Рішення

від 11.03.2020 по справі 946/818/20

ІЗМАЇЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 946/818/20

Провадження № 2/946/1665/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 березня 2020 року Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області

в складі: головуючого судді - Присакар О.Я.,

за участю секретаря судового засідання - Аубекерової Г.В.,

представника позивача - ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Ізмаїла цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про встановлення фактів, що мають юридичне значення та визнання права власності на спадкове майно, -

ВСТАНОВИВ:

12.02.2020 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовними вимогами, якими просить встановити факт родинних відносин між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 , а саме те, що померла ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 являється матір`ю ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; встановити факт постійного проживання ОСОБА_2 разом з ОСОБА_4 на час відкриття спадщини, яка залишилася після смерті ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_1 , а саме на день її смерті - ІНФОРМАЦІЯ_1 ; визнати за ОСОБА_2 в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , право власності на: житловий будинок з надвірними спорудами та господарськими будівлями, що розташований за адресою: АДРЕСА_2 ; земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства площею 1,0 га, що розташована на території Комишівської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області, кадастровий номер земельної ділянки - 5122082000:01:002:0074.

Свої вимоги позивач мотивує тим, що вищевказане майно належить ОСОБА_4 . ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 померла, після її смерті відкрилась спадщина на вищевказане спадкове майно. 02 листопада 1999 року ОСОБА_4 залишила заповіт, посвідчений секретарем Комишівської сільської рад Ізмаїльського району Одеської області та зареєстрований в реєстрі під №106 згідно умов якого все своє майно, яке на день її смерті буде їй належати, де б воно не було та з чого б воно не складалося вона заповіла ОСОБА_3 . Спадкоємець за заповітом спадщину не прийняла. Спадкоємцем за законом першої черги являється ОСОБА_2 - син спадкодавця. Позивач прийняв спадщину шляхом спільного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини. При зверненні до нотаріуса для видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, позивачу було відмовлено, у зв`язку із тим, що йому було необхідно протягом шестимісячного строку із дня смерті спадкодавця подати заяву про прийняття спадщини, окрім цього також необхідно встановити факт родинних відносин між ним та спадкодавцем.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав заявлені позовні вимоги та наполягав на їх задоволенні в повному обсязі.

Відповідач в судове засідання не з`явився, надав до суду заяву, якою просить справу розглянути за його відсутністю, проти задоволення позовних вимог не заперечує.

Вислухавши пояснення представника позивача, допитавши свідків, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України - кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України - здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Пунктом 1 частини 2 статті 16 ЦК України визначено, що способом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України - кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Судом встановлено, що ОСОБА_4 належить житловий будинок з надвірними спорудами та господарськими будівлями, що розташований за адресою: АДРЕСА_2 , на підставі довідки Комишівської сільської ради №88 від 21.01.2020 року та земельна ділянка для ведення особистого селянського господарства площею 1,0 га, що розташована на території Комишівської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області, кадастровий номер земельної ділянки - 5122082000:01:002:0074, на підставі Державного акта на право власності на земельну ділянку серії ОД №036897 виданого 08.11.2004 року.

Згідно до ст. 1216 ЦК України - спадкування є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до ч. 1 ст. 1220 ЦК України - спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.

Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 від 19.01.2009 року (а.с. 6), ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Після смерті ОСОБА_4 згідно ст.1220 ЦК України відкрилася спадщина на спадкове майно, до якої входить житловий будинок з надвірними спорудами та господарськими будівлями, що розташований за адресою: АДРЕСА_2 та земельна ділянка для ведення особистого селянського господарства площею 1,0 га, що розташована на території Комишівської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області, кадастровий номер земельної ділянки - 5122082000:01:002:0074.

Статтею 1217 ЦК України визначено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно ст. 1233 ЦК - заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.

Частиною 1 статті 1234 ЦК України визначено, що право на заповіт має фізична особа з повною цивільною дієздатністю.

Відповідно до ч. 1 ст. 1235 ЦК України встановлено, що заповідач може призначити своїми спадкоємцями одну або кілька фізичних осіб, незалежно від наявності у нього з цими особами сімейних, родинних відносин, а також інших учасників цивільних відносин.

02 листопада 1999 року ОСОБА_4 залишила заповіт, посвідчений секретарем Комишівської сільської рад Ізмаїльського району Одеської області та зареєстрований в реєстрі під №106 згідно умов якого все своє майно, яке на день її смерті буде їй належати, де б воно не було та з чого б воно не складалося вона заповіла ОСОБА_3 .

Згідно інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) № 59537939 від 21.02.2020 року, наданого приватним нотаріусом Ізмаїльського районного нотаріального округу Одеської області Крижановською С.М., заповіт ОСОБА_4 від 02.11.1999 року, зареєстрований за № 106, не змінювався та не скасовувався.

Осіб, які мають право на обов`язкову частку після смерті ОСОБА_4 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 , немає.

