Рішення від 16.03.2020 по справі 263/11322/19

Справа № 263/11322/19

Провадження №2/263/369/2020

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 березня 2020 року місто Маріуполь

Жовтневий районний суд міста Маріуполя Донецької області у складі:

головуючого судді Соловйова О.Л.,

при секретарі Кирилюк В.В.,

за участі сторін провадження:

представника позивача, діючого на підставі договору від 19.07.2019, адвокат Турченко О.В.,

представників відповідача, діючого на підставі довіреності від 30.08.2019, Шаліної Т.О.,

розглянувши цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до споживчого кооперативу автолюбителів Автолюбитель-20 про визнання недійсними рішень загальних зборів кооперативу,

В С Т А Н О В И В:

29 липня 2019 року позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом, за яким просила визнати недійсними рішення загальних зборів членів СКА Автолюбитель-20 від 17.02.2018 та 23.02.2019. В обґрунтування позовних вимог зазначила, що є членом кооперативу з 2004 року та має у власності гаражний бокс № НОМЕР_1 . Неправомочними зборами членів кооперативу 17.02.2018, визнано задовільною робота голови кооперативу ОСОБА_2 ; прийнято до відома звіт голови ревізійної комісії та затверджено акт перевірки фінансової діяльності кооперативу за 2017 рік; обрано членів правління та ревізійної комісії; затверджено рішення правління про прийняття членів кооперативу; прийнято бюджет та встановлено розмір членських внесків на 2018 рік. Загальними зборами членів кооперативу проведеними 23.02.2019, разом з аналогічними питаннями, прийнято рішення про виключення позивачки та ще 8 чоловік, з членів кооперативу. Позивачка стверджує про порушення п.9.11 та 9.12. Статуту, яке полягає у неналежному повідомленні про час, місце та порядок денний, проведених загальних зборів членів Кооперативу. Проведенні збори не мали кворуму, а отже були нелегітимні ухвалювали будь-яке рішення, оскільки при їх проведені, повинні бути присутні не менш половини від всієї чисельності, яка дорівнює 486 членам. Порядок делегування уповноважених для участі у зборах уповноважених, який був використаний відповідачем, суперечить п.9.9 Статуту, який передбачає зовсім інший порядок проведення зборів та не відповідає вимогам ст.244, ч.5 ст.245 ЦК України, які передбачають обов`язкове нотаріальне посвідчення відповідних довіреностей. Позивач стверджує, що при проведенні голосування не встановлювалась особа присутніх, наведене знецінює волевиявлення, оскільки невідома правомочність прийняття участі у голосуванні. Вказаними діями, порушенні права позивача на участь в господарській діяльності, в управлінні кооперативом, правом голосу на його загальних зборах, право обирати та бути обраним в органи управління.

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 19 серпня 2019 року прийнято справу до провадження, відкрито загальне позовне провадження з викликом сторін, призначено підготовче судове засідання.

У підготовчому судовому засіданні, ухвалою суду від 11.09.2019 справа призначена до розгляду, клопотання представника позивача - адвоката Турченко О.В. про витребування доказів задоволено, зобов`язано відділ державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Маріупольської міської ради надати копію статуту та перелік членів СКА Автолюбитель-20 . Відповідача зобов`язано надати витяг з реєстру учасників загальних зборів членів кооперативу від 17.02.2018 та 23.02.2019.

В судовому засіданні представник відповідача Шаліна Т ОСОБА_3 О ОСОБА_3 вимоги за позовом не визнала, посилаючись на дотримання регламенту встановленого статутом, при проведенні щорічних зборів кооперативу у 2018 та 2019 роках. Повідомлення з відображенням всіх обов`язкових реквізитів, заздалегідь, розміщувалось на території кооперативу. Всі члени кооперативу, без виключення, повідомлялись телефоном про час та місце проведення загальних зборів. Про належне повідомлення, свідчать заходи, вжиті опозиційно налаштованими членами кооперативу, які унеможливили проведення зборів у приміщенні навчального закладу, у зв`язку з чим, загальні збори у 2019 році проводились на території кооперативу. Зазначила, що делегування повноважень на участь у загальних зборах, є проявом волевиявлення в управлінні справами кооперативу, тому нотаріального посвідчення цього правочину не вимагається.

