Постанова

від 11.03.2020 по справі 372/771/16-ц

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

12 березня 2020 року

м. Київ

справа № 372/771/16-ц

провадження № 61-11640св19

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого Крата В. І.,

суддів: Дундар І. О., Журавель В. І., Краснощокова Є. В. (суддя-доповідач), Русинчука М. М.,

учасники справи:

позивачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 , ОСОБА_30 , ОСОБА_31 , ОСОБА_32 , ОСОБА_33 , ОСОБА_34 , ОСОБА_35 , ОСОБА_36 , ОСОБА_37 , ОСОБА_38 , ОСОБА_39 , ОСОБА_40 , ОСОБА_41 , ОСОБА_42 , ОСОБА_43 ,

відповідачі: Товариство з обмеженою відповідальністю «Побутрембудматеріали», Товариство з обмеженою відповідальністю «БРСМ-Нафта», Товариство з обмеженою відповідальністю «Укртрансоіл-2009», Товариство з обмеженою відповідальністю «Парком Транс»,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи касаційні скарги ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_44 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 ни, ОСОБА_17 , ОСОБА_45 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 , ОСОБА_30 , ОСОБА_31 , ОСОБА_32 , ОСОБА_33 , ОСОБА_34 , ОСОБА_35 , ОСОБА_36 , ОСОБА_37 , ОСОБА_38 , ОСОБА_39 , ОСОБА_40 , ОСОБА_41 , ОСОБА_42 , ОСОБА_43 , подану представником ОСОБА_46 , і Товариства з обмеженою відповідальністю «Парком Транс», подану представником Томчишиним Андрієм Ігоровичем, на рішення Обухівського районного суду Київської області від

05 жовтня 2018 року в складі судді Потабенко Л. В. та постанову Київського апеляційного суду від 03 червня 2019 року в складі колегії суддів:

Лапчевської О. Ф., Болотова Є. В., Музичко С. Г.

ОПИСОВА ЧАСТИНА

Короткий зміст позовних вимог

У березні 2016 року позивачі звернулися до суду із позовом до Товариства

з обмеженою відповідальністю «Побутрембудматеріали» (далі ТОВ «Побутрембудматеріали»), Товариства з обмеженою відповідальністю «БРСМ-Нафта» (далі ТОВ «БРСМ-Нафта»), Товариства з обмеженою відповідальністю «Укртрансоіл-2009» (далі ТОВ «Укртрансоіл-2009»), Товариства з обмеженою відповідальністю «Парком Транс» (далі ТОВ «Парком Транс») про відшкодування моральної шкоди.

Свої вимоги позивачі мотивували тим, що 08 червня 2015 року у регіоні проживання позивачів на нафтобазі, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , розпочалася масштабна пожежа, яка тривала понад 10 днів, горіла велика кількість резервуарів з пальним.

Наслідком пожежі стало завдання шкоди природному довкіллю зі створенням небезпеки для життя і здоров`я людей Васильківського району. Причини пожежі на нафтобазі є очевидною загрозою для їх життя і здоров`я, життя і здоров`я членів їх сімей, загрозою для природного довкілля та екологічної безпеки, призвели до порушення усталених способів особистого і сімейного життя, безпеки житла, до звуження можливостей використання продукції особистого підсобного господарства. Позивачі та члени їх сімей зазнали душевних страждань, що виявилися у стресі, страхах, тривогах та хвилюваннях.

Посилаючись на зазначене, просили суд стягнути на користь кожного солідарно

з відповідачів спричинену моральну шкоду в розмірі 576 мінімальних заробітних плат, що на момент подання позову до суду становило 793 728,00 грн.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Обухівського районного суду Київської області від 05 жовтня

2018 року позовні вимоги задоволено частково, стягнуто з ТОВ «Побутрембудматеріали», ТОВ «Укртрансоіл-2009», ТОВ «Парком Транс» солідарно на користь кожного з позивачів моральну шкоду в розмірі 70000,00 грн. У задоволенні інших позовних вимог відмовлено.

Суд першої інстанції виходив з того, що наявними в матеріалах справи доказами доведено факт забруднення довкілля та вплив його наслідків на життя і здоров`я позивачів унаслідок надзвичайної події, яка сталася в період з 08 червня до

20 червня 2015 року на нафтобазі у Васильківському районі, що є підставою для відшкодування позивачам моральної шкоди, яка має бути стягнута солідарно

з ТОВ «Побутрембудматеріали», ТОВ «Парком Транс» та ТОВ «Укртрансоіл-2009» як власника, орендаря нафтобази та зберігача паливно?мастильних матеріалів на час виникнення надзвичайної події. Позовні вимоги щодо ТОВ «БРСМ-Нафта» суд уважав недоведеними та необґрунтованими, оскільки доказів причетності цього відповідача до пожежі надано не було.

Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції

Постановою Київського апеляційного суду від 03 червня 2019 року рішення Обухівського районного суду Київської області від 05 жовтня 2018 року в частині стягнення моральної шкоди та судового збору скасовано, прийнято в цій частині нове рішення про задоволення позову частково.

Стягнуто з ТОВ «Побутрембудматеріали», ТОВ «Парком Транс» і ТОВ «Укртрансоіл-2009» з кожного окремо на користь кожного з позивачів по 23333,00 грн спричиненої моральної шкоди та по 16,70 грн сплаченого судового збору за розгляд справи у суді першої інстанції.В іншій частині рішення Обухівського районного суду Київської області від 05 жовтня 2018 року залишено без змін.

Суд апеляційної інстанції вважав доведеними та обґрунтованими вимоги щодо ТОВ «Побутрембудматеріали» як власника нафтобази, ТОВ «Парком Транс» як орендаря нафтобази, і ТОВ «Укртрансоіл-2009» як зберігача паливно?мастильних матеріалів на час виникнення надзвичайної події. Скасовуючи рішення суду першої інстанції в частині солідарного зобов`язання відповідачів, суд зазначив, що така відповідальність настає за порушення обов`язку, встановленого законом або підзаконним актом, і кожен з відповідачів несе окрему відповідальність і може бути звільнений від її відшкодування, якщо доведе, що шкоди завдано не з його вини. З урахуванням принципів розумності

й справедливості, враховуючи характер і обсяг моральних страждань, яких зазнали позивачі, суд апеляційної інстанції стягнув з кожного відповідача окремо на користь позивачів по 23 333,00 грн моральної шкоди кожному.

Аргументи учасників справи

У червні 2019 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга позивачів, подана представником ОСОБА_46 , в якій вони, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просили скасувати зазначені судові рішення та ухвалити нове рішення про задоволення позову в повному обсязі.

Касаційна скарга мотивована тим, що діяльність ТОВ «Побутрембудматеріали», ТОВ «ПаркомТранс», ТОВ «Укртрансоіл-2009» і ТОВ «БРСМ-Нафта» є діяльністю, пов`язаною з використанням, зберіганням і утриманням механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічно- вибухо- і вогненебезпечних речовин, що створюють підвищену небезпеку щодо необмеженої кількості людей, а отже, ця діяльність є джерелом підвищеної небезпеки і вказані суб`єкти господарювання повинні відповідати спільно. Відповідачами за спричинення моральної шкоди є структури бренду «БРСМ» як власники, володільці чи користувачі джерел підвищеної небезпеки. Оскільки моральна шкода спричинена відповідачами спільно, то відповідно до частини першої статті

1190 ЦК України особи, спільними діями або бездіяльністю яких було завдано шкоди, несуть солідарну відповідальність перед потерпілими. При визначенні структури моральної шкоди суд апеляційної інстанції, правильно пославшись на пункти 1 та 3 частини другої статті 23 ЦК України, неправильно не застосував положення пункту 2 частини другої статті 23 ЦК України. Апеляційний суд безпідставно не взяв до уваги висновок спеціалістів за результатами психологічного дослідження, у зв`язку з чим неправильно визначив розмір відшкодування моральної шкоди. Правильно пославшись у своєму рішенні на доведеність порушення прав позивачів через дію джерела підвищеної небезпеки, апеляційний суд не дав правової оцінки факту наявності вини в діях відповідачів.

У червні 2019 року представник ТОВ «Парком Транс» Томчишин А. І. подав до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просив скасувати судові рішення у справі та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову в повному обсязі.

Касаційна скарга мотивована тим, що висновки апеляційного суду щодо негативного впливу пожежі на стан здоров`я позивачів, наявності шкоди майну позивачів ґрунтуються виключно на припущеннях. Суд неправильно застосував статтю 23 ЦК України, оскільки саме по собі посилання на хвилювання та страждання внаслідок пожежі без доведення реальної заподіяної шкоди здоров`ю не є підставою для відшкодування моральної шкоди.

У серпні 2019 року до Верховного Суду надійшов відзив ТОВ «БРСМ-Нафта» на касаційну скаргу позивачів, у якому зазначається, що оскаржені судові рішення в частині відмови у задоволенні позовних вимог до ТОВ «БРСМ-Нафта»

є законними і обґрунтованими.

