ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
про закриття провадження у справі
20 березня 2020 рокуЛуцькСправа № 140/151/20
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Димарчук Т.М.,
розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Волинській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_2 про визнання бездіяльності незаконною та зобов`язання вчинити дії,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся з позовом до відділу у Любомльському районі міжрайонного управління у Любомльському та Шацькому районах Головного управління Держгеокадастру у Волинській області про визнання незаконною бездіяльності щодо скасування у Державному земельному кадастрі державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 0723355300:01:0010049, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 та зобов`язання скасувати в Державному земельному кадастрі державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 0723355300:01:0010049, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .
Позовні вимоги обгрунтовані тим, що на підставі договору дарування № 657 від 07.09.2017 ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_2 , в АДРЕСА_3 .Головне.
З метою оформлення правовстановлюючих документів на земельну ділянку, на якій розташована квартира, позивач звернувся із заявою щодо виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських споруд по АДРЕСА_4 .Головне до СПД ФО ОСОБА_3 .
Після виготовлення технічної документації з`ясувалося, що згідно кадастрового плану земельної ділянки, по АДРЕСА_4 , АДРЕСА_3 Головне на вказану земельну ділянку накладається земельна ділянка з кадастровим №0723355300:01:001:0049 .
Згідно витягу з Державного земельного кадастру № НВ-0707239962019 земельна ділянка № 0723355300:01:001:0049 внесена до ДЗК 20.08.2014.
Згідно інформаційної довідки 172319367 відомості про вищезазначену земельну ділянку в Державному реєстрі речових прав станом на 02.07.2019 відсутні.
Згідно листа Головненської селищної ради № 2.1/224 від 19.07.2019 в липні 2014 у селищну раду зверталась гр. ОСОБА_2 із заявою щодо затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі(на місцевості) для будівництва та обслуговування житлового будинка, господарських споруд за адресою АДРЕСА_1 , кадастровий номер земельної ділянки 0723355300:01:001:0049. Однак, вищезазначена земельна ділянка ОСОБА_2 та іншим особам у приватну власність або оренду не передавалась.
06.08.2019 позивач звернувся до відповідача із заявою про скасування державної реєстрації земельної ділянки № 0723355300:01:001:0049 по АДРЕСА_1 .
Листом від 23.08.2019 відповідачем було відмовлено у скасуванні реєстрації земельної ділянки, у зв`язку із відсутністю документу, який би підтверджував ту обставину, що речове право на земельну ділянку не зареєстроване з вини заявника ОСОБА_2 .
Позивач вважає бездіяльність відповідача протиправною, оскільки відповідно до ч. 10 ст. 24 Закону України Про державний земельний кадастр державна реєстрація земельної ділянки скасовується Державним кадастровим реєстратором, який здійснює таку реєстрацію, у разі: поділу чи об`єднання земельних ділянок; якщо протягом одного року з дня здійснення державної реєстрації земельної ділянки речове право на неї не зареєстровано з вини заявника.
Разом з тим, реєстрація земельної ділянки в ДЗК з кадастровим номером 0723355300:01:001:0049 порушує гарантоване Конституцією України право позивача на землю (земельна ділянка з кадастровим № 0723355300:01:001:0049 накладається на земельну ділянку по АДРЕСА_4 ).
З наведених підстав просить позов задовольнити.
Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 20.01.2020 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження та залучено до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_2 .
Ухвалою суду від 03.03.2020 замінено первісного відповідача - відділ у Любомльському районі міжрайонного управління у Любомльському та Шацькому районах Головного управління Держгеокадастру у Волинській області на належного Головне управління Держгеокадастру у Волинській області.
Відповідач у відзиві на позов від 17.02.2020 позовних вимог не визнав та зазначив, що 06.08.2019 ОСОБА_1 звернувся до Державного кадастрового реєстратора відділу у Любомльському районі Міжрайонного управління у Любомльському та Шацькому районах Головного управління Держгеокадастру у Волинській області із заявою про скасування в Державному земельному кадастрі державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 0723355300:01:001:0049, що зареєстрована за ОСОБА_2 . Розглянувши подану заяву, відділом Дежгеокадастру в порядку розгляду звернень громадян 23.08.2019 за № 31-3-0.231-781/108-19 надана відповідь, в якій позивачу роз`яснено, що відповідно до ч. 10 ст. 24 Закону України Про Державний земельний кадастр державна реєстрація земельної ділянки скасовується Державним кадастровим реєстратором, який здійснив таку реєстрацію: у разі поділу чи об`єднання такої ділянки; якщо протягом одного року з дня здійснення державної реєстрації земельної ділянки речове право на неї не зареєстровано з вини заявника.