Згідно ч. 2 ст. 1223 ЦК України - у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.

В судовому засіданні встановлено, що спадкоємець за заповітом - ОСОБА_3 , у встановленому законом порядку спадщину за заповітом не прийняла.

Спадкоємцем за законом першої черги відповідно до ст. 1261 ЦК України після смерті ОСОБА_4 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 являється син ОСОБА_2 , що підтверджено свідоцтвом про народження (а.с. 8), в якому прізвище позивача вказане як ОСОБА_4 , а у відомостях про матір вказано - ОСОБА_4 (мовою оригіналу - ОСОБА_4 ).

Крім того, допитані в судовому засіданні в якості свідків ОСОБА_8 та ОСОБА_9 підтвердили факт родинних відносин між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 , а саме те, що померла ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 являється матір`ю ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Таким чином, розбіжності в частині прізвища та по-батькові, пов`язані з технічними помилками, а щодо імені матері - з тим, що ім`я ОСОБА_4 та ім`я ОСОБА_4 вважаються однаковими.

Згідно до ч. 1 ст. 1270 ЦК України - для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК України - спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Згідно ст. 315 ЦПК України в судовому порядку встановлюються факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Відповідно до п.2 постанови Пленуму Верховного Суду України №7 Про судову практику у справах про спадкування від 30.05.2008 року, справи про спадкування розглядаються судами за правилами позовного провадження, якщо особа звернулась до суду з вимогою про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які можуть вплинути на спадкові права й обов`язки інших осіб та (або) за наявності інших спадкоємців і спору між ними.

Згідно до ст. 1 Закону України Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні визначено, що місце перебування особи це адміністративно-територіальна одиниця, на території якої особа проживає строком менше шести місяців на рік; місце проживання житло, розташоване на території адміністративно-територіальної одиниці, в якому особа проживає, а також спеціалізовані соціальні установи, заклади соціального обслуговування та соціального захисту, військові частини.

За змістом п. п. 3.21., 3.22. глави 10 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5 спадкоємець, який постійно проживав із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 Цивільного кодексу, він не заявив про відмову від неї.

В судовому засіданні було встановлено факт постійного проживання ОСОБА_2 разом з ОСОБА_4 на час відкриття спадщини, яка залишилася після смерті ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_1 , а саме на день її смерті - ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується показами допитаних в судовому засіданні в якості свідків ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , які пояснили, що позивач проживав останні два або три разом із ОСОБА_4 ,за адресою: АДРЕСА_1 , у зв`язку з тим, що остання хворіла та потребувала догляду.

Тобто, ОСОБА_2 відповідно до вимог ч. 3 ст. 1268 ЦК України вважається таким, що прийняв спадщину.

Письмовою відповіддю приватного нотаріуса Ізмаїльського районного нотаріального округу Одеської області Крижановської С.М. №14/01-16 від 04.02.2020 року позивачу було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, у зв`язку із тим, що йому було необхідно протягом шестимісячного строку із дня смерті спадкодавця подати заяву про прийняття спадщини, окрім цього також необхідно встановити факт родинних відносин між ним та спадкодавцем

Згідно із п. 23 Постанови Пленуму Верховного суду України від 30.05.2008 року № 7 "Про судову практику у справах про спадкування", за наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутись до суду за правилами позовного провадження.

Приймаючи до уваги, що іншим (крім судового) шляхом захистити права позивача неможливо, суд приходить до висновку про обґрунтованість заявлених позивачем вимог про визнання права власності на спадкове майно та право позивача на спадщину таким, що підлягає захисту в зв`язку з чим задовольняє позов.

Судом не виявлено обставин, що суперечать закону або порушують права, свободи чи інтереси інших осіб.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 81, 263-265 ЦПК України, ст.ст. 1220, 1222, 1261, 1268, 1270 ЦК України, суд, -

ВИРІШИВ :

Позов ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_3 ) до ОСОБА_3 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_4 , місце проживання: АДРЕСА_4 ) про встановлення фактів, що мають юридичне значення та визнання права власності на спадкове майно - задовольнити.

Встановити факт родинних відносин між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 , а саме те, що померла ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 являється матір`ю ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Встановити факт постійного проживання ОСОБА_2 разом з ОСОБА_4 на час відкриття спадщини, яка залишилася після смерті ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_1 , а саме на день її смерті - ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Визнати за ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_3 ) в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , право власності на:

- житловий будинок з надвірними спорудами та господарськими будівлями, що розташований за адресою: АДРЕСА_2 ;

- земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства площею 1,0 га, що розташована на території Комишівської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області, кадастровий номер земельної ділянки - 5122082000:01:002:0074.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції або через суд першої інстанції, з урахуванням положень п. 15.5 Перехідних положень ЦПК України.

Повний текст рішення складено та підписано 20.03.2020 року.

Суддя: О.Я.Присакар