Рух справи

УхваламиВерховного Суду від 05 липня та від 05 серпня 2019 року відкрито касаційне провадження в цій справі за касаційними скаргами позивачів і ТОВ «Парком Транс».

Ухвалою Верховного Суду від 02 березня 2020 року справу призначено до судового розгляду.

Відповідно до пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ», який набрав чинності 08 лютого 2020 року, установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

08 червня 2015 року близько 17 години на нафтобазі, власником якої є ТОВ «Побутрембудматеріали», що знаходиться за адресою: Київська область, Васильківський район, смт Глеваха, вул. Південна, 1, виникла пожежа, яка тривала до 10 години 20 червня 2015 року, що підтверджується актом про пожежу від 08 червня 2015 року.

Державна служба України з надзвичайних ситуацій на виконання рішення спеціальної Урядової комісії з ліквідації наслідків надзвичайної ситуації (далі Урядова комісія) від 11 червня 2015 року експертним висновком № 4-2015 затвердила класифікацію зазначеної події як надзвичайної ситуації техногенного характеру (код НМ-10220 НС) унаслідок пожежі, вибуху на об`єкті розвідування, видобування, перероблення, транспортування чи зберігання легкозаймистих, горючих, а також вибухових речовин регіонального рівня. Внаслідок пожежі чотири особи загинуло та 15 осіб постраждало.

Згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 09 червня

2015 року № 583-р «Про утворення Урядової комісії з ліквідації наслідків надзвичайної ситуації, що виникла 8 червня 2015 року у Київській області» ідеться саме про пожежу на нафтобазі ТОВ «Побутрембудматеріали».

Відповідно до звіту Урядової комісії про результати ліквідації наслідків надзвичайної ситуації на території нафтобази ТОВ «Побутрембудматеріали» підтверджено статус події пожежі як надзвичайної ситуації, підтверджено загибель п`яти осіб та травмування 16 осіб; підтверджено, що пожежа тривала

з 17 години 08 червня 2016 року до 10 години 20 червня 2016 року; зафіксовано, що в гасінні пожежі загалом взяли участь 939 осіб та 117 одиниць спецтехніки; що нафтобаза ТОВ «Побутрембудматеріали» через порушення містобудівного законодавства, правил технічної, пожежної та екологічної безпеки функціонувала як аварійно - небезпечний об`єкт, що пожежа мала негативні наслідки для довкілля; що пожежа становила загрозу для життя людей кількох населених пунктів через близькість нафтобази до військового складу боєприпасів; що такого розвитку подій вдалося уникнути лише завдяки самовідданим діям пожежників.

Цілісний комплекс нафтосховища належить ТОВ «Побутрембудматеріали», використовувався ТОВ «Укртрансоіл-2009» і ТОВ «Парком Транс»

у господарській діяльності.

За останні два роки існування та експлуатації нафтобази органи державного пожежного нагляду, органи Державного нагляду і контролю у сфері пожежної безпеки проводили перевірки, за результатами яких було встановлено, що об`єкт експлуатувався без забезпечення встановлених відповідними нормами

і правилами протипожежних відстаней між будівлями та спорудами, розміщеними на території, а також без урахування зазначених в актах перевірок технічних умов щодо пожежної і техногенної безпеки.

Спеціальна комісія Державної служби України з питань праці провела розслідування групових нещасних випадків, що сталися 08, 09 та 11 червня

2015 року внаслідок пожежі на території нафтобази ТОВ «Побутрембудматеріали» за адресою: Київська область, Васильківський район, смт Глеваха, вул. Південна, 1, в результаті якої постраждало 10 осіб, у тому числі працівників ТОВ «Укртрансоіл-2009» і ТОВ «Парком Транс». Комісія визначила основні причини трагедії: здійснення операцій технологічного процесу

з порушенням вимог нормативних документів; експлуатація обладнання загального призначення (не спеціалізованого, не у вибухозахищеному виконанні); експлуатація виробничо-складської бази надходження продуктів без проєктної та виконавчої документації, акта готовності об`єкта до експлуатації, сертифіката відповідності закінченого будівництвом об`єкта проєктній документації, нормативним документам, нормативно-правовим актам з охорони праці; недотримання протипожежних відстаней; участь у виробничому (технологічному) процесі осіб, які не мають професійної підготовки, у тому числі з охорони праці.

