоградській області №2556/39/110/01-19 від 03.04.2019 року та №2790/39/110/01-29 від 10.04.2019 року, підписані начальником цього Управління, не могли бути підставою для призначення позапланової перевірки суб`єкта містобудування.

Таким чином, відповідач при прийнятті наказу про проведення позапланової перевірки №47П від 16.04.2019 року та при фактичному здійсненні перевірки вийшов за межі своїх повноважень, наданих йому Законом, оскільки така позапланова перевірка призначена безпідставно. Тому така перевірка не може породжувати правових наслідків, а складений за наслідками перевірки акт не може вважатися належним та допустимим доказом вчинення позивачем порушень містобудівного законодавства.

Разом з тим, за висновками відповідача, викладеними в акті перевірки №130/2019 від 23.04.2019 року, позивач порушив вимоги частини 1 статті 37 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності". Це стало приводом для притягнення позивача до відповідальності на підставі абзацу 3 пункту 3 частини 2 статті 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності", яким передбачено, що суб`єкти містобудування, які є замовниками будівництва об`єктів (у разі провадження містобудівної діяльності), або ті, що виконують функції замовника і підрядника одночасно, несуть відповідальність у вигляді штрафу за виконання будівельних робіт без отримання дозволу на їх виконання на об`єктах, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів із значними наслідками (СС3), - у розмірі дев`ятисот прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Згідно з частиною 1 статті 9 Закону України "Про архітектурну діяльність" будівництво (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт) об`єкта архітектури здійснюється відповідно до затвердженої проектної документації, державних стандартів, норм і правил у порядку, визначеному Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності".

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 34 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" замовник має право виконувати будівельні роботи після: видачі замовнику органом державного архітектурно-будівельного контролю дозволу на виконання будівельних робіт - щодо об`єктів, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками або підлягають оцінці впливу на довкілля згідно із Законом України "Про оцінку впливу на довкілля".

Згідно з частинами 1, 2, 3 статті 32 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" клас наслідків (відповідальності) будівель і споруд (далі - клас наслідків) - це характеристика рівня можливої небезпеки для здоров`я і життя людей, які постійно або періодично перебуватимуть на об`єкті або які знаходитимуться зовні такого об`єкта, матеріальних збитків чи соціальних втрат, пов`язаних із припиненням експлуатації або з втратою цілісності об`єкта.

Клас наслідків визначається відповідно до вимог будівельних норм, стандартів, нормативних документів і правил, затверджених згідно із законодавством.

Клас наслідків визначається для кожного об`єкта - будинку, будівлі, споруди будь-якого призначення, їхніх частин, лінійних об`єктів інженерно-транспортної інфраструктури, у тому числі тих, що належать до складу комплексу (будови).

Відповідно до частини 5 статті 32 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" до значних наслідків (СС3) відносяться зокрема об`єкти підвищеної небезпеки, ідентифіковані відповідно до Закону України "Про об`єкти підвищеної небезпеки".

Частиною 7 статті 34 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" установлено, що виконання будівельних робіт без відповідного документа, передбаченого цією статтею, вважається самочинним будівництвом і тягне за собою відповідальність згідно із законом.

Відповідно до частин 1, 2 статті 37 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" право на виконання підготовчих робіт (якщо вони не були виконані раніше згідно з повідомленням про початок виконання підготовчих робіт) і будівельних робіт на об`єктах будівництва, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками або підлягають оцінці впливу на довкілля згідно із Законом України "Про оцінку впливу на довкілля", підключення об`єкта будівництва до інженерних мереж та споруд надається замовнику та генеральному підряднику чи підряднику (якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) після отримання дозволу на виконання будівельних робіт.

Дозвіл на виконання будівельних робіт видається органами державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі протягом десяти робочих днів з дня реєстрації заяви.

Механізм набуття права на виконання підготовчих та будівельних робіт визначає Порядок виконання підготовчих та будівельних робіт, затверджений постановою Кабінету міністрів України від 13.04.2011 року №466 "Про деякі питання виконання підготовчих і будівельних робіт".

За визначенням, наведеним у пункті 2 цього Порядку, будівельні роботи - це роботи з нового будівництва, реконструкції, технічного переоснащення діючих підприємств, реставрації, капітального ремонту.

Згідно з пунктом 5 цього Порядку будівельні роботи можуть виконуватися замовником після отримання документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, або договору суперфіцію та видачі замовнику дозволу на виконання будівельних робіт - щодо об`єктів, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів із середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками.

