Рішення від 10.03.2020 по справі 916/3290/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"10" березня 2020 р.м. Одеса Справа № 916/3290/19

Господарський суд Одеської області у складі судді Бездолі Д.О.

секретар судового засідання Голоденко І.О.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Маріс Гейт Девелопмент» (вул. Рішельєвська, буд. 67, м. Одеса, 65012)

до відповідача : Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях (вул. Велика Арнаутська, буд. 15, м. Одеса, 65048)

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Міністерства інфраструктури України (проспект Перемоги, буд. 14, м. Київ, 01135)

про зобов`язання вчинити певні дії,

за участю представників учасників справи:

від позивача: Грабовий А.М.;

від відповідача: Стапінський В.О.;

від третьої особи : не з`явився.

ВСТАНОВИВ :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Маріс Гейт Девелопмент» звернулось до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях, в якій просить суд зобов`язати відповідача продовжити процедуру укладення договору оренди, а саме: розмістити в офіційних друкованих засобах масової інформації та на веб-сайтах орендодавців оголошення про намір передати в оренду нерухоме майно, що належить до державної власності та перебуває на балансі Одеської філії Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» , а саме: траверс 7, траверс 8, траверс 9, хвилелом 3, хвилелом 4, берегоукріплення 350 м, майданчик для виготовлення масивів, службово-спортивний пірс, що знаходиться за адресою: м. Одеса, пляж Отрада, траверси 7-9, для розміщення та обслуговування стоянки для маломірних суден, строком на 49 років.

Позиції учасників справи

В обґрунтування підстав позову позивач зазначив, що він має намір укласти з відповідачем договір оренди вищевказаного державного майна, яке перебуває на балансі Одеської філії ДП «АМПУ» , проте відповідач безпідставно відмовив позивачу у продовженні процедури щодо укладення договору, чим порушив права позивача.

02.12.2019 від відповідача надійшов відзив на позов (а.с.72-78, т.1), відповідно до якого відповідач просить суд відмовити позивачу у задоволенні позову в повному обсязі. У відзиві відповідач зазначив, що уповноваженим органом управління та власником майна, яке позивач має намір орендувати, є Міністерство інфраструктури України, у зв`язку з чим після отримання від позивача заяви про намір укласти договір оренди відповідач звернувся до вказаного міністерства для розгляду питання про передачу майна в оренду, про що також повідомив позивача. Як зазначив відповідач, ним, як орендодавцем, були вчинені дії щодо звернення позивача у визначений законом спосіб, а продовження процедури укладення договору оренди за відсутності згоди Міністерства інфраструктури України є порушенням порядку укладення такого договору, передбаченого Законом України Про оренду державного та комунального майна .

20.12.2020 від відповідача до суду надійшли письмові доповнення до відзиву (а.с.112-126, т.1), в яких відповідач наголосив, що позивач помилково посилається у спірних правовідносинах на п.4. ч3. ст. 9 Закону України Про оренду державного та комунального майна , оскільки ця норма закону застосовується при укладенні договорів оренди державного майна з бюджетною установою, організацією, а отже ненадання Міністерством інфраструктури України відповіді у п`ятнадцятиденний строк не може вважатись як автоматичне погодження на укладення договору. Також відповідач зазначив, що головною підставою для надання майна в оренду є волевиявлення власника та органу управління майном, а отже відповідач за відсутності такої згоди не має права передавати майно в оренду та продовжувати процедуру щодо його укладення. Як зазначив відповідач, саме ненадання згоди міністерством є головною підставою для відмови позивачу в продовженні процедури укладення договору. Крім цього відповідач наголосив, що обраний позивачем спосіб захисту не є ефективним, оскільки жодним чином не може забезпечити поновлення прав позивача, оскільки з прохальної частини позову не вбачається яким саме способом вимога позивача має бути виконана, у який строк тощо. Між цим відповідач пояснив, що передачі державного майна в оренду передує здійснення відповідних заходів, зокрема, отримання згоди органу управління майном, після отримання згоди необхідно оголосити конкурс відбору суб`єктів оціночної діяльності для здійснення незалежної оцінки об`єкту оренди та вже на підставі оцінки, в подальшому, визначається орендна палата за базовий місяць оренди.