Головне слідче управління Національної поліції України здійснює досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань за № 1201511014000088 08 червня 2015 року, за фактом порушень правил безпеки на вибухонебезпечних підприємствах, безпечної експлуатації споруд, що призвело до виникнення пожежі на території нафтобази, розташованої на вул. Південній в смт Глеваха Васильківського району Київської області, а також щодо випуску на ринок небезпечної продукції та ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених статтями 227, 273, частиною другою статті 275, частиною третьою статті 212 КК України. 13 червня та

15 червня 2015 року провідному інженерові ТОВ «Парком Транс» та заступникові директора ТОВ «Укртрансоіл-2009» відповідно повідомлено про підозру

у вчиненні кримінального правопорушення.

Згідно зі звітом Урядової комісії встановлено, що у жовтні 2009 року ТОВ «Побутрембудматеріали» набуло право власності на виробничо-складську базу нафтопродуктів з резервуарним парком для пального 3 525 куб. м. на підставі рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 29 жовтня 2009 року про визнання дійсним договору купівлі-продажу нерухомого майна від 07 жовтня 2009 року. Модернізацію існуючого комплексу виробничо-складської бази нафтопродуктів у період з 2011 до 2012 року проводило ТОВ «Побутрембудматеріали». Проєкт модернізації передбачав додаткове розміщення п`яти резервуарів по 900 куб. м. та 17 резервуарів по 50 куб. м. Під час модернізації було розміщено на 8 резервуарів більше, ніж передбачено проєктом, при цьому замовник не поінформував Головне управління ДСНС України у Київській області про наміри щодо влаштування додаткових резервуарів.

Згідно з актом проведення спеціального розслідування нещасних випадків (аварії), що стались 08 червня 2015 року у ТОВ «Побутрембудматеріали», ТОВ «Укртрансоіл-2009» і ТОВ «Парком Транс», встановлено, що після завершення будівництва другої черги виробничо-складської бази нафтопродуктів і її модернізації (реконструкції) у період з 2011 до 2012 року та з 2013 до 2014 року вона експлуатувалась у робочому режимі без уведення її в експлуатацію

у встановленому порядку. Державна архітектурно-будівельна інспекція України повідомила спеціальну комісію з розслідування нещасних випадків про те, що

в Єдиному державному реєстрі немає інформації щодо видачі

ТОВ «Побутрембудматеріали» за адресою: смт Глеваха Васильківського району Київської області документів дозвільного характеру (дозволів на виконання будівельних робіт, сертифікатів) та документів декларативного характеру (повідомлень про початок виконання підготовчих (будівельних) робіт, декларацій про готовність об`єкта до експлуатації; об`єкт (виробничо-складська база нафтопродуктів) експлуатувався без забезпечення встановлених відповідними нормами і правилами протипожежних відстаней між будинком і спорудами,

а також без урахування зазначених технічних умов щодо пожежної і техногенної безпеки (згідно із звітом Урядової комісії від 27 серпня 2005 року

№ 01-12655//171).

У східній частині території нафтобази ТОВ «Побутрембудматеріали» на відстані 60 м від її огорожі, розташована військова частина, а в південній частині на відстані 100 м від огорожі територія нафтобази ПП «Петра-Резерв» (бренд «КЛО»). Спеціальна комісія вважала, що стан об`єкта (виробничо-складська база нафтопродуктів) у цілому, а також устаткування і конструкції (технологічне обладнання, трубопроводи, архітектура, пускорегулююча апаратура, резервуари) не відповідали нормативним вимогам.

Відповідно до укладеного договору від 01 квітня 2013 року№ 01/04/13-1

ТОВ «Побутрембудматеріали» передав в оренду ТОВ «Укртрансоіл-2009» строком на 2 роки 11 місяців цілісно-майновий комплекс першої черги виробничо-складської бази, який ТОВ «Укртрансоіл-2009» йому повернуло (акт приймання-передачі (повернення) нерухомого майна від 30 квітня 2015 року).

Згідно з договором від 01 травня 2015 року № 01/05/15

ТОВ «Побутрембудматеріали» передало в оренду ТОВ «Парком Транс» строком на 2 роки у користування нерухоме майно, а саме цілісно-майновий комплекс, розташований за адресою:

АДРЕСА_2 .

Відповідно до підпункту 6.1.3 цього договору орендодавець зобов`язаний попередити орендаря про недоліки, які можуть бути небезпечними для життя, здоров`я третіх осіб чи призвести до пошкодження самого об`єкта оренди.