Також було повідомлено, що Державному кадастровому реєстратору для скасування державної реєстрації земельної ділянки необхідно правовий документ, який свідчить про те, що речове право не зареєстроване з вини заявника ОСОБА_2 . Вважає, що оскаржувані дії та рішення Головного управління Держгеокадастру є правомірними та просить відмовити у задоволенні позовних вимог (а.с. 74-81).
Третя особа на стороні відповідача ОСОБА_2 у своїх поясненнях зазначила, що нею було укладено договір на виконання робіт із ФОП ОСОБА_4 на підставі якого було виготовлено технічну документацію із землеустрою на земельну ділянку в АДРЕСА_1 . Враховуючи той факт, що на вказаній земельній ділянці знаходиться будинок який належить їй на праві приватної власності (свідоцтво на спадщину №78 від 27.01.2014). В подальшому, відповідно до вище зазначеного договору було виготовлено технічну документацію на земельну ділянку та присвоєно кадастровий номер 0723355300:01:001:0049. Зазначає, що під час виготовлення вказаної технічної документації всіма сусідами з якими межує її земельна ділянка було підписано акт погодження меж земельної ділянки (в тому числі і зі сторони позивача) де жодних претензій та заперечень не було. Вважає позовні вимоги позивача безпідставними, не обґрунтованими та просить відмовити у їх задоволенні (а.с. 99).
В судовому засіданні, яке відбулося 11.03.2020 представник позивача просила позов задоволити з мотивів та підстав, викладених у позовній заяві.
Представник відповідача у судовому засіданні 11.03.2020 просила відмовити у задоволенні позову з мотивів та підстав, викладених у відзиві на позов.
В судове засідання, призначене на 20.03.2020 сторони не з`явились.
Представник позивача подала заяву за вх. 11743/20 від 20.03.2020 у якій просила проводити розгляд справи у її відсутності за наявними матеріалами та зазначила, що позовні вимоги підтримує у повному обсязі.
Представник відповідача у судове засідання не прибула, просила відкласти розгляд справи.
Третя особа на стороні відповідача просила розглядати справу за її відсутності.
Відповідно до частини першої статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України) неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Як визначено частиною четвертою статті 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Згідно з ч.9 ст. 205 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
З урахуванням наведеного, розгляд справи продовжено та вирішено у письмовому провадженні, за відсутності сторін, на підставі наявних у справі доказів без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Суд, заслухавши пояснення представників сторін у судовому засіданні 11.03.2020, ознайомившись з заявами по суті справи - відзивом та поясненнями третьої особи, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку, що провадження у справі необхідно закрити з огляду на наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, спір виник у зв`язку із тим, що позивач не має змоги зареєструвати у державному земельному кадастрі земельну ділянку для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських споруд по АДРЕСА_4 . Головне так як на його земельну ділянку накладається земельна ділянка з кадастровим номером №0723355300:01:001:0049, яка зареєстрована у Державному земельному кадастрі за ОСОБА_2
ОСОБА_2 у письмових поясненнях вказала на те, що на земельній ділянці з кадастровим номером № 0723355300:01:001:0049 знаходиться будинок, який належить їй на праві приватної власності (свідоцтво на спадщину №78 від 27.01.2014). Зазначила, що під час виготовлення вказаної технічної документації всіма сусідами з якими межує її земельна ділянка було підписано акт погодження меж земельної ділянки (в тому числі і зі сторони позивача) де жодних претензій та заперечень не було. За таких обставин, вважає, що не порушувала прав позивача та просить відмовити у задоволенні позовних вимог (а.с. 99).
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 20 липня 2006 року у справі "Сокуренко і Стригун проти України" вказав, що фраза "встановлений законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Термін "судом, встановленим законом" у пункті 1 статті 6 Конвенції передбачає "усю організаційну структуру судів, включно з … питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів …". Суд дійшов висновку, що національний суд не мав юрисдикції судити деяких заявників, керуючись практикою, яка не мала регулювання законом, і, таким чином, не міг вважатися судом, "встановленим законом".