10.01.2020 позивачем було подано до суду додаткові письмові пояснення (а.с.143-180, т.1), в яких позивач наголосив, що норми ч.3 ст. 9 Закону України Про оренду державного та комунального майна стосуються погодження укладення договору оренди з будь-якими особами, які можуть бути орендарями відповідно до положень ст. 6 цього Закону, а отже враховуючи порушення Міністерством інфраструктури України строку надіслання висновків, дозволу, відмови чи пропозицій щодо поданих йому матеріалів щодо укладення договору, укладення договору оренди вважається погодженим. Щодо тверджень відповідача про неефективний спосіб захисту порушених прав позивача позивач вказав, що оскільки в силу вимог закону укладення договору оренди вважається погодженим з органом уповноваженим управляти державним майном, то у відповідача, як у орендодавця, виник обов`язок дотриматись процедури, визначеної ст. 9 Закону, та здійснити відповідні дії, разом з цим, як зазначив позивач, відповідачем цього обов`язку не виконано. Водночас, позивач зауважив, що об`єкт оренди може бути переданий в оренду та є таким, що не підпадає під критерій заборони, визначений в ч. 2 ст. 4 Закону, що підтверджується листом відповідача від 22.08.2018 №07-11-00322.

30.01.2020 від відповідача до суду надійшли додаткові письмові пояснення (а.с.206-210, т.1), в яких відповідач наголосив, що з 01.02.2020 у дію вводиться в новій редакції Закон України Про оренду державного та комунального майна , норми якого, зокрема, передбачають укладення договору оренди з використанням електронної торгової системи, встановлено новий порядок погодження умов щодо укладення договору між орендодавцем, балансоутримувачем та органом управління майном, визначено інші строки такого погодження, а також встановлено нові вимоги щодо оголошення про передачу майна в оренду. При цьому новою редакцією цього Закону встановлено, що вимоги до змісту оголошення, порядку та строків його оприлюднення встановлюються Порядком передачі майна в оренду, разом з цим, станом на день розгляду справи такий порядок не затверджено, а тому вимога позивача про зобов`язання розмістити оголошення не може бути виконана. Крім цього відповідач зазначив, що такі об`єкти як траверси, хвилеломи, берегоукріплення, майданчик для виготовлення масивів, службово-спортивний пірс є гідротехнічними спорудами згідно Закону України Про морські порти , а відповідно до п.п.17 п.2 ч.3 чинного Закону України Про оренду державного та комунального майна гідротехнічні споруди взагалі не можуть бути об`єктами оренди.

25.02.2020 позивачем було подано до суду додаткові пояснення з додатковими доказами (а.с.1-235, т.2), водночас ці пояснення та докази не було прийнято судом до розгляду, оскільки такі пояснення не є заявою по суті спору відповідно до ст. 161 ГПК України та подання цих пояснень не визнавалось судом необхідним. Крім цього позивачем не було обґрунтовано поважності причин неподання цих доказів на стадії підготовчого провадження (мотиви суду викладені в засіданні суду 26.02.2020).

Під час розгляду спору по суті у судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені ним позовні вимоги в повному обсязі, наполягав на їх задоволенні, а представник відповідача проти позову повністю заперечував та просив суд відмовити позивачу у його задоволенні.

Представник Міністерства інфраструктури України під час розгляду справи до суду жодного разу не з`явився, пояснень по суті справи суду не надав, при цьому про розгляд справи третя особа була повідомлена належним чином, у зв`язку з чим суд вважає можливим розглянути справу за відсутності її представника.

Процесуальні дії у справі

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 11.11.2019 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Маріс Гейт Девелопмент» було прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі №916/3290/19; ухвалено справу розглядати за правилами загального позовного провадження з викликом сторін; підготовче засідання у справі було призначено на "04" грудня 2019 о 10год. 00хв.

Ухвалою суду від 04.12.2019 залучено Міністерство інфраструктури України до участі у справі №916/3290/19 як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача. Крім цього, 04.12.2019 судом було протокольно ухвалено відкласти підготовче засідання у справі на « 20» грудня 2019 о 10год. 00хв., про що представників позивача та відповідача було повідомлено у судовому засіданні під розписку, а третю особу шляхом направлення на її адресу відповідної ухвали від 06.12.2019 в порядку ст. 120 ГПК України.

20.12.2019 судом було протокольно ухвалено продовжити строк підготовчого провадження у справі на 30 днів та відкласти підготовче засідання у справі на "20" січня 2020 о 16год. 00хв., про що представників позивача та відповідача було повідомлено у судовому засіданні під розписку, а третю особу шляхом направлення на її адресу відповідної ухвали від 20.12.2019 в порядку ст. 120 ГПК України.

