Рішення

від 12.03.2020 по справі 723/49/20

СТОРОЖИНЕЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 723/49/20

Провадження № 2/723/417/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

12 березня 2020 року м.Сторожинець

Сторожинецький районний суд

Чернівецької області в складі:

головуючого судді - Яківчика І.В.

за участю секретаря судового засідання - Крупчак М.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Сторожинець цивільну справу за позовом ОСОБА_1 в особі представника позивача ОСОБА_2 до Сторожинецького міжрайонного управління водного господарства про стягнення грошової компенсації за невикористану відпустку та стягнення середнього заробітку за весь час затримки, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 в особі представника позивача Ткач В.В. звернувся до суду з позовом про стягнення грошової компенсації за невикористану відпустку та стягнення середнього заробітку за весь час затримки, у якому з урахуванням уточнених позовних вимог, просив суд стягнути з відповідача на його користь грошову компенсацію за невикористану щорічну відпустку за період роботи 2015-2019 рр. у сумі 20437 грн. 15 коп. та середній заробіток за весь час затримки (грошової компенсації за невикористану щорічну відпустку) по день фактичного розрахунку у сумі 19551 грн. 36 коп.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що у період з 12 липня 2013 року по 26 листопада 2019 року він працював у Сторожинецькому міжрайонному управлінні водного господарства на посаді провідного інженера з використання водних ресурсів Вижницької експлуатаційної дільниці.

З 12 березня 2015 року на підставі Указу Президента України від 14.01.2015 року № 15 Про часткову мобілізацію призваний у ЗС України. 31 жовтня 2019 року його було звільнено на підставі наказу ОК Захід №349 від 26.10.2019 року у зв`язку із закінченням строку контракту.

01.11.2019 року позивач з`явився в Сторожинецьке міжрайонне управління водного господарства для продовження роботи на посаді провідного інженера з використання водних ресурсів Вижницької експлуатаційної дільниці і 04.11.2019 року пішов у відпустку.

На підставі заяви позивача про звільнення від 19.11.2019 року його 26.11.2019 року було звільнено за п.1 ст.36 КЗпП України, що також підтверджується наказом №50 від 26.11.2019 року про припинення трудового договору.

04.12.2019 року позивач скерував до начальника Сторожинецького міжрайонного управління водного господарства ОСОБА_3 претензію про виплату всіх сум, що належать працівнику в день звільнення та надання письмового повідомлення про нараховані та не нараховані суми від 02.12.2019 року, проте вказані суми не були виплачені.

Позивач та його представник письмово просили розглядати справу без їх участі, позов підтримали в повному обсязі та просили його задовольнити, не заперечували проти заочного розгляду справи.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце слухання справи повідомлявся належним чином. Про причини своєї неявки суд не повідомив. Письмових заяв не надходило.

На підставі ч. 4 ст. 223, ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд вважає можливим провести заочний розгляд справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Згідно ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною 1 статті 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню за наступних підстав.

Згідно ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

На підставі ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Правовідносини, які виникли між сторонами, регулюються нормами трудового законодавства, а саме: Кодексом законів про працю України.

Судом встановлено, що у період з 12 липня 2013 року по 26 листопада 2019 року позивач ОСОБА_1 працював у Сторожинецькому міжрайонному управлінні водного господарства на посаді провідного інженера з використання водних ресурсів Вижницької експлуатаційної дільниці (а.с. 11-12).

З 12 березня 2015 року на підставі Указу Президента України від 14.01.2015 року № 15 Про часткову мобілізацію призваний у ЗС України. 31 жовтня 2019 року його було звільнено на підставі наказу ОК Захід №349 від 26.10.2019 року у зв`язку із закінченням строку контракту (а.с.7).

З 01.11.2019 року позивач продовжив роботу в Сторожинецькому міжрайонному управлінні водного господарства на посаді провідного інженера з використанняводних ресурсів Вижницької експлуатаційної дільниці, а 04.11.2019 року пішов у відпустку (а.с.9).

На підставі наказу №50 від 26.11.2019 року (розпорядження) про припинення трудового договору (контракту) позивача було звільнено з посади провідного інженера з використанняводних ресурсів Вижницької експлуатаційної дільниці за угодою сторін (а.с.10).

Згідно ст.43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Згідно ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум. В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.