Представник позивача протягом судового розгляду справи, вимоги позову підтримав в повному обсязі, за наслідками розгляду справи надав відомості про витрати на правову допомогу, які просив стягнути з відповідача.

Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши письмові докази, надавши оцінку належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також достатності і взаємного зв`язку доказів у їх сукупності, застосовуючи до визначених правовідносин норми матеріального та процесуального права, вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави ( ч.1 ст. 2 ЦПК України ).

Суд при розгляді справи керується принципом верховенства права, розглядаючи справи відповідно до Конституції України , законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, та застосовуючи при розгляді справ, зокрема, Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права (ч.1,2 та 4 ст.10 ЦПК України ).

Вибір громадянами способу захисту своїх прав і свобод від порушень та протиправних посягань гарантовано ч.4 ст. 55 , ст. 124 Конституції України , відповідно до якої кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань, що закріплено статтями 7, 12 Загальної декларації про права людини, ст.13 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, що згідно зі статтею 9 Конституції України є складовою національного законодавства.

Суд в межах заявлених позовних вимог (стаття 13 ЦПК України ), та наданих сторонами доказів по справі, встановив наступні обставини та правовідносини.

Споживчий кооператив автолюбителів Автолюбитель-20 зареєстрований у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців 09.06.2010, державна реєстрація відбулась 29.11.1995 року, код ЄДРПОУ 23983399. (а.с.39)

Відповідно до п.1.2 Статуту у редакції 2016 року, затвердженого протоколом №2 від 03.11.2016 загальних зборів споживчого кооперативу автолюбителів Автолюбитель-20 (надалі кооператив), кооператив є організацією власників гаражів автотранспорту, які об`єдналися на основі членства для спільної реалізації громадянами своїх прав, свобод, захисту законних соціальних та економічних інтересів своїх членів на основі поєднання їх особистих та колективних інтересів. Пунктом 4.1 Статуту у редакції 2016 року, передбачено, що членами кооперативу можуть бути громадяни, які досягли 16-ти річного віку, та юридичні особи України, що діють через своїх представників. Згідно пункту 9.2 Статуту в редакції 2016 року передбачено, що Вищим органом управління кооперативу є загальні збори членів кооперативу (збори уповноважених). У пункті 9.6 Статуту зазначено, загальні збори членів кооперативу правомочні вирішувати питання, якщо на них присутні більше половини його членів або не менш 2/3 (двох третин) уповноважених. Згідно п.9.8 Статуту, рішення загальних зборів про прийняття, внесення змін до Статуту, вступ до кооперативного об`єднання або вихід з нього, про реорганізацію або ліквідацію Кооперативу вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало не менш 75 відсотків членів (уповноважених) Кооперативу, присутніх на загальних зборах Кооперативу. З інших питань рішення приймаються простою більшістю голосів членів (уповноважених) Кооперативу, присутніх на його загальних зборах.

Серед прав та обов`язків членів Кооперативу, регламентованих розділом 5 Статуту, п.5.1.2. передбачено право члена Кооперативу приймати участь особисто чи через Уповноваженого (представника) у вирішенні статутних питань діяльності Кооперативу на Загальних зборах.

Згідно інформації наданої юридичним департаментом Маріупольської міської ради №31.4-57674-31.4.1 від 26.03.2019, відомості про перелік членів кооперативу, відсутні. (а.с.86). Вивчення статуту кооперативу дозволяє зробити висновок, що відомості про зареєстрованих членів кооперативу, вказаний установчий документ не містить. Тому твердження позивача по справі про чисельність членів Кооперативу не підтверджена статутними документами.