Орендодавець ТОВ «Побутрембудматеріали» не повідомив ТОВ «Парком Транс» про те, що об`єкт оренди не відповідає нормативним вимогам, оскільки на момент його передання були відсутні затверджена в установленому порядку проектна документація на весь цілісно-майновий комплекс нафтобази, акт відповідності закінченого будівництвом об`єкта проектній документації, державним будівельним нормам, стандартам і правилам; не повідомив про те, що є численні невідповідності технічного стану об`єкта в цілому та устаткування, конструкції (технологічного обладнання, трубопроводів, арматури, пускорегулюючої апаратури, резервуарів), зокрема, вимогам нормативних актів з охорони праці та промислової безпеки.

Передання в оренду оформлено актом приймання-передачі нерухомого майна від 01 травня 2015 року (додаток 1 до договору оренди від 01 травня 2015 року № 01/05/15), у пункті 2 якого зазначено: об`єкт оренди переданий в належному технічному стані, придатному для користування ним відповідно до меж оренди. Зауважень та претензій щодо якості, кількості та стану об`єкта оренди у сторін немає.

Згідно з підпунктом 6.3.2 зазначеного договору ТОВ «Парком Транс» (орендар) зобов`язаний забезпечити пожежну безпеку на об`єкті оренди.

Разом з цим ТОВ «Парком Транс», отримавши в оренду нафтобазу та розпочавши її експлуатацію, не вжило заходів щодо приведення об`єкта до належного технічного стану, придатного для безпечного користування відповідно до меж оренди.

На території нафтобази в резервуарах зберігалось пальне, яке було власністю попереднього орендаря (ТОВ «Укртрансоіл-2009») відповідно до договору зберігання від 01 травня 2015 року № 01/05/15-3Б, укладеного ним

з ТОВ «Парком Транс».

Відповідно до цього договору, а також розпорядження директора

ТОВ «Укртрансоіл-2009» Деменка О. М. від 03 липня 2015 року товарний оператор ТОВ «Укртрансоіл-2009» здійснював контроль за зберіганням

і відпуском цього пального і знаходився на території нафтобази під час виникнення пожежі.

В акті проведення спеціального розслідування нещасних випадків (аварії) було зазначено, що на час настання нещасного випадку на території нафтобази виробнича діяльність здійснювалась як працівниками ТОВ «Парком Транс», так

і працівниками ТОВ «Укртрансоіл-2009». Безпосереднім місцем, де стався нещасний випадок з працівниками ТОВ «Парком Транс» і ТОВ «Укртрансоіл-2009», була їх зона роботи (робоче місце).

ТОВ «Парком Транс» і ТОВ «Укртрансоіл-2009» належать до суб`єктів господарювання з високим ступенем ризику, оскільки здійснювали діяльність, пов`язану з експлуатацією зареєстрованих у встановленому порядку машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки та обслуговуванням об`єктів, що належать до першої та другої категорії вибухонебезпеки.

Під час самої пожежі та після неї відповідні служби проводили дослідження щодо стану екології навколо місця події (проби ґрунту, води, повітря, продуктів) на вміст небезпечних речовин. Так, за результатами дослідження усіх проб ґрунту з території Васильківського району Київської області, здійсненого

ДУ «Інститут гігієни медичної екології ім. О.М. Марзєєва НАМН України», встановлено перевищення вмісту бензапірену (протокол від 24 червня 2015 року № 4, протокол від 30 червня 2015 року № 5). Як відомо з протоколів, перевищення є у кілька разів, в окремих випадках у десятки разів.

За результатами досліджень проб харчових продуктів, виконаних ДУ «Київський обласний лабораторний центр ДСЕСУ» (протокол від 16 червня 2015 року № 014) ,встановлено невідповідність вимогам зразків полуниці за вмістом свинцю та кадмію.

Відповідно до копії протоколу випробувань від 11 серпня 2015 року № 0759-Н Української лабораторії якості і безпеки продукції АПК критичні рівні забруднень продуктами горіння нафтопродуктів встановлено для ґрунтів за показниками сумарного вмісту нормованих бензапіренів та ненормованих поліароматичних вуглеводів, також для ґрунтів характерне перевищення лімітуючих показників вмісту сірки.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Позиція Верховного Суду

Касаційні скарги підлягають частковому задоволенню.

Предметом позову в цій справі є відшкодування моральної шкоди, завданої порушенням прав фізичних осіб на безпечне для життя і здоров`я довкілля.

Згідно з частиною першою статті 50 Конституції України кожен має право на безпечне життя і здоров`я довкілля та на відшкодування завданої порушенням цього права шкоди.

Частина перша статті 2 Конвенції про захист прав людини

і основоположних свобод 1950 року (далі Конвенція) встановлює, що право кожного на життя охороняється законом. Відповідно до статті 8 Конвенції кожен має право на повагу до свого приватного і сімейного життя, до свого житла.