20.01.2020 судом було протокольно ухвалено відкласти підготовче судове засідання у справі на "03" лютого 2020 о 09год. 00хв., про що представників позивача та відповідача було повідомлено у судовому засіданні під розписку, а третю особу шляхом направлення на її адресу відповідної ухвали від 20.01.2020 в порядку ст. 120 ГПК України.

03.02.2020 судом було протокольно ухвалено відкласти підготовче судове засідання у справі на "05" лютого 2020 о 11год. 00хв. , про що представників позивача та відповідача було повідомлено у судовому засіданні під розписку, а третю особу шляхом направлення на її адресу відповідної ухвали від 03.02.2020 в порядку ст. 120 ГПК України та телефонограмою.

05.02.2020 судом було протокольно ухвалено закрити підготовче провадження у справі та призначити справу для розгляду по суті на "10" лютого 2020 о 12год. 00хв., про що представника позивача було повідомлено у судовому засіданні під розписку, а відповідача та третю особу шляхом направлення на їх адреси відповідної ухвали від 05.02.2020 в порядку ст. 120 ГПК України та телефонограмами.

10.02.2020 судом було протокольно ухвалено оголосити перерву в судовому засіданні до "26" лютого 2020 о 16год. 00хв., про що представника відповідача було повідомлено у судовому засіданні під розписку, а позивача та третю особу шляхом направлення на їх адреси відповідної ухвали від 10.02.2020 в порядку ст. 120 ГПК України.

26.02.2020 судом було протокольно ухвалено оголосити перерву в судовому засіданні до "10" березня 2020 о 15год. 00хв., про що представників позивача та відповідача було повідомлено у судовому засіданні під розписку, а третю особу шляхом направлення на її адресу відповідної ухвали від 26.02.2020 в порядку ст. 120 ГПК України.

10.03.2020 у судовому засіданні судом було проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Обставини справи

Заявою від 08.04.2019 за вих. № 2019/04-01 (а.с.21, т.1) позивач звернувся до відповідача з проханням укласти договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності, а саме: траверс 7, траверс 8, траверс 9, хвилелом 3, хвилелом 4, берегоукріплення 350 м, майданчик для виготовлення масивів, службово-спортивний пірс, що знаходиться за адресою: м. Одеса, пляж Отрада, траверси 7-9, для розміщення та обслуговування стоянки для маломірних суден, строком на 49 років. До заяви позивачем було долучено: проект договору оренди; розрахунок орендної плати; копію статуту ТОВ «Маріс Гейт Девелопмент» ; копію виписки ТОВ «Маріс Гейт Девелопмент» ; інформацію про відсутність застосування до ТОВ «Маріс Гейт Девелопмент» санкцій відповідно до законодавства (а.с.29-47, т.1).

Листом від 26.04.2019 за вих. №07-06С-01927 (а.с.59-60, т.1) відповідач звернувся до Міністерства інфраструктури України, в якому відповідач, зокрема, просив у п`ятнадцятиденний термін надати висновки, що: 1) об`єкт може бути переданий в оренду та є таким, що не підпадає під критерій заборони, визначений у ч.2 ст. 4 Закону України Про оренду державного та комунального майна ; 2) щодо умов конкурсу і договору оренди; щодо максимально можливого терміну дії договору оренди; 3) щодо допустимих або бажаних напрямів використання майна орендарем, а також можливості використання орендованого майна за іншим цільовим призначенням.

Листом від 04.07.2019 за вих. № 2019/07-02 (а.с.24, т.1) позивач звернувся до відповідача, в якому, посилаючись на ч.3 ст. 9, ст. 11 Закону України Про оренду державного та комунального майна , просив оголосити конкурс на визначення суб`єкта оціночної діяльності для проведення оцінки майна.

Листом від 22.08.2019 за вих. №07-11-00322 (а.с.61-62, т.1) відповідач звернувся до Міністерства інфраструктури України, в якому відповідач вказав, що об`єкт оренди може бути переданий в оренду, оскільки не має загальнодержавного значення, не підпадає під перелік таких, що не підлягає приватизації, та не є стратегічним об`єктом портової інфраструктури, у зв`язку з чим перешкоди у передачі об`єкта в оренду відсутні. За цих обставин відповідач просив міністерство прискорити прийняття відповідного рішення.