Пункт 1.9 Статуту закріплює відомості про кількісний склад засновників, який дорівнює 120 особам, які були на момент реєстрації кооперативу міським виконкомом народних депутатів від 22.07.81 №335. Одночасно, регламентовано, що чисельність членів кооперативу не може бути меншою ніж три особи.

Згідно копії реєстру учасників загальних зборів кооперативу від 17.02.2018 та 23.03.2019, наданої головою ПКА Автолюбитель-20 ОСОБА_4 Г., нараховувалось 446 та 346 членів, відповідно. ( а.с.58-84)

Разом з цим, рішенням правління кооперативу, оформленого протоколом № 1 від 15.02.2018, визначена кількість членів кооперативу у 2018 році на рівні 424 чоловік. Наведене не відповідає, відомостям реєстру учасників загальних зборів кооперативу від 17.02.2018 і ставить під сумнів фактичну (зареєстровану) чисельність членів кооперативу на час проведення зборів у 2018 році.

Протоколом №1 від 17.02.2018 оформлено рішення загальних зборів кооперативу ПКА Автолюбитель-20 про затвердження звіту голови кооперативу, звіту голови ревізійної комісії, затвердження бюджету кооперативу на 2018 рік та розміру членських внесків на 2015 рік. Були присутні 110 осіб, а також 16 осіб, представляли права та інтереси 52 члена кооперативу.

Протоколом № 1 від 23 лютого 2019 року було оформлено рішення загальних зборів кооперативу ПКА Автолюбитель-20 про виключення з членів кооперативу, обрання членів правління, та звіт голови про фінансово-господарчу діяльність за звітний період 2018 року, а також звіт голови ревізійної комісії про контроль за фінансовою діяльністю кооперативу у звітному періоді. Затверджено бюджет кооперативу та розмір членських та страхових внесків на 2019 рік. Були присутні 100 осіб, а також 21 особа, представляли права та інтереси 90 членів кооперативу, відповідно до їх заяв та рішенням правління кооперативу ( протокол №1 від 21.02.2019).

Вирішуючи спір по суті, суд також виходить з наступних норм процесуального та матеріального права України.

Відповідно до ст.1 Закону України Про кооперацію ( далі Закон) кооператив - юридична особа, утворена фізичними та/або юридичними особами, які добровільно об`єдналися на основі членства для ведення спільної господарської та іншої діяльності з метою задоволення своїх економічних, соціальних та інших потреб на засадах самоврядування.

У відповідності до положень ст. 2 Закону України Про кооперацію кооператив - юридична особа, утворена фізичними та/або юридичними особами, які добровільно об`єдналися на основі членства для ведення спільної господарської та іншої діяльності з метою задоволення своїх економічних, соціальних та інших потреб на засадах самоврядування; обслуговуючий кооператив - кооператив, який утворюється шляхом об`єднання фізичних та/або юридичних осіб для надання послуг переважно членам кооперативу, а також іншим особам з метою провадження їх господарської діяльності. Обслуговуючі кооперативи надають послуги іншим особам в обсягах, що не перевищують 20 відсотків загального обороту кооперативу.

Відповідно до вимог ст. 5 Закону України "Про кооперацію" законодавство про кооперацію базується на нормах Конституції України та Цивільного кодексу України , інших нормативно-правових актів з питань кооперації.

Згідно із ст. 6 Закону України "Про кооперацію" , кооператив є первинною ланкою системи кооперації і створюється внаслідок об`єднання фізичних та/або юридичних осіб на основі членства для спільної господарської та іншої діяльності з метою поліпшення свого економічного стану. Відповідно до завдань та характеру діяльності кооперативи поділяються на такі типи: виробничі, обслуговуючі та споживчі. За напрямами діяльності кооперативи можуть бути житлово-будівельними, садово-городніми, гаражними, торговельно-закупівельними, транспортними, освітніми, туристичними, медичними тощо. Кооператив є юридичною особою, має самостійний баланс, розрахунковий та інші рахунки в установах банків, печатку із своїм найменуванням.

