Ухвала

від 19.03.2020 по справі 472/1013/18

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

19 березня 2020 року

м. Київ

справа № 472/1013/18

провадження № 61-4184ск20

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Кузнєцова В. О. (суддя-доповідач), Жданової В. С., Ігнатенка В. М., розглянув касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства Миколаївське на рішення Веселинівського районного суду Миколаївської області від 24 жовтня 2019 року та постанову Миколаївського апеляційного суду від 27 січня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства Миколаївське про розірвання договору оренди, стягнення заборгованості з орендної плати та зобов`язання повернути земельні ділянки,

ВСТАНОВИВ :

У вересні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Приватного акціонерного товариства (далі - ПрАТ) Миколаївське про розірвання договору оренди, стягнення заборгованості з орендної плати та зобов`язання повернути земельні ділянки .

Позовна заява мотивована тим, що 22 березня 2010 року між ОСОБА_1 та Сільськогосподарським закритим акціонерним товариством (далі - СЗАТ) Миколаївське був укладений договір оренди земельних ділянок: площею 5,02 га з кадастровим номером № 4821780600:03:000:0236, площею 0,51 га з кадастровим номером № 4821780600:04:000:0734, які розташовані в межах території Катеринівської сільської ради Веселинівського району Миколаївської області, з цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, строком на 10 років.

Посилаючись на те, що відповідач не сплачував орендну плату, ОСОБА_1 просив розірвати договір оренди землі від 22 березня 2010 року, укладений між ним та СЗАТ Миколаївське , зобов`язати ПрАТ Миколаївське негайно передати йому у користування орендовані земельні ділянки та стягнути на його користь заборгованість з орендної плати за 2017, 2018 роки в сумі 3 208,30 грн.

Рішенням Веселинівського районного суду Миколаївської області від 24 жовтня 2019 року позов задоволено частково. Стягнуто з ПрАТ Миколаївське на користь ОСОБА_1 заборгованість з орендної плати за 2017, 2018 роки в розмірі 2 231,50 грн. В частині позовних вимог ОСОБА_1 до ПрАТ Миколаївське про розірвання договору оренди землі від 22 березня 2010 року та зобов`язання передати земельні ділянки у придатному для використання для сільськогосподарського виробництва стані відмовлено. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Постановою Миколаївського апеляційного суду від 27 січня 2020 року рішення суду першої інстанції залишено без змін.

02 березня 2020 року ПрАТ Миколаївське звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій в частині задоволених вимог, обґрунтовуючи свою вимогу неправильним застосуванням судами норм матеріального права і порушенням норм процесуального права, та ухвалити в цій частині нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

Відповідно до частини третьої статті 3 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Відповідно до пунктів 1, 2 частини шостої статті 19 ЦПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є: справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує двісті п`ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з частиною четвертою статті 19 ЦПК України спрощене позовне провадження призначене для розгляду, зокрема, малозначних справ, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

У відповідності до частини четвертої статті 274 ЦПК України в порядку спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах: 1) що виникають з сімейних відносин, крім спорів про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, розірвання шлюбу та поділ майна подружжя; 2) щодо спадкування; 3) щодо приватизації державного житлового фонду; 4) щодо визнання необґрунтованими активів та їх витребування відповідно до глави 12 цього розділу; 5) в яких ціна позову перевищує двісті п`ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 6) інші вимоги, об`єднані з вимогами у спорах, вказаних у пунктах 1-5 цієї частини.

Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що спрощене позовне провадження застосовується для розгляду малозначних справ, крім справ передбачених частиною четвертою статті 274 ЦПК України.

Прожитковий мінімум для працездатних осіб вираховується станом на 01 січня календарного року, в якому подається скарга (частина дев`ята статті 19 ЦПК України).

Предметом позову у даній справі є майнова вимога про стягнення заборгованості з орендної плати у розмірі 3 208,30 грн, ціна якої не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а тому в цій частині справа є малозначною у силу закону, а також немайнові вимоги про розірвання договору оренди та зобов`язання повернути земельні ділянки, в частині яких суд визнає дану справу справою незначної складності та такою, що не належить до винятків із цієї категорії, передбачених пунктом 2 частини шостої статті 19 ЦПК України.

Касаційна скарга містить посилання на випадки, передбачені пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України, за наявності яких судові рішення у малозначній справі підлягають касаційному оскарженню,однак такі є необґрунтованими й не спростовують визначення цієї справи як малозначної.

ПрАТ Миколаївське у касаційній скарзі вказує, що дана справа становить значний суспільний інтерес та має для нього виняткове значення, однак не наводить належного обґрунтування таким твердженням та не надає відповідних доказів.

Верховним Судом досліджено та взято до уваги: ціну позову, предмет позову, складність справи, а також значення справи для сторін і суспільства й не встановлено випадків, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України.

Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Правила, запроваджені законодавцем щодо обмеження права на касаційне оскарження, відповідають Конституції України, відповідно до статті 129 якої основними засадами судочинства є, серед інших, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Зазначене відповідає Рекомендаціям № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07 лютого 1995 року, який рекомендував державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини с статті 7 цієї Рекомендації скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися відносно тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування причин, з яких її справа сприятиме досягненню таких цілей.

Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини ), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: Levages Prestations Services v. France (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) від 23 жовтня 1996 року; Brualla Gomez de la Torre v. Spain (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) від 19 грудня 1997 року).

Оскільки зазначена касаційна скарга подана на судові рішення у малозначній справі, що не підлягають касаційному оскарженню, увідкритті касаційного провадження у даній справі слід відмовити.

На підставі викладеного та керуючись статтею 19, статтею 260, частиною четвертою статті 274, пунктом 2 частини третьої статті 389, пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

УХВАЛИВ :

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Приватного акціонерного товариства Миколаївське на рішення Веселинівського районного суду Миколаївської області від 24 жовтня 2019 року та постанову Миколаївського апеляційного суду від 27 січня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства Миколаївське про розірвання договору оренди, стягнення заборгованості з орендної плати та зобов`язання повернути земельні ділянки.

Копію ухвали, касаційну скаргу та додані до неї матеріали направити особі, яка подала скаргу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді В. О. Кузнєцов

В. С. Жданова

В. М. Ігнатенко