Постанова

від 20.03.2020 по справі 240/5376/18

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

20 березня 2020 року

Київ

справа №240/5376/18

адміністративне провадження №К/9901/24875/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду :

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Загороднюка А.Г.,

суддів: Єресько Л.О., Соколова В.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Державної виконавчої служби Новоград-Волинського міськрайонного управління юстиції Житомирської області на ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 29 липня 2019 року (судді: Смілянець Е.С., Охрімчук І.Г., Капустинський М.М.) у справі за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства "Ярунська сільгосптехніка" до Відділу Державної виконавчої служби Новоград-Волинського міськрайонного управління юстиції Житомирської області, фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про визнання дій протиправними, визнання недійсною оцінки майна, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування

Приватне акціонерне товариство "Ярунська сільгосптехніка" (далі - ПрАТ Ярунська сільгосптехніка , позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом до Відділу Державної виконавчої служби Новоград-Волинського міськрайонного управління юстиції Житомирської області (далі відповідач - 1) фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (відповідач 2), в якому, з врахуванням поданої заяви про відмову від позову у частині позовних вимог, просив:

- визнати протиправними дії Новоград-Волинського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Житомирській області щодо призначення та проведення оцінки ринкової вартості описаного й арештованого майна, а саме: комплексу нежитлових будівель контори (адмінбудівлі); ремонтної майстерні №1; ремонтної майстерні №2; кузні; ангару; котельні; електростанції; водонапірної башти, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 без погодження з обтяжувачем;

- визнати недійсною оцінку майна - ПрАТ "Ярунська сільгосптехніка", а саме: комплексу нежитлових будівель контори (адмінбудівлі); ремонтної майстерні №1; ремонтної майстерні №2; кузні; ангару; котельні; електростанції; водонапірної башти, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1, наведену у звіті №180917-М від 19 жовтня 2018 року "Про проведення незалежної оцінки по визначенню ринкової вартості об`єкту - об`єкти нерухомості ПрАТ "Ярунська сільгосптехніка" в рамках зведеного виконавчого провадження №32171367.

Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 29 липня 2019 року відмовлено у задоволенні клопотання Відділу Державної виконавчої служби Новоград-Волинського міськрайонного управління юстиції Житомирської області про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 04 лютого 2019 року.

Відмовляючи у задоволенні клопотання суд апеляційної інстанції виходив з відсутності підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження, оскільки неодноразова несплата апелянтом судового збору за подачу апеляційної скарги не є поважною причиною для поновлення строку на апеляційне оскарження.

При цьому вказував на правову позицію, викладену в ухвалах Верховного Суду від 21 березня 2018 року (справа №813/2320/13-а), від 03 січня 2018 року (справа №826/18916/16), від 19 березня 2018 року (справа №804/4712/16), постанові від 27 березня 2018 року (справа №804/15691/15).

Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі Державна виконавча служба Новоград-Волинського міськрайонного управління юстиції Житомирської області, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права, порушення норм процесуального права, просить скасувати ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 29 липня 2019 року, задовольнити клопотання і поновити строк на апеляційне оскарження рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 04 лютого 2019 року.

Скаргу обґрунтовує тим, що норми КАС України не містить вичерпний перелік підстав за якими суд поновлює строк на апеляційне оскарження, саме тому відсутність коштів для сплати судового збору, що призвело до невиконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, є поважною причиною пропуску строку на апеляційне оскарження.

Позиція інших учасників справи

У відзиві на касаційну скаргу позивач просив у задоволенні касаційної скарги відмовити, та залишити без змін ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 29 липня 2019 року.

Рух касаційної скарги

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 02 жовтня 2019 року відкрито касаційне провадження на ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 29 липня 2019 року.

За результатом автоматизованого розподілу справи між суддями справу передано для розгляду колегії суддів у складі: (судді-доповідача) Загороднюка А.Г., (суддів) Єресько Л.О., Соколов В.М.

Установлені судами попередніх інстанцій обставини справи

Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 04 лютого 2019 року адміністративний позов задоволено.

Копію рішення суду першої інстанції отримано відповідачем 12 лютого 2019 року.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, відповідач вперше подав апеляційну скаргу 20 лютого 2019 року.

Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 18 березня 2019 року апеляційну скаргу залишено без руху, у тому числі у зв`язку з несплатою судового збору.

На виконання ухвали від 18 березня 2019 року позивач подав клопотання про відстрочення сплати судового збору.

Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 15 квітня 2019 року у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору відмовлено. Продовжено відповідачу термін для усунення недоліків апеляційної скарги на 15 днів.

На виконання вищевказаної ухвали апелянт повторно подав клопотання про відстрочення сплати судового збору, посилаючись на відсутність коштів на рахунку спеціального фонду для його сплати.

Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 11 травня 2019 року відмовлено ВДВС Новоград-Волинського міськрайонного управління юстиції Житомирської області у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору. Апеляційну скаргу відповідача на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 04 лютого 2019 року повернуто особі, яка її подала.

Копія вказаної хвали отримана відповідачем 21 травня 2019 року.

29 травня 2019 року ВДВС Новоград-Волинського міськрайонного управління юстиції Житомирської області повторно подана апеляційна скарга на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 04 лютого 2019 року.

Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 05 червня 2019 року апеляційну скаргу залишено без руху через несплату судового збору.

На виконання ухвали від 05 червня 2019 року позивач подав клопотання про відстрочення сплати судового збору

Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 03 липня 2019 року відмовлено ВДВС Новоград-Волинського міськрайонного управління юстиції Житомирської області у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору. Апеляційну скаргу відповідача на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 04 лютого 2019 року повернуто особі, яка її подала.

15 липня 2019 року подано клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 04 лютого 2019 року. Як на поважну причину пропуску строку для подачі апеляційної скарги втретє відповідач зазначив, що апеляційна скарга подана ним на наступний день після отримання копії ухвали від 03 липня 2019 року. Тому, вважав клопотання обґрунтованим.

Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 29 липня 2019 року у задоволенні клопотання ВДВС Новоград-Волинського міськрайонного управління юстиції Житомирської області про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 04 лютого 2019 року відмовлено.

Вказана ухвала Сьомого апеляційного адміністративного суду від 29 липня 2019 року є предметом оскарження у касаційному порядку.

Релевантні джерела права й акти їх застосування.

Статтею 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Згідно з частиною 2 статті 44 КАС України учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Відповідно до пункту 6 частини п`ятої статті 44 КАС України учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

Відповідно до частини першої статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Згідно з частиною першою статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Пунктом 2 розділу 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Відповідно до частини першої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Згідно з частиною другою статті 341 КАС України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Оцінка висновків судів, рішення яких переглядаються, та аргументів учасників справи

Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.

Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є обєктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та повязані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.

Процесуальний строк звернення до суду передбачає забезпечувати принцип правової визначеності і є гарантією захисту прав сторін спору. Вирішуючи питання про поновлення строку звернення до суду або апеляційного оскарження, суди повинні надавати оцінку причинам, що зумовили пропуск строку.

Сам по собі факт повернення апеляційної скарги не є поважною причиною пропуску строку. Втім, при вирішенні питання про поважність наведених скаржником причин, суд має враховувати також і ті обставини, які стали підставою для повернення попередньо поданої апеляційної скарги, а також період часу, який сплинув з моменту, коли особа дізналась про відповідне рішення суду.

Як вбачається з матеріалів справи, апеляційна скарга відповідача на рішення суду першої інстанції два рази поверталась ДВС через несплату судового збору за подання апеляційної скарги.

Разом з тим, обставини, які стосуються фінансування суб`єкта владних повноважень, не є поважними причинами, на які він може посилатися як на підставу поновлення пропущеного ним процесуального строку. Відсутність у суб`єкта владних повноважень коштів для сплати судового збору з огляду на його статус, за загальним правилом, не є підставою для поновлення цьому суб`єкту пропущеного ним процесуального строку, встановленого законом.

Таким чином Верховний Суд погоджується з висновком суду апеляційної інстанції, що невиконання вимог ухвал про залишення апеляційної скарги без руху не є поважною причиною пропуску строку апеляційного оскарження, оскільки не є такою, що не залежить від волі особи, яка подає апеляційну скаргу, і не надає такій особі права у будь-який необмежений час після сплину строку апеляційного оскарження реалізовувати право на апеляційне оскарження судового рішення.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 08 листопада 2019 року справа №806/190/16, від 24 січня 2020 року справа №240/8823/19.

Колегія суддів відхиляє доводи пов`язані з відсутністю коштів для сплати судового збору, оскільки такі не є підставою для поновлення цьому суб`єкту пропущеного ним процесуального строку, встановленого законом. Негативні наслідки, які настали у зв`язку з такою причиною, є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання процесуальних обов`язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними.

Відповідач, що діє від імені держави як суб`єкт владних повноважень, не може отримувати процесуальні преференції внаслідок фінансових складнощів, які склались у нього на поточний час, шляхом зволікання у виконанні процесуальних обов`язків, в тому числі, і щодо сплати судового збору. Обставини такого роду стосуються організації роботи відповідача і можуть свідчити про системні недоліки в його роботі, для усунення яких і для запобігання яких на майбутнє відповідач як суб`єкт владних повноважень повинен вжити необхідні заходи.

Касаційна скарга не містить інших відомостей про обставини, які б давали підстави для поновлення строку апеляційного оскарження, а також свідчили б про порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права при ухваленні судового рішення, а тому підстави для його скасування та задоволення касаційної скарги відсутні.

Верховний Суд враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії (Віііг Тоща V. Зраіп) серія А. 303-А; пункт 29).

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до частини першої статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Частиною другою статті 350 КАС України передбачено, що не може бути скасовано правильне по суті і законне судове рішення з мотивів порушення судом норм процесуального права, якщо це не призвело і не могло призвести до неправильного вирішення справи.

З урахуванням вищезазначеного колегія суддів приходить до висновку про те, що оскаржуване судові рішення суду апеляційної інстанції не підлягає скасуванню.

Таким чином, зважаючи на приписи статті 350 КАС України, касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

Судові витрати

З огляду на результат касаційного розгляду, судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 3, 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Державної виконавчої служби Новоград-Волинського міськрайонного управління юстиції Житомирської області залишити без задоволення.

Ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 29 липня 2019 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач А.Г. Загороднюк

судді Л.О.Єресько

В.М. Соколов