23.08.2019 позивач звернувся до відповідача із заявою (а.с.25, т.1), в якій зазначив, що у визначені Законом України Про оренду державного та комунального майна строки Міністерство інфраструктури України не надало відповіді на звернення позивача щодо укладення договору оренди, а отже в силу цього Закону укладення договору є погодженим. За цих обставин позивач просив відповідача продовжити процедуру укладення договору, зокрема, оголосити конкурс на визначення суб`єкта оціночної діяльності для проведення оцінки майна.

Листом від 12.09.2019 за вих. № 11-11-00646 (а.с.23, т.1) відповідач надав відповідь на звернення позивача та повідомив, що відповідач відмовляє в продовженні процедури укладення договору оренди, натомість зазначив, що він повторно звернувся до Міністерства інфраструктури України для отримання згоди на передачу майна в оренду, а також зазначив, що після отримання відповіді він продовжить процедуру укладення договору оренди.

В матеріалах справи відсутні докази: 1) надання Міністерством інфраструктури України згоди на укладення між позивачем та відповідачем договору оренди у спірних відносинах; 2) знаходження майна, яке позивач має намір отримати в орендне користування, на балансі Одеської філії Державного підприємства Адміністрація морських портів України , проте в поясненнях сторони визнають цю обставину; 3) прийняття балансоутримувачем чи орендодавцем рішення щодо наміру передати об`єкти в оренду; 4) розміру площі цих об`єктів.

З 01.02.2020 Закон України Про оренду державного та комунального майна (далі - Закон) введено в дію в новій редакції.

Законодавство, застосоване судом до спірних відносин

Згідно з ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Статтею 1 Закону визначено, зокрема, що: Перелік першого типу - Перелік об`єктів, щодо яких прийнято рішення про передачу в оренду на аукціоні; Перелік другого типу - Перелік об`єктів, щодо яких прийнято рішення про передачу в оренду без проведення аукціону; Переліки - Перелік першого типу і Перелік другого типу; потенційний орендар - фізична або юридична особа, яка виявила бажання взяти майно в оренду у спосіб, визначений цим Законом.

Відповідно до ч. 5 ст. 2 Закону оренда здійснюється на основі таких принципів: законності; відкритості та прозорості; рівності та змагальності; державного регулювання та контролю; врахування особливостей об`єктів державної та комунальної форм власності; захисту економічної конкуренції; створення сприятливих умов для залучення інвестицій; повного, своєчасного, достовірного інформування про об`єкти оренди та порядок передачі їх в оренду; забезпечення конкурентних умов оренди та інших видів договорів.

Частиною 2 статті 3 Закону визначено, що не можуть бути об`єктами оренди, зокрема, акваторії морських портів, гідротехнічні споруди, об`єкти портової інфраструктури загального користування, засоби навігаційного обладнання та інші об`єкти навігаційно-гідрографічного забезпечення морських шляхів, системи управління рухом суден, інформаційні системи, навчальний та гідрографічний флот, майнові комплекси судноплавних інспекцій (крім причалів морських та річкових портів, залізничних та автомобільних під`їзних шляхів (до першого розгалуження за межами території порту), ліній зв`язку, засобів тепло-, газо-, водо- та електропостачання, інженерних комунікацій).

Відповідно до п.п. 4, 9 ч. 1 ст. 1 Закону України Про морські порти України гідротехнічні споруди морських портів (гідротехнічні споруди) - інженерно-технічні споруди (портова акваторія, причали, пірси, інші види причальних споруд, моли, дамби, хвилеломи, інші берегозахисні споруди, підводні споруди штучного та природного походження, у тому числі канали, операційні акваторії причалів, якірні стоянки), розташовані в межах території та акваторії морського порту і призначені для забезпечення безпеки мореплавства, маневрування та стоянки суден; об`єкти портової інфраструктури загального користування - акваторія, залізничні та автомобільні під`їзні шляхи (до першого розгалуження за межами території порту), лінії зв`язку, засоби тепло-, газо-, водо- та електропостачання, інженерні комунікації, інші об`єкти, що забезпечують діяльність двох і більше суб`єктів господарювання у морському порту.

За змістом ч. 1 ст. 4 Закону суб`єктами орендних відносин є: орендар; орендодавець; балансоутримувач; уповноважений орган управління; представницький орган місцевого самоврядування або визначені ним органи такого представницького органу; Кабінет Міністрів України або орган державної влади, визначений Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону орендодавцями є :

а) Фонд державного майна України, його регіональні відділення та представництва - щодо єдиних майнових комплексів, нерухомого майна (будівель, споруд, їх окремих частин), а також майна, що не увійшло до статутного капіталу, що є державною власністю (крім майна, що належить до майнового комплексу Національної академії наук України та національних галузевих академій наук, а також майна, що належить вищим навчальним закладам та/або науковим установам, що надається в оренду науковим паркам та їхнім партнерам, та інших випадків, передбачених галузевими особливостями оренди майна);

б) органи, уповноважені Верховною Радою Автономної Республіки Крим, - щодо єдиних майнових комплексів, нерухомого майна та майна, що не увійшло до статутного капіталу, яке належить Автономній Республіці Крим;

в) органи, уповноважені представницькими органами місцевого самоврядування, - щодо єдиних майнових комплексів, нерухомого майна і споруд, майна, що не увійшло до статутного капіталу, яке перебуває у комунальній власності;

г) балансоутримувачі - щодо: нерухомого майна, загальна площа якого не перевищує 400 квадратних метрів на одного балансоутримувача, якщо менший розмір площі не встановлено рішенням представницького органу місцевого самоврядування - щодо об`єктів комунальної власності або галузевими особливостями оренди майна; нерухомого майна для організації та проведення науково-практичних, культурних, мистецьких, громадських, суспільних та політичних заходів - на строк, що не перевищує п`яти календарних днів протягом шести місяців, а також щодо майна, яке передається суб`єктам виборчого процесу для проведення публічних заходів (зборів, дебатів, дискусій) під час та на період виборчої кампанії; нерухомого майна для організації та проведення науково-практичних, культурних, мистецьких, громадських, суспільних та політичних заходів - на строк, що не перевищує 30 календарних днів протягом одного року щодо кожного орендаря, якщо балансоутримувачем є державне або комунальне підприємство, установа, організація, що здійснює діяльність з організування конгресів і торговельних виставок; іншого окремого індивідуально визначеного майна.

Частиною 1 статті 5 Закону визначено етапність передачі в оренду державного та комунального майна , який передбачає: прийняття рішення щодо наміру передачі майна в оренду; внесення інформації про потенційний об`єкт оренди до ЕТС; прийняття рішення про включення потенційного об`єкта оренди до одного із Переліків; опублікування інформації про потенційний об`єкт оренди, щодо якого прийнято рішення про включення до одного з Переліків, в ЕТС; розміщення в ЕТС оголошення про передачу майна в оренду; проведення аукціону на право оренди майна або передача об`єкта в оренду без проведення аукціону, укладення та публікація в ЕТС договору оренди.

За умовами статті 6 Закону ініціаторами оренди майна можуть бути потенційний орендар, балансоутримувач, уповноважений орган управління та/або орендодавець. Потенційний орендар, зацікавлений в одержанні в оренду нерухомого або індивідуально визначеного майна, звертається до орендодавця із заявою про включення цього майна до Переліку відповідного типу згідно з Порядком передачі майна в оренду. Орендодавець протягом трьох робочих днів з дати отримання відповідної заяви передає її балансоутримувачу такого майна. За результатами розгляду заяви (крім випадків, передбачених абзацом п`ятим частини другої статті 6 цього Закону) балансоутримувач протягом 10 робочих днів з дати отримання такої заяви приймає одне з таких рішень: рішення про намір передачі майна в оренду; рішення про відмову у включенні об`єкта до відповідного Переліку в разі наявності однієї з підстав, передбачених статтею 7 цього Закону.

У разі якщо відповідно до законодавства, статуту або положення балансоутримувача уповноважений орган управління, до сфери управління якого належить балансоутримувач, має надавати згоду на розпорядження майном балансоутримувача, балансоутримувач протягом 40 робочих днів з дати отримання заяви потенційного орендаря приймає одне з таких рішень: рішення про намір передачі майна в оренду, погоджене уповноваженим органом управління; рішення про відмову у включенні об`єкта до відповідного Переліку в разі наявності однієї з підстав, передбачених статтею 7 цього Закону. Балансоутримувач може прийняти рішення про намір передачі майна в оренду за власною ініціативою, з урахуванням законодавства, статуту або положення балансоутримувача про погодження уповноваженим органом управління, до сфери управління якого належить балансоутримувач.

