Рішення

від 25.02.2020 по справі 753/2969/19

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/2969/19

провадження № 2/753/2999/20

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" лютого 2020 р. Дарницький районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Мицик Ю.С.,

при секретарі Пугач Д.С.

учасники справи не з`явилися

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом Київської місцевої прокуратури № 2 в інтересах Київської міської ради до Громадської організації Спортивний клуб веслування м. Києва , ОСОБА_1 про визнання недійсним договору іпотеки,-

встановив:

У лютому 2019 року Київська місцева прокуратура № 2 звернулася до Дарницького районного суду м. Києва з позовом в інтересах держави в особі Київської міської ради до Громадської організації Спортивний клуб веслування м. Києва , ОСОБА_1 про визнання недійсним договору іпотеки.

Позов обґрунтований такими обставинами.

Київською місцевою прокуратурою № 2 під час здійснення процесуального керівництва у кримінальному провадженні, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42016100020000185 за ч. 1 ст. 358 КК України, встановлено факт незаконної передачі в іпотеку комунального майна, а саме земельної ділянки площею 0,1 га, що розташована на території АДРЕСА_1 . Встановлено, що ОСОБА_2 набула права власності на вказану земельну ділянку на підставі рішення Київської міської ради від 17.09.2009 № 272/2341 та на підставі договору купівлі-продажу від 04.08.2014 продала та передала її ОСОБА_3 , яка в свою чергу на підставі договору купівлі-продажу від 15.09.2016 продала та передала вказану земельну ділянку ГО Спортивний клуб веслування м. Києва . Згодом ГО Спортивний клуб веслування м. Києва виступив майновим поручителем ОСОБА_4 за укладеним з нею та ОСОБА_1 договором позики грошових коштів № 2 від 28.01.2011, передав останньому в іпотеку вказану земельну ділянку.

Водночас місцевою прокуратурою встановлено, що рішення про передачу спірної земельної ділянки у власність ОСОБА_2 Київською міською радою не приймалося, документи, що посвідчують право власності на неї в Департаментів земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) відсутні.

Вказані обставини підтверджуються постановою Північного апеляційного господарського суду від 06.11.2018 у справі № 910/3514/18, якою задоволено позов Київської місцевої прокуратури № 2 в інтересах держави в особі Київської міської ради до ГО Спортивний клуб веслування м. Києва , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача ОСОБА_2 витребувано в ГО Спортивний клуб веслування м. Києва вказану земельну ділянку на користь власника - територіальної громади міста Києва в особі Київської міської ради.

Таким чином спірна земельна ділянка є власністю територіальної громади м. Києва, а тому розпоряджатися нею має право лише Київська міська рада, ГО Спортивний клуб веслування м. Києва не був законним власником земельної ділянки, а тому не мав права передавати її в іпотеку ОСОБА_1 .

Враховуючи викладене, зміст оспорюваного правочину суперечить вимогам ст. 5 Закону України Про іпотеку , що відповідно до ч. 1 ст. 203 та ст. 215 ЦК України є підставою для визнання його недійсним.

Ухвалою Дарницького районного суду від 25.02.2019 вказану справу прийнято до провадження суддею Мицик Ю.С. та постановлено розгляд справи здійснювати в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою суду від 08.10.2019 підготовче судове засідання закрито та призначено справу до розгляду по суті.

Київська міська рада заявлений в її інтересах позов підтримала, просила його задовольнити.

Відповідач - ГО Спортивний клуб веслування м. Києва в судове засідання свого представника не направив, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся відповідно до вимог закону, із заявами чи клопотаннями про неможливість розгляду справи у його відсутність до суду не звертався. Відзив на позов не подав.

Відповідач ОСОБА_1 , місце проживання якого зареєстроване на тимчасово окупованій території Автономної Республіки Крим, викликався до суду в порядку, встановленому ч. 11 ст. 128 ЦПК України - через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, проте в судове засідання він не з`явився, із заявами чи клопотаннями про неможливість розгляду справи у його відсутність до суду не звертався. Відзив на позов не подав.

В судове засідання 25.02.2020 учасники справи не з`явилися: прокурор та представник позивача подали заяви про розгляд справи за їх відсутності, а від відповідачів жодних клопотань чи заяв не надійшло.