Європейський суд з прав людини (далі ЄСПЛ) зазначив, що для того щоб порушити питання за статтею 8 Конвенції, втручання, щодо якого скаржиться заявник, має безпосередньо впливати на його житло, приватне або сімейне життя та має досягти певного мінімального рівня. Тому для рішення першочерговим є те, чи може забруднення довкілля, на яке скаржиться заявник, вважатися таким, що достатньо негативно впливає на користування зручностями його житла та якість його приватного і родинного життя (Dzemyuk v. Ukraine, № 42488/02, §77, 04 вересня 2014 року).

Оцінка такого мінімального рівня є відносною та залежить від усіх обставин справи, таких як інтенсивність і тривалість шкідливого впливу та його фізичні чи психологічні наслідки. Також має братися до уваги загальний контекст довкілля. Суд нагадував, що не може бути безпідставної скарги за статтею 8 Конвенції, якщо шкода, стосовно якої подаються скарги, є незначною порівняно

з екологічними ризиками, притаманними життю в кожному сучасному місті (Hardy and Maile v. the United Kingdom, № 31965/07, §188, 14 лютого 2012 року).

Забруднення води є одним із чинників, які впливають на стан здоров`я заявників, а отже, на їх можливість користуватися своїм житлом, вести приватне та сімейне життя (Dubetska and Others v. Ukraine, № 30499/03, §110 та 113,

10 лютого 2011 року).

Згідно з частиною першою статті 270 ЦК України відповідно до Конституції України фізична особа має право на життя, право на охорону здоров`я, право на безпечне для життя і здоров`я довкілля, право на недоторканність особистого сімейного життя.

Статтею 282 ЦК України передбачено, що фізична особа має право вимагати усунення небезпеки, створеної внаслідок підприємницької діяльності, яка загрожує життю та здоров`ю.

Відповідно до частини першої статті 293 ЦК України фізична особа має право на безпечне для життя і здоров`я довкілля, право на достовірну інформацію про стан довкілля, про якість харчових продуктів і предметів побуту, а також права на її збирання та поширення.

Згідно з частинами другою, третьою статті 293 ЦК України діяльність фізичної та юридичної особи, що призводить до знищення, псування, забруднення довкілля,

є незаконною. Кожен має право вимагати припинення такої діяльності. Фізична особа має право на безпечні для неї продукти споживання (харчові продукти та предмети побуту).

Відповідно до частини першої статті 9 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» кожний громадянин має право на безпечне для його життя і здоров`я навколишнє природне середовище.

У частині другій статті 23 ЦК України визначено, що моральна шкода полягає:

у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку

з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Згідно з частинами першою, другою статті 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утримання диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно з пунктами 1, 3 частини другої статті 1167 ЦК України моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала: якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки; в інших випадках, встановлених законом.

Стаття 16 Закону України «Про об`єкти підвищеної небезпеки» встановлює, що шкода (в тому числі моральна), заподіяна фізичним чи юридичним особам внаслідок аварії, що сталася на об`єкті підвищеної небезпеки, незалежно від вини суб`єкта господарської діяльності, у власності або у користуванні якого перебуває об`єкт підвищеної небезпеки, відшкодовується суб`єктом господарської діяльності цим особам у повному обсязі, крім випадків, коли аварія виникла внаслідок непереборної сили або з умислу потерпілого.

ЄСПЛвказує, що оцінка моральної шкоди за своїм характером є складним процесом, за винятком випадків, коли сума компенсації встановлена законом (STANKOV v. BULGARIA, № 68490/01, § 62, ЄСПЛ, 12 липня 2007 року).

У справі, що розглядається, суди правильно застосували норми матеріального права та зробили обґрунтований висновок про доведеність заподіяння моральної шкоди позивачам внаслідок пожежі на нафтобазі, яка мала очевидну загрозу для життя і здоров`я позивачів та членів їх сімей, загрозу для природного довкілля та екологічної безпеки, призвела до порушення усталених способів особистого і сімейного життя, безпеки житла, до звуження можливостей використання продукції особистого підсобного господарства. Внаслідок зазначених обставин позивачі пережили значні душевні хвилювання.

Позивачі є місцевими жителями, які 12 днів чекали припинення пожежі, що була для них психотравмуючим фактором, оскільки вони відчували реальну загрозу їхньому життю, довкіллю, їх майну.

