Рішення

від 18.03.2020 по справі 456/253/20

СТРИЙСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 456/253/20

Провадження № 2/456/611/2020

РІШЕННЯ

іменем України

18 березня 2020 року місто Стрий

Стрийський міськрайонний суд Львівської області в складі:

головуючого судді Саса С. С. ,

при секретарі Карпин О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Стрий справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа Голобутівська сільська рада Стрийського району Львівської області про визнання права власності на житловий будинок з належними до нього господарськими будівлями і спорудами в порядку спадкування,

встановив:

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом та просить визнати право власності на житловий будинок разом з належними до нього господарськими будівлями і спорудами, розташованого в АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за заповітом після смерті батька ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . В обгрунтування позовних вимог покликається на те, що відповідачі по справі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 є рідними сестрами позивача, а ОСОБА_4 - рідним братом. ІНФОРМАЦІЯ_1 у с.Голобутів Стрийського району Львівської області помер батько ОСОБА_5 , а мати ОСОБА_6 померла раніше, ІНФОРМАЦІЯ_2 . Після смерті батька відкрилася спадщина. Сторони відносяться до спадкоємців першої черги за законом відповідно до ст.1261 ЦК України, але 05.03.2008 батько склав заповіт, посвідчений Голобутівською сільською радою Стрийського району за № 60, яким розпорядився належним йому майном в користь позивача. Заповіт не змінено та не скасовано. Позивач прийняла спадщину, що відкрилася після смерті батька, оскільки постійно проживала з ним на час відкриття спадщини, що стверджується витягом з погосподарської книги №1 за 2016-2020 рр. Батько був головою колгоспного двору розташованого в АДРЕСА_1 , згідно свідоцтва про право особистої власності на жилий будинок від 25.04.1988р. Колгоспний двір складався з житлового будинку А1, загальною площею 73.3кв.м., житловою 62.7кв.м. разом з належними до нього господарськими будівлями і спорудами: літня кухня Б1, вбиральня В1, сарай Г1, сарай Д1, сарай Е1, сарай Ж1, гараж 31, кладова ЛІ, вимощення 1, огорожа №2, огорожа №3, хвіртка №4, огорожа №5, ворота № 6, хвіртка №7, хвіртка №8, колодязь питний № 9. Згідно висновку оцінювача від 20.12.2019, ринкова вартість майна становить 245 300 грн. Станом на 15.04.1991 в житловому будинку були зареєстровані батько, мати, позивач та відповідач ОСОБА_4 , який після ліквідації колгоспного двору знявся з реєстрації в будинку. Він не претендував і не претендує на свою частку у майні колишнього колгоспного двору як і на спадкове майно після смерті батьків. Тому позивачу з батьками повинно належати по 1/3 частці майна колишнього колгоспного двору. Після смерті матері, належну їй 1/3 частки в майні колишнього колгоспного двору прийняв батько. Відповідно до ч.3 ст. 1268 ЦК України, батько вважався таким, що прийняв спадщину, так як постійно проживав разом із матір`ю на час відкриття спадщини, але не оформив своїх спадкових прав. Після смерті батька, позивач успадкувала за заповітом належне йому за життя майно - 2/3 частини житлового будинку разом з відповідною частиною господарських будівель і споруд в АДРЕСА_1 , а також земельну ділянку, площею 1,5759 га, для ведення сільсько господарського виробництва, кадастровий № 4625380500: 02:000:0157, яка розташована на території Голобутівської сільської ради Стрийського району Львівської області та на яку державний нотаріус Стрийської державної нотаріальної контори видав на ім`я позивача свідоцтво про право на спадщину за заповітом від 13.12.2019, серія НОМЕР_1 , зареєстроване в реєстрі за № 3760, спадкова справа № 705/2019 р. Відносно належних батьку 2/3 частин житлового будинку разом з відповідною частиною господарських будівель і споруд нотаріус відмовив у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом з підстав, що господарство обліковується як колгоспний двір, тому позивач змушена звернутися до суду.

Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги підтримала.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_7 позовні вимоги підтримала, покликаючись на викладені в позовній заяві обставини та просить позов задоволити.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилася, хоча подала заяву про розгляд справи за її відсутності та позовні вимоги визнає.

Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з`явилася, хоча подала заяву про розгляд справи за її відсутності та позовні вимоги визнає.

Відповідач ОСОБА_4 в судове засідання не з`явився, хоча подав заяву про розгляд справи за його відсутності та позовні вимоги визнає.

Представник третьої особи Голобутівської сільської ради Стрийського району Львівської області Мерчук В. в судове засідання не з`явився, хоча подав заяву про розгляд справи за їх відсутності та не заперечує щодо задоволення позовних вимог.