Статут кооперативу є правовим документом, що регулює його діяльність (ч. 1 ст. 8 Закону).

Здійснення членом кооперативу права на участь у діяльності і управлінні кооперативом, в тому числі при прийнятті рішень органом управління кооперативу забезпечується, в першу чергу, порядком скликання і проведення загальних зборів членів кооперативу, передбаченим статтею 15 Закону України Про кооперацію та статутом кооперативу.

Так, статтею 15 Закону України Про кооперацію передбачено, що про дату, місце, час проведення та порядок денний загальних зборів члени кооперативу повинні бути повідомлені не пізніше ніж за 10 днів до визначеного строку їх проведення. Кожний член кооперативу чи уповноважений кооперативу має один голос, і це право не може бути передано іншій особі. Рішення загальних зборів членів (зборів уповноважених) кооперативу про прийняття, внесення змін до статуту, вступ до кооперативного об`єднання або вихід з нього та про реорганізацію або ліквідацію кооперативу вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало не менш як 75 відсотків членів кооперативу, присутніх на загальних зборах кооперативу. З інших питань рішення приймаються простою більшістю голосів членів (уповноважених) кооперативу, присутніх на його загальних зборах.

Відповідно до ст.ст. 97 , 98 ЦК України , управління товариством здійснюють його органи. Органами управління товариством є загальні збори його учасників і виконавчий орган, якщо інше не встановлено законом. Загальні збори учасників товариства мають право приймати рішення з усіх питань діяльності товариства, у тому числі і з тих, що передані загальними зборами до компетенції виконавчого органу.

Згідно із ч.4 ст.6, ч.1 ст.13 Закону України Про об`єднання громадян , усі основні питання діяльності об`єднань громадян повинні вирішуватись на зборах усіх членів або представників членів об`єднання. Об`єднання громадян діє на основі статуту або положення.

За приписами ст.15 зазначеного Закону вищим органом управління кооперативу є загальні збори членів кооперативу. До компетенції загальних зборів членів кооперативу належить затвердження статуту кооперативу та внесення до нього змін, прийняття інших рішень, що стосуються діяльності кооперативу, утворення органів управління та органів контролю за діяльністю кооперативу, інших органів кооперативу, тощо.

У разі коли з організаційних причин (через територіальне розміщення чи значну чисельність членів кооперативу) проведення загальних зборів членів кооперативу неможливе, статутом кооперативу може бути передбачено, скликання зборів уповноважених кооперативу.

Загальні збори членів кооперативу правомочні вирішувати питання, якщо на них присутні більше половини його членів, а збори уповноважених - за наявності не менше двох третин уповноважених.

П. 18 постанови Пленуму Верховного Суду України Про практику розгляду судами корпоративних спорів №13 від 24 жовтня 2008 року , роз`яснено, що при розгляді такої категорії справ судам слід враховувати, що не всі порушення законодавства, допущені під час скликання та проведення загальних зборів господарського товариства, є підставою для визнання недійсними прийнятих на них рішень. Безумовною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів у зв`язку з прямою вказівкою закону є: прийняття загальними зборами рішення за відсутності кворуму для проведення загальних зборів чи прийняття рішення. При вирішенні питання про недійсність рішень загальних зборів у зв`язку з іншими порушеннями, допущеними під час скликання та проведення загальних зборів, суд повинен оцінити, наскільки ці порушення могли вплинути на прийняття загальними зборами відповідного рішення.

Статтею 76 ЦПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 2 ст. 78 ЦПК України ).

Відповідно до ст.77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Згідно зі ст. 79 ЦПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

У свою чергу, ст. 80 ЦПК України передбачає, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Стаття 81 ЦПК України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Законодавець виключає збирання доказів судом, що стосується предмета спору, з власної ініціативи, за винятком витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом, як передбачено частиною 7 статті 81 ЦПК України .