Згідно з частиною 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Відповідно до пунктів 1, 2 частини першої статті 4 КАС України адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір; публічно-правовий спір - спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб`єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв`язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб`єкта владних повноважень або іншої особи.
Пунктом 1 частини першої статті 19 КАС України встановлено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
При визначенні юрисдикції справи, необхідно виходити з характеру спірних правовідносин, прав та інтересів, за захистом яких звернувся позивач, суб`єктного складу сторін, предмету спірних правовідносин.
Отже, визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.
Натомість, однією з визначальних ознак приватноправових відносин є наявність майнового чи немайнового, особистого інтересу учасника. Спір буде мати приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило, майнового, конкретного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть і в тому випадку, якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб`єктів владних повноважень.
Суд зауважує, що участь суб`єкта владних повноважень є обов`язковою ознакою класифікації спору як публічно-правового. Однак, не кожен спір за участю суб`єкта владних повноважень є публічно-правовим.
Спір, що розглядається, не є спором між учасниками публічно-правових відносин, оскільки відповідач, приймаючи рішення про державну реєстрацію земельної ділянки за №0723355300:01:0010049, не мав публічно-правових відносин саме з позивачем. Запис про державну реєстрацію земельної ділянки стосується прав та законних інтересів третьої особи - ОСОБА_2 .
Натомість приватно-правові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення, як правило, майнового приватного права чи інтересу.
Визнання бездіяльності відповідача протиправною та зобов`язання скасувати у Державному земельному кадастрі державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 0723355300:01:0010049, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 району неодмінно вплине на майнові права та законні інтереси тієї особи, щодо якої здійснено оспорюваний запис у Державному земельному кадастрі ( ОСОБА_2 ).
Крім того, оскільки позивач не був заявником стосовно оскаржуваних реєстраційних дій, тобто останні були вчинені за заявою іншої особи, то такий спір є спором про право цивільне та носить приватно-правовий характер. Оскарження рішення (запису) про державну реєстрацію земельної ділянки безпосередньо пов`язане із захистом позивачем свого цивільного права у спорі щодо земельної ділянки з особою, яка не заперечує законності дій державного реєстратора щодо реєстрації земельної ділянки №0723355300:01:0010049 та вважає, що відсутні законні підстави для скасування вказаного запису відносно неї.
Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 19 Цивільного процесуального кодексу України, до юрисдикції загальних судів відносяться, зокрема, справи, які розглядаються у порядку цивільного судочинства, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Враховуючи викладене, за суб`єктним складом сторін та сутністю спору дана справа підлягає розгляду в порядку, визначеному нормами Цивільного процесуального кодексу України.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 238 КАС України, суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
У відповідності до частини 1 статті 239 КАС України, якщо провадження у справі закривається з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої статті 238 цього Кодексу, суд повинен роз`яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд таких справ.
Оскільки, даний спір виник із цивільних відносин, його вирішення віднесено до компетенції суду загальної юрисдикції в порядку цивільного судочинства, відповідно до підсудності, визначеної Цивільним процесуальним кодексом України.
Керуючись статтями 4, 238, 239, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
УХВАЛИВ:
Провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Волинській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_2 про визнання незаконною бездіяльності та зобов`язання скасувати в Державному земельному кадастрі державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 0723355300:01:0010049, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , закрити.
Роз`яснити позивачу, що у разі закриття провадження у справі повторне звернення до Волинського окружного адміністративного суду зі спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, не допускається.
Ухвала набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтею 256 КАС України та може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення
Головуючий-суддя Т.М. Димарчук
Суд | Волинський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 20.03.2020 |
Оприлюднено | 23.03.2020 |
Номер документу | 88350200 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Волинський окружний адміністративний суд
Димарчук Тетяна Миколаївна
Адміністративне
Волинський окружний адміністративний суд
Димарчук Тетяна Миколаївна
Адміністративне
Волинський окружний адміністративний суд
Димарчук Тетяна Миколаївна
Адміністративне
Волинський окружний адміністративний суд
Димарчук Тетяна Миколаївна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні