Постанова

від 11.03.2020 по справі 547/356/18

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 547/356/18 Номер провадження 22-ц/814/669/20Головуючий у 1-й інстанції Атаманова С. Ю. Доповідач ап. інст. Обідіна О. І.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 березня 2020 року м. Полтава

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Полтавського апеляційного суду в складі:

Головуючого : Обідіної О.І.

Суддів : Бутенко С.Б., Прядкіної О.В.

За участю секретаря Кальник А.М.

розглянула в порядку спрощеного провадження цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Семенівського районного суду Полтавської області в складі судді Атаманової С.Ю. від 3 грудня 2019 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного підприємства "Приватне сільськогосподарське підприємство "Маяк", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Семенівська районна державна адміністрація Полтавської області про розірвання договорів оренди землі та повернення земельних ділянок,

В С Т А Н О В И Л А :

В квітні 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду з 6 окремими позовними заявами про розірвання договорів оренди землі та повернення земельних ділянок, в яких просила розірвати укладені з ПСП Маяк :

01.01.2014 року договір оренди землі №М-0110 щодо земельної ділянки загальною площею 2,3289 га, кадастровий номер 5324582700:00:001:0471;

12.07.2013 року договір оренди землі №М-0054 щодо 1/2 частки земельної ділянки від загальної площі 3,6800 га, кадастровий номер 5324582700:00:001:0106;

11.12.2014 року договір оренди землі №М-0143 щодо 1/4 частки земельної ділянки від загальної площі 2,6563 га, кадастровий номер 5324582700:00:001:0338;

20.03.2015 року договір оренди землі №М-0158 щодо 1/4 частки земельної ділянки від загальної площі 3,0655 га, кадастровий номер 5324582700:00:001:0139;

01.01.2014 року договір оренди землі №М-0132 щодо 1/2 частку земельної ділянки від загальної площі 2,3312 га, кадастровий номер 5324582700:00:001:0273;

01.01.2014 року договір оренди землі №М-0131 щодо 1/2 частки земельної ділянки від загальної площі 2,6564 га, кадастровий номер 5324582700:00:001:0337 та зобов`язати відповідача передати їй спірні земельні ділянки в стані придатному для цільового використання.

Свої вимоги обґрунтовувала тим, що уклала з відповідачем шість договорів оренди земельних ділянок (часток земельних ділянок) зі строком дії до 2022 року.

За змістом п.п. 9, 11 вказаних договорів орендар зобов`язався протягом строку їх дії за кожен рік користування земельною ділянкою до 31.12 поточного року сплачувати орендну плату у відсотках від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

Проте, порушив свої зобов`язання, своєчасно не сплачував їй як орендодавцю орендну плату за 2017 рік, що є самостійною підставою для розірвання вказаних договорів оренди та повернення належних їй земельних ділянок.

Ухвалами Семенівського районного суду Полтавської області від 5 квітня 2018 року вказані позови об`єднані в одне провадження.

Рішенням Семенівського районного суду Полтавської області від 3 грудня 2019 року в задоволенні позову відмовлено.

Рішення суду вмотивоване тим, що позивачем не надано належних та допустимих доказів систематичної несплати відповідачем орендної плати, а разове порушення умов договору оренди щодо сплати орендної плати не вважається систематичним і не може бути самостійною підставою для його розірвання.

Свої висновки суд обґрунтовував посиланням на ст.ст. 31, 32 Закону України Про оренду землі та правові позиції, викладені Верховним Судом в постановах від 14 листопада 2019 року у справі №484/301/18, від 20 червня 2019 року у справі №383/708/16-ц та в постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 06 березня 2019 року у справі №183/262/17.

Також, ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, місцевий суд дійшов висновку, що оспорювані договори оренди землі не передбачають одностороннього їх розірвання, а тому, враховуючи відсутність згоди відповідача на дострокове розірвання договорів оренди землі, та укладення додаткових угод про продовження строку дії цих договорів, правових підстави вважати їх розірваними не має.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду фактичним обставинам по справі, просить рішення скасувати та постановити нове про задоволення позову.

Зокрема вказує, що місцевий суд безпідставно відмовив в задоволенні позовних вимог та посилаючись на положення ч. 2 ст. 651 ЦК України зауважує, що відповідачем було допущено істотне порушення умов договору, а саме не сплачено орендну плату за 2017 рік. Вказані обставини є достатньою правовою підставою для розірвання укладених між сторонами договорів оренди землі, без наявності такого критерія як систематичність в несплаті орендарем орендної плати.

Колегія суддів, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, приходить до висновку про відсутність підстав для її задоволення.