Нез`явлення учасників справи є підставою для розгляду справи без фіксування судом засідання технічними засобами.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності учасників справи та ухвалити заочне рішення, відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України, оскільки прокурор та позивач не заперечували проти заочного розгляду справи.

Суд, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від вбачається, що 11.04.2014 державним реєстратором Реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві Чайко С.В. зареєстровано за ОСОБА_2 право власності на земельну ділянку площею 0,1 га, кадастровий номер 8000000000:90:283:0111, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , призначену для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд. Право власності ОСОБА_2 посвідчено свідоцтвом про право власності з індексним номером 20658910.

Підставою реєстрації права власності на вказану земельну ділянку за ОСОБА_2 стало рішення Київської міської ради від 17.09.2009 № 272/2341, за яким вказану земельну передано ОСОБА_2 у приватну власність.

ОСОБА_2 04.08.2014 уклала з ОСОБА_3 договір купівлі-продажу вказаної земельної ділянки, який посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Мазуром Р.Л. та зареєстровано в реєстрі за № 674.

У подальшому ОСОБА_3 на підставі договору купівлі-продажу від 15.09.2016, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Дем`яненко Т.М. та зареєстровано в реєстрі за № 906, продала та передала вказану земельну ділянку ГО Спортивний клуб веслування м. Києва .

Разом з тим, постановою Північного апеляційного господарського суду від 06.11.2018 у справі № 910/3514/18, задоволено апеляційну скаргу Заступника прокурора міста Києва, скасовано рішення Господарського суду м. Києва від 13.11.2017 у справі № 910/3514/18 та постановлено нове, яким задоволено позов Київської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Київської міської ради до ГО Спортивний клуб веслування м. Києва , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача ОСОБА_2 , про витребування земельної ділянки.

Судом апеляційної інстанції за результатами дослідження оригіналу рішення Київської міської ради від 17.09.2009 № 272/2341 встановлено що у п. 12 Додатку до рішення міститься інформація щодо виділення земельної ділянки АДРЕСА_2 , а не 902830111 на АДРЕСА_1 . У зав`язку з чим, суд дійшов висновку, що зазначена земельна ділянка Київською міською радою ОСОБА_2 не передавалася та відповідно вибуття спірної земельної ділянки з власності територіальної громади міста Києва в особі Київської міської радим відбулося поза її волею та незаконним шляхом.

Крім того, документ (рішення КМР від 17.09.2009 № 272/2341) на підставі в т.ч. якого проведено реєстраційні дії не містить інформації щодо передачі ОСОБА_2 спірної земельної ділянки, а тому відповідно до ч. 2 ст. 12 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , пріоритет мають відомості, викладені у рішенні КМР від від 17.09.2009 № 272/2341 (та додатку до нього), наданого КМР та наявного у відкритому доступі у мережі Інтернет, які не містять даних про передачу ОСОБА_2 спірної земельної ділянки.

Враховуючи викладене, вказаною постановою Північного апеляційного господарського, відповідно до ст. 388 ЦК України, витребувано в ГО Спортивний клуб веслування м. Києва земельну ділянку площею 0,1 га, кадастровий номер 8000000000:90:283:0111, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , на користь власника - територіальної громади міста Києва в особі Київської міської ради.

Також встановлено, що 15.12.2016 між ОСОБА_1 (іпотекодержателем) в особі представника ОСОБА_5 та ГО Спортивний клуб веслування м. Києва (іпотекодавцем) укладено договір іпотеки.

Вказаний договір іпотеки посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Дем`яненко Т.М. за реєстраційним № 1299, а також записи про іпотеку та обтяження земельної ділянки 15.12.2016 внесено до Державного реєстру іпотек та Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна.

За умовами договору іпотеки іпотекодавець з метою забезпечення виконання зобов`язань позичальника ОСОБА_4 за договором позики грошових коштів № 2 від 28.01.2011 передає в іпотеку іпотекодержателю нерухоме майно - земельну ділянку площею 0,1 га, кадастровий номер 8000000000:90:283:0111, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , призначену для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарський будівель і споруд.