Крім того, суди встановили, що майже всі позивачі є людьми похилого віку, пенсіонерами та інвалідами зі своїми хронічними захворюваннями (підвищений тиск, астма, перенесені інфаркти та інше), а отже, подія, яка відбулась на нафтобазі, зі всіма проявами та наслідками, вочевидь, негативно вплинула (або могла вплинути) на стан здоров`я позивачів.

Позивачі мають земельні ділянки, на яких вирощували та продовжують вирощувати сільськогосподарську продукцію. Знищення такої продукції (безпосередньо під час пожежі або як наслідок забруднення та заборони вживання) і є «знищенням чи пошкодженням майна позивачів».

Доводи касаційної скарги ТОВ «Парком Транс» про те, що доказів завдання шкоди здоров`ю позивачів не надано, є необґрунтованими, оскільки зводяться до незгоди з висновками судів стосовно встановлення обставин справи та їх переоцінки, що згідно з частиною першою статті 400 ЦПК України (в редакції станом на 07 лютого 2020 року) не входить до компетенції суду касаційної інстанції.

Проте, вирішуючи спір в частині визначення моральної шкоди на користь позивачів по 70000,00 грн кожному, суди не повною мірою врахували характер

і обсяг страждань, яких зазнали позивачі як жителі населеного пункту, який перебував у зоні надзвичайної ситуації, тривалість події та інші чинники заподіяння моральної шкоди внаслідок пожежі на нафтобазі.

З урахуванням установлених судами обставин справи, характеру порушення прав позивачів як жителів населеного пункту, який перебував у зоні надзвичайної ситуації, тривалості події та негативних наслідків пожежі на нафтобазі, наявних у матеріалах справи комісійних висновків спеціалістів за результатами психологічного дослідження стосовно кожного з позивачів відповідно до вимог розумності і справедливості Верховний Суд вважає, що на користь позивачів підлягає стягненню компенсація моральної шкоди по 50000,00 грн кожному.

При цьому, покладаючи відповідальність за завдану моральну шкоду на

ТОВ «Побутрембудматеріали», ТОВ «Парком Транс» і ТОВ «Укртрансоіл-2009»

в рівних частках, суд апеляційної інстанції не врахував, що відповідно до частини другої статті 1190 ЦК України за заявою потерпілого суд може визначити відповідальність осіб, які спільно завдали шкоди, у частці відповідно до ступеня їхньої вини.

Тому колегія суддів Верховного Суду дійшла висновку про необхідність визначення ступеня відповідальності кожного з відповідачів перед позивачами.

Суди встановили, що внаслідок самовільного влаштування власником нафтобази під час проведення модернізації нафтобази 8 резервуарів для пального, дозвіл на встановлення яких не було надано, ускладнювалось гасіння пожежі. Організація оперативних дій пожежно-рятувальних підрозділів під час гасіння пожежі ускладнювалась через незадовільний протипожежний стан об`єкта, у тому числі, недотримання протипожежних відстаней між групами резервуарів залежно від їх об`єму. Зазначені фактори унеможливили своєчасне

і достатнє подання вогнегасних речовин на гасіння та охолодження резервуару об`ємом 900 куб. м з подальшим розливом пального по всій площі резервуарного парку та його загоранням з подальшим вибухом пароповітряної суміші.

Зазначене порушення призвело до того, що пожежу неможливо було ліквідувати остаточно через її постійні займання внаслідок розгерметизації інших резервуарів. Остаточно пожежу ліквідовано 20 червня 2015 року.

Урядова комісія дійшла до висновку, що лише завдяки самовідданим діям пожежних-рятувальників у перші 14 годин вдалося відтягти процес вибуху резервуарів та не дати пожежі поширитися за межі території палаючої нафтобази, оскільки була реальна загроза поширенню вогню на поруч розташовані потенційно небезпечні об`єкти, зокрема, нафтобазу «КЛО» та військову частину.

Таким чином, хоча на час виникнення пожежі нафтобаза не перебувала

у користуванні власника, а була передана за договором оренди, власник повинен нести відповідальність за зазначені порушення будівельних норм щодо розміщення не у встановленому законом порядку 8 резервуарів, що мало наслідком тривале гасіння пожежі протягом 12 днів та було ускладнюючим фактором під час гасіння.

Згідно з висновком Урядової комісії, під час експлуатації нафтобази як джерела підвищеної небезпеки орендар ТОВ «Парком Транс», у користуванні якого перебувала нафтобаза, допустив численні порушення правил пожежної

і техногенної безпеки, а саме: не забезпечив обвалування груп резервуарів, необхідного запасу вогнегасних речовин, системи автоматичного пожежогасіння в приміщеннях насосних з перекачуванням нафтопродуктів та належного водопостачання. Крім того, ліквідація пожежі ускладнилася незадовільними діями персоналу нафтобази та невчасним сповіщенням про пожежу.