Згідно п.1 ч.1 ст. 374 ЦПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, позивачу ОСОБА_1 належить:

-на праві приватної власності земельна ділянка площею 2,3289 га з кадастровим номером 5324582700:00:001:0471 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва,

-на праві приватної спільної часткової власності 1/2 частка земельної ділянки площею 3,68 га з кадастровим номером 5324582700:00:001:0106 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва,

-на праві приватної власності 1/4 частка земельної ділянки площею 2,6563 га з кадастровим номером 5324582700:00:001:0338 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва,

-на праві приватної спільної часткової власності 1/4 частка земельної ділянки площею 3,0655 га з кадастровим номером 5324582700:00:002:0139 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва,

-на праві приватної спільної часткової власності 1/2 частка земельної ділянки площею 2,3312 га з кадастровим номером 5324582700:00:001:0273 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва,

-на праві приватної спільної часткової власності 1/2 частка земельної ділянки площею 2,6564 га з кадастровим номером 5324582700:00:001:0337 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Вказані земельні ділянки знаходяться на території Іванівської сільської ради Семенівського району Полтавської області.

Між сторонами укладено договори оренди зазначених земельних ділянок:

12.07.2013 року договір № М-0054, відповідно до умов якого ОСОБА_1 передала ПП ПСП Маяк в оренду 1/2 частку земельної ділянки площею 3,68 га з кадастровим номером 5324582700:00:001:0106,

- 11.12.2014 року договір № М-0143, відповідно до умов якого ОСОБА_1 передала ПП ПСП Маяк в оренду 1/4 частку земельної ділянки площею 2,6563 га з кадастровим номером 5324582700:00:001:0338,

- 20.03.2015 року договір № М-0158, відповідно до умов якого ОСОБА_1 передала ПП ПСП Маяк в оренду 1/4 частку земельної ділянки площею 3,0655 га з кадастровим номером 5324582700:00:002:0139,

- 01.01.2014 року договір № М-0110, відповідно до умов якого ОСОБА_1 передала ПП ПСП Маяк в оренду земельну ділянку площею 2,3289 га з кадастровим номером 5324582700:00:001:0471,

- 01.01.2014 року договір №М-0132, відповідно до умов якого ОСОБА_1 передала ПП ПСП Маяк в оренду 1/2 частку земельної ділянки площею 2,3312 га з кадастровим номером 5324582700:00:001:0273,

- 01.01.2014 року договір №М-0131, відповідно до умов якого ОСОБА_1 передала ПП ПСП Маяк в оренду 1/2 частку земельної ділянки площею 2,6564 га з кадастровим номером 5324582700:00:001:0337.

Передача земельних ділянок орендарю підтверджується відповідними актами прийому-передачі та актами встановлення меж земельних ділянок в натурі (на місцевості).

Згідно умов договорів, строк їх дії сторони визначили у 5 років (п. 8), останні набувають чинності з моменту підписання та державної реєстрації (п. 43).

Судом встановлено, що державна реєстрація проведена державним реєстратором реєстраційної служби Семенівського районного управління юстиції Полтавської області договору № М-0110 - 05.08.2014 року за номером 6588351, договору №М-0054 - 22.04.2014 року за номером 5424881, договору №М-0143 - 23.12.2014 року за номером 8198743, договору №М-158 - 19.03.2015 за номером 9111911, договору №М-0132 18.11.2014 року за номером 7732338, договору №М-0131 - 18.11.2014 року за номером 7730401.

За змістом п.п.9, 10, 11 договорів оренди землі орендна плата вноситься орендарем до 31.12 поточного року у грошовій, натуральній та відробітковій формі в розмірі 5% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки. Обчислення розміру орендної плати здійснюється з урахуванням індексації.

Пунктом 39 договорів оренди землі сторонами узгоджено, шляхом закреслення непотрібного, що розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається.

При цьому однією з умов розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку зазначена невиплата орендної плати в повному обсязі до 01.01 поточного року за попередній рік оренди землі (договір вважається розірваним з 01.02 поточного року).

Умови зазначених вище шести договорів оренди землі щодо строку дії договору, розміру орендної плати, строку її внесення та недопущення розірвання договору в односторонньому порядку є ідентичними.

01.07.2015 року до договорів №М-0110, №М-0054, №М-0143, №М-0132, №М-0131, та 14.07.2015 року до договору № М-0158 сторонами укладено додаткові угоди, згідно умов яких сторони дійшли згоди: продовжити строк оренди земельних ділянок на 3 роки, визначити орендну плату в розмірі 6% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, надання безкоштовно осінньої оранки, весняної культивації присадибної ділянки орендодавця в розмірі 0,3 га, надання ритуальних послуг.

26.02.2018 року, тобто до закінчення строку дії зазначених вище договорів оренди землі, позивач направила відповідачу повідомлення у формі заяви про розірвання укладених з ним шести договорів оренди землі з проханням повернути їй земельні ділянки за актом приймання-передачі (а.с.12, 30, 47, 65, 82, 99).

На обґрунтування підстави розірвання договорів оренди землі позивач посилалась на положення пунктів 11 та 39 вказаних договорів, а саме: орендна плата вноситься до 31.12 поточного року та невиплата орендної плати в повному обсязі до 01.01 поточного року за попередній рік оренди землі передбачає розірвання договору з 01.02 поточного року , та вказала, що розриває договори оренду, оскільки ПП ПСП Маяк не виплатив орендну плату за попередній 2017 рік.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, місцевий суд виходив з того, що сторонами обумовлено недопустимість розірвання укладених договорів оренди в односторонньому порядку. Такі умови договорів узгоджуються з положеннями ст. 31, ч. 1 ст. 32 Закону України Про оренду землі та ч. 2 ст. 651 ЦК України.