У пункті 3.21 ДБН А.2.2-3.2014 "Склад та зміст проектної документації на будівництво", затверджених наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України №163 від 04.06.2014 року, визначено, що реконструкція - це перебудова введеного в експлуатацію в установленому порядку об`єкта будівництва, що передбачає зміну його геометричних розмірів та/або функціонального призначення, внаслідок чого відбувається зміна основних техніко-економічних показників (кількість продукції, потужність, тощо), забезпечується удосконалення виробництва, підвищення його технічко-економічного рівня та якості продукції, що виготовляється, поліпшення умов експлуатації та якості послуг. Реконструкція передбачає повне або часткове збереження елементів несучих і огороджувальних конструкцій та призупинення на час виконання робіт експлуатації об`єкта в цілому або його частин (за умови їх автономності).

Згідно з пунктом 3.6 ДБН А.2.2-3.2014 "Склад та зміст проектної документації на будівництво" замовником будівництва є фізична чи юридична особа, яка має у власності або у користуванні земельну ділянку для забудови чи володіє на законних підставах об`єктом будівництва, на якому має намір виконувати будівельні роботи.

Абзацом 5 частини 1 статті 4 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" передбачено, що об`єктами будівництва є будинки, будівлі, споруди будь-якого призначення, їх комплекси та частини, лінійні об`єкти інженерно-транспортної інфраструктури.

За висновком будівельно-технічної експертизи №29-05-19/Буд. від 29.05.2019 року, установлено що стаціонарний заправник газом типу "Планета", заводський номер 0093, рік виготовлення - лютий 2013 року, виробник "Авто Газ Глобал", що був встановлений за адресою: м. Кропивницький, вул. Олександрійська, 70А, є заводським виробом, що виготовлений відповідно до технічних умов ТУ У 45.6-36784503-001:2007 "Заправники газу стаціонарні типу "Планета 5-10", не належить до об`єктів будівництва. Цей заправник змонтований зі складових частин на металевій рамі у заводських умовах, рама встановлена на асфальтованій площадці за допомогою вантажопідіймального механізму, тому він може бути перемішений без зміни його цілісності та конструкції. (а.с. 150 - 160, т. 2)

Таким чином, стаціонарний заправник газом є заводським виробом і не відноситься до об`єктів будівництва у розумінні містобудівного законодавства. Зокрема цей об`єкт не є спорудою, оскільки не пов`язаний із фундаментом. Також він не є будівлею, яка має складатися з несучих та огороджувальних або сполучених (несучо-огороджувальних) конструкцій та призначена для проживання або перебування людей, розміщення устаткування, тварин, рослин, а також предметів.

Отже стаціонарний заправник газом (газовий модуль) є технологічним обладнанням АГЗП, а тому здійснення позивачем монтажних робіт з його встановлення без улаштування фундаменту не потребувало отримання дозволу на виконання будівельних робіт.

Постановою Кабінету Міністрів України №244 від 06.04.1995 року затверджено Порядок накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності (надалі - Порядок №244).

Цей Порядок визначає процедуру накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, що передбачені Законом України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності".

Відповідно до пункту 8 Порядку №244 провадження у справі про правопорушення у сфері містобудівної діяльності не може бути розпочате, а розпочате провадження підлягає закриттю зокрема в разі: 1) відсутності події і складу правопорушення у сфері містобудівної діяльності; 3) закінчення на момент розгляду справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності строків, передбачених Законом.

Суд зазначає, що згідно з частиною 11 статті 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" штраф може бути накладений на суб`єктів містобудування протягом шести місяців з дня виявлення правопорушення, але не пізніш як через три роки з дня його вчинення.

Судом установлено, що газовий модуль АГЗП "Планета 5-10" придбаний позивачем у грудні 2014 року, а влаштований на території АГЗС по вулиці Олександрійська, 70А у м. Кіровограді у 2015 році, що підтверджується технічним паспортом на комплекс будівель від 15.07.2015 року, а також повідомленням про об`єкти оподаткування або об`єкти, пов`язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність, за формою 20-ОПП, поданим позивачем до податкового органу 05.02.2015 року. (а.с. 142 - 147, т.3, а.с. 12, т.4)

Отже на момент проведення перевірки та розгляду відповідачем справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності у травні 2019 року трирічний строк для накладення штрафу, передбачений частиною 11 статті 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності", закінчився, що у будь-якому випадку виключає застосування штрафу на підставі цього Закону.

Такий висновок відповідає правовій позиції, висловленій Верховим Судом України у постанові від 27.05.2014 року у справі №21-126а14.

Відповідно до пунктів 16, 17 Порядку №244 справа про правопорушення у сфері містобудівної діяльності (далі - справа) розглядається посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, до повноважень якої належить розгляд таких справ, протягом 15 днів з дня одержання зазначеною особою протоколу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності та інших матеріалів справи.

Справа може розглядатися за участю суб`єкта містобудування, який притягається до відповідальності, або його уповноваженого представника, експертів, інших осіб.

Відомості про час і місце розгляду справи повідомляються суб`єкту містобудування, який притягається до відповідальності, та іншим особам, які беруть участь у розгляді справи, не пізніше як за три доби до дня розгляду справи.