Суд проаналізувавши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача, представника позивача, вважає, що визнання позову відповідачами слід прийняти та позов задоволити.

Згідно з ч.ч. 1, 4 ст. 206 ЦПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Судом встановлено, що батьками ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 є ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 , виданого 04.11.1972 Нежухівською сільською радою Стрийського району Львівської області.

Відповідно до свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_3 , виданого 30.05.1992 Нежухівською сільською радою Стрийського району Львівської області ОСОБА_8 уклала шлюб із ОСОБА_9 30.05.1992 року та після укладення шлюбу змінила прізвище на ОСОБА_10 .

Із свідоцтва про одруження серії НОМЕР_4 , виданого 12.11.1961 Завадівською сільської ради Стрийського району Львівської області вбачається, що ОСОБА_5 та ОСОБА_11 уклали шлюб 12.11.1961 та після укладення шлюбу присвоїли прізвище ОСОБА_12 .

Згідно із свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_5 , виданого 09.08.2002 Голобутівською сільською радою Стрийського району Львівської області, ОСОБА_6 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , актовий запис № 8.

Згідно із свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_6 , виданого 26.04.2019 виконавчим комітетом Голуботівської сільської ради Стрийського району Львівської області, ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , актовий запис № 5.

Відповідно до заповіту, посвідченого 05.03.2008 секретарем сільської ради Цуцуп Т.М., зареєстрованого в реєстрі за № 60 вбачається, що ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , на випадок своєї смерті розпорядився, що все його майно, де б воно не було і з чого б воно не складалося і взагалі все те, на що на день смерті матиме за законом, заповів ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Згідно свідоцтва про право особистої власності на жилий будинок від 25.04.1988, виданого виконкомом Стрийської районної Ради народних депутатів, цілий житловий будинок з приналежними до нього будівлями та спорудами, який розташований в АДРЕСА_1 належить на праві особистої власності колгоспному двору, головою якого є ОСОБА_5 .

З копії висновку про вартість майна на житловий будинок літ. А1 по АДРЕСА_1 , виданого 20.12.2019 фізичною особою-підприємцем ОСОБА_13 вбачається, що інвентаризаційна вартість житлового будинку з приналежними до нього спорудами становить 245300 грн.

Згідно технічного паспорта на будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 , за замовленням ОСОБА_1 , виготовленого 16.12.2019 ФОП ОСОБА_13 складається з: житлового будинку А1, літня кухня Б1, вбиральня В1, сарай Г1, сарай Д1, сарай Е1, сарай Ж1, гараж З1, кладова Л1, вимощення І, огорожа №1, огорожа №2, огорожа №3, хвіртка №4, огорожа №5, ворота №6, хвіртка №7, хвіртка №8, колодязь питний №9.

Згідно витягу із погосподарської книги №2 за 1991-1995 роки Голобутівської сільської ради Стрийського району Львівської області від 13.01.2020 №1, вбачається, що станом на 01.04.1991 в господарстві АДРЕСА_2 , яке являлось колгоспним двором, головою якого був ОСОБА_5 , за адресою: АДРЕСА_1 були зареєстровані: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 - голова колгоспного двору (помер), ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_6 - дружина (померла), ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_3 - донька, ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_7 - син.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 постійно поживала та була зареєстрована разом з батьком до дня його смерті, що підтверджується наявними в матеріалах справи витягами із погосподарської книги, видані Голобутівською сільською радою Стрийського району Львівської області від 13.01.2020 №11, №9, №10, №12, отже в силу вимог ч. 3 ст. 1268 ЦК України, останній вважається таким, що прийняв спадщину після смерті батька.

З копії свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 30.12.2019 вбачається, що ОСОБА_1 видане таке на спадкове майно ОСОБА_5 , а саме: земельної ділянки площею 1,5759 га, в межах згідно з планом, яка надана для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер: 4625380500:02:000:0157, яка розташована на території Голобутівської сільської ради Стрийського району Львівської області (спадкова справа №705/2019 заведена державним нотаріусом Стрийської державної нотаріальної контори Костур У.Т.).

Отже, судом встановлено, що за життя спадкодавцю належав житловий будинок з приналежними до нього господарськими будівлями та спорудами, на який останній у встановленому законом порядку не оформив правовстановлюючих документів, що унеможливлює оформлення спадкових прав позивача на вказане спадкове майно у нотаріальному порядку.

Відповідно до ст.120 ЦК УРСР, майно колгоспного двору належить його членам на праві сумісної власності. Частиною 2 ст.123 ЦК УРСР, визначено, розмір частки члена двору встановлюється виходячи з рівності часток усіх членів двору, включаючи неповнолітніх і непрацездатних.

