Рішення

від 19.03.2020 по справі 520/953/2020

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар`їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua, код за ЄДРПОУ 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 березня 2020 р. справа № 520/953/2020

Харківський окружний адміністративний суд у складі судді Ніколаєвої О.В., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовом доОСОБА_1 Управління соціального захисту населення Борівської районної державної адміністрації провизнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі по тексту позивач) 24.01.2020 звернулася до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Управління соціального захисту населення Борівської районної державної адміністрації (далі по тексту відповідач, УСЗН Борівської РДА), в якому просить:

- визнати неправомірними дії УСЗН Борівської РДА щодо ухвалення рішення про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості у розмірі 15 390,21 грн. з щомісячним відрахуванням 20% з суми державної соціальної допомоги;

- зобов`язати УСЗН Борівської РДА повернути грошові кошти, які були відраховані з суми державної соціальної допомоги за період з 01.12.2019 до ухвалення судового рішення.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що на час звернення до відповідача про призначення допомогу інвалідам з надбавкою вимоги статті 3 Закону України «Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю» їй не були відомі. Позивач вважає, що не подавала недостовірних відомостей, а тому у відповідача відсутні підстави для прийняття рішення про припинення нарахування та виплати надбавки на догляд за дитиною інвалідом.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 28.01.2020 відкрито провадження в адміністративній справі №520/953/2020.

Відповідач подав відзив на позовну заяву, у якому висловив незгоду із заявленими позовними вимогами, оскільки під час проведення перевірки управлінням встановлено, що позивач несвоєчасно повідомила про обставини, що впливають на призначення державної допомоги, а саме про те, що вона працевлаштувалась на роботу, чим порушила Порядок призначеннята виплати державної соціальної допомоги особам з інвалідністю з дитинства і дітям з інвалідністю, що призвело до надмірної виплати їй бюджетних коштів у вигляді державної соціальної допомоги за період з 01.03.2017 по 01.10.2019 включно незаконно отримала державну допомогу в сумі 15 390,21 грн., а тому повинна бути повернута за вимогою органу, що призначив допомогу.

У судове засідання 19.03.2020 позивач та відповідач не з`явилися, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлені належним чином, та звернулися до суду із заявою про розгляд справи без участі позивача та відповідача, зазначивши, що позовні вимоги підтримують у повному обсязі.

Згідно з частиною п`ятою статті 250 Кодексу адміністративного судочинства України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Харківський окружний адміністративний суд встановив наступне.

Судом встановлено, що на обліку в УСЗН Борівської РДА знаходиться справа №604154 по призначенню державної соціальної допомоги особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю ОСОБА_1 .

На підставі заяви ОСОБА_1 від 06.03.2017 та наданого необхідного пакету документів відповідачу була призначена і виплачувалася державна допомога на сина ОСОБА_2 дитину - інваліда віком до 18 років та надбавка на догляд за дитиною інвалідом за період з 06.03.2017 пo 30.11.2019, згідно рішення УСЗН Борівської РДА про призначення допомоги інвалідам від 06.03.2017.

При наданні документів, на підставі яких було призначено допомогу, відповідач зобов`язалася повідомляти Управління соціального захисту населення про всі обставини, які призводять до припинення виплати допомоги, також попереджена про необхідність повідомлення про зміни у складі сім`ї, про що засвідчила своїм підписом.

На підставі рішення «Про проведення перевірки повноти та достовірності інформації щодо доходів отримувачів допомог» від 30.10.2019 уповноваженою особою проведено перевірку особових справ, наслідок чого до ГУ ДФС у Харківській області, Ізюмське управління, Борівська ДПІ відповідачем направлено запит від 30.10.2019 щодо отримання відомостей з Державного реєстру фізичних осіб платників податків про джерела та суми отриманих доходів фізичних осіб, зокрема позивача.

У результаті проведеної перевірки УПЗСН Борівської РДА встановлено, що ОСОБА_1 працевлаштована.

Після проведеної перевірки позивачем до управління надано довідку від 04.11.2019, якою позивач підтвердив факт свого працевлаштування, а саме: проходження військової служби в військовій частині НОМЕР_1 .

У подальшому, відповідачем зроблений перерахунок за період з 06.03.2017 по 30.11.2019, яким встановлено, що сума надміру виплаченої соціальної допомоги становить 15 390,00 грн., вказаний перерахунок наявний у матеріалах справи.

На підставі перерахунку, рішенням УСЗН Борівської РДА про призначення допомоги особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю від 04.11.2019 призначена державна допомога на дитину - інваліда віком до 18 років без врахування надбавки на догляд за дитиною інвалідом за період з 06.03.2017 пo 30.11.2019.

У матеріалах справи відсутні докази направлення відповідачем позивачу повідомлення про припинення нарахування надбавки на догляд за дитиною інвалідом та безпідставне отримання останньою державної соціальної допомоги в розмірі 15 390,21 грн., яка має бути повернута останньою у добровільному порядку на відповідний рахунок управлінню у встановлений строк.

Позивач, не погоджуючись з рішенням відповідача про повернення надміру виплачених коштів по інвалідам з надбавкою, звернулась до суду з цим позовом.

Правовідносини, що виникли між сторонами регулюються Законом України «Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю» від 16.11.2000 №2109-III (далі по тексту Законом України №2109-III) і Порядком надання державної соціальної допомоги інвалідам з дитинства та дітям - інвалідам, затвердженого спільним наказом Міністерства праці та соціальної політики України, Міністерства фінансів України та міністерства охорони здоров`я України від 30.04.2002 №226/293/169 (далі по тексту - Порядок).

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцією та законами України.

Відповідно до статті 1 Закону України №2109-III (в редакції, чинній на момент виникнення правовідносин) право на державну соціальну допомогу мають інваліди з дитинства і діти-інваліди віком до 18 років.

Згідно частини четвертої статті 3 Закону України №2109-III (в редакції, чинній на момент виникнення правовідносин) надбавка на догляд за дитиною-інвалідом віком до 18 років призначається одному з батьків, усиновителів, опікуну, піклувальнику, які не працюють і фактично здійснюють догляд за дитиною; одинокій матері (одинокому батькові) надбавка на догляд за дитиною-інвалідом призначається незалежно від факту роботи.

Відповідно до Порядку державна соціальна допомогу на дітей-інвалідів віком до 18 років призначається в розмірі 70 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність; допомога призначається на строк, встановлений у медичному висновку, який видається у порядку, встановленому Міністерством охорони здоровя України, але не більше як по місяць досягнення дитиною-інвалідом 18-річного віку включно; на дітей інвалідів державна соціальна допомога призначається одному з батьків, усиновителів, опікуну, піклувальнику, незалежно від того, чиї дані вказані в третій графі медичного висновку про визнання дитини інвалідом, виданого лікарсько - консультативною комісією лікувально- профілактичного закладу; надбавка на догляд призначається одному з непрацюючих батьків, у усиновителів, опікуну, піклувальнику, які фактично здійснюють догляд за дитиною-інвалідом; розмір такої надбавки дорівнює 50 відсотків прожиткового мінімуму для дітей віком від 6 до 18 років; надбавка на догляд за дитиною призначається на строк інвалідності, зазначений у медичному висновку, але не більше як по місяць досягнення дитиною-інвалідом 18-річного віку включно; надбавка призначається особі, яка не працює, не вчиться (окрім заочної форми навчання, не служить, не займає виборну посаду і яка фактично здійснює догляд за дитиною-інвалідом, на яку призначена державна соціальна допомога, незалежно від того, чиї дані вказані в третій графі медичного висновку про визнання дитини інвалідом, виданого лікарсько-консультативною комісією лікувально-профілактичного закладу.

За змістом зазначених норм - підставою для виплати особі надбавки на догляд за дитиною-інвалідом є наявність сукупності умов: незайнятість особи (не працює, не вчиться (окрім заочної форми навчання), не служить, не займає виборну посаду) та фактичний догляд за дитиною-інвалідом. Винятком є лише одинокі матері (одинокі батьки).

Пунктом 3.12 Порядку встановлено, що в разі працевлаштування особи, яка здійснює догляд за диною інвалідом (крім одиноких матерів та одиноких батьків), виплата надбавки на догляд припиняється з місяця, наступного за тим, в якому відбулося працевлаштування; у разі виникнення обставин, які призводять до припинення виплати надбавки на догляд, одержувачі зобовязані повідомити про це органи праці та соціального захисту населення; зняття надбавки на догляд у таких випадках проводиться з місяця, наступного за тим, в якому виникли ці обставини

Позивач була попереджена про обовязок своєчасно повідомляти про обставини, що впливають на виплату допомоги (у тому числі, про працевлаштування) та про відмову в призначені або припинені виплати допомоги (повернення надміру нарахованих коштів) в разі зміни права на призначення надбавки на догляд, про що свідчить зміст її заяв.

Відповідно до частини другої статті 22 Закону України №2109-III суми державної допомоги, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку громадян (у результаті подання документів із свідомо неправдивими відомостями, неподання відомостей про зміни у складі сім`ї, приховування обставин, що впливають на виплату державної допомоги тощо), стягуються згідно з законом.

Враховуючи те, що позивач не повідомила відповідача про причини, що впливають на призначення та виплату державної допомоги (поданням неповної інформації про доходи), суд приходить до висновку, про те, що у позивача відсутнє право на отримання державної допомоги, у зв`язку з чим виникла переплата бюджетних коштів у розмірі 15390,21грн.

Відповідно до пункту 5.2 розділу п`ятого Інструкції щодо порядку оформлення і ведення особових справ отримувачів усіх видів соціальної допомоги, затвердженої наказом Міністерством праці та соціальної політики України від 19.09.2006 №345, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 06.10.2006 №1098/12972 (далі по тексту Інструкція №345) рішення про припинення чи поновлення виплати соціальної допомоги оформлюється протоколом та затверджується підписом начальника Управління або іншої особи, якій надано таке право, датою та скріплюється печаткою (за наявності) Управління на протоколі.

Положеннями пункту 5.4. Інструкція №345 встановлено, якщо рішення про припинення надання допомоги приймається у зв`язку з поданням отримувимувачем документів з явно недостовірними відомостями або виявленням помилок під час розрахунку розміру допомоги тощо, до особової справи отримувача соціальної допомоги підшиваються (укладаються у швидкозшивач):

акт про виявлення факту подання отримувачами документів з явно недостовірними відомостями чи здійсненням помилки під час розрахунку розміру допомоги тощо;

перерахунок нового розміру допомоги на підставі отриманих нових чи додаткових даних (у разі збереження отримувачем права на соціальну допомогу) та розрахунок загальної суми переплати (недоплати) за призначеною соціальною допомогою;

розрахунок надмірно виплачених коштів, які підлягають відшкодуванню;

протокол про припинення виплати допомоги та визначення осіб, які повинні відшкодувати надмірно виплачені кошти;

відомості про внесені корективи до виплатних відомостей (переліків уповноважених власників/наймачів житла, яким призначено субсидію).

Повідомлення про припинення (або поновлення) надання соціальної допомоги надсилається отримувачу не пізніше 5 днів після прийняття такого рішення. У разі виявлення факту подання отримувачами документів з явно неправильними відомостями в повідомленні одночасно зазначаються термін, до якого мають бути відшкодовані надміру перераховані кошти, їх сума та реквізити рахунку, на який вони повинні бути перераховані.

Суд звертає увагу, що на виконання підпункту другого пункту 5.4 Інструкції №345, відповідачем порушено порядок надіслання прийнятого рішення, а саме: не надіслано позивачу повідомлення про припинення нарахування та виплати надбавки на догляд за дитиною інвалідом тим самим позбавили позивача можливості у добровільному порядку відшкодувати надміру перераховані кошти.

Відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У відповідності до частини другої статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Як вбачається з частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відтак, з урахуванням вимог частини другої статті 19 Конституції України та частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного правового аналізу положень законодавства України та доказів, які містяться у матеріалах справи, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог у частині визнання неправомірними дії УСЗН Борівської РДА щодо ухвалення рішення про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості у розмірі 15 390,21 грн. з щомісячним відрахуванням 20% з суми державної соціальної допомоги.

Щодо позовних вимог у частині зобов`язання УСЗН Борівської РДА повернути грошові кошти, які були відраховані з суми державної соціальної допомоги за період з 01.12.2019 до ухвалення судового рішення суд зазначає, що позивачем до суду не надано детального розрахунку щодо сум стягнення з позивача заборгованості, що позбавляє суд можливості встановити, яка саме сума підлягає поверненню, а тому вказана вимога задоволенню не підлягає.

З огляду на результат судового розгляду та відсутність документального підтверджених судових витрат розподіл судових витрат не здійснюється.

На підставі викладеного, керуючись статтею 19 Конституції України, статтями 72 77, 241 246, 250, 255, 262, 287, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 ) до Управління соціального захисту населення Борівської районної державної адміністрації (вул. Партизанська, 3, смт. Борова, Харківська область, 63801, код ЄДРПОУ: 25793378) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати неправомірними дії Управління соціального захисту населення Борівської районної державної адміністрації щодо ухвалення рішення про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості у розмірі 15 390,21 грн. з щомісячним відрахуванням 20% з суми державної соціальної допомоги.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 20.03.2020.

Суддя О.В. Ніколаєва