Відповідно до ст.117 КЗпП України підприємство, установа або організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу. Тобто, підставою для виплати працівникові його середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку є два юридичних факти - порушення власником строків розрахунку при звільненні (ст. 116 КЗпП) та вина власника.

Відповідно до п. 20 постанови Пленуму Верховного Суду України Про практику застосування судами законодавства про оплату праці №13 від 24.12.1999 р. роз`яснено, що установивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв`язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі, - наступного дня після пред`явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі ст.117 КЗпП стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при непроведенні його до розгляду справи - по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності.

Відповідно до ст.27 Закону України Про оплату праці порядок обчислення середньої заробітної плати працівника у випадках, передбачених законодавством, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно п.21 постанови Пленуму Верховного Суду України № 13 від 24.12.1999 р. Про практику застосування судами законодавства про оплату праці , при визначенні середньої заробітної плати слід виходити з того, що в усіх випадках, коли за чинним законодавством вона зберігається за працівниками підприємств, установ, організацій, це слід робити відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 р. № 100.

Відповідно до абз.3 п.2 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 р. №100, середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана відповідна виплата.

Згідно п. 8 Порядку нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

Із виписки Приватбанку по заробітній картці ОСОБА_1 від 10.02.2020 року нарахована заробітня плата за жовтень 2019 року (23 робочих дні) складає 4201 грн. 51 коп. та за листопад 2019 року ( 18 робочих днів) складає 8323 грн. 67 коп., середня заробітна плата ОСОБА_1 становить 305 грн. 49 коп.

Відповідач не провів повний розрахунок при звільненні позивача, та враховуючи те, що з моменту звільнення до моменту фактичного розрахунку 26.11.2019 року пройшло 64 робочих дні (станом на 28.02.2020 року) стягнення середнього заробітку за весь час затримки фактичного розрахунку складає 19551 грн. 36 коп.

З урахуванням викладеного, оцінюючи докази за своїм внутрішнім переконанням щодо їх належності, допустимості, достовірності, а також достатності і взаємності зв`язку у сукупності, суд вважає за необхідне позовні вимоги задовольнити.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат відповідно до ст.141 ЦПК України, суд приймає до уваги те, що позовні вимоги підлягають задоволенню, тому судовий збір у розмірі 840 (вісімсот сорок) гривень 80 коп. покладається на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст. 43 Конституції України, ст. ст. 15-16 ЦК України, ст. ст. 116-117 КЗпП України, ст. ст. 27, 34 Закону України Про оплату праці , ст. ст. 4, 12-13, 81, 133, 137, 141, ч. 2 ст. 247, 258-259, 263-266, 280, 282-284, 289, 354, 430 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 в особі представника позивача ОСОБА_2 до Сторожинецького міжрайонного управління водного господарства про стягнення грошової компенсації за невикористану відпустку та стягнення середнього заробітку за весь час затримки - задовольнити.

Стягнути з Сторожинецького міжрайонного управління водного господарства (ідентифікаційний код юридичної особи - 01033711, місцезнаходження вул.Хотинська, 5 м.Сторожинець Чернівецької області, на користь ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН № НОМЕР_1 мешканця АДРЕСА_1 грошову компенсацію за невикористану щорічну відпустку за період роботи 2015-2019 р.р. у сумі 20 437 (двадцять тисяч чотириста тридцять сім) гривень 15 коп.

Стягнути з Сторожинецького міжрайонного управління водного господарства (ідентифікаційний код юридичної особи - 01033711, місцезнаходження вул.Хотинська, 5 м.Сторожинець Чернівецької області, на користь ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН № НОМЕР_1 мешканця АДРЕСА_1 середній заробіток за весь час затримки (грошової компенсації за невикористану щорічну відпустку) по день фактичного розрахунку у сумі 19551 (дев`ятнадця тисяч п`ятсот п`ятдесят одна) гривня 36 коп.

Стягнути з Сторожинецького міжрайонного управління водного господарства (ідентифікаційний код юридичної особи - 01033711, місцезнаходження вул.Хотинська, 5 м.Сторожинець Чернівецької області, на користь держави судовий збір у розмірі 840 (вісімсот сорок) гривень 80 коп.

Допустити негайне виконання рішення суду в частині виплати заробітної плати, але не більше ніж за один місяць.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня проголошення судового рішення, до Чернівецького апеляційного суду через Сторожинецький районний суд.

Повний текст судового рішення складено 20 березня 2020 року.

Суддя :