Згідно п.6, а,б постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.1995 року Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглося після припинення його існування, мають ті члени двору, котрі до 15.04.1991 року не втратили право на частку в його майні. Розмір частки члена двору визначається виходячи з рівності часток усіх його членів, включаючи неповнолітніх та непрацездатних.

У п.3.1 Листа ВССУ від 16.05.2013 № 24-753/0/4-13 Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування зазначено, що погосподарські книги є особливою формою статистичного обліку, що здійснюється в Україні (УРСР) із 1979 року. Записи у погосподарських книгах визнавались в якості актів органів влади (публічних актів), що підтверджують право приватної власності. При вирішенні питання щодо визнання права власності на житлові будинки, споруди у порядку спадкування, записи у погосподарських книгах оцінюються у сукупності з іншими доказами, наприклад, ухваленими органами місцевого самоврядування рішеннями про оформлення права власності громадян на будинки, технічним паспортом на будівлі, тощо.

Згідно із ст.ст. 1216 , 1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Статтею 1217 ЦК України передбачено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно ч. 3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

З викладеного вище вбачається, що ОСОБА_1 як спадкоємець за заповітом, прийняла спадщину після смерті батька ОСОБА_5 , так як проживала з останнім до дня його смерті, подала до держнотконтори заяву про прийняття спадщини, однак не може оформити свої спадкові права у позасудовому порядку у зв`язку з відсутністю правовстановлюючих документів.

Статтею 1261 ЦК України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Судом встановлено, що до спадкоємців першої черги в померлого наявні також діти: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_8 , однак вони подали відповідні заяви від 23.01.2020, які зареєстровані в реєстрі за №1, №2, №3, секретарем виконкому Нежухівської сільської ради Стрийського району Львівської області, які повідомили, що не претендують на спадщину після смерті батька ОСОБА_5 .

Статтею 1268 ЦК України встановлено, що спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Прийнята спадщина визнається власністю спадкоємця з часу відкриття спадщини.

Спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно (ч.1 ст. 1297 ЦК України ).

Свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, встановленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Згідно зі ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Способом захисту цивільних прав та інтересів згідно зі ст. 16 цього Кодексу може бути, зокрема, визнання права.

Обставин, які б вказували, що на спірне майно, окрім позивача, в порядку спадкування чи з інших підстав претендують інші особи, в суді не встановлено.

Вимогами ст. 392 ЦК України та наданих до неї роз`яснень у листі ВССУ № 24-753/0/4-13 від 16.05.2013 Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування визначено, що право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності (ч.3.1). Окрім того, зазначено, що визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку. Отже, якщо нотаріусом обґрунтовано відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, виникає цивільно-правовий спір, що підлягає розглядові у позовному провадженні.

Законодавцем встановлений певний порядок набуття права власності на нерухоме майно в порядку спадкування - нотаріальний порядок. Лише у випадку неможливості оформлення права власності на спадщину в нотаріальному порядку, спадкоємець має право на судовий захист свого невизнаного, оспорюваного чи порушеного права.

Враховуючи вищенаведене, зокрема те, що реалізувати своє законне право спадкування в позасудовому порядку позивач не змогла, так як відсутні оригінали правовстановлюючих документів про право власності, вчинила усі дії, які були необхідними для видачі свідоцтва про право на спадщину, однак з незалежних від неї причин у видачі такого їй було відмовлено, а тому суд приходить до переконання, що позов є підставним та підлягає до задоволення.

Таким чином, проаналізувавши зібрані по справі докази, оцінені судом належним чином кожен окремо, їх достовірність та допустимість, а також їх достатність та взаємний зв`язок у сукупності, встановлені судом обставини, що свідчать про те, що позов є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 259, 263, 265, 268 ЦПК України, суд

вирішив:

Позов задоволити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ідентифікаційний номер НОМЕР_7 право власності на житловий будинок А-1, загальною площею 73,3 кв.м., житловою площею 62,7 кв.м разом з належними до нього господарськими будівлями і спорудами: літня кухня Б1, вбиральня В1, сарай Г1, сарай Д1, сарай Е1, сарай Ж1, гараж З1, кладова Л1, вимощення І, огорожа №1, огорожа №2, огорожа №3, хвіртка №4, огорожа №5, ворота №6, хвіртка №7, хвіртка №8, колодязь питний №9, що знаходяться за адресою АДРЕСА_1 в порядку спадкування за заповітом після смерті батька ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішення суду може бути оскаржене до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Головуючий суддя С. С. Сас