Разом з цим, проаналізувавши обставини по справі, виниклі між сторонами правовідносини, місцевий суд дійшов висновку, що порушення відповідачем умов договорів оренди землі в частині виплати орендної плати не мало систематичного характеру, а отже відсутні достатні правові підстави для розірвання договорів оренди внаслідок порушення орендарем своїх зобов`язань.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до статті 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог та умов - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно із статтею 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до частин першої та другої статті 651 ЦК України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Згідно зі статтею 13 Закону України Про оренду землі договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до статті 15 Закону України Про оренду землі , у редакції, чинній на момент укладання договорів, істотними умовами договору оренди землі: є об`єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

Згідно ч.1 ст. 32 Закону України Про оренду землі у редакції, чинній на момент укладання договорів, на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, а також на підставах, визначених ЗК України та іншими законами України.

Відповідно до п. д ч.1 ст. 141 ЗК України, підставою для припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата орендної плати.

Аналіз вище вказаних норм права дає можливість для висновку, що підставою для розірвання договору оренди землі є саме систематична несплата орендної плати. Зазначені положення закону вимагають систематичної (два та більше випадки) несплати орендної плати, передбаченої договором, як підстави для розірвання договору оренди.

Вказаний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної Палати Касаційного цивільного суду від 06 березня 2019 року у справі № 183/262/17 (провадження № 61-41932сво18).

Як вірно встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, позивачем не доведено саме факту системного порушення відповідачем умов договору в частині несплати орендної плати, та власне такі обставини не заявлялись позивачем як підстава розірвання спірних договорів оренди землі.

Між тим, посилання на умови договору щодо можливості одностороннього розірвання договору при одноразовому невиконанні його умов зі сплати орендної плати є безпідставними, оскільки суперечать нормам матеріального права, закріпленим у Цивільному та Земельному кодексах України, не ґрунтуються на положеннях ст.ст. 24,25,32 Закону України Про оренду землі .

При цьому, колегія суддів зауважує, що сама позивач в судовому засіданні надала пояснення про те, що в грудні 2017 року їй телефонували представники відповідача та пропонували отримати орендну плату за 2017 рік, про те вона повідомила про неможливість їй отримання внаслідок відсутності за своїм місцем проживання та знаходженням на відпочинку. В подальшому на її ім`я орендар поштовим зв`язком направив такі кошти, від отримання яких вона також відмовилась і з метою уникнення обвинувачення в корупційних діях, оскільки є державним службовцем, а направлені поштовим зв`язком кошти не мали правової ідентифікації.

Враховуючи вищевказані пояснення позивача та зібрані по справі докази, колегія суддів приходить до висновку про відсутність вини в діях відповідача по несвоєчасному отриманні орендодавцем ОСОБА_1 орендної плати за 2017 рік, оскільки такому не отриманню перш за все сприяла поведінка останньої.

Таким чином, перевіривши наявні у справі докази, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції дав належну оцінку встановленим фактам та характеру спірних правовідносин та прийшов до обґрунтовано висновку про відсутність достатніх правових підстав для задоволення позову.

Наведені в апеляційній скарзі доводи є аналогічними до обставин, якими вмотивовані заявлені позовні вимоги та фактично зводяться до тлумачення самим апелянтом норм матеріального права, які на його думку невірно застосовані судом першої інстанції при вирішенні спору.

Так, відхиляються колегією суддів твердження апелянта про те, що відповідачем внаслідок одноразової не виплати орендної плати за 2017 рік допущено істотне порушення умов договору, що в розумінні ст. 651 ЦК України є достатньою підставою для його розірвання.

В даному випадку факт не отримання позивачем орендної плати за 2017 рік не пов`язаний з істотним порушенням відповідачем умов договору, оскільки самим позивачем не доведено факту заподіяння їй такими діями орендаря шкоди, яка значною мірою позбавила б її отримання того, на що вона сподівалась при укладанні договорів оренди землі.

При цьому, необхідно брати до увагу поведінку самого орендодавця, яка не виявляла бажання своєчасно отримати від орендаря орендну плату за 2017 рік.

Крім того, питання розірвання договорів оренди землі урегулюванні положеннями ст.ст. 32, 24, 25, 141 Закону України Про оренду плату , з аналізу яких вбачається, що лише при систематичному, тобто два і більше, випадків несплати орендної плати вимоги про припинення права користування земельною ділянкою являються обґрунтованими.

За вказаних обставин колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги, у зв`язку з чим рішення суду першої інстанції підлягає залишенню без змін як постановлене з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст. 367, 374 ч.1 п.1, 375, 382, 383, 384 ЦПК України колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Семенівського районного суду Полтавської області від 3 грудня 2019 рокузалишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 17 березня 2020 року.

Судді: Обідіна О.І. Бутенко С.Б. Прядкіна О.В.