Крім того, на примусовому виконанні у Дарницькому районному відділі м. Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві перебувало виконавче провадження № 58392836 за наказом Господарського суду м. Києва № 910/3514/17 від 22.12.2018 про витребування в ГО Спортивний клуб веслування м. Києва земельної ділянки площею 0,1 га, кадастровий номер 8000000000:90:283:0111, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 на користь власника - територіальної громади міста Києва в особі Київської міської ради.

Згідно акту державного виконавця вказане судове рішення фактично виконано, у зв`язку з чим 28.03.2019 державним виконавцем на підставі п. 9 ст. 39 Закону України про виконавче провадження винесено постанову про закінчення виконавчого провадження.

Також, державним реєстратором Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) 11.04.2019 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесено запис № 31148934 про реєстрацію права комунальної власності на вказану земельну ділянку за територіальною громадою міста Києва в особі Київської міської ради.

За положеннями частини 1 статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу .

Відповідно до частин першої-третьої та п`ятої статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, що вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (стаття 626 ЦК України).

Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 ЦК України).

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (частина 1 статті 628 ЦК України).

Згідно статті 546 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення зобов`язання.

Законом України Про іпотеку встановлено такий вид забезпечення виконання зобов`язання нерухомим майном як іпотека. Особливість іпотеки полягає в тому, що предмет іпотеки залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, але іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Відповідно до статті 3 цього Закону іпотека виникає на підставі договору, закону або рішення суду. Взаємні права і обов`язки іпотекодавця та іпотекодержателя виникають з моменту державної реєстрації іпотеки відповідно до закону.

Частина 1 статті 5 Закону України Про іпотеку визначає, що предметом іпотеки можуть бути один або декілька об`єктів нерухомого майна за таких умов: нерухоме майно належить іпотекодавцю на праві власності або на праві господарського відання, якщо іпотекодавцем є державне або комунальне підприємство, установа чи організація; нерухоме майно може бути відчужене іпотекодавцем і на нього відповідно до законодавства може бути звернене стягнення; нерухоме майно зареєстроване у встановленому законом порядку як окремий виділений у натурі об`єкт права власності, якщо інше не встановлено цим Законом.

Аналіз наведених законодавчих норм дає підстави для висновку, що право передачі майна в іпотеку, крім випадків виникнення іпотеки на підставі закону або рішення суду, належить його власникові.

Північним апеляційним господарським судом встановлено, що спірна земельна ділянка вибула з володіння територіальної громади м. Києва поза її волею, що і стало підставою для її витребування у спосіб, передбачений статтею 387 ЦК України .

Постанова Північного апеляційного господарського суду від 06.11.2018 у справі № 910/3514/18 про витребування земельної ділянки набрала законної сили, не скасована та є чинною.

За нормою частини 5 статті 82 ЦПК України обставини, встановлені стосовно певної особи рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини одним з основних елементів верховенства права є принцип правової визначеності (правової певності), який передбачає, що рішення суду, яке набрало законної сили, не може бути поставлено під сумнів.

Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів (частина 1 статті 328 ЦК України).

Відповідно до статті 316 ЦК України під поняттям права власності розуміється право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном (частина 1 статті 317 ЦК України)

Відповідно до положень статті 319 ЦК України власник володіє, користується та розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Стаття 321 ЦК України , у якій закріплений конституційний принцип непорушності права власності, проголошує, що особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Отже, з огляду на зміст постанови Північного апеляційного господарського суду від 06.11.2018 у справі № 910/3514/18, яке має преюдиційне значення у цій справі, суд дійшов висновку, що у ГО Спортивний клуб веслування м. Києва не було права на передання земельної ділянки в іпотеку, а відтак оспорюваний договір суперечить статті 5 Закону України Про іпотеку та нормам статей 316 , 317 , 319 , 321 ЦК України .

За наведених обставин суд вбачає підстави для визнання договору іпотеки земельної ділянки недійсним.

З приводу підстав представництва Київською місцевою прокуратурою № 2 інтересів держави в особі позивача шляхом звернення до суду з вказаним позовом, суд зазначає наступне.

За змістом п. 3 ч. 1 ст. 131-1 Конституції України, п. 2 ч. 2ст., ст. 23 Закону України Про прокуратуру на органи прокуратури покладено функцію представництва інтересів держави в суді у випадках, визначених Законом.