З урахуванням наведеного колегія суддів Верховного Суду вважає, що власник та орендар мають відповідати за заподіяну моральну шкоду перед позивачами

у частці 40 % з кожного.

Частку вини ТОВ «Укртрансоіл-2009» як особи, що зберігала та використовувала нафтопродукти, які знаходились на нафтобазі й при зберіганні яких були встановлені численні порушення правил пожежної безпеки, слід визначити

в розмірі 20 %.

Таким чином, з відповідачів ТОВ «Побудрембудматеріали» і ТОВ «Парком Транс» підлягає стягненню моральна шкода у розмірі по 20000,00 грн,

а з ТОВ «Укртрансоіл-2009» 10000,00 грн кожному позивачу.

Доводи представника позивачів про те, що оскільки моральна шкода спричинена відповідачами спільно, то відповідальність за таку шкоду вони мають нести в солідарному порядку, є безпідставними, оскільки особи, які спільно завдали шкоди, є солідарними боржниками перед потерпілою особою лише в разі, якщо неможливо визначити ступінь їх участі у завданні шкоди. За відсутності доказів, що підтверджують сукупність та взаємопов`язаність дій відповідачів, об`єднаних спільними намірами, немає підстав для покладення на них солідарної відповідальності за заподіяну потерпілим особам моральну шкоду.

Зазначене узгоджується з правовим висновком Верховного Суду, викладеним

у постанові від 19 лютого 2020 року у справі №372/1308/16-ц (провадження №61-6756св19), в якій спірні правовідносини були аналогічними.

Висновки за результатами розгляду касаційних скарг

Доводи касаційної скарги дають підстави для висновку, що оскаржене рішення апеляційного суду частково ухвалене без додержання норм матеріального та процесуального права. У зв`язку з наведеним та зважаючи на те, що у справі не вимагається збирання або додаткової перевірки чи оцінки доказів, обставини справи встановлені судами повно, колегія суддів Верховного Суду вважає, що касаційні скарги слід задовольнити частково, оскаржене рішення суду апеляційної інстанції змінити в частині стягнення моральної шкоди щодо кожного з відповідачів, а в іншій частині рішення апеляційного суду залишити без змін.

Керуючись статтями 400, 402, 409, 410, 412, 416 ЦПК України (в редакції, чинній станом на 07 лютого 2020 року), Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_44 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 , ОСОБА_30 , ОСОБА_31 , ОСОБА_32 , ОСОБА_33 , ОСОБА_34 , ОСОБА_35 , ОСОБА_36 , ОСОБА_37 , ОСОБА_38 , ОСОБА_39 , ОСОБА_40 , ОСОБА_41 , ОСОБА_42 , ОСОБА_43 та касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Парком Транс» задовольнити частково.

Постанову Київського апеляційного суду від 03 червня 2019 року в частині стягнення моральної шкоди змінити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Побутрембудматеріали» на користь ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_44 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 , ОСОБА_30 , ОСОБА_31 , ОСОБА_32 , ОСОБА_33 , ОСОБА_34 , ОСОБА_35 , ОСОБА_36 , ОСОБА_37 , ОСОБА_38 , ОСОБА_39 , ОСОБА_40 , ОСОБА_41 , ОСОБА_42 , ОСОБА_43 по 20000,00 грн кожному.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Парком Транс» на користь ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_44 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 , ОСОБА_30 , ОСОБА_31 , ОСОБА_32 , ОСОБА_33 , ОСОБА_34 , ОСОБА_35 , ОСОБА_36 , ОСОБА_37 , ОСОБА_38 , ОСОБА_39 , ОСОБА_40 , ОСОБА_41 , ОСОБА_42 , ОСОБА_43 по 20000,00 грн кожному.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Укртрансоіл-2009» на користь ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_44 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 , ОСОБА_30 , ОСОБА_31 , ОСОБА_32 , ОСОБА_33 , ОСОБА_34 , ОСОБА_35 , ОСОБА_36 , ОСОБА_37 , ОСОБА_38 , ОСОБА_39 , ОСОБА_40 , ОСОБА_41 , ОСОБА_42 , ОСОБА_43 по 10000,00 грн кожному.

В іншій частині постанову Київського апеляційного суду від 03 червня 2019 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий В. І. Крат

Судді: І. О. Дундар

В. І. Журавель

Є. В. Краснощоков

М. М. Русинчук