Неприбуття суб`єкта містобудування у визначений час і місце не перешкоджає розгляду справи.

Згідно з пунктами 19, 20, 21 Порядку №244 доказами у справі про правопорушення у сфері містобудівної діяльності є будь-які фактичні дані, на підставі яких встановлюється наявність чи відсутність правопорушення, винність відповідного суб`єкта містобудування в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Зазначені дані встановлюються на підставі протоколу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, у разі потреби - на підставі пояснень суб`єкта містобудування, який притягається до відповідальності, свідків, а також інших документів.

Посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю, до повноважень якої належить розгляд справ, під час підготовки справи до розгляду з`ясовує: 1) чи належить до її компетенції розгляд цієї справи; 2) чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності; 3) чи сповіщено суб`єкта містобудування, щодо якого складено протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, про час і місце розгляду справи; 4) чи витребувані необхідні додаткові матеріали; 5) чи підлягають задоволенню клопотання (за наявності) суб`єкта містобудування, який притягається до відповідальності, або інших осіб, що беруть участь у справі.

Посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю, до повноважень якої належить розгляд справ, під час розгляду справи зобов`язана з`ясувати, чи було вчинено правопорушення у сфері містобудівної діяльності, чи винний відповідний суб`єкт містобудування в його вчиненні, чи підлягає він притягненню до відповідальності, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

З матеріалів справи вбачається, що про час і місце розгляду справи про накладення штрафу позивач не був поінформований належним чином. Тому справу розглянуто у його відсутності, внаслідок чого його позбавлено права на участь у процесі прийняття рішення. Через відсутність позивача головний інспектор будівельного нагляду Сидоренко В.В., який розглядав справу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, не з`ясував обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, та прийняв безпідставне рішення про визнання позивача винним у вчиненні правопорушення, передбаченого абз.3 п.3 ч.2 ст.2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності", про та накладення на нього штрафу.

Згідно з пунктами 17, 19, 20 Порядку №553 у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, крім акта перевірки, складається протокол, видається припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил або припис про зупинення підготовчих та/або будівельних робіт (далі - припис).

У приписі обов`язково встановлюється строк для усунення виявлених порушень згідно з додатком.

Припис складається у двох примірниках. Один примірник припису залишається в органі державного архітектурно-будівельного контролю, а інший надається суб`єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль.

Припис підписується посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, яка провела перевірку.

Протокол разом з усіма матеріалами перевірки протягом трьох днів після його складення подається посадовій особі органу державного архітектурно-будівельного контролю, до повноважень якої належить розгляд справ про правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

У частині 8 статті 7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" визначено, що припис - обов`язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб`єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства. Припис не передбачає застосування санкцій щодо суб`єкта господарювання. Припис видається та підписується посадовою особою органу державного нагляду (контролю), яка здійснювала перевірку.

Згідно з частиною 1 статті 38 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" у разі виявлення факту самочинного будівництва об`єкта, перебудова якого з метою усунення істотного відхилення від проекту або усунення порушень законних прав та інтересів інших осіб, істотного порушення будівельних норм є неможливою, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю видає особі, яка здійснила (здійснює) таке будівництво, припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил з визначенням строку для добровільного виконання припису. У разі якщо особа в установлений строк добровільно не виконала вимоги, встановлені у приписі, орган державного архітектурно-будівельного контролю подає позов до суду про знесення самочинно збудованого об`єкта та компенсацію витрат, пов`язаних з таким знесенням.

У частині 1 статті 376 Цивільного кодексу України визначено, що житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Судом встановлено, що розміщення стаціонарного заправника газом модульного типу на території автогазозаправної станції, належної позивачу, не є самочинним будівництвом. Тож спірний припис №28/2019 від 23.04.2019 року про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил з вимогою позивачу знести цей об`єкт є протиправним та таким, що порушує права позивача.

Судом першої інстанції вірно зроблено висновок про те, що протокол №9/2019 від 23.04.2019 року про правопорушення у сфері містобудівної діяльності не є рішенням суб`єкта владних повноважень, не породжує для позивача правові наслідки у вигляді встановлення для нього обов`язків чи покладення на нього відповідальності, а тому вірно дійшов до висновку про відмову в задоволенні позову а цій частині.

На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції вірно встановлено обставини справи та правильно застосовано до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують. Підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 6, 7, 8, 9, 242, 243, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу управління Державної архітектурно - будівельної інспекції у Кіровоградській області залишити без задоволення.

Рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 03 жовтня 2019 року у справі №340/1299/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Данай" до управління Державної архітектурно - будівельної інспекції у Кіровоградській області про визнання протиправними та скасування рішень залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Постанова складена 19 березня 2020 року.

Головуючий - суддя С.В. Білак

суддя Н.А. Олефіренко

суддя В.А. Шальєва