Вказаним приписам кореспондують відповідні приписи ЦПК України. Так, згідно з частиною четвертою статті 56 ЦПК України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимог закону не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом, і які є підставами для звернення прокурора до суду.

На виконання вимог ч. 4 ст. 56 ЦПК України та ст. 23 Закону України Про прокуратуру прокурором у позовній заяві зазначено, що органом, який уповноважений здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах є Київська міська рада, проте позивач не здійснює захист інтересів держави.

Проте, Київська міська рада приймала участь у розгляді Північним апеляційним господарським судом справи № 910/3514/17, та з 06.11.2018 володіє інформацією про встановлений судом факт незаконної передачі 15.12.2016 ГО Спортивний клуб веслування м. Києва в іпотеку ОСОБА_1 належної територіальній громаді міста Києва земельної ділянки, однак заходів, спрямованих на усунення порушень інтересів держави не вжила, що свідчить про її бездіяльність.

Крім того, на виконання вимог ст. 56 ЦПК України та ст. 23 Закону України Про прокуратуру прокурором у позовній заяві обґрунтовано, у чому, на його думку, полягає порушення інтересів держави. У даному випадку порушення інтересів держави полягає у відновленні правового порядку, відновленні становища, яке існувало до порушення права власності територіальної громади м. Києва на землю, захист такого права шляхом визнання недійсним договору іпотеки земельної ділянки.

На виконання вимог ч. 4 ст. 23 Закону України Про прокуратуру Київською місцевою прокуратурою № 2 листом № 52/13-2ц-19 від 29.01.2019 повідомлено позивача про намір звернутися до суду з указаним позовом.

Таким чином, суд дійшов висновку, що прокурором у позовній заяві та в ході судового розгляду доведено підстави для здійснення ним представництва інтересів держави, обґрунтовано, у чому полягає порушення цих інтересів та необхідність їх захисту, а також зазначено орган, уповноважений здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Аналогічний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 28.11.2018 у справі № 362/1038/17, від 23.01.2019 у справі № 817/108/16, від 30.10.2019 у справі № 761/22556/18

Судом встановлено, що при зверненні з даним позовом до суду прокурором сплачено судовий збір у розмірі 1 921, 00 грн. згідно платіжного доручення № 88 від 01.02.2019.

Відповідно до вимог пункту 1) частини 2 статті 141 ЦПК України судовий збір у разі задоволення позову покладається на відповідача.

Зважаючи на результат розгляду справи, суд покладає на відповідачів в рівних частках сплачений прокуратурою міста Києва судовий збір.

На підставі викладеного, керуючись статтями 5 , 7 , 12 , 13, 76, 77 , 80 , 81, 89 , 259 , 263-265 , 268, 273 , 280, 354 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позов Київської місцевої прокуратури № 2 в інтересах Київської міської ради до Громадської організації Спортивний клуб веслування м. Києва , ОСОБА_1 про визнання недійсним договору іпотеки, задовольнити.

Визнати недійсним договір іпотеки земельної ділянки площею 0,1 га, кадастровий номер 8000000000:90:283:0111, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , що укладений 15 грудня 2016 року між ОСОБА_1 та Громадською організацією Спортивний клуб веслування м. Києва , посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Дем`яненко Т.М. та зареєстрований в реєстрі за № 1298.

Стягнути з Громадської організації Спортивний клуб веслування м. Києва (02099, м. Київ, вул. Російська, 74, кв. 2; код ЄДРПОУ 40808434) на користь прокуратури м. Києва (03150, м. Київ, вул. Предславинська, 45/9; код ЄДРПОУ 02910019) судовий збір у розмірі 960 (дев`ятсот шістдесят) грн 50 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 ; паспорт серії НОМЕР_1 , виданий Алуштинським МВ ГУ МВС України у Криму, ідентифікаційний номер відсутній у зв`язку з релігійними переконаннями) на користь прокуратури м. Києва (03150, м. Київ, вул. Предславинська, 45/9; код ЄДРПОУ 02910019) судовий збір у розмірі 960 (дев`ятсот шістдесят) грн 50 коп.

Рішення суду набирає законної сили, якщо після закінчення строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Рішення може бути оскаржене позивачем до Київського апеляційного суду через Дарницький районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку протягом тридцяти днів з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Суддя: Ю.С.Мицик