За ч.2 ст.12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч.1 ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Суд не отримав належних і допустимих доказів того, що заявлені позивачем вимоги є обґрунтованими. Так, за наслідками розгляду справи не була встановлена зареєстрована кількість членів кооперативу на час проведення загальних зборів у 2018 та 2019 роках. Ухвалення рішення на припущеннях та протиріччях у цьому питанні, яке вимагає чіткого числового значення, може привести до хибних висновків, у зв`язку з чим суд вважає, недоведеним в залі судового засідання проведення зборів за відсутності кворуму.

Аналізуючи твердження позивача про порушення встановленого порядку повідомлення про проведення зборів, суд вважає, що відповідачем вжито заходи для належного повідомлення членів кооперативу про час та місце проведення загальних зборів із зазначенням порядку денного. Застосовані заходи з розміщення повідомлення на території кооперативу та повідомлення членів кооперативу телефоном, не суперечить вимогам законодавства та узгоджується зі статутом Кооперативу. Суд погоджується із позицією представника відповідача щодо ірраціональності вимог надсилання рекомендованою кореспонденцією поштового повідомлення з приводу проведення загальних зборів. Відсутність підтверджених місць мешкання членів Кооперативу та вартість послуг поштової організації, призведене до зайвих витрат бюджету, що за умов неприбутковості Кооперативу, є додатковим фінансовим тягарем для його членів.

Суд погоджується з твердженнями позивача про не легітимність представництва інтересів членів кооперативу при проведенні загальних зборів, шляхом складання заяви, оскільки це суперечить вимогам ст.15 ЗУ Про кооперацію та за відсутності нотаріального посвідчення, не дозволяє переконатись у дійсному волевиявленні особи. Але, в залі судового засідання, не встановлено жодного факту використання голосу члена кооперативу в супереч його власного волевиявлення, з огляду на що, слід дійти висновку про легітимність рішень загальних зборів та їх відповідність волевиявленню членів кооперативу.

Згідно положень ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому ним Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Способи захисту визначені ст. 16 ЦК України . Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, мас право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Зазначені положення законодавства кореспондуються також із роз`ясненнями, наданими Пленумом ВСУ судам України у п.2 постанови Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції .

На підставі вищевикладеного, суд констатує, що особа має право звернутися до суду за захистом саме своїх прав, свобод чи інтересів. Право на позов має особа, права, свободи або інтереси якої порушені. Іншими словами, особа не має права звернутися до суду у разі, якщо права, за захистом яких вона звернулася, їй не належать. Така особа є неналежним позивачем і у позові їй слід відмовити. Тому при зверненні до суду позивач повинен доводити свою юридичну заінтересованість у справі. Завдяки такому підходу реалізується принцип диспозитивності цивільного процесу, закріплений ст.13 ЦПК України , відповідно до якого кожна особа самостійно вирішує: звертатися їй до суду чи ні.

Отже, суд приходить до висновку, що позивачем не доведено та не представлено належних, достовірних та достатніх доказів порушення відповідачем його законних прав та інтересів.

Керуючись ст.ст. 6-13 , 18 , 19 , 77-79 , 89 , 141 , 259 , 263 , 264 , 265 , 268 , 273 , 274 , 279 354 , 355 ЦПК України , суд

УХВАЛИВ:

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до споживчого кооперативу автолюбителів Автолюбитель-20 про визнання недійсними рішень загальних зборів кооперативу, відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Донецького апеляційного суду через Жовтневий районний суд м.Маріуполя Донецької області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 20.03.2020.

Відомості про сторін:

позивач - ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_2 , прож. за адресою: АДРЕСА_1

відповідач - споживчий кооператив автолюбителів Автолюбитель-20 , ЄДРПОУ 23983399, юридична адреса: 87554 Донецька області, м.Маріуполь вул. Самольотна, 50

Суддя О.Л. Соловйов