Після прийняття балансоутримувачем рішення про намір передачі майна в оренду або отримання від уповноваженого органу управління рішення про доцільність передачі майна в оренду балансоутримувач здійснює такі дії: вносить інформацію про потенційний об`єкт оренди до ЕТС в порядку, обсязі та строки, передбачені Порядком передачі майна в оренду, та включає об`єкт до одного з Переліків, якщо відповідно до цього Закону балансоутримувач може виступати орендодавцем відповідного майна і якщо включення об`єкта до Переліку відповідного типу не потребує прийняття рішення іншим органом; надсилає інформацію про потенційний об`єкт оренди орендодавцю для її внесення до ЕТС в порядку, обсязі та строки, передбачені Порядком передачі майна в оренду, та звертається до орендодавця із клопотанням про включення потенційного об`єкта оренди до одного з Переліків згідно з Порядком передачі майна в оренду.

Орендодавець розглядає клопотання балансоутримувача, подане відповідно до частини четвертої цієї статті, та протягом 10 робочих днів з дати отримання клопотання приймає одне з таких рішень: рішення про включення об`єкта до Переліку відповідного типу; рішення про відмову у включенні об`єкта до Переліку відповідного типу з підстав, передбачених статтею 7 цього Закону.

Відповідно до п. 1 Прикінцевих та перехідних положень Закону внесення (включення) та опублікування інформації, оприлюднення Переліків, договорів оренди, укладених без проведення аукціону, змін і доповнень до договорів оренди, що передбачені статтями 5, 6, 14, частиною восьмою статті 15, частиною шостою статті 16 цього Закону, здійснюються на офіційних вебсайтах орендодавців, а також у друкованих засобах масової інформації, якщо це передбачено рішенням представницького органу місцевого самоврядування, до моменту введення в дію положень, передбачених цим підпунктом.

Пунктом 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону визначено, що якщо заява про надання майна державної або комунальної власності в оренду без проведення конкурсу була подана до дати введення в дію цього Закону і станом на дату введення в дію цього Закону орендодавець, представницький орган місцевого самоврядування (або визначені ним органи) не прийняв рішення про надання відповідного майна в оренду без конкурсу, то протягом 20 робочих днів з моменту введення в дію цього Закону орендодавець повідомляє заявника про його право повторно звернутися до балансоутримувача відповідного майна з однією з таких заяв: про включення майна до Переліку другого типу згідно з частиною другою статті 6 цього Закону, якщо заявник відповідає вимогам, передбаченим частинами першою або другою статті 15 цього Закону; про включення майна до Переліку першого типу згідно з частиною другою статті 6 цього Закону, якщо заявник не відповідає вимогам, передбаченим частинами першою або другою статті 15 цього Закону, або бажає отримати майно в оренду на загальних підставах.

Позиція суду

Як встановлено судом з 01.02.2020 було введено в дію Закон України Про оренду державного та комунального майна в новій редакції, відповідно до спірних відносин та вимог позивача щодо продовження процедури укладення договору оренди мають застосовуватись норми цього Закону в чинній редакції.

Судом встановлено, що Законом змінений порядок передачі в оренду державного та комунального майна, ніж той, який діяв на час звернення позивача з відповідною заявою. При цьому ані відповідачем, ані балансоутримувачем, ані жодною іншою повноважною особою не приймалось у спірних відносинах рішення щодо наміру передати в оренду майно (1 етап згідно з ч. 1 ст. 5 Закону), відповідно суд вважає, що підстави для зобов`язання відповідача розмітити оголошення про намір передати майно в оренду відсутні.

Крім цього суд зауважує, що позивачем не доведено, що вказане рішення щодо наміру передачі майна в оренду підлягає опублікуванню у визначений позивачем спосіб, та не подано суду доказів, що визначені позивачем об`єкти не входять до переліку об`єктів, які не підлягають передачі в оренду відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону.

З врахуванням вищевказаних обставин, суд вважає, що у задоволенні позову позивачу слід відмовити в повному обсязі.

Розподіл судових витрат.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи те, що позов позивача не підлягає задоволенню, сплачений позивачем при поданні позову судовий збір в сумі 1921,00 грн підлягає покладенню на позивача.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1 . У задоволенні позову відмовити повністю.

2 . Судовий збір у сумі 1921,00 грн покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю Маріс Гейт Девелопмент .

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 241 ГПК України та може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст складено 20 березня 2020 р.

Суддя Д.О. Бездоля